Golovnitemu.com

Позначка: атомна енергетика

  • Ремонт арки ЧАЕС стане унікальним проєктом: частину робіт можуть виконувати роботи

    Ремонт арки ЧАЕС стане унікальним проєктом: частину робіт можуть виконувати роботи

    Пошкоджений унаслідок російської атаки Новий безпечний конфайнмент над четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції планують відновлювати із застосуванням роботизованих технологій. Йдеться про інженерне рішення, яке може стати справжнім ноу-хау у світовій практиці роботи в умовах підвищеної радіації.

    Про це повідомив генеральний директор державного підприємства «Чорнобильська АЕС» Сергій Тараканов, коментуючи наслідки пошкодження захисної арки, яка накриває об’єкт «Укриття» над зруйнованим реактором.

    За його словами, до процесу вже долучилися французькі інженерні компанії, зокрема Bouygues та Vinci, які раніше входили до консорціуму Novarka і брали участь у будівництві конфайнмента. Саме вони запропонували концепцію часткової роботизації ремонтних робіт, що дозволить мінімізувати перебування людей у небезпечній зоні.

    Ідеться про впровадження спеціальних механізмів і технологій, які дадуть змогу виконувати складні технічні операції дистанційно. Такий підхід є критично важливим, адже рівень радіації під аркою залишається високим. За оцінками фахівців, у деяких зонах він може досягати 1 мілізіверта на годину, що означає: людина може отримати річну допустиму дозу опромінення всього за кілька десятків годин роботи.

    Пошкодження конфайнмента сталося 14 лютого 2025 року внаслідок влучання російського дрона. У результаті виникла пожежа, і захисна арка втратила герметичність. Попри це, за словами Тараканова, об’єкт підлягає відновленню, хоча процес буде складним, тривалим і дороговартісним.

    Експерти вже провели попередню оцінку пошкоджень і дійшли висновку, що відновлення можливе. Водночас орієнтовна вартість робіт коливається у межах від 300 до 700 мільйонів євро. Європейський банк реконструкції та розвитку, який адмініструє міжнародну допомогу для ЧАЕС, наразі орієнтується на середню суму близько 500 мільйонів євро.

    Складність ремонту пов’язана не лише з радіаційним фоном, а й із конструкційними особливостями самого об’єкта. Новий безпечний конфайнмент, який є однією з найбільших рухомих споруд у світі вагою близько 36 тисяч тонн, спочатку зводили на безпечній відстані — приблизно за 327 метрів від реактора — а потім перемістили на місце.

    Сьогодні ж виконувати ремонт доведеться безпосередньо над об’єктом «Укриття», що значно ускладнює процес. Переміщення арки наразі не розглядається, оскільки це могло б створити додаткові ризики, зокрема відкрити об’єкт для можливих нових атак.

    За словами Тараканова, у найближчі 18 місяців триватиме уточнення технічних рішень і остаточного бюджету. Уже погоджено початок ранніх інжинірингових і підготовчих робіт, які дозволять сформувати детальний план відновлення.

    Фахівці також попереджають, що зволікання з ремонтом може мати серйозні наслідки. Зокрема, експерти вважають, що до 2030 року конструкції конфайнмента можуть зазнати незворотних корозійних процесів. Це значно ускладнить або навіть унеможливить подальше відновлення.

    Окрему тривогу викликає стан об’єкта «Укриття» під аркою. За оцінками спеціалістів, він залишається нестабільним і теоретично може обвалитися, що створить ризик викиду радіоактивних речовин. Саме тому відновлення герметичності конфайнмента є критично важливим не лише для України, а й для всієї Європи.

    Попри всі виклики, ситуація на Чорнобильській АЕС наразі залишається контрольованою. За офіційними даними, всі об’єкти станції функціонують у штатному режимі, а рівень радіації перебуває в межах допустимих норм.

    Майбутній ремонт захисної арки може стати унікальним інженерним проєктом світового масштабу. Використання роботизованих технологій не лише підвищить безпеку робіт, а й відкриє нові можливості для виконання складних завдань у зонах із високим рівнем радіації. Українські та міжнародні інженери фактично стоять на порозі створення нових стандартів у сфері ядерної безпеки та ліквідації наслідків техногенних катастроф.

  • Німеччина готує енергетичний прорив: Мерц заявив про перший у світі термоядерний реактор

    Німеччина готує енергетичний прорив: Мерц заявив про перший у світі термоядерний реактор

    Федеральний уряд Німеччини оголосив амбітні плани, які можуть змінити глобальний енергетичний баланс: країна прагне побудувати перший у світі термоядерний реактор, підключений до електромережі. Про це заявив канцлер Фрідріх Мерц під час відвідування Ганноверського ярмарку разом із президентом Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва.

    За словами глави уряду, розвиток термоядерної енергетики вже включено до національної технологічної стратегії — так званої Hightech-Agenda. У межах цієї програми Німеччина планує не лише інвестувати в дослідження, а й реалізувати практичний проєкт — створення повноцінної електростанції на основі ядерного синтезу.

    «Ми маємо амбіцію, щоб саме в Німеччині перший термоядерний реактор був підключений до мережі. Це буде революція у виробництві та постачанні енергії», — заявив Фрідріх Мерц.

    Термоядерна енергетика вважається одним із найбільш перспективних напрямів у світі. На відміну від традиційних атомних електростанцій, які працюють за принципом поділу атомного ядра, термоядерні реактори відтворюють процеси, що відбуваються на Сонці — злиття легких ядер із виділенням величезної кількості енергії. Такий підхід теоретично дозволяє отримувати майже необмежену енергію з мінімальними ризиками та без значних радіоактивних відходів.

    Під час огляду виставки канцлер звернув особливу увагу на демонстрацію ключового елемента майбутнього реактора — так званого “серця” установки, де відбувається синтез. За його словами, саме там у майбутньому можна буде виробляти тритій — один із ключових компонентів термоядерного палива.

    Німеччина вже сьогодні входить до числа світових лідерів у дослідженні термоядерного синтезу. Одним із найбільш відомих проєктів є експериментальний стеларатор Wendelstein 7-X, розроблений Інститутом фізики плазми Макса Планка. Установка демонструє перспективність технології, хоча до її комерційного використання ще залишається значний шлях.

    Заява Фрідріх Мерц має особливе значення на тлі енергетичної політики країни. У 2023 році Німеччина остаточно відмовилася від атомної енергетики, закривши останні АЕС після понад 60 років їх експлуатації. Це рішення було частиною стратегії переходу до відновлюваних джерел енергії.

    Однак енергетична криза, спричинена війною Росії проти України, змусила країну переглянути підходи до енергетичної безпеки. У 2022 році уряд навіть тимчасово продовжив роботу атомних електростанцій, щоб уникнути дефіциту електроенергії.

    На цьому тлі розвиток термоядерної енергетики розглядається як стратегічна альтернатива. Вона поєднує переваги атомної генерації (висока потужність) із екологічністю відновлюваних джерел, оскільки не передбачає викидів вуглекислого газу.

    Експерти зазначають, що реалізація такого проєкту стане технологічним проривом не лише для Німеччини, а й для всього світу. Якщо країні вдасться першою створити комерційно ефективний термоядерний реактор, це може кардинально змінити глобальний енергетичний ринок.

    Водночас фахівці наголошують, що термоядерна енергетика все ще перебуває на стадії розробки. Основними викликами залишаються стабілізація плазми, досягнення позитивного енергетичного балансу та зниження вартості технології. Більшість існуючих установок поки що споживають більше енергії, ніж виробляють.

    Над цими проблемами працюють науковці у різних країнах, зокрема в рамках міжнародного проєкту ITER у Франції, який об’єднує зусилля ЄС, США, Китаю, Японії та інших держав. Німеччина є одним із ключових учасників цих досліджень.

    З огляду на це, заява Фрідріх Мерц свідчить про прагнення країни перейти від експериментів до практичної реалізації технології. Якщо ці плани вдасться втілити, Німеччина може стати піонером нової енергетичної епохи.

    Оголошення про будівництво термоядерного реактора є не лише політичним сигналом, а й стратегічним кроком у напрямі енергетичної незалежності та технологічного лідерства. Попереду — роки досліджень і розробок, але потенційні результати можуть змінити підхід до виробництва енергії у світі.

  • Два енергоблоки українських АЕС одночасно пішли у ремонт і зменшили обсяг базової генерації

    Два енергоблоки українських АЕС одночасно пішли у ремонт і зменшили обсяг базової генерації

    В українській енергосистемі тимчасово зменшився обсяг базової генерації через одночасний ремонт двох енергоблоків атомних електростанцій. Про це повідомила колишня міністерка енергетики Ольга Богуславець, коментуючи ситуацію в енергосекторі.

    За її словами, один із блоків було відключено ще 7 березня. Інший спочатку вийшов у аварійний ремонт у середині тижня, однак згодом його перевели у плановий середній ремонт. У результаті обидва енергоблоки зараз перебувають поза роботою.

    Такий розвиток подій відбувся раніше запланованого графіка, адже черговий плановий ремонт мав розпочатися лише наприкінці березня. Через це в енергосистемі зменшився доступний обсяг базової генерації, яку забезпечують атомні станції.

    Наразі в об’єднаній енергосистемі України працюють сім енергоблоків АЕС, розташованих на підконтрольній території. Ще два блоки перебувають у ремонтах.

    Богуславець попередила, що за таких умов навіть незначні пошкодження енергетичної інфраструктури або генеруючих потужностей можуть швидко вплинути на баланс системи. Особливо це може відчуватися у вечірні години, коли навантаження на енергомережу традиційно зростає.

    Попри це, в енергетичному секторі триває відновлення потужностей, пошкоджених російськими ударами. За останні місяці вдалося повернути в роботу приблизно 3,5 гігавата генерації із дев’яти гігаватів, які були втрачені протягом зимового періоду.

    У галузі очікують, що до кінця травня вдасться відновити ще понад два гігавати генеруючих потужностей, що має допомогти стабілізувати ситуацію в енергосистемі.

  • Що відбувається навколо призначення глави «Енергоатому»

    Що відбувається навколо призначення глави «Енергоатому»

    Після справи «Мідас» українська влада публічно говорить про перезапуск і «очищення» енергетичного сектору. Водночас за зачиненими дверима розгортається гостра боротьба за контроль над АТ «НАЕК „Енергоатом“» — компанією, що виробляє близько 60% електроенергії в Україні та керує фінансовими потоками на сотні мільярдів гривень. Йдеться не про реформу чи підвищення ефективності, а про доступ до одного з найбільших фінансових ресурсів держави.

    Після заяви президента про необхідність «чистки» галузі Кабінет Міністрів 11 листопада достроково розпустив наглядову раду «Енергоатому». Уже 28 січня уряд поспіхом затвердив новий склад ради, не чекаючи граничної дати — 31 січня. Це зробило орган правомочним і відкрило формальний старт конкурсу на посаду голови правління, яка досі залишається вакантною. Хоча юридично рішення ухвалює наглядова рада, реальний список кандидатів, за інформацією з політичних кулуарів, формується на Банковій та Хрещатику.

    Однією з ключових кандидатур називають Ольгу Буславець — колишню виконувачку обов’язків міністра енергетики. Її ім’я тісно пов’язують з орбітою впливу Ріната Ахметова та експрем’єр-міністра Дениса Шмигаля. У 2020 році саме за її участі ухвалювалися рішення, вигідні для теплової генерації ДТЕК, тоді як атомні електростанції штучно обмежувалися у виробництві. Буславець фігурувала в антикорупційних перевірках щодо можливого конфлікту інтересів, зокрема у сфері закупівель ядерного палива. Її можливе призначення багато хто розцінює як сигнал повернення впливу теплової генерації за рахунок інтересів державної атомної компанії.

    Ще більш резонансною є кандидатура Павла Павлишина — колишнього керівника Рівненської АЕС, а нині першого заступника мера міста Вараш. Його ім’я супроводжують численні скандали. У 2022 році його син Євген Павлишин жорстоко побив 64-річну жінку, яка згодом померла в лікарні. У 2025 році суд обмежився умовним покаранням. Походження статків родини Павлишиних — дорогі автомобілі Mercedes-Benz S400 та Zeekr, елітна нерухомість у Києві та Вараші — викликало питання у контролюючих органів, адже ці активи не корелюють з офіційними доходами посадовця.

    Період керівництва Павлишина Рівненською АЕС супроводжувався замовчуванням аварійних інцидентів — від обвалу естакади під час транспортування трансформатора до падіння п’ятитонного редуктора в реакторному залі. Паралельно діяли схеми виведення коштів через пов’язані структури, зокрема групу «ТСП» («ТСП-Трансбуд», «ТСП-Сервіс») та ТОВ «Кортакоз». За матеріалами розслідувань, ці компанії використовувалися як прокладки для завищення вартості робіт у два–три рази. Попри вимоги депутатів Вараша відправити Павлишина у відставку, у столичних кабінетах його розглядають як потенційного керівника всієї атомної галузі.

    Як компромісну фігуру також називають Андрія Козюру — чинного директора Хмельницької АЕС. Водночас і його діяльність супроводжується питаннями. У 2024–2025 роках енергоблок №2 ХАЕС через проблеми з турбіною працював лише на 80–85% потужності. В умовах дефіциту електроенергії це означало втрату сотень мегават. Галузеві фахівці пов’язують ці збої з неякісним ремонтом та управлінськими рішеннями керівництва станції.

    На цьому тлі окремо вирізняється нинішній виконувач обов’язків голови правління Павло Ковтонюк. Він — професійний інженер, який не фігурує у корупційних схемах і, за внутрішніми документами так званого «Міндічгейту», вважається «незручним» керівником через відмову брати участь у тіньових домовленостях. Водночас саме йому бракує політичної підтримки: фінансові плани «Енергоатому» на 2025–2026 роки досі не затверджені.

    Призначення керівника «Енергоатому» виходить далеко за межі кадрового питання. Це тест для влади — або під прикриттям гасел про реформи до атомної галузі повернуться старі клани з відпрацьованими схемами, або держава справді спробує зламати систему. Найближчі тижні покажуть, чи стане справа «Мідас» переломним моментом, чи лише ширмою для нового перерозподілу фінансових потоків.

  • Нардеп Железняк розповів про зрив закупівлі енергоблоків для ХАЕС

    Нардеп Железняк розповів про зрив закупівлі енергоблоків для ХАЕС

    Закупівлю енергоблоків для Хмельницької атомної електростанції у Болгарії вдалося зірвати в останній момент через зміну положень законопроєкту. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк, оприлюднивши деталі цієї історії у відео, яке він назвав однією з найрезонансніших спроб реалізації корупційної схеми у сфері енергетики.

    За словами парламентаря, голосування за закон щодо закупівлі обладнання для Хмельницької АЕС стало одним із найбільш суперечливих рішень Верховної Ради за останній рік. Йшлося про придбання енергоблоків радянського зразка, які тривалий час зберігалися на складах у Болгарії, орієнтовною вартістю близько 1 млрд доларів.

    Железняк стверджує, що ці енергоблоки планували використати як основу для масштабного атомного будівництва в Україні, загальна вартість якого могла сягнути сотень мільярдів гривень. За його оцінками, мова йшла про 130–140 млрд грн бюджетних коштів. Прибутки учасників схеми, за версією депутата, мали формуватися на кількох етапах — від закупівлі обладнання через посередників до постачання та подальшого будівництва.

    Народний депутат заявив, що ідея проєкту з’явилася ще у 2024 році. Тоді уряд схвалив законопроєкт про добудову двох нових енергоблоків ХАЕС, оскільки чинне законодавство вимагає ухвалення окремого закону для кожного нового атомного об’єкта. Документ подали до парламенту 3 квітня 2024 року, однак його тривалий час блокували.

    Згодом, за словами Железняка, стало зрозумвая, що ключовим інтересом ініціаторів була не стільки добудова станції, скільки саме закупівля обладнання у Болгарії. У результаті було запропоновано компромісне рішення — дозволити купівлю енергоблоків без права їх встановлення чи використання без ухвалення окремого закону.

    Відповідну правку внесли до іншого законопроєкту. Вона передбачала можливість прямого контракту на купівлю обладнання, але водночас забороняла його розміщення або застосування без нового рішення Верховної Ради. Як стверджує Железняк, ці зміни були внесені в останній момент, а представники Міністерства енергетики нібито не звернули на них належної уваги.

    Після ухвалення документа, за словами депутата, в Офісі президента усвідомили, що закон не містить механізмів для запуску масштабного атомного будівництва. Документ тривалий час не підписували, а згодом, у березні, він усе ж набув чинності. Після цього болгарська сторона заявила про відмову від продажу енергоблоків, оскільки запропонована формула втратила для неї привабливість.

    Железняк також наголосив, що президент України публічно підтримував ідею закупівлі енергоблоків, у зв’язку з чим, на його думку, залишаються відкритими питання щодо того, чи змінилася позиція глави держави після зриву угоди.

  • Закупівля обладнання для АЕС за 36 млн грн викликала дискусію щодо прозорості процедури

    Закупівля обладнання для АЕС за 36 млн грн викликала дискусію щодо прозорості процедури

    Закупівля системи гідравлічного затягування FCM60 на суму 36,2 млн грн для потреб атомних електростанцій викликала значний резонанс у професійній спільноті. Експерти та громадські організації поставили питання щодо умов тендеру, досвіду компанії-переможця та технічних вимог до обладнання.

    У зоні уваги опинилася компанія AV Industrieeinrichtungen GmbH, яка перемогла в закупівлі як єдиний учасник. За даними відкритих реєстрів, підприємство було створене за кілька місяців до оголошення тендеру, що викликало сумніви щодо його досвіду роботи в атомній сфері. Наданий «аналогічний договір», як зазначають учасники публічних дискусій, стосується іншого типу обладнання.

    Одним із найбільш обговорюваних моментів стала відсутність у тексті договору детальних технічних параметрів обладнання. Уся технічна частина винесена до окремої Специфікації, яку можна коригувати без внесення змін до самого договору. Експерти наголошують, що така практика ускладнює контроль відповідності продукції вимогам атомної галузі та створює ризики для якості обладнання.

    Додаткові дискусії спричинила інформація про збіг контактів компанії-переможця з даними російської структури, що раніше фігурувала у постачанні обладнання INOS GmbH & Co. KG, яке отримувало декларацію відповідності на території РФ. Окремі фахівці вважають, що такі збіги потребують перевірки регуляторних органів з огляду на вимоги безпеки та санкційне законодавство.

    У договорі передбачено виплату авансу у розмірі 30%. Банківські гарантії надані іноземними установами, що, за словами експертів, може ускладнювати подальше стягнення коштів у разі невиконання зобов’язань постачальником.

    Учасники ринку зазначають, що стандартні вимоги для критичного обладнання АЕС передбачають жорсткішу верифікацію виробника, технічної документації та відповідності обладнання галузевим стандартам.

    Аналітики звертають увагу на те, що кадрова структура атомної галузі в останні роки залишалася відносно стабільною, а процес ухвалення стратегічних рішень зосереджений у вузькому управлінському колі. Саме тому закупівля FCM60 стала приводом для широкої дискусії щодо підходів до проведення державних закупівель у сфері атомної енергетики.

    Експерти наголошують, що сектор безпеки АЕС потребує максимальної прозорості, адже від якості обладнання залежить стабільність і безпека ядерних енергоблоків.

  • Україна завершить будівництво енергоблоків Хмельницької АЕС

    Україна завершить будівництво енергоблоків Хмельницької АЕС

    Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі висловив повну підтримку рішення України завершити будівництво двох атомних енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Під час візиту до України він наголосив, що це “мудре і своєчасне рішення”, враховуючи стратегічну роль атомної енергетики у підтримці економіки України під час війни.

    “Ядерна енергетика стала хребтом економіки України у найважчий період. Ми вважаємо добудову блоків мудрим рішенням”, — заявив Гроссі.

    Енергоблок №3 Хмельницької АЕС вже готовий на 80%, а блок №4 — на 25%. Значні зусилля та інвестиції докладені до цього проєкту. У квітні уряд України затвердив план добудови станції, і, за попередніми оцінками, енергоблок №3 має бути підключений до мережі вже через три роки.

    Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з Рафаелем Гроссі наголосив, що питання добудови є вкрай важливим для стабільності енергосистеми країни.

    “Мʼяч зараз на боці українського парламенту. Ми всі розуміємо, наскільки важливо завершити цей проєкт якнайшвидше”, — заявив Зеленський.

    МАГАТЕ вже розпочало аналітичну роботу з оцінки безпеки майбутніх блоків і готове надавати технічну підтримку на всіх етапах реалізації проєкту.

    “Агентство, звісно, готове допомогти Україні. Ми вже працюємо над аналітикою і оцінкою безпеки цих блоків”, — додав Гроссі.

    Завершення будівництва енергоблоків №3 і №4 стане важливим кроком для зміцнення енергетичної незалежності України. Ядерна енергетика, яка нині забезпечує значну частину електроенергії країни, отримає додатковий ресурс для стабільності та розвитку.

    З підтримкою МАГАТЕ та політичним фокусом на цьому проєкті Україна робить стратегічний крок до посилення своєї енергобезпеки, що особливо важливо в умовах війни.

  • Енергетична незалежність: чи ухвалять депутати законопроєкт про добудову ХАЕС-3 і ХАЕС-4

    Енергетична незалежність: чи ухвалять депутати законопроєкт про добудову ХАЕС-3 і ХАЕС-4

    Народний депутат Сергій Нагорняк закликав Верховну Раду підтримати ключове рішення для енергетичної безпеки України — розпочати добудову третього та четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції. Ця ініціатива, за його словами, є стратегічно важливою і має широку підтримку серед українців.

    В ефірі телеканалу “Ми-Україна” Нагорняк наголосив на необхідності ухвалення державницького рішення вже наступного тижня, коли парламент розглядатиме відповідний законопроєкт.

    “Розвиток атомної енергетики є критично важливим для нашої країни. Це питання енергетичної безпеки, яке не терпить зволікань”, — зазначив депутат.

    За словами Нагорняка, на реалізацію проекту вже є домовленості з американським банком щодо фінансування, а також ресурси “Енергоатому” для старту робіт.

    Депутат підкреслив, що добудова блоків Хмельницької АЕС матиме кілька переваг:

    • Дешева електроенергія: забезпечення стабільних поставок для потреб країни.
    • Нові робочі місця: залучення фахівців, у тому числі з окупованої Запорізької АЕС.
    • Підтримка громадян: понад 80% українців, згідно з соціологічними опитуваннями, підтримують розвиток атомної енергетики.

    Добудова третього та четвертого блоків ХАЕС обговорюється вже не перший рік. Кабінет Міністрів схвалив цей проект у квітні 2024 року. Влітку його підтримав парламентський комітет з питань енергетики. На сьогодні готовність третього блоку становить 80%, а четвертого — 25%.

    Нагорняк підсумував:

    “Ми маємо ухвалити це рішення, аби забезпечити енергетичну стабільність і зробити важливий крок у відновленні України”.

    Чому це важливо?

    Добудова енергоблоків ХАЕС — це не лише питання енергетичної незалежності, а й важливий крок для економічного відновлення країни. Ухвалення законопроєкту стане сигналом для інвесторів і міжнародних партнерів про готовність України до масштабних інфраструктурних проектів.

  • Чи загрожує Україні ядерна катастрофа

    Чи загрожує Україні ядерна катастрофа

    В умовах триваючої агресії з боку Росії питання ядерної безпеки та ризиків обстрілів енергетичної інфраструктури залишаються надзвичайно актуальними. Незважаючи на побоювання, експерти з атомної енергетики наголошують, що навіть за умови ракетної атаки, ситуація може бути контрольованою.

    Доктор фізико-математичних наук Людвіг Литвинський вважає, що ризик серйозної катастрофи, подібної до Чорнобиля чи Фукусіми, є мінімальним, якщо ракета не влучить безпосередньо в енергоблок.

    “Ракетні обстріли можуть спричинити пошкодження мереж, перебої в енергопостачанні або навіть блекаут. Однак ядерної чи радіаційної загрози не буде, доки не відбудеться прямого удару по енергоблоку”, — зазначив Литвинський в ефірі телеканалу “Еспресо”.

    Експерт також наголосив, що ракети, навіть без ядерних боєголовок, можна класифікувати як неконвенційну зброю через їхню руйнівну силу.

    Це твердження підтримують інші фахівці, які наголошують на небезпеці використання Росією сучасних високоточних ракет, здатних спричинити масштабні руйнування навіть без ядерного заряду.

    Дискусії щодо готовності Кремля застосувати ядерну зброю тривають. Президент Сербії Александар Вучич висловив переконання, що Володимир Путін не вагається застосувати ядерний арсенал, якщо опиниться у безвихідному становищі.

    З іншого боку, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун наголосив, що стан російської ядерної зброї викликає сумніви. “Ніхто не має точних даних про стан цих боєголовок. Це залишається таємницею навіть для військових експертів,” — підкреслив Ягун.

  • США хочуть завершити будівництво Хмельницької АЕС

    США хочуть завершити будівництво Хмельницької АЕС

    У Сполучених Штатах виявили значний інтерес до передачі Україні болгарських ядерних реакторів для завершення будівництва третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Це питання розглянули експерти Atlantic Council, наголошуючи, що такий крок сприятиме зміцненню енергетичної незалежності України та зменшенню російського впливу в регіоні.

    Зокрема, важливу роль відіграє участь американської компанії Westinghouse, яка вже забезпечує ядерне паливо як для українських, так і болгарських станцій. Це допоможе забезпечити інтеграцію болгарського обладнання на українській АЕС і, тим самим, задовольнити нагальні потреби України в електроенергії. Крім того, така підтримка значно послабить російські позиції як в Україні, так і на Балканах.

    Стратегічне посилення українського ядерного потенціалу покращить її економічні перспективи та підготує до можливої ролі ключового постачальника енергії для Європи в післявоєнний період. Такий розвиток подій є перспективним для всього Заходу, особливо в умовах післявоєнної відбудови України.

    Для реалізації цього кроку можуть бути використані європейські фонди, спрямовані на відновлення української економіки. Також підтримку можуть надати Сполучені Штати, виділивши додаткову допомогу для забезпечення стабільності енергетичного сектору України.