Golovnitemu.com

Позначка: бюджет

  • Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам «Національного кешбеку»

    Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам «Національного кешбеку»

    Міністерство економіки України анонсувало масштабний перегляд умов державної ініціативи фінансового заохочення споживачів. Програма «Національний кешбек» найближчим часом зазнає суттєвого редизайну, який докорінно переформатує принципи нарахування компенсацій заради захисту внутрішнього ринку від експансії закордонних товарів. Урядовці наразі визначають доцільність продовження ініціативи та напрацьовують нові механізми підтримки вітчизняного бізнесу.

    Очільник відомства Олександр Кравченко повідомив, що ключова мета запланованих нововведень полягає у фокусуванні державного фінансового ресурсу виключно на тих сегментах економіки, які найбільше потерпають від засилля іноземної продукції. За його словами, попередня модель стимулювання споживчого попиту вичерпала себе і потребує оптимізації заради максимальної ефективності використання коштів платників податків.

    «“Національний кешбек” може підтримати українського виробника в умовах агресивної конкуренції з імпортом», – заявив Олександр Кравченко.

    Точкова допомога замість роздачі всім

    Деталізуючи бачення майбутніх змін, міністр підкреслив, що фінальна конфігурація проєкту ще перебуває на стадії жорстких дискусій. Утім, уже визначено, що колишній загальний підхід поступиться місцем суворо вибірковому фінансуванню. Пріоритет віддаватимуть тим категоріям продукції, де вітчизняні заводи змушені виживати під колосальним тиском дешевшої імпортної сировини та готових виробів.

    «Якщо вирішимо продовжувати програму, вона суттєво видозміниться, буде більш точково спрямована на категорії товарів, де є агресивний імпорт», – зазначив урядовець, наголосивши на необхідності повної адаптації проєкту до реальних викликів 2027 року.

    Водночас урядовці розглядають сценарій кардинального скорочення державних витрат на реалізацію цієї ініціативи. За попередніми розрахунками економічного блоку, бюджет програми можуть урізати у 2,5 раза. Такий крок дозволить заощадити до 4 мільярдів гривень на рік, що є критично важливим фактором в умовах дефіциту державних фінансів та масового перерозподілу ресурсів на потреби сектору оборони. Окрім цього, Міністерство економіки вивчає можливість внесення істотних коректив і до суміжних проєктів соціальної спрямованості, зокрема програми «Зимова підтримка».

    Диференціація ставок та нові правила

    Правила нарахування компенсацій за придбання українських товарів уже зазнавали суттєвих трансформацій. З 1 березня 2026 року уряд остаточно відмовився від базової фіксованої ставки у 10% і впровадив складний диференційований механізм. За чинними правилами, споживачі отримують максимальні 15% повернення коштів за купівлю непродовольчої групи, твердих і м’яких сирів, а також окремих позицій бакалійної продукції. Натомість для переважної більшості класичних харчових продуктів, медикаментів в аптеках та товарів для саду і городу компенсаційну ставку було зменшено до 5%.

    Попри запланований редизайн та урізання видатків, алгоритм використання накопичених коштів для громадян залишиться незмінним. Отримані на спеціальну банківську картку кошти українці зможуть спрямовувати на оплату житлово-комунальних і поштових послуг, купівлю вітчизняних медикаментів, книжок та харчів. Також діятиме пряма можливість перерахунку накопичених фінансів як благодійних донатів на рахунки Збройних Сил України, що закріплює за програмою роль додаткового джерела допомоги силам оборони.

  • Бюджет виживання: Україна зрізала дефіцит на $7 млрд, але критично потребує підтримки Заходу

    Бюджет виживання: Україна зрізала дефіцит на $7 млрд, але критично потребує підтримки Заходу

    Уряд України запровадив жорсткі заходи економії, що дозволило зменшити фінансовий дефіцит державного бюджету з 27 до 20 мільярдів доларів. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, секвестр торкнувся насамперед проєктів з ремонту автошляхів та фінансування культурної сфери. Головним критерієм під час перерозподілу ресурсів стала обороноздатність — фінансування Збройних Сил та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залишаються абсолютно недоторканними. Урядовці керуються єдиним принципом пріоритетності видатків: чи допоможуть вони державі фізично вижити в умовах жорстокого протистояння.

    Попри масштабну внутрішню оптимізацію, питання покриття решти дефіциту залишається відкритим, що несе пряму загрозу для стабільності оборонного відомства та своєчасності постачання життєво необхідних озброєнь. Нещодавня військова ескалація з боку Російської Федерації надає пошуку зовнішнього фінансування критичної терміновості. Як наголосив очільник уряду, ці 20 мільярдів доларів не є новим запитом на додаткові кошти, а лише незакритою частиною загального річного кошторису воєнних витрат обсягом 155 мільярдів доларів, про який Київ інформував партнерів ще на початку року.

    Для запобігання фінансовому колапсу Київ веде напружені переговори з Європейською комісією, Міжнародним валютним фондом та ключовими країнами-союзниками. Європейські посадовці наразі остаточно верифікують розміри бюджетного дефіциту та закликають українську владу пришвидшити впровадження структурних реформ, що дозволить розблокувати пакет макрофінансової допомоги обсягом близько 20 мільярдів євро. Практичні кроки для закриття фінансової діри та синхронізації зусиль обговорюватимуться цього вівторка у Брюсселі під час чергового засідання Платформи донорів для України за участю міжнародних фінансових інституцій.

     

  • Бронювання принесло бюджету понад 157 млрд грн: Кравченко назвав ефект для економіки

    Бронювання принесло бюджету понад 157 млрд грн: Кравченко назвав ефект для економіки

    Система бронювання військовозобов’язаних працівників дає помітний економічний ефект, оскільки допомагає підприємствам утримувати людей на офіційних робочих місцях і збільшує податкові надходження. Про це заявив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко в інтерв’ю Forbes.

    За його словами, одним із ключових результатів став ріст зарплат на критично важливих підприємствах. За два роки середня зарплата там зросла з 14,2 тис. до 26 тис. грн, а бюджет завдяки цьому отримав понад 157 млрд грн, зокрема через додаткові надходження до Пенсійного фонду.

    Кравченко наголосив, що бронювання фактично стимулює офіційну зайнятість: працівники залишаються в компаніях, продовжують виробляти товари та послуги й сплачувати податки. Раніше Мінекономіки також оцінювало, що один заброньований працівник може генерувати значні податкові надходження для держави.

    Наразі в Україні заброньовано близько 1,4 млн людей, і ця кількість продовжує зростати. Найбільша частка припадає на переробну промисловість — близько 20%. Ще 12% працюють у транспорті та логістиці, 10% — у торгівлі, 9% — в енергетиці та 8% — у сільському господарстві.

    Водночас влітку після перегляду критеріїв критичності частина компаній втратила відповідний статус. Forbes раніше писав, що бізнесу довелося підвищувати зарплати та адаптувати показники до нових урядових вимог.

    «Ненька інфо» також повідомляла про оновлення правил бронювання. Зокрема, у червні Кабмін змінив критерії для критично важливих підприємств, посиливши вимоги до рівня середньої зарплати та прозорості процедури. Бронювання по-новому: Кабмін розкрив деталі оновлених критеріїв — «Ненька інфо»

    Окремо «Ненька інфо» писала про перевірки підприємств, які отримували статус критично важливих, зокрема у випадках, коли доцільність такого статусу викликала питання.

    За словами Кравченка, кардинальних змін у системі бронювання наразі не планують, однак уряд разом із Міноборони працює над довгостроковою моделлю, яка має одночасно враховувати потреби мобілізації та необхідність зберігати працездатність економіки.

    Ключова логіка нинішньої системи залишається незмінною: критично важливі працівники мають залишатися на робочих місцях там, де їхня діяльність забезпечує виробництво, логістику, енергетику та стабільні податкові надходження до бюджету.

  • Фінансовий щит Європи: Євросоюз затвердив для України транш на три мільярди євро із залученням нового кредитного інструменту

    Фінансовий щит Європи: Євросоюз затвердив для України транш на три мільярди євро із залученням нового кредитного інструменту

    Рада Європейського Союзу ухвалила надзвичайно важливе та своєчасне рішення для підтримки макрофінансової стабільності України, схваливши виділення чергового фінансового пакета обсягом три мільярди євро. Цей значний транш став уже восьмим етапом системної допомоги в рамках багаторічної програми Ukraine Facility, покликаної забезпечити безперебійне фінансування українського бюджету в умовах затяжної та виснажливої війни. Головною особливістю нинішнього траншу стало суттєве розширення фінансових джерел Євросоюзу: із загальної суми майже вісімсот мільйонів євро вперше будуть надані за рахунок спеціального позикового механізму Ukraine Support Loan. Таке диверсифіковане рішення свідчить про гнучкість та винахідливість європейських інституцій, які знаходять нові шляхи збереження стійкого фінансового потоку для підтримки української економіки навіть в умовах внутрішньоєвропейських бюджетних дискусій.

    Виділені кошти мають критичне значення для покриття першочергових соціальних і гуманітарних видатків державної скарбниці, що дозволяє уряду впевнено тримати фінансовий тил. Завдяки європейській підтримці держава має змогу вчасно та в повному обсязі виплачувати заробітні плати медикам, педагогам і рятувальникам, фінансувати пенсійні зобов’язання, здійснювати соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам і забезпечувати безперервне функціонування базових державних служб. Окрім прямої підтримки бюджетної ліквідності, частина ресурсів спрямовується на термінове відновлення пошкоджених енергетичних мереж, муніципальної інфраструктури та лікарень, які зазнають постійних варварських ударів із боку держави-агресора. Забезпечення базової життєдіяльності міст та енергетичної стійкості напередодні холодів є фундаментом національного опору, і європейські партнери послідовно демонструють повне розуміння цих нагальних потреб.

    Загальноєвропейська ініціатива Ukraine Facility розрахована на довгострокову перспективу і передбачає виділення десятків мільярдів євро, однак надання кожного траншу нерозривно пов’язане з виконанням структурних реформ. Українська сторона продовжує демонструвати високу відповідальність, втілюючи комплексні перетворення у сфері судочинства, боротьби з корупцією, цифровізації державного сектору та дерегуляції бізнесу. Залучення коштів через механізм кредитної підтримки є свідченням зростаючої довіри європейських фінансових структур до української системи управління публічними фінансами. Такий підхід дає змогу не лише стримувати інфляційні ризики та захищати національну валюту, але й послідовно готувати економічний простір країни до повної інтеграції в єдиний європейський ринок.

    Рішення Брюсселя є потужним політичним сигналом для всього вільного світу про те, що спроби Кремля виснажити українську державу економічним шляхом приречені на повний крах. Регулярне та прогнозоване надходження мільярдних траншів нівелює намагання агресора зруйнувати суспільну стійкість та посіяти паніку через енергетичний чи бюджетний колапс. Європейський Союз укотре підтверджує свій статус головного геополітичного та фінансового партнера України, гарантуючи міцну опору для подальшої боротьби за незалежність і повоєнного відродження всієї країни.

     

  • Загроза опалювального сезону: Мінфін заморозив 39 мільярдів на захист енергетики та укриття через фінансову діру

    Загроза опалювального сезону: Мінфін заморозив 39 мільярдів на захист енергетики та укриття через фінансову діру

    Через серйозні затримки у надходженні міжнародної фінансової допомоги Міністерство фінансів України було змушене піти на надзвичайний крок, відтермінувавши на грудень критично важливі капітальні видатки держави, які заздалегідь планувалися на вересень, жовтень та листопад. Під вимушене скорочення насамперед потрапили стратегічні державні програми з підготовки енергетичної системи до зими, спорудження захисних об’єктів для критичної інфраструктури, будівництво укриттів у цивільних закладах та реновація медичних установ. Про масштабну фінансову кризу офіційно повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, попередивши про високу ймовірність повного зриву зазначених проєктів у поточному році.

    Урядове рішення про перекроювання бюджетного розпису безпосередньо вдарило по найважливіших соціальних та безпекових напрямках. Лише за один вересень сума заморожених капітальних видатків, які механічно змістили на кінець бюджетного року, сягнула значної позначки у 39 мільярдів гривень.

    «Мінфін вніс зміни до розпису державного бюджету і переніс деякі видатки вересня, жовтня і листопада на грудень. У першу чергу це капітальні видатки: будівництво та реконструкція, в тому числі лікарень; це будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла і т. д.», – наголосила Роксолана Підласа.

    Парламентарка висловила глибокий скепсис щодо реалістичності втілення цих проєктів після їхнього формального відтермінування. За її словами, перенесення фінансування будівельних робіт на грудень фактично означає їхню остаточну зупинку та неможливість освоєння коштів у межах поточного бюджетного періоду, адже провести тендерні процедури, підписати акти виконаних робіт та провести будівельні операції взимку за лічені тижні технічно неможливо.

    «Але коли ми говоримо про капітальні видатки, то розуміємо, що їх перенесення на грудень означає, що цього року вони взагалі не будуть профінансовані, тому що це просто неможливо буде зробити», – констатувала голова профільного комітету.

    Першопричиною гострого фінансового дефіциту стало системне зволікання з виконанням міжнародних зобов’язань, погоджених із західними донорами. Кабінет Міністрів та парламент вчасно не ухвалили необхідні законодавчі зміни, передбачені програмами отримання макрофінансової допомоги. Зокрема, йдеться про резонансний урядовий законопроєкт щодо скасування податкових пільг на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро. За початковим планом Верховна Рада повинна була проголосувати цей документ у цілому ще до кінця серпня, щоб уже в середині вересня гарантовано отримати черговий транш від Європейського Союзу.

    «Однак ми ухвалили законопроєкт у середині вересня, тобто в кращому випадку гроші надійдуть наприкінці жовтня – на два місяці пізніше. Але на ці гроші були розраховані видатки», – резюмувала Підласа.

    Через двомісячне зміщення графіку виплат бюджетна система опинилася у стані розриву ліквідності, змусивши уряд консервувати будівництво шкільних сховищ і захисних споруд для трансформаторних підстанцій напередодні настання морозів.

  • Фейкова «дірка в бюджеті» чи порятунок фронту: у Федорова жорстко рознесли звинувачення нардепів щодо зарплат військовим

    Фейкова «дірка в бюджеті» чи порятунок фронту: у Федорова жорстко рознесли звинувачення нардепів щодо зарплат військовим

    Команда колишнього міністра оборони Михайла Федорова виступила з категоричним спростуванням гучних заяв про те, що масштабні закупівлі безпілотників нібито залишили українських військовослужбовців без заробітних плат наприкінці року. Представники експосадовця назвали звинувачення у створенні штучної фінансової прірви цілеспрямованою кампанією з дискредитації та детально пояснили механізм перерозподілу державних коштів, який насправді врятував передову від тотального дефіциту техніки на початку дві тисячі двадцять шостого року.

    Політичний скандал розгорівся після заяви народного депутата Михайла Цимбалюка, який шістнадцятого вересня публічно звинуватив попереднє керівництво оборонного відомства у нецільовому використанні фінансів. За версією політика, міністерство достроково вичерпало бюджетні резерви, закладені на четвертий квартал, через що до кінця поточного року в державі виникла гостра нестача грошей на виплати захисникам. Варто зазначити, що Цимбалюк є першим заступником голови парламентського комітету з питань соціальної політики та не входить до профільного оборонного комітету. Втім, схожі закиди наприкінці серпня озвучував і член профільного комітету Сергій Рахманін, стверджуючи, що перекидання грошей на закупівлі суттєво ускладнило фінансову ситуацію у відомстві.

    «Поширене твердження, що рішення Михайла Федорова викликало «дірку в бюджеті» на виплати військовослужбовцям, – фейк. У липні, коли надійшов перший транш європейського кредиту, кошти, використані на закупівлю дронів, були компенсовані», – наголосили у пресслужбі.

    Представники команди підкреслили, що розцінюють подібні виступи народних обранців виключно як частину системної інформаційної кампанії. Пояснюючи справжню хронологію подій, соратники ексміністра нагадали, що у січні дві тисячі двадцять шостого року нова команда отримала міністерство у стані, коли фінансування на укладання нових контрактів практично було відсутнє. Відомство мало у своєму розпорядженні лише мінімальну кількість перехідних договорів та критичний дефіцит безпілотних систем для передової. Керівництво тоді розраховувало на пільговий кредит від Європейського Союзу, кошти з якого мали надійти навесні. Проте ці фінансові надходження були заблоковані на невизначений термін через відвертий політичний шантаж тодішнього проросійського прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

    «Якби Міністерство оборони не діяло і чекало цих коштів, уже навесні фронт повністю залишився б без дронів», – пояснили у команді колишнього міністра.

    Єдиним адекватним кроком для своєчасного забезпечення армії стало тимчасове перенесення фінансування з кінця року на його початок. Цей безпрецедентний маневр заздалегідь узгодили з вищим військовим командуванням держави, обговорили з оборонним комітетом Верховної Ради та отримали повне схвалення від ключових європейських партнерів.

    Усі витрачені авансом гроші були успішно компенсовані державі ще в середині літа за рахунок надходження першого траншу європейського кредиту. Натомість завдяки вчасно проведеній закупівлі Сили оборони змогли успішно реалізувати стратегію логістичного локдауну – масштабної операції з масованого знищення транспортних вузлів, шляхів постачання та складів російських окупантів. Для потреб фронту в той кризовий період придбали ударні безпілотники середньої дальності, інноваційні дрони на оптоволокні, спеціальні перехоплювачі «шахедів», а також наземні роботизовані комплекси, орієнтуючись виключно на термінові запити бойових підрозділів.

  • Друга спроба уряду: Кабмін повертає до Верховної Ради законопроєкти про оподаткування посилок вартістю до 150 євро заради траншів МВ

    Друга спроба уряду: Кабмін повертає до Верховної Ради законопроєкти про оподаткування посилок вартістю до 150 євро заради траншів МВ

    Кабінет міністрів України повторно схвалив пакет законопроєктів щодо скасування податкових пільг на міжнародні посилки вартістю до 150 євро та готує документи до повторного внесення на розгляд Верховної Ради. Голосування в сесійній залі очікується вже під час найближчого пленарного тижня, який розпочнеться 21 вересня.

    Європейський досвід та фіскальні реалії в Україні

    Питання ліквідації податкових шпарин для іноземних відправлень є частиною гармонізації вітчизняного законодавства з нормами ЄС. Європейський Союз скасував аналогічні пільги зі сплати ПДВ для дрібних відправлень ще у 2021 році, визнавши їх причиною значних фіскальних утрат і деформації чесної конкуренції, а з 1 липня 2026 року в ЄС припинила дію навіть пільга щодо мита. В Україні ж наразі митна пільга тимчасово зберігається, проте поточна фіскальна віддача залишається мізерною: із 75 мільйонів посилок, які щороку надходять у країну, реально оподатковується менше 1 відсотка.

    1 вересня парламент не зміг підтримати скасування пільги з ПДВ для таких замовлень, відправивши профільні законопроєкти № 15460 та № 15112-д на доопрацювання замість повного відхилення.

    Вимоги кредиторів та загроза зриву фінансування

    Провал вересневого голосування спричинив різку реакцію: голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа попередила, що блокування фіскальних реформ ставить під удар наступний транш МВФ на 1,66 мільярда доларів, а також пряму макрофінансову допомогу від Євросоюзу, яка жорстко прив’язана до успіху програми з фондом.

    Гостроту питання підтвердили й міжнародні консультації. 7 вересня європейський комісар з економіки Валдіс Домбровскіс провів переговори з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким щодо фінансових потреб України на 2026–2027 роки, а також анонсував переговори з очільницею МВФ Крісталіною Георгієвою. У Єврокомісії прямо підкреслили, що європейська фінансова підтримка залишатиметься нерозривно пов’язаною з виконанням зобов’язань перед МВФ.

  • Мільярди під загрозою: транш МВФ та фіндопомога ЄС опинилися на межі зриву через пробуксовку реформ у Раді

    Мільярди під загрозою: транш МВФ та фіндопомога ЄС опинилися на межі зриву через пробуксовку реформ у Раді

    Україна ризикує втратити наступний транш Міжнародного валютного фонду в розмірі 1,66 мільярда доларів, а разом із ним і прив’язане до програми фінансування від Європейського Союзу. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що під час переговорів із місією МВФ у Києві ключовою темою стало саме уповільнення темпів ухвалення критично важливих законодавчих рішень.

    Борги перед кредиторами та спірні закони

    Для успішного проходження чергового перегляду програми Україна повинна виконати низку чітких структурних маяків. Серед ключових вимог — набуття чинності законом про оподаткування цифрових платформ № 15111-д, підписання якого наразі заблоковано через суперечливі норми щодо публічних діячів (РЕР), що напряму загрожує європейській макрофінансовій підтримці.

    Крім того, парламент має невідкладно ухвалити законопроєкт № 15112-д щодо запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, гарантувати реальну незалежність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також перезавантажити Рахункову палату. Останній пункт уже зіткнувся з труднощами: Верховна Рада провалила формування відповідної конкурсної комісії.

    Загроза бюджетної кризи та заяви керівництва

    За словами народної депутатки, ще три обов’язкові законопроєкти має внести уряд, тоді як інші зобов’язання повністю перебувають у зоні прямої відповідальності Кабміну та профільних відомств. Тривожні оцінки Підласої збігаються з попередженнями голови податкового комітету Данила Гетманцева, який після серії провальних голосувань констатував, що масштабна фінансова криза вже перейшла в критичну фазу.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підкреслював, що саме від дисципліни парламенту залежить надходження до державного бюджету близько 15 мільярдів доларів сукупної міжнародної допомоги, без якої держава ризикує зіткнутися з вимушеним урізанням базових видатків.

     

  • Рятівний транш на випередження: країни ЄС готові достроково виділити Україні мільярди на оборону та підготовку до зими

    Рятівний транш на випередження: країни ЄС готові достроково виділити Україні мільярди на оборону та підготовку до зими

    Значна частина держав Європейського Союзу висловила готовність підтримати прохання офіційного Києва щодо дострокового надання траншів із масштабного дворічного кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про кошти, які першочергово призначалися для виплат у 2027 році, проте потрібні Україні вже зараз для закриття фінансових розривів. Про це за підсумками неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС у місті Віклов повідомила очільниця оборонного відомства Ірландії Хелен Макенті.

    Критичний дефіцит і загроза зимового блекауту

    Хоча неформальний формат міністерських консультацій не передбачає підписання юридичних рішень, політична воля союзників стала чітким сигналом готовності до компромісу. Міністерка оборони Ірландії, яка нині головує в Раді ЄС, наголосила, що представлений українською стороною звіт наочно продемонстрував гострий дефіцит ресурсів на тлі наближення холодів.

    Виступаючи перед колегами по відеозв’язку, міністр оборони України Євген Хмара повідомив, що російські окупанти вже атакували понад 75 відсотків об’єктів критичної інфраструктури країни. Європейські посадовці визнають, що Москва цілеспрямовано тероризує цивільне населення перед зимовим періодом. Раніше президент Володимир Зеленський констатував потребу в додаткових 27 мільярдах євро на оборонні витрати, закликавши спрямувати невикористані кредитні ліміти 2027 року на забезпечення термінових потреб уже в поточному бюджетному періоді.

    Розподіл 90 мільярдів євро та позиція дипломатів

    Затверджена загальна програма кредитування в обсязі 90 мільярдів євро спочатку була поділена порівну між 2026 та 2027 роками. Річний пакет у 45 мільярдів євро включає орієнтовно 28 мільярдів на сектор оборони та 17 мільярдів на пряме покриття бюджетних потреб. Як зазначила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, наразі безпосередньо на мілітарні потреби надійшло лише 8,47 мільярда євро, хоча Єврокомісія вже погодила номенклатуру продукції на 22 мільярди.

    Дипломати констатують, що навіть масштабний союзний кредит не перекриває всіх реальних видатків воюючої держави. Саме тому прискорення графіку платежів розглядається як ключовий інструмент стабілізації ситуації на фронті та в тилу, паралельно з прямою двосторонньою допомогою від європейських партнерів.

  • Дублін підтримує Київ: Ірландія виступила за прискорення виділення мільярдних траншів допомоги ЄС для України

    Дублін підтримує Київ: Ірландія виступила за прискорення виділення мільярдних траншів допомоги ЄС для України

    Міністри оборони країн Європейського Союзу під час неформальної зустрічі в Ірландії обговорили можливість дострокового фінансування України за рахунок європейських кредитних програм. Значна кількість держав-членів підтримала ініціативу Дубліна прискорити перерахування коштів, щоб подолати поточний дефіцит фінансування українського оборонного сектору. Про це повідомляє провідне міжнародне інформаційне агентство Reuters.

    Потреба в екстреному фінансуванні та позиція Ірландії

    Питання перенесення виплат на більш ранній термін порушив новий міністр оборони України Євген Хмара під час свого звернення до європейських колег у форматі відеозв’язку. Уряд України звернувся з проханням зрушити на ранніші строки частину коштів із масштабного кредиту ЄС на 90 мільярдів євро, розрахованого на 2026–2027 роки, зокрема транші в розмірі 45 мільярдів євро, заплановані на наступний рік.

    Міністерка оборони Ірландії Хелен Макенті на спільній пресконференції наголосила на гострій необхідності підтримки української сторони. «Я считаю, что из презентации украинского министра обороны было очень четко понятно, что существует дефицит финансирования. Поэтому значительное количество государств-членов поддержало эту просьбу», — зазначила вона. Оскільки зустріч носила неформальний характер у межах шістмісячного головування Ірландії в Раді ЄС, остаточні рішення ухвалюватимуться згодом на рівні урядів країн-членів та Європейської комісії.

    Контекст європейської підтримки

    На тлі посилення російських повітряних атак європейські посадовці активно шукають додаткові механізми допомоги. Раніше висока представниця ЄС Кая Каллас під час зустрічі в Ірландії закликала європейські столиці терміново передати Україні додаткові ракети-перехватчики для захисту міст, запропонувавши направляти навіть ті системи, термін зберігання яких добігає кінця. Сама ж Ірландія вже раніше затвердила власний пакет гуманітарної та фінансової допомоги Україні на суму 125 мільйонів євро, продовжуючи лідирувати в дипломатичному просуванні інтересів Києва на міжнародній арені.