Позначка: чиновники

  • Чиновники з НКРЕКП, НАЗК і ЦВК отримують від 217 тис. грн на місяць

    Чиновники з НКРЕКП, НАЗК і ЦВК отримують від 217 тис. грн на місяць

    Попри війну та складну економічну ситуацію, зарплати українських держслужбовців зросли на 40,9%, і тепер у середньому становлять 54,4 тис. грн. Це втричі більше, ніж середня заробітна плата по країні, яка у 2024 році склала 21,5 тис. грн.

    За інформацією ЗМІ, найвищі зарплати отримують чиновники Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Рахункової палати, Апарату Верховної Ради, НАЗК та ЦВК. Оклади в цих структурах досягають 217-280 тис. грн на місяць.

    різне dqdiuzixeieeant

    Водночас чисельність держслужбовців скоротилася майже на 30%, але фонд їхньої оплати праці зріс до 188 млрд грн. Це викликає запитання щодо ефективності використання бюджетних коштів, адже в той час, коли значна частина українців змушена економити, доходи чиновників лише збільшуються.

  • Нова надбавка за володіння англійською мовою: Кабмін затвердив 10% надбавки для держслужбовців

    Нова надбавка за володіння англійською мовою: Кабмін затвердив 10% надбавки для держслужбовців

    Кабінет Міністрів України прийняв важливі рішення, які сприяють розвитку володіння іноземними мовами серед державних службовців та інших категорій працівників. Згідно з новим порядком, який затвердив уряд, буде встановлено 10% надбавки до посадового окладу для тих, хто володіє англійською мовою на рівні не нижче В2. Ця надбавка поширюється на держслужбовців, військових, поліцейських та працівників освіти.

    Затверджено Порядок встановлення надбавки за володіння англійською мовою деяким категоріям осіб, що набере чинності одночасно з набранням чинності частиною шостою ст. 4 ЗУ “Про застосування англійської мови в Україні” та діятиме протягом чотирьох років

    – написав Мельничук.

    За його словами, документом визначено встановлення надбавки за володіння англійською мовою на рівні не нижче В2 за шкалою рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR) у розмірі 10% посадового окладу:

    • головам місцевих державних адміністрацій (заступникам);
    • військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом; поліцейським;
    • керівникам державних наукових установ;
    • керівникам закладів вищої освіти;
    • працівникам сфери освіти і науки та деяким іншим категоріям осіб.

    У 2024 році Президент України Володимир Зеленський підписав закон “Про застосування англійської мови в Україні”.

    Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт, який надає англійській статус однієї з мов міжнародного спілкування в Україні. Документ визначає категорії посад, кандидати на які зобов’язані володіти англійською мовою, а також забезпечуватиме вивчення англійської у закладах дошкільної освіти.

  • Скандал у Генштабі: високопосадовців підозрюють у розкраданні 246 млн грн

    Скандал у Генштабі: високопосадовців підозрюють у розкраданні 246 млн грн

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили корупційну схему на 246 млн грн під час розробки системи автоматизації управління військами «ДЗВІН».

    До розкрадань причетні високопосадовці Генерального штабу ЗСУ та директор приватної компанії, що була залучена до розробки системи.

    Слідство зʼясувало, що у 2016 році Міноборони уклало контракт на розробку «ДЗВІН» з компанією без потрібного досвіду. За 4 роки техзавдання змінювали 13 разів, витрати зросли на 300 млн грн. Додаткові 115 млн грн витратили через необґрунтоване зростання кількості дослідних зразків.

    НАБУ і САП виявили, що «ДЗВІН» не відповідав техзавданню, був несумісним з протоколами НАТО і не інтегрувався з іншими військовими системами.

    Після початку розслідування причетні намагалися приховати документи та пришвидшили модернізацію. «ДЗВІН» прийняли на озброєння у 2022 році, а у 2024-му планували виділити на нього нове фінансування. НАБУ підозрює, що корупція могла продовжитися.

  • Корупція на війні: керівництво податкової Сум організувало схему з фіктивним ремонтом

    Корупція на війні: керівництво податкової Сум організувало схему з фіктивним ремонтом

    У Сумах викрили масштабну корупційну схему у керівництві обласного управління податкової служби. Чиновники намагалися отримати мільйони гривень через фіктивний тендер на ремонт власної адміністративної будівлі, яка постраждала внаслідок падіння російського дрона-камікадзе Shahed.

    Про це повідомляє міжнародне детективне бюро Absolution.

    Як працювала схема

    Після вибуху дрона пошкоджена покрівля будівлі управління на вул. Іллінська, 13 почала протікати. Чиновники вирішили скористатися ситуацією та оголосили тендер на ремонт вартістю 3,89 млн гривень, головною метою якого було отримання “відкату”.

    Посередником у схемі виступив посадовець Державної міграційної служби Владислав Бугасов, який мав отримати 20% вартості контракту.

    У тендері взяли участь дві компанії:

    • “Сумиславбуд” – реальна будівельна компанія.
    • “Індастріал Транс Груп” – фіктивне підприємство, що фактично контролювалося Мельником і Мазуренком.

    Очікувано переможцем стала “Індастріал Транс Груп” із пропозицією 3,45 млн гривень. Половину цих грошей керівництво планувало привласнити у вигляді “відкату”.

    Фіктивний підрядник замість ремонту торгував алкоголем

    Підрядник, який мав виконувати роботи, виявився фіктивним. “Індастріал Транс Груп”:

    • Не мала виробничих приміщень та будівельного обладнання.
    • Не володіла кваліфікованими працівниками.
    • Купувала не будматеріали, а пиво, горілку та продукти харчування.

    Очевидно, що справжньою метою тендеру був не ремонт будівлі, а відмивання бюджетних коштів.

    Після відсторонення Олени Хотенко через інші корупційні скандали, її наступниця Світлана Краснюкова скасувала тендер, щоб уникнути проблем із правоохоронцями. Це викликало невдоволення учасників схеми:

    • Посередник Бугасов залишився без грошей.
    • Мазуренко почав зловживати алкоголем, оскільки керівництво зажадало повернення “втрачених” коштів.

    Хотенко та Мазуренко залишилися в податковій

    Попри корупційні скандали, Олена Хотенко залишається у штаті податкової служби, хоча за останній рік була у відпустці понад 100 днів, пропрацювавши лише 50. Чергову відпустку їй підписала голова ДПС Наталія Кіяшко.

    Олексій Мазуренко також повернувся на роботу, хоча раніше його звільнили через отримання фейкової інвалідності. Офіційно він числиться інспектором, але фактично займає кабінет першого заступника та виконує ті ж функції, що й раніше.

  • Фіктивна інвалідність? МОЗ і правоохоронці анулювали сотні рішень

    Фіктивна інвалідність? МОЗ і правоохоронці анулювали сотні рішень

    В Україні триває масштабна перевірка рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), які встановлювали інвалідність державним службовцям. У результаті перевірок Міністерство охорони здоров’я спільно з правоохоронними органами вже анулювало майже 300 таких рішень.

    Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я України.

    За даними МОЗ, для перевірки сформовано перелік із 2636 справ посадових осіб з понад 70 державних органів. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що наразі експерти вже опрацювали 1359 справ. Станом на сьогодні було скасовано 281 рішення про інвалідність, ще у 232 випадках змінили групу інвалідності або переглянули термін рішення. Крім того, майже 500 осіб викликано на повторний огляд.

    Перевірки тривають, а список осіб, чиї справи потребують перегляду, постійно розширюється, оскільки правоохоронці продовжують надсилати додаткові дані.

    «Наша мета – щоб підтримку отримували лише ті, хто дійсно її потребує. Це питання не лише права, але й соціальної справедливості», – наголосив міністр охорони здоров’я.

    З 1 січня 2025 року медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) припинили свою діяльність в Україні. Їхні функції перейняли експертні команди з оцінювання функціонального стану особи.

    Нагадаємо, раніше у Державному бюро розслідувань повідомляли, що внаслідок перевірок понад 200 співробітників державних установ – зокрема працівників митниці, податкової та прокуратури – були позбавлені інвалідності. Завдані державі збитки оцінюються в межах 100–200 тисяч гривень.

  • НАЗК виявило недостовірну інформацію в половині декларацій чиновників

    НАЗК виявило недостовірну інформацію в половині декларацій чиновників

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у 2024 році завершило 715 повних перевірок декларацій, з яких у 353 випадках, тобто у половині, було виявлено недостовірні відомості. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на НАЗК.

    Перевірки НАЗК виявили значні суми недостовірних відомостей у деклараціях низки чиновників. Найгучніші випадки включають:

    • Колишній заступник голови Дніпропетровської ОДА: понад 130 млн грн у декларації за 2021 рік. Розпочато кримінальне провадження Нацполіцією.
    • Заступник начальника Регіонального сервісного центру МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях: 100,9 млн грн у декларації за 2021 рік та 48,8 млн грн за 2022 рік. ДБР вже працює над справою.
    • Колишній заступник начальника відділу Закарпатської митниці: рекордні суми — 306,9 млн грн у декларації за 2023 рік і 286 млн грн за 2022 рік.
    • Колишній голова Білгород-Дністровської районної ради Одеської області: понад 59,6 млн грн у декларації за 2021 рік.
    • Колишній депутат Обухівської районної ради: майже 373 млн грн у декларації за 2022 рік.
    • Депутат Кам’янець-Подільської міської ради: 253 млн грн у декларації за 2021 рік та 252 млн грн за 2022 рік.

    У 2024 році до компетентних органів було направлено 228 обґрунтованих висновків щодо правопорушень, передбачених статтями Кримінального кодексу України (ст. 368-5 – незаконне збагачення, ст. 366-2 – декларування недостовірної інформації). Ще 85 висновків стосуються адміністративних правопорушень за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

    Крім того, у 2024 році за матеріалами перевірок розпочато 209 кримінальних проваджень, що свідчить про масштабність проблеми з декларуванням серед українських чиновників.

    Результати роботи НАЗК у 2024 році підтверджують, що корупція в Україні залишається системною проблемою. Недостовірне декларування та незаконне збагачення вражають своїми масштабами, зокрема через суми, що обчислюються сотнями мільйонів гривень.

    Ця ситуація ставить перед суспільством і владою питання: чи ефективно працюють механізми запобігання корупції? І чи будуть доведені до логічного завершення кримінальні справи, розпочаті за цими фактами?

  • Кабмін зменшує штат: скорочення торкнулося шести органів виконавчої влади

    Кабмін зменшує штат: скорочення торкнулося шести органів виконавчої влади

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про скорочення граничної чисельності працівників шести органів виконавчої влади.

    Зміни затверджені постановою від 17 січня 2025 року № 52, яка вносить корективи до попередньої постанови від 5 квітня 2014 року № 85, що регулює граничну чисельність працівників у держустановах.

    Кого торкнулися скорочення?

    Рішення Кабміну передбачає зменшення кількості працівників у територіальних органах таких відомств:

    • Міністерство юстиції – скорочено на 20 осіб, до 13 252 працівників.
    • Державна служба статистики (Держстат) – скорочено на 20 осіб, до 3 939 працівників.
    • Укртрансбезпека – скорочено на 20 осіб, до 7 385 працівників.
    • Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) – скорочено на 10 осіб, до 4 046 працівників.
    • Державна служба з питань праці (Держпраці) – скорочено на 10 осіб, до 2 103 працівників.
    • Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція) – скорочено на 10 осіб, до 1 531 працівника.

    Чисельність працівників центральних апаратів цих відомств залишиться незмінною, а скорочення стосуватимуться лише територіальних органів.

    Скорочення штатів може бути частиною загальної стратегії уряду щодо оптимізації державного апарату та зменшення витрат на його утримання. Проте залишається відкритим питання, як це вплине на ефективність роботи органів виконавчої влади, особливо у регіонах.

    Такі кроки Кабміну є черговою спробою адаптувати державну систему до сучасних викликів і зменшити адміністративний тиск на бюджет.

  • НАЗК виявило рекордні порушення у деклараціях чиновників

    НАЗК виявило рекордні порушення у деклараціях чиновників

    За даними Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК), перевірка декларацій українських чиновників за грудень 2024 року виявила вражаючу статистику: майже кожна друга перевірена декларація (48%) містила порушення. Загальна сума недостовірних даних становить 438,5 млн грн, а рекордсменом став ексмитник із прихованими активами на понад 306,9 млн грн.

    Топ-10 порушників 

    Серед найбільших порушників – колишні та чинні посадовці з різних сфер державної служби. Наводимо список найгучніших випадків:

    1. Ексзаступник начальника Закарпатської митниці – приховав понад 306,9 млн грн. Матеріали передано до ДБР.
    2. Директор департаменту КМДА – недостовірні відомості на 22,3 млн грн. Проти нього відкрито кримінальне провадження.
    3. Депутат Харківської міської ради – “забув” про активи на 11,3 млн грн.
    4. Ексчлен дисциплінарної комісії Бюро економічної безпеки (БЕБ) – порушення на 7,7 млн грн.
    5. Сільський голова Новолатовської сільради – недостовірні дані в деклараціях за два роки на суму 4,5 млн грн.
    6. Суддя Верховного Суду – неточності на 1,8 млн грн.
    7. Начальник управління Держпродспоживслужби в Києві – порушення на понад 1,3 млн грн.
    8. Ексначальник екоінспекції Карпатського округу – “забув” задекларувати 1,1 млн грн.
    9. Колишній заступник голови Рівненської РДА – порушення на 745 тис. грн.
    10. Ексголова Держагентства меліорації та рибного господарства – невідповідності на 317 тис. грн.

    Загальна статистика за 2024 рік

    Протягом року НАЗК провело 1019 повних перевірок декларацій, завершивши 715 із них. У половині перевірених документів виявлено порушення. Для порівняння, у 2021 році лише 27% перевірених декларацій містили недостовірні відомості.

    На думку НАЗК, впровадження ризик-орієнтованого підходу до вибору декларацій для перевірок суттєво підвищило ефективність процесу.

    Виявлені порушення спричинили відкриття десятків кримінальних проваджень за статтею 366-2 ККУ (“Декларування недостовірної інформації”). Найбільші кейси, зокрема щодо ексмитника та директора департаменту КМДА, вже передані до правоохоронних органів.

    Ця статистика свідчить про серйозні проблеми у системі державної служби, адже наявність прихованих активів серед чиновників не лише шкодить довірі до влади, а й ставить під сумнів прозорість управління країною.

    Посилення перевірок декларацій та суворе реагування на порушення мають стати ключовими елементами боротьби з корупцією. Адже лише через жорсткий контроль та притягнення винних до відповідальності можна досягти реальних змін у системі.

  • Приватизація за схемою: судді й чиновники отримують елітні квартири від держави безкоштовно

    Приватизація за схемою: судді й чиновники отримують елітні квартири від держави безкоштовно

    Схема приватизації службового житла в Україні виявилася напрочуд простою та ефективною — для тих, хто знає, як нею скористатися. Розслідування журналістів Bihus.Info розкрило, як судді, поліцейські та інші посадовці отримують дорогі квартири у престижних житлових комплексах за рахунок держави, а потім швидко приватизують їх.

    Як працює схема

    1. Приховування нерухомості. Посадовці не декларують наявне у них або їхніх родичів житло, отримуючи право на службову квартиру.
    2. Приватизація. Після отримання службового житла вони згодом приватизують його, формально дотримуючись закону.
    3. Маскування слідів. Нерухомість, якою вони вже володіли, переписується на родичів або виводиться з декларації.

    Приклади з розслідування

    • Людмила Губська, колишня суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, у 2019 році отримала трикімнатну квартиру у ЖК “Комфорт Таун” (вартістю близько $115 тисяч). У 2023 році вона її приватизувала та звільнилася. За цей час родина Губської встигла придбати ще кілька квартир і автомобілів на суму близько $400 тисяч.
    • Юрій Підченко, суддя Господарського суду Києва, приватизував трикімнатну квартиру у ЖК “Моторний”. Декларації Підченка загадково “втратили” інформацію про нерухомість його дружини, яка була переписана на матір перед отриманням службової квартири.
    • Сергій Бойчук, очільник департаменту МВС, приватизував службову квартиру у ЖК “Кришталеві джерела”, хоча раніше декларував двокімнатну квартиру на Позняках.
    • Дмитро Соколов і Артем Родигін, високопосадовці Нацполіції, отримали елітне службове житло у ЖК “Славутич”. Соколов уже приватизував свою квартиру, тоді як квартира Родигіна вже виключена зі статусу службової — перший крок до приватизації.

    У чому проблема?

    Наразі схема залишається законною, що дозволяє службовцям користуватися нею безкарно. Однак вона ставить під сумнів справедливість розподілу державного майна: замість забезпечення дійсно потребуючих, елітні квартири отримують заможні родини суддів, чиновників і поліцейських.

    Розслідування піднімає питання про необхідність реформування системи розподілу службового житла та запровадження жорсткого контролю за його використанням. Без цих змін схема залишатиметься ідеальним інструментом для збагачення посадовців за державний рахунок.

  • Мустафа Найєм звинуватив уряд у затягуванні захисту енергетики

    Мустафа Найєм звинуватив уряд у затягуванні захисту енергетики

    У зв’язку з триваючими військовими діями та постійними атаками на енергетичну інфраструктуру України, близько 80% енергетичних об’єктів країни зазнали пошкоджень або були зруйновані. Ця ситуація ставить перед державою одну з найбільших загроз — зимові морози, які можуть стати смертельними для багатьох українців.

    Про це пише Sunday Times.

    За температури нижче нуля Україні загрожують смертельні зимові морози. Щодоби сотні тисяч людей проводитимуть до шести годин у темряві без тепла і води, зазначає видання і наводить слова колишнього глави агентства з відновлення Мустафи Найєма, який звинувачує уряд у навмисному затягуванні реалізації проєкту із захисту енергетики.

    За словами Найєма, уряд блокував виділення грошей на проєкт з особистих корисливих інтересів. Його команда підозрює, що проєкт було відкладено через те, що в офісі прем’єр-міністра не дали хабарі чиновникам, «які тримають у руках гаманець», ба більше, український уряд не заплатив підрядникам і ті припинили роботу.

    Сергій Сухомлин, який змінив Найєма, сказав, що підрядники очікували «занадто великого прибутку» і зараз його відомство переглядає контракти з ними. Деякі захисні споруди «переробляють», щоб скоротити витрати, сказав він.

    Підрядники зі свого боку заявили, що намагаються продовжити будівництво бункерів, але без виділення коштів урядом змушені брати кредити для фінансування мінімального обсягу робіт, щоб продовжувати будівництво, і що споруди ще далекі від завершення.

    Наразі, щоб запобігти колапсу своєї енергетичної системи, Україна покладається на захист «першого і другого рівня» з габіонів, що поставляються Великою Британією, – примітивних сіткових клітин, заповнених щебенем, великих бетонних захисних арок, а також на низку сучасних систем протиповітряної оборони, наданих західними партнерами.