Позначка: Денис Шмигаль

  • Шмигаль відмовив у санкціях проти Портнова

    Шмигаль відмовив у санкціях проти Портнова

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що наразі не існує підстав для накладення персональних санкцій на Андрія Портнова, колишнього заступника глави Адміністрації президента Віктора Януковича. Відповідну заяву зроблено в контексті петиції, що була подана з вимогою винести на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування санкцій до Портнова.

    У відповіді на петицію, яка надійшла до Мінекономіки, зазначається, що подані матеріали не містять достатніх підстав для застосування санкцій згідно з українським законодавством. Зокрема, Міністерство економіки дійшло висновку, що санкції, накладені Сполученими Штатами Америки на Портнова, не можуть слугувати визначеною підставою для обмежувальних заходів в Україні. У документі також підкреслюється, що на даний момент не надано жодних доказів терористичної діяльності Портнова або інших дій, які б вимагали введення санкцій.

    Петиція, яку підписали громадяни, наголошувала на причетності Портнова до спроби контролювати українську судову систему під час його перебування на посаді заступника глави АП в часи Януковича. Відзначалося, що Портнов намагався поставити лояльних чиновників на ключові посади в судовій системі та впливав на законодавчі процеси. Зокрема, йшлося про його активність у 2019 році, коли він нібито змовився з високопосадовцями для впливу на Конституційний суд та Генпрокуратуру України.

    Незважаючи на ці заяви, в результаті перевірки, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Бюро економічної безпеки, НАБУ та СБУ не надали доказів, які б підтверджували необхідність застосування санкцій або будь-якої іншої правової реакції.

  • Уряд виділив додаткові кошти на “Зимову єПідтримку”: хто і як отримає тисячу гривень

    Уряд виділив додаткові кошти на “Зимову єПідтримку”: хто і як отримає тисячу гривень

    Кабінет Міністрів України прийняв рішення про виділення додаткових 5 мільярдів гривень з резервного фонду державного бюджету для реалізації програми “Зимова єПідтримка”. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram, зазначивши, що ці кошти дозволять виконати всі подані заявки на допомогу, щоб українці могли отримати фінансову підтримку.

    За його словами, гроші можна буде витратити на комунальні, медичні, освітні та інші послуги. Водночас уряд вдосконалив механізм виплати коштів для літніх людей старше 60 років, осіб з інвалідністю І та ІІ груп, а також для недієздатних осіб, що отримують пенсію або соціальну допомогу через банківські установи. Вони отримають тисячу гривень через “Укрпошту”.

    Окрім цього, уряд спростив алгоритм обміну інформацією між установами, що здійснюють програму, що дозволить краще інформувати громадян та узагальнювати дані.

    Програма “Зимова єПідтримка” надає одноразову виплату тисячі гривень усім громадянам України, які перебувають на її території. Кошти можна витратити на обмежений перелік товарів і послуг, включаючи ліки, комунальні платежі, поповнення мобільного рахунку, спортивні заходи та навіть донати на ЗСУ. Заявки на отримання допомоги можна подавати до кінця лютого 2025 року, а витрати здійснювати до кінця того ж року.

    Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров також поділився статистикою щодо витрат коштів, зокрема, на купівлю книг, зазначивши, що українці вже 75 тисяч разів придбали книги через програму “Зимова єПідтримка”.

  • Шмигаль анонсував запуск платформи для покращення житлово-комунальних послуг

    Шмигаль анонсував запуск платформи для покращення житлово-комунальних послуг

    У 2025 році уряд України планує запуск Єдиної платформи житлово-комунальних послуг, що стане важливим кроком у покращенні контролю за якістю надання послуг для українців. Платформа, яка буде інтегрована з державним порталом “Дія”, дозволить зручно взаємодіяти споживачам, постачальникам та державним органам, забезпечуючи більший рівень захисту для всіх учасників процесу.

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, розповідаючи про ініціативу на урядовому засіданні, підкреслив, що запуск цієї платформи сприятиме розвитку цифрових послуг і надасть нові сервіси для громадян. Водночас, цей проект дозволить значно покращити моніторинг якості житлово-комунальних послуг, що є важливим фактором для підвищення рівня життя в країні.

    Цей крок є частиною більш широкої економічної стратегії уряду України. Програма “Зроблено в Україні”, що лежить в основі економічних планів Кабміну, зосереджена на розвитку глибинної переробки та збільшенні експорту продукції з доданою вартістю. Крім того, уряд готується запровадити нові інструменти для залучення інвестицій та мінімізації економічних ризиків, пов’язаних із війною.

    Впровадження Єдиної платформи ЖКП дозволить зробити ці сервіси більш доступними, зручними та прозорими для кожного українця, що стане важливим етапом на шляху до цифровізації державних послуг та покращення якості життя населення.

  • Україна отримує 2 мільярди доларів від Світового банку

    Україна отримує 2 мільярди доларів від Світового банку

    Сьогодні Міністерство фінансів України підписало угоди з Світовим банком про надання Україні 2 мільярдів доларів через механізм DPL (Development Policy Loan). Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на своїй сторінці в Телеграмі, передає Укрінформ.

    За словами Шмигаля, ці кошти Україна почне отримувати за рахунок заморожених російських активів. Перші 1 мільярд доларів надасть Світовий банк у вигляді безповоротного гранту з фонду FIF, який сформовано за участю США в рамках ініціативи G7. Інші 1,05 мільярда доларів будуть надані у вигляді позики під гарантії урядів Японії та Великої Британії.

    Прем’єр-міністр зазначив, що Україна виконала всі необхідні умови для отримання цих коштів. Він також подякував міжнародним партнерам за підтримку у процесі економічного розвитку та відновлення країни після війни.

    Ці кошти є важливим етапом у фінансовій підтримці України, особливо в контексті економічних викликів, спричинених російською агресією. Підписання угод із Світовим банком стане важливим кроком на шляху до стабілізації фінансової ситуації в країні.

  • Якими будуть комунальні тарифи до кінця опалювального сезону

    Якими будуть комунальні тарифи до кінця опалювального сезону

    Уряд України оголосив, що до закінчення опалювального сезону 2024/2025 не будуть підвищені тарифи на низку комунальних послуг, зокрема на електроенергію, газ та опалення. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, підкресливши, що держава не планує змінювати ціни на енергетичні ресурси до завершення поточного опалювального періоду.

    Згідно з офіційною інформацією, тарифи на електроенергію залишатимуться на рівні 4,32 грн за 1 кВт*год до 30 квітня 2025 року, оскільки згідно з Постановою №632, ціни для побутових споживачів залишаються незмінними до цього терміну. Міністр енергетики Герман Галущенко також підтвердив, що ціни на електричну енергію для домогосподарств не будуть переглядатися до кінця квітня наступного року.

    Щодо газу, то в грудні українці платитимуть за ним за старими річними тарифами. Вартість газу для населення в рамках річних тарифів варіюється від 7,79 до 9,99 грн за кубометр, залежно від компанії постачальника. Місячні тарифи на газ можуть коливатися від 8,46 до 19,3 грн за кубометр.

    Для прикладу, “Енерджі трейд груп” пропонує тариф 7,799 грн за кубометр, а “Нафтогаз України” – 7,96 грн. Інші компанії, такі як “Тернопільоблгаз збут” і “Прикарпатий енерго трейд”, встановили тариф на рівні 7,96 грн та 7,98 грн за кубометр, відповідно. Однак деякі постачальники, як “Львівенергозбут” та “Рітейл Сервіс”, пропонують значно вищі тарифи, що може відобразитися на місячних рахунках споживачів.

  • Новий міністр Олексій Чернишов може стати наступним прем’єром

    Новий міністр Олексій Чернишов може стати наступним прем’єром

    За інформацією з нашого джерела в Офісі Президента (ОП), призначення Олексія Чернишова головою майбутнього Міністерства національної єдності  — це не просто кадрове рішення, а стратегічний хід Андрія Єрмака в апаратній грі проти Михайла Федорова.

    Міністерство національної єдності, створення якого активно обговорюється, має стати ключовим органом для консолідації різних верств суспільства, регіонів та організацій під час війни і після її завершення. Олексій Чернишов, який раніше обіймав посаду голови “Нафтогазу”, є кандидатом, що повністю влаштовує Єрмака. Його досвід і лояльність роблять Чернишова важливим союзником керівника ОП.

    Політична гра проти Федорова

    Призначення Чернишова, за словами джерела, має на меті послабити позиції Михайла Федорова, який останнім часом набирає політичної ваги. Як віцепрем’єр, Федоров відповідає за масштабні цифрові ініціативи, і його роль у відновленні України постійно зростає. Єрмак, схоже, прагне створити альтернативну політичну фігуру, яка здатна перехопити ініціативу та стати претендентом на посаду Прем’єр-міністра в майбутньому.

    Чернишов як “резервний прем’єр”

    Призначення Чернишова має ще один підтекст. Єрмак розглядає його як потенційного наступника чинного прем’єра Дениса Шмигаля. Нова посада надає Чернишову необхідний політичний капітал та інструменти для посилення свого впливу. Водночас створення Міністерства національної єдності дозволяє формувати позитивний імідж реформатора та державника.

    1. Посилення ролі Єрмака: Він продовжує консолідувати владу через контроль над ключовими кадрами.
    2. Відкритий конфлікт із Федоровим: Політичне протистояння двох груп може мати серйозні наслідки для стійкості уряду.
    3. Зміна прем’єра?: Якщо Чернишов проявить себе на новій посаді, він може стати реальним кандидатом на зміну Шмигаля.
  • Денис Шмигаль відповів на петицію про звання «Герой України» для Ірини Фаріон

    Денис Шмигаль відповів на петицію про звання «Герой України» для Ірини Фаріон

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль надав відповідь на електронну петицію, в якій пропонувалося присвоїти звання «Герой України» посмертно відомій мовознавиці, професорці та народній депутатці Ірині Фаріон. Лист із відповіддю оприлюднено на офіційному сайті уряду.

    Шмигаль зазначив, що петиція, яку підписало понад 25 тисяч українців, буде розглянута нагородною комісією Міністерства освіти і науки України (МОН). «За інформацією МОН, вашу електронну петицію буде розглянуто на засіданні нагородної комісії зазначеного міністерства», – йдеться в документі.

    Ірина Фаріон, відома своїми суперечливими заявами та позиціями щодо мовної політики, викликала багато обговорень в суспільстві як за життя, так і після її смерті. 15 листопада 2023 року Фаріон була звільнена з Львівської політехніки, що підтвердив міністр освіти Оксен Лісовий, опублікувавши наказ про її звільнення. Цей крок став наслідком її критики щодо російськомовних військовослужбовців ЗСУ та інциденту, коли вона опублікувала особисті дані студента з Криму, що, за словами СБУ, призвело до його переслідування російськими спецслужбами.

    Проте, 29 травня 2024 року Львівський апеляційний суд ухвалив рішення поновити Ірину Фаріон на посаді професорки кафедри української мови в Інституті гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки, а також виплатити їй компенсацію за вимушений прогул у розмірі 123 тис. 927 грн.

    Незабаром після цього, ввечері 19 липня 2024 року, Ірина Фаріон померла в лікарні внаслідок замаху на її життя.

  • Шмигаль пояснив, чому понад 900 тисяч осіб мають бронювання від мобілізації

    Шмигаль пояснив, чому понад 900 тисяч осіб мають бронювання від мобілізації

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час конференції Ялтинської європейської стратегії YES-2024 розповів про ситуацію з мобілізацією в Україні та кількість осіб, які мають бронювання від призову.

    Ключові заяви Шмигаля:

    1. Обсяги бронювання та можливе збільшення Шмигаль повідомив, що в Україні більше 900 тисяч осіб мають бронювання від мобілізації. Прем’єр зазначив, що ці цифри можуть змінюватися, і в майбутньому їх може бути ще більше. Це свідчить про важливість координації між урядом, військовими та бізнесом у забезпеченні оптимального балансу між потребами фронту і економікою.
    2. Пріоритет мобілізації і роль населення За словами прем’єра, мобілізація є пріоритетом для України, що пов’язано з необхідністю виживання країни у стані війни. Шмигаль пояснив, що населення країни має дві ключові ролі: одна частина воює, а інша – працює, забезпечуючи бюджет і підтримуючи фронт.
    3. Значення економічної діяльності Шмигаль підкреслив, що економічна діяльність є критично важливою для підтримки оборонних зусиль. Він зазначив, що частина населення, яка працює, повинна наповнювати бюджет, виробляти зброю та створювати інші ресурси для підтримки військових.

    Контекст конференції YES-2024

    13-14 вересня 2024 року в Києві відбулася конференція YES-2024, яка є 20-ю за рахунком. З моменту свого заснування у 2004 році, YES проводила свої заходи в Ялті до окупації Криму Росією в 2013 році. Після цього конференція була перенесена до Києва. YES об’єднує українських політиків, експертів, лідерів громадянського суспільства та бізнесу з міжнародними політиками для обговорення важливих питань.

  • Економічне бронювання може наповнювати державний бюджет

    Економічне бронювання може наповнювати державний бюджет

    В Україні знову активно обговорюється питання економічного бронювання для працівників, що викликане необхідністю підвищення прозорості заробітних плат і наповнення державного бюджету. Як повідомляє Forbes, уряд розглядає можливість надання економічного бронювання для осіб, які мають місячний заробіток у межах 34 500 – 35 000 грн.

    Як повідомляє Forbes, для отримання броні людина має щомісяця заробляти не менше як 34 500–35 000 грн. На думку голови економічного комітету Верховної Ради Дмитра Наталухи, це дозволить вивести зарплати з тіні та й загалом підвищити середню зарплату. Економічне бронювання може додати до 10 млрд грн на місяць.

    “Безумовно, це позитивне рішення, яке створить рівні та прозорі умови для всіх, але це лише перший раунд. Недолік такої моделі – вона не покриває малий бізнес”, – сказав Наталуха.

    За його словами, нині розглядаються два сценарії щодо бронювання:

    1. Окрема процедура, завдяки якій військовозобов’язані можуть отримати бронювання тільки на підставі рівня зарплати. Такий механізм підійде для бізнесу, що не підпадає під критерій критичного підприємства.
    2. Критерій зарплати додадуть до вже чинної постанови Кабміну №76, за якою бронюються співробітники критичних для економіки підприємств.

    Наталуха стверджує, що в Україні близько 1 млн осіб призовного віку, про яких держава не знає практично нічого, окрім їхніх ідентифікаційних номерів. Вони досі не працевлаштовані офіційно та перебувають у тіні.

    Припускається, що за економічне бронювання знову взялися, щоб перекрити певні видатки, на які з державного бюджету критично не вистачає грошей.

    Днями прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Кабмін готує низку заходів за принципом “воюй або працюй”, намагаючись вивести робота з тіні та зарплату “у конвертах”.

    Нагадаємо, що Верховна Рада розробила три концепції економічного бронювання від мобілізації. Серед варіантів, які були запропоновані законодавцями: сплата спеціального збору за бронювання працівників, бронювання на основі заробітної плати, змішана модель бронювання.

  • Железняк розповів чому вважає, що Шмигаля не звільнять

    Железняк розповів чому вважає, що Шмигаля не звільнять

    У світлі останніх подій в Україні було б логічно припустити, що Шмигаля звільнять з займаємої ним посади премє’р-міністра. Про це навіть ходили плітки і диму без вогню, здавалося б, не буває. Але депутат Ярослав Железняк вважає, що звільнення Шмигаля неможливе.

    Ось, що він пише в своїй статті:

    Змушений визнати, що мій колега Федір Веніславський мав рацію у своєму твердженні, що закон про воєнний стан забороняє звільнення Кабінету міністрів України.

    Давайте я нагадаю цю заочну дискусію. Колега відкрив Закон “Про правовий режим воєнного стану” і знайшов там чинну статтю №10 “Недопустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану”. Вона говорить, що:

    “У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Кабінету міністрів України”. Запам’ятайте це словосполучення “припинення повноважень” – воно буде вирішальним.

    Я ж своєю чергою посилався на Конституцію України і, зокрема, на статтю 115, де йдеться про те, що “Кабінет міністрів України, відставка якого прийнята Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду”.

    І фактично наша суперечка була в площині: коли звільняють прем’єра/КМУ, – це “припинення повноважень”? Чи діє безперервність влади? І тут закон чи регламент Ради не дає відповіді окрім… випадкової норми, яка точно розставляє все на свої місця.

    Пам’ятаєте, я писав, що коли змінюють Кабмін, то всі законопроєкти від нього відкликаються автоматично? Так ось це відбувається на основі двох законів:

    1. Закону України про Кабмін, ст. 27.

    2. Закону України про Регламент, ст.105.

    Але тут головне: і там, і там це відкликання законопроєктів попереднього уряду відбувається саме через “припинення повноважень”. І якщо ми поглянемо на історію останніх змін уряду: чи то Яценюка на Гройсмана, чи вже в цьому скликанні Гончарука на Шмигаля, то саме так і було. Тобто кожного разу в аналогічній ситуації це було припиненням повноважень.

    Тому так, звільнення прем’єра і обрання нового уряду – це “припинення повноважень КМУ”. Тобто прямо заборонено зараз статтею 10 закону про воєнний стан.

    І тому колега Веніславський має рацію: для заміни Шмигаля зараз влада має або змінити закон України про воєнний стан… або його порушити. Інші креативні варіанти неможливі з вищеописаних причин.

    P.S. Але коли це когось зупиняло…