Позначка: Бандероль

  • Росія випустила майже 100 дронів і ракети: скільки цілей знищила українська ППО цієї ночі

    Росія випустила майже 100 дронів і ракети: скільки цілей знищила українська ППО цієї ночі

    У ніч проти 20 липня Росія здійснила чергову комбіновану повітряну атаку по території України, застосувавши керовані авіаційні ракети та майже сотню безпілотників різних типів. До відбиття удару були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, сили безпілотних систем і мобільні вогневі групи. За попередніми даними, українська протиповітряна оборона знешкодила більшість повітряних цілей, однак повністю уникнути влучань не вдалося.

    Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, із 18:00 19 липня російські війська випустили по Україні:

    • 2 керовані авіаційні ракети Х-59/69;
    • 94 безпілотники різних типів, серед яких ударні Shahed (у тому числі реактивні модифікації), дрони «Гербера», «Італмас», баражуючі боєприпаси «Бандероль» та безпілотники-імітатори «Пародія».

    Пуски здійснювалися з території Росії та тимчасово окупованих українських територій. Безпілотники стартували з районів Курська, Міллерового та Орла, а також із тимчасово окупованих Донецька та Гвардійського в Криму. Керовані авіаційні ракети Х-59/69 були випущені з території тимчасово окупованого Криму.

    Для відбиття атаки українські Сили оборони застосували всі наявні компоненти системи протиповітряної оборони. У роботі брали участь винищувальна авіація, зенітні ракетні комплекси, підрозділи радіоелектронної боротьби, оператори безпілотних систем і мобільні вогневі групи. Така багаторівнева система дозволяє одночасно знищувати повітряні цілі вогневими засобами та пригнічувати їх засобами РЕБ.

    За попередніми підрахунками, станом на 08:00 українська ППО збила або подавила 81 ворожий безпілотник типів Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших. Повітряні сили уточнили, що знешкодження відбулося на півночі, півдні та сході країни.

    Попри успішну роботу протиповітряної оборони, уникнути наслідків атаки не вдалося. За офіційними даними, зафіксовано влучання однієї керованої ракети та дев’яти ударних безпілотників на дев’яти різних локаціях. Крім того, ще одна ракета не досягла визначеної цілі. Детальна інформація про наслідки ударів, масштаби руйнувань чи можливих постраждалих на момент оприлюднення ранкового зведення не уточнювалася.

    У Повітряних силах також наголосили, що повітряна атака на момент публікації звіту ще тривала. У небі залишалися кілька російських безпілотників, тому військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, перебувати в укриттях під час небезпеки та дотримуватися всіх правил безпеки.

    Росія продовжує регулярно застосовувати комбіновану тактику ударів, одночасно використовуючи ракети та великі групи ударних і хибних безпілотників. Дрони-імітатори створюють додаткове навантаження на систему ППО, змушуючи українських військових витрачати ресурси на виявлення справжніх ударних цілей. Одночасно застосування різних типів озброєння ускладнює роботу протиповітряної оборони та потребує використання різних засобів перехоплення.

    Останніми місяцями Повітряні сили регулярно повідомляють про використання Росією не лише дронів Shahed, а й безпілотників типів «Гербера», «Італмас», баражуючих боєприпасів «Бандероль» та дронів-імітаторів «Пародія». Такі апарати використовуються для розвідки, відволікання української ППО або безпосереднього ураження цілей.

    Українські військові вкотре наголошують, що навіть після оприлюднення ранкових зведень загроза може зберігатися. Через це громадян закликають уважно стежити за офіційними повідомленнями Повітряних сил та місцевої влади, не нехтувати сигналами повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного відбою.

  • Чому сирена іноді лунає після вибуху: у Міноборони пояснили головну причину

    Чому сирена іноді лунає після вибуху: у Міноборони пояснили головну причину

    Радник міністра оборони України, фахівець із військових технологій Сергій “Флеш” Бескрестнов пояснив, чому під час російських балістичних атак повітряна тривога іноді може спрацьовувати вже після прильоту ракети. За його словами, головною причиною є надзвичайно короткий час польоту балістичних ракет та особливості роботи міжнародної системи виявлення запусків. Про це Бескрестнов повідомив у своєму зверненні.

    Він зазначив, що інформація про підготовку до запусків або безпосередній старт російських ракет надходить Україні від міжнародних партнерів, які використовують сучасні засоби космічної розвідки та інші системи спостереження. Водночас деталі роботи цих технологій не розголошуються з міркувань безпеки.

    “Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як вони отримують цю інформацію, але не треба бути надто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом інформації є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів запуску”, – пояснив Бескрестнов.

    За словами радника міністра оборони, після фіксації запуску інформація має пройти кілька етапів обробки та передачі до українських служб, які ухвалюють рішення про оголошення повітряної тривоги. Саме на цьому етапі навіть незначні технічні затримки можуть мати критичне значення, адже балістичні ракети летять до українських міст за лічені хвилини.

    Бескрестнов наголосив, що, наприклад, до Києва балістична ракета може долетіти приблизно за дві-чотири хвилини. Через настільки короткий проміжок часу будь-який збій у передачі інформації або затримка в роботі систем може призвести до того, що сигнал повітряної тривоги пролунає вже після вибуху.

    “Ракета долітає до Києва за 2-4 хвилини, тому час дуже обмежений. Будь-який збій системи призведе до затримки отримання інформації. Жодна система не може бути ідеальною, тому збої трапляються, і сигнал тривоги може запізнитися”, – зазначив він.

    Водночас експерт звернув увагу й на іншу ситуацію, яка часто викликає запитання серед українців: коли повітряну тривогу оголошують, але самого запуску ракети так і не відбувається. За його словами, це пов’язано з тим, що супутникові системи можуть зафіксувати активність на пускових установках, яка свідчить про підготовку до удару, однак з різних причин запуск у підсумку може бути скасований або відкладений.

    “Це відбувається тому, що супутники фіксують дії на пускових установках, які передують запуску ракет, а самих запусків з якоїсь причини може й не бути”, – пояснив радник.

    Як приклад Бескрестнов навів ситуації з так званими хибними тривогами щодо запусків російської ракети “Орєшник”. За його словами, у таких випадках супутники фіксували активність на пускових позиціях, однак вона не завжди завершувалася реальним запуском.

    “Пам’ятаєте, скільки разів лунала хибна тривога по “Орєшнику”? Це так само розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але чи відбудеться запуск, чи ні – незрозуміло”, – додав він.

    Заява Бескрестнова пролунала на тлі нещодавніх масованих російських атак по Україні, під час яких у Києві вже неодноразово фіксували випадки, коли сигнал повітряної тривоги збігався із моментом удару або лунав уже після вибухів. Зокрема, подібні ситуації сталися 8 та 11 липня під час застосування Росією балістичного озброєння.

    Окрім цього, раніше Сергій Бескрестнов попереджав про нові загрози з боку російської армії. За його словами, Росія нарощує виробництво нової крилатої ракети “Бандероль”, а також уже використовувала однойменний баражуючий боєприпас під час масованих ударів по Києву. За попередніми оцінками, цей безпілотний засіб ураження здатний долати відстань до 500 кілометрів і нести бойову частину масою до 150 кілограмів, що робить його ще одним небезпечним елементом російського арсеналу.

  • Путін змінив тактику ударів: генерал Романенко пояснив, чому Київ опинився під шквалом балістики та реактивних дронів

    Путін змінив тактику ударів: генерал Романенко пояснив, чому Київ опинився під шквалом балістики та реактивних дронів

    Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак на Київ від початку повномасштабної війни, застосувавши одночасно ракети різних типів і сотні безпілотників. За даними Повітряних сил ЗСУ, під час атаки окупанти використали 74 ракети різних типів та 496 безпілотних літальних апаратів. Основний удар припав саме на столицю України. Унаслідок обстрілу загинули десятки людей, ще понад дев’яносто отримали поранення, а 3 липня у Києві було оголошено День жалоби.

    Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко вважає, що головною метою удару було не знищення військової інфраструктури, як це традиційно стверджує російська пропаганда, а навмисний терор цивільного населення та посилення психологічного тиску на українців. За його словами, характер уражених об’єктів — житлові будинки, лікарні, школи, готелі та інші цивільні споруди — свідчить про свідоме прагнення Кремля завдати максимальної шкоди саме мирним жителям.

    На думку експерта, російське керівництво зробило ставку саме на балістичні ракети, адже вони залишаються найскладнішими цілями для перехоплення навіть сучасними системами протиповітряної оборони. Під час атаки були застосовані, зокрема, гіперзвукові ракети “Циркон” та балістичні ракети “Іскандер-М”. Через високу швидкість польоту вони здатні долітати до Києва за лічені хвилини, значно скорочуючи час на реагування.

    Окрему увагу Ігор Романенко звернув на новий елемент російської тактики — активніше використання реактивних безпілотників типу “Бандероль”. За його словами, цей апарат суттєво відрізняється від звичних ударних безпілотників типу Shahed. Якщо останні рухаються зі швидкістю близько 200 км/год, то реактивна “Бандероль” розвиває швидкість до 500 км/год і має приблизно таку ж дальність польоту. Це створює новий виклик для української протиповітряної оборони, оскільки наявні дрони-перехоплювачі ефективно працюють саме проти повільніших цілей, але не здатні наздогнати реактивні безпілотники. За оцінкою генерала, Росія поступово нарощує виробництво таких засобів ураження, що змушує Україну шукати нові способи протидії.

    Ще однією особливістю останнього удару, за словами військового експерта, стала зміна напрямків запуску ракет. Якщо раніше значна частина атак здійснювалася з території тимчасово окупованого Криму, то тепер більшість засобів повітряного нападу наближалися до Києва з північного та північно-східного напрямків. З півдня, як зазначає Романенко, були випущені лише крилаті ракети “Калібр”.

    Експерт пояснює таку зміну не випадковістю, а наслідками успішних українських ударів по російській військовій інфраструктурі у Криму. На його думку, саме через пошкодження пускових позицій та іншої військової інфраструктури Росія була змушена передислокувати окремі комплекси запуску “Цирконів” ближче до Курської області. Це, на переконання генерала, свідчить про істотне послаблення можливостей окупантів на південному напрямку. Водночас нові райони запусків залишаються серйозною загрозою для української столиці.

    Романенко також звернув увагу, що між двома масованими атаками на Київ минуло понад два тижні. На його думку, це може свідчити про те, що Росії дедалі складніше оперативно готувати масштабні комбіновані удари. Причиною він називає постійні українські далекобійні удари по військових об’єктах РФ, підприємствах оборонної промисловості, вузлах зв’язку та логістики. Через це російське військове командування змушене одночасно відновлювати власну інфраструктуру, посилювати її захист та планувати нові атаки, що потребує більше часу.

    Окремо генерал висловив власну оцінку політичних мотивів Кремля. Він припускає, що рішення про масштабний удар могло бути пов’язане не лише з військовими цілями, а й із внутрішньополітичною ситуацією в Росії. За словами Романенка, останнім часом Володимир Путін опинився під тиском через регулярні удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах, проблеми з паливом та питання ефективності російської протиповітряної оборони. Водночас слід зазначити, що ця частина оцінок є особистою аналітичною думкою військового експерта і не підтверджена незалежними офіційними джерелами.

    Так само Романенко вважає, що на позицію Кремля дедалі більше впливає міжнародний фактор, зокрема ставлення Китаю до війни. За його словами, Пекін зацікавлений у припиненні бойових дій шляхом переговорів, однак офіційно китайська сторона продовжує декларувати необхідність політичного врегулювання конфлікту, не підтверджуючи конкретних вимог до Москви щодо термінів завершення війни.

    На думку генерала, Росія зберігає потенціал для повторення подібних комбінованих ударів. За його оцінкою, після накопичення необхідного запасу ракет і безпілотників окупанти здатні проводити масштабні атаки приблизно раз на 7–10 днів. Саме тому він закликає українців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги навіть тоді, коли здається, що тривалий час масованих атак не було.

    Пояснив експерт і те, чому останнім часом основними цілями російських ударів стали Київ, Харків, Суми, Дніпро, Одеса, Херсон, Запоріжжя та Полтава, тоді як західні області атакуються значно рідше. За його словами, це відповідає класичним принципам ведення війни, коли противник концентрує найбільші сили на напрямках, де очікує отримати максимальний політичний та психологічний ефект. Київ залишається головною символічною ціллю для Кремля, тоді як прикордонні міста додатково перебувають у зоні досяжності артилерії, реактивних систем залпового вогню та інших видів озброєння.

    Експерт наголошує, що зміна тактики Росії свідчить про адаптацію противника до сучасних умов війни. Водночас він переконаний, що українські далекобійні удари по військових об’єктах РФ вже впливають на здатність російської армії організовувати масштабні повітряні операції, хоча загроза нових комбінованих атак із застосуванням балістичних ракет і реактивних безпілотників залишається високою.

  • Не «Калібр» і не «Шахед»: чому нова ракета РФ стала небезпечним викликом для України

    Не «Калібр» і не «Шахед»: чому нова ракета РФ стала небезпечним викликом для України

    Росія продовжує змінювати тактику повітряних атак проти України, роблячи ставку не лише на дорогі крилаті та балістичні ракети, а й на значно дешевші засоби ураження, які можна виробляти масово. Одним із таких нових видів озброєння стала малогабаритна крилата ракета S8000 «Бандероль», яку окупанти вже застосували під час масованих атак по українських містах. Експерти зазначають, що головна небезпека цієї зброї полягає не лише в її технічних характеристиках, а й у можливості масштабного виробництва та використання у складі комбінованих ударів.

    Про появу нового російського виробу повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України, яке оприлюднило його характеристики на порталі War&Sanctions. За інформацією української розвідки, розробником ракети є російська компанія «Кронштадт», яка перебуває під міжнародними санкціями та відома виробництвом ударних безпілотників «Оріон». Саме цей БпЛА наразі є основним носієм «Бандеролі», хоча Росія також адаптує її для застосування з ударних гелікоптерів Мі-28Н.

    На відміну від балістичних ракет, які рухаються по висотній траєкторії, S8000 належить до класу малогабаритних крилатих ракет. Вона летить на малій висоті, здатна маневрувати та огинати рельєф місцевості. Саме це ускладнює її своєчасне виявлення та перехоплення окремими засобами протиповітряної оборони.

    За даними ГУР, довжина ракети становить близько п’яти метрів, діаметр корпусу — приблизно 30 сантиметрів, а розмах крил — 2,2 метра. Крейсерська швидкість польоту досягає близько 560 км/год, максимальна — до 650 км/год. Дальність польоту оцінюється приблизно у 500 кілометрів. Бойова частина має масу понад 110 кілограмів, із яких майже 50 кілограмів припадає безпосередньо на вибухову речовину.

    Особливістю нової ракети є широке використання іноземних комплектуючих. Українська розвідка встановила, що в конструкції застосовано китайський реактивний двигун Swiwin SW800Pro, який спочатку створювався для спортивного авіамоделювання, японські акумуляторні батареї Murata, південнокорейські сервоприводи Robotis, австралійські або китайські телеметричні модулі, а також значну кількість мікроелектроніки американського, японського, швейцарського, китайського та південнокорейського виробництва.

    Водночас на ракеті встановлена російська антена «Комета-М8», яка забезпечує підвищену стійкість до засобів радіоелектронної боротьби. Саме поєднання доступних цивільних компонентів та окремих військових систем дозволило Росії суттєво здешевити виробництво нового виробу.

    Експерти зазначають, що концепція «Бандеролі» нагадує сучасні українські розробки типу «Паляниця» або «Пекло» — компактні реактивні ударні засоби, створені з розрахунком на серійне виробництво. Однак головною відмінністю російського виробу є ставка саме на масовість застосування під час комбінованих повітряних атак.

    За словами авіаційного експерта Костянтина Криволапа, основною перевагою «Бандеролі» перед безпілотниками типу Shahed є значно вища швидкість польоту. Це потенційно ускладнює роботу мобільних вогневих груп і дає більше шансів окремим ракетам проривати систему протиповітряної оборони. Водночас експерт вважає малоймовірним, що «Бандероль» повністю замінить «Шахеди», адже вона все ж дорожча у виробництві.

    Фахівці також звертають увагу, що Росія може використовувати такі ракети разом із дронами-камікадзе, крилатими та балістичними ракетами, створюючи комбіновані атаки для перевантаження української ППО. Саме така тактика останнім часом дедалі частіше застосовується під час масованих обстрілів України.

    Разом із тим військові експерти наголошують, що «Бандероль» не є «невразливою» зброєю. Через дозвукову швидкість вона може успішно перехоплюватися сучасними комплексами протиповітряної оборони малого та середнього радіуса дії, а також винищувальною авіацією. Зокрема, українські Повітряні сили вже неодноразово демонстрували ефективність літаків F-16 та інших засобів ураження проти подібних повітряних цілей.

    Важливим напрямком протидії залишається й знищення носіїв нових ракет ще до моменту запуску. Оскільки основним носієм «Бандеролі» є ударний безпілотник «Оріон», українські Сили оборони регулярно атакують аеродроми, склади та виробничі об’єкти, пов’язані з їх експлуатацією. Такий підхід дозволяє зменшувати потенціал противника ще до здійснення повітряних ударів.

    Поява S8000 «Бандероль» свідчить про прагнення Росії перейти до моделі масового виробництва дешевших високоточних засобів ураження, які можуть використовуватися поряд із безпілотниками та традиційними крилатими ракетами. Саме тому українські військові та міжнародні експерти уважно стежать за масштабами виробництва нового виробу та його подальшим застосуванням на полі бою.