Позначка: безпека

  • Моніторингові канали повідомляють про підвищений ризик ракетної атаки

    Моніторингові канали повідомляють про підвищений ризик ракетної атаки

    Моніторингові канали повідомляють про зростання ризику масованого ракетного удару по території України упродовж найближчих 48 годин. За їхніми оцінками, ймовірна атака може розпочатися вже сьогодні ввечері, однак ця інформація потребує підтвердження з боку офіційних структур.

    Згідно з повідомленнями моніторингу, наразі фіксується передислокація російської ударної авіації. Зокрема, йдеться про переміщення стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродром «Енгельс». За наявними даними, на цей момент здійснюється переліт щонайменше чотирьох літаків.

    Окрім цього, аналітики зазначають, що до можливого удару можуть бути залучені й бомбардувальники Ту-22М3. Повідомляється, що вночі вони здійснили передислокацію з аеродрому «Оленья» на аеродром «Шайковка».

    Водночас у моніторингових каналах наголошують, що сама по собі передислокація авіації не завжди означає негайний початок атаки. Остаточні висновки можна буде робити лише після появи додаткових ознак підготовки до пусків ракет.

    Офіційні органи інформацію про можливі удари наразі не коментували. Українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватися рекомендацій сил цивільного захисту.

  • Розширення можливостей БПЛА РФ посилює загрозу для української інфраструктури

    Розширення можливостей БПЛА РФ посилює загрозу для української інфраструктури

    Росія продовжує нарощувати дальність застосування безпілотних літальних апаратів, що дедалі чіткіше демонструє нагальну потребу України у традиційних системах протиповітряної оборони. Про це йдеться в аналітичному огляді Інституту вивчення війни.

    Аналітики звернули увагу на відео російського підрозділу «Рубікон», оприлюднене 29 грудня. На ньому зафіксовані атаки безпілотниками по українських повітряних цілях у глибокому тилу. Зокрема, російські дрони намагалися уразити гелікоптер Мі-24 у Полтавській області, приблизно за 50 кілометрів від державного кордону з Росією, а також транспортний літак Ан-26 на території міжнародного аеропорту Миколаєва, що розташований за 60 кілометрів від окупованої Кінбурнської коси.

    Водночас OSINT-аналітики, аналізуючи супутникові знімки, зазначають, що літак Ан-26 перебуває на стоянці в аеропорту ще з 2022 року. Це свідчить про те, що повітряне судно, ймовірно, вже було списане і не використовувалося за призначенням, що знижує військову цінність цієї конкретної цілі, але не зменшує показовість самої атаки.

    У своєму аналізі Інститут вивчення війни посилається на українського експерта з систем радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергія Бескрестнова з позивним «Флеш». За його словами, російські сили застосували безпілотники типу «Молнія», які керувалися не через мобільні мережі, а через супутниковий інтернет. Це суттєво ускладнює їхнє придушення засобами радіоелектронної боротьби.

    Експерт також зазначив, що для збільшення дальності польоту росіяни могли використовувати диверсійно-розвідувальні групи для запуску дронів з ближчих позицій або так звані дрони-бази, які виконують функцію ретрансляторів сигналу і розширюють радіус дії ударних БПЛА.

    Аналітики наголошують, що подібні атаки є ще одним свідченням дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні. Географічна розтягнутість загрози та зростання технічних можливостей російських безпілотників знижують ефективність виключно засобів радіоелектронної боротьби.

    На думку експертів, Україні дедалі гостріше потрібні системи точкової протиповітряної оборони, здатні фізично знищувати безпілотники на підльоті. Без посилення класичної ППО захист критичної інфраструктури, тилових об’єктів і авіаційних баз від такої масштабної та мобільної загрози залишається вразливим.

  • Трагедія в Броварах: отруєння чадним газом, є загиблий

    Трагедія в Броварах: отруєння чадним газом, є загиблий

    У Броварах сталася трагедія через генератор, встановлений у підвалі багатоквартирного будинку. Через отруєння чадним газом постраждали кілька людей, одна особа загинула, повідомляють місцеві ЗМІ. Причини використання генератора наразі встановлюються, а правоохоронці та рятувальники працюють на місці події.

    У столиці тим часом тривали проблеми з електропостачанням через масовану атаку на енергетичну інфраструктуру. Відключення електроенергії тривали понад добу, залишаючи без світла тисячі родин. За даними ДТЕК, станом на зараз енергетики відновили роботу інфраструктури, і подачу електрики отримали всі будинки — понад 748 тисяч сімей знову мають світло.

    Місцеві служби нагадують мешканцям про безпечне використання генераторів, особливо у закритих приміщеннях. Чадний газ — безбарвний та без запаху, і його накопичення у приміщеннях може призвести до тяжких наслідків. Енергетики закликають громадян перевіряти стан електромереж та дотримуватися правил безпечного користування електроприладами під час аварійних відключень.

  • Як бездіяльність Європи підштовхує війну до нової фази

    Як бездіяльність Європи підштовхує війну до нової фази

    2025 рік може увійти в історію як момент, коли поняття «Захід» перестало існувати як єдина політична та стратегічна сила. Таку оцінку висловлює британський оглядач, застерігаючи: якщо Європа не змінить свій підхід уже зараз, 2026 рік може виявитися ще більш небезпечним і дестабілізуючим.

    На думку автора, символом стратегічної слабкості Європейського Союзу став так званий «історичний саміт» наприкінці 2024 року. Попри гучні заяви про непохитну підтримку України, лідери ЄС так і не спромоглися ухвалити рішення, здатні завдати Росії відчутного удару. Заморожені російські активи залишилися недоторканими, а потенційні фінансові ризики фактично переклали на європейських платників податків.

    Аналітик звертає увагу, що Європа фактично прив’язала власну безпеку та майбутнє України до волі союзника, який може виявитися ненадійним. Уже за рік наслідки такого підходу стали очевидними. Росія відчула безкарність і активізувала гібридні атаки проти країн ЄС. Інцидент із російським безпілотником у повітряному просторі Польщі, за оцінкою оглядача, став безпрецедентним моментом прямої взаємодії між НАТО та Москвою, що ще кілька років тому здавалося немислимим.

    Паралельно Сполучені Штати, як зазначається в аналізі, демонструють дедалі меншу солідарність із європейськими партнерами. Адміністрація Дональда Трампа надсилає сигнали про можливе зближення з Кремлем, водночас публічно критикуючи як європейських союзників, так і президента України. Однією з ключових помилок Європи автор вважає віру в сумлінність Москви за столом переговорів і небезпечні ілюзії щодо «швидкого завершення» війни.

    Оглядач підкреслює, що російська економіка вже давно перебудована на тривалу війну. Зростання військових витрат не стримує агресію, а навпаки — створює додаткові стимули для її продовження. У такій ситуації будь-які поступки принципами, на його думку, неминуче призводять до нових втрат територій і людських життів.

    Головний висновок аналізу полягає в тому, що ціна європейської бездіяльності може виявитися значно вищою, ніж здається сьогодні. Якщо Європа не усвідомить масштаб загрози та не почне діяти рішучіше, наслідки російської агресії можуть безпосередньо торкнутися вже не лише України, а й самих європейців.

  • Зеленський пояснив деталі плану завершення війни

    Зеленський пояснив деталі плану завершення війни

    Президент України Володимир Зеленський вперше розповів про зміст мирного плану з 20 пунктів, який наразі обговорюється між Україною, США, європейськими партнерами та Росією. За його словами, документ є попереднім драфтом базового політичного плану щодо завершення війни і визначає рамкові принципи, які можуть доповнюватися іншими угодами та документами.

    Зеленський наголосив, що реакція Росії після консультацій із США визначить подальші кроки та можливі часові рамки ухвалення рішень. Україна готова до зустрічі на рівні лідерів для обговорення найчутливіших питань, зокрема територіальних.

    Перші пункти плану стосуються підтвердження суверенітету України, укладення угоди про ненапад та надання країні міцних гарантій безпеки, включно з участю США, НАТО та європейських держав. Декілька пунктів передбачають законодавче закріплення політики ненападу Росією, членство України в ЄС, масштабний пакет глобального розвитку, створення фондів для відновлення економіки та укладення угоди про вільну торгівлю з США.

    Окремі пункти присвячені Запорізькій атомній електростанції, впровадженню освітніх програм для подолання расизму та упереджень, а також питанням територій та гарантіям їхнього недоторканного статусу. План також передбачає свободу судноплавства Дніпром і Чорним морем, створення гуманітарного комітету для обміну військовополоненими та цивільними заручниками, проведення виборів, юридичну обов’язковість угоди та негайне повне припинення вогню після її погодження.

    Документ передбачає, що після підписання угоди вона має бути винесена на ратифікацію Верховною Радою та/або на всеукраїнський референдум, а гарантії безпеки набудуть чинності лише після повного схвалення угоди всіма сторонами.

  • Україна готується до системного удару по економіці РФ

    Україна готується до системного удару по економіці РФ

    В українській владі обговорюється можливість переходу до нового етапу ескалації у війні з Росією, який передбачає системний тиск на критичну інфраструктуру противника. За інформацією з поінформованих джерел, відповідний план було підготовлено в Службі безпеки України ще близько місяця тому та нещодавно отримав політичну підтримку на найвищому рівні.

    Йдеться про зміну підходу до інфраструктурної складової війни. У фокусі — об’єкти, які мають стратегічне значення для економіки та логістики Росії. На Банковій вважають, що саме такий формат тиску здатен створити для противника довгострокові системні проблеми, а не лише разовий ефект.

    За словами співрозмовників, у попередні періоди удари по енергетичних і промислових об’єктах показали вразливість російської системи протиповітряної оборони. Значна кількість об’єктів не має належного захисту, що, на думку української сторони, відкриває можливість для асиметричної відповіді в умовах затяжної війни.

    В Офісі Президента, за даними джерел, шукають політично та військово прийнятний формат нової ескалації, який дозволив би посилити позиції України без прямого втягування союзників у конфлікт. Ключовим аргументом на користь такого сценарію називають необхідність змусити Росію відчути реальну ціну продовження війни не лише на фронті, а й у тилу.

    Офіційних коментарів з цього приводу наразі немає. Водночас співрозмовники зазначають, що будь-які подальші кроки ухвалюватимуться з урахуванням загальної воєнної ситуації, міжнародного контексту та реакції партнерів України.

  • Рівень збиття «Шахедів» падає: окупанти дедалі частіше влучають по енергетиці

    Рівень збиття «Шахедів» падає: окупанти дедалі частіше влучають по енергетиці

    Росія суттєво вдосконалила ударні дрони типу «Шахед», тоді як Україна досі не створила цілісної концепції протидії цим засобам ураження. Про це заявив авіаексперт і аналітик Костянтин Криволап в етері Radio NV, наголосивши, що ефективність збиття дронів за останній рік різко знизилася.

    За словами Криволапа, на початку масштабного застосування «шахедів» українська система ППО демонструвала результативність на рівні близько 85%. Попри окремі жертви, тодішні атаки не призводили до критичних руйнувань енергетичної чи цивільної інфраструктури. Експерт пояснює це тим, що перші модифікації дронів були значно простішими.

    Однак ситуація кардинально змінилася після того, як Росія суттєво модернізувала безпілотники. Улітку, за словами фахівця, рівень збиття інколи падав до 30–50%, а під час останніх масованих ударів ворогу дедалі частіше вдається досягати заданих цілей.

    Криволап зауважує, що це вже має прямий вплив на енергетичну систему України. За його словами, атаки дедалі частіше спрямовані саме на критичні об’єкти, і результати говорять самі за себе.

    «Окупанти влучають туди, куди їм треба. Фахівці вже кажуть, що ще кілька таких серйозних ударів — і незрозуміло, що ми будемо робити з енергетикою», — наголосив експерт.

    Він пов’язує ситуацію не лише з технологічним прогресом РФ, а й із відсутністю державної політики щодо боротьби з «Шахедами». За його словами, Україна досі не має комплексного плану, який би визначав, як саме захищати електроенергію, тепло та інші критично важливі ресурси від атак дронів.

  • Wi-Fi під контролем: як помітити сторонніх користувачів у домашній мережі

    Wi-Fi під контролем: як помітити сторонніх користувачів у домашній мережі

    Низька швидкість інтернету в домашній мережі часто пов’язана не з провайдером, а з тим, що до вашого Wi-Fi підключено більше пристроїв, ніж ви думаєте. Не всі вони можуть належати вам, а сторонні підключення не лише уповільнюють з’єднання, а й становлять ризик для безпеки мережі.

    Помітити сторонніх користувачів можна за допомогою вбудованих інструментів роутера або сторонніх програм. Такі утиліти показують повний список підключених пристроїв і дають змогу розпізнати кожен з них, а за потреби заблокувати небажані підключення.

    Ще один спосіб — відкрити вебінтерфейс роутера, ввівши його IP-адресу в браузері. Тут також можна переглянути список усіх підключень, хоча розібратися в ньому без досвіду буває складніше.

    Найефективніший захід у разі виявлення сторонніх пристроїв — зміна пароля Wi-Fi. Після оновлення пароля всі підключені будуть автоматично відключені, і тільки ті, кому ви надасте новий пароль, зможуть знову користуватися мережею.

    Дотримуючись цих порад, ви зможете захистити домашню мережу та підтримувати стабільну швидкість інтернету для всіх своїх пристроїв.

  • Масова сутичка за бургери в центрі Тернополя: поліція склала протоколи

    Масова сутичка за бургери в центрі Тернополя: поліція склала протоколи

    У центрі Тернополя під час рекламної акції з роздачею безкоштовних бургерів сталася масова сутичка, внаслідок якої постраждали діти. Про це повідомляють місцеві ЗМІ.

    За інформацією поліції, учасники акції, серед яких було багато сімей із дітьми, не змогли стримати ентузіазм і почали масово кидатися на їжу. У результаті кілька дітей отримали травми різного ступеня тяжкості. Постраждалих дітей було оглянуто медиками на місці та при необхідності доставлено до лікарні.

    Організатор акції – місцевий блогер – отримав від поліції два адміністративні протоколи. За словами правоохоронців, чоловік пообіцяв, що більше не проводитиме подібних заходів у такому форматі, щоб не наражати людей на небезпеку.

    Поліція закликає організаторів масових заходів із роздачею продуктів харчування планувати акції безпечним способом та передбачати заходи для уникнення травмування учасників.

  • Закупівля обладнання для АЕС за 36 млн грн викликала дискусію щодо прозорості процедури

    Закупівля обладнання для АЕС за 36 млн грн викликала дискусію щодо прозорості процедури

    Закупівля системи гідравлічного затягування FCM60 на суму 36,2 млн грн для потреб атомних електростанцій викликала значний резонанс у професійній спільноті. Експерти та громадські організації поставили питання щодо умов тендеру, досвіду компанії-переможця та технічних вимог до обладнання.

    У зоні уваги опинилася компанія AV Industrieeinrichtungen GmbH, яка перемогла в закупівлі як єдиний учасник. За даними відкритих реєстрів, підприємство було створене за кілька місяців до оголошення тендеру, що викликало сумніви щодо його досвіду роботи в атомній сфері. Наданий «аналогічний договір», як зазначають учасники публічних дискусій, стосується іншого типу обладнання.

    Одним із найбільш обговорюваних моментів стала відсутність у тексті договору детальних технічних параметрів обладнання. Уся технічна частина винесена до окремої Специфікації, яку можна коригувати без внесення змін до самого договору. Експерти наголошують, що така практика ускладнює контроль відповідності продукції вимогам атомної галузі та створює ризики для якості обладнання.

    Додаткові дискусії спричинила інформація про збіг контактів компанії-переможця з даними російської структури, що раніше фігурувала у постачанні обладнання INOS GmbH & Co. KG, яке отримувало декларацію відповідності на території РФ. Окремі фахівці вважають, що такі збіги потребують перевірки регуляторних органів з огляду на вимоги безпеки та санкційне законодавство.

    У договорі передбачено виплату авансу у розмірі 30%. Банківські гарантії надані іноземними установами, що, за словами експертів, може ускладнювати подальше стягнення коштів у разі невиконання зобов’язань постачальником.

    Учасники ринку зазначають, що стандартні вимоги для критичного обладнання АЕС передбачають жорсткішу верифікацію виробника, технічної документації та відповідності обладнання галузевим стандартам.

    Аналітики звертають увагу на те, що кадрова структура атомної галузі в останні роки залишалася відносно стабільною, а процес ухвалення стратегічних рішень зосереджений у вузькому управлінському колі. Саме тому закупівля FCM60 стала приводом для широкої дискусії щодо підходів до проведення державних закупівель у сфері атомної енергетики.

    Експерти наголошують, що сектор безпеки АЕС потребує максимальної прозорості, адже від якості обладнання залежить стабільність і безпека ядерних енергоблоків.