Позначка: цифрові документи

  • «Дія» готує велике літнє оновлення: українці зможуть розлучатися онлайн, оформлювати ДТП і показувати документи в ЄС

    «Дія» готує велике літнє оновлення: українці зможуть розлучатися онлайн, оформлювати ДТП і показувати документи в ЄС

    У застосунку «Дія» вже цього літа мають з’явитися одразу кілька нових сервісів, які раніше вимагали паперової тяганини, особистих візитів до держустанов і тривалого очікування. Йдеться про онлайн-розлучення, оформлення європротоколу після ДТП, програму «єЯсла» для батьків, розвиток ШІ-помічника Дія.AI та подальшу інтеграцію українських цифрових документів із європейськими системами. Водночас у Міністерстві цифрової трансформації наголошують: виборів у «Дії» не буде, адже голосування через смартфон наразі не відповідає вимогам щодо таємниці волевиявлення.

    Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль. За її словами, літо 2026 року має стати одним із найактивніших періодів для запуску нових сервісів у «Дії». Частина з них уже перебуває на фінальній стадії розробки або готується до бета-тестування.

    Одним із найбільш очікуваних сервісів стане онлайн-розлучення. Бета-тестування послуги планують розпочати наприкінці червня або на початку липня, а повноцінний запуск орієнтовно очікується до кінця літа. Скористатися сервісом зможуть лише ті пари, які не мають спільних неповнолітніх дітей і розлучаються за взаємною згодою. Уся процедура відбуватиметься у застосунку за участі обох партнерів, а рішення ухвалюватиме відділ ДРАЦС. Зазвичай це триватиме до 30 днів. Заяву можна буде відкликати до моменту ухвалення рішення.

    Ще один важливий запуск — електронний європротокол. У Мінцифрі орієнтуються на середину літа. Новий сервіс дозволить водіям оформити ДТП без виклику поліції, якщо немає постраждалих, у пригоді брали участь лише два автомобілі, обидва водії тверезі, мають чинні страхові поліси та погоджуються з обставинами аварії. Один із водіїв формуватиме повідомлення в «Дії», застосунок автоматично підтягуватиме частину даних, після чого потрібно буде додати фото з місця події, схему ДТП і час. Другий учасник підтверджуватиме інформацію зі свого телефону, а обидва водії підписуватимуть заяву через «Дія.Підпис».

    Окремий блок новинок стосується батьків. У першій половині літа в «Дії» планують запустити оформлення програми «єЯсла». Послугою зможуть скористатися мати, батько або законний опікун дитини віком від одного до трьох років, якщо вони офіційно працевлаштовані та працюють повний робочий день. Розмір допомоги становитиме 8 тисяч гривень щомісяця на кожну дитину. Для дитини з інвалідністю сума збільшуватиметься до 12 тисяч гривень. Виплати надходитимуть на спеціальний рахунок «Дія.Картки» і матимуть цільове призначення.

    Також у Мінцифрі продовжують розвивати Дія.AI — штучного інтелектуального помічника в екосистемі державних послуг. За словами Валерії Коваль, лише за першу добу після запуску новим помічником скористалися 100 тисяч українців, а за два тижні кількість користувачів зросла майже до 2 мільйонів. Наразі Дія.AI може консультувати щодо послуг, допомагати з оплатою штрафів та формуванням окремих документів. У найближчих планах — голосовий функціонал, завдяки якому користувачі зможуть ставити запитання голосом і отримувати відповідь у такому ж форматі.

    Мінцифра також розвиває концепцію так званої агентивної держави. Її суть полягає в тому, що держава має не змушувати людину шукати потрібну послугу, а сама пропонувати рішення залежно від життєвої ситуації. Наприклад, після народження дитини система може автоматично запропонувати батькам комплексний сервіс «єМалятко», соціальні виплати або інші доступні послуги без необхідності самостійно вивчати десятки сайтів і процедур.

    Важливим напрямом залишається і міжнародне визнання українських електронних документів. Україна інтегрується в європейський цифровий гаманець European Digital Identity Wallet. За даними Мінцифри, наразі тестуються чотири документи: електронне посвідчення водія, цифрова довідка про місце проживання, картка платника податків та електронне посвідчення ідентифікаційних даних. Найімовірнішим першим документом для повноцінного використання в ЄС може стати цифрове водійське посвідчення, адже воно має зрозумілі міжнародні стандарти та високий попит серед українців за кордоном.

    Окремо в Мінцифрі спростували популярний міф про можливі вибори у «Дії». Валерія Коваль наголосила, що такі плани не розглядаються. По-перше, для цього немає законодавчої бази. По-друге, Конституція України гарантує таємницю голосування, а в умовах голосування через смартфон неможливо забезпечити той самий рівень захисту волевиявлення, який існує у фізичній кабінці для голосування. Тому станом на зараз вибори через «Дію» є неможливими.

    У Мінцифрі також пояснюють, що цифрові документи не можна перевіряти «на око». Зображення на екрані смартфона теоретично можна підробити, тому справжність документа має підтверджуватися через QR-код або вбудовані механізми перевірки в застосунку «Дія». Саме це робить цифровий документ юридично значущим і захищеним від фальсифікацій.

    До кінця року в «Дії» очікують понад десять нових сервісів. Серед них — ветеранські та соціальні послуги, електронна черга перетину кордону легковими авто, виконавчий документ суду, нові категорії Міжнародного реєстру збитків, інструменти для ведення військового обліку працівників підприємств, а також окремий функціонал для іноземців, які зможуть користуватися частиною державних послуг в Україні.

    «Дія» продовжує перетворюватися з цифрового гаманця документів на повноцінну платформу взаємодії громадянина з державою. Найближчі місяці мають показати, наскільки швидко українці зможуть перейти від паперових процедур до послуг, які оформлюються просто зі смартфона — без черг, кабінетів і зайвої бюрократії.

  • Паперовий ІПН більше не потрібен: у «Дії» прирівняли електронний податковий номер до звичайного документа

    Паперовий ІПН більше не потрібен: у «Дії» прирівняли електронний податковий номер до звичайного документа

    В Україні електронний податковий номер у застосунку «Дія» офіційно прирівняли до паперової картки платника податків. Тепер українці можуть користуватися цифровим документом замість паперового ІПН під час отримання банківських послуг, звернення до держустанов чи оформлення документів.

    Про нововведення повідомила заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль під час Mintsyfra Summit у Києві.

    Відтепер електронний реєстраційний номер облікової картки платника податків у «Дії» має таку ж юридичну силу, як і звичайний паперовий документ. Це означає, що носити із собою окрему довідку більше не потрібно — достатньо смартфона із застосунком.

    У цифровому документі міститься QR-код, за допомогою якого банки та державні установи можуть перевірити дані користувача.

    У Мінцифри пояснюють, що електронний ІПН можна буде не лише показувати у застосунку, а й надсилати або за потреби роздруковувати.

    Окремо у «Дії» спростили процедуру оформлення податкового номера для дітей.

    Щоб отримати РНОКПП для дитини, необхідно:

    — обрати дитину у застосунку;
    — вказати, чи має дитина ID-картку або закордонний паспорт;
    — відсканувати документ або вручну ввести УНЗР;
    — підтвердити спільне проживання, якщо місце проживання дитини не зареєстроване;
    — перевірити дані та підписати заяву через «Дія.Підпис».

    Оформити податковий номер для дитини може один із батьків або законний представник, який проживає разом із нею. Послуга доступна для дітей віком до 17 років.

    Після отримання РНОКПП у «Дії» можна одразу замовити електронну картку платника податків. Для цього потрібно підтвердити контактні дані, перевірити заяву та підписати її через «Дія.Підпис».

    Для оформлення цифрового документа дитина повинна мати ID-картку або закордонний паспорт. Також необхідні свідоцтво про народження та наявний актовий запис у ДРАЦС. Для підлітків віком від 14 до 17 років обов’язковою є ID-картка.

    Оформлення електронної картки платника податків для дорослих також максимально спростили. Користувачу потрібно лише підтвердити контактні дані, підписати заяву через «Дія.Підпис» і завантажити документ після його формування. Зазвичай е-картка з’являється у застосунку протягом 24 годин.

    У Мінцифри наголошують, що цифровізація податкових документів дозволить скоротити кількість паперових довідок та пришвидшити отримання державних і банківських послуг.

    Раніше у «Дії» також оновили процедуру повторного бронювання військовозобов’язаних працівників. У деяких випадках оформлення тепер займає не три дні, а лише 24 години.

  • Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    З українських шкіл почали надходити повідомлення про перевірку військово-облікових документів у старшокласників, що викликало хвилю запитань серед учнів і батьків. У Міністерстві оборони України офіційно роз’яснили: заклади освіти дійсно мають право перевіряти наявність військово-облікових документів у призовників, однак вимагати виключно паперовий варіант — незаконно. Йдеться насамперед про електронний військово-обліковий документ (е-ВОД), який нині має повноцінну юридичну силу.

    Згідно з чинним законодавством, а саме постановою Кабінету Міністрів №1487, школи зобов’язані вести персональний військовий облік учнів призовного віку. Це означає, що адміністрація навчального закладу повинна перевіряти, чи перебуває учень на обліку, і зберігати відповідну інформацію в його особовій справі. Найчастіше такі перевірки проводяться під час зарахування до старших класів або напередодні вступу до закладів вищої освіти.

    У Міністерстві оборони підкреслюють: сучасна система військового обліку передбачає цифровий формат. Електронний військово-обліковий документ, доступний через застосунок Резерв+ або портал Дія, є повноцінною альтернативою паперовому приписному. Ба більше, він має таку ж юридичну силу, як і традиційний документ.

    Е-ВОД містить усі необхідні дані з державного реєстру, включно з персональною інформацією та унікальним QR-кодом для перевірки. Саме цей код використовують у школах для підтвердження дійсності документа. Якщо технічної можливості для сканування немає, допускається роздрукована копія електронного документа, яку підшивають до особової справи учня.

    Важливо, що термін дії електронного документа становить один рік із моменту формування. Після цього його потрібно оновити, щоб дані залишалися актуальними. У Міноборони наголошують: якщо учень уже має е-ВОД, вимога надати паперовий документ є порушенням законодавства.

    Окрему увагу приділяють процедурі взяття на військовий облік. У 2026 році громадяни чоловічої статі, яким виповнюється 17 років, зобов’язані стати на облік у період з 1 січня до 31 липня. Це можна зробити двома способами: або особисто звернувшись до територіального центру комплектування, або дистанційно — через електронні сервіси.

    У більшості випадків, якщо реєстрація здійснюється через цифрові платформи, особиста явка до ТЦК не є обов’язковою. Після внесення даних до реєстру електронний документ автоматично з’являється в системі, і його можна одразу використовувати.

    Водночас ігнорування обов’язку стати на військовий облік може мати правові наслідки. Закон передбачає відповідальність за порушення правил обліку, тому в Міноборони закликають учнів та їхніх батьків не відкладати процедуру.

    Впровадження електронного військового обліку є частиною ширшої цифровізації державних послуг. Україна активно переходить до використання цифрових документів, що дозволяє спростити процедури, зменшити бюрократію та мінімізувати необхідність особистих візитів до державних установ.

    Паралельно змінюється і підхід до військової підготовки молоді. У Міністерство освіти і науки України раніше повідомляли, що у вищих навчальних закладах планують запровадити нову обов’язкову дисципліну — «Основи національного спротиву». Її вивчатимуть усі студенти незалежно від статі, що свідчить про комплексний підхід держави до питань оборони та безпеки.

    Перевірка військово-облікових документів у школах є не нововведенням, а частиною чинної системи обліку. Водночас ключова зміна полягає у переході до електронного формату, який значно спрощує процес як для учнів, так і для навчальних закладів. Головне, що підкреслюють у Міноборони, — жоден учень не зобов’язаний надавати паперовий документ, якщо має чинний електронний аналог.

    Ситуація також демонструє, як війна та безпекові виклики впливають на освітню систему та державні процеси загалом. Україна поступово адаптує свої інституції до нових умов, поєднуючи цифровізацію з посиленням обороноздатності.