Golovnitemu.com

Позначка: Близький Схід

  • Україна домовилася про річні обсяги нафти з країнами Близького Сходу — Зеленський

    Україна домовилася про річні обсяги нафти з країнами Близького Сходу — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна досягла домовленостей із низкою країн Близького Сходу щодо постачання нафти та нафтопродуктів у разі глобального дефіциту.

    Про це глава держави повідомив під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

    За його словами, йдеться про формування резервного обсягу енергоресурсів на рік, який може бути використаний у разі перебоїв на світових ринках.

    «Ми домовилися з деякими країнами, що зможемо на всяк випадок мати об’єм на рік, якщо дефіцит буде всюди», — зазначив Зеленський.

    Президент підкреслив, що домовленості стосуються саме обсягів постачання, а не фіксованої ціни, оскільки в енергетичному секторі вона визначається за формульним принципом і залежить від ринкової ситуації.

    Він також висловив очікування щодо можливого зниження цін на енергоресурси за умови стабілізації ситуації на Близькому Сході, зокрема припинення вогню та розблокування Ормузької протоки.

    Зеленський наголосив, що Україна не залишиться без пального, зокрема дизельного, навіть у разі ускладнень на глобальному ринку.

  • США можуть посилити санкції проти Росії після 11 квітня: рішення вплине на ринки та війну

    США можуть посилити санкції проти Росії після 11 квітня: рішення вплине на ринки та війну

    11 квітня спливає термін дії тимчасового винятку із санкцій США щодо російської нафти, запровадженого на тлі ескалації на Близькому Сході. Подальше рішення Вашингтона щодо цього механізму наразі не оголошене.

    Послаблення було введене після ударів США та Ізраїлю по Ірану для стабілізації світових енергетичних ринків і стримування цін на нафту. Міністр фінансів США Скотт Бессент зазначав, що відстрочка не має суттєво вплинути на доходи російського бюджету.

    Водночас, за оцінками аналітиків, Росія отримувала близько 510 млн євро на день від експорту нафти та зрідженого газу. Під час загострення на Близькому Сході доходи від нафти зросли приблизно на 14% порівняно з попередніми періодами.

    За даними ринку, у разі завершення дії винятку обмеження на постачання російської нафти можуть бути посилені.

    На цьому тлі ситуація на енергетичних ринках залишається нестабільною. Після оголошення двотижневого перемир’я на Близькому Сході та заяв Ірану про можливе відкриття Ормузької протоки ціни на нафту знизилися. Водночас ознаки напруження зберігаються, а перспективи стабільної роботи протоки залишаються невизначеними.

    Паралельно очікується новий раунд переговорів між США та Іраном, який може відбутися в Ісламабаді за посередництва Пакистану. За попередніми даними, американську делегацію може очолити віцепрезидент Джей Ді Венс, до складу також можуть увійти спеціальні представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

    Віткофф і Кушнер беруть участь у переговорах, пов’язаних із війною Росії проти України. Очікується, що вони можуть відвідати Київ пізніше цього місяця.

    У Кремлі заявили, що вітають перемир’я на Близькому Сході та очікують відновлення переговорів щодо України. Президент України Володимир Зеленський також зазначив, що деескалація може вплинути на активізацію дипломатичних процесів.

    Окремо президент США Дональд Трамп заявив про можливість введення 50% мит проти країн, які постачають зброю Ірану. Конкретні держави не були названі.

  • Україна відкриє посольство в Сирії та запускає тристоронню співпрацю з Туреччиною

    Україна відкриє посольство в Сирії та запускає тристоронню співпрацю з Туреччиною

    Україна планує відкрити посольство в Сирії та активізувати взаємодію з країнами Близького Сходу. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий під час брифінгу 8 квітня.

    За його словами, українська делегація вже відвідала Сирію, де обговорювалося відкриття дипломатичних представництв у Дамаску та Києві. Йдеться про взаємне відновлення повноцінних дипломатичних відносин між країнами.

    Окрім цього, сторони домовилися про запуск нового формату співпраці за участю України, Сирії та Туреччини. Тристоронній механізм передбачає координацію зусиль у сфері безпеки, політики та економіки.

    У МЗС також повідомили про намір посилити взаємодію з країнами Близького Сходу та Азії, зокрема у безпековій сфері.

    Під час брифінгу окремо обговорювалися й інші питання зовнішньої політики, зокрема ситуація навколо конфлікту між Іраном та США, парламентські вибори в Угорщині, а також створення посади спеціального посла з питань військовополонених і зниклих безвісти.

    За словами Тихого, відкриття посольств і новий формат співпраці мають сприяти зміцненню дипломатичних зв’язків України в регіоні та розширенню економічної і політичної взаємодії.

  • Зеленський закликав посилити санкції проти РФ на тлі падіння цін на нафту

    Зеленський закликав посилити санкції проти РФ на тлі падіння цін на нафту

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародна спільнота не має жодних підстав послаблювати санкційний тиск на Російську Федерацію, особливо в умовах змін на світових енергетичних ринках. Про це він сказав у своєму вечірньому відеозверненні.

    Глава держави проаналізував реакцію глобальних ринків на припинення вогню на Близькому Сході. За його словами, одним із ключових наслідків стало відчутне зниження світових цін на нафту, що є додатковим економічним сигналом для Кремля.

    Президент наголосив, що нинішня ситуація демонструє ефективність не лише санкцій і ударів по російській енергетичній інфраструктурі, а й ширших макроекономічних факторів, які впливають на здатність РФ фінансувати війну.

    «Немає жодних об’єктивних підстав для послаблення санкцій проти Росії», — підкреслив Зеленський.

    Він нагадав, що раніше деякі міжнародні партнери аргументували необхідність пом’якшення санкцій ризиками для стабільності світового нафтового ринку. Однак нині, коли ринок демонструє здатність до саморегуляції після геополітичної стабілізації на Близькому Сході, ці аргументи втратили актуальність.

    Окремо президент звернув увагу на ситуацію з Ормузькою протокою. За його словами, її повноцінне розблокування є важливим фактором для подальшого зниження доходів Росії від експорту енергоносіїв.

    «Якщо вдасться забезпечити стабільне судноплавство, російські нафтові доходи мають і надалі зменшуватися», — зазначив він.

    Зеленський підкреслив, що саме доходи від нафти та газу залишаються ключовим джерелом фінансування російської військової машини, зокрема виробництва ракет і ведення бойових дій.

    Він також вказав на геополітичний контекст, зазначивши, що Росія зацікавлена у дестабілізації ситуації на Близькому Сході, зокрема через підтримку Ірану, оскільки це могло б сприяти зростанню цін на енергоносії та збільшенню її доходів.

    На завершення президент наголосив, що лише консолідована позиція міжнародної спільноти, жорсткі санкції та обмеження фінансування через енергетичний експорт здатні змусити Росію відмовитися від агресивної політики.

    Він закликав світових лідерів зробити стратегічні висновки з поточної ситуації та посилити економічний тиск на державу-агресора.

  • Названо причини чому війни в Україні та Ірані стають взаємопов’язаними

    Названо причини чому війни в Україні та Ірані стають взаємопов’язаними

    Війни в Україні та на Близькому Сході дедалі більше взаємопов’язуються, формуючи ширшу зону нестабільності, що охоплює Європу та регіон Перської затоки. Про це йдеться в матеріалі The Guardian, де аналітики звертають увагу на зростаюче переплетення двох конфліктів.

    Експерти зазначають, що хоча передбачити подальший вплив цих воєн одна на одну складно, вже зараз очевидно: події на одному театрі бойових дій мають прямі наслідки для іншого. Така взаємозалежність посилює глобальні ризики та ускладнює дипломатичну ситуацію.

    Для України цей зв’язок не є новим. Ще у 2022 році Росія почала використовувати іранські дрони типу “Шахед” для ударів по українській території. Водночас нині з’являються повідомлення, що Москва може передавати Ірану розвідувальні дані. Додатковим фактором стало дипломатичне турне президента України Володимира Зеленського країнами Перської затоки, де були укладені угоди про співпрацю.

    Важливу роль у взаємозв’язку конфліктів відіграють енергетичні ринки. Загострення ситуації навколо Ірану та блокування Ормузької протоки спричинили зростання цін на нафту і газ, що створює додаткові доходи для Росії. На тлі економічного тиску це стало для Кремля фактором стабілізації.

    У відповідь Україна активізувала удари по російській нафтовій інфраструктурі, намагаючись обмежити доходи Москви від енергоресурсів. Водночас, за даними видання, США частково послабили санкційний режим, що дозволило збільшити постачання російської нафти на азійські ринки.

    Окрему увагу аналітики звертають на позицію Вашингтона. Попри небажання адміністрації Дональда Трампа відкрито визнавати взаємозв’язок конфліктів, США продовжують здійснювати політичні кроки, які, за оцінками експертів, можуть бути вигідними для Росії. Зокрема, йдеться про послаблення санкцій та сигнали щодо можливого скорочення військової підтримки України.

    На цьому тлі Україна намагається посилити власні позиції через розвиток оборонної співпраці з країнами Близького Сходу. Київ пропонує партнерам технології та досвід, отримані під час війни, зокрема у сфері боротьби з дронами типу “Шахед”. Йдеться про дрони-перехоплювачі, морські безпілотники, системи радіоелектронної боротьби та спеціалізоване програмне забезпечення.

    Керівниця “Форуму України” в аналітичному центрі “Чатем-Хаус” Орися Луцевич наголошує, що така співпраця не лише зміцнює позиції Києва на міжнародній арені, а й створює нові можливості для фінансування оборонної промисловості.

    Водночас експерти підкреслюють, що попри зростаючу взаємозалежність, ці конфлікти поки що не переросли у глобальну війну. Однак їхнє переплетення вже впливає на баланс сил і може мати довгострокові наслідки для геополітичної ситуації у світі.

  • Через нафтову кризу в Україні прогнозують різке подорожчання продуктів

    Через нафтову кризу в Україні прогнозують різке подорожчання продуктів

    У разі подальшої ескалації конфлікту на Близькому Сході українцям варто готуватися до суттєвого зростання цін на пальне та продукти. Вартість бензину може досягти 100 гривень за літр, що спричинить нову хвилю подорожчання продовольства.

    Про це в ефірі заявив фінансовий аналітик Олексій Кущ. За його словами, енергетичні кризи традиційно запускають ланцюгову реакцію, яка швидко перекидається на продуктові ринки.

    Експерт наголосив, що в Україні вже фіксується спад у аграрному секторі. За його оцінками, виробництво у 2025 році скоротилося на 6%. Серед причин — частково заблокована портова логістика та втрата традиційних ринків збуту.

    Додатковим фактором тиску стає подорожчання пального в період посівної кампанії. Це безпосередньо впливає на собівартість продукції. Наступним етапом, за словами аналітика, стане зростання цін на добрива, що ще більше підвищить витрати аграріїв.

    На цьому тлі Кущ прогнозує, що ціна бензину може піднятися до 100 гривень за літр. У такому випадку варто очікувати і подорожчання продуктів харчування. Зокрема, ціна на гречку може зрости до аналогічного рівня — близько 100 гривень за кілограм.

    Експерт підкреслює, що після енергетичного шоку зазвичай настає продовольчий, тому підвищення цін може бути системним і тривалим.

    Перші ознаки цього процесу вже помітні. У супермаркетах Києва ціни на гречку значно зросли. Зокрема, упаковка вагою 500 грамів продається майже за 46 гривень, що еквівалентно понад 90 гривням за кілограм. Інші виробники пропонують крупу в середньому по 80 гривень за кілограм.

    Водночас експерт зауважує, що попри ризики зростання цін, загрози дефіциту продовольства для України наразі немає. Натомість складніша ситуація може виникнути в країнах Перської затоки у випадку подальшого блокування ключових транспортних маршрутів.

  • Зеленський попередив про ризик втрати 90 млрд євро і дефіцит фінансування оборони

    Зеленський попередив про ризик втрати 90 млрд євро і дефіцит фінансування оборони

    Президент України Володимир Зеленський заявив про серйозні ризики для фінансування оборонного сектору та систем протиповітряної оборони, а також про можливі наслідки для безпеки всієї Європи. Про це він розповів в інтерв’ю французькому виданню Le Monde.

    За словами глави держави, Україна активно веде переговори зі США та країнами Близького Сходу щодо посилення систем протиповітряної оборони. Йдеться про співпрацю із Саудівською Аравією, Катаром, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Бахрейном, Йорданією та Кувейтом. Українські експертні команди вже працюють у цих країнах.

    Водночас президент наголосив, що навіть сучасні системи, такі як Patriot і THAAD, не здатні повністю захистити від масованих атак, особливо із застосуванням дронів. У зв’язку з цим Україна потребує нових типів перехоплювачів і розширення власного виробництва.

    Зеленський зазначив, що Київ розглядає можливість обміну озброєннями з партнерами, пропонуючи власні технології та експертизу, зокрема у сфері безпілотників.

    Однією з ключових проблем президент назвав дефіцит фінансування. За його словами, українська оборонна промисловість нині завантажена лише наполовину, а додаткові ресурси необхідні передусім для виробництва дронів і засобів перехоплення.

    Він також звернув увагу на ефективність санкцій проти Росії. Зеленський зазначив, що після їх часткового послаблення доходи РФ від енергоресурсів знову зросли, що дозволяє Кремлю продовжувати війну та підтримувати союзників, зокрема Іран.

    Президент визнав існування розбіжностей зі США щодо оцінки намірів російського керівництва. За словами Зеленського, Україна не бачить готовності Володимира Путіна завершити війну, тоді як у Вашингтоні припускають можливість такого сценарію і не підтримують посилення тиску.

    Окремо він попередив про ризик зриву фінансової допомоги від Європейського Союзу на суму 90 млрд євро. За словами Зеленського, блокування цього рішення може призвести до недофінансування армії, виробництва далекобійних і перехоплюючих дронів, а також систем протиповітряної оборони.

    Президент наголосив, що такі ризики стосуються не лише України, а й усієї європейської безпеки. Водночас він висловив сподівання, що ЄС знайде рішення або альтернативні механізми підтримки.

  • Українські технології протидії дронам можуть стати новим дипломатичним ресурсом — Time

    Українські технології протидії дронам можуть стати новим дипломатичним ресурсом — Time

    Досвід України у боротьбі з іранськими безпілотниками, які Росія активно застосовує під час війни, почав привертати увагу інших країн. Зокрема, технології протидії дронам, розроблені українськими інженерами та військовими, можуть стати важливими для держав Близького Сходу.

    Про це йдеться у матеріалі Time.

    Видання нагадує, що під час зустрічі в Овальному кабінеті у лютому минулого року президент США Дональд Трамп заявив президентові України Володимиру Зеленському, що у нього «немає козирів». Однак згодом ситуація могла змінитися.

    На тлі загострення ситуації на Близькому Сході український досвід протидії безпілотникам став більш актуальним. Після атак іранських дронів країни Перської затоки почали шукати ефективні способи боротьби з масовими ударами БпЛА.

    Попри наявність сучасних систем протиракетної оборони, такі системи не завжди ефективні проти великої кількості дешевих дронів. У матеріалі зазначається, що БпЛА типу Shahed можуть коштувати від 20 до 50 тисяч доларів, тоді як ракети протиповітряної оборони для їхнього перехоплення можуть коштувати мільйони.

    Через це країни змушені шукати більш доступні способи захисту від масових атак безпілотників.

    За роки повномасштабної війни Росія використала проти України десятки тисяч «Шахедів». Це змусило українських військових та інженерів розробити комплексну систему боротьби з дронами.

    Йдеться про багаторівневу оборону, яка поєднує радіолокаційне виявлення, засоби радіоелектронної боротьби та мобільні підрозділи протиповітряної оборони, оснащені кулеметами та зенітною зброєю. Крім того, Україна активно розвиває дрони-перехоплювачі, призначені для знищення ворожих безпілотників у повітрі.

    Розвиток цієї галузі призвів до появи нових технологічних рішень, які сьогодні викликають інтерес за межами України.

    У матеріалі також згадується про співпрацю України з американськими компаніями. Зокрема, дрон-перехоплювач Merops створили за підтримки американських розробників, а під час його створення враховували досвід українських військових.

    За даними видання, США вже направили на Близький Схід близько десяти тисяч таких дронів-перехоплювачів, які раніше тестувалися в Україні.

    Водночас у матеріалі зазначається, що американська влада публічно не визнає потреби у допомозі з боку України, попри зростаючий інтерес до українських технологій протидії дронам.

    Автор статті підсумовує, що досвід України у війні безпілотників може стати важливим фактором у міжнародній безпеці, а українські технології — новим інструментом дипломатичного впливу.

  • Переговори щодо війни в Україні сповільнюються: дипломати попереджають про небезпечну паузу

    Переговори щодо війни в Україні сповільнюються: дипломати попереджають про небезпечну паузу

    Переговорний процес щодо війни в Україні почав втрачати темп і опинився у небезпечній фазі. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на європейських дипломатів.

    За їхніми словами, ескалація конфлікту на Близькому Сході та війна проти Ірану відволікли увагу Сполучених Штатів від українського напрямку. У результаті дипломатичний процес навколо України опинився у так званій «небезпечній зоні».

    Один із дипломатів Європейського Союзу прямо назвав ситуацію потенційною катастрофою для Європи та України, оскільки міжнародна увага і ресурси поступово зміщуються на інші геополітичні конфлікти.

    Йдеться не лише про політичний фокус Вашингтона. За словами співрозмовників видання, європейські країни вже отримали сигнал, що постачання американського озброєння може затримуватися. Насамперед це стосується систем протиповітряної оборони.

    Причина — пріоритети США у постачанні військової техніки. У зв’язку із загостренням ситуації на Близькому Сході значна частина ресурсів спрямовується до партнерів у цьому регіоні.

    Дипломати також звертають увагу на економічний фактор. Зростання світових цін на нафту, за їхніми оцінками, грає на користь Росії, адже збільшує її доходи від експорту енергоресурсів.

    Водночас відсутність нових обмежень США проти російської нафтової галузі, на думку співрозмовників Financial Times, додатково послаблює санкційний тиск на Москву.

    У підсумку переговорний процес поступово «видихається». Новий раунд переговорів поки що не призначений, а російська сторона не демонструє готовності до компромісів.

    Європейські дипломати побоюються, що без активнішої міжнародної участі дипломатичний трек може надовго зайти у глухий кут.

  • Буданов рекомендує мирний трек та стратегічні кроки для Зеленського

    Буданов рекомендує мирний трек та стратегічні кроки для Зеленського

    Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов підготував аналітичну доповідь для президента Володимира Зеленського щодо конфлікту на Близькому Сході. У документі зазначені можливі сценарії для України та слабкі місця, які можуть вплинути на перебіг затяжної війни.

    За інформацією джерела в Офісі Президента, аналітика включає рекомендації щодо мирного треку за ініціативою колишнього президента США Дональда Трампа. У доповіді Буданов пропонує розглянути можливі поступки, щоб зафіксувати вже досягнуті домовленості та уникнути негативного впливу кардинальних змін у геополітичній ситуації.

    Очільник ОП прагне, щоб документ слугував основою для стратегічного планування та дозволив оперативно реагувати на ризики, що виникають у міжнародному контексті, особливо в умовах загострення конфліктів на інших регіонах світу.

    Аналітична робота Буданова викликає активне обговорення серед топ-чиновників та експертів, оскільки вона торкається не лише військової безпеки, а й дипломатичних і економічних аспектів.