Golovnitemu.com

Позначка: Дональд Трамп

  • США вимагають від союзників взяти на себе охорону Ормузької протоки — Bloomberg

    США вимагають від союзників взяти на себе охорону Ормузької протоки — Bloomberg

    Адміністрація президента США Дональда Трампа посилює тиск на європейських союзників, вимагаючи від них перебрати на себе ключову роль у забезпеченні безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.

    За даними видання, Вашингтон очікує від партнерів конкретних планів і зобов’язань уже найближчими днями. Це питання стало одним із центральних під час закритих консультацій у Білому домі, Пентагоні та Державному департаменті за участю генерального секретаря НАТО Марка Рютте.

    У США наголошують, що більше не готові обмежуватися загальними заявами про підтримку. Американська сторона вимагає чіткої стратегії дій після завершення активної фази конфлікту навколо Ірану, включно з розподілом відповідальності між союзниками.

    Ситуація навколо Ормузької протоки залишається напруженою. Через ризики для судноплавства та періодичні обмеження руху вже фіксувалися коливання цін на нафту та зростання напруги на глобальних енергетичних ринках.

    До міжнародної коаліції, яка має сприяти забезпеченню безпеки в регіоні, входять понад 40 країн, зокрема держави Європи, Японія та Канада. Коаліцію очолює Велика Британія.

    Водночас Вашингтон наполягає, що саме європейські країни повинні взяти на себе основний тягар забезпечення безпеки в протоці, зменшуючи пряме залучення американських військових сил.

    Цей підхід відображає ширшу політику США щодо перерозподілу відповідальності за регіональну безпеку на користь союзників, які залежать від стабільності постачання енергоресурсів.

  • США можуть посилити санкції проти Росії після 11 квітня: рішення вплине на ринки та війну

    США можуть посилити санкції проти Росії після 11 квітня: рішення вплине на ринки та війну

    11 квітня спливає термін дії тимчасового винятку із санкцій США щодо російської нафти, запровадженого на тлі ескалації на Близькому Сході. Подальше рішення Вашингтона щодо цього механізму наразі не оголошене.

    Послаблення було введене після ударів США та Ізраїлю по Ірану для стабілізації світових енергетичних ринків і стримування цін на нафту. Міністр фінансів США Скотт Бессент зазначав, що відстрочка не має суттєво вплинути на доходи російського бюджету.

    Водночас, за оцінками аналітиків, Росія отримувала близько 510 млн євро на день від експорту нафти та зрідженого газу. Під час загострення на Близькому Сході доходи від нафти зросли приблизно на 14% порівняно з попередніми періодами.

    За даними ринку, у разі завершення дії винятку обмеження на постачання російської нафти можуть бути посилені.

    На цьому тлі ситуація на енергетичних ринках залишається нестабільною. Після оголошення двотижневого перемир’я на Близькому Сході та заяв Ірану про можливе відкриття Ормузької протоки ціни на нафту знизилися. Водночас ознаки напруження зберігаються, а перспективи стабільної роботи протоки залишаються невизначеними.

    Паралельно очікується новий раунд переговорів між США та Іраном, який може відбутися в Ісламабаді за посередництва Пакистану. За попередніми даними, американську делегацію може очолити віцепрезидент Джей Ді Венс, до складу також можуть увійти спеціальні представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

    Віткофф і Кушнер беруть участь у переговорах, пов’язаних із війною Росії проти України. Очікується, що вони можуть відвідати Київ пізніше цього місяця.

    У Кремлі заявили, що вітають перемир’я на Близькому Сході та очікують відновлення переговорів щодо України. Президент України Володимир Зеленський також зазначив, що деескалація може вплинути на активізацію дипломатичних процесів.

    Окремо президент США Дональд Трамп заявив про можливість введення 50% мит проти країн, які постачають зброю Ірану. Конкретні держави не були названі.

  • Сибіга привітав припинення вогню на Близькому Сході: “Американська рішучість працює”

    Сибіга привітав припинення вогню на Близькому Сході: “Американська рішучість працює”

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга висловив переконання, що після досягнення припинення вогню на Близькому Сході – настав час “проявити достатню рішучість” для примусу РФ зробити те саме у війні в Україні.

    Глава українського МЗС привітав досягнення щодо припинення вогню між Іраном та США, а також розблокування Ормузької протоки.

    Він вважає, що “американська рішучість працює”.

    “Переконані, що настав час проявити достатню рішучість для примусу Москви до припинення вогню та завершення війни проти України”, – акцентував Сибіга.

    Як відомо, Сполучені Штати та Іран прийняли пропозицію Пакистану щодо припинення вогню на два тижні для підготовки мирної угоди.

    Іран погодився відкрити Ормузьку протоку для судноплавства на два тижні, поки діятиме припинення вогню зі США. А президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати допоможуть у збільшенні обсягів судноплавства в Ормузькій протоці.

  • Після зміни влади у США НАБУ і САП втратили політичну підтримку Вашингтона

    Після зміни влади у США НАБУ і САП втратили політичну підтримку Вашингтона

    Після зміни політичного керівництва у США вплив Вашингтона на українські антикорупційні органи, зокрема НАБУ та САП, помітно зменшився. Про це повідомляють джерела у владі, які говорять про формування нового балансу між міжнародними партнерами.

    За словами співрозмовників, після приходу Дональда Трампа роль США як ключового зовнішнього чинника підтримки антикорупційної інфраструктури України ослабла. Водночас деякі представники політичних кіл вважають, що це призвело до зростання формальної незалежності цих органів.

    «Після довгих боїв вони зараз дійсно стали незалежними», — зазначив один із депутатів пропрезидентської фракції.

    Водночас Європейський Союз, попри загальну підтримку антикорупційних інституцій, не зміг повністю замінити роль США. За оцінками джерел, ЄС продовжує підтримувати відповідні органи, однак не готовий виконувати функцію повноцінного політичного гаранта, яку раніше забезпечував Вашингтон.

    Контекстом для цих змін називають події кінця 2025 року, зокрема активну фазу резонансних антикорупційних розслідувань, під час яких в Україну приїжджали американські представники, пов’язані з формуванням антикорупційної політики.

    Станом на зараз офіційних заяв від НАБУ, САП або міжнародних партнерів щодо зміни формату підтримки не оприлюднено. Водночас ситуація свідчить про трансформацію зовнішнього впливу на антикорупційну систему України в умовах нової політичної реальності.

  • Чому вихід США з переговорів не змінить ситуацію для України

    Чому вихід США з переговорів не змінить ситуацію для України

    Після чергової хвилі “інсайдів” про те, що США можуть вийти з переговорів, якщо Україна не погодиться на поступки щодо Донбасу, виникає просте питання: а що, власне, ми втрачаємо?

    Відверто кажучи, за весь цей рік переговорного процесу так і не з’явилося жодної зовнішньої ознаки, що він хоч якось наближає нас до завершення війни або хоча б до припинення вогню. Єдиний відчутний плюс — обміни полоненими. Але вони відбувалися і раніше, і продовжуватимуться через тих самих посередників, зокрема арабські країни, роль яких лише зростає.

    Усе інше — це регулярний цикл тиску з боку США. Кожні кілька тижнів з’являється нова тема, нова вимога, нова “червона лінія”. І що цікаво — ці вимоги дивним чином синхронізуються з російською позицією.

    Тепер нам знову натякають: або ви погоджуєтесь, або ми виходимо з гри.

    Добре. А що це означає на практиці?

    Перше, чим традиційно лякають — це розвіддані. Так, це дійсно чутлива тема. Їхня відсутність може вдарити по наших можливостях. Але давайте чесно: ми вже проходили періоди, коли обсяг або якість розвідданих знижувалися. Це проблема, але не катастрофа.

    До того ж частина цієї інформації вигідна і самим США — наприклад, для ударів по російській енергетичній інфраструктурі, що послаблює РФ як глобального гравця.

    Друге — зброя. Але тут ще цікавіше.

    Йдеться не про “допомогу”, а про продаж. Контракти на мільярди доларів, які отримують приватні американські виробники. Військово-промисловий комплекс США — один із ключових донорів Республіканської партії. Удачі пояснити їм, чому ці контракти потрібно згорнути напередодні виборів.

    Більше того, демократи можуть легко перехопити цю тему і включити розширення оборонних замовлень для України у свою політичну програму. І це буде не лише про геополітику, а й про гроші, робочі місця і донорські бюджети.

    Тобто навіть тут важко побачити реальні важелі тиску.

    По факту, якщо відкинути емоції, у США зараз немає сильних “козирів”, щоб змусити Україну прийняти невигідні умови. Окрім сценаріїв, які виходять далеко за межі політики — санкцій проти самої України, прямих військових дій або спроб дестабілізації влади. Але це вже зовсім інша реальність.

    Тому всі ці заяви про “вихід з переговорів” виглядають радше як елемент інформаційного тиску, ніж як реальна стратегія.

    І головне питання тут не в тому, чи вийдуть США з переговорів.

    А в тому, чи є в цих переговорах хоч якийсь сенс у нинішньому вигляді.

    Раніше ми повідомляли, що переговори між Україною та представниками команди Дональда Трампа тривають, і сторони обговорюють можливі варіанти мирного врегулювання війни. Водночас, за інформацією Української правди, американська сторона допускає вихід із переговорного процесу, якщо Україна не погодиться на виведення військ із Донецької області.

  • Мільярди під наглядом: Трамп ініціює аудит допомоги Україні

    Мільярди під наглядом: Трамп ініціює аудит допомоги Україні

    У США посилюється контроль за використанням фінансової допомоги Україні на тлі нових заяв чинного президента Дональд Трамп. Він наголосив на необхідності розслідування того, як саме витрачалися кошти, виділені Вашингтоном Києву.

    За словами Трампа, використання американської допомоги має бути максимально прозорим і підзвітним. Президент США підкреслив, що питання ефективності витрачання коштів потребує ретельної перевірки з боку відповідних органів.

    Дискусія посилилася після свідчень у Палата представників США. Заступник генерального інспектора USAID Адам Каплан повідомив про низку проблем у системі контролю за використанням коштів.

    Зокрема, за його словами, частина фінансування надавалася із затримками звітності, а доступ до деяких даних був обмежений. Це ускладнювало повноцінний аудит використання ресурсів.

    Контроль за витрачанням коштів здебільшого здійснюється через підрядників і міжнародні організації. Водночас, як зазначив Каплан, цього недостатньо для гарантування належного рівня нагляду.

    Окремою проблемою залишається формат перевірок. Через війну значна частина моніторингу відбувається дистанційно, без фізичних виїздів на місця реалізації програм. Це суттєво обмежує можливості перевірки та створює додаткові ризики.

    На цьому тлі у США дедалі гучніше лунають заклики до посилення контролю за міжнародною допомогою. У Вашингтоні наголошують: навіть в умовах війни фінансова підтримка має супроводжуватися чіткою звітністю та ефективними механізмами перевірки.

  • Зеленський заявив про переговори зі США щодо масштабного виробництва дронів

    Зеленський заявив про переговори зі США щодо масштабного виробництва дронів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна зацікавлена у підписанні зі Сполученими Штатами довгострокової угоди щодо виробництва безпілотників орієнтовною вартістю від 35 до 50 мільярдів доларів.

    Про це глава держави сказав під час зустрічі з журналістами, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

    За словами Зеленського, Україна вже має відповідні виробничі потужності для реалізації такого проєкту, а сама домовленість могла б стати великою багаторічною угодою між двома країнами.

    Президент зазначив, що технології у сфері безпілотників швидко змінюються, тому навіть якщо деякі рішення з часом втратять актуальність, їх можуть замінити нові розробки. Зокрема, він згадав можливість розвитку підводних дронів.

    Заява Зеленського прозвучала на тлі дискусії про роль українських технологій у боротьбі з безпілотниками.

    Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не потребують допомоги України для перехоплення іранських дронів на Близькому Сході.

    Зеленський у відповідь назвав такі заяви «риторикою».

  • Третя світова війна фактично почалася у 2022 році, – історик Ентоні Гліс

    Третя світова війна фактично почалася у 2022 році, – історик Ентоні Гліс

    Історик Ентоні Гліс з Бакингемського університету (Великобританія) вважає рішення США та Ізраїлю атакувати Іран тривожним сигналом того, що Третя світова війна вже розпочалася. На його думку, подібні дії в XX столітті передували початку двох світових воєн, пише Daily Mail.

    Гліс підкреслює, що війна з Іраном розпочалася не через необхідність самооборони, а як свідоме рішення лідерів, орієнтованих на розширення влади. Президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху, на думку історика, вважають, що «сила — це право», навіть якщо це суперечить міжнародному праву.

    За словами Гліса, такі підходи раніше демонстрували агресивні лідери, що призводило до вторгнень в інші держави заради власних амбіцій. Він також зазначає, що Трамп і Нетаньяху показали готовність продовжувати кровопролиття замість швидкого завершення конфлікту, а будь-які переговори з Іраном не розглядаються до повної капітуляції країни.

    Історик вважає, що Третя світова війна фактично почалася 24 лютого 2022 року з вторгнення Росії в Україну. На думку Гліса, агресія РФ стала результатом експансіоністської політики Кремля та порушення міжнародних кордонів, що перетворило війну на затяжний конфлікт.

    Експерт попереджає, що атака США та Ізраїлю на Іран може спричинити масштабне поширення бойових дій у регіоні та змусити країни з ядерною зброєю, такі як Росія, Китай та Північна Корея, оцінювати свої можливості у разі ескалації війни за власним вибором. Гліс також порівнює сучасну ситуацію з подіями Другої світової війни, коли дії окремих держав призвели до глобальної війни.

  • Наступний раунд переговорів по Україні відбудеться в Женеві не раніше 20-го березня. Джерела

    Наступний раунд переговорів по Україні відбудеться в Женеві не раніше 20-го березня. Джерела

    За інформацією наших джерел, переговори у тристоронньому форматі щодо врегулювання “українського питання” відновляться не раніше 20-го березня та ймовірно пройдуть у Женеві.

    “Переговори в тристоронньому форматі щодо України відновляться не раніше 20-го березня і знову пройдуть у Женеві.

    До тристоронньої зустрічі у Женеві, спецпедставники президента США  Стів Віткофф та Джаред Кушнер можуть в черговий раз відвідати Москву та зустрітись з Володимиром Путіним.

    Питання територій залишається головним, але Україна втрачає підтримку ЄС. Нових пропозицій у України немає, як і підтримки партнерів” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, ввечері 9-го березня президент США Дональд Трамп та глава Росії Володимир Путін  провели телефонну розмову, під час якої обговорили війну в Україні та конфлікт на Близькому Сході.

    Зазначимо, що телефонна розмова Трампа і Путіна відбулася на тлі оголошення американським президентом рішення про зняття нафтових санкцій “проти деяких країн”.

  • Трамп різко розкритикував допомогу Україні та Зеленського

    Трамп різко розкритикував допомогу Україні та Зеленського

    Під час публічної заяви на тлі загострення ситуації навколо Ірану президент США Дональд Трамп різко розкритикував політику попередньої адміністрації щодо підтримки України та особисто висловився на адресу українського лідера Володимир Зеленський.

    У своєму дописі Трамп заявив, що за президентства Джо Байден Сполучені Штати нібито витратили «сотні мільярдів доларів», передаючи Україні озброєння, і при цьому не подбали про поповнення власних арсеналів. За словами чинного глави Білого дому, його попередник «роздав найсучасніше озброєння безкоштовно», що, на його думку, створило ризики для національної безпеки США.

    Окремо Трамп використав щодо Зеленського порівняння з П. Т. Барнум — відомим американським шоуменом XIX століття. У сучасному американському політичному дискурсі ім’я Барнума часто асоціюється з показовістю та гучним самопросуванням. Таким чином, висловлювання Трампа мало відверто іронічний та критичний характер.

    Водночас президент США підкреслив, що після його повернення до влади військові запаси були відновлені. Він заявив про «практично необмежені резерви» американських озброєнь і запевнив, що нині країна має достатній ресурс для ведення тривалих військових кампаній у разі потреби. За його словами, наявні системи перевищують за якістю озброєння інших держав.

    Заяви пролунали на тлі зростання напруженості навколо Ірану та активних дискусій у США щодо подальшої військової допомоги Україні. Питання обсягів підтримки Києва традиційно залишається одним із найбільш політизованих у внутрішній американській політиці, особливо в умовах ескалації на Близькому Сході.