Позначка: Циркон

  • Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Росія майже два тижні не здійснювала масштабних комбінованих атак по Україні перед нічним ударом 15 червня. Така пауза може свідчити не про зміну планів Кремля, а про залежність російського повітряного терору від темпів виробництва та накопичення ракет і дронів.

    Про це заявив військовий оглядач Олександр Коваленко, аналізуючи інтенсивність російських атак у першій половині червня.

    За його словами, протягом другого тижня червня російські окупаційні війська застосували по Україні 1 082 дрони-камікадзе Shahed-136, БМ-35 «Італмас», а також дрони-приманки типу «Гербера» та «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони збили приблизно 949 повітряних цілей, тобто близько 87% від загальної кількості застосованих безпілотників.

    У порівнянні з першим тижнем червня інтенсивність атак суттєво знизилася. Тоді росіяни застосували 2 136 дронів, з яких було збито 1 945. Тобто кількість нальотів скоротилася майже вдвічі.

    Допис Олександра Коваленка у Facebook

    Загалом за першу половину червня Росія використала 3 218 дронів різних типів. Із них, за підрахунками Коваленка, українська ППО знищила 2 894 цілі. Це майже 90% від загальної кількості.

    Водночас експерт звернув увагу, що на другому тижні червня відсоток перехоплень дещо знизився. На його думку, це може бути пов’язано з тим, що російські війська намагалися бити по районах України, які менш щільно прикриті системами протиповітряної оборони.

    Окрема деталь — майже повна відсутність масштабних ракетних ударів упродовж другого тижня червня. За цей період РФ застосовувала ракетні засоби фактично поодинці. Зокрема, йдеться про кілька ракет Х-59/69 та 9М723/KN-23/5В55. Це, за оцінкою Коваленка, свідчить про накопичення боєкомплекту для більшого удару.

    Саме така атака відбулася в ніч на 15 червня. Тоді Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ракет різних типів та сотень безпілотників. Основним напрямком удару став Київ. Також ракетами атакували Дніпро та Харків.

    За даними Повітряних сил, у ніч на 15 червня російська армія застосувала 681 засіб повітряного нападу: 70 ракет і 611 безпілотників різних типів. Українська ППО знешкодила 632 повітряні цілі.

    Серед застосованого озброєння були протикорабельні ракети 3М22 «Циркон», балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, крилаті ракети Х-101 та «Іскандер-К», а також ударні БпЛА.

    Коваленко вважає, що нинішнє зниження інтенсивності російських атак прямо вказує на обмежені можливості РФ у виробництві та накопиченні засобів повітряного нападу. Іншими словами, Росія не може безперервно підтримувати максимальний темп масованих ударів і змушена робити паузи для підготовки нових атак.

    За першу половину червня, за даними експерта, РФ застосувала 43 ракети типу 9М723/KN-23/5В55, 27 ракет Х-101, 5 ракет «Калібр», 7 ракет Х-59/69 та 8 ракет «Циркон».

    Саме тому двотижнева перерва перед ударом 15 червня є важливим сигналом. Вона показує, що російський терор залишається системним, але не безмежним. Кремль намагається створити ефект постійної загрози, однак для великих комбінованих атак йому потрібно накопичувати ракети й дрони.

    Водночас це не означає зниження небезпеки для України. Навпаки, паузи між ударами можуть свідчити про підготовку нових масованих атак. Росія продовжує використовувати комбіновану тактику: одночасно запускає дрони, ракети різних типів і приманки, щоб перевантажити українську ППО та знайти слабкі місця в обороні.

    Особливо небезпечними залишаються балістичні ракети, які важче перехоплювати через високу швидкість і короткий час підльоту. Саме тому удари по великих містах, зокрема Києву, Дніпру та Харкову, залишаються однією з ключових загроз.

    Зменшення кількості російських ракет і дронів не варто сприймати як ознаку припинення терору. Йдеться радше про зміну ритму атак: після інтенсивних ударів РФ бере паузу, накопичує боєкомплект і знову намагається завдати масованого удару.

    Для України це означає необхідність не послаблювати увагу до повітряних тривог, посилювати систему ППО та нарощувати власні можливості для знищення російських засобів ураження ще до їх запуску.

  • «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    Україна продемонструвала європейським дипломатам іноземні компоненти, виявлені у російських ракетах і дронах, якими Росія здійснила одну з наймасштабніших атак по Україні в ніч проти 24 травня. Уламки зброї, зібрані після ударів по Києву та інших регіонах, містили деталі виробництва США, Німеччини, Швейцарії, Великої Британії, Японії, Китаю та інших держав.

    Про це повідомили в Офісі президента України.

    За даними української влади, представникам європейських держав продемонстрували компоненти російських ракет «Циркон», «Калібр», Х-101, а також ударних дронів «Герань-2», якими РФ атакувала Україну у ніч на 24 травня.

    Особливу увагу дипломатів привернуло те, що частина іноземних компонентів була виготовлена вже у 2026 році, попри багаторівневі санкції проти Росії та офіційні заборони на постачання високотехнологічної продукції до країни-агресора.

    У Києві наголошують: це свідчить про те, що Росія досі має доступ до західної електроніки через посередників, паралельний імпорт та так звані «сірі» схеми постачання.

    За інформацією Офісу президента, дипломатам окремо показали плати з російської ракети «Орєшнік». На відміну від інших типів озброєння, ці елементи містили виключно російські та білоруські компоненти, виготовлені ще у 2004–2014 роках.

    Йдеться, зокрема, про мікрочипи та плати виробництва білоруського підприємства «Інтеграл», яке є одним із найбільших виробників електроніки у Білорусі та перебуває під санкціями Заходу.

    Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час зустрічі заявив, що критично важливо повністю перекрити постачання електронних компонентів до РФ.

    «Потрібно зосередитися та справді зупинити постачання деталей до Росії. Це стане значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва», — наголосив він.

    За словами Власюка, Україна також закликала партнерів посилити контроль за доступом Білорусі до західної електроніки, оскільки частина продукції потрапляє до Росії саме через білоруські підприємства.

    У Києві вважають, що попри масштабні санкції, Росія змогла адаптуватися до обмежень і вибудувала мережу постачання критично важливих компонентів через треті країни.

    За даними української та західної розвідок, російський ВПК активно використовує компанії-посередники у країнах Кавказу, Центральної Азії, Близького Сходу та Азії для закупівлі мікроелектроніки подвійного призначення.

    Українська сторона наголошує, що сучасна російська високоточна зброя критично залежить від імпортних компонентів. Саме тому перекриття цих каналів може суттєво вплинути на здатність РФ виробляти ракети та дрони.

    На цьому тлі українська влада також закликала Європу активніше боротися з так званим «тіньовим флотом» Росії.

    Йдеться про мережу танкерів і суден, які використовуються для обходу санкцій, транспортування російської нафти та фінансування військової машини Кремля.

    Україна пропонує партнерам арештовувати такі судна на основі матеріалів, зібраних СБУ, ГУР, Службою зовнішньої розвідки та Офісом генерального прокурора.

    За інформацією ОП, під час зустрічі дипломатам також нагадали про масовану атаку РФ у ніч на 24 травня.

    Тоді Росія випустила по Україні сотні дронів та десятки ракет різних типів. У Києві, на Київщині та в інших регіонах було зафіксовано руйнування житлових будинків, пожежі та пошкодження цивільної інфраструктури.

    Одним із найбільш постраждалих районів столиці стала Лук’янівка, куди 25 травня міністр закордонних справ Андрій Сибіга запросив представників понад 70 іноземних держав.

    Дипломатам показали наслідки російських ударів, зруйновані будинки та уламки ракет.

    Крім того, внаслідок атаки було пошкоджено й будівлю Міністерства закордонних справ України.

    У Києві наголошують: демонстрація іноземних компонентів у російській зброї має стати ще одним аргументом для посилення санкційного тиску на РФ.

    Українська влада вже неодноразово заявляла, що Росія не змогла б підтримувати нинішні темпи виробництва ракет без доступу до західної мікроелектроніки.

    За оцінками аналітиків, у деяких типах російської зброї частка імпортних компонентів перевищує 70%.

    Попри це, російський ВПК продовжує знаходити шляхи обходу обмежень.

    Саме тому Україна закликає союзників перейти від формальних санкцій до жорсткішого контролю за експортом, реекспортом та діяльністю компаній-посередників.

    У Києві переконані: без перекриття доступу до електроніки та фінансових схем Росія не зможе довго підтримувати нинішній рівень ракетного терору проти України.

  • Горіли 10 тисяч квадратних метрів: на Київщині після атаки РФ масштабну пожежу гасили гелікоптерами

    Горіли 10 тисяч квадратних метрів: на Київщині після атаки РФ масштабну пожежу гасили гелікоптерами

    У Київській області рятувальники ліквідували масштабну пожежу на складських приміщеннях, яка виникла після нічної масованої атаки Росії 24 травня.

    Полум’я охопило близько 10 тисяч квадратних метрів, а для гасіння довелося залучати авіацію та спеціальну техніку.

    Про це повідомили у ДСНС Київської області.

    За словами рятувальників, пожежа була надзвичайно складною через масштаб займання та високе теплове навантаження.

    До ліквідації вогню залучили пожежних роботів і два гелікоптери ДСНС, які скидали воду з повітря.

    Після кількох годин боротьби пожежу вдалося повністю ліквідувати.

    У ДСНС зазначили, що загалом підрозділи надзвичайників працювали на 25 локаціях по всій Київській області, де були зафіксовані влучання або падіння уламків після нічної атаки РФ.

    Унаслідок російського обстрілу на Київщині загинули двоє людей, ще вісім отримали поранення.

    Серед постраждалих — немовля.

    На місцях ударів медики та психологи надавали допомогу постраждалим мешканцям.

    Масована атака Росії у ніч проти 24 травня стала однією з найбільших за останній час.

    Під ударами опинилися Київ, Київська область, Черкащина та Полтавщина.

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія випустила по Україні близько 90 ракет різних типів, серед яких 36 балістичних, а також майже 600 ударних безпілотників.

    За попередніми даними, під час атаки російські війська застосували ракети «Орєшнік», «Циркон» та інші типи озброєння.

    Основною ціллю удару став Київ.

    У столиці зафіксували численні пожежі, руйнування житлових будинків, торговельних центрів та цивільної інфраструктури.

    Рятувальники працювали більш ніж на 40 локаціях у різних районах міста.

  • Витрати на мільярди доларів: як Росія готується до нових масованих ударів по Україні

    Витрати на мільярди доларів: як Росія готується до нових масованих ударів по Україні

    Міноборони Росії уклало контракти на постачання сотень крилатих і балістичних ракет у період з 2024 по 2027 роки. Йдеться про “Іскандери”, “Калібри”, Х-101, “Кинджали”, “Циркони” та навіть модифікації з ядерними боєголовками. Документи про закупівлі потрапили у розпорядження видання “Мілітарний” і вперше показують реальні обсяги та вартість цих ракет.

    Росія продовжує готуватися до тривалої ракетної війни проти України й паралельно нарощує запаси високоточного озброєння. Закупівельні документи Міноборони РФ фіксують замовлення на сотні одиниць різних типів ракет з поставками у 2024-2027 роках. Згідно з цими даними, російське оборонне відомство витратить на це мільярди доларів.

    Йдеться не лише про продовження випуску добре відомих ракет, які регулярно б’ють по українських містах, а й про контракти на нові дальнобійні модифікації, включно з варіантами, здатними нести ядерний заряд.

    Крилаті ракети комплексу “Іскандер-К”
    ОКБ “Новатор” отримало щонайменше два замовлення у 2024-2025 роках на виробництво 303 крилатих ракет 9М728 “Іскандер-К”. Це одна з найбільш масових ракет комплексу “Іскандер”; дальність польоту – приблизно 500 км, маса бойової частини – близько 480 кг. Орієнтовна вартість однієї ракети становить близько 1,5 млн доларів.

    Окремо вперше зафіксовано замовлення модернізованої ракети 9М729. На відміну від базової 9М728, її дальність заявлена понад 2000 км, що фактично виводить її за межі колишніх обмежень Договору про ракети середньої та меншої дальності. Для цієї ракети потрібна інша пускова установка (“Іскандер-М1”), вона несумісна зі стандартною. У 2025 році росіяни законтрактували 95 таких ракет за ціною приблизно 1,4–1,8 млн доларів за кожну.

    “Калібри”, включно з ядерною версією
    Крилаті ракети морського базування 3М14 “Калібр”, які Росія запускає з кораблів і підводних човнів проти українських цілей у глибокому тилу, залишаються одним із ключових інструментів масованих ударів. Контрактами передбачено 240 ракет на період 2022-2024 років і ще 450 ракет на 2025-2026 роки. Орієнтовна вартість – до 2 млн доларів за одиницю.

    Окремий пункт – “Калібри” зі спеціальною (ядерною) бойовою частиною. За документами, замовлено 56 ракет модифікації 3М-14С із ядерною боєголовкою з поставками у 2024-2026 роках. Вартість – близько 2–2,3 млн доларів за штуку. Цей факт означає, що РФ не лише поповнює звичайний ракетний арсенал, а й формує запас носіїв тактичної ядерної зброї морського базування.

    Х-101: головна зброя глибинних ударів
    Росія також нарощує виробництво крилатих ракет повітряного базування Х-101, які в документах проходять як “виріб 504АП”. Це модифікований варіант, доопрацьований вже під час повномасштабної війни. Він отримав теплові пастки та засоби радіоелектронної боротьби для ускладнення перехоплення, технології малопомітності й складну систему навігації, яка поєднує супутникові сигнали та корекцію за рельєфом місцевості. Дальність заявлена понад 2500 км. Носіями цих ракет залишаються стратегічні бомбардувальники Ту-95МСМ та Ту-160.

    МКБ “Радуга” отримало в 2024 році замовлення на випуск 525 таких ракет приблизно по 2 млн доларів за одиницю. На 2025 рік уже законтрактовано 700 ракет за ціною 2–2,4 млн доларів кожна, і ще 30 ракет заплановані на 2026 рік. Це показує, що РФ робить ставку на дальнобійні повітряні удари по українській інфраструктурі в тилу.

    “Изделие 506” / Х-БД: нова дальнобійна зброя
    У закупівельних документах фігурує і засекречена крилата ракета великої дальності “виріб 506”, відома також як Х-БД. У російських джерелах її описують як потенційну заміну Х-101 із ще більшою дальністю ураження — до 6500 км, а також із доплерівським радаром для огинання рельєфу. Публічних технічних підтверджень цим характеристикам поки немає, але контракти вже є: “Радуга” отримала два замовлення на 32 таких ракети (звичайні та “спеціальні”, тобто з ядерною частиною) у 2024 та 2026 роках. Оцінена ціна — приблизно 4,2 млн доларів за одиницю.

    “Іскандер-М”: ставка на балістику
    Окремий блок – це балістичні ракети оперативно-тактичного комплексу “Іскандер-М” (індекс 9М723). Такі ракети мають дальність до 500 км і можуть нести як уламково-фугасну бойову частину масою близько 480 кг, так і касетну бойову частину з десятками суббоєприпасів. На відміну від крилатих ракет, “Іскандер-М” важче перехопити більшістю класичних систем ППО.

    Коломенське “Конструкторское бюро машиностроения” отримало на 2024-2025 роки замовлення на 1202 балістичні ракети різних модифікацій 9М723. У тому числі:
    – 9М723-1К5 (185 ракет) з касетною БЧ, орієнтовно 3 млн доларів за одиницю;
    – 9М723-1Ф1 (59 ракет) з уламково-фугасною БЧ, близько 3 млн доларів за одиницю;
    – 9М723-1Ф2 (771 ракета) з іншою уламково-фугасною БЧ, приблизно 2,4 млн доларів за одиницю;
    – 9М723-1Ф3 (217 ракет) з третьою модифікацією уламково-фугасної БЧ, орієнтовно 189-238 млн рублів за ракету.

    Сумарно, за оцінкою “Мілітарного”, тільки на 2024 рік укладено контракти на виробництво 589 таких ракет, ще 643 — законтрактовано на наступний рік. Окремо згадується невелика партія з індексом 9М723-2 (18 ракет), яку пов’язують із проєктом “Іскандер-1000” підвищеної дальності. Ціна — приблизно 2,5 млн доларів за одиницю.

    “Кинджал”: дорога аеробалістика
    РФ також продовжує замовляти аеробалістичні ракети 9-С-7760 “Кинджал”, які у Кремлі називають “гіперзвуковими”. Українські джерела та західні ППО неодноразово демонстрували можливість перехоплення цих ракет, зокрема комплексами Patriot, попри російську пропаганду про їх нібито абсолютну невразливість. Ці ракети дорогі у виробництві й запускаються зі спеціально модифікованих літаків МіГ-31К.

    За даними закупівель, конструкторське бюро в Коломні отримало контракт на виробництво 44 “Кинджалів” у 2024 році та ще 144 ракет — на наступний рік. Вартість однієї ракети оцінюється приблизно у 4,5 млн доларів.

    “Циркон”: дорога і маловивчена зброя
    Окремим рядком іде протикорабельна ракета 3М22 “Циркон”. Вона декларується Росією як “гіперзвукова”, може запускатися з бойових кораблів і берегових комплексів “Бастіон”, і вже застосовувалася проти України, у тому числі по цілях у Запоріжжі та Києві. За даними української сторони, більшість запусків або була перехоплена, або не досягла заявлених цілей.

    Міноборони РФ уклало контракт на поставку по 80 “Цирконів” щороку у 2024-2026 роках. Вартість кожної ракети оцінена у 420-450 млн рублів, тобто близько 5,2–5,6 млн доларів за одиницю — це одна з найдорожчих номенклатур у переліку.

    Що це означає для України

    1. РФ не розслабляється: контракти на 2024-2027 роки підтверджують, що Москва планує підтримувати ракетоносійні платформи (Ту-95МСМ/Ту-160, МіГ-31К, флот Чорного моря, берегові комплекси та наземні ПУ “Іскандер”) у постійному бойовому режимі. Це свідчить про намір продовжувати масовані удари по критичній інфраструктурі та містах України в глибині території.

    2. РФ інвестує в ядерний компонент: замовлення “Калібрів” з ядерною бойовою частиною та нових Х-БД у “звичайному та спеціальному (ядерному) виконанні” показує готовність Кремля тримати ядерний шантаж у відкритому політичному обігу.

    3. Україна потребує ППО не тільки від “шахедів”: великі партії Х-101 і “Іскандерів” – це сигнал, що росія робить ставку на удари як з повітря, так і з землі. Баланс ППО має включати і далекобійні засоби протиракетної оборони проти балістики (“Іскандер-М”, “Кинджал”), і засоби боротьби з крилатими ракетами стратегічної авіації.

  • Україна створює власні системи проти гіперзвукових ракет “Кинджал” і “Циркон”

    Україна створює власні системи проти гіперзвукових ракет “Кинджал” і “Циркон”

    Українські фахівці активно працюють над створенням зенітно-ракетних систем, здатних знищувати гіперзвукові цілі, зокрема російські ракети типу “Кинджал” і “Циркон”. Про це заявив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса в інтерв’ю азербайджанському агентству Report.

    За його словами, частина таких розробок уже пройшла бойове випробування. Наразі зусилля спрямовано на створення технологій, здатних нейтралізувати не лише гіперзвукові, а й балістичні та аеробалістичні ракети.

    Паралельно з цим, в Україні розробляють ефективні й порівняно недорогі засоби протидії дронам-камікадзе, передусім “Шахедам”. Деякі з них перебувають на фінальній стадії випробувань і найближчим часом будуть застосовані в реальних бойових умовах.

    Паліса також повідомив, що майже половина потреб Збройних сил у озброєнні вже забезпечується вітчизняним виробництвом – самостійно або у форматі спільних проєктів з міжнародними партнерами. Уряд готовий розширювати виробничі потужності у співпраці з союзниками.

    На цьому фоні, за словами Паліси, Україна уважно аналізує зміни в обсягах зовнішньої допомоги. Зокрема, нещодавня затримка у поставках зі США стала серйозним сигналом для влади. Водночас, країна має стратегію дій у разі зменшення підтримки ззовні, що включає розвиток незалежного оборонного виробництва.

    У контексті мирного врегулювання конфлікту, українська сторона заявляє про готовність до переговорів, однак виключає можливість капітуляційних умов. Останній раунд перемовин у Стамбулі був зосереджений на гуманітарних питаннях — обміні полоненими, передачі тіл загиблих і поверненні викрадених дітей. Домовленості про припинення вогню досягнуто не було.

    За словами Паліси, російська сторона продовжує наполягати на неприйнятних умовах, які не відповідають реальній ситуації на фронті.

  • По Україні вдарили “Цирконом” – Путін зізнався

    По Україні вдарили “Цирконом” – Путін зізнався

    Президент Росії Володимир Путін у своєму посланні до Федеральних Зборів – російського парламенту, заявив, що російські війська вже випробували на полі бою гіперзвукову ракету “Циркон”, знову звинуватив Захід та США у провокуванні конфлікту з Росією та застеріг проти його переростання в ядерний.

    Своє традиційне звернення Путін почав із 15 хвилинним запізненням, тривало воно понад дві години.

    Він оголосив хвилину мовчання за загиблими “нашими героями на передовій”, “в окопах” та розповів про “всеросійську підтримку СВО” (так у Росії називають війну проти України. – Ред.).

    І хоч війні проти України була присвячена уся перша частина його виступу, власне про Україну він практично не згадував, ведучи заочний діалог виключно із Заходом.

    Що Путін сказав про фронт

    звернення Путіна

    АВТОР ФОТО,КАДР ІЗ ТРАНСЛЯЦІЇ

    Велику частину своєї промови він присвятив “здобуткам” Росії на полі бою.

    “Захист, укріплення суверенітету йде по всіх напрямках, і насамперед на фронті… Наші збройні сили здобули колосальний бойовий досвід”, – заявив російський лідер.

    Зокрема він згадав про таке:

    “В стані повної готовності перебувають стратегічні ядерні сили. Гіперзвуковий авіаційний комплекс “Кинджал” не тільки поставлений на озброєння, але й з високою ефективністю використовується… В бою вже застосовувався ударний гіперзвуковий комплекс морського базування “Циркон”.

    Раніше в Україні твердили, що новітню гіперзвукову крилату ракету “Циркон” росіяни застосували під час ракетного удару по Україні 7 лютого.

    Тоді уламки однієї з ракет пошкодили підземні лінії електропередачі та трамвайні колії у Києві.

    Особливий інтерес в Україні тоді викликало маркування на цих уламках.

    “Ми звернули увагу на нетипову траєкторію однієї ракети під час ранкової атаки. Вона була запущена з Криму та потрапила в район Києва… Попередньо це була перспективна крилата гіперзвукова ракета ЗМ22 „Циркон“, запущена з універсального вертикального пускового контейнера”, – написали автори каналу Monitor.

    І додали, що політ ракети схожий на гібрид “Кинджала” та “Онікса”.

    12 лютого директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін повідомив, що під час удару по Києву 7 лютого 2024 року, за попередньою інформацією, Росія дійсно використала ракету 3М22 “Циркон”.

    3M22 “Циркон” розробляли як гіперзвукову протикорабельну крилату ракету, якою росіяни планують переозброїти частину свого флоту.

    Про розробку цих ракет стало відомо кілька років тому, а 2019 року Путін стверджував, що “Циркон” може вражати як морські, так і наземні цілі на відстані понад 1 000 км та розганятися до 9 махів.

    Водночас під час нещодавньої атаки на Київ тоді невідома ракета з Криму, за даними каналу Monitor, так і не перетнула кордон гіперзвукової швидкості.

    Ядерні погрози

    Знову взявшись за заочну дискусію із Заходом, Путін вкотре повторив, що “не ми почали цю війну на Донбасі, але ми все зробимо, щоб її закінчити, викоренити нацизм”.

    Звинувативши США у “відкритих ворожих діях”, він заявив:

    “Це держава (США – Ред.), яка, як вони самі кажуть, намагається завдати Росії стратегічної поразки на полі бою”.

    “Тепер, без будь-якого сорому, заявляють що Росія планує напасти на Європу. Але ж це маячня просто! А при цьому самі обирають цілі на нашій території і найбільш ефективні, як вони думають, засоби ураження”.

    Саме у цьому контексті Путін заговорив про імовірність ядерного конфлікту.

    “Вони мають розуміти, що в нас теж є зброя яка може вражати цілі на їхній території… Усе, що вони вигадують, чим лякають, усе це реально загрожує конфліктом із використанням ядерної зброї, а значить знищенням цивілізації. Вони що, цього не розуміють?!”

    Водночас він заявив, що Росія “готова до діалогу” зі США “з питань стратегічної стабільності”, який би вівся “у комплексі” і окреслив би “контур безпеки в Євразії”.

    Відповідь Макрону?

    Макрон

    АВТОР ФОТО,EPA

    У цьому ж контексті Путін пригрозив “трагічними наслідками” у разі відправлення військових контингентів НАТО в Україну. Іноземних військових на території України він назвав “можливими інтервентами”.

    “Заговорили про можливість відправлення в Україну натовських військових контингентів. Ми пам’ятаємо долю тих, хто спрямовував колись свої контингенти на територію нашої країни. Тепер наслідки для можливих інтервентів будуть набагато трагічнішими”, — сказав Путін, виступаючи з посланням до Федеральних Зборів РФ.

    Вочевидь Путін мав на увазі висловлювання президента Франції Еммануеля Макрона, який нещодавно заявив, що для перемоги над Росією не виключена відправка в Україну західних сухопутних військ.

     

    Згодом міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне уточнив, що західні країни можуть відправити війська в Україну без “переходу порога війни”.

    Але вже невдовзі Білий дім та європейські лідери заявили, що не планують відправляти війська до України.

    Наступні дві третини своєї промови Путін традиційно присвятив внутрішнім російським питанням – економіці, демографії та соціальним проблемам.