Golovnitemu.com

Позначка: декларація

  • Понад 30 млн доходу і мільйони доларів: що приховує декларація фаворита на посаду прем’єра

    Понад 30 млн доходу і мільйони доларів: що приховує декларація фаворита на посаду прем’єра

    Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький, якого низка українських ЗМІ та джерел у владі називають одним із головних претендентів на посаду нового прем’єр-міністра України, опинився в центрі уваги не лише через можливі кадрові зміни в уряді, а й через свою електронну декларацію. Документ свідчить, що за минулий рік посадовець отримав понад 30 млн гривень доходів, володіє значними валютними активами та має багатомільйонні фінансові вимоги до компаній в Україні й за кордоном.

    Корецький серед головних кандидатів на посаду прем’єра

    Після заяв президента Володимира Зеленського про масштабне оновлення уряду в українському політикумі розпочалося активне обговорення можливого нового складу Кабінету Міністрів. За інформацією джерел, одним із фаворитів на посаду глави уряду є саме Сергій Корецький — нинішній керівник державної компанії «Нафтогаз України». Його кандидатуру називають як українські, так і міжнародні медіа, хоча офіційного рішення щодо нового прем’єра наразі ще не ухвалено.

    Корецький очолив «Нафтогаз» у травні 2025 року після відкритого конкурсу, до цього керував «Укрнафтою» та «Укртатнафтою», де проводив реформування державних підприємств та займався питаннями енергетичної безпеки країни.

    Понад 30 мільйонів гривень доходів

    Згідно з електронною декларацією, основну частину доходів Сергія Корецького у 2025 році сформували зарплати на керівних посадах державних компаній.

    Найбільше він отримав як голова правління НАК «Нафтогаз України» — майже 14,5 млн гривень.

    Крім того:

    • 8,5 млн грн — заробітна плата в ПАТ «Укрнафта»;
    • 5,6 млн грн — зарплата в ПАТ «Укртатнафта»;
    • 2,3 млн грн — роялті;
    • близько 6 тис. грн — заробітна плата в ОСББ «Замок на Паньківській».

    Саме останній пункт привернув найбільшу увагу користувачів соцмереж, адже, попри багатомільйонні доходи, Корецький офіційно отримував невелику зарплату також як працівник об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

    Сумарно його офіційні доходи за рік перевищили 30 млн гривень.

    Валютні активи вимірюються мільйонами

    Не менш вражаючим виглядає обсяг заощаджень та фінансових активів кандидата.

    Відповідно до декларації, Корецький:

    • зберігає понад 1 млн євро готівкою;
    • має 275 тис. доларів США готівкою;
    • тримає на банківських рахунках понад 500 тис. євро;
    • має на рахунках понад 200 тис. доларів США.

    Крім безпосередніх заощаджень, значну частину його статків становлять видані позики.

    Зокрема:

    • понад 2,2 млн доларів США він позичив юридичній особі за кордоном;
    • понад 42 млн гривень — українським компаніям.

    Частину цих коштів отримала компанія його дружини «Санеко», яка працює у сфері ресторанного бізнесу та продажу кави.

    Бізнес родини

    Дружина Сергія Корецького також є підприємницею.

    За даними декларації, її компанія займається ресторанним бізнесом та реалізацією кавової продукції.

    Протягом минулого року вона отримала близько 3,5 млн гривень доходу, а також продала один із власних автомобілів.

    Крім того, у декларації зазначено, що вона також надавала позики третім особам на значні суми.

    Автомобілі та майно

    Родина користується трьома автомобілями.

    Один транспортний засіб перебуває у власності, ще два — орендовані у компанії, що належить дружині посадовця.

    Окремо зазначено, що дружина Корецького є власницею автомобіля Maserati.

    Подібна схема користування автомобілями не є порушенням законодавства, однак традиційно викликає суспільний інтерес під час аналізу декларацій високопосадовців.

    Кар’єра в державному секторі

    До призначення головою правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький очолював найбільші державні нафтові компанії — «Укрнафту» та «Укртатнафту».

    Після приходу до «Нафтогазу» уряд визначив для нового керівництва кілька стратегічних пріоритетів:

    • підготовку до опалювального сезону;
    • збільшення власного видобутку газу;
    • відновлення енергетичної інфраструктури після російських атак;
    • забезпечення достатніх запасів газу;
    • розвиток когенераційних потужностей.

    За останній рік Корецький неодноразово представляв Україну на міжнародних переговорах щодо енергетичної безпеки та співпрацював із західними партнерами у питаннях відновлення енергетичного сектору.

    Кадрові зміни в уряді

    Президент Володимир Зеленський уже підтвердив намір провести масштабне оновлення Кабінету Міністрів та заявив про необхідність реалізації нової політичної стратегії держави.

    Упродовж останніх днів глава держави провів серію зустрічей із потенційними кандидатами на ключові державні посади, серед яких був і Сергій Корецький. Після зустрічі президент заявив, що обговорив із керівником «Нафтогазу» кроки, необхідні для зміцнення стійкості України та реалізації оновленої державної політики.

    Попри активні обговорення у медіа, офіційного подання кандидатури нового прем’єр-міністра до Верховної Ради станом на зараз ще не відбулося. Остаточне рішення щодо складу нового уряду ухвалюватиметься після завершення консультацій між президентом, парламентською більшістю та політичним керівництвом держави.

  • Новий скандал із Тищенком: НАБУ підозрює нардепа у схемі з хабарем і легалізацією 12,6 млн грн

    Новий скандал із Тищенком: НАБУ підозрює нардепа у схемі з хабарем і легалізацією 12,6 млн грн

    Чинний народний депутат Микола Тищенко отримав нову підозру від Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Правоохоронці заявляють, що парламентар міг вимагати понад один мільйон доларів неправомірної вигоди за так зване «кришування» діяльності кол-центрів, а також інкримінують йому легалізацію коштів та внесення неправдивих відомостей до декларації.

    Про це 29 червня повідомило НАБУ. За інформацією «Економічної правди», йдеться саме про народного депутата Миколу Тищенка.

    За даними слідства, події, які стали підставою для нової підозри, відбувалися ще у серпні 2023 року. За версією детективів НАБУ, депутат, прикриваючись боротьбою з діяльністю так званих шахрайських кол-центрів, звернувся до особи, яку вважав причетною до цього бізнесу, із вимогою надати понад один мільйон доларів неправомірної вигоди.

    У НАБУ стверджують, що натомість парламентар обіцяв використати свої повноваження для впливу на діяльність окремих кол-центрів, забезпечивши безперешкодну роботу одних та втручання у діяльність інших. Водночас, за даними правоохоронців, фактично неправомірної вигоди депутат так і не отримав.

    Крім цього, слідство інкримінує Тищенку легалізацію 12,6 млн гривень. За версією НАБУ та САП, кошти були оформлені через фіктивний договір дарування із колишньою дружиною депутата.

    Детективи стверджують, що жінка не мала законних доходів, які дозволяли б зробити такий подарунок, а сама передача коштів фактично не відбувалася. Попри це, відповідний дохід був відображений у щорічній декларації народного депутата.

    У зв’язку з цим правоохоронці також інкримінують внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації.

    У НАБУ не уточнюють, який саме запобіжний захід планують просити для депутата у межах нового кримінального провадження.

    Для Миколи Тищенка це вже не перша справа, що перебуває у провадженні правоохоронних органів. Раніше він став фігурантом кримінального провадження щодо незаконного позбавлення волі колишнього військовослужбовця спецпідрозділу ГУР МО України «Кракен» Дмитра Мазохи.

    Інцидент стався 20 червня 2024 року у Дніпрі, коли на ветерана, який перебував на вулиці разом із дитиною, напала група чоловіків. Уже через кілька днів правоохоронці повідомили Тищенку про підозру у цій справі.

    Печерський районний суд Києва тоді обрав народному депутату запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Суд також зобов’язав його носити електронний браслет та здати закордонні паспорти.

    Згодом навколо цієї справи виник новий скандал: після судового засідання журналісти зафіксували Тищенка у п’ятизірковому готелі в центрі столиці, що викликало широкий суспільний резонанс.

    У листопаді Київський апеляційний суд продовжив дію запобіжного заходу, однак уже наприкінці грудня через неявку депутата до суду, яку він пояснив проблемами зі здоров’ям, питання його подальшого домашнього арешту залишилося невирішеним.

    Нова підозра суттєво розширює перелік звинувачень, які висувають народному депутату. Наразі триває досудове розслідування, а остаточну оцінку діям підозрюваного має надати суд. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

  • Сімейний скандал Крупи набирає обертів: невістку підозрюють у приховуванні майже 20 млн грн за кордоном

    Сімейний скандал Крупи набирає обертів: невістку підозрюють у приховуванні майже 20 млн грн за кордоном

    Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру колишній посадовиці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яку слідство вважає причетною до приховування значних активів у декларації. За даними правоохоронців, йдеться про Катерину Крупу — невістку колишньої очільниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи.

    Слідство стверджує, що посадовиця не задекларувала банківський рахунок в Австрії, на якому перебувало понад 540 тисяч доларів США, що за курсом на момент розслідування становить понад 19,5 млн гривень.

    Про це повідомили в Державному бюро розслідувань.

    За інформацією правоохоронців, ще у вересні 2022 року фігурантка відкрила особистий рахунок в одному з банків Австрії. Після цього на нього двома окремими платежами було перераховано понад 540 тисяч доларів США.

    Однак під час заповнення щорічної декларації за 2023 рік колишня посадовиця, за версією слідства, не вказала ані сам факт існування рахунку в іноземному банку, ані кошти, які на ньому зберігалися.

    У ДБР зазначають, що загальна вартість незадекларованих активів перевищує 19,5 мільйона гривень, що значно перевищує встановлений законом поріг кримінальної відповідальності.

    На підставі зібраних матеріалів слідчі повідомили жінці про підозру за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей, якщо різниця між задекларованими та фактичними даними перевищує 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

    Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років, а також можливе позбавлення права обіймати певні посади чи займатися окремими видами діяльності строком до трьох років.

    У ДБР наголошують, що наразі колишня чиновниця вже не працює у структурі Міністерства юстиції України.

    Разом із тим правоохоронці продовжують досудове розслідування. Одним із ключових напрямків є встановлення походження коштів, які були розміщені на рахунку в австрійському банку.

    Слідчі також перевіряють можливу причетність підозрюваної до інших можливих протиправних схем. У ДБР не виключають, що у ході розслідування можуть бути встановлені додаткові обставини щодо руху коштів та їхнього походження.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Хмельницька обласна прокуратура.

    Нова підозра стала продовженням масштабної історії навколо колишньої керівниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, справа якої стала однією з найрезонансніших антикорупційних справ останніх років.

    Нагадаємо, восени 2024 року під час обшуків правоохоронці виявили значні суми готівки, дорогоцінностей та інших активів, що викликало широкий суспільний резонанс. Згодом у деклараціях ексочільниці МСЕК були відображені мільйони доларів США, вилучені правоохоронними органами під час слідчих дій.

    У подальшому кримінальне провадження щодо Тетяни Крупи розглядав Вищий антикорупційний суд.

    Раніше суд змінив їй запобіжний захід із тримання під вартою на заставу у 20 мільйонів гривень. Також повідомлялося, що з колишньої керівниці МСЕК було знято електронний засіб контролю, а суд дозволив їй контактувати з працівниками Хмельницької МСЕК.

    Окрему увагу правоохоронці нині приділяють перевірці фінансових операцій членів родини ексчиновниці. Саме в межах цих перевірок виникли питання до декларації її невістки.

    Система електронного декларування в Україні передбачає обов’язок державних службовців зазначати не лише доходи, а й усі банківські рахунки, у тому числі відкриті за кордоном, а також кошти, що на них зберігаються. Приховування таких активів може кваліфікуватися як кримінальне правопорушення, якщо сума незадекларованого майна перевищує визначені законом межі.

    Наразі правоохоронні органи не повідомляють, у якому саме банку Австрії був відкритий рахунок та чи залишаються на ньому кошти. Також офіційно не оприлюднюється інформація про можливе походження понад пів мільйона доларів, які, за даними слідства, були переказані за кордон.

    Подальша доля кримінального провадження залежатиме від результатів фінансових експертиз, аналізу руху коштів та завершення досудового розслідування. Якщо вину колишньої посадовиці буде доведено у суді, їй загрожує кримінальна відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

    При цьому слід наголосити, що повідомлення про підозру не означає доведення вини. Остаточне рішення щодо винуватості особи може ухвалити лише суд після повного розгляду справи та дослідження всіх доказів.

  • Голова Закарпатського суду задекларувала майже $1 млн у криптовалюті

    Голова Закарпатського суду задекларувала майже $1 млн у криптовалюті

    Голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош задекларувала значні інвестиції в криптовалюту, нерухомість в Ужгороді та мільйонні доходи. Найбільшу увагу привернули дані про вкладення майже 1 мільйона доларів у цифрові активи протягом 2024–2025 років. Відомості містяться в електронній декларації посадовиці за минулий рік.

    Згідно з оприлюдненими даними, упродовж останніх двох років суддя здійснила масштабні інвестиції у криптовалюту. Загальний обсяг задекларованих вкладень становить майже один мільйон доларів США в еквіваленті. На тлі зростання популярності цифрових активів в Україні така сума стала однією з найбільш помітних серед декларацій представників судової системи.

    Окрім криптовалютних активів, Ганна Фазикош задекларувала низку об’єктів нерухомості. У 2025 році вона придбала квартиру в Ужгороді площею 70,85 квадратного метра. Задекларована вартість житла становить 531 588 гривень.

    Також у власності голови суду перебуває житловий будинок у селі Минай Ужгородського району площею понад 255 квадратних метрів. Його вартість у декларації зазначена на рівні понад 1 млн гривень.

    Крім житлової нерухомості, суддя володіє двома земельними ділянками. Одна з них розташована у селі Минай та має площу 1000 квадратних метрів. Інша знаходиться в Ужгороді та також займає 1000 квадратних метрів.

    Окремо в декларації вказано кілька об’єктів незавершеного будівництва. Зокрема, йдеться про житловий будинок в Ужгороді площею понад 276 квадратних метрів, який наразі перебуває на стадії будівництва. Також задекларовано недобудовану квартиру площею 126,81 квадратного метра та ще один об’єкт незавершеного будівництва.

    Серед рухомого майна Ганна Фазикош вказала право користування автомобілем Skoda Kodiaq 2020 року випуску. Вартість транспортного засобу становить понад 1 мільйон гривень. Водночас власником автомобіля вказаний Ігор Чемодуров.

    Також у декларації зазначено, що у 2022 році суддя придбала кооперативні права в житлово-будівельному кооперативі «Нікос».

    Основним джерелом доходу посадовиці залишається робота в судовій системі. За 2025 рік Ганна Фазикош отримала понад 2,57 млн гривень заробітної плати на посаді голови Закарпатського апеляційного суду. Таким чином середньомісячний дохід становив близько 214 тисяч гривень.

    Крім суддівської винагороди, у декларації зазначені й інші джерела доходів. Зокрема, від Ужгородського національного університету суддя отримала 7638 гривень заробітної плати. Також понад 36 тисяч гривень було отримано за продаж електроенергії за «зеленим тарифом».

    Ще одним суттєвим джерелом надходжень стали кошти від Анни Чемодурової. У декларації вказано отримання 780 тисяч гривень як часткове повернення фінансової допомоги.

    Готівкою голова суду зберігає 10 тисяч доларів США. На банківських рахунках розміщено понад 886 тисяч гривень та понад 1300 євро.

    Поява значних криптовалютних активів у деклараціях державних службовців останніми роками стала помітною тенденцією. Україна входить до числа держав із найвищим рівнем використання криптовалют серед населення, а після запуску електронного декларування цифрові активи стали обов’язковими для відображення у фінансових звітах чиновників.

    Водночас експерти у сфері фінансового моніторингу наголошують, що криптовалютні активи залишаються одними з найскладніших для оцінки через високу волатильність ринку та різницю у методиках визначення вартості.

    Оприлюднення декларацій посадовців є частиною антикорупційної системи України та механізмом громадського контролю за статками осіб, які займають державні посади. Усі подані дані можуть перевірятися Національним агентством з питань запобігання корупції у межах повної перевірки декларацій.

    Наразі інформація про криптовалютні активи, нерухомість та доходи голови Закарпатського апеляційного суду залишається відкритою у відповідних державних реєстрах і вже викликала активне обговорення в інформаційному просторі через масштаби задекларованих інвестицій у цифрові активи.

  • «Дружина заробила понад 1,6 млн грн»: керівник міського ТЦК на Буковині виявився доларовим мільйонером

    «Дружина заробила понад 1,6 млн грн»: керівник міського ТЦК на Буковині виявився доларовим мільйонером

    Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Андрій Ровецький опинився у центрі уваги після оприлюднення його електронної декларації. Документ свідчить, що родина військового посадовця володіє значними заощадженнями, нерухомістю та отримує стабільні доходи, а дружина керівника ТЦК заробляє у кілька разів більше за чоловіка.

    Інформацію про майновий стан сім’ї оприлюднили «Українські Новини» з посиланням на дані електронної декларації посадовця.

    Що задекларував керівник ТЦК

    Згідно з декларацією, сім’я Андрія Ровецького володіє квартирою у Чернівцях та автомобілем Nissan Rogue 2015 року випуску.

    За минулий рік сам посадовець отримав близько 445 тисяч гривень заробітної плати за місцем служби. Натомість його дружина Оксана задекларувала дохід від підприємницької діяльності у розмірі понад 1,6 млн грн. Таким чином, основним джерелом надходжень у родині є саме бізнес дружини.

    Окрім поточних доходів, родина має суттєві грошові заощадження. За даними декларації, йдеться приблизно про 65 тисяч доларів США та понад мільйон гривень, які зберігаються як у готівковій формі, так і на банківських рахунках.

    За поточним курсом валют загальна сума заощаджень родини перевищує кілька мільйонів гривень.

    Хто такий Андрій Ровецький

    Андрій Ровецький нині виконує обов’язки начальника Чернівецького міського ТЦК та СП. Останніми місяцями він неодноразово коментував резонансні випадки мобілізації у Чернівцях та представляв позицію територіального центру комплектування під час засідань парламентської тимчасової слідчої комісії.

    Зокрема, на початку червня Ровецький пояснював обставини гучного інциденту на будівельному майданчику в Чернівцях, де працівники ТЦК проводили перевірку військово-облікових документів. За його словами, мобілізовані чоловіки перебували у розшуку як порушники військового обліку та не мали права на відстрочку.

    Тема декларацій ТЦК залишається резонансною

    Останнім часом суспільну увагу привертають декларації посадовців територіальних центрів комплектування по всій Україні. На тлі воєнного стану та мобілізаційних процесів громадськість особливо уважно стежить за майновим станом керівників ТЦК та членів їхніх сімей.

    Протягом останніх місяців правоохоронні органи також повідомляли про низку кримінальних проваджень щодо окремих посадовців системи комплектування. Зокрема, навесні цього року Державне бюро розслідувань затримало посадовця одного з районних ТЦК Чернівецької області за підозрою у вимаганні грошей за сприяння у знятті військовозобов’язаних із розшуку.

    Водночас сама наявність значних доходів або заощаджень у декларації не свідчить про порушення закону. Законодавство України зобов’язує посадовців лише відкрито декларувати майно, доходи та активи членів сім’ї. Оцінку законності походження коштів можуть надавати виключно уповноважені органи в межах перевірок НАЗК або правоохоронних розслідувань.

    На цей момент інформації про претензії правоохоронних органів до самого Андрія Ровецького або його декларації немає.

  • Новий заступник голови КОДА Наталія Мельничук ймовірно вказала неправдиві відомості в Декларації

    Новий заступник голови КОДА Наталія Мельничук ймовірно вказала неправдиві відомості в Декларації

    Новопризначений заступник голови Київської ОДА Миколи Калашника – Наталія Мельничук ймовірно вказала неправдиві відомості у своїй Декларації.

    Зокрема, в Декларації Наталії Мельничук зазначено, що вона отримала від свого чоловіка в безоплатне користування  авто марки  TOYOTA C-HR 2018 року випуску, яке було придбане у 2021 році за 212 549 грн., тобто за 7 800 долларів США по курсу на рік придбання.

    Варто відзначити, що станом на сьогодні дана модель 2018-го року  згідно даних ресурсу AUTO RIA вартує в діапазоні від 17 500 до 25 000 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею. 

    ФОТО: Скріншот даних ресурсу AUTO RIA

    В Декларації Наталії Мельничук вказане  авто LAND ROVER RENGE ROVER SPORT 2013 року випуску за 414 953  грн., що по курсу року покупки складає 11 300 доларів США.

    Водночас, згідно даних ресурсу AUTO RIA, насьогодні ціна аналогічного авто стартує від 14 500 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею. 

    ФОТО: Скріншот даних сайту ресурсу AUTO RIA

    Авто MAZDA 6 2016 року випуску, вказане в декларації Наталії Мельничук на праві власності, вартістю 50 000 грн. на дату набуття у 2024 році., що по курсу на рік придбання складає всього 1 250 доларів США.

    За даними ресурсу  AUTO RIA, насьогодні ціна аналогічного авто стартує від 11 500 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею в десятки разів.

    ФОТО: Скріншот даних сайту ресурсу AUTO RIA

    Нагадаємо, Наталія Мельничук була призначена заступником голови КОДА   розпорядженнями Кабміну вчора, 20 травня, про що стало відомо після публікації представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука.

    Згідно з даними КОДА, раніше Наталія Мельничук обіймала посаду керівника патронатної служби.

     

     

     

  • Сергій Власенко – ставленик Юрушева з сумнівною декларацією керуватиме Держгеонадрами

    Сергій Власенко – ставленик Юрушева з сумнівною декларацією керуватиме Держгеонадрами

    Кабмін поставив керувати Державною службою геології та надр України екс-заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів Сергія Власенка, якого вважаютьставлеником українського мільярдера Леоніда Юрушева.

    Нагадаємо, представник Кабміну Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив про призначення заступником голови Держгеонадр Сергія Власенка, на якого також тимчасово покладено виконання обов’язків голови Держгеонадр.

    Згідно даних офіційної Декларації т.в.о. керівника Держгеонадр Сергія Власенка – він володіє відразу 20-ма земельними ділянками в Київській області, що з огляду на його попередні посади може свідчити про корупційну складову при набутті права власності.

    Водночас, відповідно до даних Декларації, на дружину нового керівника Держгеонадр – Власенко Катерину Костянтинівну оформлена квартира на Софіївській Борщагівці загальною площею 42,5 м2 набута у власність 01.12.2023 року за ціною всього 100 000 гривень.

    ФОТО: Скріншот Декларації Сергія Власенко

    Варто відзначити, що за курсом долара на дату купівлі нерухомості Катериною Власенко відповідно до курсу 2023 року – квартира в престижній локації під Києвом досталась дружині чиновника лише за 2 500 долларів США, що в десятки разів менше ринкової вартості.

    Нагадаємо, раніше Сергія Власенко ЗМІ пов’язували з інтересами бізнесмена Леоніда Юрушева у деревообробній сфері: йшлося про можливе лобіювання його призначення в лісовій вертикалі на тлі створення держпідприємства “Ліси України”, яке мало консолідувати управління державними лісами та доступ до сировини.

  • «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    Депутата однієї з міських рад Львівської області Володимира Ковальчука судитимуть за обвинуваченням у наданні неправдивих показань детективам НАБУ, використанні підробленого документа та декларуванні недостовірної інформації. Слідство вважає, що депутат допомагав створити штучне пояснення походження активів родини голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, який сам є фігурантом справи про незаконне збагачення та недостовірне декларування.

    Про завершення слідства та передачу матеріалів до суду повідомило НАБУ. Інформацію також оприлюднили журналісти проєкту «Схеми» та низка українських медіа.

    За версією слідства, Ковальчук заявив детективам, що у 2021 році нібито позичив 800 тисяч доларів тестю Павла Кириленка — Олександру Матієнку. Саме ці гроші, за словами родини Кириленка, начебто стали джерелом коштів для придбання елітної нерухомості у Києві. Йдеться про квартири, офісні приміщення та паркомісця у столичному житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь Plaza».

    Історія із «позикою» стала одним із ключових епізодів у справі проти голови АМКУ Павла Кириленка. НАБУ та САП підозрюють, що у 2020–2023 роках Кириленко, перебуваючи на посаді керівника Донецької обласної військової адміністрації, набув активи на понад 72 мільйони гривень, записавши майно на родичів дружини.

    Раніше під час засідання Вищого антикорупційного суду тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснював походження коштів саме цією позикою. За його словами, він разом із дружиною нібито планував інвестувати у київську нерухомість разом із Володимиром Ковальчуком як у спільний бізнес-проєкт. Матієнко заявляв, що сторони хотіли придбати нерухомість, зробити ремонт і згодом перепродати її дорожче.

    Втім, у НАБУ переконані, що договір позики був сфальсифікований уже після початку антикорупційного розслідування. Згідно з результатами судової експертизи, документ, датований липнем 2021 року, насправді був підписаний значно пізніше — у 2024 році. Експерти також дійшли висновку, що договір намагалися штучно «зістарити», аби створити враження його давнього походження.

    Слідчі вважають, що Ковальчук не лише надав неправдиві свідчення, а й використав підроблений договір у цивільному процесі. Навесні 2025 року депутат звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовом про стягнення з родини Матієнків «боргу» у розмірі 800 тисяч доларів. Попри аргументи прокурорів САП щодо сумнівності документа, у серпні 2025 року суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука. Наразі це рішення оскаржується в апеляції.

    Крім того, за даними НАБУ, депутат відобразив цю позику у своїй декларації за 2024 рік, що слідство також розцінює як внесення недостовірної інформації до електронної декларації.

    Дії Ковальчука кваліфікували за кількома статтями Кримінального кодексу України, серед яких:
    — введення в оману суду або іншого уповноваженого органу;
    — використання завідомо підробленого документа;
    — декларування недостовірної інформації.

    Сам депутат усі звинувачення відкидає. У коментарях журналістам він заявив, що вважає підозру необґрунтованою та назвав кримінальне провадження «тиском» через його статус свідка у справі Кириленка. Також Ковальчук стверджує, що не бачив експертизи, яка встановила нібито пізніше створення договору позики. Окремо депутат заявив, що на момент надання коштів не знав про родинні зв’язки Олександра Матієнка з головою Антимонопольного комітету.

    Сама справа Павла Кириленка залишається однією з найгучніших антикорупційних справ щодо високопосадовців останніх років. У центрі уваги слідства — походження численних об’єктів нерухомості та елітного майна, оформленого на близьких родичів дружини чиновника. ВАКС раніше обрав Кириленку запобіжний захід у вигляді застави понад 30 мільйонів гривень та поклав на нього низку процесуальних обов’язків.

    На тлі активізації антикорупційних розслідувань справа Ковальчука може стати прецедентною не лише через обсяг фігуруючих сум, а й через сам механізм, який, за версією слідства, використовувався для легалізації походження активів через фіктивні боргові зобов’язання та судові процеси.

  • Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Родина та близьке оточення колишнього керівника Овідіопольського районного ТЦК та СП Аркадія Васькевича, якого ДБР підозрює у можливому збагаченні на схемах для ухилянтів, могли отримати або користуватися майном загальною вартістю близько 50 млн грн уже після початку повномасштабної війни. Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо», яке також переказали «Українська правда», Liga.net, NV та ТСН. За даними журналістів, у переліку майна фігурують три квартири, шість автомобілів, два паркомісця та котедж біля моря. Частина цього майна, за інформацією розслідувачів, згадується в матеріалах кримінального провадження ДБР, де йдеться про можливу схему отримання коштів за сприяння в ухиленні від мобілізації.

    У центрі розслідування — двоє колишніх працівників системи ТЦК на Одещині: Аркадій Васькевич і його син Богдан Васькевич. Аркадій Васькевич багато років служив у військових структурах і до минулого року очолював Овідіопольський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Богдан Васькевич також працював у районних ТЦК Одеси та області, зокрема, за даними журналістів, у 2023 році його називали заступником військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП. Пізніше, судячи з декларації, він уже проходив службу не в ТЦК, а в командуванні Військово-морських сил.

    У судовій ухвалі, на яку посилається «Слідство.Інфо», зазначено, що Аркадій Васькевич нібито «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією», а після цього, за версією слідства, він або за його вказівкою могли придбати нерухомість і транспортні засоби, оформлюючи їх на членів родини та близьких осіб. Богдана Васькевича слідчі, за даними журналістів, пов’язують із можливим внесенням недостовірних даних до декларації, оскільки він нібито не вказав майно, яким користувався. Водночас важливо підкреслити: на цій стадії йдеться про дані журналістського розслідування та матеріали справи, а остаточні висновки має робити суд.

    Журналісти звернули увагу, що восени 2022 року, вже під час повномасштабної війни, на родичів та близьких Аркадія Васькевича протягом короткого періоду оформили одразу кілька автомобілів. Зокрема, тесть Васькевича Анатолій Рожко придбав Mercedes-Benz GLS 350 2018 року, брат дружини Ігор Рожко — Honda CR-V 2007 року, дружина Алла Васькевич стала власницею Nissan Versa 2015 року, а Lexus RX 350L 2018 року зареєстрували на близького друга родини. За підрахунками розслідувачів, загальна вартість лише цих автомобілів могла перевищувати 5 млн грн, тоді як офіційний дохід Аркадія Васькевича та його дружини за той рік становив близько 1,5 млн грн.

    Окремий блок розслідування стосується нерухомості в Одесі. Журналісти знайшли квартиру площею 145 квадратних метрів і паркомісце в житловому комплексі преміумкласу. За даними з реєстрів, власником квартири є Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Водночас, як зазначає «Слідство.Інфо», офіційні доходи Рожка за попередні роки виглядають неспівмірними з вартістю такого житла. У витягу з реєстру вказана ціна 5,5 млн грн, однак на ринку подібні квартири можуть коштувати значно дорожче, а з урахуванням ремонту, який, за оцінкою дизайнерки інтер’єру, міг обійтися ще приблизно у 10 млн грн, загальна вартість об’єкта може сягати близько 21 млн грн.

    Ще одну квартиру, яку слідчі ДБР пов’язують із Аркадієм Васькевичем та можливою схемою, журналісти виявили в іншій одеській новобудові. Йдеться про помешкання площею понад 80 квадратних метрів, власницею якого у 2023 році стала Алла Рожко — дружина Ігоря Рожка. У реєстрі вказана вартість 2,2 млн грн, однак ринкова ціна, за даними журналістів, може бути вищою — щонайменше 3,6 млн грн. При цьому, як стверджує «Слідство.Інфо» з посиланням на податкові дані, офіційні доходи Алли Рожко за 2010–2023 роки становили 111 тис. грн.

    У матеріалах також згадується майно біля моря — апартаменти у котеджному містечку «Золотий Бугаз». За словами місцевих мешканців, котеджі там можуть коштувати від 110 до 150 тис. доларів, а журналісти знайшли оголошення про продаж схожих апартаментів площею 84 квадратні метри за 120 тис. євро. Власницею житла є Елісо Сванідзе, дружина Бесікі Какачії, якого в судовій ухвалі називають близьким другом Васькевича. Журналісти також встановили, що до жовтня 2022 року Аркадій Васькевич був директором підприємства, яке належить Какачії, а ця компанія володіє землею під котеджним містечком.

    Крім того, у розслідуванні фігурують Audi Q7 2017 року, якою, за даними судової ухвали, з початку 2024 року користувався Богдан Васькевич, і Mercedes-Benz GLS 580 2020 року, за кермом якого, за інформацією джерел журналістів, Богдана Васькевича нібито затримували у вересні 2025 року. Останній автомобіль, як зазначається у матеріалі, був зареєстрований на іншу особу, але слідчі припускають, що ним могли користуватися Васькевичі ще з 2022 року. Його вартість, за даними справи, могла становити майже 5 млн грн. Також у лютому 2023 року мати Аркадія Васькевича стала власницею квартири на околиці Одеси, оціночна вартість якої може становити близько 2,3 млн грн.

    За даними «Слідства.Інфо», кримінальне провадження щодо Васькевичів ДБР відкрило у січні 2025 року. Спочатку воно нібито активно рухалося, однак згодом темпи слідчих дій сповільнилися, а остання відома ухвала у справі датується серпнем минулого року. Журналістам не вдалося отримати коментарі від самих Аркадія та Богдана Васькевичів: їхні телефони тривалий час не відповідали. Редакція заявила, що готова опублікувати їхню позицію, якщо отримає відповідь.

    Ця історія стала ще одним гучним епізодом у серії розслідувань про майно представників системи ТЦК на Одещині. Раніше широкий резонанс викликала справа колишнього одеського військкома Євгена Борисова, у якого журналісти виявляли елітне майно за кордоном. На цьому тлі нове розслідування знову ставить питання про контроль за доходами посадовців, прозорість роботи ТЦК та відповідальність осіб, які могли збагачуватися під час мобілізації. Для суспільства ця тема особливо чутлива, адже йдеться про період великої війни, коли одні громадяни воюють або підтримують фронт, а інші, за версією слідства, могли перетворювати мобілізаційні процедури на джерело незаконного прибутку.

  • Депутат Львівської облради Андрейко судиться за мандат і через декларацію

    Депутат Львівської облради Андрейко судиться за мандат і через декларацію

    Депутат Львівської обласної ради Віталій Андрейко опинився у центрі одразу двох судових процесів. Він оскаржує рішення про відкликання свого мандата, а також намагається спростувати висновки Національного агентства з питань запобігання корупції щодо порушень у декларації.

    За результатами перевірки декларації за 2023 рік НАЗК виявило розбіжності на загальну суму 17,4 мільйона гривень. Зокрема, йдеться про незадекларований дохід майже на 1 мільйон гривень, який, за даними агентства, міг бути використаний для придбання квартири у Львові.

    Крім того, у декларації не було зазначено автомобіль Mercedes-Benz A 170, що належав дружині депутата. Також, за висновками перевірки, була занижена вартість автомобілів Porsche Cayenne та BMW X4, а доходи неповнолітнього сина не були відображені.

    Окремо НАЗК звернуло увагу на кошти на рахунках дружини депутата, походження яких, за даними перевірки, не підтверджене. Сам Андрейко стверджує, що ці гроші є сімейними заощадженнями та позикою від родичів, однак агентство ці пояснення не врахувало.

    Паралельно триває інший судовий спір — щодо депутатського мандата. У 2022 році обласна організація Української галицької партії ухвалила рішення про відкликання Андрейка через порушення партійної дисципліни після політичних домовленостей із іншими силами.

    Депутат оскаржив це рішення у суді. У липні 2025 року Верховний Суд повернув справу на новий розгляд. Наступне судове засідання призначене на 14 квітня 2026 року.

    Наразі Віталій Андрейко продовжує виконувати депутатські повноваження. Водночас у разі підтвердження порушень у декларації йому може загрожувати кримінальна відповідальність.