Golovnitemu.com

Позначка: атака дронів

  • “Гаазькі конвенції більше не потрібні”: Мєдвєдєв виступив із заявою після атаки на Москву

    “Гаазькі конвенції більше не потрібні”: Мєдвєдєв виступив із заявою після атаки на Москву

    Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації та колишній президент РФ Дмитро Мєдвєдєв виступив із черговою резонансною заявою на тлі масштабних атак українських безпілотників по території Росії. Російський політик заявив, що після ударів по Москві та інших російських містах для Кремля нібито «більше не існує жодних правил щодо Києва», а також поставив під сумнів актуальність міжнародних норм ведення війни.

    Слова Мєдвєдєва пролунали після однієї з наймасштабніших атак безпілотників на Москву та Московську область за останні роки. Зокрема, під ударом опинилися об’єкти критичної інфраструктури, включаючи Московський нафтопереробний завод у Капотні, який відіграє важливу роль у забезпеченні російської столиці паливом.

    У своєму дописі в російському месенджері Мєдвєдєв заявив, що Росія більше не повинна керуватися попередніми обмеженнями у ставленні до України. За його словами, після регулярних атак на російські міста Москва більше не бачить підстав дотримуватися будь-яких «правил гри». Водночас він зробив застереження, що єдиним винятком залишається навмисне знищення цивільного населення.

    Особливу увагу привернули слова російського посадовця щодо міжнародного гуманітарного права. Мєдвєдєв фактично поставив під сумнів необхідність Гаазьких конвенцій — міжнародних документів, які визначають правила та звичаї ведення війни, захищають цивільне населення, культурні цінності, а також регулюють поводження з військовополоненими.

    Подібні заяви викликали широкий резонанс серед міжнародних спостерігачів, адже Гаазькі конвенції є однією з основ сучасного міжнародного права. Вони були ухвалені ще наприкінці XIX та на початку XX століття і залишаються фундаментом правового регулювання збройних конфліктів. Саме на них спираються міжнародні суди під час розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

    Заява Мєдвєдєва пролунала на тлі загострення ситуації навколо Москви. За останні дні українські безпілотники завдали низки ударів по військових та інфраструктурних об’єктах у російській столиці та навколишніх регіонах. Особливий резонанс викликало ураження Московського НПЗ, який розташований приблизно за 12 кілометрів від Кремля.

    За інформацією українського Генерального штабу та низки міжнародних ЗМІ, внаслідок атак було пошкоджено установки первинної переробки нафти, резервуари для зберігання пального та інше технологічне обладнання підприємства. Після ударів завод був змушений частково або повністю призупинити роботу, що стало одним із найсерйозніших ударів по паливній інфраструктурі Росії за весь період повномасштабної війни.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що удари по об’єктах у Москві є відповіддю на російські атаки проти українських міст. Зокрема, глава держави нагадав про масований обстріл Києва, внаслідок якого загинули мирні мешканці, а також було пошкоджено об’єкти культурної та історичної спадщини.

    Останніми місяцями Дмитро Мєдвєдєв регулярно виступає з різкими та агресивними заявами щодо України, Заходу та міжнародних організацій. Багато його висловлювань уже викликали критику навіть серед окремих російських експертів через надмірну радикальність та погрози застосування сили.

    Водночас аналітики зазначають, що подібна риторика може бути частиною інформаційної кампанії Кремля, спрямованої на мобілізацію російського суспільства та виправдання подальшої ескалації війни. Після успішних ударів українських дронів по території РФ російська влада дедалі частіше намагається пояснити власному населенню причини нездатності систем протиповітряної оборони повністю захистити столицю та стратегічні об’єкти.

    На цьому тлі міжнародні правозахисні організації наголошують, що жодні політичні заяви не можуть скасувати дію міжнародного гуманітарного права. Усі сторони збройного конфлікту зобов’язані дотримуватися норм міжнародних конвенцій незалежно від розвитку бойових дій.

    Експерти також звертають увагу, що заяви про відмову від міжнародних правил війни можуть посилити занепокоєння світової спільноти щодо подальшої поведінки Росії у війні проти України. Особливо це актуально на тлі постійних звинувачень Москви у порушенні міжнародного права та численних розслідувань воєнних злочинів.

    Наразі офіційної реакції міжнародних організацій на останні заяви Мєдвєдєва ще не оприлюднено. Однак його слова вже стали черговим свідченням жорсткої риторики російського керівництва після серії болючих ударів по військових та інфраструктурних об’єктах на території Росії.

    Тим часом українські Сили оборони продовжують операції зі знищення логістичних вузлів, нафтопереробних підприємств, систем ППО та інших об’єктів, які забезпечують ведення війни проти України. Саме ці удари останніми тижнями дедалі частіше стають причиною різких заяв російських чиновників та представників Кремля.

  • Дрони б’ють по Москві, а в Кремлі звітують про “високу ефективність ППО”

    Дрони б’ють по Москві, а в Кремлі звітують про “високу ефективність ППО”

    Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков лише через добу після масштабної атаки безпілотників на російську столицю та Московський регіон виступив із публічним коментарем, у якому заявив, що система протиповітряної оборони РФ нібито продемонструвала «високу ефективність» і спрацювала «добре, незважаючи ні на що».

    Про це повідомляє російське агентство «Интерфакс», посилаючись на заяву представника російського керівництва. У своїх словах Дмитро Пєсков наголосив, що атаки безпілотників продовжуються, однак, за його версією, російські структури оборони та екстрені служби вживають усіх необхідних заходів для реагування на подібні інциденти, а також для ліквідації наслідків ударів. Він підкреслив, що, попри регулярні атаки, робота систем ППО, за оцінкою російської сторони, залишається «високорезультативною».

    Ці заяви пролунали на тлі подій ночі на 18 червня, коли, за даними української сторони та повідомленнями міжнародних спостерігачів, безпілотники змогли прорвати багаторівневу та глибоко ешелоновану систему протиповітряної оборони навколо Москви. У результаті атаки було уражено низку цілей у Московському регіоні, зокрема Московський нафтопереробний завод у районі Капотні, де виникла масштабна пожежа, яку тривалий час не могли повністю локалізувати російські служби. Російські медіа назвали цей інцидент однією з найпотужніших атак на столичний регіон за останні роки, а також відзначали нетипову для такого рівня оборони глибину проникнення дронів.

    За даними українських офіційних джерел, ця атака стала частиною серії ударів по стратегічній інфраструктурі Росії, яка включає об’єкти паливно-енергетичного комплексу, що мають ключове значення для забезпечення військової логістики та внутрішнього постачання. Українська сторона також наголошує, що такі операції є відповіддю на регулярні масовані удари російських військ по цивільній інфраструктурі українських міст, які тривають від початку повномасштабного вторгнення.

    Водночас у Росії офіційна риторика намагається підкреслити контроль над ситуацією та ефективність оборонних систем, попри появу численних відео та повідомлень про вибухи, пожежі та роботу екстрених служб у різних районах Московського регіону. Заява Пєскова фактично стала першим публічним коментарем Кремля після інциденту, що, за оцінками спостерігачів, може свідчити про прагнення російської влади мінімізувати політичний ефект від атаки та уникнути демонстрації вразливості столичної оборони.

    Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що далекобійні удари по військових і стратегічних об’єктах на території Росії є частиною справедливої відповіді на дії держави-агресора. За його словами, такі операції спрямовані на зменшення можливостей РФ продовжувати масовані удари по Україні та демонструють, що війна дедалі частіше повертається на територію самої Росії, зокрема у ті регіони, які раніше вважалися відносно захищеними.

  • У РФ після удару по столиці заявили про різке посилення атак

    У РФ після удару по столиці заявили про різке посилення атак

    Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виступив із різкою заявою після масованої атаки безпілотників на Москву, яка відбулася в ніч на 18 червня та стала однією з наймасштабніших за час повномасштабної війни. На тлі цих подій у російському політичному керівництві пролунали погрози про суттєве посилення ударів по території України, які, за словами Лаврова, можуть стати регулярними та більш інтенсивними. Про це повідомляє російське видання Life.ru.

    Лавров заявив, що реакція Росії на подібні атаки не обмежиться дипломатичними заявами, наголосивши, що «слів замало» і що Москва переходить до, як він висловився, більш жорстких дій. За його словами, російська сторона планує здійснювати «масовані групові удари на регулярній основі» по об’єктах на території України, які в РФ вважають критично важливими для забезпечення боєздатності українських Сил оборони. Він також підкреслив, що такі дії, за твердженням російського керівництва, виконуються в межах наказів вищого військово-політичного керівництва країни.

    Окремо Лавров зазначив, що відповідні рішення нібито ухвалені на найвищому рівні, маючи на увазі російського президента Володимир Путін, і що збройні сили РФ уже реалізують поставлені завдання та продовжуватимуть їх виконання. Подібна риторика фактично свідчить про намір Москви посилити ескалацію у відповідь на удари по своїй території.

    Його заява пролунала на тлі повідомлень російських джерел про масштабну атаку безпілотників на російську столицю. За даними цих повідомлень, у напрямку Москви в ніч на 18 червня рухалися понад 180 дронів, частину з яких нібито було збито системами протиповітряної оборони. У місті та Московській області тимчасово вводилися обмеження на роботу аеропортів, скасовувалися або затримувалися авіарейси, а місцеві жителі повідомляли про вибухи та роботу ППО.

    Внаслідок атаки, за російськими повідомленнями, було уражено низку об’єктів інфраструктури, серед яких Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. Повідомляється про виникнення пожежі та пошкодження частини технологічного обладнання. Це вже не перший випадок ураження цього об’єкта за останній період, що додатково підсилює увагу до безпеки паливно-енергетичної інфраструктури російської столиці.

    Російська влада традиційно покладає відповідальність за атаку на Україну, називаючи такі дії «терористичними», тоді як українська сторона зазвичай не коментує конкретні епізоди або наголошує на ударах по об’єктах, які, за її позицією, забезпечують військову інфраструктуру Росії та є частиною логістики війни.

    Після інциденту у Москві посилилася політична риторика з боку російського керівництва, яке заявляє про необхідність «жорсткої відповіді» та подальшого нарощування ударів. Експерти відзначають, що такі заяви можуть свідчити про новий виток ескалації, однак фактичний масштаб і характер подальших дій залежатимуть від військових рішень і розвитку ситуації на фронті та в тилових регіонах.

    Таким чином, атака на Москву стала не лише військовим, а й політичним фактором, який уже використовується російською стороною для обґрунтування посилення ударів по Україні та формування нової інформаційної і військової риторики у відповідь на події останніх днів.

  • «Біржовий шок у РФ: акції енергогигантів обвалилися після атаки на Москву»

    «Біржовий шок у РФ: акції енергогигантів обвалилися після атаки на Москву»

  • Пекельний ранок для Москви: вибухи, дрони та транспортний колапс

    Пекельний ранок для Москви: вибухи, дрони та транспортний колапс

    Ранок 16 червня для Москви розпочався із серії вибухів, роботи протиповітряної оборони та масштабних обмежень в авіасполученні. Російська столиця та Підмосков’я опинилися під масованою атакою безпілотників, а одним із головних наслідків став удар по Московському нафтопереробному заводу.

    Місцеві жителі повідомляли про звуки вибухів у різних районах Москви та області ще до світанку. У соціальних мережах з’явилися десятки відео з польотами безпілотників, спалахами в небі та роботою російської ППО.

    Мер Москви Сергій Собянін заявив, що сили протиповітряної оборони нібито збили близько 60 безпілотників, які прямували до російської столиці. За його словами, на місцях падіння уламків працювали екстрені служби.

    Втім, попри заяви про «успішне відбиття атаки», уникнути влучань не вдалося.

    Дрони атакували Москву: горить найбільший НПЗ міста.
    Дрони атакували Москву: горить найбільший НПЗ міста.
    Дрони атакували Москву: горить найбільший НПЗ міста.

    Найрезонанснішою подією ранку став удар по Московському нафтопереробному заводу. Спочатку про можливе ураження об’єкта повідомили російські телеграм-канали та місцеві жителі, які публікували кадри задимлення і пожежі.

    Згодом факт атаки фактично підтвердив і сам мер Москви.

    За словами Собяніна, один із безпілотників пошкодив об’єкт Московського НПЗ. Він заявив, що постраждалих немає, а на місці працюють аварійні служби.

    Московський нафтопереробний завод є одним із найбільших підприємств такого типу в Росії. Він входить до структури «Газпром нафти» та забезпечує значну частину паливного ринку російської столиці та центрального регіону країни.

    Підприємство працює з 1938 року та має потужність переробки близько 11 мільйонів тонн нафти щорічно. Саме тому будь-які інциденти на території заводу привертають особливу увагу як російської влади, так і військових аналітиків.

    На тлі атаки серйозні проблеми виникли і в роботі московських аеропортів.

    Росавіація повідомила про введення тимчасових обмежень на прийом і відправлення рейсів у Шереметьєво та Внуково. Згодом роботу призупинили також Домодєдово та Жуковський.

    Фактично більшість головних повітряних воріт російської столиці протягом кількох годин працювали з перебоями або були тимчасово заблоковані. Через це виникли затримки рейсів, а частину літаків перенаправляли на запасні аеродроми.

    Окремі повідомлення надходили і з Підмосков’я.

    Зокрема, очевидці повідомляли про роботу ППО в Павлівському Посаді. За даними російських ресурсів, там було зафіксовано проліт безпілотників і спроби їх перехоплення.

    Масована атака на Москву стала черговим випадком, коли бойові дії дедалі активніше переносяться на територію самої Росії. Якщо ще два роки тому удари по російській столиці вважалися винятковою подією, то нині безпілотники регулярно долають сотні кілометрів і досягають стратегічних об’єктів у центральних регіонах РФ.

    Особливе значення мають атаки на нафтопереробні заводи та об’єкти паливної інфраструктури. Такі підприємства забезпечують не лише цивільний сектор, а й відіграють важливу роль у функціонуванні військової машини Росії.

    Примітно, що цієї ж ночі під ударом опинився ще один паливний об’єкт. У Краснодарському краї після атаки безпілотників виникла пожежа на нафтобазі в районі станиці Полтавська.

    Російська влада традиційно заявила, що займання нібито стало наслідком падіння уламків збитого дрона. Подібні пояснення регулярно використовуються після атак на об’єкти критичної інфраструктури.

    Поки що офіційної інформації про масштаби пошкоджень Московського НПЗ немає. Також невідомо, чи вплине атака на роботу підприємства та обсяги виробництва пального.

    Водночас сам факт підтвердженого удару по одному з найбільших нафтопереробних заводів Росії став однією з найгучніших подій ранку 16 червня.

    Для Москви цей день розпочався не з парадів і заяв про безпеку столиці, а з вибухів, пожежі на стратегічному об’єкті та паралізованої роботи аеропортів.

  • Горіли будинки й авто: РФ атакувала Балаклію безпілотниками, є поранені діти

    Горіли будинки й авто: РФ атакувала Балаклію безпілотниками, є поранені діти

    У ніч на 16 червня російські війська атакували Балаклію Харківської області безпілотниками. Під ударом опинилися житлові квартали, приватний сектор, територія поруч із багатоквартирними будинками та цивільне підприємство. Внаслідок обстрілу постраждали восьмеро людей, серед них — двоє дітей.

    Про наслідки атаки повідомили начальник Балаклійської міської військової адміністрації Віталій Карабанов та очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

    За попередніми даними місцевої влади, російські безпілотники били по цивільній забудові. Влучання зафіксували у приватному секторі, поряд із багатоквартирними житловими будинками, а також у цивільне підприємство. Після ударів у місті спалахнули пожежі.

    За інформацією Олега Синєгубова, внаслідок атаки постраждали восьмеро людей. Серед поранених — 4-річна дівчинка та 13-річний хлопчик. Частину постраждалих госпіталізували до лікарні, де їм надають необхідну медичну допомогу. Іншим допомогу надали на місці.

    Унаслідок російського удару загорілися чотири приватні житлові будинки. Також вогонь охопив підвальне приміщення, автомобілі, господарчі споруди та гараж. На місцях влучань працювали рятувальники, медики, правоохоронці та комунальні служби.

    Удар по Балаклії 16 червня
    Удар по Балаклії 16 червня

    Балаклія знову пережила ніч, коли люди прокидалися не від будильників, а від вибухів і пожеж. Удар прийшовся по районах, де немає військових об’єктів, а живуть звичайні родини. Саме тому ця атака вкотре демонструє головну тактику російської армії — терор проти цивільного населення.

    Особливо цинічним є те, що серед поранених опинилися діти. Чотирирічна дівчинка та тринадцятирічний хлопчик стали жертвами нічної атаки по місту, яке й без того регулярно потерпає від російських обстрілів.

    Після ударів у Балаклії виникли масштабні пожежі. Горіли приватні будинки, автівки та господарчі споруди. Для мешканців це не лише фізична небезпека, а й втрата майна, житла, відчуття безпеки та нормального життя. У таких атаках Росія б’є не просто по будівлях — вона намагається зламати людей страхом.

    Екстрені служби оперативно прибули на місця влучань. Рятувальники ліквідовували пожежі, медики допомагали постраждалим, а правоохоронці фіксували наслідки чергового воєнного злочину. Інформацію щодо можливих нових постраждалих влада продовжувала уточнювати.

    Балаклія розташована у Харківській області, яка залишається одним із найнебезпечніших регіонів України через постійні російські атаки. Ворог регулярно застосовує безпілотники, ракети, керовані авіабомби та артилерію по населених пунктах області. Під ударами опиняються житлові будинки, підприємства, навчальні заклади, енергетична інфраструктура та цивільний транспорт.

    Останнім часом Росія дедалі активніше використовує дрони для ударів по містах і селах. Такі атаки небезпечні тим, що безпілотники можуть бити точково по житлових кварталах, автомобілях, подвір’ях і місцях скупчення людей. Для прифронтових громад це означає постійну загрозу навіть уночі, коли люди перебувають у власних домівках.

    У Балаклії це вже не перший масований удар безпілотниками. Місто неодноразово зазнавало атак, унаслідок яких були загиблі, поранені та значні руйнування. Попередні обстріли також призводили до пожеж, пошкодження житлових будинків, автомобілів, адміністративних будівель та об’єктів цивільної інфраструктури.

    Російська армія продовжує свідомо бити по населених пунктах Харківщини, намагаючись тримати мирних людей у постійному страху. Проте попри небезпеку, місцеві служби продовжують працювати, ліквідовувати наслідки ударів і допомагати мешканцям.

    Місцева влада закликає жителів Балаклії та всієї Харківської області не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, перебувати в укриттях під час загрози та бути максимально обережними. У разі виявлення уламків дронів або підозрілих предметів людей просять не наближатися до них і негайно повідомляти відповідні служби.

    Нічна атака на Балаклію стала ще одним доказом того, що Росія продовжує війну проти цивільних. Палаючі будинки, поранені діти, знищені автомобілі та робота рятувальників серед ночі — це реальність українських міст, які щодня живуть під загрозою нових ударів.

  • СБУ дістала нафтобазу за 700 км: Росію накрила масована атака дронів

    СБУ дістала нафтобазу за 700 км: Росію накрила масована атака дронів

    Служба безпеки України у ніч проти 14 червня провела масштабну серію далеких ударів безпілотниками по території Російської Федерації, уразивши об’єкти нафтової, промислової та логістичної інфраструктури на відстані понад 700 кілометрів від українського кордону. Про це повідомляється у дописі президента України Володимира Зеленського, який підтвердив результати операції та окреслив її як частину системної стратегії «далекобійних санкцій» проти РФ.

    За наявною інформацією, однією з головних цілей став нафтовий об’єкт у Ярославській області Росії, який використовувався в системі державного резервування енергоресурсів. У результаті атаки об’єкт зазнав пошкоджень, а на території виникли осередки займання. Цей регіон знаходиться глибоко в тилу Росії, що підкреслює дальність і масштабність застосованих засобів ураження.

    Окремий удар було завдано по Тульській області, де під атаку потрапило хімічне підприємство «Азот» у місті Новомосковськ. Це підприємство є одним із найбільших у російському хімічному секторі та спеціалізується на виробництві аміаку, азотних сполук і іншої продукції, яка використовується як у цивільній промисловості, так і в технологічних ланцюгах оборонного призначення. За даними з відкритих джерел, продукція заводу може бути залучена до виробництва вибухових речовин і компонентів для боєприпасів, що робить цей об’єкт стратегічно важливим у контексті воєнної економіки РФ.

    У СБУ наголошують, що нічна операція була частиною ширшої кампанії ударів по критичній інфраструктурі Росії та спрямована на поступове виснаження її економічного та військово-промислового потенціалу. Українська сторона розглядає такі дії як відповідь на продовження російської агресії та системні удари по українській території, енергетичній системі та цивільній інфраструктурі.

    Масштаб атаки, за даними моніторингових джерел, був значним і охопив одразу кілька регіонів Росії. Повітряна тривога, за повідомленнями російських регіональних структур, оголошувалася щонайменше у 28 суб’єктах РФ, що свідчить про одночасну активність дронів або загрозу їх застосування на великій території. У низці регіонів також запроваджувалися тимчасові обмеження роботи цивільної авіації, що призвело до затримок і скасувань рейсів. За попередніми даними, щонайменше шість аеропортів Росії були змушені тимчасово змінити або обмежити свою роботу.

    Паралельно повідомляється про серію вибухів і пожеж на промислових об’єктах у різних регіонах. Зокрема, у Ярославській області після ударів зафіксовано займання на нафтобазі «Спецторг Плюс» у районі Рибінська. У мережі з’являлися відео з густим чорним димом над промисловою зоною та повідомлення очевидців про серію вибухів перед початком пожежі. Також повідомлялося про пожежу на хімічному підприємстві «Азот» у Новомосковську, де після ударів виникло масштабне задимлення і було зафіксовано роботу екстрених служб.

    Окрім об’єктів у центральній частині Росії, удари та інциденти фіксувалися також на територіях, які забезпечують військову логістику та постачання, а також на тимчасово окупованих територіях України. Українські джерела підкреслюють, що такі удари мають на меті порушення логістичних ланцюгів, ускладнення постачання пального та хімічних компонентів, а також зниження здатності РФ підтримувати інтенсивні бойові дії.

    Президент Володимир Зеленський, коментуючи нічні події, заявив, що Україна продовжує реалізовувати план далекобійних ударів по військово-економічній інфраструктурі Росії. За його словами, такі дії є прямою відповіддю на відмову Росії припинити агресію та на продовження атак по українських містах і критичній інфраструктурі. Він також наголосив, що Україна неодноразово пропонувала різні формати переговорів, однак у відповідь отримувала лише подальшу ескалацію бойових дій.

    Російська сторона офіційно визнавала пожежі та інциденти на окремих об’єктах, однак традиційно пояснює їх падінням уламків безпілотників або роботою систем протиповітряної оборони. Повні масштаби пошкоджень наразі не розкриваються, а незалежне підтвердження всіх заяв з обох сторін обмежене через характер воєнних дій.

    Аналітики відзначають, що подібні удари дедалі частіше охоплюють глибокі тилові регіони Росії, що свідчить про розширення географії конфлікту та зміну характеру війни у бік довготривалого виснаження ресурсів. Особливу увагу експерти звертають на удари по енергетичній та хімічній інфраструктурі, яка безпосередньо впливає на можливості російського військово-промислового комплексу.

    Ситуація залишається динамічною, а наслідки нічної атаки продовжують уточнюватися. Українська сторона заявляє про продовження таких операцій у рамках стратегії тиску на військову та економічну систему Росії.

  • Нічний удар по Україні: Росія запустила 118 дронів, ППО знешкодила більшість цілей, але є влучання

    Нічний удар по Україні: Росія запустила 118 дронів, ППО знешкодила більшість цілей, але є влучання

    Російська армія в ніч проти 13 червня здійснила чергову масштабну атаку безпілотниками по території України. За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог застосував 118 ударних та імітаційних безпілотників різних типів. Українська протиповітряна оборона змогла знешкодити 110 ворожих цілей, однак повністю уникнути наслідків атаки не вдалося.

    Чергова нічна повітряна атака стала продовженням тактики виснаження української системи протиповітряної оборони, яку Росія активно використовує протягом останніх місяців. Окупанти регулярно комбінують ударні дрони типу Shahed із безпілотниками-імітаціями, які мають змусити сили ППО витрачати ресурси та ускладнити виявлення реальних загроз.

    У Повітряних силах повідомили, що станом на ранок було підтверджено знищення або придушення засобами радіоелектронної боротьби 110 ворожих безпілотників. Бойову роботу проводили авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, мобільні вогневі групи, сили РЕБ та інші складові системи протиповітряної оборони.

    Попри високий відсоток перехоплення, російські дрони все ж досягли окремих цілей. За попередніми даними, зафіксовано влучання ударних безпілотників на трьох локаціях, ще на шести об’єктах зафіксовано падіння уламків збитих цілей.

    Традиційно основний удар ворог завдавав по північних, східних та південних регіонах країни. Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати наслідки нічної атаки. У багатьох областях повітряна тривога тривала кілька годин поспіль.

    Останніми тижнями Росія суттєво наростила використання безпілотників під час повітряних атак. Експерти зазначають, що ворог робить ставку саме на масовість запусків, намагаючись перевантажити українську систему ППО. Для цього використовуються не лише ударні дрони Shahed, а й дешевші апарати-імітації, які часто не несуть бойової частини, але створюють додаткове навантаження на оборону.

    За даними українських військових, сучасна система протиповітряної оборони демонструє високу ефективність навіть за умов постійного зростання інтенсивності атак. Лише напередодні, у ніч на 12 червня, Росія запустила по Україні 117 безпілотників різних типів, із яких понад сотню було знищено або подавлено силами ППО. Подібна результативність свідчить про суттєве посилення української оборони та вдосконалення взаємодії між різними підрозділами.

    Водночас військові наголошують, що навіть кілька безпілотників, які прориваються до цілей, можуть спричинити серйозні руйнування інфраструктури або житлових об’єктів. Саме тому громадян закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги навіть тоді, коли більшість цілей успішно збивається.

    На тлі останніх атак Повітряні сили також попереджали про підвищену загрозу застосування Росією інших типів озброєння, включно з балістичними ракетами. Напередодні військові окремо звернули увагу на активність противника в районі полігону «Капустин Яр», звідки раніше запускалися ракети середньої дальності.

    Українська влада продовжує наголошувати, що ключовим фактором захисту цивільного населення залишається розвиток системи ППО та міжнародна підтримка. Партнери України протягом останніх двох років передали сучасні комплекси Patriot, IRIS-T, NASAMS, SAMP/T та інші засоби протиповітряної оборони, які стали основою захисту українського неба.

    Аналітики звертають увагу, що Росія не досягає своїх стратегічних цілей масованими ударами дронів. Попри регулярні атаки, енергетична система України залишається працездатною, а більшість ворожих цілей знищується ще на підльоті. Однак інтенсивність обстрілів залишається високою, тому загроза для цивільних міст і надалі зберігається.

    Станом на ранок 13 червня Повітряні сили повідомляли, що бойова робота триває, а в повітряному просторі України ще можуть перебувати окремі ворожі безпілотники. Усі служби залишаються в режимі підвищеної готовності.

    Чергова ніч підтвердила: війна дронів стає одним із головних фронтів сучасного протистояння. І хоча українська ППО продовжує демонструвати вражаючі результати, кожна така атака вкотре нагадує, що загроза для українських міст залишається постійною.

  • Москва здригнулася у День Росії: столицю Путіна накрила атака дронів, ППО підняли навколо міста

    Москва здригнулася у День Росії: столицю Путіна накрила атака дронів, ППО підняли навколо міста

    У ніч проти 12 червня, саме у День Росії, Москва та низка інших регіонів РФ опинилися під масштабною атакою безпілотників. Російська влада заявила про роботу протиповітряної оборони на підльоті до столиці, а Міноборони країни-агресорки відзвітувало про нібито сотні збитих дронів за одну ніч.

    За повідомленням мера Москви Сергія Собяніна, російська ППО знищила сім безпілотників, які рухалися в напрямку столиці РФ. Він заявив, що на місцях падіння уламків працювали фахівці екстрених служб. Традиційно російська влада не розкриває повну інформацію про наслідки таких атак, обмежуючись повідомленнями про «збиття» цілей і роботу оперативних служб.

    Міноборони РФ, своєю чергою, заявило про одну з наймасовіших нічних атак останнього часу. За версією російського військового відомства, протягом ночі засоби ППО нібито знищили 231 український безпілотник над різними регіонами Росії та акваторією Азовського моря. Незалежного підтвердження цих цифр наразі немає. Українська сторона офіційно не коментувала заяви російського Міноборони.

    Символічності цій атаці додає дата — 12 червня у РФ відзначають День Росії. Це одне з головних державних свят країни-агресорки, яке Кремль роками використовував для демонстрації «стабільності», сили та контролю. Однак цього року святкова картинка для російської пропаганди виявилася зіпсованою: замість традиційного відчуття безпеки жителі столиці знову почули про дрони, роботу ППО та уламки на підльотах до Москви.

    Ще напередодні стало відомо, що у Москві вперше за понад два десятиліття скасували традиційний великий концерт на Красній площі до Дня Росії. Захід перенесли до культурного центру «Моссовєт», а програму суттєво скоротили. Офіційної причини такого рішення російська влада не назвала. Водночас російські та українські медіа пов’язують це з безпековими ризиками, зокрема із загрозою нових атак безпілотників.

    Це рішення стало показовим сигналом: навіть центральна площа країни, яка роками була головною сценою путінської пропаганди, більше не виглядає для Кремля достатньо безпечною. Москва дедалі частіше живе в режимі обмежень, посиленої охорони, закритого неба та роботи мобільних груп протиповітряної оборони.

    Атака 12 червня стала не першим тривожним сигналом для російської столиці за останні дні. У ніч проти 9 червня Москва також заявляла про атаку дронів. Тоді, за повідомленнями російської сторони, у районі столиці було знищено кілька безпілотників, а робота московських аеропортів зазнала обмежень. Зокрема, тимчасові проблеми фіксувалися у «Внуково» та «Шереметьєво».

    Останні місяці демонструють нову реальність для Росії: війна, яку Кремль розв’язав проти України, дедалі частіше повертається на територію самої РФ. Дрони регулярно долітають до стратегічних об’єктів, нафтопереробних заводів, військових підприємств, складів, аеродромів та енергетичної інфраструктури. Москва, яка довго намагалася залишатися в очах росіян «далекою від фронту», поступово втрачає цей статус.

    Показово, що атака на Москву відбулася на тлі повідомлень про удари по інших важливих для Кремля регіонах. У ніч на 12 червня російські Telegram-канали також писали про вибухи, пожежі та роботу ППО в інших областях. Російська влада традиційно намагається применшувати наслідки, однак регулярність таких атак дедалі складніше приховувати.

    Для Путіна це має не лише військове, а й політичне значення. Москва є символом російської державності та особистої влади Кремля. Коли саме столиця у державне свято опиняється під атакою дронів, це руйнує головний пропагандистський міф про повний контроль ситуації. Росіяни дедалі частіше бачать, що війна не обмежується кадрами з українських міст, які обстрілює армія РФ. Небезпека приходить і до них.

    Водночас Україна неодноразово наголошувала, що її удари по території РФ спрямовані передусім проти військових, логістичних, енергетичних і промислових об’єктів, які забезпечують російську агресію. На відміну від Росії, яка щодня атакує українські міста ракетами та «Шахедами», Київ заявляє про право бити по військовій машині агресора.

    Масована атака у День Росії стала черговим ударом по відчуттю недоторканності Москви. Кремль може й надалі звітувати про «успішну роботу ППО», але сам факт регулярних атак на столицю РФ свідчить: війна дедалі ближче підходить до політичного центру країни-агресорки.

  • Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Куйбишевський нафтопереробний завод російської нафтової компанії “Роснефть” у Самарі повністю припинив переробку нафти після атаки безпілотників, яка сталася в ніч проти 10 червня. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на два джерела в нафтогазовій галузі Росії.

    За словами співрозмовників агентства, внаслідок удару були виведені з ладу обидві установки первинної перегонки нафти – CDU-4 та CDU-5. Саме вони є ключовими елементами виробничого процесу на підприємстві. Кожна установка здатна переробляти близько 10 тисяч метричних тонн нафти на добу, що еквівалентно приблизно 73 тисячам барелів. Пошкодження цих об’єктів фактично зробило неможливим продовження роботи заводу.

    Джерела Reuters стверджують, що після удару на території підприємства виникли пожежі, які завдали серйозної шкоди технологічному обладнанню. Масштаб руйнувань виявився настільки значним, що керівництво підприємства було змушене повністю зупинити виробничий цикл. Наразі невідомо, скільки часу знадобиться для ліквідації наслідків атаки та відновлення роботи заводу.

    Куйбишевський НПЗ вважається одним із важливих підприємств російської нафтопереробної галузі. Він входить до складу Самарського нафтопереробного вузла компанії “Роснефть” і забезпечує виробництво значних обсягів пального для внутрішнього ринку Росії. Крім того, продукція підприємства використовується для забезпечення потреб промисловості, транспортної галузі та військової логістики.

    Згідно з даними галузевих джерел, у 2024 році Куйбишевський НПЗ переробив близько 4,7 мільйона тонн нафти. У середньому це становило приблизно 94,4 тисячі барелів на добу. За результатами року підприємство виробило близько 800 тисяч тонн автомобільного бензину, 1,4 мільйона тонн дизельного пального та понад 1,3 мільйона тонн мазуту. Такі показники роблять завод одним із помітних елементів паливної інфраструктури Російської Федерації.

    Особливу увагу аналітики звертають на обсяги виробництва дизельного пального. Саме дизель є основним видом палива для значної частини військової техніки та транспортних засобів, які використовуються російською армією. Тому будь-які перебої у роботі великих нафтопереробних підприємств потенційно можуть впливати не лише на цивільний ринок, а й на можливості забезпечення військових підрозділів паливом.

    Атака на Куйбишевський НПЗ стала черговим ударом по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями підприємства паливно-енергетичного комплексу РФ регулярно стають цілями атак безпілотників. Україна неодноразово заявляла, що такі об’єкти є законними військовими цілями, оскільки забезпечують функціонування економіки держави-агресора та підтримують її військовий потенціал.

    У ніч проти 10 червня Самарська область зазнала масштабної атаки безпілотників. Російська влада повідомляла про роботу систем протиповітряної оборони та фіксувала спроби ураження низки об’єктів у регіоні. Водночас пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне ураження Куйбишевського нафтопереробного заводу українськими далекобійними дронами.

    Самарський нафтопереробний вузол є одним із найбільших центрів переробки нафти на території Росії. До нього входять одразу три великі підприємства: Куйбишевський, Новокуйбишевський та Сизранський НПЗ. Усі вони належать компанії “Роснефть” і мають важливе значення для виробництва моторного пального, дизеля та інших нафтопродуктів.

    Примітно, що протягом останніх місяців усі три заводи цього кластера вже зазнавали атак безпілотників. Так, Сизранський НПЗ фактично припинив переробку нафти ще 21 травня після того, як українські дрони пошкодили установку первинної переробки CDU-6. Саме ця установка була критично важливою для роботи підприємства, а її виведення з ладу призвело до повної зупинки виробництва.

    Ще раніше, 18 квітня, удару зазнав Новокуйбишевський нафтопереробний завод. Після атаки підприємство тимчасово припинило роботу та було змушене скоротити виробничі потужності. За інформацією галузевих джерел, навіть після відновлення діяльності завод продовжує працювати не на повну потужність.

    Таким чином, атака на Куйбишевський НПЗ стала вже третім серйозним ударом по Самарському нафтопереробному вузлу менш ніж за два місяці. Фактично всі три підприємства, які входять до цього виробничого комплексу, зіткнулися з наслідками атак безпілотників, що суттєво ускладнює стабільну роботу одного з ключових центрів переробки нафти в Росії.

    Експерти зазначають, що регулярні удари по російських НПЗ створюють для Москви одразу кілька проблем. По-перше, знижується обсяг виробництва пального для внутрішнього ринку. По-друге, виникає потреба у масштабних ремонтах дорогого технологічного обладнання. По-третє, збільшуються витрати на захист критичної інфраструктури від нових атак. Крім того, частина обладнання для нафтопереробних заводів виробляється за кордоном, а західні санкції значно ускладнюють його закупівлю та постачання.

    На тлі війни Росія вже неодноразово стикалася з перебоями у роботі своїх нафтопереробних підприємств. Удари по об’єктах паливно-енергетичного комплексу стали одним із напрямків української стратегії, спрямованої на послаблення економічних і військових можливостей країни-агресора. Водночас російська влада намагається мінімізувати інформацію про масштаби пошкоджень та наслідки атак для нафтогазового сектору.

    Наразі офіційних повідомлень про терміни відновлення роботи Куйбишевського НПЗ немає. Однак джерела Reuters у галузі вказують, що пошкодження мають серйозний характер, а повна зупинка обох установок первинної перегонки свідчить про значні труднощі з поверненням підприємства до звичайного режиму роботи найближчим часом.