Golovnitemu.com

Позначка: автономні системи

  • У США надрукували морський дрон на 3D-принтері: характеристики TF-179 тримають у секреті

    У США надрукували морський дрон на 3D-принтері: характеристики TF-179 тримають у секреті

    Американська компанія Haddy представила новий безекіпажний надводний катер TF-179 Drone Boat, конструкцію якого виготовили за допомогою великоформатного роботизованого 3D-друку. Компанія не розкриває ані технічних характеристик нової платформи, ані її майбутнього призначення, ані замовника. Водночас сам проєкт демонструє тенденцію, яка дедалі активніше набирає обертів у військовому кораблебудуванні: складні безпілотні платформи намагаються створювати значно швидше та дешевше, ніж традиційні катери й кораблі.

    Про появу TF-179 компанія Haddy оголосила 8 серпня 2026 року. Під час виробництва застосували технологію large-format robotic additive manufacturing — великоформатного адитивного виробництва, коли промислові роботизовані маніпулятори пошарово формують великі конструктивні елементи з композитного матеріалу. Фактично йдеться про промисловий 3D-друк, масштабований до рівня корпусів морських платформ.

    У Haddy пояснюють, що головною перевагою такого підходу є не просто можливість «надрукувати катер». Цифрове виробництво дозволяє конструкторам швидко вносити зміни у проєкт, тестувати нову версію, аналізувати її поведінку та практично одразу переходити до наступної модифікації без виготовлення великої кількості нових форм та оснащення. На тлі швидкої еволюції військових безпілотних систем саме час від проєктування до реального виробу стає одним із ключових факторів.

    «Зі зростанням попиту на спеціалізовані морські платформи методи виробництва повинні розвиватися разом із ними», — пояснили в Haddy. Компанія наголошує, що здатність швидко виготовляти, оцінювати та вдосконалювати складні системи стає дедалі більшою конкурентною перевагою для оборонної промисловості.

    При цьому про сам TF-179 відомо небагато. Haddy поки не повідомила його довжину, водотоннажність, швидкість, дальність ходу, тип двигуна, корисне навантаження чи спосіб керування. Не оголошено також, чи розрахована платформа на ударні, розвідувальні, патрульні, логістичні або інші завдання. Замовника проєкту компанія теж не називає. Тому твердження про конкретне військове призначення TF-179 наразі залишалися б припущенням.

    Відомо, що Haddy працює у Сент-Пітерсберзі, штат Флорида. За даними профільного видання CompositesWorld, компанія має виробничий майданчик площею близько 30 тисяч квадратних футів, або приблизно 2,8 тисячі квадратних метрів. На підприємстві встановлено вісім великоформатних адитивних систем нідерландської компанії CEAD, причому сім із них змонтовані на рейкових системах, що дає роботам змогу працювати з особливо великими деталями.

    Компанію заснували у 2022 році. Її співзасновником і генеральним директором є Джей Роджерс — колишній морський піхотинець США та випускник Принстонського університету, який раніше очолював Local Motors. Спершу Haddy активно використовувала роботизований 3D-друк для меблів, архітектурних конструкцій та промислових форм, однак останнім часом дедалі більше працює з оборонними та морськими проєктами.

    TF-179 — не перший морський проєкт компанії. Раніше Haddy співпрацювала з розробником автономних систем HavocAI над корпусом малопомітного безекіпажного надводного апарата. Корпус виготовляли з матеріалу, армованого вуглецевим волокном. Особливо показовим став темп робіт: від конструкції до випробування готової платформи в морі минуло лише дев’ять днів. Цей приклад у Haddy використовують як доказ того, наскільки сильно великоформатний 3D-друк може скоротити традиційні виробничі цикли.

    Ще один напрям роботи Haddy пов’язаний із компанією Red Cat Holdings та її морським підрозділом Blue Ops. У квітні 2026 року сторони оголосили про партнерство з інтеграції великомасштабного роботизованого 3D-друку у виробництво безекіпажних надводних платформ. Blue Ops працює, зокрема, над катерами довжиною близько п’яти та семи метрів. За планами компаній, використання технологій Haddy має приблизно вдвічі збільшити виробничі можливості цього напрямку.

    У Blue Ops прямо пов’язують такі технології з необхідністю швидше адаптувати техніку до сучасної війни. Президент компанії Баррі Гінклі порівнював перехід до великоформатного 3D-друку з моментом, коли суднобудування свого часу почало переходити від дерева до склопластику. За його словами, цифрове виробництво скорочує шлях між створенням концепції та її фактичним розгортанням.

    Важливо й те, що американські виробники намагаються створювати не лише окремі великі заводи. Концепція Haddy передбачає мережу так званих мікрофабрик, де цифрову модель можна передати на інший виробничий майданчик і виготовляти конструкцію ближче до місця майбутнього застосування. Такий підхід потенційно дозволяє швидко масштабувати виробництво безпілотних систем і зменшувати залежність від одного підприємства.

    Активний розвиток подібних морських платформ відбувається на тлі різкого зростання інтересу до безекіпажного флоту у світі. Одним із факторів, який прискорив цей процес, став досвід російсько-української війни. У Чорному морі українські морські дрони показали, що порівняно невеликі та дешевші платформи можуть створювати серйозну загрозу значно дорожчим військовим кораблям. Саме цей досвід посилив увагу США та інших держав до масового виробництва автономних і дистанційно керованих морських систем.

    Водночас TF-179 поки залишається значною мірою закритим проєктом. Опубліковані Haddy фотографії підтверджують існування готової морської платформи, однак дозволяють оцінити лише її зовнішній вигляд. Жодних офіційних даних про озброєння, сенсори, автономність або потенційне прийняття на озброєння американськими військовими компанія не оприлюднила.

    Тому головною новиною навколо TF-179 наразі є навіть не характеристики самого катера, а спосіб його створення. Американські виробники демонструють модель, за якої морську безпілотну платформу можна цифрово перепроєктувати, надрукувати, випробувати та знову модернізувати в терміни, які ще недавно були практично недосяжними для традиційного суднобудування. І якщо технологія покаже себе під час серійного виробництва так само ефективно, як під час прототипування, 3D-друк може стати одним із ключових інструментів масштабування майбутніх флотів морських дронів.

  • Тисячі дронів для ЗСУ та новий керівник: Helsing зробила гучну ставку на Україну

    Тисячі дронів для ЗСУ та новий керівник: Helsing зробила гучну ставку на Україну

    Європейська оборонно-технологічна компанія Helsing, яка постачає Україні тисячі ударних безпілотників із системами штучного інтелекту, призначила нового керівника українського напряму. Керуючим директором Helsing в Україні став колишній посол України в Канаді, дипломат, журналіст, тричі народний депутат і колишній заступник міністра оборони Андрій Шевченко.

    На новій посаді він відповідатиме за розвиток діяльності компанії в Україні, розширення місцевої команди, взаємодію з українськими військовими та реалізацію спільних оборонних проєктів. Призначення відбувається у момент, коли Helsing значно нарощує виробничі можливості та намагається перетворитися на одного з головних європейських розробників автономних ударних систем.

    Про призначення повідомили представники компанії та профільне видання Defender Media. Співзасновник Helsing Гундберт Шерф заявив, що досвід Шевченка у державному управлінні, дипломатії та оборонній сфері має допомогти компанії перейти до нового етапу роботи в Україні.

    За словами Шерфа, Україна залишається одним із ключових напрямів Helsing, оскільки саме український фронт демонструє, наскільки швидко змінюється сучасна війна та яку роль у ній відіграють програмне забезпечення, безпілотники, штучний інтелект і засоби протидії радіоелектронній боротьбі.

    Сам Андрій Шевченко зазначив, що повномасштабна війна показала вирішальне значення швидкого впровадження нових технологій у війську.

    «Helsing належить до компаній, які відіграють провідну роль у технологічній трансформації оборонної сфери», — заявив він.

    Хто такий Андрій Шевченко

    Новий керівник Helsing в Україні має тривалий досвід у політиці, дипломатії, медіа та оборонному управлінні.

    Професійну кар’єру Шевченко розпочинав як журналіст. Він працював у газетах і на телебаченні, був одним із засновників «5 каналу», а також обіймав посаду віцепрезидента Національної телекомпанії України.

    У 2006 році Шевченко вперше став народним депутатом. Загалом він тричі обирався до Верховної Ради України, де працював над питаннями свободи слова, інформаційної політики, медіа та міжнародних відносин.

    У 2015–2021 роках він був надзвичайним і повноважним послом України в Канаді. У цей самий період, із 2017 до 2021 року, представляв Україну при Міжнародній організації цивільної авіації ICAO.

    У 2023 році Андрій Шевченко працював заступником міністра оборони України та займався, зокрема, питаннями європейської інтеграції. У Helsing розраховують, що поєднання дипломатичного досвіду, розуміння українського державного сектору та роботи в Міністерстві оборони допоможе йому координувати складні оборонні проєкти.

    Що відомо про Helsing

    Helsing заснували в Німеччині у 2021 році підприємець Торстен Рейл, колишній чиновник Міністерства оборони Німеччини Гундберт Шерф і фахівець зі штучного інтелекту Ніклас Кьолер.

    Компанія позиціонує себе як оборонного розробника нового типу, який поєднує автономні платформи, серійне виробництво та програмне забезпечення на основі штучного інтелекту.

    Helsing розробляє системи для повітряного, наземного й морського середовищ. Серед її продуктів — ударний безпілотник HX-2, підводний автономний апарат SG-1, платформа для планування та управління операціями Altra, а також проєкт автономного бойового літака CA-1 Europa.

    Компанія наголошує, що її системи створюються для інтеграції сенсорів, розвідки та ударних платформ у єдину мережу, де штучний інтелект допомагає швидше аналізувати обстановку й ухвалювати рішення.

    В Україні Helsing працює з початку 2024 року. Компанія співпрацює з українською оборонною промисловістю, військовими підрозділами та технологічними командами, які випробовують системи в реальних бойових умовах.

    Тисячі ударних дронів для України

    У лютому 2025 року Helsing оголосила про виробництво 6 тисяч ударних безпілотників HX-2 для України. Цей контракт доповнив попереднє замовлення на 4 тисячі дронів HF-1, які компанія постачала у співпраці з українською промисловістю.

    Таким чином, публічно оголошений портфель постачань Helsing для України сягнув 10 тисяч ударних безпілотників двох типів.

    HX-2 — це електричний ударний дрон із Х-подібним крилом і заявленою дальністю польоту до 100 кілометрів. Він має бортові алгоритми штучного інтелекту, які повинні допомагати дрону продовжувати виконання завдання навіть в умовах втрати супутникового сигналу або активної роботи російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Дрони HX-2 також можуть працювати групами через програмну платформу Altra. За задумом розробників, один оператор може контролювати одразу кілька безпілотників, координуючи розвідку та ураження визначених цілей.

    Для масового виробництва HX-2 Helsing відкрила на півдні Німеччини спеціальне підприємство RF-1. Початкова потужність заводу становила понад тисячу безпілотників на місяць. Точне розташування виробничого майданчика не розкривають із міркувань безпеки.

    Дрони проходили перевірку українським фронтом

    На початку 2026 року навколо HX-2 виникла дискусія після повідомлень про технічні труднощі під час окремих випробувань. ЗМІ писали, що Україна могла призупинити нові замовлення через проблеми із запуском, зв’язком та автономною навігацією.

    Helsing заперечила твердження про фактичну відмову України від системи. У компанії заявили, що HX-2 успішно пройшов фронтові випробування, був допущений до використання та внесений до централізованої системи замовлень української армії.

    За даними Helsing, підрозділ, який тестував систему, після випробувань подав запит на понад тисячу додаткових дронів. Компанія також повідомила, що на початку 2026 року постачала Україні по кілька сотень HX-2 щомісяця.

    Водночас точні результати бойового застосування, кількість доставлених апаратів і відсоток успішних уражень повністю не розкриваються. Представники Helsing повідомляли, що від початку 2026 року українські Сили оборони отримали «тисячі дронів зі штучним інтелектом».

    У профільних публікаціях також наводилися заяви компанії про приблизно 70-відсоткову ефективність її систем в Україні. Однак такі цифри залежать від умов застосування, типу цілей, інтенсивності радіоелектронної боротьби та методики підрахунку.

    Helsing розширює співпрацю з українськими виробниками

    Компанія не обмежується постачанням готових дронів із Німеччини. Helsing розвиває партнерства з українськими оборонними підприємствами та заявляє про намір поєднувати європейський капітал із бойовим досвідом українських інженерів.

    Зокрема, Helsing домовилася про співпрацю з українською компанією Culver Aerospace. Партнери планують спільно розробляти й виробляти далекобійні ударні безпілотники в Німеччині. Helsing має фінансувати масштабування виробництва та інтегрувати власні програмні рішення.

    Для України такі проєкти важливі не лише через кількість поставленої техніки. Українські військові отримують можливість впливати на вдосконалення систем, надавати розробникам інформацію про реальні умови фронту та швидко адаптувати обладнання до нових російських засобів протидії.

    Компанія залучила ще $1,8 мільярда

    Призначення Шевченка збіглося з новим великим інвестиційним раундом Helsing. 13 липня компанія оголосила про залучення 1,8 мільярда доларів у межах раунду Series E.

    Після угоди оцінка Helsing, за даними Defender Media, сягнула приблизно 18 мільярдів доларів. Отримані кошти компанія планує спрямувати на прискорення розробки нових платформ зі штучним інтелектом, розширення виробництва автономних систем та інтеграцію технологій у збройні сили партнерських держав.

    Фактично Helsing стає одним із найдорожчих оборонних стартапів Європи. Її зростання відбувається на тлі різкого збільшення військових бюджетів країн НАТО та попиту на дешевші масові системи, здатні працювати разом із традиційною авіацією, артилерією та бронетехнікою.

    Чому призначення важливе для України

    Поява окремого керуючого директора в Україні свідчить, що Helsing розглядає український напрям як довгостроковий, а не лише як тимчасовий ринок збуту.

    Перед Андрієм Шевченком стоятиме завдання координувати відносини з державними органами, військовими підрозділами, виробниками та технологічними командами. Також він може бути залучений до локалізації виробництва, пошуку партнерів і масштабування спільних розробок.

    Україна сьогодні є одним із головних центрів розвитку безпілотних технологій. Системи, які в інших країнах роками проходили б полігонні випробування, на українському фронті змінюються протягом кількох тижнів або навіть днів.

    Саме тому європейські оборонні компанії дедалі активніше створюють українські представництва та залучають фахівців із досвідом роботи у військовому й державному секторах.

    Призначення колишнього посла та заступника міністра оборони має допомогти Helsing краще орієнтуватися в українській системі оборонних закупівель і швидше реагувати на потреби фронту. Для України ж посилення присутності компанії може означати нові поставки ударних систем, інвестиції у спільне виробництво та глибшу інтеграцію українського бойового досвіду в європейську оборонну промисловість.

  • Україна показала морський дрон MOBIDIK, здатний нести ракети та дрони

    Україна показала морський дрон MOBIDIK, здатний нести ракети та дрони

    В Україні представили новий морський безпілотний комплекс MOBIDIK, який здатний виконувати широкий спектр бойових і допоміжних завдань у морській зоні та може нести на борту далекобійні ракети-дрони. Розробка позиціонується як одна з найновіших українських платформ у сфері морських безпілотних систем і вже має кілька модифікацій, частина з яких, за даними розробників, застосовується у реальних бойових умовах. Про це повідомляє видання «Мілітарний».

    За інформацією розробників, платформу створила українська компанія «Аварід», яка наразі завершила етап конструкторських робіт і перейшла до кодифікації виробу та підготовки серійного виробництва. MOBIDIK є безекіпажним надводним катером модульного типу, що дозволяє змінювати його функціонал залежно від бойового завдання — від розвідки та патрулювання до ударних і протиповітряних операцій.

    Окремо підкреслюється, що система має значний запас автономності, який дозволяє працювати до 120 годин без повернення на базу. Дальність ходу становить до 1400 кілометрів, що дає можливість застосовувати платформу у глибоких морських районах і на значній відстані від пунктів управління. Максимальна швидкість дрона сягає 65 кілометрів на годину, а конструкція розрахована на роботу в складних погодних умовах, зокрема при хвилюванні моря до 1,2 метра, що підвищує його стійкість у реальних бойових сценаріях.

    Концепція MOBIDIK базується на модульному принципі, що дозволило створити одразу шість різних модифікацій, кожна з яких виконує окрему функцію у складі морських операцій. Версії MD-1 та MD-2 призначені для формування морського рубежу протиповітряної оборони та можуть нести дрони-перехоплювачі різного типу, зокрема літакові та квадрокоптерні, що дозволяє створювати мобільні морські системи ППО.

    Модифікація MD-3 орієнтована на використання ударних безпілотників середньої дальності MORRIGAN, які можуть застосовуватися для ураження кораблів противника або об’єктів прибережної інфраструктури. Версія MD-4 виконує функцію пускової платформи для реактивного ударного безпілотника стратегічного радіусу дії, що фактично розширює можливості ураження цілей у глибині оперативної зони.

    Найбільш озброєною є модифікація MD-5, яка оснащується важким кулеметом Browning M2 та може нести ракети класу «повітря–повітря» типу Р-73, AIM-9 або їхні аналоги. Така конфігурація дозволяє використовувати платформу як для захисту від повітряних загроз, так і для ураження надводних цілей. Версія MD-6 є штурмовою і передбачає бойове навантаження до 300 кілограмів, а також застосування FPV-дронів для точкових ударів по великих кораблях, портових об’єктах та критичній інфраструктурі противника.

    У компанії-розробнику наголошують, що MOBIDIK є повністю функціональною бойовою системою нового покоління, яка поєднує розвідку, ударні можливості та елементи протиповітряної оборони в межах однієї платформи. Такий підхід дозволяє значно підвищити гнучкість застосування морських безпілотників і швидко адаптувати їх під конкретні оперативні задачі.

    Окремо підкреслюється, що розвиток подібних систем є частиною ширшої трансформації українського оборонно-промислового комплексу, який упродовж останніх років активно переходить до створення автономних, високотехнологічних рішень. Україна паралельно розвиває як ударні морські дрони, так і системи протидії ворожим кораблям та логістиці в Чорному морі, інтегруючи їх у загальну структуру оборони узбережжя.

    У цьому контексті також реалізується міжнародна програма Brave International, яка передбачає співпрацю з іноземними оборонними стартапами, зокрема з країн НАТО, та фінансування спільних розробок у сфері безпілотних систем. Окремі напрямки включають створення нових типів морських дронів, систем спостереження та засобів ураження для асиметричної морської війни.

    Крім того, українські силові структури продовжують розвивати концепцію застосування безпілотних катерів не лише для знищення цілей, а й для контролю морської логістики противника, включно з виявленням та блокуванням суден так званого «тіньового флоту», що використовується для обходу санкцій та експорту російських енергоресурсів.

    Таким чином, MOBIDIK став черговим етапом у розвитку українських морських безпілотних систем, які поступово формують нову архітектуру ведення бойових дій на морі, поєднуючи автономність, далекобійність і багатофункціональність у межах однієї платформи.

  • «Сюрприз уже готують»: Кирило Буданов анонсував новий етап війни з технологічним проривом

    «Сюрприз уже готують»: Кирило Буданов анонсував новий етап війни з технологічним проривом

    Україна готує новий технологічний крок у війні проти Росії, який може суттєво змінити ситуацію на фронті. Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час Київського безпекового форуму, наголосивши на переході до нового рівня застосування сучасних технологій у бойових діях. За його словами, війна вже досягла етапу, коли просте нарощування кількості безпілотників не дає суттєвого ефекту, адже обидві сторони конфлікту фактично вийшли на межу ефективності існуючих систем управління дронами, а це означає, що подальший розвиток можливий лише через якісно нові рішення. Буданов зазначив, що наступним етапом стане повна інтеграція штучного інтелекту в бойові системи, йдеться про створення автономних комплексів, які зможуть самостійно виконувати бойові завдання без прямого управління оператором, самостійно ідентифікувати цілі та маневрувати на полі бою. За словами посадовця, такі технологічні розробки в Україні вже існують і перебувають на стадії впровадження, а їх поява на фронті стане «сюрпризом» для російських військ.

    Заява Кирило Буданов підтверджує загальну тенденцію трансформації війни в Україні у високотехнологічний конфлікт, де вирішальну роль відіграють не лише кількісні показники, а й рівень інновацій. Якщо раніше ключовими були артилерія, техніка та чисельність особового складу, то сьогодні дедалі більше значення мають дрони, системи радіоелектронної боротьби, аналітика даних і штучний інтелект. Україна вже продемонструвала ефективність технологічних рішень у повітрі та на морі, завдавши серйозних втрат російській техніці та інфраструктурі, і тепер подібна трансформація активно відбувається і на суші. Автономні системи можуть стати наступним етапом цієї еволюції, адже вони здатні діяти швидше за людину, зменшувати ризики для військових і підвищувати ефективність операцій навіть у складних умовах сучасного бою.

    Буданов наголосив, що технологічна перевага безпосередньо впливає не лише на ситуацію на фронті, а й на дипломатичні позиції України. За його словами, саме сила на полі бою є ключовим аргументом у переговорах, і без реальних військових результатів будь-яка дипломатія не матиме належного ефекту. Це означає, що інновації у військовій сфері стають не лише інструментом оборони, а й фактором міжнародного впливу. Водночас він підкреслив, що Україна не розглядає можливість територіальних поступок і не погодиться на компроміси, які суперечать національним інтересам. Ця позиція повністю узгоджується із заявами президента Володимир Зеленський, який неодноразово наголошував на неприпустимості будь-яких рішень за рахунок суверенітету держави.

    Окремо посадовець звернув увагу на економічний та енергетичний тиск на Росію, зазначивши, що так звані «нафтові санкції» поступово виснажують ресурси країни-агресора та руйнують її репутацію як надійного постачальника енергоресурсів. Таким чином, стратегія України поєднує військовий, економічний і дипломатичний тиск, що дозволяє впливати на ситуацію комплексно. Хоча конкретні деталі нових технологій не розкриваються з міркувань безпеки, експерти припускають, що йдеться про системи, здатні самостійно визначати цілі, координувати дії між різними видами техніки, працювати в умовах активної радіоелектронної боротьби та виконувати складні бойові завдання з мінімальним залученням людей, що може суттєво змінити баланс сил на окремих ділянках фронту.

    Заява Буданова має важливе значення і для українського оборонно-промислового комплексу, адже розвиток технологій штучного інтелекту може стати одним із ключових напрямків для виходу українських виробників на світовий ринок озброєнь. Раніше він уже закликав українські компанії скористатися «вікном можливостей» і зайняти свою нішу в глобальній індустрії оборонних технологій. У підсумку Україна готується до нового етапу війни, де вирішальними стануть не масштаби ресурсів, а швидкість, точність і технологічна перевага, а інтеграція штучного інтелекту в бойові системи може стати переломним моментом у протистоянні з Росією.