Позначка: бюджетні кошти

  • Дитяча безпека як бізнес: хто заробляє на укриттях в Одеській області

    Дитяча безпека як бізнес: хто заробляє на укриттях в Одеській області

    Попри те, що ракетні загрози давно стали постійним елементом життя південних регіонів, а захист дітей визначений державою як абсолютний пріоритет, в Одеській області безпека шкіл і дитсадків перетворилася на джерело стабільних фінансових потоків для вузького кола наближених підрядників. Замість прозорої конкуренції та якісного будівництва сформовано закриту вертикаль, де рішення ухвалюються під заздалегідь визначений результат, а кошти платників податків розчиняються у схемах із завищеними кошторисами.

    Керівництво Департаменту капітального будівництва Одеської ОДА, який очолює В’ячеслав Кіпер, разом із його заступником Фігелем та директором департаменту Байлуком вибудувало систему, що охоплює всі етапи тендерних процедур — від планування закупівель до визначення остаточного переможця. Технічні вимоги, строки, зміст документації та досвід, необхідний для участі, прописані таким чином, щоб жодна стороння компанія не могла подати повноцінну пропозицію. Відсутність конкуренції перетворила державні підряди на гарантований бізнес для обраних.

    Центральним бенефіціаром цієї схеми стала компанія «СПК “ФЛАГМАН”», чиї фінансові показники стрімко зростають саме на тлі реалізації проектів, пов’язаних із цивільним захистом. Компанія отримує найбільші контракти, попри те, що рентабельність її діяльності нагадує транзитні структури, створені не для якісного виконання робіт, а для акумуляції коштів. Саме за таким сценарієм було реалізовано проєкт зі зведення укриття для дитячого садка «Оленка» у селі Маяки. Тендерна документація була складена так, що лише «Флагман» відповідав усім вимогам, а штучне завищення критеріїв до досвіду та обсягів робіт повністю заблокувало доступ незалежних підрядників.

    У підсумку договір на понад 38,8 мільйона гривень отримала саме ця компанія, хоча реальні обсяги будівництва могли коштувати значно дешевше. Аналіз кошторису демонструє системне завищення цін на ключові матеріали — бетон, щебінь, арматуру, будівельні суміші та обладнання. У деяких позиціях вартість перевищує ринкову у два, а подекуди й у п’ять разів. Лише на основних матеріалах потенційна переплата перевищує 5,5 мільйона гривень — суму, яка могла бути використана для зміцнення безпеки, а не для збагачення пов’язаних осіб.

    Схеми, які реалізуються під керівництвом Кіпера, цим епізодом не обмежуються. В області фіксуються інші випадки зловживань: від силового тиску та фальсифікацій кримінальних справ у межах конфлікту навколо майна родини Ксенофонтов і компанії «Патріарх Холл» — до масштабних розкрадань бюджетних та міжнародних коштів у кількох громадах. У Вигоднянській, Маяківській та Вилківській громадах підконтрольні структури на кшталт «ДАВМІР СТРОЙ», «БУД-МАРКА» та «Південна Українська Будівельна Компанія» систематично завищували вартість матеріалів на 25–40%, створюючи ланцюжки для подальшого виведення коштів.

    Таким чином, сфера, покликана гарантувати безпеку дітей під час повітряних тривог, стала однією з найприбутковіших для групи посадовців, які контролюють будівельні тендери в області. Натомість реальна якість укриттів, дотримання будівельних норм і швидкість виконання робіт залишаються на другому плані. У ситуації, коли кожна хвилина під час ракетної атаки може коштувати життя, така модель управління є не лише проявом корупції, а й прямою загрозою для тисяч дітей та їхніх батьків.

  • На Миколаївщині хочуть перевірити результати ключових тендерів у лікарнях та інфраструктурі

    На Миколаївщині хочуть перевірити результати ключових тендерів у лікарнях та інфраструктурі

    На Миколаївщині у центрі уваги опинилися одразу кілька великих будівельних проєктів у медичній сфері та інфраструктурі. Громадські активісти та аудитори звертають увагу на окремі тендери, вартість робіт і вибір підрядників, що викликало запитання щодо прозорості процесів.

    У публічних обговореннях фігурує керівник області Віталій Кім, діяльність якого останніми місяцями активно обговорюється в соцмережах. Місцеві мешканці відзначають контраст між інформаційною діяльністю керівництва регіону та повільними темпами відновлення критичної інфраструктури, зокрема системи водопостачання, яка залишається проблемною вже третій рік.

    Одним із найбільш резонансних став тендер на реконструкцію Миколаївської обласної дитячої лікарні вартістю близько 600 млн грн. За даними публічних реєстрів, перемогу отримала компанія «Антарес БУД». Учасники громадського моніторингу стверджують, що деякі вимоги тендерної документації могли бути прописані таким чином, що потенційно обмежували конкуренцію.

    Єдиного конкурента відхилили через формальну невідповідність, яку, за оцінкою місцевих активістів, можна трактувати як дискусійну. Представники Держаудитслужби також звертали увагу на окремі моменти тендеру, зазначаючи, що частина підстав для відхилення потребує додаткового обґрунтування.

    У минулі роки ця ж компанія вже виконувала будівельні підряди в регіоні, частина з яких потрапляла в публічні обговорення через строки виконання робіт та вартість.

    Ще один контракт — приблизно на 200 млн грн — стосувався робіт для Баштанської лікарні. Тут перемогу отримало ТОВ «Південьбуд Миколаїв ЛТД». Громадські моніторингові ініціативи також звертали увагу на відсутність реальної конкуренції та суттєве зростання кошторису у порівнянні з попередніми оцінками.

    Крім медичної сфери, дискусії торкнулися і відновлення водогону. Попри укладені контракти з великими підрядними організаціями, серед яких «Укртрансмост», «Ростдорстрой» та «Автомагістраль-Південь», питання забезпечення міста стабільним водопостачанням досі залишається відкритим.

    У соцмережах та місцевих спільнотах мешканці Миколаївщини наголошують, що регіон досі працює в умовах обмежених ресурсів, а частина інфраструктури відновлюється за рахунок донорських програм чи волонтерських ініціатив. У цьому контексті громадськість очікує від державних контролюючих органів ретельних перевірок великих закупівель та їх відповідності законодавству.

    Попри активну публічну присутність керівництва області, миколаївці очікують конкретних результатів у сфері відновлення водопостачання, медичних установ та соціальних об’єктів.

    Офіційних реакцій на окремі звернення активістів поки немає, однак у регіоні сподіваються, що ситуація з великими підрядами отримає належну оцінку з боку державних структур.

  • У Києві фірму-підрядника підозрюють у завищенні вартості матеріалів для укриття

    У Києві фірму-підрядника підозрюють у завищенні вартості матеріалів для укриття

    У столиці розгортається черговий скандал, пов’язаний із закупівлями для будівництва шкільних укриттів. За наявною інформацією, у Печерському районі привернув увагу правоохоронців та антикорупційних експертів тендер на спорудження укриття для спеціалізованої школи №181 ім. Івана Кудрі.

    24 жовтня 2025 року Управління освіти Печерської РДА уклало договір з ТОВ «ІНТЕГРАЛ БУД-СТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 41242077) на суму 207,1 млн грн. У документації зазначалося, що підрядник має мати досвід роботи саме з будівництва укриттів, причому укладених через Prozorro. Подібні вимоги часто обмежують конкуренцію, і в цьому випадку в торгах узяв участь лише один претендент.

    Аналітичні дані щодо діяльності компанії-переможця викликали додаткові запитання. При задекларованому доході 94,5 млн грн у 2024 році чистий прибуток становив лише близько 2,2%. У структурі активів понад 95% фінансування — позикові кошти, а офіційний штат нараховує 21 особу. Експерти зазначають, що такі ознаки характерні для ризикових або технічних підрядників, часто залучених як проміжна ланка у складних схемах.

    Серед найбільш резонансних моментів — вартість окремих матеріалів у кошторисі. За даними аналізу, ціни значно перевищували ринкові. Так, гумовий гранулят SBR кошторисом закладено по 250 грн за кілограм, тоді як середня ринкова ціна становить 13–19 грн. Покрівельний руберойд РКК-350Б включено по 159 грн за квадратний метр, що у кілька разів вище середніх пропозицій на профільних ринках (17–21 грн). Лише на окремих позиціях йдеться про можливе перевищення витрат більш ніж на 11 млн грн.

    Тендер став об’єктом уваги через масштаб фінансування та важливість будівництва укриттів для освітніх закладів столиці. У той час, коли потреба в укриттях залишається критичною, громадські організації закликають до ретельної перевірки документації та діяльності підрядника.

    Ситуація навколо будівництва укриття у школі №181 продовжує розвиватися, а від контролюючих органів очікують подальших рішень щодо законності проведених закупівель.

  • Команда Терехова та Ісаєва фігурує у справі про масштабні розкрадання під час ремонту лікарні

    Команда Терехова та Ісаєва фігурує у справі про масштабні розкрадання під час ремонту лікарні

    У Харкові розгортається черговий корупційний скандал. За даними наших джерел, група високопосадовців міської влади організувала схему масштабного розкрадання бюджетних коштів, виділених на капітальний ремонт приміщень 4-го поверху терапевтичного корпусу комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» (ЄДРПОУ 02003787).

    До кола фігурантів входять голова Харківської міської ради Ігор Терехов, його заступник Дмитро Ісаєв, директор Департаменту благоустрою Костянтин Лиска та директор КНП Дмитро Черепов. За даними джерел, вони діяли через підконтрольні структури, серед яких — ФОП Юрій Костюк (РНОКПП 2676700595).

    Ключовим елементом схеми став тендер UA-2025-09-17-014181-a на 17 811 000 грн. Замовник — КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» — свідомо встановив дискримінаційну вимогу: розрахунок договірної ціни виключно в програмному комплексі АВК-5. Це штучно обмежило конкуренцію та забезпечило перемогу єдиному учаснику — ФОП Костюку.

    Аналіз укладеного договору №535 від 13 жовтня 2025 року виявив значні завищення вартості будматеріалів. Окремі позиції були переплачені у 2–6 разів і більше.

    Зокрема:
    • вологостійкий гіпсокартон — 298 грн/м² при ринковій ціні 146 грн;
    • звичайний гіпсокартон — 270 грн/м² при ринку 110 грн;
    • кабель ВВГнг 3×2,5 мм² — 79,3 грн/м при реальних до 50 грн;
    • суміш Ceresit CM 117 — 45,28 грн/кг проти ринкових 21,6 грн;
    • алюмінієві перегородки — 20 000 грн/м², що в рази перевищує реальну вартість.

    Ці та інші позиції свідчать про масштабне завищення кошторису та цілеспрямований розподіл бюджетних грошей між задіяними особами.

    Після направлення скарг до ключових контролюючих та правоохоронних органів Харкова та України процес зрушив з місця. Харківська обласна прокуратура вже внесла відомості до ЄРДР за №42025220000000264 за ч. 4 ст. 191 КК України — розтрата та заволодіння майном у особливо великих розмірах.

    Розслідування триває, і, за даними наших джерел, отримані матеріали — лише верхівка айсберга. З огляду на масштаби завищення бюджету та участь високопосадовців, справа може розширитися до повноцінного кримінального провадження з новими підозрами та фігурантами.

  • Будівництво без будівництва: чиновники й підрядники списували кошти через фальшиві акти виконаних робіт

    Будівництво без будівництва: чиновники й підрядники списували кошти через фальшиві акти виконаних робіт

    На будівництві водопроводів у Миколаївській та Дніпропетровській областях діяла масштабна корупційна схема, у якій поєдналися інтереси високопосадовців, відповідальних за контроль будівництва, та лояльних підрядних компаній. За даними слідчих, керівники підрядних структур системно підробляли будівельну документацію, а посадовці Міністерства розвитку громад та територій, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури та місцевих адміністрацій забезпечували її легалізацію та оплату.

    У центрі схеми — фальсифікація актів виконаних робіт КБ-2В і довідок КБ-3. Саме ці документи є ключовими для визначення обсягу робіт та підставою для перерахування коштів підрядникам. За версією слідства, підрядники масово завищували обсяги, включали етапи, які фактично не виконувались, та використовували фіктивні або недійсні підписи технічного нагляду. Усі ці папери подавалися як офіційні й ставали підставою для багатомільйонних оплат із державного та місцевих бюджетів.

    До схеми були залучені посадовці структур, які за законом зобов’язані контролювати достовірність документації. Йдеться про представників Міністерства розвитку громад та територій під керівництвом міністра Олексія Кулеби; посадових осіб Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яким керує Сергій Сухомлин; службовців Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області на чолі з Андрієм Донченком; а також посадовців Миколаївської ОВА, підпорядкованих голові області Віталію Кіму. Саме їх погодження та відсутність будь-яких зауважень дозволяли фіктивним актам проходити всі етапи контролю.

    Підрядні компанії — зокрема ТОВ «Автомагістраль-Південь» і ТОВ «Шляховик-97» — систематично подавали на оплату підроблені акти, складені заднім числом. У документах містилися завідомо неправдиві дані: неіснуючі поставки матеріалів, завищені у рази обсяги робіт, відображення етапів, які ніколи не здійснювалися. Підписи технічного нагляду часто не збігалися з підписами реальних інженерів або виконувалися сторонніми особами.

    Коли правоохоронці намагалися витребувати документацію через судові ухвали, окремі посадовці блокували такі запити або штучно затягували перевірки. Це створювало умови для безперешкодного виведення бюджетних коштів та подальшого знищення доказів.

    У реальності значна частина робіт, зазначених у фіктивних актах, виконана не була. Проте саме ці документи ставали формальною підставою для перерахування мільйонних сум підрядникам — коштів, які мали йти на будівництво критичної інфраструктури, але натомість осідали у приватних руках.

    Розслідування триває. Слідчі встановлюють повний перелік учасників, суму завданих збитків та масштаби корупційної мережі, яка охопила одразу декілька регіонів та державних структур.

  • Схема фіктивної закупівлі на 13 мільйонів: у Полтавській області викрили посадовців, які «поставили» телефони тільки на папері

    Схема фіктивної закупівлі на 13 мільйонів: у Полтавській області викрили посадовців, які «поставили» телефони тільки на папері

    Правоохоронці викрили у Полтавській області масштабну корупційну схему, пов’язану з незаконним заволодінням бюджетними коштами під час закупівлі супутникових телефонів для військових. За даними Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, підозри оголошено трьом посадовцям департаменту міської ради та директору приватного товариства.

    Слідство встановило, що у 2023 році директор департаменту разом із підлеглими спеціалістами, діючи у змові з керівником комерційної фірми, організували проведення закупівлі 70 супутникових телефонів за завідомо завищеною ціною. Метою було отримання неправомірної вигоди та подальше привласнення частини бюджетних коштів.

    Посадовці забезпечили закупівлю без конкурентних процедур і призначили переможцем заздалегідь обране підприємство. Формальний ринковий моніторинг, який мав підтвердити адекватність ціни, був навмисно побудований виключно на завищених пропозиціях, що створило видимість законної вартості товару.

    Після укладення договору директор товариства подав накладну з неправдивими даними про повну поставку телефонів, хоча насправді жодної партії не було. Інший спеціаліст департаменту вніс до документів фейкові відомості про отримання обладнання, знаючи, що поставка не відбулася.

    На підставі сфальсифікованих актів директор департаменту підписав платіжні інструкції. На рахунок компанії-підрядника було перераховано понад 13 млн грн з місцевого бюджету. Лише після отримання грошей директор товариства придбав телефони у стороннього постачальника за значно нижчою ціною, а різницю між реальною та фіктивною вартістю учасники схеми розподілили між собою.

    Збитки місцевого бюджету оцінили у понад 5 млн грн.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за статтями щодо зловживання владою та службового підроблення (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України). Усім фігурантам уже обрано запобіжні заходи.

  • Тендери Харківської ОВА: компанію «Промтекс» підозрюють у завищенні вартості відбудови Харківщини

    Тендери Харківської ОВА: компанію «Промтекс» підозрюють у завищенні вартості відбудови Харківщини

    Підрядник, який активно залучається до відбудови Харкова та області, опинився в епіцентрі гучного скандалу. Приватне підприємство «Будівельна фірма “ПРОМТЕКС”» стало фігурантом низки підозрілих угод, що стосуються використання бюджетних коштів, виділених на відновлення об’єктів, пошкоджених російськими обстрілами.

    Аналіз укладених договорів та тендерної документації Харківської обласної військової адміністрації та Харківської міської ради вказує на системний характер можливих маніпуляцій, які забезпечували перемогу саме цього підрядника та створювали умови для завищення вартості робіт.

    Одним із найбільш показових прикладів стало відновлення КЗ «Чугуївський ліцей №2» (тендер UA-2023-08-11-000194-a). Початкова сума договору з ПП «Промтекс» становила 235,16 млн грн, однак уже наприкінці 2023 року Харківська ОВА без проведення нового тендеру збільшила суму ще на 64 млн грн. У договорах виявлено положення про так звану «динамічну договірну ціну», яка не містить чіткого порядку перегляду. Це створює можливості для штучного роздування кошторису та непрозорого використання бюджетних коштів.

    Схожа ситуація і з будівництвом захисної споруди для Харківського ліцею №124 (тендер UA-2025-10-01-012314-a) на суму 51,99 млн грн. Документація має ознаки підлаштування під одного учасника, а сам договір дозволяє оплачувати «додаткові роботи», які не були передбачені первинним предметом закупівлі. Такий механізм традиційно використовують для неконтрольованого збільшення вартості проєкту поза конкурентними процедурами.

    У тендерах на аварійно-відновлювальні роботи багатоквартирних будинків на вулицях Бучми та Ужвій Наталії також виявлено низку бар’єрів, що фактично усували конкуренцію. Серед них — надмірні вимоги до пакету документів та завищена вимога до доходу потенційного учасника за 2024 рік на рівні 90% від очікуваної вартості закупівлі. Ці умови відсікають малі та середні підприємства, залишаючи простір лише для «потрібного» підрядника.

    Сукупність виявлених фактів вказує на можливу змову між посадовцями Департаментів Харківської ОВА і міськради та приватним підприємством «Промтекс». Маніпуляції з тендерними процедурами та зміна цінових умов відкривають шлях до непрозорого освоєння коштів, які мали б бути спрямовані на термінову відбудову регіону після руйнувань.

  • Чиновники Полтавської міськради привласнили понад 5 млн грн під виглядом закупівлі техніки для ЗСУ

    Чиновники Полтавської міськради привласнили понад 5 млн грн під виглядом закупівлі техніки для ЗСУ

    У Полтаві правоохоронці викрили схему привласнення понад 5,4 мільйона гривень бюджетних коштів, призначених для закупівлі обладнання для потреб територіального центру комплектування. Про це повідомив Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України.

    За даними слідства, організатором схеми виступив колишній директор одного з департаментів Полтавської міської ради. Він залучив головного спеціаліста з публічних закупівель та матеріально відповідальну особу, після чого учасники домовилися з директором приватної компанії, яка займається продажем комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення.

    У 2023 році посадовці міськради ініціювали закупівлю 70 супутникових телефонів із комплектуючими нібито для потреб Полтавського обласного ТЦК та СП. Формальним постачальником стала підконтрольна приватна фірма. Однак встановлено, що техніку придбали за значно завищеними цінами, унаслідок чого з місцевого бюджету незаконно вивели понад 5,4 млн грн.

    На підставі зібраних доказів колишньому керівнику департаменту, двом його підлеглим та директору приватного підприємства повідомлено про підозру. За інформацією Нацполіції, залежно від ролі кожного їхні дії кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за зловживання владою та службовим становищем, а також службове підроблення.

    Підозрюваним загрожує до шести років позбавлення волі. Слідчі наразі готують клопотання про обрання запобіжних заходів.

  • КВБЗ отримує мільярдні держзамовлення попри російських бенефіціарів

    КВБЗ отримує мільярдні держзамовлення попри російських бенефіціарів

    Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) і надалі залишається головним отримувачем державних замовлень у сфері вагонобудування, незважаючи на те, що його кінцевими бенефіціарами є громадяни Росії, частина яких перебуває у санкційних списках РНБО та внесена до бази «Миротворець». Попри воєнний стан і ризики національної безпеки, підприємство фактично зберегло статус монополіста й продовжує вигравати тендери з одним учасником, отримуючи мільярди гривень бюджетних коштів.

    На підприємстві офіційно працює близько 4,5 тисячі осіб, серед яких приблизно тисяча — керівники. Зарплата управлінців коливається від 30 до 200 тисяч гривень, не враховуючи премій, надбавок і додаткових компенсацій. Це означає, що лише утримання керівного складу обходиться підприємству у 100–200 мільйонів гривень щомісяця. Такий фінансовий тягар завод перекладає на державу, регулярно вимагаючи нових замовлень та дотацій як від бюджету, так і від «Укрзалізниці».

    Вартість пасажирських вагонів, які виробляє КВБЗ, за останні роки зросла з 0,63 млн доларів до 2,3 млн доларів за одиницю. Такий стрибок відбувається на тлі відсутності незалежного аудиту витрат і практики проведення тендерів із мінімальною конкуренцією. У результаті держава змушена оплачувати майже вчетверо дорожчі вагони, не маючи жодного інструменту контролю.

    Окреме питання — державний кешбек у розмірі 10%, завдяки якому завод отримує понад 100 мільйонів гривень додатково з кожного мільярда замовлень. Як саме розподіляються ці кошти, невідомо, оскільки перевірки та аудит фактично не проводяться.

    Попри численні зауваження експертів і суспільні ризики, ситуація не змінюється: КВБЗ продовжує отримувати мільярдні державні контракти без реального контролю за фінансовою ефективністю та прозорістю. У результаті маємо замкнене коло: держава виділяє кошти, завод їх освоює, але визначити, як саме вони були витрачені, неможливо.

  • Схема “для своїх”: як на Харківщині зникають мільйони під прикриттям відбудови

    Схема “для своїх”: як на Харківщині зникають мільйони під прикриттям відбудови

    Поки держава рахує кожну копійку на відбудову зруйнованої інфраструктури, у Харківській області, схоже, ніхто й не планував “затягувати паски”. Під прикриттям гучних назв і стратегічних підприємств уже понад рік, за повідомленнями джерел, діє масштабна корупційна схема, що охоплює одразу кілька структур: «Харківобленерго», «Дороги Харківщини», «Південну залізницю» та «Чугуївський авіаремонтний завод».

    Суть схеми типова для українських реалій: державні підприємства проводять тендери формально, але фактично “під своїх”. Переможцями знову й знову стають одні й ті самі компанії — ТОВ «ПСК Енергобуд», ТОВ «Регіон-Буд», ПП «Голден І К», ТОВ «Техімпекс». Конкуренції немає взагалі: один учасник, завищені у два-три рази ціни, потрібні підписи — і чергові десятки мільйонів бюджетних гривень “освоєні”.

    Показовий кейс — договір «Енергобуду» на аварійно-відновлювальні роботи в Харкові. Сума — понад 17 мільйонів гривень. За документами — серйозний обсяг будівництва та ремонту. На практиці — місцеві мешканці не бачили ні техніки, ні бригад, ні реальних робіт.

    Натомість акти виконаних робіт існують і виглядають бездоганно з точки зору паперів. Їх підписують особисто керівники державних підприємств, фактично легалізуючи роботи, яких не було.

    Далі, за інформацією джерел, запускається класична “пральня”: гроші заходять на рахунки фірм-переможців, потім проходять через низку рахунків-одноденок, “обробляються” через фіктивний ПДВ, знімаються готівкою і розчиняються в “чорній касі”. Самі ж компанії, які формально виграють тендери, часто не мають ні власної техніки, ні штату працівників, ні навіть нормального офісу. Зате мають головне — зв’язки і покровителів у регіональній владі.

    Найбільш показове у цій історії — реакція правоохоронців. За словами співрозмовників, слідчі структури про цю схему знають уже щонайменше півтора року. Однак за цей час не було жодних реальних процесуальних дій: ані гучних обшуків, ані підозр, ані кадрових рішень щодо керівників держпідприємств, які ставлять підписи під актами.

    Усі фігуранти продовжують залишатися на своїх посадах і далі розпоряджатися бюджетними потоками. Тим часом через фінансові “віялові маршрути” й надалі можуть зникати десятки мільйонів гривень — тих самих, яких формально бракує на відбудову міст, доріг та енергетики.

    На тлі постійних заяв про дефіцит бюджету, необхідність міжнародних кредитів і донатів від громадян, історія із харківськими тендерами виглядає особливо цинічно. Поки одні збирають гроші на генератори, будматеріали та відновлення домівок, інші перетворюють державні підряди на механізм збагачення обмеженого кола людей.

    По колу ходять одні й ті самі компанії — «Енергобуди», «Регіон-Буди», «Голдени», — а кінцеві вигодонабувачі, за словами джерел, роками залишаються тими ж: впливові фігури, які контролюють ключові сфери в регіоні.

    Тож коли наступного разу пролунає фраза, що держава “не має коштів на відновлення”, варто згадати про іншу сторону медалі: гроші є, але значна їх частина продовжує “освоюватися” через тендери “для своїх”. І якщо найближчим часом у кабінетах «Харківобленерго» та інших згаданих структур таки почнуться обшуки, цьому навряд чи хтось щиро здивується.