Кабінет міністрів прийняв постанову “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану”, яка включає нову редакцію Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану та затверджує можливість електронного бронювання через Дію.
Оновлений Порядок визначає процедури бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного часу для осіб, які працюють або проходять службу:
- у державних органах, місцевому самоврядуванні;
- на критично важливих підприємствах, установах та організаціях, необхідних для підтримки Збройних Сил;
- на підприємствах, в установах та організаціях, важливих для економіки та життєдіяльності населення;
- у спеціалізованих установах ООН та інших міжнародних організаціях, в яких Україна є учасником.
Бронювання військовозобов’язаних здійснюється на підставі списків, затверджених Мінекономіки та узгоджених з Міноборони (чи СБУ, СЗР, ГУР МО, залежно від облікової спеціальності працівника). Списки можуть подаватися як у паперовому, так і в електронному вигляді через Дію.
Зміни включають розширення переліку осіб, які підлягають бронюванню, включаючи тих, хто має дефіцитні військово-облікові спеціальності (ВОС). Також збільшено максимальний строк бронювання для критично важливих підприємств з шести місяців до року.
Для того щоб підприємства могли бронювати своїх працівників в разі воєнного стану, вони спочатку повинні отримати статус критично важливого. Цей процес включає сім критеріїв, які формуються кожним міністерством чи центральним органом виконавчої влади.
За словами заступника міністра економіки Ігоря Фоменка, після того як підприємство пройде відповідну перевірку, йому виділяється наказ про його визнання критично важливим. Після цього підприємство подає список військовозобов’язаних для бронювання відповідному центральному органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які підтвердили його статус.
Перед тим як направити ці списки до Міністерства оборони чи інших відомств, де зареєстровані військовозобов’язані, їх перевіряють через реєстр “Оберіг” для забезпечення відповідності військово-облікових даних. Після цього інформацію направляють до Міністерства економіки.
Як пояснює Ігор Фоменко, Мінекономіки перевіряє наявність всіх необхідних підстав і у випадку необхідності може запросити підприємство надати додаткові документи для підтвердження інформації. Після отримання усієї необхідної інформації Мінекономіки видає наказ, який направляє до відповідних органів для подальшого виконання процедур бронювання.
У випадку сумніву у достовірності наданої інформації підприємство може бути попрошене надати документальне підтвердження. Якщо Мінекономіки встановить, що інформація неповна або містить фальсифікацію, підприємству може бути відмовлено у бронюванні його працівників.
На 18 травня 2024 року уряд встановив нові обмеження на кількість військовозобов’язаних працівників, яких можна бронювати на підприємствах та в організаціях. Згідно з новими правилами, ця кількість не повинна перевищувати 50% від загальної чисельності військовозобов’язаних працівників.
За нововведеннями, підприємства, що належать до оборонно-промислового комплексу та енергетичного сектора, зможуть бронювати до 100% своїх працівників. Це рішення сприятиме плануванню роботи виробників зброї та енергетиків, що забезпечить потреби Збройних Сил та населення в теплі та електроенергії, підкреслив Ігор Фоменко, заступник міністра економіки.
Додатково, народні депутати вимагають, щоб 100% працівників екстреної медичної допомоги також мали гарантовану бронь. Це вимога виникла після конфлікту у Одесі, де водії “швидких” уступили захисту перед представниками територіальних центрів координації (ТЦК).
У новій редакції порядку бронювання також зменшили обсяг броні для працівників поліції та Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) до 50%. Проте, можливість перевищення цього ліміту до 90% для рятувальників та поліцейських залишилася за умови обґрунтованого рішення міністра оборони на підставі запиту міністра внутрішніх справ.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, який керує ДСНС, підтверджує, що уряд узгодив 90% броню для рятувальників і поліції, щоб забезпечити виконання їх обов’язків на високому рівні.
Також, для забезпечення ефективної роботи народних депутатів, уряд дозволив бронювання до двох помічників-консультантів на постійній основі, які працюють у Верховній Раді України для кадрового та фінансового обслуговування.
Державні органи, місцеве самоврядування, підприємства, установи та організації зобов’язані видавати військовозобов’язаним витяг із відповідного рішення, який засвідчується підписом керівника та печаткою (якщо така є). Цей витяг видається військовозобов’язаному особисто з його підписом у відомості про видачу бланків спеціального військового обліку.
Роботодавці зобов’язані надсилати до територіальних центрів координації (ТЦК) повідомлення про бронювання військовозобов’язаного, який перебуває на обліку, протягом п’яти днів з моменту видачі витягу військовозобов’язаному.
Обов’язкове бронювання застосовується до наступних категорій військовозобов’язаних:
- осіб державної служби категорії А;
- штатних працівників патронатних служб державних органів з юрисдикцією на всю територію України;
- керівників обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових адміністрацій у разі їх утворення);
- осіб державної служби категорії Б, яким тимчасово покладено виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії А;
- голів обласних, районних, міських (у разі утворення) рад, сільських, селищних, міських голів.
Також підлягають обов’язковому бронюванню:
- кінцеві бенефіціарні власники критичних підприємств, які не є їх працівниками;
- члени наглядових рад суб’єктів господарювання, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких перевищує визначені пороги;
- особи, що займають посади, пов’язані з важливими технічними спеціальностями та медичними професіями, з відповідним обґрунтуванням.
Обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, не застосовується до підприємств паливно-енергетичного комплексу та їх підрядників, обслуговуючих системи життєзабезпечення, технічних працівників, які забезпечують роботу електронних комунікаційних мереж в особливий період, а також до інших визначених категорій організацій і посадових осіб, які визначені відповідними наказами та рішеннями урядових органів.
Уряд ухвалив дев’ять причин для скасування відстрочки:
- Закінчення строку її дії.
- Завершення підприємством, установою або організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для потреб Збройних Сил та інших військових формувань.
- Позбавлення підприємства статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.
- Ліквідація органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації.
- Звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації (за винятком випадків звільнення з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного підприємства).
- Тимчасове припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з підприємством.
- Обґрунтоване подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації.
- Надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
- Припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних і неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, згідно з укладеними міжнародними договорами України.
Відстрочка, видана Мінекономіки із нескінченним терміном, вважається анульованою з дня прийняття Мінекономіки іншого рішення про бронювання такого військовозобов’язаного.
