Позначка: Бельгія

  • Бельгія підтримала створення Спецтрибуналу проти РФ за агресію

    Бельгія підтримала створення Спецтрибуналу проти РФ за агресію

    Бельгія офіційно оголосила про намір приєднатися до Розширеної часткової угоди щодо створення Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії Росії проти України. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Бельгії на платформі X.

    Таким чином Бельгія стане 24-ю державою, яка підтримала участь у формуванні міжнародного механізму, покликаного притягнути до відповідальності вище політичне та військове керівництво Росії за рішення про початок повномасштабної війни проти України.

    Йдеться про правову ініціативу, яка передбачає створення окремого міжнародного трибуналу для розслідування саме злочину агресії — тобто факту ухвалення та реалізації рішення про вторгнення в іншу державу, що відрізняється від воєнних злочинів або злочинів проти людяності, які розглядаються іншими міжнародними механізмами.

    За даними української дипломатії, питання створення трибуналу розглядається як один із ключових елементів довгострокового механізму притягнення Росії до відповідальності. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше повідомляв, що наступним важливим етапом стане голосування на засіданні Комітету міністрів Ради Європи, яке заплановане на 14–15 травня у Кишиневі.

    Саме там країни-учасниці мають розглянути та, ймовірно, затвердити подальші кроки щодо формалізації правової основи трибуналу. У разі позитивного рішення розпочнеться процес юридичного оформлення структури та визначення її повноважень.

    Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе раніше заявляв, що найближчим часом можуть з’явитися “важливі можливості” для просування механізмів притягнення Росії до відповідальності за агресію проти України. У дипломатичних колах ці заяви розглядають як сигнал про наближення політичного консенсусу щодо запуску трибуналу.

    Рада Європи відіграє ключову роль у координації процесу, оскільки саме на її платформі формується юридична рамка майбутнього міжнародного судового механізму.

    Ініціатива створення Спеціального трибуналу була розроблена після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Його головна мета — заповнити юридичну прогалину в міжнародному праві, яка ускладнює переслідування найвищого політичного керівництва держави за сам факт розв’язання агресивної війни.

    На відміну від Міжнародного кримінального суду, який розглядає воєнні злочини, трибунал має зосередитися саме на відповідальності за ухвалення рішення про агресію, що може охоплювати керівництво держави найвищого рівня.

    Україна разом із партнерами з ЄС та Ради Європи послідовно просуває створення цього механізму як частину ширшої системи міжнародної відповідальності за війну. Київ наголошує, що без спеціального трибуналу неможливо повноцінно юридично оцінити рішення про початок агресії та притягнути до відповідальності осіб, які його ухвалили.

    В Офісі президента України зазначають, що процес створення трибуналу передбачає кілька етапів — від політичного погодження до формування юридичної бази, фінансування та визначення місця роботи майбутньої інституції.

    Приєднання Бельгії посилює коаліцію країн, які підтримують створення трибуналу, та демонструє поступове розширення міжнародної підтримки ініціативи. Очікується, що під час травневого засідання у Кишиневі можуть бути ухвалені рішення, які фактично переведуть проєкт із політичного рівня до етапу практичного запуску.

    Таким чином, найближчі тижні можуть стати визначальними для формування першого в історії спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії, пов’язаного з війною проти України.

  • Обіцяні Норвегією F-16 для України залишаються на ремонті в Бельгії

    Обіцяні Норвегією F-16 для України залишаються на ремонті в Бельгії

    Винищувачі F-16, які Норвегія ще у 2023 році пообіцяла передати Україні, досі не були доставлені та залишаються на ремонті в Бельгії. Про це повідомляє норвезький мовник NRK із посиланням на анонімні джерела.

    Йдеться про шість літаків, які Осло планував передати Києву в межах військової допомоги. За наявною інформацією, жоден із них наразі не перебуває на території України.

    Два винищувачі раніше використовувалися для навчання українських пілотів у Данії, однак уже понад рік знаходяться на ремонті в Бельгії. Ще чотири літаки на момент відправлення з Норвегії не були придатні до польотів. У квітні 2025 року їх транспортували в розібраному вигляді — частинами в контейнерах — до тієї ж ремонтної бази.

    Усі літаки перебувають у майстерні компанії Sabena в Бельгії, яка, за даними NRK, стикається з серйозними обмеженнями виробничих потужностей. Саме це стало ключовою причиною затримки передачі винищувачів.

    За оцінками джерел, обсяг необхідних робіт є значним. Зокрема, чотири літаки, доставлені в розібраному стані, потребують встановлення близько 100 відсутніх компонентів кожен. Навіть у разі негайного початку робіт їх підготовка може тривати понад рік.

    Міністр оборони Норвегії Туре Сандвік підтвердив, що літаки досі перебувають у Бельгії. За його словами, процес підготовки координується спільно з Україною та іншими країнами-донорами, які визначають пріоритети між ремонтом уже наявної техніки та підготовкою нових бортів.

  • Брат Залужного показав мільйонні доходи і соцвиплати у декларації

    Брат Залужного показав мільйонні доходи і соцвиплати у декларації

    У декларації Артура Залужного, брата колишнього головнокомандувача ЗСУ та нинішнього посла України у Великій Британії, зафіксовано понад 5 мільйонів гривень доходів за рік. Водночас він отримував соціальні виплати та субсидію.

    Про це пише Телеграф

    Згідно з оприлюдненими даними, загальний дохід Артура Залужного становив 5,291 млн гривень. Із цієї суми понад 1,2 млн гривень — це грошове забезпечення за військову службу. Ще понад 4 мільйони гривень він отримав як компенсаційні виплати в іноземній валюті під час перебування у довгостроковому відрядженні від Міністерства оборони.

    Попри значні доходи, у декларації зазначено також соціальні виплати. Зокрема, Артур Залужний отримав 1200 гривень допомоги та 20 916 гривень субсидії у 2025 році.

    У банківських установах, за даними декларації, він зберігає 55 576 євро та 766 090 гривень. Частина коштів розміщена в банках Бельгії, ще близько 20 тисяч євро він тримає готівкою.

    У документі вказано, що Залужний є військовослужбовцем. Раніше також з’являлася інформація про його можливу роботу радником у Міністерстві закордонних справ, однак у декларації така посада не зазначена. Водночас звертає на себе увагу факт наявності дипломатичного паспорта у нього та членів його родини, хоча виплати від МЗС у звітності відсутні.

    Щодо майна, родина Залужного проживає у службовому житлі в Києві. Крім того, з травня 2025 року вони орендують будинок у Бельгії.

    Серед задекларованого майна також є автомобіль Volvo XC60 2023 року випуску, придбаний у березні 2024 року за понад 1,7 млн гривень.

    Оприлюднені дані викликали увагу через поєднання високих доходів та отримання державної допомоги, а також через наявність дипломатичних паспортів без офіційно задекларованої роботи у дипломатичній службі.

  • Саміт ЄС під загрозою зриву через розкол щодо підтримки України

    Саміт ЄС під загрозою зриву через розкол щодо підтримки України

    Європейські дипломати намагаються в останній момент знайти компроміс, який дозволив би врятувати угоду про надання Україні життєво важливої фінансової допомоги на саміті лідерів ЄС, що відбудеться у четвер, 18 грудня. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    За інформацією видання, напередодні саміту в Євросоюзі сформувався глибокий розкол між країнами Північної та Південної Європи. Лідери держав фактично поділилися на два непримиренні табори щодо механізму фінансування Києва. Основна суперечка точиться навколо питання, чи можна надавати Україні кредити за рахунок заморожених резервів Центрального банку Росії, значна частина яких зберігається в бельгійському фінансовому інституті Euroclear.

    Німеччина разом із країнами Північної та Східної Європи наполягають, що альтернативи використанню російських активів немає. Водночас Бельгія та Італія дедалі активніше просувають так званий план Б — фінансування України за рахунок спільного боргу ЄС, гарантованого загальним бюджетом союзу. Проти використання заморожених активів також виступають Болгарія, Мальта, Угорщина і Словаччина.

    Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у середу запропонувала два паралельні варіанти для виходу з кризи: модель, засновану на російських активах, і альтернативний сценарій із залученням спільних запозичень ЄС. За словами чотирьох дипломатів ЄС, ключовим елементом компромісу може стати виключення Угорщини та Словаччини зі спільної схеми погашення боргу, оскільки саме ці країни системно блокують подальшу підтримку України.

    Попри заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що тема російських активів нібито більше не обговорюватиметься в Брюсселі, низка європейських дипломатів заперечує цю позицію. За їхніми словами, використання заморожених коштів РФ залишається «єдиним реальним варіантом» для забезпечення стабільного фінансування України.

    Ідея спільного боргу ЄС традиційно викликає опір з боку північних країн, які роками не бажали гарантувати облігації для більш заборгованих держав Півдня. Дипломати порівнюють нинішню ситуацію з фінансовою кризою 2012–2013 років та програмами допомоги Греції у 2015 році. При цьому представники північних країн наголошують, що їхня позиція не пов’язана зі страхами щодо платоспроможності партнерів, а з прагненням забезпечити Україні довгостроковий і передбачуваний фінансовий ресурс.

    Очікується, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час саміту наполягатиме на детальному розгляді моделі спільного боргу. Його прихильники вважають її дешевшою та більш прозорою. Водночас критики наголошують, що такий підхід потребуватиме політичного схвалення з боку Віктора Орбана, який неодноразово погрожував заблокувати будь-які рішення щодо допомоги Україні.

    За словами дипломатів, у разі збереження глухого кута Європейській комісії доведеться шукати обхідні механізми фінансування, щоб Україна не залишилася без підтримки, водночас дозволивши окремим країнам зберегти політичне обличчя. Серед можливих варіантів — звільнення угорських і словацьких платників податків від участі у фінансуванні оборони України в обмін на зняття вето з боку їхніх урядів.

  • Щоб захистити підтримку України, ЄС планує позбавити Орбана права блокувати санкції

    Щоб захистити підтримку України, ЄС планує позбавити Орбана права блокувати санкції

    Європейська Комісія розробляє правове рішення, яке дозволить позбавити Будапешт можливості заблокувати продовження санкцій проти Росії, що є ключовою умовою для використання понад 140 мільярдів євро російських активів на підтримку України. Про це повідомляють джерела Politico.

    Бельгія, на території якої розміщений кліринговий гігант Euroclear, побоюється: якщо санкційний режим проти Москви не буде продовжено одностайно, країна буде змушена повернути Росії відсутні мільярди з прибутків, отриманих від заморожених активів. Саме тому Брюссель наполягає на механізмі, який зніме ризики одностайного голосування.

    Санкції ЄС проти РФ нині мають поновлюватися кожні шість місяців і потребують одностайної підтримки всіх країн-членів. Це дає прем’єру Угорщини Віктору Орбану право заблокувати рішення — і поставити під загрозу схему використання доходів від російських активів.

    Щоб уникнути цього, Єврокомісія пропонує застосувати статтю 122 Договору ЄС, яка дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю, якщо цього вимагає економічна ситуація та «солідарність між державами-членами».

    Юристи ЄС уже підтвердили, що таке тлумачення статті є можливим, оскільки зупинка санкцій спричинить економічні ризики для всього Союзу. Використання цієї норми дозволило б:

    — позбавити Угорщину можливості блокувати поновлення санкцій;
    — продовжувати санкції не раз на пів року, а один раз на три роки;
    — гарантувати безпеку механізму надання Україні фінансової допомоги із прибутків від активів РФ.

    Бельгія, де зберігається левова частка російських активів, побоюється, що у разі зриву санкцій країна юридично стане відповідальною за повернення заморожених коштів Росії. Йдеться про десятки мільярдів євро, які Euroclear отримав як прибуток від операцій з активами РФ.

    Саме цей ризик стримував Брюссель від погодження фінансової моделі допомоги Україні. Тому юридична «страховка» від Єврокомісії є вирішальною.

    За інформацією Politico, Єврокомісія прагне переконати прем’єра Бельгії Барта Де Вевера підтримати пакет, щойно буде готовий юридичний механізм.

    Питання повністю прив’язане до термінів: у разі провалу домовленостей до квітня бюджет України може вичерпатися, що поставить під загрозу стабільність державних фінансів під час війни.

    18 грудня відбудеться саміт ЄС, на якому лідери розглянуть питання російських активів та санкційного пакета. Повна пропозиція Бельгії щодо механізму позики очікується 3 грудня.

  • Бельгія схвалить “репараційний кредит” на €140 млрд для України за рахунок заморожених активів РФ.  Джерела

    Бельгія схвалить “репараційний кредит” на €140 млрд для України за рахунок заморожених активів РФ.  Джерела

    Як повідомляють наші джерела в Брюсселі, європейські партнери України планують “дотиснути” Бельгію на передачу €140 млрд  із заморожених російських активів накопичених в Euroclear до кінця тижня.

    Як додатковий аргумент необхідності передачі Україні заморожених російських активів будуть наведені факти ударів РФ по об’єктах української атомної енергетики.

    “В Європи немає іншого варіанту тому Бельгію планують дотиснути до кінця тижня  і удари Росії по атомній енергетиці будуть додатковим аргументом. Імовірність того, що Бельгія схвалить кредит, становить 90 відсотків” – повідомляє джерело.

    Нагадаємо, раніше представники ЄС і бельгійського уряду не змогли вийти з глухого кута, пов’язаного з пропозицією використовувати заморожені російські активи для фінансування відновлення України через занепокоєння Бельгії відносно можливих  негативних юридичних та фінансових наслідків.

  • США повністю підтримують ініціативу ЄС використати заморожені російські активи для допомоги Україні

    США повністю підтримують ініціативу ЄС використати заморожені російські активи для допомоги Україні

    США висловили повну підтримку пропозиції Європейської комісії дозволити урядам країн ЄС використовувати частину заморожених російських суверенних активів як інструмент для допомоги Україні та тиску на Кремль. За даними Reuters, мова йде про механізм, що дозволив би задіяти до 185 млрд євро із загальної суми активів, які були заблоковані в Європі після початку повномасштабного вторгнення 2022 року.

    Ініціатива Єврокомісії передбачає, що ці кошти використовуватимуться без формальної конфіскації, тобто збережеться юридичний статус заморожених активів, але створюватиметься механізм їхнього тимчасового використання для фінансування допомоги Україні та відновлення. Сам документ має переконати столиці країн-членів ЄС погодитися на технічні та юридичні рішення, які забезпечать швидкий доступ до фондів у разі ухвалення.

    Однак план наразі гальмується через заперечення низки держав, зокрема Бельгії — саме там зосереджена більша частина цих активів (через інфраструктуру розрахунків та зберігання фінансових інструментів). За повідомленнями, бельгійська влада вимагає «чітких і надійних гарантій» перед тим, як погодитися на використання активів. Крім того, останні інциденти з виявленням дронів над бельгійськими аеропортами і військовими об’єктами підштовхнули Берлін і Брюссель до обережності — Німеччина прямо пов’язує ці інциденти з тиском у дискусії про російські активи. Кремль заперечує причетність до випадків із дронами та попереджає про «болючу відповідь» у разі вилучення своїх коштів.

    У Вашингтоні, за інформацією Reuters, підтвердили — Америка «абсолютно підтримує» кроки ЄС щодо можливості використання заморожених активів як інструменту тиску на Кремль та допомоги Україні. Джерела в США наголошують, що це узгоджується з політикою посилення економічних заходів проти Москви.

    Паралельно з обговоренням механізму використання заморожених активів США продовжують посилювати санкційний тиск на російський енергетичний сектор: наприкінці жовтня американська адміністрація ввела обмеження проти великих нафтових компаній РФ, серед яких — Rosneft і Lukoil. Це рішення має на меті скоротити фінансові можливості Кремля для ведення війни та примусити його до переговорів. Reuters відзначає, що економічні заходи доповнюються можливими подальшими заходами та ретельним моніторингом наслідків санкцій.

  • Євросоюз готовий використати російські активи для підтримки України, попри юридичні ризики

    Євросоюз готовий використати російські активи для підтримки України, попри юридичні ризики

    Європейський Союз розглядає можливість до квітня наступного року узгодити механізм виділення Україні приблизно 140 мільярдів євро за рахунок заморожених російських активів. Про це повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    Очікується, що вже наступного тижня Єврокомісія спробує досягти політичної домовленості між лідерами держав-членів ЄС. Однак Бельгія, яка є головним розпорядником активів через депозитарну систему Euroclear, і далі висловлює занепокоєння щодо можливих юридичних наслідків. У відповідь ЄС або окрема група країн готові надати Euroclear гарантії на випадок судових позовів з боку Росії.

    У разі успішного погодження, юридична пропозиція щодо механізму передачі коштів Україні може бути підготовлена вже у другому кварталі 2025 року, який розпочинається у квітні.

    Європейські лідери дедалі більше схиляються до думки, що використання заморожених російських активів є єдиним реалістичним способом забезпечити стабільне фінансування України. Інші джерела підтримки виснажуються, а Сполучені Штати відмовляються фінансувати військову допомогу. Тим часом низка країн ЄС зіштовхується з внутрішніми політичними та бюджетними труднощами, що ускладнює пряме виділення коштів.

  • Сімейна трагедія в Бельгії: сина підозрюють у вбивстві матері й сестри

    Сімейна трагедія в Бельгії: сина підозрюють у вбивстві матері й сестри

    Жорстоке вбивство 46-річної громадянки України та її шестирічної доньки шокувало бельгійське село Хаасроде. 6 червня в будинку, що загорівся, були знайдені тіла двох українок із ножовими пораненнями. Пожежа, як з’ясувалося згодом, була навмисно влаштована — і головним підозрюваним у справі став 16-річний син загиблої.

    Як повідомив бельгійський мовник VRT, юнак зізнався, що наніс матері та сестрі ножові поранення, після чого підпалив будинок. Раніше повідомлялося, що на момент пожежі хлопець нібито перебував у школі, однак подальші слідчі дії змінили хід справи.

    Наразі прокуратура Лювена розслідує інцидент. 8 червня підозрюваний має постати перед судом у справах неповнолітніх. Мотив злочину поки не розкрито, його намагаються з’ясувати під час слідства.

    У Міністерстві закордонних справ України підтвердили, що справа перебуває на особливому контролі. За словами заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги, українське посольство в Бельгії взаємодіє з місцевою поліцією, прокуратурою та родичами загиблих.

    У МЗС повідомили, що консульські співробітники вже працюють з усіма відповідними органами та родиною. Тим часом бельгійська прокуратура продовжує розслідування в рамках відкритого кримінального провадження.

    Ця трагедія сколихнула не лише місцеву громаду в Бельгії, а й українське суспільство. Питань поки більше, ніж відповідей: як могло дійти до такого, чому син убив свою сім’ю — і що залишилось за кадром цього страшного злочину?

  • Подвійне вбивство українців у Бельгії: загинули мати та шестирічна донька

    Подвійне вбивство українців у Бельгії: загинули мати та шестирічна донька

    У місті Хаасроде, що в бельгійській провінції Фламандський Брабант, сталося жахливе подвійне вбивство української жінки та її малолітньої доньки. Про це повідомило місцеве видання VRT.

    Тіла 46-річної жінки та її 6-річної доньки були знайдені в житловому будинку після пожежі, яка сталася у вівторок. Як встановили експерти, вогонь був підпалений навмисно, аби приховати сліди злочину. Обох загиблих виявили з численними ножовими пораненнями. Розслідування кваліфіковано як умисне подвійне вбивство.

    На момент трагедії 16-річний син загиблої був у школі, завдяки чому йому вдалося уникнути небезпеки. Відомо, що українська родина проживала в Бельгії вже три роки. Голова сім’ї, чоловік загиблої, нині захищає Україну на фронті.

    Поліція Бельгії наразі проводить розслідування, підозрюваних офіційно не названо. Прокуратура країни працює над встановленням обставин злочину та мотивів нападника.

    Цей трагічний випадок глибоко вразив як місцеву громаду, так і українську діаспору. Громадські організації та волонтери вже організовують підтримку для сина загиблої.