Golovnitemu.com

Позначка: Білий дім

  • Трамп готує новий тарифний удар: під мита можуть потрапити близько 60 країн

    Трамп готує новий тарифний удар: під мита можуть потрапити близько 60 країн

    Адміністрація президента США Дональда Трампа завершує підготовку нового масштабного пакета імпортних мит, який може торкнутися близько 60 країн і територій. За даними Financial Times, рішення можуть оголосити вже цього тижня, оскільки чинний базовий тариф у 10% припиняє дію найближчими днями.

    За інформацією видання, Білий дім розглядає запровадження нових ставок на рівні від 10% до 12,5%. Остаточний розмір тарифів залежатиме від конкретної країни, а також від результатів поточних торговельних переговорів із Вашингтоном.

    Новий пакет стане черговим етапом торговельної політики Дональда Трампа після того, як Верховний суд США на початку року обмежив можливість використовувати надзвичайні повноваження для запровадження широких мит. У відповідь адміністрація почала шукати інші юридичні механізми, які дозволять зберегти або навіть розширити тарифний тиск на торговельних партнерів.

    Одним із таких механізмів є розслідування за розділом 301 Закону США про торгівлю 1974 року. Саме його адміністрація використовує як потенційну правову основу для введення нових обмежень. Офіційно йдеться про перевірки щодо використання примусової праці у виробничих ланцюгах, а також про розслідування стосовно надлишкових виробничих потужностей і недобросовісних торговельних практик окремих держав.

    Серед країн та економічних об’єднань, яких можуть торкнутися нові тарифи, Financial Times називає Європейський Союз, Китай, Індію, Японію, Південну Корею, Тайвань, В’єтнам, Мексику, Бангладеш, Сінгапур, Швейцарію, Норвегію, Індонезію, Малайзію, Камбоджу та Таїланд. Загалом потенційний перелік охоплює приблизно 60 торговельних партнерів США.

    Водночас усередині адміністрації Трампа немає повної єдності щодо нового етапу тарифної політики. За даними Financial Times, частина радників закликає президента не поспішати із запровадженням додаткових мит. Вони попереджають, що різке посилення торговельних бар’єрів може негативно вплинути на економіку США, ускладнити відносини з ключовими союзниками та створити політичні ризики напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    Після завершення кількох урядових перевірок, пов’язаних із постачанням критично важливої сировини, авіаційних комплектуючих та інших стратегічних товарів, окремі чиновники рекомендували Білому дому активніше використовувати переговори з партнерами, а не нові торговельні обмеження. Проте остаточне рішення, за інформацією джерел FT, ще не ухвалене.

    Попри це, адміністрація продовжує одночасно проводити кілька інших торговельних розслідувань. Якщо вони завершаться висновками про порушення американського законодавства або шкоду для економіки США, Білий дім зможе отримати юридичні підстави для ще вищих тарифів у майбутньому.

    Нова ініціатива з’явилася на тлі вже розпочатого посилення американської торговельної політики. Напередодні Дональд Трамп оголосив про введення 50-відсоткових мит на широкий перелік канадських товарів, звинувативши Канаду у дискримінації американської продукції, зокрема автомобілів, алкогольних напоїв і молочної продукції. Нові тарифи мають набути чинності через 30 днів.

    Раніше адміністрація також запровадила 25-відсоткові мита на окремі товари з Бразилії. Ці рішення демонструють, що Білий дім і надалі розглядає тарифи як один із головних інструментів економічної та зовнішньоторговельної політики.

    Економісти зазначають, що нова хвиля мит може мати наслідки не лише для експортерів, а й для самих Сполучених Штатів. Імпортні тарифи зазвичай підвищують собівартість товарів, що може позначитися на цінах для американських споживачів і виробників, які використовують імпортні комплектуючі. Саме через ці ризики частина радників президента виступає за більш обережний підхід до нових обмежень.

    Якщо рішення буде ухвалене, воно стане одним із наймасштабніших переглядів американської тарифної політики за останній час. Остаточний перелік країн, конкретні ставки та дата набуття чинності новими митами наразі офіційно не оприлюднені. Білий дім також поки не повідомляв, чи можливі винятки для окремих держав, які ведуть переговори зі США щодо нових торговельних угод.

    Адміністрація Дональда Трампа продовжує курс на посилення торговельного захисту американського ринку. Водночас остаточне рішення щодо нового пакета мит ще перебуває на стадії внутрішніх консультацій, а його масштаб і вплив на світову торгівлю залежатимуть від подальших переговорів із десятками країн, які можуть потрапити під нові американські тарифи.

  • Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Адміністрація президента США Дональда Трампа попередньо погодилася дозволити Саудівській Аравії збагачувати уран без застосування стандартних міжнародних гарантій нерозповсюдження ядерної зброї. Така умова може стати безпрецедентною для американської практики укладання подібних угод і вже викликала дискусії серед американських законодавців та експертів із міжнародної безпеки. Про це повідомляє CNN.

    Йдеться про масштабну угоду щодо цивільної ядерної співпраці між Вашингтоном та Ер-Ріядом, переговори щодо якої фактично завершилися ще у жовтні 2025 року. Попри це документ досі не підписаний президентом США. За інформацією джерел, затримка пов’язана одразу з кількома чинниками. Одним із них стала війна з Іраном, яку, за словами самого Дональда Трампа, було розпочато для того, щоб не допустити використання Тегераном збагаченого урану для створення ядерної зброї. На цьому тлі погодження окремих винятків для Саудівської Аравії виглядає особливо чутливим питанням як для американських політиків, так і для міжнародної спільноти.

    Ще однією причиною затягування процесу називають політичні ризики всередині США. Частина членів Конгресу переконана, що адміністрація навмисно не виносить документ на фінальне затвердження, щоб уникнути двопартійної резолюції несхвалення, яка могла б фактично заблокувати укладення угоди.

    Білий дім офіційно не коментує подробиці домовленостей. У відповідь на запити журналістів адміністрація лише переадресувала до заяви міністра енергетики США Кріса Райта, зробленої ще восени 2025 року. Тоді він повідомив, що сторони досягли домовленостей щодо цивільної ядерної співпраці, яка має сприяти розвитку стратегічного партнерства між двома країнами, просуванню американських ядерних технологій у Саудівській Аравії та водночас забезпечити відданість принципам нерозповсюдження ядерної зброї.

    Втім, саме зміст майбутньої угоди викликає найбільше запитань. За словами джерел CNN, ще на початку року адміністрація Трампа провела закриті консультації з окремими членами Конгресу, під час яких представила основні положення документа. Уже тоді стало відомо, що угода може містити спеціальний пункт, який дозволить Саудівській Аравії здійснювати певний рівень внутрішнього збагачення урану або переробки плутонію. Експерти називають таке рішення безпрецедентним, адже подібних умов у попередніх американських ядерних угодах практично не було.

    Відомо, що майбутня домовленість все ж передбачає певні обмеження, встановлені Сполученими Штатами, однак конкретні параметри цих обмежень наразі не розголошуються. Саме відсутність прозорості щодо механізмів контролю викликає найбільшу стурбованість серед прихильників жорсткого режиму нерозповсюдження ядерної зброї.

    Особливу увагу привертає і той факт, що проєкт угоди не зобов’язує Саудівську Аравію приєднатися до так званого Додаткового протоколу МАГАТЕ, який передбачає розширені можливості міжнародних інспекторів для контролю над ядерними програмами держав. Натомість контрольні механізми планують оформити у вигляді окремої двосторонньої угоди між США та Саудівською Аравією, без застосування стандартних міжнародних процедур.

    Такий підхід суттєво відрізняється від угоди, яку США уклали з Об’єднаними Арабськими Еміратами у 2009 році. Тоді Емірати погодилися не лише на посилений контроль МАГАТЕ, а й повністю відмовилися від збагачення урану та переробки плутонію на своїй території, що стало своєрідним міжнародним стандартом для подібних домовленостей.

    Переговори щодо ядерної співпраці є частиною ширшої стратегії адміністрації Дональда Трампа із поглиблення відносин із державами Перської затоки. Саме цей регіон став одним із ключових напрямків американської зовнішньої політики. Під час попередніх візитів до регіону президент США оголосив про масштабні економічні та оборонні домовленості. Зокрема, Об’єднані Арабські Емірати уклали зі США угоди на суму понад 200 мільярдів доларів, тоді як Саудівська Аравія заявила про намір інвестувати в американську економіку 600 мільярдів доларів. Окрім цього, Вашингтон погодив продаж Ер-Ріяду озброєння на 142 мільярди доларів.

    Паралельно Дональд Трамп неодноразово заявляв про прогрес у переговорах із Тегераном щодо окремої ядерної угоди, стверджуючи, що Іран нібито “певною мірою” погодився з її умовами. Саме тому можливе надання Саудівській Аравії права на обмежене збагачення урану без стандартного міжнародного контролю може стати одним із найрезонансніших рішень американської адміністрації у сфері глобальної ядерної безпеки та вплинути на баланс сил на Близькому Сході.

  • Трамп назвав можливі терміни завершення війни та розповів, що говорить Путіну

    Трамп назвав можливі терміни завершення війни та розповів, що говорить Путіну

    Президент США Дональд Трамп заявив, що вважає цілком реальним завершення війни Росії проти України ще до завершення свого президентського терміну, який спливає у січні 2029 року. Водночас американський лідер запевнив, що продовжує особисто закликати російського диктатора Володимира Путіна припинити бойові дії та висловив думку, що глава Кремля нібито готовий до укладення мирної угоди.

    Про це Трамп повідомив в інтерв’ю Fox News.

    Під час розмови журналісти поцікавилися, чи вірить президент США, що війна між Росією та Україною завершиться саме за час його перебування на посаді. У відповідь Трамп заявив, що переконаний у такому розвитку подій і навіть зазначив, що розраховував на значно швидше врегулювання конфлікту.

    За словами американського президента, він очікував, що війна завершиться ще до початку його нинішньої каденції, оскільки, як він стверджує, має можливість підтримувати діалог з обома сторонами. На його думку, саме це мало зробити процес досягнення домовленостей простішим.

    Водночас Трамп розповів, що під час контактів із Володимиром Путіним постійно повторює одну й ту саму тезу. За словами президента США, він закликає російського диктатора припинити бойові дії та завершити війну. При цьому американський лідер не став розкривати деталей своїх переговорів із главою Кремля, зазначивши лише, що незмінно говорить Путіну: “Володимире, тобі час зупинитися. Час закінчити цю війну”.

    Окремо Трамп висловив припущення, що російський президент готовий до укладення домовленостей. За його словами, під час спілкування Путін нібито дає зрозуміти, що не виключає можливості досягнення угоди. Водночас американський президент не назвав жодних конкретних термінів можливого завершення війни.

    На уточнювальне запитання журналістів про те, коли саме може бути досягнута домовленість, Трамп відповів доволі стримано. Він лише зазначив, що це може статися “скоро”, додавши відому фразу про те, що “танго танцюють удвох”, натякаючи на необхідність готовності обох сторін до переговорного процесу.

    Заява президента США пролунала на тлі активного обговорення у Вашингтоні нового пакета санкцій проти Росії. Напередодні Трамп заявив, що оцінює шанси на ухвалення законопроєкту про так звані “пекельні санкції”, ініційованого сенатором Ліндсі Гремом, як досить високі.

    За словами американського президента, документ може бути доповнений новими обмеженнями не лише проти Росії, а й щодо Ірану та угруповання “Хезболла”. Крім того, у Конгресі вже обговорюють оновлену редакцію законопроєкту, яка передбачає можливість запровадження мит до 100% для найбільших покупців російської нафти та природного газу. Водночас документ містить винятки для держав, які поступово скорочують імпорт російських енергоносіїв.

    Останні заяви Трампа вкотре демонструють, що тема російсько-української війни залишається одним із ключових напрямків зовнішньої політики США. При цьому Вашингтон продовжує одночасно декларувати підтримку України, посилювати санкційний тиск на Москву та шукати дипломатичні шляхи завершення війни.

  • У США закликають терміново ухвалити санкції проти Росії

    У США закликають терміново ухвалити санкції проти Росії

    У Сполучених Штатах двопартійна група сенаторів закликала Конгрес якнайшвидше винести на голосування законопроєкт про масштабне посилення санкцій проти Росії. Законодавці наполягають, що документ, над яким майже два роки працював покійний сенатор Ліндсі Грем, уже узгоджений із Білим домом, має широку підтримку як серед республіканців, так і демократів, а тому не потребує жодних додаткових змін чи поправок. Про це сенатори заявили під час спільної пресконференції.

    За словами авторів ініціативи, законопроєкт став результатом тривалих міжпартійних переговорів і містить складний механізм економічного та санкційного тиску на Росію. Саме через це вони виступають проти повторного відкриття документа для внесення нових положень, оскільки це може затягнути процес його ухвалення.

    Сенатори наголошують, що нинішня редакція законопроєкту вже погоджена з адміністрацією президента США та є компромісом, досягнутим після багатьох місяців консультацій. На їхню думку, головним пріоритетом зараз має стати якнайшвидше голосування, а не нові дискусії щодо його змісту.

    Позицію сенаторів підтримав і спікер Палати представників Майк Джонсон. Він заявив, що переважна більшість республіканців давно підтримує ідею запровадження нових санкцій проти Росії та готова працювати над документом, який уже погодили Сенат і Білий дім.

    “Ми давно підтримуємо законопроєкт про санкції проти Росії, і переважна більшість республіканців це робить… Сенат та Білий дім розробили формулу, яка, на їхню думку, спрацює, і ми раді її опрацювати”, – наголосив Джонсон.

    Окрему увагу під час пресконференції приділили пропозиції президента США Дональда Трампа, який раніше висловив ідею доповнити законопроєкт санкційними положеннями щодо Ірану та ліванського угруповання “Хезболла”. Однак співавтор документа, сенатор-демократ Річард Блюменталь, виступив проти такого підходу.

    За його словами, президент уже підтримав чинну редакцію законопроєкту, а будь-яке розширення його предмета може лише затягнути ухвалення документа. Якщо адміністрація США вважає за необхідне посилити санкції проти Ірану чи “Хезболли”, відповідні законодавчі ініціативи, на його думку, слід розглядати окремо.

    “Президент схвалив цей законопроєкт, і ми маємо рухатися вперед саме з ним, а не відкривати його для інших потенційних цілей. Якщо адміністрація хоче запропонувати окремі законодавчі ініціативи щодо Ірану чи “Хезболли”, Конгрес може розглянути їх окремо”, – заявив Блюменталь.

    Сенатор також наголосив, що необхідність якнайшвидшого ухвалення документа пов’язана з продовженням російських атак проти українського цивільного населення. За його словами, кожне зволікання з посиленням санкцій означає додаткові можливості для Кремля фінансувати війну, що зрештою призводить до нових людських жертв.

    Автори законопроєкту сподіваються, що голосування вдасться провести ще до початку серпневої перерви в роботі Конгресу США. За їхніми словами, лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун готовий винести документ на розгляд, щойно буде остаточно підтверджено достатню кількість голосів. Водночас самі ініціатори переконані, що необхідна підтримка серед сенаторів уже сформована.

    Законопроєкт передбачає масштабне розширення санкційного тиску на Росію. Під нові обмеження можуть потрапити російські державні структури, компанії, фінансові установи, олігархи, а також особи й організації, які допомагають Москві обходити міжнародні санкції. Окремим напрямом документа є запровадження вторинних санкцій та спеціальних мит щодо найбільших імпортерів російської нафти й природного газу.

    Порівняно з початковою версією законопроєкту його остаточну редакцію суттєво доопрацювали. Якщо раніше документ допускав можливість застосування мит до понад 60 держав, то тепер санкційний механізм буде зосереджений лише на п’яти найбільших імпортерах російської нафти та п’яти ключових покупцях природного газу, частина з яких збігається. Крім того, автори уточнили процедури застосування винятків із санкційного режиму та розширили повноваження Торгового представника США щодо визначення конкретних тарифних ставок.

    Однією з головних новацій законопроєкту став окремий розділ, присвячений боротьбі з так званим “тіньовим флотом” Росії. Йдеться про мережу танкерів, які використовуються Москвою для обходу міжнародних санкцій та експорту нафти попри чинні обмеження. За словами Річарда Блюменталя, нова редакція документа містить дієві інструменти для протидії діяльності цього флоту, що має суттєво ускладнити Росії отримання прибутків від продажу енергоносіїв і посилити економічний тиск на країну-агресора.

  • Трамп висловився про смерть Ліндсі Грема: що сказав про можливу змову

    Трамп висловився про смерть Ліндсі Грема: що сказав про можливу змову

    Смерть американського сенатора Ліндсі Грема, який був одним із найвідоміших прихильників України у Конгресі США, продовжує викликати широкий резонанс. На тлі численних припущень і конспірологічних версій президент США Дональд Трамп заявив, що наразі немає жодних підстав вважати смерть політика наслідком злочину. Про це глава Білого дому сказав під час пресконференції.

    Коментуючи обставини смерті сенатора, Трамп зазначив, що, за наявною у нього інформацією, Ліндсі Грем тривалий час мав серйозні проблеми зі здоров’ям. За словами президента, попередньою причиною смерті могли стати закупорені артерії.

    “Спочатку я чув, що це були закупорені артерії. Бо у нього дійсно були закупорені артерії. У нього були проблеми з цим. Шкода, що він не дбав про себе краще. Це щось таке, що майже неможливо виявити, і якщо це трапляється, то мало що можна з цим вдіяти”, – заявив Трамп.

    Президент США також прокоментував численні теорії змови, які почали поширюватися після смерті сенатора. За його словами, він не бачить жодних ознак того, що до загибелі Ліндсі Грема могли бути причетні сторонні особи чи злочинні дії.

    “Я не бачу в цьому нічого злочинного. Я знаю, що ходять всілякі теорії змови, і вважаю, що ФБР марнує свій час, якщо займається цим”, – сказав американський президент.

    Таким чином Трамп фактично закликав не спекулювати на темі смерті сенатора та не поширювати непідтверджені версії, які не мають доказової бази. За словами глави Білого дому, нині немає підстав пов’язувати смерть Грема із його політичною діяльністю чи міжнародною ситуацією.

    Ліндсі Грем помер увечері 11 липня після нетривалої раптової хвороби. Він був одним із найвпливовіших представників Республіканської партії та протягом багатьох років залишався активним учасником формування зовнішньої політики США.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну сенатор став одним із найпослідовніших прихильників підтримки Києва. Він регулярно виступав за збільшення військової допомоги Україні, посилення санкційного тиску на Кремль та притягнення Росії до відповідальності за агресію.

    За кілька днів до своєї смерті Грем відвідав Київ, де провів зустрічі з українським керівництвом. Під час візиту він заявив про необхідність максимально посилити економічний тиск на Москву та підтримав законопроєкт про масштабні санкції проти Росії, який у США вже встигли неофіційно назвати “пекельними санкціями”. Документ передбачає запровадження жорстких економічних обмежень не лише щодо Росії, а й щодо держав і компаній, які допомагають Кремлю обходити санкції або продовжують закуповувати російські енергоносії.

    Після смерті сенатора його законодавча ініціатива отримала додаткову увагу в американському політикумі. Представники Білого дому вже заявили про готовність підтримати цей законопроєкт, а сам Дональд Трамп нещодавно зазначив, що шанси на його ухвалення є доволі високими.

  • Трамп зробив нову заяву про “пекельні санкції” проти Росії: шанси різко зросли

    Трамп зробив нову заяву про “пекельні санкції” проти Росії: шанси різко зросли

    Президент США Дональд Трамп заявив, що ймовірність ухвалення американським Конгресом законопроєкту про масштабні санкції проти Росії є “досить високою”. За його словами, законодавці серйозно розглядають документ, який передбачає суттєве посилення економічного тиску на Москву, а також можливе розширення санкційного пакета на Іран і угруповання “Хезболла”. Про це американський лідер повідомив під час пресконференції.

    Відповідаючи на запитання журналістів щодо перспектив ухвалення законопроєкту вже найближчими тижнями та можливості його підписання, Трамп зазначив, що документ має значну підтримку серед законодавців.

    “Вони серйозно над цим замислюються, і це на честь Ліндсі. Це була його справа. Він прагнув цього більше за все на світі. Ви знаєте, як він до цього ставився. І є велика ймовірність, що це буде зроблено”, – заявив президент США.

    Американський лідер також повідомив, що законопроєкт може вийти за межі санкцій виключно проти Росії. За його словами, до документа планують включити нові обмеження щодо Ірану, а також не виключають запровадження санкцій проти ліванського угруповання “Хезболла”.

    “Вони збираються додати Іран, і це буде дуже серйозним кроком, якщо вони це зроблять. Можливо, додадуть і “Хезболлу”, – сказав Трамп.

    Йдеться про законопроєкт, який у політичних колах США вже отримав неофіційну назву “пекельні санкції”. Документ передбачає значне посилення економічного тиску на Росію у разі продовження війни проти України та небажання Кремля припиняти агресію.

    Одним із головних механізмів законопроєкту є можливість запровадження жорстких вторинних санкцій щодо держав і компаній, які продовжують купувати російську нафту, природний газ та інші енергоресурси. Крім того, документ відкриває шлях до введення високих мит та інших економічних обмежень щодо партнерів Москви, які допомагають Росії обходити вже чинний санкційний режим.

    Ініціатива також суттєво розширює повноваження президента США щодо застосування санкцій без необхідності ухвалення окремих рішень Конгресом у кожному конкретному випадку. Це, на думку авторів законопроєкту, дозволить Вашингтону оперативніше реагувати на дії Кремля та посилити тиск на російську економіку.

    Автором документа був американський сенатор Ліндсі Грем, який тривалий час активно виступав за максимальне посилення санкційної політики щодо Росії. Над законопроєктом він разом із сенатором Річардом Блументалем працював майже два роки. Після смерті Грема ініціатива отримала новий імпульс, а в адміністрації Трампа заявили про готовність підтримати її ухвалення.

    Під час візиту до Києва 10 липня Ліндсі Грем наголошував, що запропонований законопроєкт має стати одним із найпотужніших інструментів економічного тиску на Росію та сприяти якнайшвидшому завершенню війни. Він зазначав, що документ створює для президента США ефективні важелі впливу не лише на Москву, а й на держави та компанії, які продовжують підтримувати російську економіку через закупівлю енергоносіїв або сприяють обходу міжнародних санкцій.

    Заява Дональда Трампа свідчить про те, що питання ухвалення нового пакета санкцій залишається одним із ключових напрямків американської політики щодо Росії. У разі підтримки законопроєкту Конгресом він може стати одним із наймасштабніших санкційних документів, ухвалених США від початку повномасштабної війни Росії проти України.

  • “Помста буде”: лідер Ірану пригрозив Трампу смертю

    “Помста буде”: лідер Ірану пригрозив Трампу смертю

    Напруження між Іраном і Сполученими Штатами продовжує стрімко зростати. Верховний лідер Ірану аятола Моджтаба Хаменеї виступив із першою гучною заявою після смерті свого батька, Алі Хаменеї, пообіцявши помститися за його загибель. Його звернення прозвучало на тлі повідомлень про можливі плани Тегерана щодо замаху на президента США Дональда Трампа та нових попереджень з боку Вашингтона.

    За інформацією Politico, у своєму зверненні, оприлюдненому після завершення жалобних заходів, Моджтаба Хаменеї заявив, що помста за загибель його батька є «вимогою народу» та обов’язково буде здійснена. У своїй заяві він наголосив, що «кров мучеників» має бути відплачена, а відповідальні за загибель попереднього верховного лідера понесуть покарання.

    Західні медіа звертають увагу, що хоча у зверненні не завжди прямо називався Дональд Трамп, риторика пролунала на тлі відкритих закликів у Тегерані до помсти США та заяв іранських посадовців про відповідальність Вашингтона за загибель Алі Хаменеї. За даними Reuters, новий верховний лідер назвав помсту «національною вимогою» та пообіцяв виконати її за підтримки «вільних людей усього світу».

    Моджтаба Хаменеї очолив Іран після загибелі свого батька Алі Хаменеї внаслідок авіаудару наприкінці лютого 2026 року. За даними міжнародних ЗМІ, сам він також був поранений під час атаки та відтоді практично не з’являється на публіці. Через це навколо його стану здоров’я та реального контролю над владою тривалий час точаться численні припущення.

    Напередодні американські видання повідомили про нові розвідувальні дані, які Ізраїль передав Сполученим Штатам. За інформацією The Wall Street Journal, ізраїльська розвідка попередила Вашингтон про можливі оновлені плани Ірану щодо замаху на Дональда Трампа. Ця інформація стала одним із факторів різкого посилення заходів безпеки навколо американського президента.

    Додаткову увагу привернув і маршрут повернення Трампа після саміту НАТО в Анкарі. За повідомленнями Bloomberg, президент США не полетів до Вашингтона одразу на новому літаку Air Force One, а здійснив проміжну посадку на британській авіабазі RAF Mildenhall, де пересів на інший борт. Офіційно в Білому домі пояснили це демонстрацією літака американським військовим, однак частина західних медіа пов’язала зміну маршруту саме з інформацією про можливі загрози безпеці.

    Сам Дональд Трамп уже неодноразово заявляв, що отримує погрози з боку Ірану. За даними міжнародних медіа, президент США повідомив, що залишив чіткі інструкції завдати масштабного удару по Ірану, якщо Тегерану вдасться реалізувати будь-який план його ліквідації. Ці заяви лише посилили напруження між країнами, які останніми місяцями перебувають у стані гострого військово-політичного протистояння.

    На цьому тлі ситуація на Близькому Сході залишається надзвичайно нестабільною. Попри спроби дипломатичних контактів, між США, Іраном та Ізраїлем триває обмін жорсткими заявами, а військові інциденти в регіоні не припиняються. Аналітики зазначають, що подібна риторика з боку нового керівництва Ірану може ще більше ускладнити перспективи будь-яких переговорів між сторонами.

    Після смерті Алі Хаменеї саме Моджтаба Хаменеї став третьим верховним лідером Ісламської Республіки Іран. Його прихід до влади відбувся в умовах війни та внутрішньої нестабільності, а відсутність публічних виступів після призначення лише посилила дискусії щодо реального розподілу влади в країні. Незважаючи на це, його останнє звернення демонструє намір нового керівництва Ірану продовжувати жорсткий курс у відносинах зі США та Ізраїлем.

  • Білий дім погодив нові санкції проти Росії

    Білий дім погодив нові санкції проти Росії

    У США завершили узгодження одного з найважливіших законопроєктів щодо посилення санкційного тиску на Росію. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем повідомив, що після тривалих переговорів із Білим домом вдалося досягти компромісу щодо фінальної редакції документа, який адміністрація президента Дональда Трампа готова офіційно підтримати. За словами політика, це фактично відкриває шлях до швидкого ухвалення законопроєкту Конгресом і набуття ним чинності.

    Про це Ліндсі Грем заявив під час публічного виступу.

    Сенатор повідомив, що останніми місяцями разом із демократами Річардом Блюменталем і Джин Шагін вів постійні консультації з представниками адміністрації президента США, щоб погодити текст документа та зробити його прийнятним для Білого дому.

    За словами Грема, під час переговорів головним завданням було створити такий законопроєкт, який одночасно передбачав би жорсткі санкції проти Росії та відповідав би зовнішньополітичній стратегії адміністрації Дональда Трампа.

    Він зазначив, що процес узгодження тривав тривалий час і супроводжувався детальним опрацюванням усіх положень документа.

    За результатами переговорів сторонам вдалося досягти остаточної домовленості.

    «Я радий повідомити, що приблизно 30 хвилин тому ми досягли згоди з Білим домом щодо версії законопроєкту про санкції проти Росії, яку вони підтримають. Це означає, що він стане законом», – заявив Ліндсі Грем.

    За його словами, підтримка адміністрації президента є ключовою умовою для успішного проходження законопроєкту через Конгрес.

    Грем наголосив, що погодження документа Білим домом свідчить про консолідовану позицію американської влади щодо необхідності подальшого економічного тиску на Російську Федерацію.

    Сенатор повідомив, що після повернення до Вашингтона він разом із сенатором Річардом Блюменталем проведе переговори з керівництвом обох партій у Сенаті.

    Йдеться про консультації з лідерами республіканської та демократичної більшості щодо включення законопроєкту до порядку денного найближчих пленарних засідань.

    Політик висловив упевненість, що документ користується широкою двопартійною підтримкою і має високі шанси бути схваленим без тривалих політичних суперечок.

    На думку Грема, новий закон стане одним із найважливіших інструментів американської політики щодо Росії.

    Він підкреслив, що санкції мають не лише посилити економічний тиск на Кремль, а й розширити можливості президента США у міжнародних переговорах.

    «Це надасть президенту Дональду Трампу інструменти для сприяння припиненню війни», – заявив сенатор.

    За словами Грема, нові санкційні механізми дозволять адміністрації США більш ефективно впливати як безпосередньо на Росію, так і на держави, які допомагають їй обходити вже запроваджені міжнародні обмеження.

    Окрім роботи над законопроєктом, сенатор повідомив про намір провести окремі переговори з президентом Дональдом Трампом щодо подальших кроків після ухвалення документа.

    Також він планує розпочати консультації з урядами країн, які продовжують закуповувати російську нафту за зниженими цінами.

    За словами політика, саме ці держави фактично допомагають Москві зберігати значні валютні надходження, які використовуються для фінансування війни проти України.

    Грем наголосив, що має намір переконати такі країни приєднатися до міжнародних зусиль зі скорочення російських нафтових доходів.

    Він вважає, що максимальне обмеження прибутків від експорту енергоносіїв є одним із найефективніших способів послаблення російської військової машини.

    Хоча остаточний текст законопроєкту поки що не оприлюднений, раніше його автори неодноразово розповідали про ключові положення документа.

    Очікується, що він передбачатиме значне розширення санкційного режиму проти Росії, а також можливість застосування так званих вторинних санкцій.

    Йдеться про запровадження обмежень не лише проти російських компаній і банків, а й щодо іноземних підприємств, фінансових установ або держав, які сприяють обходу чинних санкцій або продовжують активно співпрацювати з російською економікою.

    Особливу увагу американські законодавці приділяють покупцям російської нафти.

    Саме експорт нафти та нафтопродуктів залишається одним із головних джерел доходів федерального бюджету Росії та фінансування військових витрат.

    Американські сенатори неодноразово заявляли, що посилення санкцій проти енергетичного сектору РФ може істотно скоротити фінансові можливості Кремля для продовження війни.

    Ідея ухвалення нового санкційного пакета обговорюється у Вашингтоні вже понад пів року.

    Ще в середині листопада 2025 року Ліндсі Грем повідомляв, що Дональд Трамп фактично дав згоду на просування законопроєкту через Конгрес.

    Тоді сенатор заявив, що президент «благословив» законодавців на ухвалення документа, який тривалий час залишався без руху.

    У січні 2026 року Грем повторив, що Трамп дав «зелене світло» двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

    Відтоді тривали переговори між авторами документа та адміністрацією президента щодо остаточного формулювання окремих положень.

    Остання заява сенатора свідчить, що цей процес завершився досягненням компромісу.

    Очікується, що після повернення сенаторів до Вашингтона документ найближчим часом можуть офіційно внести до порядку денного Сенату.

    У разі його схвалення обома палатами Конгресу закон буде переданий на підпис президенту США.

    З огляду на те, що адміністрація Дональда Трампа вже офіційно підтримала погоджену редакцію документа, американські законодавці прогнозують його швидке набуття чинності.

    Новий пакет санкцій може стати одним із наймасштабніших рішень США щодо Росії за весь час повномасштабної війни проти України.

    Вашингтон неодноразово заявляв, що економічний тиск залишається одним із ключових інструментів стримування російської агресії.

    Американська влада також наголошує, що санкції мають на меті не лише обмежити можливості Кремля фінансувати війну, а й стимулювати Росію до припинення бойових дій та пошуку дипломатичного врегулювання конфлікту.

    Заява Ліндсі Грема стала ще одним підтвердженням того, що питання посилення санкційної політики щодо Москви зберігає двопартійну підтримку в американському Конгресі та залишається одним із ключових напрямів зовнішньої політики США.

  • США та Іран продовжують переговори попри взаємні удари

    США та Іран продовжують переговори попри взаємні удари

    Сполучені Штати та Іран продовжують технічні переговори щодо досягнення остаточної мирної угоди, попри різке загострення ситуації між двома країнами та взаємний обмін масштабними ударами цього тижня. У Вашингтоні заявляють, що дипломатичний процес не припинено, хоча останні дії Тегерана поставили під серйозний сумнів виконання досягнутих раніше домовленостей. Водночас американська сторона наголошує, що її головна позиція залишається незмінною – Іран не повинен отримати можливість створити ядерну зброю.

    Про це повідомив неназваний високопосадовець адміністрації США в коментарі ABC News.

    За словами представника американської адміністрації, незважаючи на нову хвилю військової ескалації, сторони не припинили роботу над технічними аспектами майбутньої угоди. Переговори тривають на експертному рівні й стосуються насамперед ядерної програми Ірану, механізмів контролю за виконанням можливих домовленостей та шляхів досягнення довгострокового врегулювання конфлікту.

    Американський чиновник наголосив, що адміністрація Дональда Трампа не відмовилася від дипломатичного шляху розв’язання кризи, однак успіх переговорів безпосередньо залежить від готовності Тегерана виконувати взяті на себе зобов’язання.

    «Сполучені Штати, як і раніше, прагнуть знайти рішення, і технічні переговори тривають. Іран ніколи не зможе володіти ядерною зброєю», – заявив посадовець.

    Він також прокоментував ситуацію навколо 60-денного режиму припинення вогню та меморандуму про взаєморозуміння, яких сторони досягли минулого місяця після тривалих консультацій. За словами чиновника, самі домовленості залишаються чинними лише за умови, що обидві сторони виконуватимуть свої зобов’язання.

    Представник адміністрації США стверджує, що останні дії Ірану свідчать про серйозне порушення умов домовленостей.

    «60-денне припинення вогню та меморандум про взаєморозуміння ґрунтуються на виконанні, а дії Ірану являють собою невиконання зобов’язань на неприйнятному рівні», – зазначив він.

    Окремо американський посадовець різко засудив атаки на міжнародне судноплавство в Ормузькій протоці. За словами представника адміністрації, саме ці напади стали однією з причин нового витка військової ескалації.

    «Напади Ірану на ці невинні судна є актами тероризму», – наголосив він.

    Ормузька протока є одним із найважливіших транспортних коридорів світу. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-яке загострення безпекової ситуації в цьому районі традиційно викликає занепокоєння міжнародної спільноти та впливає на глобальні енергетичні ринки.

    Заяви представника Білого дому пролунали після того, як президент США Дональд Трамп фактично поставив під сумнів подальшу дію рамкової угоди про припинення бойових дій між США та Іраном, підписаної лише місяць тому.

    За словами американського президента, після останніх дій Тегерана ця домовленість практично втратила чинність. Водночас у самій адміністрації наголошують, що дипломатичні контакти не були повністю припинені, а переговорний процес триває.

    Цього тижня конфлікт між США та Іраном різко загострився. У вівторок і середу американські військові завдали ударів по десятках цілей на території Ірану. За інформацією Вашингтона, ці удари стали відповіддю на серію атак на комерційні судна поблизу Ормузької протоки, відповідальність за які американська влада покладає на Тегеран.

    Американська сторона заявляє, що її операція була спрямована на об’єкти, пов’язані з військовою інфраструктурою Ірану, і мала на меті запобігти подальшим нападам на міжнародне судноплавство.

    У відповідь Іран завдав ударів по американських військових об’єктах, розташованих у країнах Близького Сходу. Детальна інформація про масштаби пошкоджень, втрати чи кількість постраждалих офіційно не оприлюднювалася. Проте взаємні атаки стали одним із найсерйозніших загострень між двома державами за останній час та поставили під загрозу досягнуті дипломатичні домовленості.

    Паралельно зі збройним протистоянням США посилили економічний тиск на Іран. У вівторок Міністерство фінансів США відкликало ліцензію, яка дозволяла Ірану продавати нафту на міжнародному ринку відповідно до меморандуму про взаєморозуміння. Це рішення фактично означає відновлення більш жорстких обмежень на експорт іранської нафти, який є одним із головних джерел доходів державного бюджету країни.

    Американська адміністрація пояснює цей крок тим, що Іран, на думку Вашингтона, не виконав умов, необхідних для збереження санкційних послаблень. Таким чином, поряд із військовим тиском США повернулися до активного використання економічних інструментів впливу на Тегеран.

    Попри новий виток конфронтації, Вашингтон продовжує заявляти про готовність до дипломатичного врегулювання ситуації. Американські чиновники підкреслюють, що переговори можуть тривати лише за умови, якщо Іран припинить дії, які США розцінюють як порушення міжнародного права та загрозу безпеці міжнародного судноплавства.

    Однією з ключових тем консультацій залишається іранська ядерна програма. Сполучені Штати вкотре наголосили, що не допустять створення Іраном ядерної зброї, а будь-яка майбутня угода повинна містити ефективні механізми міжнародного контролю за розвитком ядерної програми країни.

    Наразі невідомо, коли може відбутися наступний раунд переговорів між сторонами. Водночас у Вашингтоні дають зрозуміти, що дипломатичний канал залишається відкритим навіть попри військові удари, взаємні звинувачення та посилення санкційного тиску, оскільки саме переговори американська сторона продовжує розглядати як єдиний шлях до довгострокового врегулювання конфлікту.

  • Ізраїль попередив США про новий план Ірану щодо ліквідації Трампа

    Ізраїль попередив США про новий план Ірану щодо ліквідації Трампа

    Ізраїль передав Сполученим Штатам нові розвідувальні дані, які, за оцінкою ізраїльської сторони, свідчать про підготовку Іраном нового плану замаху на президента США Дональда Трампа. За інформацією джерел, ознайомлених із ситуацією, отримані матеріали були передані американським посадовцям для аналізу, однак офіційних підтверджень їхнього змісту чи достовірності наразі не оприлюднено.

    Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на джерела, які обізнані з перебігом консультацій між американською та ізраїльською сторонами.

    За даними співрозмовників видання, ізраїльські спецслужби отримали нову інформацію, яка, на їхню думку, свідчить про існування чергового плану Тегерана, спрямованого на фізичне усунення Дональда Трампа. Який саме характер мають ці розвідувальні матеріали, їхні джерела, а також наскільки конкретною є інформація про можливу загрозу, не розкривається. Водночас джерела зазначають, що отримані дані були достатньо вагомими, аби передати їх американській стороні для подальшої оцінки.

    Видання нагадує, що погрози на адресу Дональда Трампа з боку іранського керівництва звучать уже багато років. Після ліквідації одного з найвпливовіших військових командирів Ірану Касема Сулеймані офіційний Тегеран неодноразово заявляв про намір помститися американському президенту, який під час свого першого терміну санкціонував проведення цієї операції.

    Касем Сулеймані очолював спецпідрозділ “Кудс” у складі Корпусу вартових ісламської революції та вважався однією з найвпливовіших фігур у військово-політичному керівництві Ірану. Він загинув у січні 2020 року внаслідок удару американського безпілотника поблизу міжнародного аеропорту Багдада. Після цього іранська влада офіційно оголосила про намір домогтися “відплати” за смерть генерала, а представники політичного та військового керівництва країни неодноразово публічно говорили про відповідальність Дональда Трампа та інших американських посадовців.

    У The Wall Street Journal зазначають, що нова інформація про можливий замах з’явилася на тлі чергового загострення відносин між Іраном, Ізраїлем та США. За останні місяці сторони неодноразово обмінювалися взаємними звинуваченнями, а регіон Близького Сходу залишається одним із найбільш нестабільних у світі.

    Водночас офіційний Ізраїль не став коментувати повідомлення про передачу нових розвідувальних даних. Посольство Ізраїлю у Вашингтоні відмовилося відповідати на запит журналістів щодо публікації The Wall Street Journal.

    Не відреагувало на повідомлення видання і представництво Ірану при Організації Об’єднаних Націй. Журналісти звернулися до іранських дипломатів із проханням прокоментувати твердження про можливу підготовку замаху на американського президента, однак відповіді так і не отримали.

    У Білому домі також не дали прямої оцінки новим повідомленням. Натомість американська адміністрація нагадала про нещодавню заяву самого Дональда Трампа, яку він зробив під час свого візиту до Туреччини.

    Під час спілкування з журналістами в Анкарі президент США заявив, що йому добре відомо про погрози, які надходять з боку Ірану. За словами Трампа, він регулярно отримує інформацію про те, що залишається однією з головних цілей іранського керівництва.

    «Вони хочуть усунути лідера США – мене… Я є в кожному списку. Я сьогодні вранці побачив, що перебуваю в кожному їхньому списку. І поки що, гадаю, мені трохи щастило, але це може тривати недовго», – сказав президент США.

    Видання також звертає увагу на те, що антиамериканська риторика в Ірані останнім часом лише посилюється. Зокрема, під час церемонії поховання верховного лідера Ірану Алі Хаменеї учасники масового заходу скандували заклики до смерті Дональда Трампа. Крім того, на церемонії був розгорнутий великий банер із написом «Ми вб’ємо Трампа», що стало одним із найбільш резонансних епізодів заходу та привернуло увагу міжнародних ЗМІ.

    На думку авторів The Wall Street Journal, подібні публічні заклики свідчать про те, що тема помсти за смерть Касема Сулеймані продовжує активно використовуватися іранською владою та прихильниками режиму у внутрішній політиці. Водночас видання зазначає, що публічна риторика не завжди означає підготовку реальних силових операцій, тому інформація про новий можливий план замаху потребує додаткової перевірки.

    Американські спецслужби вже неодноразово повідомляли про існування потенційних загроз з боку Ірану щодо колишніх та чинних американських посадовців. За останні роки Міністерство юстиції США висувало обвинувачення окремим громадянам Ірану у змовах, пов’язаних із підготовкою нападів або замахів на осіб, які брали участь у ліквідації Сулеймані. Водночас Тегеран традиційно відкидав усі подібні звинувачення, називаючи їх політично мотивованими та безпідставними.

    Поява нових повідомлень збіглася з періодом підвищеної уваги до безпеки американського президента. Нагадаємо, ще у травні 2026 року представник Білого дому Себастьян Горка повідомив, що Дональд Трамп залишив віцепрезиденту США Джей Ді Венсу спеціального листа на випадок, якщо з ним “щось трапиться”. Тоді ця заява викликала широкий резонанс у США та за їхніми межами, оскільки пролунала на тлі інформації про можливі загрози життю глави держави.

    Попри нову інформацію, американська влада наразі не повідомляла про зміну рівня терористичної загрози або про запровадження додаткових заходів безпеки у зв’язку з повідомленням ізраїльської розвідки. Також поки не оприлюднювалися дані про те, чи вважають американські спецслужби отриману інформацію достатньо достовірною для зміни рівня охорони президента або проведення додаткових контррозвідувальних заходів.