Golovnitemu.com

Позначка: будівництво

  • У Брюховичах замість оздоровчого комплексу збудували котеджне містечко

    У Брюховичах замість оздоровчого комплексу збудували котеджне містечко

    У Брюховичах під Львовом на території площею 5 гектарів звели котеджне містечко та огородили його високим парканом. Формально на цій землі мерія дозволяла будівництво відпочинково-оздоровчого комплексу.

    Раніше ділянка належала братові колишнього народного депутата Тараса Козака. У 2014 році землю розділили на шість частин і передали під контроль групі людей, серед яких виявилися й особи, пов’язані з Віктором Карачуном — одним із власників найбільшої української мережі супермаркетів АТБ.

    Будівництво почали ще до того, як Львівська міськрада видала містобудівні умови на забудову 1,3 га. Дозвіл стосувався саме оздоровчого комплексу з можливістю тимчасового проживання на ділянках Валентини Світайло, Наталії Биби, Дениса Синенка та Ігоря Карачуна. Попри це, у реєстрі нерухомості вже зведені будинки досі значаться як «відпочинково-оздоровчі комплекси».

    Станом на вересень 2025 року чотири з цих ділянок офіційно перевели у категорію житлової забудови. Ще одна — без даних у кадастрі. Найбільша ж територія, понад 3,5 га, зберегла статус «для оздоровчих цілей» і нині належить компанії «Львів резорт», власником якої є Ігор Пономаренко. Минулого року ця фірма також отримала містобудівні умови для зведення оздоровчого центру.

    Заступник мера Львова Любомир Зубач у коментарі журналістам заявив, що «підстав вважати, ніби там будують щось інше, ніж оздоровчий комплекс, немає». Водночас фактична забудова на місці профілакторію свідчить про перетворення території на елітне котеджне містечко.

  • У Києві мешканці перекрили вулицю через незаконну забудову у Голосіївському районі

    У Києві мешканці перекрили вулицю через незаконну забудову у Голосіївському районі

    У Голосіївському районі Києва триває скандал навколо забудови на вул. Ціолковського, 44. Про це пише видання КВ.

    Місцеві мешканці вже кілька років борються проти проєкту, який зводиться під виглядом реконструкції приватної садиби. Насправді, як стверджують протестувальники, забудовники знесли невеликий будинок і почали будувати багатоповерховий комплекс на понад півсотні квартир.

    За документами, ділянка мала призначення для “садибної забудови”. Але компанія, пов’язана з девелопером “450 Group”, почала масштабне будівництво. Люди переконані, що інфраструктура мікрорайону не витримає такої кількості мешканців: уже зараз фіксуються перебої з водопостачанням, пошкодження каналізаційних колодязів, просідання ґрунту і тріщини в сусідніх будинках.

    Мешканці наголошують: нова будівля займає до 90% ділянки при дозволених 50%, а місця для паркінгу взагалі не передбачено. Також ігнорується вимога погодження будівництва із КП “СУППР”, адже територія вважається зсувонебезпечною.

    Люди неодноразово зверталися до КМДА, ДАБК та поліції. У серпні 2023 року навіть було відкрито кримінальне провадження за фактом самоправства. Але справу фактично “заморозили”.

    Тоді мешканці вдалися до радикальних дій: перекривали вулицю старими автомобілями з написами проти забудови. Однак, будівництво триває, адже правоохоронні органи та чиновники поки не зупинили процес.

    Девелопером виступає компанія “450 Group”, відома своїми скандальними проєктами — “O47” на вул. Ольжича та “B44” на Булаховського. Її власник, Олександр Рябчун, нині проходить обвинуваченим у справі про відмивання грошей і підробку документів при іншому будівництві.

    Власником землі на Ціолковського є Олександр Невойт, який, за даними журналістів, пов’язаний із Рябчуном.

    Скандал на Ціолковського — лише один із десятків прикладів незаконної забудови в Києві, коли на землях для приватних будинків виростають багатоповерхівки. Подібні конфлікти вже були у Жулянах (ЖК “Parkland”) і на Караваєвих Дачах.

    Місцеві жителі вимагають від КМДА та правоохоронців припинити практику “садибних багатоповерхівок” і домогтися знесення незаконних об’єктів.

  • Дружина податківця в Бучі збудувала будинок за 8 днів, – дані з декларації

    Дружина податківця в Бучі збудувала будинок за 8 днів, – дані з декларації

    Роман Афонов, нинішній очільник головного управління ДПС Запорізької області, розпочав кар’єру податкового інспектора після роботи бухгалтером. За офіційною біографією, він працював на посаді інспектора 12 років. У 2012 році Афонов зробив різкий кар’єрний стрибок, очоливши районну ДПІ в Запоріжжі, змінивши Донецьку область на Запорізьку.

    Його дружина, Ольга Афонова, зареєстрована підприємницею та володіє кількома земельними ділянками в Бучі, де зведені розкішні будинки. За даними декларації, перший двоповерховий будинок площею 187 кв.м вони збудували всього за 8 днів, що викликає підозру у застосуванні схем ухилення від оподаткування та приховування реальної вартості нерухомості.

    Крім того, Ольга Афонова володіє часткою офісної нерухомості у Подільському районі Києва вартістю 600 тис. грн. Її мати Наталія Афонова, колишня працівниця державної шахти, наразі теж підприємиця, має дві столичні квартири, придбані у 2015–2016 роках. Вартість житла за ринковими оцінками значно перевищує офіційно задекларовані доходи родини.

    Схожі схеми вже викликали претензії НАЗК щодо інших державних службовців, зокрема прокурорів, які намагалися приховати реальну вартість придбаної нерухомості, оформляючи її як незавершене будівництво. У випадку Афонових існує ймовірність застосування подібних корупційних схем для легалізації майна.

    Наразі частина родини Афонових проживає за кордоном, зокрема на Кіпрі, де продовжує займатися підприємницькою діяльністю.

  • Київ витратив у серпні 5,6 мільярда: найбільший контракт уклали зі словенською компанією з російським слідом

    Київ витратив у серпні 5,6 мільярда: найбільший контракт уклали зі словенською компанією з російським слідом

    У серпні 2025 року Київ уклав понад 5,6 тисяч договорів на загальну суму 5,67 млрд грн. Найбільшими статтями витрат стали будівництво та ремонти, закупівля обладнання для комунальних підприємств, а також електроенергія для транспорту. Водночас найдорожчим контрактом місяця стало придбання телекомунікаційного обладнання для метрополітену у словенської компанії, яку нещодавно запідозрили в обхідних поставках до росії.

    Основними витратами Києва вже шостий місяць поспіль залишаються будівельні й ремонтні роботи. У серпні на них спрямували 3,15 млрд грн (55% від усіх закупівель). Серед найбільших проектів — будівництво укриття в школі №186 (195,86 млн грн), реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації (147,07 млн грн), встановлення когенераційної установки на об’єкті КП “Київтеплоенерго” (118,91 млн грн).

    Окремо понад 380 млн грн витратили на ремонт дорожньої інфраструктури — від дощової каналізації на вул. Братиславській до протиаварійних заходів на Південному мосту та реконструкції трамвайного шляхопроводу через проспект Шухевича.

    Друга позиція серед найбільших видатків — телекомунікаційне та електротехнічне обладнання (760,82 млн грн). З них понад 316 млн грн скерували на договір із компанією Kontron, d.o.o. на постачання систем для київського метро. Це обладнання необхідне для резервування і розширення систем зв’язку та передачі даних у підземці.

    Саме ця угода стала найбільшою закупівлею серпня. Проте вона викликала питання: договір підписали без конкурсу, а раніше подібні замовлення Київ оформлював з іншими постачальниками. Державні аудитори вже зацікавилися, чому “Київський метрополітен” обрав саме Kontron як «єдиного виробника».

    У травні цього року видання Politico повідомило, що Kontron могла постачати до Росії телекомунікаційні платформи подвійного призначення, які здатні відстежувати й перехоплювати комунікаційний трафік. Словенський підрозділ компанії, за даними журналістів, експортував до РФ продукцію на понад 3,5 млн євро у 2023 році.

    На третьому місці за видатками — електроенергія для КП “Київпастранс” (256,44 млн грн). Також серед замовлень серпня — 12 самоскидів для “Київавтодору” (145,44 млн грн), система томографії для міського онкоцентру (80 млн грн), харчування школярів (81 млн грн), а також оцифрування документів щодо права власності на нерухомість (11,16 млн грн).

    Серед замовників лідером стало КП “Київтеплоенерго”, яке підписало 354 угоди на майже 660 млн грн. Найбільші витрати — встановлення когенераційних установок і реконструкція котельні на Кудрявському узвозі.

    Таким чином, серпневі видатки столиці вкотре підтвердили: основні кошти йдуть на ремонти, транспортну інфраструктуру та комунальні послуги. Водночас найбільша закупівля у компанії з неоднозначною репутацією може стати предметом окремих перевірок.

  • На Сумщині викрили схему з завищенням цін на фортифікації

    На Сумщині викрили схему з завищенням цін на фортифікації

    Після серії журналістських публікацій про можливі масштабні зловживання під час будівництва фортифікаційних споруд на Сумщині, компанія ТОВ «ТД «ДІНАСТІЯ» вирішила публічно відреагувати. Але зробила це не шляхом надання документів чи прозорих звітів, а через Telegram-канал «Инсайдер» — відомий майданчик із репутацією «смітника», який часто використовується для маніпуляцій та спроб «відбілювання» сумнівних історій.

    У дописі, опублікованому «Инсайдером», компанія підтвердила виконання контрактів із Сумською ОВА на 142,5 млн грн, зазначивши, що її «чистий» прибуток склав лише 0,6% — 735 тис. грн. Паралельно у виправдання було залучено іншу фірму — ТОВ «ШОСТСТРОЙРЕСУРС», яке начебто працювало з націнкою у 5% і загальним річним прибутком у 629,2 тис. грн. Усе це виглядає як спроба створити «димову завісу» довкола очевидних завищень та непрозорих фінансових операцій.

    За нашою інформацією, справжня картина виглядає зовсім інакше. У корупційній схемі брали участь одразу три компанії — «ДІНАСТІЯ», «ШОСТСТРОЙРЕСУРС» та «НОРД ТРЕК». Центральною фігурою у цій конструкції є народний депутат Ігор Молоток. Як з’ясувалося, одна з фірм оформлена на його 90-річну матір, а інша має прямий зв’язок із його співмешканкою.

    Під політичним «дахом» відбувалося систематичне завищення вартості матеріалів. Лише за зафіксованими даними переплата сягнула щонайменше 9,5 млн грн. Особливо показовим є епізод із реалізацією продукції «ШОСТСТРОЙРЕСУРС» на 40 млн грн. Саме ця компанія стала ключовим інструментом у завищенні цін: «ДІНАСТІЯ», яка не мала впливу на формування ціни, фактично передавала вже «накручені» матеріали далі за ланцюгом.

    За попередніми оцінками, реальна націнка у межах контрактів могла сягати 50%. Через фіктивні угоди, «прокладки» та використання конвертаційних центрів кошти переводились у готівку та розподілялися між учасниками схеми. Це вже не лише питання до самих компаній, але й до банків, фінансового моніторингу та податкової, які мали відслідковувати підозрілі транзакції.

    Попри гучні заяви у проросійських Telegram-каналах, факти залишаються незаперечними: фортифікаційні проєкти на Сумщині стали інструментом систематичного виведення коштів із державного бюджету. Спроби створити ілюзію прозорості виглядають як ще один крок у затягуванні часу.

    Тепер слово — за правоохоронними органами, які мають визначити, хто саме стоїть за схемою, і притягнути винних до відповідальності. Бо йдеться не лише про корупцію, а й про безпеку прикордонного регіону, де ці фортифікації мали стати щитом для України.

  • Полтавська ОВА витратила 370 млн грн на неефективні фортифікації, –  депутат Железняк

    Полтавська ОВА витратила 370 млн грн на неефективні фортифікації, –  депутат Железняк

    За даними народного депутата Ярослава Железняка, Полтавська обласна військова адміністрація витратила понад 370 млн грн на будівництво фортифікацій у Донецькій області, які не відповідають сучасним вимогам війни 2023–2025 років. Укріплення не мають базових елементів захисту: маскування, водовідведення, перекриттів від FPV-дронів, антидронових козирків та достатньої глибини.

    Всі 16 контрактів на зазначену суму були укладені між департаментом будівництва Полтавської ОВА та ТОВ “Енкі Констракшн” (власник — Анар Рафієв). Компанія замовляла бетонні піраміди у своєї ж фірми “Прімум Актив” по 542 грн, а продавала їх державі по 2 161 грн. Ще 21 млн грн було списано на нібито “доставку”. Аналогічні схеми застосовувалися і з лісоматеріалами: купівля на 1,3 млн грн і продаж державі майже за 8 млн грн.

    Записи розмов в.о. начальника управління капбудівництва Сергія Сизька та першого заступника директора департаменту Віталія Кулинича свідчать, що за накладними були поставлені дерев’яні матеріали не того діаметра, що вказано у кошторисі. Ці дані підкреслюють системність порушень та можливі зловживання бюджетними коштами.

  • Діти без ліцею, підрядник з мільйонами: як завис капремонт у Гранітному

    Діти без ліцею, підрядник з мільйонами: як завис капремонт у Гранітному

    У Житомирській області призупинили капітальний ремонт Гранітненського ліцею (колишньої Гранітнянської ЗОШ І–ІІІ ступенів). Хоча ще торік було укладено договір на 34,5 млн грн, станом на серпень 2025 року виконано лише близько 20% робіт. Попри це підрядник ТОВ «Нове століття ХХІ» уже отримав понад 7,5 млн грн бюджетних коштів.

    Офіційна причина зупинки — відсутність фінансування. Замовником робіт виступає Управління освіти виконавчого комітету Малинської міськради. Договір уклали у червні 2023 року із єдиним учасником тендеру, хоча процедуру оскаржували через ознаки дискримінаційних умов. Первісно завершення ремонту планувалося на кінець 2024-го, проте строки подовжили до кінця 2025-го. Тепер же реалізація фактично заблокована.

    Аналіз кошторису виявив суттєве завищення цін. Так, тротуарну плитку пропонували придбати по 1167 грн за квадратний метр при середній ринковій ціні близько 500 грн. Бордюрний камінь — по 492 грн за одиницю (ринкова — 296 грн), металочерепицю — по 541 грн при ринковій вартості 238 грн. Загальна сума потенційного завищення за перевіреними позиціями перевищує 4,6 млн грн.

    Станом на сьогодні у ліцеї встигли частково утеплити дах, замінити окремі покрівельні елементи, встановити вікна в їдальні та спортзалі, розпочати облаштування фундаменту й відмосток. У шкільному укритті підведено водопровід і каналізацію, проте досі не встановлено захисні двері, плити та інші ключові елементи безпеки.

    Таким чином, навчальний заклад опинився у підвішеному стані: гроші частково витрачені, роботи зупинені, а діти й батьки залишилися без обіцяного оновленого ліцею та належного укриття.

  • Чиновники і підрядники перетворили відбудову Ягідного на Чернігівщині на схему збагачення

    Чиновники і підрядники перетворили відбудову Ягідного на Чернігівщині на схему збагачення

    Село Ягідне на Чернігівщині стало символом трагедії після російської окупації. Саме тут у шкільному підвалі місяцями утримували сотні людей, десятки з них загинули. Після звільнення село мало стати прикладом відновлення та відбудови, однак на практиці процес виявився зовсім іншим.

    У червні 2023 року мешканцям презентували масштабний план реконструкції: поетапний ремонт житлового фонду, відновлення інфраструктури, створення нових громадських просторів. Проте вже сьогодні очевидно, що реальні темпи робіт і якість виконання викликають серйозні питання.

    Попри офіційний старт відбудови в жовтні 2023 року, обсяг виконаного сягає лише близько 30%. До того ж значна частина ремонтів проводилася з грубими порушеннями технологій — утеплення фасадів у дощову погоду чи взимку, дахові роботи з пошкодженням уже зробленого. Мешканці Ягідного неодноразово скаржилися на халтуру та імітацію відбудови.

    Розслідування показало, що до організації корупційних схем безпосередньо причетні високопосадовці. Йдеться про голову Чернігівської ОДА В’ячеслава Чауса, його заступника Дмитра Синенка, керівника Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергія Сухомлина, керівника Служби відновлення у Чернігівській області Руслана Сміяненка. Разом із керівниками підрядних структур — БПП «Фірма Номінал» (Шаговка В.П.) та ТОВ «Україно-європейська фірма Діамант» (Мальцев О.І.) — вони фактично створили організовану злочинну групу.

    Схема працювала просто: тендери проводилися з порушенням закону «Про публічні закупівлі», що дозволяло завищувати вартість робіт і привласнювати частину бюджетних коштів. Замість якісної відбудови громада отримала недоремонтовані та сумнівні за якістю будівлі, тоді як десятки мільйонів гривень осіли в кишенях чиновників і підрядників.

    Наразі подано скаргу з вимогою до контролюючих органів перевірити законність дій посадових осіб Чернігівської ОДА та Державного агентства відновлення, з’ясувати підстави для укладання договорів, визначити розмір завданих збитків і притягнути винних до відповідальності.

    Відбудова Ягідного повинна стати прикладом відновлення справедливості та турботи про людей, а не черговою корупційною схемою.

  • Подільський міст у Києві: як багатомільярдна «годівниця» для корупціонерів стала символом марнотратства

    Подільський міст у Києві: як багатомільярдна «годівниця» для корупціонерів стала символом марнотратства

    Будівництво Подільського мосту у Києві перетворилося на один із найбільш кричущих прикладів системної корупції в Україні. Проєкт, затверджений ще у 1993 році, мав з’єднати Поділ із лівобережжям і розвантажити транспортну мережу міста. Проте після десятиліть затримок міст запустили лише частково, а його інфраструктура залишилася неефективною.

    За підрахунками експертів, на довгобуд уже витрачено близько 20 млрд грн, при цьому реальні роботи часто лише імітувалися під виглядом будівництва.

    Корупційні схеми на об’єкті були багаторівневими. Субпідрядники перераховували мільйони бюджетних коштів фіктивним компаніям під виглядом оплати за роботи, які фактично не виконувалися. Генпідрядник ТОВ «Екобудтрейд», пов’язаний із Денисом Комарницьким, виграв контракт на понад 6 млрд грн, попри змову на тендері та численні порушення. Вартість оренди техніки, піску та інших матеріалів завищувалися у рази, а посадовці міської дирекції з будівництва мостів отримували підозри у привласненні сотень мільйонів гривень.

    На «годівницю» наживалися не лише чиновники, а й політики та бізнесмени. Родина нардепа Миколи Тищенка отримувала доходи через компанії, пов’язані з будівництвом мосту, а металоконструкції постачав завод Петра Порошенка «Кузня на Рибальському». Через сумнівні схеми частина коштів йшла на рахунки російських компаній та бізнесменів, що підкреслює масштаб корупційних потоків.

    Зрештою, Подільський міст став символом системної корупції в Україні, де десятки мільярдів гривень зникли з бюджету навіть під час війни.

  • У Миколаєві компанія з підозрілою репутацією отримає 16,8 мільйона на реконструкцію адмінбудівлі

    У Миколаєві компанія з підозрілою репутацією отримає 16,8 мільйона на реконструкцію адмінбудівлі

    У Миколаєві компанія ТОВ «Берег Транс Буд», яка вже потрапляла у поле зору журналістів через підозріло завищені ціни у контрактах, виграла тендер на реконструкцію адміністративної будівлі Служби відновлення та розвитку інфраструктури області.

    Підрядник зобов’язався виконати роботи з облаштуванням протирадіаційного укриття до 31 травня 2026 року.

    Торги відбулися 29 липня. Участь брали дві компанії — «БК Інтербуд» та «Берег Транс Буд». Пропозиція останньої виявилася лише на 396 тисяч гривень нижчою за очікувану вартість. Договір планують укласти на 16,8 млн грн.

    «Берег Транс Буд» заснований у 2021 році в Миколаєві місцевим підприємцем Русланом Боглайовим, власником ще чотирьох будівельних фірм. Статутний капітал компанії становить 3 млн грн.

    Попри згадки у розслідуваннях через можливі переплати, компанія офіційно не фігурує у кримінальних справах. З державними підрядами вона працює лише з 2024 року, але вже отримала замовлень більш ніж на 142 млн грн, із яких 115 млн — у 2025 році.

    Серед замовників – ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», Херсонська ТЕЦ, Кіровоградська ОДА, Бериславська міська рада та інші.

    У березні 2025-го компанія отримала контракт майже на 10 млн грн на будівництво укриття в селі Урожайне на Херсонщині. Ще один підряд фірма взяла на Одещині — для спорудження захисної споруди біля Міжлиманської гімназії в селищі Набережне. Там «Берег Транс Буд» був єдиним учасником і автоматично переміг.

    Антикорупційні експерти звертають увагу на те, що у більшості випадків компанія заходить на тендери без реальної конкуренції, а пропозиції майже не відрізняються від очікуваної вартості. Це може свідчити про імітацію конкуренції та «ручний» розподіл підрядів.