Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що НАТО нібито бере участь у підготовці озброєння, яке Україна може використати для масованих ударів по російських аеродромах та авіабазах, зокрема по об’єктах, розташованих у глибині території РФ. Відповідний коментар Захарової був оприлюднений пресслужбою російського Міністерства закордонних справ.
За словами представниці російського зовнішньополітичного відомства, Альянс нібито спільно з Україною працює над створенням озброєнь, які мають на меті завдати масштабної шкоди російській авіаційній інфраструктурі. Захарова стверджує, що йдеться про засоби ураження, здатні не лише атакувати військові аеродроми, а й надовго вивести їх з ладу, що, за її словами, може суттєво вплинути на можливості російської військової авіації.
При цьому жодних доказів на підтвердження своїх тверджень російська сторона не надала. У заяві також не уточнюється, про які саме види озброєння або проєкти йдеться, які країни НАТО нібито беруть участь у такій співпраці чи на яких даних ґрунтуються ці звинувачення.
Захарова також заявила, що подібні дії України та країн-членів НАТО нібито створюють для російських військових додаткові підстави приділяти особливу увагу підприємствам, які займаються розробкою, виробництвом та модернізацією озброєння, що використовується українською армією. За її словами, Москва розглядатиме діяльність таких об’єктів крізь призму військової загрози.
«Саме з цих позицій ми й будемо оцінювати як нинішню ситуацію, так і перспективи її подальшого ескалаційного розвитку», – заявила речниця МЗС РФ, фактично давши зрозуміти, що Росія може використати подібні звинувачення для виправдання своїх подальших дій.
Крім того, Захарова виступила з черговою серією звинувачень на адресу Північноатлантичного альянсу. Вона заявила, що НАТО нібито втратило «залишки раціональності» та продовжує рухатися до «зони підвищеного ризику». За її словами, політика Альянсу начебто лише сприяє загостренню ситуації в Європі та збільшує ризик прямого зіткнення між Росією і західними державами.
Окремо речниця російського МЗС повторила один із ключових наративів російської пропаганди, заявивши, що українська влада нібито прагне втягнути НАТО у прямий військовий конфлікт із Росією. На її думку, таким чином Київ хоче покращити свої позиції на полі бою та забезпечити подальше нарощування військової допомоги з боку західних партнерів. Водночас жодних підтверджень цим твердженням російська сторона також не надала.
Подібні заяви російських посадовців лунають на тлі активізації співпраці України із західними союзниками у сфері оборони. Країни НАТО продовжують надавати Києву військову допомогу, однак неодноразово наголошували, що Альянс не є стороною війни та не бере безпосередньої участі у бойових діях. Представники держав-членів НАТО також неодноразово заявляли, що підтримка України спрямована на реалізацію її законного права на самооборону відповідно до міжнародного права після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Водночас у Європі дедалі частіше висловлюють занепокоєння не щодо дій НАТО, а через можливі подальші кроки самої Росії. За оцінками європейських розвідувальних служб, континент уже перебуває у так званій «сірій зоні» між війною та миром, коли поряд із відкритими бойовими діями активно використовуються гібридні методи впливу, кібератаки, диверсії, інформаційні кампанії та інші інструменти тиску.
У низці європейських столиць припускають, що після завершення активної фази війни проти України Кремль може спробувати вдатися до обмежених військових або гібридних дій проти однієї з держав-членів НАТО. Особливе занепокоєння викликає безпекова ситуація в Балтійському регіоні. Йдеться насамперед про Естонія, Латвія та Литва, які регулярно згадуються у російській риториці. Президент РФ Володимир Путін та інші російські посадовці неодноразово робили заяви щодо цих країн, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО.
Раніше британське видання The Guardian повідомляло з посиланням на власні джерела, що Росія може готувати як військові, так і гібридні провокації на східному фланзі НАТО. Європейські експерти з безпеки наголошують, що Альянс уже адаптує свою оборонну політику до потенційних ризиків, пов’язаних із можливими агресивними діями Кремля, водночас продовжуючи підтримувати Україну у її протидії російській агресії.
