Golovnitemu.com

Позначка: блекаут

  • Львів запасається дровами, Київ покладається на мобільні котельні: як школи переживуть зиму без ТЕЦ

    Львів запасається дровами, Київ покладається на мобільні котельні: як школи переживуть зиму без ТЕЦ

    Російські атаки на українську енергетику змушують великі міста готуватися до можливого припинення централізованого теплопостачання взимку. Особливо гостро постає питання роботи шкіл, адже без опалення навчальні заклади можуть бути змушені переходити на дистанційне навчання. Львів вирішив створити мережу автономних котелень на дровах, тоді як Київ розраховує на мобільні теплові установки. Однак чи вистачить резервних потужностей столиці для сотень шкіл, залишається відкритим питанням.

    Про різні підходи двох міст до підготовки опалювального сезону 2026–2027 років повідомляє ТСН.

    Львів встановлює котельні на дровах біля шкіл

    Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що до кінця 2026 року в місті планують облаштувати понад 70 резервних котелень на дровах поблизу навчальних закладів.

    Разом із подібними установками в лікарнях та інших комунальних установах Львів розраховує мати близько сотні альтернативних джерел теплопостачання.

    Головна мета — забезпечити роботу шкіл навіть у разі пошкодження централізованої системи опалення внаслідок російських ударів.

    Станом на 10 жовтня резервні твердопаливні котельні вже встановили в понад 40 закладах освіти.

    За інформацією місцевої влади, обладнання здатне забезпечувати тепло без використання газу та централізованого електропостачання. Місто також створює запаси палива.

    Садовий повідомив, що на початку опалювального сезону котельні планують запустити в тестовому режимі, щоб перевірити їхню готовність до надзвичайних ситуацій.

    За задумом міської влади, школи з автономним опаленням зможуть не лише продовжувати освітній процес, а й за потреби ставати пунктами обігріву для місцевих мешканців.

    Водночас експлуатація дров’яних котелень вимагатиме додаткового персоналу для постійного контролю за роботою обладнання та завантаження палива.

    Київ має 69 мобільних котелень, але шкіл значно більше

    У столиці підхід до резервного теплопостачання відрізняється.

    За інформацією Київської міської державної адміністрації, місто має 69 мобільних котелень, які використовуватимуть у разі перебоїв із централізованим теплопостачанням.

    Передусім таке обладнання призначене для лікарень, пологових будинків та інших соціально важливих установ.

    У КМДА зазначають, що кількість мобільних котелень і їхня потужність поступово зростають.

    Однак у Києві працює близько 500 шкіл, тому забезпечити кожну з них окремим резервним джерелом тепла за наявних потужностей буде складно.

    У міській адміністрації наразі не розглядають масового встановлення твердопаливних котелень біля навчальних закладів за львівським прикладом.

    Представники КМДА пояснюють це значними масштабами столиці, кількістю освітніх установ та екологічними наслідками використання великої кількості дров’яних котлів.

    За оцінкою міських посадовців, розміщення сотень таких установок може негативно вплинути на якість повітря.

    Минулої зими школи Києва вже залишалися без тепла

    Проблема резервного опалення для столиці не нова.

    За інформацією ТСН, минулого опалювального сезону через російські удари по теплоенергетичній інфраструктурі серйозні проблеми з опаленням виникли в навчальних закладах Дніпровського та Дарницького районів.

    У матеріалі зазначається, що без належного теплопостачання залишилися до 45% навчальних установ цих районів.

    Частина шкіл була змушена змінювати формат навчання, а в окремих приміщеннях температура істотно знижувалася.

    Водночас питання про встановлення додаткових автономних котелень саме для найбільш вразливих навчальних закладів залишається без конкретної публічної відповіді.

    Експерт попередив про екологічні ризики

    Еколог Олександр Соколенко вважає, що масштабне використання дров’яних котелень може призвести до погіршення якості атмосферного повітря.

    За його словами, рівень забруднення залежатиме від кількості обладнання, обсягів спалюваного палива та тривалості роботи установок.

    Експерт також зазначає, що за нинішніх умов швидко встановити сотні твердопаливних котелень у Києві було б складно.

    Водночас Соколенко критично оцінює підготовку столиці до можливих проблем із теплопостачанням і вважає, що міській владі необхідно приділяти більше уваги довгостроковому плануванню.

    За його оцінкою, у разі масштабного припинення централізованого опалення мешканці можуть почати активніше використовувати індивідуальні джерела тепла, що також створить додаткове навантаження на довкілля.

    Що буде зі школами, якщо тепло зникне

    У Київській міській державній адміністрації наголошують, що формат роботи кожного навчального закладу залежатиме від безпекової ситуації та технічної можливості забезпечити належні умови для дітей і працівників.

    Зокрема, школи можуть змінювати організацію освітнього процесу, якщо відсутність тепла, електрики чи водопостачання не дозволить безпечно проводити очні заняття.

    Це може передбачати перехід на дистанційне навчання або інші тимчасові форми організації освітнього процесу.

    Водночас рішення про роботу конкретного закладу мають ухвалювати з урахуванням чинних вимог, фактичних умов та рішень уповноважених органів.

    Таким чином, Львів робить ставку на децентралізоване опалення шкіл, тоді як Київ концентрує резервні потужності на найбільш важливих соціальних об’єктах.

    Обидві моделі мають переваги та обмеження. Проте головним випробуванням стане здатність міст забезпечити дітей теплом і безпечними умовами навчання, якщо Росія продовжить атаки на теплоенергетичну інфраструктуру взимку.

  • Київ знову без світла, метро зупинилося: російська атака спричинила транспортний колапс

    Київ знову без світла, метро зупинилося: російська атака спричинила транспортний колапс

    У суботу, 10 жовтня, Київ зіткнувся з новою хвилею аварійних відключень електроенергії на тлі атаки російських реактивних безпілотників. Через зникнення напруги від зовнішніх джерел живлення столичний метрополітен тимчасово призупинив рух поїздів на всіх трьох лініях. Одночасно зупинилися ескалатори, а енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи.

    Про це повідомляє ZN.UA із посиланням на Київську міську державну адміністрацію та компанію ДТЕК.

    За інформацією енергетиків, аварійні відключення запровадили в окремих частинах столиці, зокрема на Південній Борщагівці, а також у Бучанському районі Київської області.

    Фахівці працюють над відновленням електропостачання, однак точного часу завершення ремонтних робіт наразі не повідомляють.

    Ситуацію ускладнила нова російська повітряна атака. Від ранку 10 жовтня Київ перебував під загрозою ударів реактивних безпілотників, які відрізняються високою швидкістю польоту.

    За словами міського голови Віталія Кличка, у Солом’янському районі столиці уламки безпілотників упали на 25-поверховий житловий будинок та восьмиповерхову офісну будівлю.

    Інформація про масштаби пошкоджень і можливих постраждалих уточнюється.

    Одним із найпомітніших наслідків перебоїв з електропостачанням стала зупинка київського метро.

    У КМДА повідомили, що через зникнення напруги від зовнішніх живильних центрів рух поїздів тимчасово призупинили на всіх лініях. Також припинили роботу ескалатори.

    Для мешканців столиці це означало серйозні труднощі з пересуванням містом, адже метрополітен залишається одним з основних видів громадського транспорту, який щодня забезпечує перевезення сотень тисяч пасажирів.

    Наразі немає підтвердження, що після зупинки 10 жовтня рух уже повністю відновили. Столична влада обіцяла повідомити про відновлення роботи додатково.

    Подібна ситуація виникала лише два дні тому. 8 жовтня через падіння напруги столичне метро також тимчасово припиняло перевезення пасажирів. Тоді рух вдалося відновити ввечері, хоча спочатку поїзди курсували зі збільшеними інтервалами.

    Проблеми з електропостачанням столиці загострилися через російські удари по енергетичних об’єктах.

    Напередодні, 9 жовтня, в Києві та області також застосовували екстрені відключення. Як раніше повідомляла «Ненька інфо», у таких умовах звичайні графіки не діють, а електропостачання відновлюють залежно від технічної ситуації.

    Ще 8 жовтня видання звертало увагу на тривалі відключення світла в Києві, які вже впливали на роботу громадського транспорту та комунальних систем.

    На 10 жовтня «Укренерго» планувало погодинні обмеження електропостачання в частині регіонів України. Однак аварійні ситуації можуть вимагати додаткових відключень поза встановленими графіками.

    Саме тому мешканцям столиці рекомендують перевіряти актуальну інформацію на офіційних ресурсах ДТЕК та Київської міської державної адміністрації.

    Станом на повідомлення від 12:53 Київ перебував в умовах аварійного знеструмлення окремих районів та тимчасової зупинки метрополітену. Енергетики продовжували відновлювальні роботи, а міська влада уточнювала наслідки російської атаки.

    Час повного відновлення електропостачання та стабільної роботи громадського транспорту залежатиме від результатів ремонтних робіт і безпекової ситуації.

  • Блекаути повернули генератори, а з ними й штрафи: за що доведеться платити штрафи

    Блекаути повернули генератори, а з ними й штрафи: за що доведеться платити штрафи

    Через масштабні відключення електроенергії українці дедалі частіше користуються бензиновими та дизельними генераторами. Однак неправильне встановлення такого обладнання може призвести не лише до пожежі чи отруєння чадним газом, а й до адміністративної відповідальності. За окремі порушення правил пожежної безпеки штрафи у 2026 році сягають 5100 гривень.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на рекомендації ДСНС та чинне українське законодавство.

    Насамперед генератори, які працюють на бензині чи дизелі, необхідно встановлювати виключно надворі. Використовувати їх у квартирах, підвалах, гаражах, під’їздах і навіть на відкритих балконах небезпечно.

    Причина — чадний газ, який утворюється під час роботи двигуна. Він не має запаху та може проникати до житлових приміщень, створюючи смертельну загрозу для людей.

    За рекомендаціями ДСНС, переносний генератор необхідно розташовувати щонайменше за шість метрів від дверей і вікон. Обладнання повинно стояти на рівній стійкій поверхні, а його вентиляція має залишатися вільною.

    Окремі рекомендації допускають меншу відстань до суцільної негорючої стіни без вікон, але це не скасовує вимог щодо захисту житлових приміщень від вихлопних газів.

    Водночас встановлення генератора у дворі багатоповерхівки або біля магазину потребує врахування правил благоустрою та використання відповідної території.

    Обладнання не повинно перекривати проходи, евакуаційні виходи, пожежні гідранти чи під’їзди для спеціальної техніки.

    За порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, відповідно до статті 175 КУпАП, громадянам загрожує штраф від 1700 до 3400 гривень, а посадовим особам і підприємцям — від 3400 до 5100 гривень.

    Порушення правил благоустрою може коштувати громадянам від 340 до 1360 гривень, а посадовим особам і ФОП — від 850 до 1700 гривень.

    Окреме питання — шум від генераторів, який часто стає причиною скарг сусідів.

    За порушення правил тиші законодавство передбачає попередження або штраф від 85 до 255 гривень для громадян. Для посадових осіб та підприємців сума становить від 255 до 510 гривень. За повторне порушення протягом року санкції можуть бути більшими.

    Водночас під час ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій закон передбачає винятки з обмежень щодо шуму.

    Зокрема, це стосується обладнання, яке забезпечує життєдіяльність будівель, за умови вжиття заходів для максимального зменшення шуму в сусідніх приміщеннях.

    Тому сам факт роботи генератора під час відключення світла не означає автоматичного штрафу. Для притягнення до відповідальності необхідно встановити конкретне порушення обов’язкових норм.

    Є й певні послаблення для власників генераторів. Під час воєнного стану та протягом визначеного законом періоду після його завершення для більшості таких установок діє спрощений порядок експлуатації без окремого дозволу на викиди забруднювальних речовин. Водночас закон містить винятки для окремих установок, пов’язаних з об’єктами нерухомості.

    Особливу увагу фахівці рекомендують приділяти підключенню генератора до електромережі.

    Заборонено подавати електроенергію в домашню мережу через звичайну розетку. Для цього необхідне спеціальне обладнання, яке не дозволить одночасно підключити будинок до генератора та централізованої електромережі.

    Заправляти генератор можна лише після вимкнення двигуна та його охолодження.

    Таким чином, під час блекаутів генератор може стати необхідним джерелом електроенергії, але його використання повинно відповідати правилам безпеки. Неправильне розміщення, небезпечне підключення або порушення обов’язкових норм можуть спричинити не лише штрафи, а й серйозну загрозу здоров’ю та життю людей.

  • Київ переходить на посилене патрулювання: поліція та Нацгвардія виходять на вулиці через блекаути

    Київ переходить на посилене патрулювання: поліція та Нацгвардія виходять на вулиці через блекаути

    У Києві посилюють заходи безпеки через масштабні відключення електроенергії та перебої в роботі комунальної інфраструктури. У темний час доби на вулицях столиці збільшать кількість патрулів Національної поліції та Національної гвардії. Одночасно в місті розгортають спеціальні намети допомоги населенню та посилюють захист об’єктів критичної інфраструктури, зокрема мостів.

    Про це 9 жовтня повідомив міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський. Відповідну інформацію оприлюднили на офіційному сайті МВС.

    За словами очільника відомства, рішення пов’язане зі складною ситуацією в столиці після російських атак на енергетичну інфраструктуру.

    Тривалі відключення електроенергії та перебої в роботі комунальних систем створюють додаткові труднощі для мешканців Києва. Саме тому правоохоронці посилюють присутність на вулицях, щоб забезпечити громадський порядок у темний час доби.

    Додаткові патрулі Нацполіції та Нацгвардії працюватимуть у межах заходів із підтримання безпеки населення.

    При цьому МВС поки не оприлюднило точну кількість залучених правоохоронців та конкретних маршрутів патрулювання.

    Паралельно Державна служба з надзвичайних ситуацій розпочала розгортання спеціальних пунктів допомоги громадянам.

    Перші намети вже встановили в Оболонському, Голосіївському та Подільському районах Києва.

    У цих пунктах жителі столиці можуть зарядити мобільні телефони, павербанки та інші пристрої, а також скористатися безкоштовним доступом до Wi-Fi.

    За словами Вигівського, у разі погіршення ситуації кількість таких пунктів збільшать не лише в Києві, а й в інших регіонах України.

    Рішення про додаткові заходи підтримки ухвалили після ранкової селекторної наради під головуванням президента України.

    Окрему увагу МВС приділяє захисту критичної інфраструктури столиці.

    Вигівський повідомив, що доповів прем’єр-міністру про роботу відповідних підрозділів, які залучені до охорони стратегічно важливих об’єктів, зокрема мостів.

    Посилення цих заходів відбувається на тлі російських атак, спрямованих на порушення нормального функціонування українських міст.

    Через пошкодження енергетичних об’єктів у Києві виникають проблеми не лише з електропостачанням, а й із роботою окремих комунальних систем.

    Правоохоронці та рятувальники готуються реагувати на можливі ускладнення, пов’язані з тривалими відключеннями.

    Таким чином, столиця переходить до посиленого режиму забезпечення громадського порядку в темний час доби. Поки енергетики працюють над відновленням електропостачання, поліція та Нацгвардія збільшують свою присутність на вулицях, а ДСНС забезпечує додаткові можливості для допомоги мешканцям.

    МВС наголошує, що відповідні заходи покликані підтримати безпеку та життєдіяльність Києва в умовах російських обстрілів і перебоїв із комунальними послугами.

  • Світло вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило нові графіки на 10 жовтня

    Світло вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило нові графіки на 10 жовтня

    У суботу, 10 жовтня, у частині регіонів України продовжать діяти графіки відключень електроенергії через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Водночас режим обмежень для населення зміниться: замість цілодобових погодинних відключень їх планують застосовувати з 06:00 до 23:59. Для промисловості та бізнесу обмеження потужності залишаться чинними протягом усієї доби.

    Про це ввечері 9 жовтня повідомила НЕК «Укренерго». Інформацію про запланований режим також оприлюднили 24 Канал та TrueUA.

    За даними енергетиків, погодинні відключення для побутових та інших категорій споживачів передбачені в обсязі від однієї до двох черг.

    Це означає, що у визначені години оператори систем розподілу вимушено обмежуватимуть електропостачання окремих груп споживачів, щоб зменшити навантаження на пошкоджену енергосистему.

    Водночас у компанії попередили, що ситуація може змінюватися залежно від стану обладнання, обсягів доступної електроенергії та наслідків нових російських обстрілів.

    Коли вимикатимуть світло 10 жовтня

    Згідно з оголошеним «Укренерго» режимом, для побутових споживачів графіки погодинних відключень застосовуватимуть із 06:00 до 23:59.

    Обмеження діятимуть не по всій Україні одночасно, а в окремих регіонах, де ситуація з електропостачанням залишається складною.

    Для промислових підприємств і бізнесу графіки обмеження потужності передбачені з 00:00 до 23:59.

    Таким чином, у нічні години для населення планується певне послаблення режиму відключень, хоча для комерційних споживачів обмеження залишаються цілодобовими.

    Важливо: проміжок із 06:00 до 23:59 не означає, що кожна оселя залишатиметься без світла майже 18 годин. Це загальний період, протягом якого можуть застосовуватися відключення. Конкретна тривалість залежатиме від черги, регіону та оперативних розпоряджень енергетиків.

    Також одна або дві черги відключень не означають одну чи дві години без електроенергії. Черга — це група споживачів, на яку поширюються обмеження за визначеним графіком.

    Чому Україна знову повернулася до відключень

    Основною причиною залишається пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських ракетних і безпілотних атак.

    Протягом останніх днів російські війська неодноразово завдавали ударів по об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії.

    Це створює додаткові труднощі для енергетиків, оскільки навіть за наявності достатньої генерації пошкоджені мережі можуть не дозволяти передавати електроенергію споживачам у необхідних обсягах.

    Особливо складною залишається ситуація в регіонах, де внаслідок атак пошкоджено високовольтне та розподільче обладнання.

    Впродовж 9 жовтня в частині України застосовували посилені обмеження електропостачання. Для окремих споживачів їхній обсяг збільшували до 2,5 черги замість раніше запланованих двох.

    На цьому тлі повідомлення про скорочення періоду погодинних відключень 10 жовтня стало певним пом’якшенням запланованого режиму, хоча повністю відмовитися від обмежень енергосистема поки не може.

    Росія атакувала два енергооб’єкти ДТЕК на Дніпропетровщині

    Додаткове навантаження на енергосистему спричинили нові удари російських військ по Дніпропетровській області.

    За інформацією компанії ДТЕК, увечері 8 жовтня близько 20:00 ударні безпілотники типу Shahed атакували один з енергетичних об’єктів підприємства «ДТЕК Дніпровські електромережі».

    Унаслідок вибуху пошкоджено вікна адміністративної будівлі та виникло займання трави на території об’єкта.

    Наступного ранку, 9 жовтня, приблизно о 05:36 російські війська атакували інший енергооб’єкт реактивним безпілотником.

    Цього разу було пошкоджено енергетичне обладнання, стався витік оливи та пожежа.

    На щастя, працівники компанії не постраждали.

    Попри обстріли, енергетики продовжують ремонтні роботи. За повідомленням ДТЕК, протягом двох діб фахівцям вдалося відновити електропостачання для 11,9 тисячі родин у 18 населених пунктах Дніпропетровської області.

    Докладніше про наслідки атак повідомляється на офіційному сайті ДТЕК.

    Від екстрених відключень до погодинних графіків

    Ще вранці 9 жовтня в Києві та частині Київської області діяли аварійні відключення електроенергії.

    У таких умовах звичайні графіки не застосовуються, оскільки енергетики повинні оперативно обмежувати навантаження, щоб запобігти масштабнішим аваріям.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про ситуацію в столиці у матеріалі «Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють».

    Проблеми з електропостачанням виникали також 6 жовтня, коли «Укренерго» після зміни ситуації в енергосистемі повернуло погодинні відключення в окремих регіонах.

    Про це видання писало в публікації «Світло почнуть вимикати вже з 15:00: „Укренерго“ повертає графіки».

    Повернення до планових графіків після аварійних відключень дозволяє споживачам краще організувати побут та роботу. Проте це не означає повного відновлення енергосистеми.

    Якщо ситуація погіршиться, диспетчери можуть знову застосувати аварійні заходи.

    Де перевірити свою чергу та актуальний графік

    В «Укренерго» наголошують, що конкретні години відключень потрібно перевіряти через офіційні ресурси місцевих операторів систем розподілу.

    Саме обленерго отримують диспетчерські команди та формують графіки для конкретних адрес.

    У Києві та Київській області інформацію можна перевірити через сервіси ДТЕК, в інших регіонах — на сайтах і офіційних сторінках відповідних операторів.

    Енергетики також закликають українців ощадливо споживати електроенергію після її відновлення.

    Зокрема, рекомендується не вмикати одночасно кілька потужних приладів, оскільки різке збільшення навантаження може створювати додаткові проблеми для обладнання.

    Доцільно завчасно заряджати телефони, павербанки та інші необхідні пристрої, особливо якщо відключення відбуваються кілька разів на добу.

    Чи можуть змінити графіки протягом 10 жовтня

    В «Укренерго» попереджають, що оголошений напередодні режим не є остаточним на всі години наступного дня.

    Тривалість і масштаб відключень можуть коригувати залежно від оперативної ситуації в енергосистемі.

    На це впливають наслідки російських атак, стан пошкодженого обладнання, можливості передачі електроенергії та рівень споживання.

    Тому навіть за наявності попередньо оприлюдненого графіка можливі зміни.

    Станом на вечір 9 жовтня заплановано, що 10 жовтня погодинні відключення для населення в частині регіонів діятимуть із 06:00 до 23:59, а для промисловості та бізнесу обмеження потужності залишаться цілодобовими.

    Енергетики закликають стежити за офіційними оновленнями, адже стабільність електропостачання найближчими днями залежатиме від стану пошкодженої інфраструктури та подальшої безпекової ситуації.

  • У Києві відкривають пункти незламності через проблеми з енергетикою

    У Києві відкривають пункти незламності через проблеми з енергетикою

    У Києві розпочали розгортання додаткових пунктів незламності через складну ситуацію з електропостачанням після російських атак на енергетичну інфраструктуру. Найбільше проблем наразі фіксують у трьох районах столиці, де мешканці зіткнулися з аварійними відключеннями світла.

    Про це 9 жовтня повідомила Київська міська державна адміністрація.

    За рішенням міської влади, додаткові пункти незламності розгортають в Оболонському, Подільському та Святошинському районах столиці. Відповідні доручення отримали голови районних державних адміністрацій.

    Пункти повинні забезпечити мешканцям можливість зарядити мобільні телефони, павербанки та інші необхідні електронні пристрої.

    Рішення ухвалили на тлі екстрених відключень електроенергії, які 9 жовтня знову запровадили у Києві та частині Київської області. Через пошкодження енергетичного обладнання звичайні погодинні графіки в окремих районах не діють.

    Ситуацію ускладнюють наслідки попередніх російських ударів, через які в столиці виникали перебої з роботою громадського транспорту та водопостачанням.

    Водночас президент Володимир Зеленський 9 жовтня розкритикував міську владу Києва за, за його словами, майже повне невиконання необхідних заходів у межах Плану стійкості.

    Після цієї заяви у КМДА повідомили, що держава розблокувала платежі за частиною проєктів, пов’язаних із підвищенням енергетичної стійкості столиці.

    У міській адміністрації наголошують, що пункти незламності мають бути забезпечені обладнанням, необхідним для допомоги населенню під час відсутності електроенергії.

    При цьому розгортання пунктів не означає офіційного прогнозу щодо тривалості відключень. Точні терміни стабілізації електропостачання наразі не оголошені.

    Мешканцям столиці рекомендують стежити за повідомленнями КМДА та енергетичних компаній. Актуальні адреси доступних пунктів незламності можна перевірити через офіційний державний сервіс.

  • Масштабні відключення в Києві можуть бути пов’язані з ударом по енерговузлу, що з’єднує столицю з Рівненською АЕС

    Масштабні відключення в Києві можуть бути пов’язані з ударом по енерговузлу, що з’єднує столицю з Рівненською АЕС

    Проблеми з електропостачанням у Києві можуть бути пов’язані з влучанням у підстанцію, через яку столиця та область отримують електроенергію з Рівненської АЕС. За словами джерела, знайомого із ситуацією в енергосистемі, удар припав на вузол, від якого залежить передача потужності до столичного регіону. Це пояснює, чому перебої торкнулися не лише побутових споживачів, а й міської інфраструктури. 8 жовтня зупинилося метро на всіх трьох лініях, а в кількох районах Києва почалися проблеми з водопостачанням. Водночас, за інформацією джерела, йдеться не про нестачу електроенергії на самій станції, а про пошкодження інфраструктури, через яку вона надходить до міста.

    Імовірно, йдеться про підстанцію 750 кВ «Київська» на Київщині. До неї веде лінія електропередачі від Рівненської АЕС завдовжки близько 346 км. Її ввели в експлуатацію у грудні 2015 року. За скоригованим проєктом, затвердженим Кабміном у 2017 році, загальна кошторисна вартість будівництва становила близько 5,82 млрд грн, із яких приблизно 3,34 млрд грн припадало на саму лінію. Проєкт мав посилити передачу електроенергії до центрального енерговузла України, зокрема Києва та Київської області.

    Моніторингові канали та ЗМІ повідомляли про повторні атаки. Однак офіційного підтвердження того, що пошкоджено саме підстанцію «Київська», поки немає. «Укренерго» та Міністерство енергетики повідомляли про удари по об’єктах енергосистеми й пошкодження обладнання, через яке знизилися можливості передачі електроенергії до Києва та області, але конкретного об’єкта не називали.

    Важливість цього вузла полягає в тому, що наявність генерації сама по собі не гарантує електроенергію в розетках. Рівненська АЕС може виробляти електроенергію, але в разі пошкодження високовольтної лінії або підстанції передати її до столиці в необхідному обсязі не вдасться. Тому наслідки таких ударів виходять за межі звичайних графіків відключень.

    Про проблеми з передачею електроенергії говорив і член парламентського комітету з питань енергетики Сергій Нагорняк. За його словами, на ситуацію впливають аварійні ремонти високовольтних ліній, а також відключення обладнання для встановлення захисних конструкцій на підстанціях. У ДТЕК також повідомляли про пошкодження мереж унаслідок російських атак і необхідність відновлювати електропостачання. Це свідчить про значний вплив ударів на енергетичну інфраструктуру, зокрема мережі передачі та розподілу електроенергії.

    Вранці 9 жовтня в Києві та частині області знову діяли екстрені відключення, за яких звичайні графіки не застосовуються. Якщо інформація джерела про пошкодження підстанції підтвердиться, для стабілізації електропостачання столиці потрібно буде не лише усунути пошкодження, а й відновити нормальну передачу потужності із західних регіонів країни. До цього навіть електростанції, які продовжують працювати, не зможуть повністю компенсувати обмеження, спричинені пошкодженням мережевої інфраструктури.

  • Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють

    Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють

    Ранок п’ятниці, 9 жовтня, розпочався для частини жителів Києва та Київської області з нових екстрених відключень електроенергії. Через наслідки російських ударів по енергетичній інфраструктурі ситуація в енергосистемі залишається складною. Енергетики змушені застосовувати аварійні обмеження, під час яких звичні графіки не працюють, а точний час повернення електропостачання заздалегідь невідомий.

    Як повідомила компанія ДТЕК, за командою НЕК «Укренерго» екстрені відключення запровадили на правому березі столиці, а також у Бучанському та Вишгородському районах Київської області. Це означає, що частина споживачів може залишатися без електроенергії незалежно від раніше оприлюднених графіків.

    Інформацію підтвердили кілька українських інформаційних видань, зокрема «Укрінформ» та «Українська правда». Обмеження запроваджені не за звичайним плановим розкладом, а в аварійному режимі, який застосовують для стабілізації роботи енергосистеми.

    Згодом ситуацію прокоментувало й «Укренерго». За інформацією компанії, через складний стан енергосистеми після чергових російських обстрілів аварійні відключення запроваджені не лише в столиці, а й в окремих інших регіонах України.

    При цьому повного переліку областей у ранковому повідомленні не наведено. Тому стверджувати, що аварійний режим поширився на всю територію країни, наразі немає підстав.

    Чому Київ знову залишився без електроенергії

    Причиною нових обмежень стали наслідки російських атак на енергетичні об’єкти України. Напередодні, 8 жовтня, стало відомо про удар по одному з важливих для електропостачання Києва об’єктів енергетичної інфраструктури.

    Після цього у столиці виникли проблеми зі стабільністю електропостачання. Уже 8 жовтня в Києві застосовували екстрені обмеження, а вранці наступного дня ситуація залишалася складною.

    У Міністерстві енергетики пояснили, що проблема полягає не лише в обсягах виробленої електроенергії. Пошкодження мереж можуть обмежувати можливість передавати електроенергію споживачам навіть тоді, коли генерація продовжує працювати.

    У повідомленні від 8 жовтня міністерство наголосило, що обмеження необхідні для запобігання перевантаженню мереж та масштабнішим аваріям.

    Таким чином, навіть часткове пошкодження важливого енергооб’єкта може мати наслідки для значної кількості споживачів. У таких умовах диспетчери повинні оперативно перерозподіляти навантаження, враховуючи технічний стан обладнання та можливості енергосистеми.

    Екстрені відключення: чому не діють графіки

    Для мешканців столиці одна з найбільших проблем полягає у відсутності передбачуваного розкладу.

    За звичайних погодинних відключень споживачі можуть перевірити свою чергу та приблизно визначити періоди, коли електроенергія буде відсутня.

    Аварійні відключення працюють інакше. Їх запроваджують за оперативними командами диспетчерів, коли потрібно швидко зменшити навантаження на систему або реагувати на наслідки пошкоджень.

    Саме тому під час екстрених обмежень раніше опубліковані графіки втрачають актуальність.

    Це не обов’язково означає, що електропостачання припинять у всіх будинках певного району одночасно. Фактична ситуація залежить від схеми живлення та стану конкретних електромереж.

    Енергетики повідомляють про зміни після отримання відповідних команд і стабілізації ситуації. Водночас станом на ранкові повідомлення 9 жовтня точного часу повернення до звичайних графіків не оголошено.

    Відключення світла паралізують роботу громадського транспорту

    Проблеми в енергосистемі вже позначилися не лише на освітленні житлових будинків, а й на повсякденному житті столиці.

    Уранці 9 жовтня через відсутність необхідної напруги тимчасово призупинили рух частини громадського транспорту в Оболонському, Подільському та Святошинському районах Києва.

    Про це повідомило комунальне підприємство «Київпастранс». Для перевезення пасажирів збільшили кількість автобусів на маршрутах №32 та №99, а також організували додаткові тимчасові автобусні рейси.

    Це означає, що наслідки енергетичної кризи виходять далеко за межі звичайних побутових незручностей. Коли зникає напруга в контактній мережі, можуть зупинятися тролейбуси й трамваї. А збільшення навантаження на автобусні маршрути ускладнює пересування містом, особливо в ранкові години.

    Окремі повідомлення стосувалися й метрополітену. За інформацією Kyiv Post, уранці 9 жовтня повідомлялося про нові проблеми з електроживленням метро, зокрема на зеленій лінії. Видання посилалося на повідомлення інших ЗМІ та телеграм-каналів, тому інформація про конкретні ділянки потребувала офіційного підтвердження.

    Проблеми не лише зі світлом: перебої зачепили водопостачання

    Ще одним наслідком нестабільної роботи енергосистеми стали перебої у водопостачанні столиці.

    Напередодні, 8 жовтня, «Київводоканал» офіційно повідомляв про зниження тиску води на правому березі Києва. Причиною стали проблеми з електроживленням окремих водопровідних об’єктів.

    Тоді труднощі фіксували у Святошинському, Солом’янському, Шевченківському та Голосіївському районах. У частині будинків могло тимчасово припинитися водопостачання.

    Увечері 8 жовтня підприємство повідомило, що насосні агрегати запустили в роботу та розпочали поступове відновлення тиску. Водночас для повної нормалізації водопостачання потрібен був додатковий час.

    Ситуація демонструє, наскільки тісно пов’язані міські системи життєзабезпечення. Навіть якщо безпосередньо водопровідні мережі не пошкоджені, відсутність електроживлення насосів здатна призвести до зниження тиску або перебоїв із подачею води.

    Україну попереджали про обмеження ще напередодні

    Нинішні аварійні відключення відбуваються на тлі вже запроваджених обмежень споживання електроенергії в окремих регіонах.

    Ще ввечері 8 жовтня «Укренерго» повідомило, що протягом п’ятниці, 9 жовтня, з 00:00 до 23:59 у частині областей діятимуть графіки відключень.

    Для побутових споживачів передбачали обмеження обсягом від 0,5 до 2 черг. Окремі графіки стосувалися також промисловості та бізнесу.

    Проте вже вранці через погіршення ситуації в окремих регіонах довелося перейти від планових обмежень до аварійних.

    Фактично це означає, що запланованого зменшення споживання в окремих частинах енергосистеми виявилося недостатньо для роботи в штатному режимі після пошкоджень.

    Водночас сама наявність аварійних відключень не дозволяє зробити висновок про масштаб пошкоджень конкретних електростанцій або підстанцій. Такі дані енергетики можуть не оприлюднювати з міркувань безпеки.

    Що робити жителям Києва та області

    На тлі екстрених відключень енергетики рекомендують стежити за офіційними повідомленнями операторів електромереж. Оскільки аварійні обмеження не прив’язані до звичайних графіків, час повернення світла може відрізнятися навіть у сусідніх будинках.

    Після відновлення електропостачання бажано не вмикати одночасно багато потужних електроприладів. Це допоможе уникнути різкого зростання навантаження на мережу.

    Також варто заздалегідь заряджати телефони й павербанки, мати запас питної води, перевіряти роботу громадського транспорту перед поїздками та враховувати можливі перебої мобільного зв’язку.

    Оперативні повідомлення про відключення публікуються на офіційному каналі ДТЕК та каналі «Укренерго».

    Коли повернуть світло

    Головне питання для жителів столиці та області — скільки триватимуть нові відключення.

    Однак точного часу завершення аварійних обмежень у перевірених ранкових повідомленнях немає. Повернення до звичайних графіків залежатиме від стабілізації енергосистеми, стану пошкодженого обладнання та рішень диспетчерів «Укренерго».

    У Міністерстві енергетики наголошують, що обмеження є вимушеним заходом, покликаним захистити систему від масштабніших аварій.

    Тож жителям Києва та інших регіонів варто бути готовими до оперативних змін режиму електропостачання протягом дня.

    Ранок 9 жовтня вкотре показав, наскільки відчутними для великих міст можуть бути наслідки російських ударів по енергетиці. Відсутність світла впливає на транспорт, водопостачання, роботу підприємств і побут тисяч людей.

    І поки енергетики намагаються стабілізувати систему, головною невизначеністю залишається час, необхідний для повернення електропостачання до звичного режиму.

  • Частина Одеси залишилася без світла: аварія накрила одразу три райони

    Частина Одеси залишилася без світла: аварія накрила одразу три райони

    В Одесі вранці 5 жовтня сталася аварія на енергетичному обладнанні, через яку без електропостачання тимчасово залишилися мешканці частини Київського, Приморського та Хаджибейського районів. Про це повідомили у ДТЕК «Одеські електромережі». 

    За даними компанії, фахівці почали огляд обладнання, щоб визначити обсяг необхідного ремонту та якнайшвидше повернути світло споживачам. Спочатку роботи були прив’язані до безпекової ситуації та завершення повітряної тривоги. 

    Через знеструмлення в місті виникли проблеми й з роботою електротранспорту. Тимчасово не курсували тролейбус №12 та трамваї №13, 17 і 18, а низка інших маршрутів працювала за зміненими схемами. 

    Зокрема, тролейбус №7 курсував від вулиці Новосельського до стадіону СКА, №9 — від Рішельєвської до залізничного вокзалу, а №10 — від Приморської до вокзалу. Трамвай №10 ходив від Старосінної площі до Тираспольської, а №5 — від Автовокзалу до парку Шевченка. 

    У ДТЕК наголошують, що йдеться саме про аварійну ситуацію на обладнанні, а не про планові чи стабілізаційні графіки відключень. Станом на ранок 5 жовтня загальноукраїнських планових обмежень електропостачання на цей день не анонсували.

    Водночас аварія сталася на тлі складної безпекової ситуації в регіоні. Тієї ж ночі Росія масовано атакувала Одеську область, під ударом опинилися промислова та портова інфраструктура, виникли масштабні пожежі. Офіційно ДТЕК не пов’язував ранкову аварію на обладнанні безпосередньо з цією атакою. 

    Енергетики продовжують ремонтні роботи. Точний час повного відновлення електропостачання у всіх знеструмлених районах поки не названий.

  • «Дай Боже пережити жовтень»: учителі розповіли, як працюють під тривогами й “шахедами”

    «Дай Боже пережити жовтень»: учителі розповіли, як працюють під тривогами й “шахедами”

    Початок 2026/2027 навчального року для українських шкіл виявився не стільки урочистим, скільки кризовим. У багатьох ліцеях і гімназіях до Дня вчителя цього року навіть не планують святкувань — педагоги кажуть, що головне зараз просто спокійно завершувати робочі тижні й витримувати нові виклики. За перший місяць навчання школи одночасно зіткнулися з проблемами харчування, тривалими повітряними тривогами, навчанням в укриттях, суперечками щодо дистанційного формату та підготовкою до можливих зимових блекаутів.

    Одним із перших гучних скандалів вересня стало шкільне харчування. З 1 вересня безоплатні гарячі обіди за державні субвенції почали поширюватися не лише на початкову школу та пільгові категорії, а на всіх учнів від 1-го до 10-го класів. Проте майже відразу в соцмережах з’явилися фото, які викликали хвилю обурення. Одним із найобговорюваніших став обід у чернівецькому ліцеї — шматок хліба із сирою морквою, запіканка, чай і кілька слив. Після розголосу по країні почали перевіряти шкільні харчоблоки.

    ФОТО: Непотерта морква на сиротливому шматку хліба в чернівецькому ліцеї – може, й смачно та корисно, але виглядає не дуже/facebook.com/oliynyk.vitali

    Ситуація швидко вийшла за межі дискусії про одне меню. Батьки почали сперечатися, чи варто взагалі витрачати бюджетні гроші на однакові обіди для всіх дітей, чи краще спрямовувати кошти сім’ям. Частина родин наполягала, що саме школа має гарантувати дитині гарячу їжу, інші скаржилися на якість страв та велику кількість відходів. У відповідь школи почали масово звітувати про меню, а директори й учителі опинилися ще й у ролі координаторів харчування.

    ФОТО: Буває й гірше. Ось як на фото з одного житомирського ліцею/facebook.com/toma.koval.522993

    За словами освітян, у багатьох закладах усе впирається не лише у гроші, а й у кадри та обладнання. Юрист громадської організації «Батьки SOS» Роман Бондаренко зазначив, що в одних школах є додаткове місцеве фінансування або підтримка спонсорів, а інші змушені вкладатися у приблизно 60 гривень на учня та працювати двома працівниками їдальні. За його словами, директор формально відповідає за все, що відбувається в школі, але далеко не всі проблеми залежать саме від адміністрації.

    Окремим викликом стали повітряні тривоги. Школи готувалися до навчання в умовах війни, але тривоги, які можуть тривати годинами або повторюватися одна за одною, створили ситуації, для яких немає простих рішень. За методичними рекомендаціями МОН безпека залишається пріоритетом: під час тривоги всі учасники освітнього процесу мають перебувати в укриттях. Але в реальному житті це породжує десятки практичних питань — як проводити урок, якщо тривога почалася ще до початку занять, що робити батькам дорогою до школи і як організувати навчання в укритті без нормального інтернету.

    Директори окремих шкіл розповідають, що навіть за наявності укриття повноцінно навчати там сотні дітей дуже складно. У невеликих гімназіях ситуацію частково рятує менша кількість учнів, однак у великих школах, де навчається тисяча дітей і більше, укриття часто переповнені. Батьки скаржаться на задуху, нестачу меблів і шум, коли кілька класів змушені вчитися одночасно в одному просторі.

    ФОТО: Навіть в такому новому та на вигляд зручному укритті проводити уроки для всієї школи – нереально/КМДА

    Ще одна проблема — робота самих учителів під час повітряної тривоги. Педагог Крюківщинського ліцею «Лідер», розповів, що адміністрація вимагала від нього їхати на роботу навіть у момент, коли над головою працювала ППО та збивали дрони. У якийсь момент він вирішив повернутися до безпечного місця. В інших школах, навпаки, педагоги пишуть батькам, що до відбою діти залишаються вдома і уроки не проводяться навіть дистанційно.

    Юристи наголошують, що єдиного детального алгоритму для таких ситуацій фактично немає. Значну частину рішень залишили на розсуд самих закладів освіти. Через це в різних школах правила можуть суттєво відрізнятися: десь учителі повинні бути на робочому місці за будь-яких умов, десь дозволяють працювати дистанційно, а десь рішення приймають залежно від конкретної тривоги.

    Це породжує і ще одну проблему — подовження робочого дня. Якщо уроки вже закінчилися, але тривога триває, учитель не може просто відпустити дітей з укриття. Водночас не до кінця врегульоване й питання, коли та за яких умов дитину можна передати батькам під час тривоги. Освітяни побоюються, що в разі надзвичайної ситуації відповідальність можуть покласти саме на них.

    На тлі цього дедалі активніше обговорюється дистанційне навчання. Наприкінці вересня на сайті Кабміну зареєстрували петицію з вимогою або перевести загальноосвітні заклади на дистанційний формат, або офіційно гарантувати батькам право самостійно його обирати. Подібна петиція з’являлася і на сайті КМДА. При цьому ставлення батьків до дистанційки різниться: родини старшокласників частіше підтримують онлайн-формат, тоді як батьки молодших дітей більше схиляються до очного навчання.

    І на цьому виклики не закінчуються. Школи вже почали готуватися до зими та можливих тривалих відключень електроенергії. МОН рекомендувало закладам мати друковані навчальні матеріали на випадок зникнення світла та інтернету, передбачити асинхронне навчання, за потреби переходити на шестиденний тиждень або роботу у дві зміни, а також дообладнати укриття для проведення занять.

    Окремо запропоновано п’ять рівнів реагування на блекаути. Якщо електрики немає до двох годин, школа має працювати майже у звичайному режимі. За відключень від двох до шести годин уроки можуть скорочувати. Якщо блекаут триває від шести до 24 годин, енергонезалежні заклади працюють очно, інші переходять на дистанційний чи асинхронний формат. За відключень до трьох діб навчання мають організовувати в освітніх хабах, а якщо криза триває понад 72 години — громади повинні створювати тимчасову мережу таких хабів.

    Також школам рекомендують мати запас води та харчів щонайменше на 48 годин. Заклади з автономними котельнями мають подбати про генератори або інші резервні джерела живлення. Для директорів це означає ще більший перелік завдань, який давно вийшов за межі суто освітнього процесу.

    Саме тому частина керівників шкіл уже жартує, що директор тепер має одночасно бути педагогом, кризовим менеджером, логістом, енергетиком, комендантом укриття та психологом. Те саме стосується й учителів, які паралельно повинні проводити уроки, контролювати безпеку дітей, допомагати з харчуванням і бути готовими до дистанційної роботи без світла.

    Перший місяць нового навчального року показав: українська школа зараз працює не просто в умовах війни, а в режимі постійної адаптації. Зранку педагог може накривати столи в їдальні, через годину вести дітей в укриття, після обіду проводити заняття в підвалі, а ввечері готувати матеріали на випадок блекауту.

    І саме тому напередодні Дня вчителя для багатьох педагогів головне бажання звучить максимально просто — щоб хоча б один робочий день минув без тривог, термінових евакуацій і нових криз.