Golovnitemu.com

Позначка: ДБР

  • На Харківщині затримали військових за крадіжку 24 т дизелю з частини

    На Харківщині затримали військових за крадіжку 24 т дизелю з частини

    Державне бюро розслідувань повідомило про затримання двох військовослужбовців з Харківської області та їхнього цивільного спільника, яких підозрюють у викраденні дизельного палива з військової частини. За даними слідства, фігуранти підробляли звітні дані про маршрути підрозділу, створюючи «надлишки» невикористаного пального, після чого збували його великими партіями на території області по 35 грн за літр. Задокументовано три продажі по 8 тонн кожен — загалом 24 тонни майже на 1 млн грн.

    Під час реалізації третьої партії всіх трьох затримано. Проведено обшуки за місцем проживання та в автівках: вилучено значні суми готівки, документацію щодо руху палива, чорнові записи з обсягами та «розподілом» коштів, два транспортні засоби, а також прилади для скручування пробігу.

    Фігурантам оголошено підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 410 ККУ (викрадення військового майна в умовах воєнного стану, у складі групи). Суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою. Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі. Викрадене пальне буде повернуто до ЗСУ.

  • Поліцейські вимагали $1000 у моделі OnlyFans: справа передана до ДБР

    Поліцейські вимагали $1000 у моделі OnlyFans: справа передана до ДБР

    В Івано-Франківській області після службової перевірки звільнено керівника та двох офіцерів Городенківського відділення поліції. Працівників правоохоронних органів підозрюють у вимаганні хабара у моделі OnlyFans, їхньою справою займатиметься Державне бюро розслідувань.

    Перевірка розпочалася після оприлюднення записів розмов поліцейських з жінкою, в яких вони вимагали 1 тисячу доларів за невідкриття кримінальної справи. За інформацією ЗМІ, під підозрою можуть бути поліцейські Мирослав Рожко та Микола Стойко.

    Поліція Івано-Франківської області повідомила, що кримінальне провадження за ст. 301 Кримінального кодексу України Городенківським відділенням не розпочиналося і не розслідувалося. Також матеріали до слідчих підрозділів кіберполіції не надсилалися.

    Крім двох підозрюваних офіцерів, з посади звільнено й керівника відділення поліції. Усі матеріали справи передадуть до ДБР для проведення подальшого розслідування.

  • Реконструкція офісу ДБР у Тернополі обійшлася державі на мільйон дорожче

    Реконструкція офісу ДБР у Тернополі обійшлася державі на мільйон дорожче

    Львівське територіальне управління Державного бюро розслідувань замовило реконструкцію будівлі у Тернополі за 35,4 млн грн. Проєкт передбачає заходи з енергозбереження та облаштування захисної споруди цивільного захисту. Проте аналіз ринкових цін на матеріали та зарплатні витрати свідчить про ймовірну переплату щонайменше на 1 млн грн.

    Підряд отримала компанія «Тербудгруп», яка не мала конкурентів на торгах. За даними системи «Прозорро», договір укладено 2 жовтня 2025 року. Фінансування здійснюється з державного бюджету, а ціна включає 487 тис. грн на покриття ризиків та 1 тис. грн на інфляцію.

    Аналіз показав значні розбіжності у вартості матеріалів: гіпсокартон закупили по 417 грн/кв. м замість 104–115 грн/кв. м на ринку, кондиціонери — по 47 тис. грн/шт замість 26–29 тис. грн, металопластикові двері та вікна також були закуплені за завищеними цінами. За підрахунками експертів, переплата лише на окремих позиціях перевищує 1 млн грн.

    Крім того, у кошторисі зазначена зарплата робітників на рівні 18 570 грн/місяць, тоді як середня зарплата у будівельній сфері Тернополя сягає 30 000 грн. Експерти вказують, що реальний фонд зарплати мав би становити близько 9,35 млн грн, що створює ризики використання «конвертної» зарплати та маржі на будматеріали.

    Компанія «Тербудгруп» з 2018 року отримала державних замовлень на суму 217,67 млн грн. Аналітики вважають, що завищені ціни та занижені зарплати можуть свідчити про неефективне використання державних коштів та потенційні корупційні схеми.

  • Поліцейський на Київщині вимагав 10 тис. доларів за покривання незаконного вирощування коноплі

    Поліцейський на Київщині вимагав 10 тис. доларів за покривання незаконного вирощування коноплі

    Працівники Державного бюро розслідувань викрили правоохоронця з Київської області на отриманні неправомірної вигоди у розмірі 10 тис. доларів та пособництві у незаконному вирощуванні наркотичних засобів.

    За інформацією ДБР, група осіб, яка займалась наркобізнесом у регіоні, запропонувала правоохоронцю прикривати їхню діяльність з вирощування коноплі. За свої послуги поліцейський вимагав 10 тис. доларів.

    Правоохоронця затримали та повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27 та ч. 2 ст. 310 КК України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна. Також підозрюваному повідомлено про пособництво у незаконному посіві та вирощуванні коноплі за попередньою змовою.

    Особа, яка передавала хабар, підозрюється у наданні неправомірної вигоди та незаконному збуті наркотичних засобів за ч. 3 ст. 369 і ч. 3 ст. 307 КК України.

    Наразі за місцем проживання підозрюваних проведено обшуки, під час яких вилучено мобільні телефони та чорнові записи. Суд обрав запобіжний захід для правоохоронця у вигляді цілодобового домашнього арешту.

  • Суддя Світлана Смик розблокувала 2,6 мільярда гривень російського казино  Pin-Up за хабар

    Суддя Світлана Смик розблокувала 2,6 мільярда гривень російського казино  Pin-Up за хабар

    За інформацією нашого джерела у правоохоронних органах, за розблокування 2,6 мільярда гривень російського казино  Pin-Up суддя Печерського суду Світлана Смик отримала хабар в розмірі 13 мільйонів гривень та “пішла на пенсію”.

    Нагадаємо, 2,6 мільярда гривень онлайн казино  Pin-Up, реальними власниками якого є росіяни, були конфісковані АРМА та направлені на фінансування Збройних сил України.

    Але весною 2024 року суддя Печерського суду Світлана Смик своїм рішенням зняла арешт з 2,6 мільярда гривень, фактично повернувши їх росіянам.

    Таке рішення Печерського суду викликало широкий суспільний резонанс, а тодішній очільник АРМА Олена Дума публічно поставила під сумнів доброчесність судді Світлани Смик:

    “Суддя Печерського суду Світлана Смик не просто провела засідання, а й встигла одразу видати ухвалу суду та резолютивну частину про скасування арешту на 2,6 млрд гривень Pin-Up. День в день це ніколи не відбувається. Тут – потрібно задуматись.

     Ці кошти Національне агентство вже направило на закупівлю Військових облігацій, а отже на Збройні сили України.

     Цинічна позиція суду. Переконана, що це відбувається не просто так” 

    Крім рішення про повернення 2,6 мільярда гривень росіянам, суддя Печерського суду відома цілим рядом інших сумнівних рішень, які ймовірно супроводжувались корупційною складовою.

    Так, раніше суддя Світлана Смик виступала фігурантом у справі про затягування та закриття справ щодо водіння в нетверезому стані.

    У період з 2019 по 2021 роки суддя Світлана Смик розглянула понад три сотні справ водіїв напідпитку, але в 76% випадків затягувала розгляд і закривала провадження через закінчення строків.

    Незважаючи на значний суспільний резонанс, за масове “відмазування п’яних водіїв” суддя Світлана Смик отримала лише “догану”.

    За інформацією нашого джерела у правоохоронних органах, суддя Світлана Смик має репутацію у певних колах через закриття у 2020 році адміністративної справи  №757/28800/20-п проти Володимира Зеленського, через що не зупиняється навіть у винесенні рішень на користь росіян під час повномасштабного вторгнення.

    Просимо цей матеріал вважати офіційним журналістським запитом до ДБР та НАБУ, з метою перевірки викладених у даній статті фактів.

  • Інспектора Миколаївської колонії підозрюють у контрабанді та збуті наркотиків

    Інспектора Миколаївської колонії підозрюють у контрабанді та збуті наркотиків

    У ДУ «Казанківська виправна колонія №93» на Миколаївщині співробітники ДБР спільно з СБУ та керівництвом ДКВС викрили канал постачання наркотичних речовин за участю працівника закладу. За даними слідства, ув’язнені тримали зв’язок з постачальниками через інспектора з нагляду та безпеки колонії.

    Засуджені замовляли наркотики, а отримувачем відправлення зазначали свого наглядача. Інспектор, отримавши посилку, проносив її на територію колонії, де замовники розраховувалися з ним за послугу.

    3 жовтня 2025 року правоохоронці запобігли черговому постачанню наркотиків. Під час перевірки внутрішнім контролем колонії було виявлено посилку з забороненими речовинами.

    Інспектор нині підозрюється у незаконному зберіганні та перевезенні з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Санкція статті передбачає покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ДБР та СБУ продовжують перевірку інших можливих каналів постачання наркотиків до виправних закладів.

  • Суд конфіскував елітні авто родини екскерівника ТЦК у Харкові

    Суд конфіскував елітні авто родини екскерівника ТЦК у Харкові

    Працівники Державного бюро розслідувань спільно з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури домоглися в суді визнання необґрунтованими активів, що фактично належали родині колишнього керівника районного ТЦК та СП міста Харкова. Мова йде про розкішні автомобілі, формально оформлені на родичів, але якими користувався сам посадовець.

    Слідство встановило, що упродовж 2022–2023 років теща військового чиновника придбала два преміальні автомобілі загальною вартістю понад 3,4 млн грн. Попри офіційне оформлення транспорту на родичку, усіма машинами користувався сам посадовець і його близькі. Аналіз фінансового стану родини показав, що такі покупки не могли бути здійснені за рахунок законних доходів.

    3 жовтня 2025 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду частково задовольнила позов САП про цивільну конфіскацію активів. Суд визнав необґрунтованим володіння автомобілем Toyota Camry Hybrid 2022 року та постановив стягнути його вартість у дохід держави — 1,598 млн грн. Окрім того, було ухвалено конфіскувати Lexus NX200, зареєстрований на тещу посадовця.

    Це рішення стало черговим сигналом для посадовців, які намагаються приховати незаконне майно за родичами. Упродовж 30 днів рішення може бути оскаржене, однак вже зараз справа створює прецедент у практиці цивільної конфіскації за підозрою у незаконному збагаченні.

  • Колишній перший заступник одеської міграційки задекларував квартиру за 7 грн

    Колишній перший заступник одеської міграційки задекларував квартиру за 7 грн

    Експрацівник ГУ ДМС в Одеській області Іван Безкищенко, якого 2019 року ДБР підозрювало у привласненні близько 1 млн грн, у своїй останній декларації вказав квартиру в Одесі вартістю 7 грн. Разом із низкою інших об’єктів нерухомості, автівок та значних готівкових заощаджень це викликає питання про прозорість походження майна та хід розслідування справи.

    У 2019 році слідчі Державного бюро розслідувань повідомили про підозру начальниці ГУ ДМС Одещини Олені Погребняк та її першому заступнику Івану Безкищенку — їх звинуватили у змові з підрядниками й привласненні майже 1 млн грн під час ремонту будівлі ДМС. За версією слідства, до актів виконаних робіт внесли неправдиві відомості, через що підрядникам було перераховано бюджетні кошти. Підозрюваним загрожувало від двох до 12 років ув’язнення та можливі конфіскація чи штрафи. Проте справа фактично «затихла», і посадовці залишилися при посадах: Погребняк продовжує очолювати одеське ГУ ДМС, а Безкищенко пішов у відставку лише в жовтні 2024 року.

    Антишахрайський проєкт «190» та місцеві видання проаналізували декларації ексзаступника й виявили набір нерухомості, транспортних засобів та заощаджень, які не завжди відповідають офіційним доходам. Зокрема: квартира (28,7 кв. м) в Одесі, набутa у 2019 році, задекларована вартістю 360 тис. грн; ще одна квартира (36,7 кв. м), якою подружжя володіє з 2006 року (по 50% кожному), у декларації оцінена в суму — 7 грн. Також у документі фігурують земельна ділянка і дачний будинок у селі Кошари Одеської області, великий масив землі під Нерубайським, гараж як незавершене будівництво, а дружина має кілька ділянок у Хмельницькій області.

    Такі деклараційні оцінки (наприклад, 7 грн за квартиру) виглядають абсурдними на фоні ринкових цін на одеську нерухомість і ставлять питання про умисне занизьке оцінювання майна або про ненаочне декларування реальної вартості.

    У декларації вказані кілька автівок: OPEL OMEGA 1996 року (набута 2012-го), ВАЗ 2108 1988 року, TOYOTA RAV4 2005 року (набута у 2017 році) — при цьому вартість деяких машин явно занижена порівняно з ринковими оцінками. Також задекларований гараж (незавершене будівництво) та інші рухомі речі.

    За минулий рік у декларації зазначено: 756 тис. грн зарплати у ДМС (на момент роботи до жовтня 2024 року), 239 тис. грн пенсії, близько 9 тис. грн соцвиплат і невеликі доходи від оренди. Готівкові заощадження подружжя подано як спільна власність: 300 тис. грн і 10 тис. доларів готівкою; на банківських рахунках вказано понад 16 тис. дол., 125 євро і 125 тис. грн. У сумі це — більше ніж півтора мільйона гривень накопичень у сім’ї. Така сукупність заощаджень і водночас «смішні» деклараційні оцінки окремих об’єктів виглядають непоєднуваними із задекларованими доходами і викликають додаткові запитання.

    У декларації згадується, що у квітні 2024 року Безкищенко став співвласником великої земельної ділянки під Нерубайським (45 952 кв. м), інша половина якої належить особі з іменем Василь Юренко. За відкритими реєстрами, людина з таким ПІБ фігурує як співвласник і директор ТОВ «Донецьке спеціалізоване управління “Електромонтаж”» (ЄДРПОУ 36444296). За даними реєстрів, компанія була зареєстрована у Донецьку, а після 2014 року мала відомості про перереєстрацію у російських реєстрах; окремі згадки свідчать про ведення діяльності в РФ у 2022–2023 роках. У світлі воєнних реалій та заборон співпраці з колабораціоністськими структурами такі зв’язки викликають серйозні занепокоєння.

  • Начальниця Одеського ДМС Олена Погребняк рік за роком оформляла майно на родичів

    Начальниця Одеського ДМС Олена Погребняк рік за роком оформляла майно на родичів

    За даними антишахрайського проєкту “190”, який проаналізував декларації та відкриті реєстри, начальниця Головного управління ДМС в Одеській області Олена Погребняк фігурує в кількох епізодах, що викликають запитання щодо походження майна та законності окремих рішень.

    У 2019 році Державне бюро розслідувань повідомило про підозру Погребняк і її першому заступнику Івану Безкищенку у привласненні майже 1 млн грн: слідство встановило, що посадовці нібито були в змові з підрядниками й у документах щодо виконаних ремонтних робіт внесли неправдиві відомості, за якими з бюджету перерахували кошти. Попри ризики кримінальної відповідальності та можливі фінансові санкції, справу, за даними розслідування, «швидко» забули, а Погребняк залишилася на посаді; безкищенка звільнили наприкінці 2024 року.

    У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

    У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

    Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

    Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.

  • Перевірки НАЗК виявили недостовірні дані в деклараціях на 461,7 млн грн

    Перевірки НАЗК виявили недостовірні дані в деклараціях на 461,7 млн грн

    За даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), у вересні 2025 року відомство завершило 75 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом; в усіх цих перевірках фіксувалися порушення.

    Загальна картина виглядає так: у 43 із 75 перевірених декларацій (57%) виявлено ознаки подання недостовірних відомостей — сукупний обсяг розбіжностей перевищує 461,7 млн грн. В одній із декларацій встановлено необґрунтованість активів на суму понад 3 млн грн, в іншій — ознаки незаконного збагачення на понад 9,1 млн грн. За результатами перевірок НАЗК скерувало до правоохоронних органів 27 обґрунтованих висновків за статтею 366-2 ККУ (службове підроблення/подання недостовірних відомостей), 16 висновків за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП (порушення фінансового контролю) та один висновок за ст. 368-5 ККУ (незаконне збагачення).

    Серед найгучніших кейсів, які НАЗК виокремлює для подальшої правової оцінки та передачі матеріалів слідству, — випадки, де йдеться про мільйонні суми або приховані криптоактиви. Наведені приклади ілюструють різноманітність порушень і масштаб виявлених розбіжностей: посадовець Держагентства меліорації та рибного господарства у Києві й області — із виявленими необґрунтованими активами й недостовірними даними, зокрема дружина цього посадовця придбала квартиру вартістю понад 3 млн грн; за матеріалами НАЗК ця справа передана до ДБР. У директора одного з держпідприємств — заступника гендиректора «Південмашу» — виявлено незадекларовані криптоактиви та кошти у сумі понад 229 млн грн, висновок щодо цього передано до Нацполіції. Інші резонансні випадки стосуються колишніх високопосадовців і працівників контролюючих органів, де не підтверджено походження великих сум готівки або не задекларовано нерухомість і заощадження — відповідні матеріали спрямовані до ДБР, Нацполіції та НАБУ.

    НАЗК підкреслює, що висновки про наявність ознак недостовірних відомостей і необґрунтованих активів є підставою для початку або продовження досудових розслідувань уповноваженими правоохоронними органами. Агентство також наголошує: виявлені розбіжності свідчать про ефективність ризик-орієнтованого відбору декларацій, але одночасно вказують на системні проблеми в забезпеченні прозорості добору й контролю майнових даних посадовців.