Golovnitemu.com

Позначка: безпілотники

  • Туск закликав ЄС серйозно сприймати погрози Кремля після інциденту в Румунії

    Туск закликав ЄС серйозно сприймати погрози Кремля після інциденту в Румунії

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав європейські країни та союзників по НАТО значно серйозніше ставитися до заяв і дій російського керівництва на тлі чергових погроз з боку заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. Свою заяву польський прем’єр оприлюднив у соцмережі X, коментуючи як риторику російських посадовців, так і інцидент із російським безпілотником у Румунії, який стався в районі міста Галац.

    Реакція Туска стала відповіддю на нові різкі висловлювання Медведєва, який після інциденту з дроном у Румунії заявив, що країни ЄС мають готуватися до повторення подібних випадків. Російський посадовець фактично визнав, що війна проти України матиме наслідки для безпеки європейських держав, і дозволив собі різкі формулювання, заявивши, що громадяни ЄС «не зможуть спати спокійно», а також використавши агресивні вислови на адресу Заходу.

    Інцидент у Румунії, де російський безпілотник влучив у житловий будинок, став одним із чергових випадків фіксації уламків або апаратів, пов’язаних із війною Росії проти України, на території держав-членів НАТО. Це викликало занепокоєння в європейських столицях, оскільки такі події дедалі частіше розглядаються як потенційна загроза розширення зони ризику за межі українського кордону.

    У своїй заяві Дональд Туск наголосив, що подібні висловлювання російських політиків не можна ігнорувати або сприймати як елемент пропаганди без практичних наслідків. Він підкреслив, що останні місяці демонструють зростання кількості провокацій і інцидентів, пов’язаних із російськими дронами, ракетами та військовою активністю, які так чи інакше зачіпають території або повітряний простір країн НАТО.

    Польський прем’єр звернув увагу, що заява Медведєва про «кінець спокійного сну громадян ЄС» має розглядатися як сигнал про зміну рівня загроз у Європі. На його думку, такі слова слід оцінювати не лише як політичну риторику, а як частину ширшої стратегії психологічного тиску та залякування європейських суспільств.

    Туск підкреслив, що країни НАТО мають адаптуватися до нової реальності, у якій війна Росії проти України має прямі або опосередковані наслідки для безпеки всього регіону. Він наголосив, що Альянс повинен посилювати координацію, систему раннього реагування та протиповітряну оборону на східному фланзі, щоб запобігати можливим інцидентам або мінімізувати їх наслідки.

    Окрему увагу в Європі викликає той факт, що подібні заяви пролунали на тлі реальних інцидентів із російськими безпілотниками в прикордонних регіонах. Випадок у румунському місті Галац, де дрон влучив у житлову багатоповерхівку, став одним із найрезонансніших, оскільки він зачепив цивільну інфраструктуру держави-члена НАТО і викликав обговорення щодо рівня готовності Альянсу до подібних загроз.

    У відповідь на зростання напруги низка європейських політиків почала публічно закликати до посилення тиску на Росію. Серед них міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, який заявив, що НАТО має реагувати рішучіше та посилювати як політичні, так і військові заходи стримування. Він наголосив, що інциденти з російськими безпілотниками більше не можуть розглядатися як поодинокі випадки.

    Паралельно з цим у Румунії заявили про необхідність консультацій із союзниками в межах 4-ї статті Північноатлантичного договору. Ця стаття передбачає обговорення ситуацій, коли одна з країн Альянсу вважає, що її безпеці загрожує потенційна небезпека. Також Бухарест закликав партнерів посилити системи протидії безпілотникам і зміцнити повітряну оборону в регіоні.

    Європейські експерти зазначають, що подібні інциденти та заяви російських посадовців формують новий рівень напруги між Росією та НАТО, який виходить за межі інформаційної війни і поступово наближається до практичних викликів у сфері безпеки. Вони підкреслюють, що навіть якщо окремі інциденти є випадковими або пов’язаними з бойовими діями в Україні, їх наслідки вже відчуваються на території країн ЄС.

    У цьому контексті заява Дональда Туска є частиною ширшої дискусії в Європі щодо необхідності перегляду підходів до безпеки на східному фланзі НАТО. Союзники дедалі частіше говорять про потребу зміцнення протиповітряної оборони, розширення моніторингу повітряного простору та підвищення готовності до швидкого реагування на можливі інциденти.

    Таким чином, реакція польського прем’єра відображає загальну тенденцію в європейській політиці — перехід від сприйняття російських заяв як риторики до розгляду їх як елементу реальної безпекової загрози, що потребує системної та скоординованої відповіді з боку НАТО і ЄС.

  • Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Президент України Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену визначенню подальших кроків держави в умовах триваючої війни з Росією. За результатами обговорення було окреслено три ключові напрямки роботи, які стануть пріоритетними для української влади найближчими тижнями. Йдеться про активізацію дипломатичних зусиль, продовження гуманітарної роботи щодо повернення українців та підготовку нових рішень для підтримки держави, зокрема в енергетичній сфері.

    Про підсумки наради глава держави повідомив у соціальних мережах. За його словами, в умовах постійних російських атак і складної міжнародної ситуації Україна повинна діяти одночасно на кількох стратегічних напрямках, забезпечуючи як зміцнення обороноздатності, так і збереження підтримки міжнародних партнерів.

    Першим і одним із найважливіших напрямків президент назвав дипломатію. За словами Зеленського, українська сторона практично щодня підтримує контакти з представниками адміністрації президента Сполучених Штатів, урядами європейських держав та керівництвом міжнародних організацій. Основною темою таких консультацій залишається військова допомога Україні, насамперед постачання систем протиповітряної оборони, боєприпасів та іншого критично важливого озброєння.

    Президент повідомив, що під час наради було проаналізовано поточний стан виконання домовленостей із міжнародними партнерами та оцінено темпи постачання оборонної допомоги. Особлива увага приділялася питанням зміцнення української системи протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових елементів захисту населення та критичної інфраструктури від російських ракетних і дронових атак.

    Зеленський наголосив, що серед пріоритетів на найближчі тижні залишається отримання додаткових засобів для боротьби з балістичними ракетами. Питання антибалістичного захисту набуло особливої актуальності через регулярне застосування Росією ракет, здатних долати великі відстані за короткий час і завдавати ударів по цивільних об’єктах. Україна неодноразово закликала партнерів збільшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них, оскільки саме вони дозволяють ефективно перехоплювати найбільш небезпечні цілі.

    Окремим пунктом дипломатичної роботи стане розвиток співпраці з міжнародними партнерами у сфері безпілотних технологій. За словами президента, Україна продовжує працювати над укладанням двосторонніх угод щодо виробництва та постачання дронів. Особливу роль у цьому процесі має відіграти так званий Drone Deal з Європейським Союзом, який передбачає розширення співпраці у сфері розробки, виробництва та закупівлі безпілотних систем.

    Останніми роками дрони стали одним із найважливіших інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та логістичних об’єктів противника. Саме тому Україна активно інвестує в розвиток власного виробництва безпілотників та прагне залучати до цього процесу міжнародних партнерів.

    Крім того, учасники наради обговорили підготовку низки міжнародних зустрічей і переговорів. Зеленський повідомив, що Україна готується до важливих дипломатичних контактів у різних форматах, однак подробиці цих перемовин наразі не розголошуються. За словами президента, про результати буде повідомлено після завершення відповідних консультацій.

    Другим ключовим напрямком, визначеним під час наради, став гуманітарний трек. Йдеться насамперед про продовження процесу обміну полоненими та повернення українських громадян, які перебувають у російському полоні або були незаконно вивезені з окупованих територій.

    Президент наголосив, що Україна має намір продовжувати реалізацію раніше досягнутих домовленостей щодо обмінів. Для цього було доручено активізувати роботу з міжнародними партнерами та державами-посередниками, які можуть допомогти у проведенні нових гуманітарних операцій.

    Питання повернення українських військових і цивільних залишається одним із найболючіших для українського суспільства. Від початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки обмінів полоненими, повернувши додому тисячі громадян. Водночас значна кількість українців досі перебуває в російському полоні або вважається незаконно утримуваною на окупованих територіях.

    Окремою темою залишається повернення українських дітей, яких Росія незаконно депортувала або примусово перемістила з окупованих територій. Україна продовжує працювати над цим питанням разом із міжнародними організаціями, правозахисними структурами та урядами держав-партнерів.

    Третім напрямком роботи, який обговорювався під час спеціальної наради, стали нові рішення для підтримки України, зокрема в енергетичній сфері. Зеленський повідомив, що наразі триває фіналізація відповідних домовленостей і програм, подробиці яких будуть оголошені пізніше.

    Енергетика залишається одним із найуразливіших секторів української економіки через постійні російські удари по об’єктах генерації, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Протягом останніх років Росія систематично намагалася вивести з ладу українську енергосистему, використовуючи ракети та безпілотники для атак на електростанції та мережеві об’єкти.

    У відповідь Україна реалізує масштабні програми відновлення пошкоджених потужностей, будує нові об’єкти генерації та залучає міжнародну фінансову допомогу для модернізації енергетичної системи. Значна частина роботи також спрямована на підвищення стійкості енергомереж та захист критичної інфраструктури від нових атак.

    Аналітики зазначають, що проведення подібної спеціальної наради свідчить про підготовку української влади до важливого дипломатичного та політичного періоду. Найближчі тижні можуть стати визначальними для низки міжнародних переговорів, рішень щодо військової допомоги та нових програм підтримки України.

    Визначені президентом пріоритети демонструють прагнення Києва діяти одночасно на кількох фронтах: зміцнювати оборонні можливості держави, розширювати міжнародну коаліцію підтримки, повертати українських громадян додому та забезпечувати стабільність критично важливих секторів економіки. Саме ці напрямки, за словами Зеленського, мають стати основою роботи української влади у найближчій перспективі на тлі триваючої російської агресії.

  • Дизельна криза в РФ: виробництво падає через удари по НПЗ

    Дизельна криза в РФ: виробництво падає через удари по НПЗ

    Росія втрачає мільйони тонн дизельного пального через українські удари по нафтопереробних заводах, що вже другий місяць поспіль спричиняють помітне скорочення виробництва у паливному секторі РФ. Про це повідомляє Reuters із посиланням на галузеві дані та ринкові джерела.

    За інформацією агентства, у травні виробництво дизельного пального в Росії знизилося приблизно на 10% у порівнянні з попереднім місяцем. Це падіння стало продовженням тенденції, зафіксованої у квітні, коли обсяги також суттєво скоротилися. Таким чином, російська нафтопереробна галузь фіксує послідовне зменшення виробництва дизеля щонайменше протягом двох місяців поспіль, що аналітики пов’язують із серією ударів по ключових енергетичних об’єктах.

    Основним фактором такого скорочення називають атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи. Внаслідок цих ударів частина підприємств зазнала пошкоджень інфраструктури, що змусило їх або тимчасово зупинити виробництво, або суттєво знизити обсяги переробки нафти. У результаті це безпосередньо вплинуло на виробництво дизельного пального, яке є одним із ключових продуктів російського паливного експорту та внутрішнього споживання.

    Україна системно продовжує завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, розглядаючи такі дії як елемент стратегії зі зменшення фінансових надходжень Москви від експорту нафти та нафтопродуктів. Саме ці доходи, за оцінками української сторони та західних партнерів, є одним із головних джерел фінансування російської військової машини у війні проти України. Тому атаки на нафтопереробні заводи мають не лише військове, а й економічне значення, оскільки впливають на здатність РФ підтримувати експортні обсяги та внутрішню стабільність паливного ринку.

    Reuters наводить оцінки, згідно з якими у квітні російські нафтопереробні заводи, що постраждали від атак, виробили приблизно на 1 мільйон тонн дизельного пального менше, ніж у стандартних умовах роботи. У травні цей показник скоротився ще приблизно на 600 тисяч тонн. У сукупності це формує значний дефіцит виробництва, який уже вимірюється мільйонами тонн за короткий проміжок часу.

    Для порівняння, у березні загальний обсяг виробництва дизельного пального в Росії оцінювався приблизно на рівні 7,5 мільйона тонн. Таким чином, навіть відносно невелике відсоткове скорочення у межах 10% означає втрату сотень тисяч тонн пального щомісяця, що може впливати як на внутрішній ринок, так і на експортні можливості.

    Попри скорочення виробництва, Росія продовжує підтримувати високі обсяги експорту дизельного пального. За даними ринкових джерел і аналітичної компанії LSEG, морський експорт дизеля та газойлю у квітні зріс приблизно на 8% у порівнянні з березнем і досяг близько 3,25 мільйона тонн. У травні обсяги експорту залишалися приблизно на тому ж рівні, що свідчить про спроби російської сторони зберігати присутність на зовнішніх ринках навіть за умов зниження внутрішнього виробництва.

    Таке поєднання падіння виробництва та стабільно високого експорту створює додатковий тиск на внутрішній паливний ринок Росії. У певні періоди це змушувало російську владу розглядати можливість тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, щоб забезпечити достатні обсяги пального для внутрішнього споживання, зокрема під час активного сільськогосподарського сезону. Водночас у самій галузі вважають, що запровадження жорстких експортних заборон малоймовірне, оскільки це може ще більше дестабілізувати фінансові показники нафтопереробних компаній і скоротити валютні надходження.

    Аналітики також звертають увагу на ширший економічний ефект цих процесів. Зниження виробництва дизеля обмежує здатність Росії повною мірою скористатися сприятливою кон’юнктурою на світовому нафтовому ринку. Зокрема, ціни на нафту зросли на тлі геополітичної напруженості на Близькому Сході, включно з конфліктом навколо Ірану та нестабільністю в районі Ормузької протоки, що зазвичай впливає на глобальні постачання енергоресурсів.

    У цьому контексті Росія частково отримує вигоду від високих світових цін на нафту, а також від окремих послаблень санкційного режиму з боку США. Зокрема, повідомляється, що американська сторона продовжила тимчасову ліцензію, яка дозволяє деяким країнам купувати російську нафту, що вже перебуває в морі. Це створює додаткові можливості для підтримання експорту навіть за умов структурних проблем у нафтопереробці.

    Водночас українські офіційні особи наголошують, що будь-яке послаблення санкційного тиску є передчасним. За оцінками уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, лише за два місяці дії таких послаблень Росія могла отримати додатково понад 5 мільярдів доларів доходів, які потенційно можуть бути спрямовані на фінансування війни.

    Президент України Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що економічний тиск на Росію, включно з санкціями проти енергетичного сектору, має залишатися жорстким, оскільки будь-яке пом’якшення лише збільшує ресурси для продовження агресії. На цьому тлі ситуація з падінням виробництва дизеля в Росії розглядається як один із ключових елементів ширшого економічного виснаження, яке поступово впливає на здатність РФ підтримувати як внутрішню стабільність, так і зовнішні економічні позиції.

  • Україна та Канада створять спільне виробництво дронів для ЗСУ

    Україна та Канада створять спільне виробництво дронів для ЗСУ

    Як повідомили у Міністерстві оборони України, у межах домовленостей буде створено спільне підприємство Airlogix-Sentinel. Воно об’єднає можливості української defense tech-компанії Airlogix та канадського виробника безпілотних систем Sentinel Research and Development. Основним напрямом діяльності нового підприємства стане виробництво сучасних розвідувальних безпілотних літальних апаратів, які надходитимуть на озброєння українських Сил оборони.

    У Міноборони наголошують, що створення спільного виробництва є важливим кроком для посилення технологічної незалежності України та нарощування власних спроможностей у сфері військових інновацій. В умовах повномасштабної війни безпілотники стали одним із найважливіших інструментів ведення бойових дій. Вони використовуються для повітряної розвідки, коригування артилерійського вогню, спостереження за пересуванням противника, оцінки наслідків ударів та виконання багатьох інших завдань, від яких залежить ефективність дій українських підрозділів на фронті.

    За останні роки Україна фактично перетворилася на один із провідних світових центрів розвитку військових безпілотних технологій. Постійна необхідність адаптуватися до умов сучасної війни стимулювала стрімкий розвиток інноваційного сектору, який займається створенням дронів різних типів та призначення. Українські компанії регулярно впроваджують нові рішення, які проходять перевірку безпосередньо на полі бою та швидко вдосконалюються відповідно до потреб військових. Саме цей досвід становить значний інтерес для міжнародних партнерів України.

    У Міністерстві оборони зазначають, що для канадської сторони участь у проєкті відкриває можливість розширити виробничі потужності у сфері критично важливих технологій та отримати доступ до практичних напрацювань, які довели свою ефективність під час сучасної високоінтенсивної війни. Український досвід використання безпілотних систем нині уважно вивчають у багатьох країнах світу, оскільки він дозволяє краще зрозуміти тенденції розвитку майбутніх воєн та вимоги до новітніх оборонних технологій.

    Для України реалізація спільного проєкту означає не лише збільшення кількості доступних безпілотників, а й залучення іноземних інвестицій, сучасних виробничих практик та нових технологічних рішень. Крім того, міжнародна кооперація дозволяє зменшити ризики для виробничих ланцюгів та забезпечити стабільніше постачання комплектуючих і обладнання, необхідних для масштабування випуску безпілотних систем.

    У Міноборони підкреслили, що Україна та Канада продовжуватимуть працювати над спільними рішеннями, які відповідають безпековим інтересам обох держав. Співпраця здійснюватиметься в межах взаємовигідного партнерства та української стратегії розвитку оборонного сектору. Сторони розглядають спільні виробничі проєкти як важливий інструмент зміцнення обороноздатності України та водночас як можливість розвитку високотехнологічної промисловості.

    Канада залишається одним із найпослідовніших партнерів України від початку повномасштабного російського вторгнення. Оттава надає Києву військову, фінансову та гуманітарну допомогу, бере участь у підготовці українських військовослужбовців, підтримує санкційну політику проти Росії та активно виступає за посилення міжнародної підтримки України. Розширення співпраці у сфері оборонного виробництва демонструє перехід партнерства на новий рівень, коли йдеться не лише про передачу готової техніки, а й про спільне створення сучасних військових систем.

    Водночас ця угода є частиною ширшої тенденції, спрямованої на інтеграцію українського оборонно-промислового комплексу до виробничих і технологічних ланцюгів країн-партнерів. Останнім часом Україна активно розвиває спільні проєкти з державами Європи та Північної Америки, які передбачають виробництво зброї, боєприпасів і безпілотних систем як на українській території, так і за кордоном.

    Наприкінці квітня стало відомо про ще один важливий крок у цьому напрямку — створення першого спільного виробництва українських безпілотників у Норвегії. Тоді сторони повідомили про намір виготовити на норвезькій території кілька тисяч ударних дронів класу mid-strike. Новий проєкт із Канадою продовжує цю стратегію та свідчить про зростаючий інтерес міжнародних партнерів до українських технологічних розробок і бойового досвіду.

    Експерти зазначають, що розвиток міжнародних виробничих альянсів у сфері безпілотних технологій може суттєво посилити можливості України у довгостроковій перспективі. Окрім забезпечення поточних потреб фронту, такі проєкти створюють основу для післявоєнного розвитку високотехнологічного сектору економіки, залучення інвестицій та формування нових експортних можливостей. На тлі стрімкого зростання ролі безпілотних систем у сучасних конфліктах Україна прагне закріпити за собою статус одного зі світових лідерів у сфері розробки та виробництва дронів, а нова українсько-канадська угода може стати ще одним важливим кроком на цьому шляху.

  • СБУ уразила центр радіоелектронної розвідки ФСБ у Краснодарському краї

    СБУ уразила центр радіоелектронної розвідки ФСБ у Краснодарському краї

    Сили спеціальних операцій Центру спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України провели чергову операцію із застосуванням безпілотників, уразивши 16-й центр радіоелектронної розвідки ФСБ Росії, який розташований у Темрюцькому районі Краснодарського краю. Про це повідомили в Службі безпеки України.

    За інформацією української спецслужби, цей об’єкт є одним із ключових елементів системи російської військової розвідки та забезпечує роботу підрозділів, що відповідають за наведення ракетних ударів і застосування ударних безпілотників по території України. Окремо наголошується, що центр також виконував функції з перехоплення, обробки та аналізу сигналів, зокрема з іноземних супутникових систем зв’язку, що дозволяло російській армії отримувати розширену розвідувальну інформацію для планування бойових операцій.

    Метою удару, за даними СБУ, стало виведення з ладу елементів управління та технічної інфраструктури центру, які забезпечували його оперативну діяльність. У результаті атаки безпілотників було уражено низку критично важливих об’єктів, що, за оцінками української сторони, суттєво знизило здатність центру виконувати свої функції в повному обсязі.

    У спецслужбі підкреслили, що 16-й центр радіоелектронної розвідки входить до структури Федеральна служба безпеки Росії та фактично виконує роль «очей» російських військових систем, забезпечуючи виявлення цілей, координацію ударів і підтримку роботи засобів протиповітряної оборони. Ураження таких центрів, за оцінкою СБУ, створює додаткові труднощі для РФ у формуванні цілісної картини повітряної та оперативної обстановки.

    Також наголошується, що подібні операції мають стратегічний характер, оскільки послаблюють можливості Росії щодо координації високоточних ударів по Україні та ускладнюють роботу розвідувальних систем у глибокому тилу. Втрата або часткове виведення з ладу центрів радіоелектронної розвідки, за словами українських військових, безпосередньо впливає на ефективність планування атак та знижує рівень інтеграції російських систем управління.

    У СБУ також зазначили, що подібні дії є частиною ширшої кампанії ураження критичних військових об’єктів противника, які забезпечують логістику, розвідку та наведення ударів. За їхніми словами, удари по таких цілях відкривають додаткові можливості для українських безпілотних систем, оскільки зменшують щільність і якість російського контролю над бойовим простором.

    Раніше українські сили вже завдавали ударів по об’єктах російської військової інфраструктури в тилу, включно зі штабами та навчальними центрами, які залучені до підготовки операторів безпілотних систем і координації бойових дій.

  • Uklon тестує дистанційно керовані авто в «Борисполі»: в Україні готуються до епохи роботаксі

    Uklon тестує дистанційно керовані авто в «Борисполі»: в Україні готуються до епохи роботаксі

    Українська IT-компанія Uklon вперше в Україні розпочала тестування технології дистанційного керування автомобілями. Пілотний проєкт стартував на території міжнародного аеропорту «Бориспіль» і може стати одним із перших кроків до появи в країні повноцінних безпілотних автомобілів та сервісів роботаксі.

    Про запуск тестування компанія повідомила на своєму офіційному сайті.

    Йдеться про технологію teleoperation — систему віддаленого управління автомобілем у режимі реального часу. Машина обладнана комплексом камер, сенсорів, систем зв’язку та спеціальним програмним забезпеченням, що дозволяє оператору керувати транспортом дистанційно зі спеціальної станції.

    У компанії пояснюють, що на першому етапі проєкту дистанційний водій фактично дублює функції звичайного кермувальника, але фізично перебуває не в авто, а в окремому центрі управління.

    Тестування проводять на закритій території аеропорту «Бориспіль», що дозволяє відпрацьовувати сценарії руху в контрольованих умовах без ризиків для цивільного трафіку.

    У компанії наголошують, що цей проєкт є частиною довгострокової стратегії розвитку автономного транспорту в Україні.

    «Це місток до безпілотних автомобілів та роботаксі», — заявили в Uklon.

    У тестуванні беруть участь водії-партнери сервісу, серед яких — ветеран російсько-української війни, який пересувається на кріслі колісному.

    У компанії зазначають, що технологія дистанційного управління відкриває нові можливості для людей з ампутаціями нижніх кінцівок та іншими порушеннями мобільності.

    Завдяки системам ручного управління люди з інвалідністю можуть працювати операторами дистанційного керування автомобілями без необхідності фізично перебувати за кермом.

    У Uklon вважають, що це може стати новим напрямком працевлаштування ветеранів та людей з інвалідністю.

    Технологія teleoperation активно розвивається у світі останні кілька років, особливо в галузі автономного транспорту.

    На відміну від повністю безпілотних автомобілів, які самостійно ухвалюють рішення за допомогою штучного інтелекту, дистанційне керування передбачає, що контроль за транспортом залишається за людиною-оператором.

    Саме такий формат багато компаній розглядають як проміжний етап перед масовим запуском роботаксі.

    У США, Китаї та країнах Європи teleoperation уже використовують для тестування безпілотних вантажівок, міських шатлів та сервісів автономного таксі.

    Одним із найвідоміших прикладів є американська компанія Waymo, яка тестує роботаксі у кількох містах США. Також активно розвивають подібні технології Tesla, Baidu, Cruise та Uber.

    Нещодавно компанія Uber оголосила про інвестиції понад 100 мільйонів доларів у будівництво мережі швидкісних зарядних станцій для безпілотних таксі у США.

    Український Uklon поки не говорить про строки запуску автономних таксі, однак у компанії зазначають, що тестування у «Борисполі» — це лише перший етап великого технологічного проєкту.

    Фахівці галузі зазначають, що розвиток подібних технологій в Україні може суттєво змінити ринок перевезень у найближчі роки.

    Водночас впровадження автономного транспорту потребуватиме не лише технологічної готовності, а й змін у законодавстві, сертифікації транспортних систем та розвитку цифрової інфраструктури.

    Особливо важливими залишаються питання безпеки та кіберзахисту таких систем.

    Експерти наголошують, що дистанційне керування автомобілями критично залежить від стабільного інтернет-з’єднання, систем передачі даних із мінімальною затримкою та захищених каналів зв’язку.

    Попри це, український ринок технологій продовжує демонструвати готовність до складних інновацій навіть в умовах війни.

    Після початку повномасштабного вторгнення українські IT-компанії активно працюють над рішеннями у сфері безпеки, логістики, дронів, штучного інтелекту та автоматизації транспорту.

    Участь ветеранів у технологічних проєктах також стає окремим напрямком розвитку українського бізнесу.

    У компанії Uklon підкреслюють, що хочуть не лише створювати нові сервіси, а й робити технології інклюзивними.

    Тестування у «Борисполі» може стати одним із перших реальних прикладів того, як автономні транспортні технології інтегруються в українську інфраструктуру.

    Поки що проєкт перебуває на ранній стадії, однак сам факт запуску подібного тестування свідчить про намір українських компаній конкурувати у сфері майбутнього транспорту не лише на локальному, а й на глобальному ринку.

  • Росія представила дрон “Бердиш” — аналог “Баби Яги”

    Росія представила дрон “Бердиш” — аналог “Баби Яги”

    У російських пропагандистських Telegram-каналах з’явилася інформація про новий важкий безпілотний літальний апарат “Бердиш”, який у РФ позиціонують як аналог українських ударних гексакоптерів, що на фронті отримали узагальнену назву “Баба Яга”.

    Цим терміном російські військові та пропагандисти зазвичай називають одразу кілька типів українських важких мультироторних дронів, зокрема Vampire, Heavy Shot, “Кажан” та інші подібні платформи, які застосовуються для ударних операцій, доставки боєприпасів і логістики на передовій. Водночас сам термін “Баба Яга” не є назвою конкретного українського виробу, а радше військовим сленгом, який закріпився в російських повідомленнях.

    За оприлюдненими російською стороною характеристиками, “Бердиш” є гексакоптером — мультироторним дроном із шістьма гвинтами. У матеріалах стверджується, що апарат розроблено на базі підприємства Урал Дрон Завод, яке займається виробництвом безпілотних систем військового призначення.

    У російських публікаціях зазначається, що дрон здатний виконувати одразу кілька функцій. Його позиціонують як універсальну платформу, яка може використовуватися як ударний безпілотник, як транспортний БПЛА для доставки вантажів на передову, а також як ретранслятор зв’язку для забезпечення комунікації між підрозділами. Подібна багатофункціональність, за задумом розробників, має дозволити використовувати апарат у різних сценаріях бойових дій.

    Заявлені характеристики “Бердиша” включають дальність польоту до 25 кілометрів, максимальну висоту до 1000 метрів та швидкість до 50 кілометрів на годину. Окремо російські джерела повідомляють про можливість перевезення корисного навантаження масою до 20 кілограмів, що теоретично дозволяє використовувати дрон як носій боєприпасів або іншого обладнання.

    Також у пропагандистських матеріалах стверджується, що апарат оснащений системами телевізійної та інфрачервоної розвідки, які нібито дозволяють вести спостереження у будь-який час доби. Російські автори заявляють, що “Бердиш” може виявляти людину на відстані до 2 кілометрів, а військову техніку — до 10 кілометрів. При цьому ідентифікація цілей, за їхніми словами, можлива на значно менших дистанціях — до 500 метрів для людини та до 2 кілометрів для техніки.

    Окрему увагу в російських повідомленнях приділено можливому озброєнню дрона. Зокрема, стверджується, що “Бердиш” може нести закріплені на платформі гранатометні системи, серед яких згадуються РПО “Шмель” та РПГ-30 “Крюк”. У разі підтвердження таких заяв це б означало використання важкого мультироторного дрона як ударної платформи ближнього радіусу дії, однак незалежних підтверджень цих характеристик наразі немає.

    Водночас експерти неодноразово звертали увагу, що значна частина російських заяв про нові типи озброєння часто подається без демонстрації повного технічного циклу, реальних бойових випробувань або незалежної верифікації характеристик. Тому оприлюднені параметри “Бердиша” слід розглядати як заявлені розробником або поширені пропагандистськими джерелами, а не як підтверджені дані.

    Раніше також повідомлялося, що російські військові змушені використовувати захоплені українські дрони-бомбери “Вампір” і навіть налагоджувати їх ремонт через дефіцит власних важких безпілотних систем. Це, за оцінками спостерігачів, свідчить про спроби РФ компенсувати нестачу ефективних платформ у класі важких мультироторних БПЛА.

  • Вогонь у Новоросійську: після атаки дронів спалахнув найбільший нафтовий термінал РФ у Чорному морі

    Вогонь у Новоросійську: після атаки дронів спалахнув найбільший нафтовий термінал РФ у Чорному морі

    У ніч проти 23 травня один із ключових нафтових вузлів Росії на Чорному морі опинився під ударом безпілотників. У Новоросійську Краснодарського краю після атаки дронів спалахнула пожежа на об’єктах нафтогазової інфраструктури, пов’язаних із найбільшим російським експортним терміналом «Шесхаріс». Інцидент став черговим епізодом масштабної кампанії ударів по енергетичній системі РФ, яку Україна послідовно проводить останніми місяцями.

    Про пожежу повідомило агентство Bloomberg із посиланням на регіональні екстрені служби та супутникові дані NASA FIRMS. За офіційною версією російської влади, займання нібито спричинили уламки збитого безпілотника. Водночас російські служби не уточнили, наскільки серйозних пошкоджень зазнав сам нафтовий комплекс та чи постраждали експортні потужності.

    За попередніми даними, двоє людей отримали поранення, також пошкоджено житловий будинок неподалік промислової зони. У регіоні вночі діяли сигнали повітряної тривоги та режим «безпілотної небезпеки».

    Особливу увагу аналітиків привернув район нафтобази «Грушова», де супутникова система NASA зафіксувала теплову аномалію. Саме цей об’єкт використовується для зберігання сирої нафти та нафтопродуктів перед транспортуванням до термінала «Шесхаріс» — найбільшого російського експортного нафтового вузла на Чорному морі.

    Через «Шесхаріс» Росія відвантажує нафту до міжнародних ринків, зокрема до Туреччини, Азії та частини країн Глобального Півдня. За даними аналітичних платформ, лише минулого місяця через термінал проходило понад 544 тисячі барелів сирої нафти на добу. Об’єкт належить державному оператору «Транснефть», який наразі офіційно не прокоментував наслідки атаки.

    Це вже не перший удар по Новоросійську за останні місяці. У квітні атаки безпілотників тимчасово призводили до перебоїв у роботі «Шесхаріса» та затримок у відвантаженні нафти. Тепер же, на думку експертів, ситуація може бути серйознішою, оскільки удар припав по інфраструктурі зберігання та логістики.

    Новоросійськ має стратегічне значення для російської енергетики. Після втрати частини європейського ринку через санкції Кремль значно збільшив роль чорноморських експортних маршрутів. Саме тому будь-які удари по портах, нафтобазах чи насосних станціях безпосередньо впливають не лише на внутрішню логістику РФ, а й на валютні надходження до російського бюджету.

    Українська сторона офіційно не брала відповідальності за атаку. Водночас Київ раніше неодноразово заявляв, що удари по нафтогазовій інфраструктурі РФ є відповіддю на російські атаки по українській енергосистемі та частиною стратегії послаблення воєнної економіки Кремля.

    Останніми тижнями атаки українських дронів по російських НПЗ та терміналах значно активізувалися. Під ударами опинилися об’єкти в Самарській, Рязанській, Нижньогородській, Волгоградській областях, а також у Краснодарському краї. Частина підприємств була змушена тимчасово скоротити або повністю зупинити переробку нафти.

    Зокрема, Reuters раніше повідомляв про зупинку роботи Рязанського НПЗ, який забезпечував близько 5% усієї нафтопереробки РФ. Також двічі атак зазнав Сизранський НПЗ «Роснефти». За оцінками російських та міжнародних аналітиків, рівень переробки нафти у Росії у травні впав до багаторічних мінімумів.

    У результаті в окремих регіонах РФ уже почали виникати локальні проблеми з пальним. Російські медіа та галузеві експерти повідомляють про зростання цін, перебої з постачанням бензину та ризики дефіциту в період літнього попиту.

    Попри це, Кремль публічно намагається применшувати масштаби проблеми. Речник президента РФ Дмитро Пєсков цього тижня заявив, що ситуація на паливному ринку «залишається стабільною та контрольованою». Однак на тлі серії атак російська влада вже почала обговорювати додаткові обмеження експорту пального та резервні механізми підтримки внутрішнього ринку.

    На думку військових аналітиків, нинішня кампанія ударів має не лише економічний, а й психологічний ефект. Якщо раніше російська енергетична інфраструктура вважалася відносно недосяжною для українських безпілотників, то тепер під ударом регулярно опиняються навіть стратегічні об’єкти за сотні кілометрів від фронту.

    Особливо чутливими стали удари по портовій інфраструктурі Чорного моря. Новоросійськ є не лише головним нафтовим вузлом, а й важливим логістичним центром для експорту зерна, металів та військових вантажів. Саме через нього проходить значна частина морських перевезень РФ після обмеження роботи інших напрямків.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна готова припинити атаки по російській енергетичній інфраструктурі лише за умови взаємного припинення ударів по українських ТЕС, ТЕЦ та енергомережах. Однак після відновлення масованих російських атак взимку та навесні 2026 року Україна суттєво посилила кампанію дронових ударів.

    Аналітики зазначають, що нинішня стратегія дедалі більше нагадує системне виснаження російської енергетичної логістики. Йдеться не лише про фізичне знищення об’єктів, а й про постійне створення ризиків для транспортування, страхування та експорту російської нафти.

    І хоча Росія поки зберігає можливість експортувати значні обсяги сировини, серія ударів по Новоросійську, Рязані, Самарі та інших регіонах демонструє: навіть найважливіші нафтові об’єкти РФ більше не можуть почуватися повністю захищеними.

  • Росія вдарила дроном по траурній колоні у Сумах: загинув чоловік, серед поранених — люди у важкому стані

    Росія вдарила дроном по траурній колоні у Сумах: загинув чоловік, серед поранених — люди у важкому стані

    Російські війська 23 травня атакували безпілотником траурну колону на околиці Суми. Унаслідок удару загинув чоловік, ще кілька людей отримали поранення, частина з них перебуває у важкому стані. Під удар потрапили люди, які прийшли провести близьких в останню путь.

    Про атаку повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.

    «Цинічна атака. Сьогодні російський дрон атакував траурну колону на околиці Сум», — написав він у Telegram.

    Спочатку влада повідомляла про дев’ятьох постраждалих. Частині людей медики надали допомогу безпосередньо на місці удару, інших госпіталізували до лікарень.

    Один із постраждалих перебував у критичному стані — лікарі проводили реанімаційні заходи. Ще одного пораненого у важкому стані довелося терміново оперувати.

    Згодом Олег Григоров повідомив, що один із постраждалих помер у лікарні через надважкі поранення.

    «На превеликий жаль, у лікарні помер чоловік, який отримав надважкі поранення внаслідок російського удару по траурній колоні в Сумах», — заявив глава ОВА.

    За його словами, медики зробили все можливе для порятунку чоловіка, однак травми виявилися несумісними з життям. Особу загиблого на момент повідомлення ще встановлювали.

    На місці атаки працювали рятувальники, медики та правоохоронці. Влада уточнює остаточну кількість постраждалих і масштаби наслідків удару.

    Атака на траурну процесію сталася на тлі чергової масованої повітряної атаки Росії по Україні. У ніч проти 23 травня РФ запустила по українських містах 124 ударні безпілотники різних типів, серед яких були Shahed, «Гербера» та «Італмас».

    За даними Повітряних сил ЗСУ, українська ППО знищила або подавила 102 ворожі дрони. Водночас у низці регіонів були зафіксовані влучання та падіння уламків.

    Сумщина залишається одним із регіонів, які Росія регулярно атакує безпілотниками, артилерією та авіацією через близькість до кордону з РФ. Останніми місяцями кількість ударів по цивільній інфраструктурі та населених пунктах області суттєво зросла.

    Особливий резонанс викликають удари по цивільних об’єктах та місцях масового перебування людей. Українська влада та міжнародні організації неодноразово заявляли, що подібні атаки можуть містити ознаки воєнних злочинів.

    На тлі війни російські дронові атаки стали одним із головних інструментів терору проти українських міст. Удари часто відбуваються вночі або у моменти, коли на вулицях перебувають цивільні.

    Сумська область регулярно потерпає і від прикордонних обстрілів. Через постійні атаки в регіоні триває евакуація населення з окремих громад, а місцева влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

  • Дрони долетіли до російської хімії: у Пермському краї заявили про атаку на великий промисловий завод

    Дрони долетіли до російської хімії: у Пермському краї заявили про атаку на великий промисловий завод

    У Росії заявили про нову атаку безпілотників на стратегічне промислове підприємство. Вранці 23 травня влада Пермського краю повідомила про удар БПЛА по одному з об’єктів регіону. За даними російських пабліків та українських OSINT-спільнот, імовірною ціллю міг стати великий хімічний комплекс у місті Губаха, який виробляє аміак, карбамід та меламін.

    Про атаку повідомив губернатор Пермського краю РФ. За його словами, кілька безпілотників нібито були «збиті» силами ППО Міноборони РФ та мобільними вогневими групами ще під час підльоту до об’єкта. Російська влада традиційно заявила, що постраждалих немає.

    У регіоні одразу оголосили режими «Безпілотна небезпека» та «Килим», які в Росії вводять під час загрози повітряних атак. Режим «Килим» зазвичай означає обмеження або повне припинення польотів цивільної авіації.

    Водночас російські телеграм-канали та OSINT-спільноти повідомляють, що вибухи могли пролунати в районі хімічного комплексу «АКМ» у Губасі. Саме це підприємство називають імовірною ціллю атаки.

    Комплекс спеціалізується на виробництві аміаку, карбаміду та меламіну — продукції, яка використовується не лише у цивільній хімічній промисловості, а й у виробництві вибухових речовин, добрив та окремих компонентів для оборонного сектору. За відкритими даними, потужність підприємства становить близько 900 тонн аміаку та понад 1600 тонн карбаміду на добу.

    Пермський край розташований далеко від українського кордону — більш ніж за тисячу кілометрів. Тому сама поява безпілотників у цьому регіоні стала черговим сигналом про зростання дальності українських дронових операцій.

    Офіційно українська сторона атаку поки не коментувала. Водночас останніми місяцями удари по російській промисловій та паливній інфраструктурі стали регулярними. Під прицілом дедалі частіше опиняються нафтобази, термінали, військові аеродроми, підприємства оборонної та хімічної промисловості.

    Лише напередодні після атаки безпілотників спалахнула пожежа на великому нафтовому терміналі у Новоросійську Краснодарського краю. Російська влада також тоді заявляла про «успішну роботу ППО», однак відео пожежі швидко розійшлися соцмережами.

    Пермський край є одним із важливих промислових центрів Росії. У регіоні працюють підприємства хімічної, нафтопереробної, оборонної та машинобудівної галузей. Саме тому будь-які атаки на інфраструктуру регіону викликають серйозне занепокоєння російської влади.

    Аналітики зазначають, що українська стратегія ударів дедалі більше концентрується не лише на фронті, а й на глибокому тилу РФ. Основна мета таких атак — ускладнення російської військової логістики, створення економічного тиску та виснаження системи ППО, яку Кремль змушений розтягувати на величезній території.

    Особливу увагу зараз приділяють саме хімічним підприємствам та нафтогазовій інфраструктурі. Російська промисловість значною мірою працює на забезпечення війни проти України, а паливний та хімічний сектори залишаються критично важливими для функціонування армії РФ.

    На тлі регулярних атак російські регіони дедалі частіше вводять обмеження на роботу аеропортів, мобільного зв’язку та навігаційних систем. У деяких областях РФ уже створюють додаткові мобільні вогневі групи та встановлюють антидронові системи навколо стратегічних об’єктів.

    Водночас навіть попри посилення захисту кількість атак по російській території продовжує зростати. За оцінками західних експертів, Україна суттєво масштабувала виробництво далекобійних безпілотників у 2025–2026 роках і тепер здатна регулярно уражати цілі далеко за межами прикордонних регіонів РФ.

    Російська влада традиційно намагається мінімізувати масштаби таких інцидентів. Однак дедалі частіше відео вибухів, пожеж та роботи ППО з’являються у соцмережах ще до офіційних заяв.

    На цьому тлі удари по тилових регіонах РФ стають не лише військовим, а й психологічним фактором. Війна, яку Кремль роками намагався утримувати подалі від більшості російських міст, дедалі відчутніше заходить углиб самої Росії.