Позначка: ДБР

  • Шапутько, Білоус, Вдовиченко, Яковлева, Жук, Дрига: в ЗМІ назвали список суддів куплених Альоною Шевцовою

    Шапутько, Білоус, Вдовиченко, Яковлева, Жук, Дрига: в ЗМІ назвали список суддів куплених Альоною Шевцовою

    В ЗМІ опублікували прізвища суддів та розмір хабарів, які вони отримували від екс-власниці Айбокс Банку, підсанкційної Альони Шевцової.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Нагадаємо, Альона Дегрик-Шевцова знаходиться під санкціями РНБО та звинувачується у відмиванні 5 млрд грн через “Айбокс банк”. Шевцова наразі переховується за кордоном, та вже встигла потрапити в поле зору європейських правоохоронців через відмивання коштів у Польщі.

    Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

    Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

    ФОТО: Суддя Світлана Шапутько отримала від Альони Шевцової хабар у розмірі біля
    200 тисяч євро.

    “Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

    Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

    Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

    Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

    Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

    В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

    Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку допомагають судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

    Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоуса, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

    ФОТО: львівський суддя Юрій Білоус отримав від підсанкційної Альони Шевцової хабар у розмірі 150 тисяч доларів США

    Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у нього високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

    Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

    29 липня 2025 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

    ФОТО: Суддя Ольга Вдовиченко отримала 500 тисяч доларів США хабара від підсанкційної Альони Шевцової

    За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

    ФОТО: судді Яковлева, Жук та Дрига виносять рішення на користь Шевцової за хабар у розмірі 1 мільйон 200 тисяч доларів США

    Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також, за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.

    ФОТО: Фото із ФБ сторінки журналістки Любов Величко
  • САП вимагає конфіскації майна військовослужбовця на 2,9 млн грн: подано позов до ВАКС

    САП вимагає конфіскації майна військовослужбовця на 2,9 млн грн: подано позов до ВАКС

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про стягнення в дохід держави майна, яке слідство вважає необґрунтованими активами начальника складу пального та мастильних матеріалів Центру забезпечення тилу Командування Сил логістики ЗСУ та його близьких осіб. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на Державне бюро розслідувань.

    За даними ДБР, у 2024 році дружина військовослужбовця придбала за його дорученням житловий будинок та земельну ділянку у Львівській області загальною площею 180,8 квадратних метрів. Вартість угоди становила 2,9 мільйона гривень. Слідство встановило, що подружжя не мало достатніх офіційних доходів або заощаджень, які могли б пояснити походження коштів на це майно.

    У 2025 році будинок був проданий за 2,7 мільйона гривень. ДБР кваліфікувало ці обставини як такі, що містять ознаки необґрунтованого збагачення. Після аналізу матеріалів прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав до ВАКС позов про стягнення активів у дохід держави на суму понад 2,9 мільйона гривень.

    У суді розглядатимуть, чи могли кошти, використані для придбання нерухомості, бути забезпечені законними доходами військовослужбовця та членів його сім’ї. ВАКС має визначити, чи відповідають активи критеріям обґрунтованості, визначеним законодавством.

  • Знищені справи та незадеклароване майно: що стоїть за управлінням Олексія Сухачова в ДБР

    Знищені справи та незадеклароване майно: що стоїть за управлінням Олексія Сухачова в ДБР

    Олексій Сухачов — одна з найвпливовіших постатей українського силового блоку. І водночас одна з найзакритіших. Від 2021 року він очолює Державне бюро розслідувань — орган, який мав би стати аналогом європейських антикорупційних та правоохоронних інституцій. За задумом, саме ДБР повинно розслідувати злочини топчиновників, захищати державні інтереси та діяти як незалежний контрольний механізм у системі влади. Але факти останніх років вибудували зовсім інший образ — керівника, за якого Бюро перетворилося на засіб прикриття найнебезпечніших політичних та корупційних історій.

    Одним з найбільш вражаючих епізодів стало рішення про знищення матеріалів у резонансних провадженнях, які мали історичне значення. Йдеться про «харківські угоди», розкрадання в армії часів Януковича, низку справ Майдану, матеріали щодо Віктора Медведчука, а також негласні слідчі дії стосовно експрезидента Петра Порошенка. Формально такі документи були знищені нібито через загрозу захоплення Хмельницького, де зберігався архів. Проте на момент ухвалення рішення місто не перебувало під реальною небезпекою. Це робить пояснення захистом від окупантів вкрай сумнівним і лише підсилює припущення, що йшлося про свідоме «затирання» доказів, здатних вплинути на долі впливових політичних фігур.

    Не менше запитань викликає й особистий фінансово-майновий профіль керівника ДБР. Формально Сухачов не має власного житла. Але його родина фактично живе зовсім не так, як це виглядає у деклараціях. На його сина оформлена квартира в Києві площею близько 50 квадратів у новобудові комфорт-класу — придбання, яке складно пояснити офіційними доходами. Ще одна квартира — 107 квадратних метрів у сучасному житловому комплексі з підземним паркінгом — записана на іншу особу, та в документах зазначена як така, що перебуває у користуванні сім’ї. Дружина володіє земельною ділянкою в області, яка лише з початком повномасштабної війни суттєво зросла в ціні. На цьому тлі формальна адреса у вигляді кімнати в гуртожитку виглядає радше як спроба створити ілюзію скромного побуту, аніж відображення реальності.

    Схожа картина й із транспортом. Родина користується Lexus RX-350, Toyota Camry та Mercedes GL-350 — машинами, які оформлені частково на третіх осіб. У декларації зафіксовані великі суми готівки — десятки тисяч доларів і понад мільйон гривень, а також суттєві залишки на банківських рахунках. Ще дивнішими виглядають три подарунки, зроблені самим Сухачовим у розпал війни — на сотні тисяч гривень кожен. Для керівника правоохоронного органу, який формально живе дуже скромно, подібні фінансові «жести» більше нагадують рухи коштів, що потребують додаткового пояснення, аніж благодійність чи сімейні операції.

    На цьому тлі все очевиднішою стає тенденція вибіркового підходу ДБР до звернень громадян і заяв про корупцію. За інформацією від джерел у системі, значна частина скарг не просто не розглядається — вони свідомо ігноруються або оформлюються формальними відповідями, що не передбачають жодних реальних дій. Така практика фактично паралізує основну функцію Бюро й створює враження, що ДБР перетворилося на механізм фільтрації «незручних» тем, а не на орган контролю.

    Усе це разом — знищені резонансні справи, непрозоре майно, питання щодо джерел доходів і вибіркова правоохоронна політика — створює небезпечний образ керівника, під управлінням якого ДБР рухається не в бік незалежності, а в бік політичної та фінансової залежності. І поки суспільство очікує прозорості, орган, покликаний її забезпечувати, дедалі більше нагадує структуру, де найважливіші рішення ухвалюються не в інтересах держави, а в інтересах тих, хто має доступ до її керівництва.

  • Податківицю викрили у брехні в декларації та спробі втечі за кордон

    Податківицю викрили у брехні в декларації та спробі втечі за кордон

    Колишню начальницю одного з відділів Головного управління Державної податкової служби в Запорізькій області викрили у приховуванні значних статків та спробі незаконного виїзду з України. Про це повідомило Державне бюро розслідувань.

    За даними слідства, під час повномасштабної війни посадовиця придбала нерухомість у Болгарії, на одному з популярних курортів. У 2024 році вона оформила на свою неповнолітню доньку апартаменти площею 103,4 кв. м вартістю майже 4 млн гривень. Після цієї операції жінка звільнилася з податкової та подала декларацію, однак приховала у ній факт наявності дитини та її право власності на закордонну нерухомість.

    Слідчі ДБР встановили, що одразу після звільнення ексчиновниця планувала виїхати з України. Працівники Бюро знали про її намір і запобігли втечі.

    Жінці повідомили про підозру за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу — умисне внесення недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.

    Досудове розслідування триває. За інформацією ДБР, перевіряються дані щодо іншої нерухомості за кордоном, яка може бути оформлена на близьких родичів чиновниці та оцінюватися у мільйони гривень.

  • На Чернігівщині прокурора затримали на хабарі 2,5 тис. доларів

    На Чернігівщині прокурора затримали на хабарі 2,5 тис. доларів

    На Чернігівщині працівники Державного бюро розслідувань спільно з СБУ затримали прокурора однієї з окружних прокуратур області під час одержання хабаря.

    За даними слідства, прокурор вимагав 2,5 тис. доларів за закриття кримінального провадження та сприяння в уникненні відповідальності за незаконну порубку лісу в межах одного з населених пунктів Чернігівщини. Затримання відбулося одразу після передачі грошей — правоохоронці зафіксували факт отримання неправомірної вигоди.

    Наразі прокурору готують повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. ДБР також готує клопотання до суду про обрання запобіжного заходу.

    Слідчі дії тривають. Правоохоронці встановлюють можливих спільників прокурора та інших осіб, які могли бути причетні до корупційної схеми.

  • Будинок за 19 млн і авто за 1,9 млн: НАЗК викрило незаконне збагачення митника з поста «Тиса»

    Будинок за 19 млн і авто за 1,9 млн: НАЗК викрило незаконне збагачення митника з поста «Тиса»

    Національне агентство з питань запобігання корупції скерувало до Офісу Генерального прокурора обґрунтований висновок щодо ознак незаконного збагачення державного інспектора митного поста «Тиса» Закарпатської митниці. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на НАЗК.

    Моніторинг способу життя посадовця, проведений НАЗК із урахуванням матеріалів ДБР, виявив майно, вартість якого суттєво перевищує офіційні доходи митника та його близьких. Загальна сума невідповідності оцінюється більш ніж у 23 млн грн.

    Центральним елементом схеми є земельна ділянка площею 1,6 тис. кв. м в Ужгороді, яку у 2022 році придбала мати посадовця за 40,1 тис. грн. Експертиза показала, що її ринкова вартість на момент придбання становила близько 1,8 млн грн.

    У 2023 році на ділянці ввели в експлуатацію житловий будинок на 330 кв. м, у який заселилися сам митник із родиною. Його вартість перевищує 19 млн грн.

    Батьки посадовця стверджують, що будували «власними силами» та заощадженнями, частково — за позичені кошти знайомих. Проте НАЗК вказує: жодна з позик не підтверджена документально та має ознаки фіктивності.

    Наприкінці 2024 року дружина митника придбала SKODA KODIAQ 2024 року випуску за понад 1,9 млн грн, пояснивши покупку продажем попередніх авто. Аналіз, проведений НАЗК, встановив: офіційних доходів родини недостатньо, щоб покрити вартість елітного будинку, земельної ділянки та автомобіля.

    Після початку перевірки ДБР і НАЗК у медіа з’явилася інформація, що митник на початку повномасштабної війни оформив фіктивну інвалідність, намагаючись уникнути мобілізації. Інвалідність згодом скасували, але посадовець подав до суду на МОЗ, вимагаючи відновлення пенсійних виплат.

    Крім того, встановлено, що інспектор користувався державними номерними знаками «прикриття», які надаються лише співробітникам сектору безпеки, правоохоронцям або найвищим державним посадовцям, що перебувають під державною охороною.

  • Стрілянина та заручники: що сталося на території санаторію у Конча-Заспі

    Стрілянина та заручники: що сталося на території санаторію у Конча-Заспі

    3 грудня на території арештованого санаторію “Жовтень” у Конча-Заспі сталася збройна сутичка між представниками Головного управління розвідки Міноборони та військовослужбовцями однієї з частин ЗСУ. Конфлікт супроводжувався стріляниною та тимчасовим утриманням людей і, за даними джерел, пов’язаний із суперечками щодо прав на оренду території, пов’язаної з бізнесменом Борисом Кауфманом.

    За інформацією ЗМІ, близько 16:00 на територію санаторію увійшли до 20 озброєних осіб. Пролунав постріл, однак обійшлося без загиблих. Представники ГУР утримували близько 10 військовослужбовців, після чого відпустили їх, а самі забарикадувалися та відмовилися пропускати правоохоронців.

    Інші джерела уточнюють, що група могла налічувати близько 70 людей у масках із великою кількістю зброї та на військових автомобілях. Під час штурму були пошкоджені ворота та паркан. Внаслідок сутички постраждали 21 особа різного ступеня тяжкості.

    ГУР заявляє, що їхні бійці перебувають на території законно, адже власник земельної ділянки уклав із військовою частиною прямі договори на час воєнного стану. За словами розвідників, ці договори не потребують додаткових погоджень, а документи інших формувань були анульовані військовою адміністрацією.

    Згідно зі слідством, під час штурму група нападників утримувала заручників, застосовувала зброю, примушувала військових писати заяви про відсутність претензій та погрожувала. Командир підрозділу з позивним “Устим” міг безпосередньо керувати штурмом, що наразі перевіряє слідство.

    Санаторій “Жовтень” був арештований у 2020 році, переданий в управління АРМА та оцінений у 60,7 млн грн. Частина території перейшла до компанії, пов’язаної з Борисом Кауфманом. ДБР кваліфікувало інцидент за статтями ККУ про незаконне позбавлення волі, незаконне поводження зі зброєю та хуліганство.

    Станом на 4 грудня територія санаторію залишається під контролем розвідників, а навколо об’єкта перебувають правоохоронці. На місце прибув заступник головнокомандувача ЗСУ Олександр Сирський.

  • ВАКС виправдав двох колишніх співробітників ДБР у справі про провокацію підкупу

    ВАКС виправдав двох колишніх співробітників ДБР у справі про провокацію підкупу

    Вищий антикорупційний суд повністю виправдав двох колишніх співробітників Державного бюро розслідувань, яких обвинувачували у провокації підкупу. Як повідомляє «Судовий репортер», суд встановив, що докази у справі були зібрані внаслідок провокації, а складу злочину у діях посадовців не виявлено.

    За версією слідства, у 2021 році співробітники ДБР нібито організували передачу грошей знайомому чоловіка, щоб той звернувся до заступника керівника Львівської обласної прокуратури з проханням купити арештовану земельну ділянку. Прокурор відмовився від грошей і повідомив про інцидент.

    У ході розслідування з’ясувалося, що заявник неодноразово співпрацював із правоохоронними органами у викритті корупційних злочинів, отримуючи за це винагороду, і в цьому випадку його дії були під контролем СБУ. Свідки підтвердили, що чоловік мав власну мотивацію та отримував вказівки від інших осіб.

    Суд визнав, що працівники ДБР не здійснювали злочинних дій і що обвинувачення було штучним, зумовленим конфліктом між різними правоохоронними органами. Також матеріали щодо третього обвинуваченого виділено в окреме провадження через його мобілізацію.

    Рішення ВАКС підкреслює важливість об’єктивного оцінювання доказів та виключення провокацій при розслідуванні корупційних справ.

  • Засуджений за вбивство організував канал збуту наркотиків у СІЗО

    Засуджений за вбивство організував канал збуту наркотиків у СІЗО

    Державне бюро розслідувань провело спецоперацію та зупинило діяльність стійкого злочинного угруповання, яке організувало канал постачання наркотичних речовин до “Житомирської установи виконання покарань №8”. Про це повідомили у ДБР.

    За даними слідства, незаконна схема діяла кілька місяців і включала чіткий розподіл ролей. Організатором виявився засуджений за вбивство, який зсередини установи координував дії спільників. До групи входили співкамерник, знайомий на волі та співробітник установи, який забезпечував доступ наркотиків на територію СІЗО.

    Слідчі встановили, що цивільний спільник закуповував наркотики й передавав їх через поштову скриньку працівника СІЗО. Той ховав заборонені речовини у власному гаражі, а згодом непомітно проносив їх у приміщення установи. Усередині СІЗО засуджений-організатор зі співкамерником збували наркотики іншим ув’язненим.

    Діяльність групи охоплювала канабіс, метадон та рецептурні препарати, що посилювали дію основних наркотиків. За попередніми даними, угруповання діяло з березня 2025 року, регулярно отримуючи прибуток, який учасники ділили між собою.

    Працівника установи затримали під час чергової спроби пронести заборонені речовини. Затримано також цивільного учасника, який забезпечував закупівлю наркотиків. Під час обшуків у членів групи та частини ув’язнених вилучили різні види наркотичних засобів.

    Чотирьом учасникам повідомлено про підозру. Їм інкримінують незаконний збут та обіг наркотиків у місцях позбавлення волі, а також розповсюдження сильнодіючих лікарських препаратів, вчинене групою осіб. Санкція статей передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Житомирська обласна прокуратура. Найближчим часом суд обиратиме підозрюваним запобіжні заходи.

  • Виконувача обов’язків директора Шепетівської колонії затримали за хабар

    Виконувача обов’язків директора Шепетівської колонії затримали за хабар

    Виконувача обов’язків директора Шепетівської виправної колонії №98 підозрюють у хабарництві. За даними ДБР та прокуратури Хмельницької області, посадовець вимагав у приватних підприємців 10% від суми контрактів за укладені угоди з виправним закладом.

    Слідство встановило, що чиновник отримував гроші за надання переваг окремим підприємцям під час укладання договорів на роботи, які виконували засуджені колонії. Перша частина хабаря у розмірі 150 тис. грн надійшла у вересні 2025 року, а 26 листопада він отримав решту – 405 тис. грн та 1300 доларів. Після цього посадовця затримали.

    Підозрюваному оголосили підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання службовою особою великого хабаря за попередньою змовою). Суд обрав запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внесення застави у 499 тис. грн. У разі доведення вини йому загрожує до 10 років ув’язнення.

    За інформацією з декларацій, на посаді виконувача обов’язків директора колонії перебував Іван Кучерук. Виявлення корупційної схеми стало можливим завдяки підприємцю, який замовив виготовлення дротових малопомітних перешкод на суму 6 млн грн.