Golovnitemu.com

Позначка: бюджет

  • Резервний фонд майже спорожнів: в уряду залишилось близько 700 мільйонів

    Резервний фонд майже спорожнів: в уряду залишилось близько 700 мільйонів

    Резервний фонд державного бюджету України, який має забезпечувати фінансування невідкладних витрат у кризових ситуаціях, опинився на критично низькому рівні. За інформацією журналіста Юрія Ніколова, станом на початок тижня у ньому залишилось близько 700 мільйонів гривень.

    Ця сума виглядає особливо контрастно на тлі попередніх обсягів фонду. Ще нещодавно його розмір становив близько 49 мільярдів гривень, а навіть обережні оцінки аналітиків у березні припускали залишок у кілька мільярдів. Фактичне ж скорочення до сотень мільйонів означає, що запас фінансової «подушки» для екстрених рішень практично вичерпано.

    Резервний фонд традиційно використовується для оперативного реагування на надзвичайні ситуації — від ліквідації наслідків обстрілів до фінансування критичних закупівель у сфері безпеки та інфраструктури. У воєнних умовах його роль лише зросла, адже рішення часто потрібно ухвалювати швидко, без тривалих бюджетних процедур.

    За оцінками експертів, нинішній рівень залишків може суттєво обмежити можливості держави реагувати на нові виклики. Йдеться не лише про військові загрози, а й про техногенні аварії, удари по інфраструктурі чи інші кризові сценарії, які потребують негайного фінансування.

    Скорочення фонду, за словами Ніколова, пов’язане з активним використанням коштів на різні державні програми та поточні витрати. Водночас офіційних розгорнутих пояснень уряду щодо структури витрат і механізмів поповнення резерву наразі немає.

    Фінансисти звертають увагу, що в умовах війни питання наповнення резервного фонду стає питанням стратегічної стійкості держави. Без достатнього запасу коштів навіть короткострокові кризи можуть перерости у системні проблеми.

    Наразі ключовим викликом залишається пошук балансу між фінансуванням поточних соціально-економічних програм і збереженням ресурсу для надзвичайних ситуацій. Адже саме резервний фонд є тим інструментом, який дозволяє державі діяти швидко тоді, коли часу на довгі погодження вже немає.

  • У Херсонській області викрили схему розкрадання на розмінуванні земель

    У Херсонській області викрили схему розкрадання на розмінуванні земель

    У Херсонській області правоохоронці викрили схему привласнення бюджетних коштів під час проведення робіт із гуманітарного розмінування. За даними слідства, йдеться про щонайменше 6,3 мільйона гривень, які були отримані за фактично не виконані роботи.

    Як повідомили у Київській міській прокуратурі, у справі підозрюються директор столичного оператора протимінної діяльності та керівниця групи саперів. Їм уже повідомлено про підозру за статтями Кримінального кодексу України щодо привласнення майна в особливо великих розмірах та службового підроблення.

    Слідство встановило, що група осіб створила мережу підконтрольних підприємств, які брали участь у тендерах на розмінування сільськогосподарських земель. Після перемоги у конкурсах компанія укладала договори з Центром гуманітарного розмінування та отримувала фінансування з державного бюджету.

    Однак фактичні роботи, як з’ясували правоохоронці, не проводилися. Для створення видимості небезпеки учасники схеми розкопували ґрунт і закладали предмети, схожі на боєприпаси, які згодом «виявляли» під час обстеження. У документації при цьому зазначали неправдиві обсяги виконаних робіт.

    Насправді ж ділянки, за які було отримано кошти, вже були розміновані у 2023–2024 роках і використовувалися фермерами для ведення господарства. Попри це, оператор протимінної діяльності отримав понад 6 мільйонів гривень за фіктивні послуги.

    До суду вже скеровано обвинувальні акти щодо фермерів, чиї землі фігурують у справі. Вони надали викривальні свідчення проти підозрюваних.

    Правоохоронці також перевіряють можливу причетність фігурантів до аналогічних схем у Миколаївській та Чернігівській областях. Йдеться про понад 600 гектарів земель і потенційні збитки на суму понад 53 мільйони гривень.

    Фінансування робіт здійснювалося в межах державної програми компенсації витрат на гуманітарне розмінування та відповідно до міжнародної підтримки в рамках інструменту Ukraine Facility.

    У разі доведення вини підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Посадовця Київзеленбуду звинувачують у збитках бюджету на 670 тисяч

    Посадовця Київзеленбуду звинувачують у збитках бюджету на 670 тисяч

    У Києві завершено досудове розслідування щодо колишнього посадовця комунального об’єднання «Київзеленбуд», якого підозрюють у службовій недбалості під час оновлення парку «Орлятко». Про це повідомили у Київській міській прокуратурі.

    За даними слідства, у 2023 році чиновник здійснював технічний нагляд за проведенням ремонтних робіт у Солом’янському районі столиці. Втім, він не забезпечив належного контролю за фактичними обсягами виконаних робіт і їхньою вартістю.

    У результаті з міського бюджету було безпідставно витрачено додатково 670 тисяч гривень. Правоохоронці вважають, що такі дії призвели до суттєвих збитків для громади міста.

    Дії обвинуваченого кваліфіковані за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки для громадських інтересів.

    Водночас під час досудового розслідування завдані збитки були відшкодовані в повному обсязі. Наразі справа скерована до суду для розгляду по суті.

  • У Кам’янці-Подільському викрили схему розкрадання майже 3 млн гривень на ремонтах

    У Кам’янці-Подільському викрили схему розкрадання майже 3 млн гривень на ремонтах

    У Кам’янці-Подільському правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, пов’язану з ремонтом тротуарів та укладанням бруківки. За даними слідства, збитки для міського бюджету становлять близько 2,8 млн гривень.

    Як встановили слідчі, організатором схеми був директор одного з департаментів міської ради, який одночасно є депутатом. До реалізації оборудки він залучив свого заступника, старшого інспектора профільного відділу, ще одного депутата — власника бізнесу з виробництва тротуарної плитки, виконроба та інших осіб.

    Слідство вважає, що протягом березня–грудня 2023 року учасники схеми організовували фіктивні закупівлі для проведення капітальних ремонтів. Тендерні процедури фактично не проводилися — переможців визначали заздалегідь, а до офіційних документів вносили неправдиві дані.

    Окрім цього, правоохоронці зафіксували випадки, коли роботи виконувалися не в повному обсязі або з порушенням якості, що також вплинуло на розмір завданих збитків.

    Наразі у справі вже оголошено підозри дев’ятьом особам. Ще п’ятьох фігурантів визнано причетними до схеми. Тривають експертизи, які мають остаточно встановити обсяг збитків та роль кожного з учасників.

    Справу розглядають як один із прикладів системних зловживань у сфері місцевих закупівель, де бюджетні кошти освоюються через підконтрольні структури без реальної конкуренції.

    Правоохоронці зазначають, що розслідування триває, а коло підозрюваних може розширитися.

  • Вартість паркування в центрі Києва зросте до 40 гривень за годину

    Вартість паркування в центрі Києва зросте до 40 гривень за годину

    У Києві вперше за останні п’ять років планують змінити тарифи на паркування. Вартість стоянки у всіх трьох зонах зросте на 5 гривень, а в центрі міста сягне 40 гривень за годину. Водночас місячні абонементи суттєво подешевшають.

    Про це повідомляють джерела, знайомі з підготовкою відповідного рішення в Київській міській державній адміністрації.

    Згідно з новою моделлю, вартість паркування переглянуть у всіх зонах міста. Найдорожче паркування, як і раніше, залишиться в центральній частині Києва, де тариф зросте до 40 гривень за годину.

    Паралельно влада пропонує значно здешевити абонементи. Якщо раніше місячний дозвіл на паркування коштував близько 5,7 тисячі гривень, то після змін його ціна може знизитися до 1,5 тисячі гривень. Такий абонемент діятиме одразу у всіх паркувальних зонах столиці.

    Втім, скористатися зниженою ціною зможуть не всі. За попередніми даними, придбати абонемент дозволять лише тим громадянам, які сплачують податки до бюджету Києва — незалежно від місця реєстрації. Йдеться про фізичних осіб-підприємців або офіційно працевлаштованих осіб. При цьому конкретний перелік податків, які братимуться до уваги, наразі не уточнюється.

    У КМДА пояснюють, що нова система має кілька цілей. Зокрема, йдеться про підвищення платіжної дисципліни серед водіїв, зменшення завантаженості вулиць та збільшення надходжень до міського бюджету.

    Очікується, що відповідне рішення можуть ухвалити найближчим часом після завершення внутрішніх погоджень.

  • Через недбалість чиновниці бюджет втратив 900 тисяч гривень: справа передана до суду

    Через недбалість чиновниці бюджет втратив 900 тисяч гривень: справа передана до суду

    Слідчі поліції Києва завершили досудове розслідування у справі щодо начальниці одного з відділів комунального підприємства «Київтеплоенерго» та направили обвинувальний акт до суду. Посадовицю підозрюють у службовій недбалості, яка призвела до збитків міського бюджету.

    За даними слідства, порушення були допущені під час організації відновлювальних робіт на тепломережах у Деснянському районі столиці, зокрема на Троєщині. На реалізацію цього проєкту з міського бюджету було виділено близько 9,4 мільйона гривень.

    Правоохоронці встановили, що фігурантка справи неналежно виконала свої службові обов’язки при підготовці фінансової документації. Зокрема, вона не перевірила обґрунтованість вартості будівельних матеріалів, які закуповувалися для проведення ремонтних робіт.

    У результаті було погоджено закупівлю асфальтобетону та щебенево-піщаних сумішей за суттєво завищеними цінами. Через відсутність належного контролю комунальне підприємство переплатило постачальникам понад 900 тисяч гривень.

    Дії посадовиці кваліфіковано за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

    Наразі справу передано до суду, який має визначити ступінь відповідальності обвинуваченої.

  • У Франківську викрили схему з фіктивними медпослугами на 1,5 мільйона

    У Франківську викрили схему з фіктивними медпослугами на 1,5 мільйона

    Правоохоронці Івано-Франківської області викрили схему безпідставного отримання бюджетних коштів у одному з медичних закладів обласного центру. За даними слідства, йдеться про понад 1,5 мільйона гривень, які були отримані за фіктивно надані медичні послуги.

    Як повідомили у поліції, упродовж 2023–2024 років службові особи Комунального некомерційного підприємства «Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради» вносили неправдиві відомості до електронної системи охорони здоров’я. У документах зазначалося, що новонароджені нібито отримували лікування у складних неонатальних випадках, хоча фактично така допомога не надавалася.

    Унаслідок цього Національна служба здоров’я України перерахувала закладу понад 1,5 мільйона гривень за відповідними пакетами медичних гарантій. Загалом слідчі встановили 48 фіктивних випадків, які стали підставою для нарахування коштів.

    За версією правоохоронців, організаторкою схеми була колишня директорка медзакладу. Вона, використовуючи службове становище, забезпечувала формування, погодження та подання до НСЗУ завідомо неправдивих звітів про обсяги наданих послуг.

    На підставі зібраних доказів, зокрема показань свідків, вилучених документів та результатів судово-економічної експертизи, 23 березня їй повідомили про підозру за статтею про зловживання владою або службовим становищем.

    Суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 тисяч гривень.

    Оперативний супровід у справі здійснюють співробітники Управління стратегічних розслідувань, а процесуальне керівництво забезпечує Окружна прокуратура Івано-Франківська.

    Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють інших осіб, які можуть бути причетними до незаконного отримання бюджетних коштів.

  • Суд у Харкові скасував обмеження пенсії ексочільнику прокуратури Дмитру Казаку

    Суд у Харкові скасував обмеження пенсії ексочільнику прокуратури Дмитру Казаку

    Колишній очільник Миколаївської обласної прокуратури Дмитро Казак через суд домігся скасування обмежень своєї пенсії та відновлення виплат у повному обсязі. Відповідне рішення ухвалив Харківський окружний адміністративний суд, зобов’язавши Пенсійний фонд України виплачувати ексчиновнику понад 156 тисяч гривень на місяць замість близько 44 тисяч, які він отримував після застосування понижувальних коефіцієнтів.

    Йдеться про обмеження спеціальних пенсій прокурорів, які уряд намагався запровадити через бюджетні механізми. У 2026 році ці обмеження були повторно закріплені постановою, однак Казак оскаржив їх у суді та виграв справу.

    Суд встановив, що фактичний розмір пенсії позивача становить 156 692 гривні, але був штучно зменшений до 44 733 гривень. Такі дії Пенсійного фонду визнано протиправними. У рішенні наголошується, що зміна обсягу соціальних гарантій через закон про державний бюджет суперечить Конституції, а отже, потребує окремого законодавчого врегулювання.

    Дмитро Казак є одним із наймолодших керівників обласних прокуратур в історії України. Він отримав право на пенсію ще у 29 років після оформлення інвалідності, що дозволило йому претендувати на спеціальні виплати за наявності лише десяти років стажу. Така практика свого часу викликала суспільний резонанс через значну кількість прокурорів із подібним статусом.

    Після початку перевірок у прокуратурі частина працівників звільнилася або відмовилася підтверджувати інвалідність. Сам Казак залишив органи ще до цих перевірок. Надалі він виїхав за кордон і нині проживає у Швеції.

    За даними матеріалів справи, під час оформлення пенсії були використані довідки про заробітну плату, яка нібито становила майже 196 тисяч гривень на місяць. Це дозволило встановити пенсію на рівні понад 156 тисяч гривень, що перевищує як середній заробіток, так і виплати чинним прокурорам на аналогічних посадах.

    Попри спроби уряду обмежити спеціальні пенсії, судова практика свідчить, що такі рішення регулярно оскаржуються і скасовуються. Водночас у Верховній Раді вже перебуває законопроєкт, який передбачає перегляд підходів до спецпенсій. Документ був підтриманий у першому читанні, але подальше його просування наразі призупинене.

    Експерти зазначають, що ситуація зі спецпенсіями залишається однією з найбільш дискусійних у соціальній політиці. З одного боку — питання дотримання законних гарантій, з іншого — фінансова стійкість системи, де більшість пенсіонерів отримують значно менші виплати.

    Рішення у справі Казака вкотре актуалізує проблему привілейованих пенсій і ставить під сумнів ефективність спроб уряду обмежити такі виплати без комплексних змін законодавства.

  • У Полтавській області БЕБ оголосило підозру у справі про ухилення від ПДВ не тій особі

    У Полтавській області БЕБ оголосило підозру у справі про ухилення від ПДВ не тій особі

    У Полтавській області розслідування Бюро економічної безпеки щодо можливого ухилення від сплати податку на додану вартість викликало питання щодо об’єктивності встановлення підозрюваних у справі.

    Про це пише тг-канал “Злий Фіскал”.

    Йдеться про діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛ ІНДАСТ», яке, за даними слідства, могло реалізовувати продукцію із застосуванням схем мінімізації податкових зобов’язань. У фокусі — операції з електронними сигаретами та їх компонентами.

    За матеріалами, які опинилися у розпорядженні журналістів, компанія могла використовувати одразу кілька механізмів для уникнення сплати ПДВ. Зокрема, частину товарів оформлювали як операції, звільнені від оподаткування, що дозволяло не нараховувати податок при реалізації. За попередніми оцінками, лише за кілька місяців 2023 року бюджет недоотримав близько 1,8 мільйона гривень.

    Інша схема полягала у викривленні бухгалтерського обліку. Фактично проданий товар залишався на балансі підприємства як нереалізований, що дозволяло не відображати операції у податковій звітності. За рахунок цього, за оцінками, могли бути занижені податкові зобов’язання ще приблизно на 5 мільйонів гривень.

    Сумарно можливі втрати бюджету оцінюються у майже 6,8 мільйона гривень.

    Втім, ключове питання виникає щодо визначення відповідальних осіб. За інформацією з джерел, підозру у справі отримала жінка, яка почала працювати на підприємстві вже після періоду, коли могли реалізовуватися описані схеми.

    Водночас особа, яка керувала компанією у період здійснення господарських операцій, що стали предметом розслідування, у статусі підозрюваного не фігурує.

    Офіційні коментарі правоохоронних органів щодо причин такого рішення наразі відсутні. Досудове розслідування триває.

  • Київрада планує збільшити капітал «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн

    Київрада планує збільшити капітал «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн

    У четвер, 26 березня, Київська міська рада розгляне питання про збільшення статутного капіталу комунального підприємства «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Це рішення є частиною підготовки столиці до наступного опалювального сезону.

    Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко.

    За його словами, місто вже спрямувало понад 10 млрд грн із бюджету на заходи енергостійкості. Йдеться про реалізацію першочергових проєктів, передбачених планом підготовки до зими.

    Окрім цього, депутати мають розглянути передачу до комунальної власності обладнання мобільної генерації теплової та електричної енергії. Зокрема, Київ може отримати шість модульних когенераційних установок від Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.

    «Це важливі питання для міста. Київ уже готується до наступної зими, яка буде складною», — наголосив Кличко.

    Мер нагадав, що раніше Київрада вже ухвалила план енергостійкості столиці, який підтримали 92 депутати. Загальний обсяг фінансування заходів у межах цього плану оцінюється більш ніж у 60 млрд грн.

    За словами Кличка, місто використовує всі можливості бюджету для реалізації цих проєктів, однак без підтримки держави обійтися не вдасться. Йдеться як про додаткове фінансування, так і про забезпечення необхідним обладнанням.

    Він також закликав не політизувати питання енергетичної безпеки столиці та зосередитися на практичній реалізації проєктів.

    «Потрібно працювати спільно — всім гілкам влади, всім службам. Консолідувати ресурси, бо йдеться про те, як Київ пройде наступну зиму», — підсумував мер.