Позначка: Донбас

Шойгу озвучив умови Кремля для “миру” в Україні

Секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу заявив, що Москва нібито готова до дипломатичного врегулювання війни проти України, однак для цього, за його словами, мають бути “усунені першопричини конфлікту”. Відповідну заяву він зробив у коментарі російському державному агентству ТАСС.

Під час виступу Шойгу повторив ключові вимоги Кремля, які Росія неодноразово озвучувала від початку повномасштабної війни. Зокрема, він заявив, що Україна, на думку Москви, має повернутися до “позаблокового, нейтрального та без’ядерного статусу”.

За словами секретаря російського Радбезу, саме це нібито є однією з головних умов для завершення війни.

“Нас цікавить остаточне і повне повернення України як без’ядерної та позаблокової країни”, — заявив Шойгу.

Також він повторив поширені російською владою твердження про необхідність “захисту російськомовного населення” в Україні. Шойгу заявив, що Росію цікавить Україна як держава, “яка поважає права громадян, що проживають на її території”, окремо згадавши людей, які розмовляють російською мовою.

У своїй заяві він також звинуватив країни Заходу у затягуванні війни. За словами Шойгу, західні держави нібито не зацікавлені у швидкому завершенні конфлікту та продовжують підтримувати Україну, що, на думку Москви, ускладнює переговорний процес.

Водночас він наголосив, що Росія “ніколи не відмовлялася” від дипломатичного врегулювання війни, хоча конкретних нових механізмів або пропозицій щодо переговорів не озвучив.

Заяви Шойгу пролунали на тлі переговорного процесу між Україною, Росією та США, який триває з початку 2026 року. За інформацією, що раніше з’являлася у медіа, сторони провели кілька раундів консультацій, однак ключові питання залишаються невирішеними.

Однією з головних тем переговорів залишається ситуація навколо неокупованих територій Донбасу та можливі параметри припинення бойових дій. За даними ЗМІ, Росія наполягає на виведенні українських військ із частини територій, Україна пропонує варіант фіксації бойових позицій по поточній лінії фронту, а США розглядають можливість створення на цих територіях спеціальної економічної зони.

Раніше The New York Times повідомляло, що ані Україна, ані Росія поки не мають чіткого плану досягнення остаточного миру або військової перемоги. Видання зазначало, що без активної участі США та посилення міжнародного тиску на Росію перспективи масштабної мирної угоди залишаються невизначеними.

На цьому тлі керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов раніше заявляв, що переговорний процес між Україною та Росією продовжується і може завершитися домовленостями швидше, ніж очікується. Водночас українська влада неодноразово наголошувала, що будь-які переговори не можуть передбачати втрату суверенітету, відмову від права самостійно визначати зовнішньополітичний курс або обмеження оборонних можливостей держави.

Попри заяви Москви про готовність до дипломатичного врегулювання, бойові дії тривають. Російські війська продовжують обстріли українських міст та масовані атаки із застосуванням ракет і безпілотників, а українська сторона регулярно заявляє про неприйнятність ультимативних вимог Кремля щодо майбутнього країни.

Таким чином, заява Шойгу фактично підтвердила, що Росія продовжує наполягати на своїх базових політичних вимогах до України, які Київ раніше неодноразово називав неприйнятними.

14 Травня, 2026
“Гидота й випад проти країни”: Сибіга жорстко розніс інтерв’ю Мендель Такеру Карлсону

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко відреагував на скандальне інтерв’ю колишньої речниці президента Юлії Мендель американському блогеру Такеру Карлсону. Очільник МЗС назвав заяви Мендель “брехнею та маніпуляціями”, які, за його словами, працюють проти інтересів України та фактично підтримують російські вимоги й пропагандистські наративи.

Свою реакцію Сибіга опублікував у Facebook після того, як уривки інтерв’ю Мендель викликали широкий резонанс в українському інформаційному просторі.

“Навіть не дослухав до кінця жалюгідні ниці “одкровення” колишньої прессекретарки. Гидота, яку вона наговорила, це випад не проти президента, а проти власної країни. Вся ця брехня та маніпуляції спрямовані проти інтересів України та на підтримку російських вимог і ультиматумів”, — заявив міністр.

За словами Сибіги, особливо огидним є те, що заради популярності окремі публічні особи готові “принижувати власну державу” та “плазувати перед російською пропагандою”.

Глава української дипломатії також натякнув, що Юлія Мендель фактично долучилася до інформаційного середовища, яке просуває російські наративи на Заході.

“Ця особа — не перша з тих, хто приєднався до клубу прихвостнів російської пропаганди та наративів. Але це квиток в один кінець. Історія все розставить на свої місця, дасть справедливі оцінки, покаже справжню роль кожного”, — написав Сибіга.

Скандал розгорівся після інтерв’ю Юлії Мендель американському блогеру та медіаперсоні Такеру Карлсону. Колишня речниця Володимира Зеленського, яка працювала в Офісі президента у 2019–2021 роках, зробила низку резонансних заяв про українську владу та переговори з Росією.

Зокрема, Мендель заявила, що президент Володимир Зеленський у 2022 році нібито був готовий “віддати Донбас” заради припинення війни. Вона також назвала президента України “прихованим злом” та озвучила низку тез, які в Україні вже назвали співзвучними з російською пропагандою.

Наприкінці інтерв’ю Мендель навіть звернулася безпосередньо до Володимира Путіна, що викликало особливо гостру реакцію в українському політикумі та соцмережах.

В Офісі президента раніше також жорстко відреагували на слова колишньої речниці. Там заявили, що Мендель не брала участі у переговорах із Росією та не мала доступу до ухвалення державних рішень. Представники Банкової також поставили під сумнів адекватність її заяв.

Особливе обурення в українському суспільстві викликало те, що інтерв’ю вийшло саме на платформі Такера Карлсона. Американський блогер та телеведучий неодноразово критикував підтримку України з боку США, поширював тези про “провину Заходу” у війні та фактично просував позиції, близькі до кремлівської риторики.

Раніше Карлсон уже викликав міжнародний резонанс після інтерв’ю з Володимиром Путіним та російським ідеологом Олександром Дугіним. У США та Європі його неодноразово звинувачували у трансляції російських пропагандистських меседжів для західної аудиторії.

Андрій Сибіга у своїй заяві окремо наголосив, що роль Володимира Зеленського у перші місяці повномасштабного вторгнення була “визначальною”. Міністр підкреслив, що саме завдяки діям президента Україна вистояла у 2022 році, отримала підтримку союзників та продовжує боротьбу проти російської агресії.

“Я бачив цю роботу. Роль президента була визначальною і на початку повномасштабної війни, і в отриманні Україною зброї від союзників, і в посиленні тиску на агресора, і в просуванні до вступу України в ЄС”, — написав глава МЗС.

Сибіга також додав, що “жодні брехливі звинувачення цих фактів не змінять”, а спроби здобути популярність на подібних заявах зрештою завершаться політичним забуттям.

Скандал навколо Мендель став одним із найгучніших інформаційних конфліктів останніх днів в Україні. На тлі війни тема переговорів із Росією та будь-яких можливих поступок залишається надзвичайно чутливою для українського суспільства. Саме тому будь-які заяви про нібито готовність України до територіальних компромісів миттєво викликають різку реакцію влади та громадськості.

12 Травня, 2026
Путін раптово заговорив про зустріч із Зеленським: у Кремлі озвучили головну умову переговорів

У Кремлі заявили, що російський диктатор Володимир Путін нібито готовий “у будь-який момент” зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським для переговорів щодо завершення війни. Водночас у Москві одразу озвучили й головну умову: така зустріч має сенс лише для фіналізації домовленостей, які сторони повинні підготувати заздалегідь.

Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

За його словами, Путін готовий провести переговори із Зеленським навіть у Москві “у будь-який момент”. Водночас Пєсков наголосив, що зустріч за межами російської столиці можлива лише тоді, коли сторони вже підійдуть до завершального етапу врегулювання війни.

“Зустріч має сенс для фіналізації процесу. А над цим треба працювати”, — заявив речник Кремля.

Пєсков також повторив традиційну позицію Москви про те, що так звана “спеціальна військова операція” може завершитися “в будь-який момент”, якщо в Києві “ухвалять необхідні рішення”. При цьому конкретно, про які саме рішення йдеться, представник Кремля не уточнив.

Заява пролунала на тлі нової хвилі розмов про можливі переговори між Україною та Росією. Останніми тижнями Кремль дедалі частіше робить публічні сигнали про нібито готовність до діалогу, однак одночасно продовжує масовані атаки по українських містах та наполягає на своїх максималістських вимогах.

Ще кілька днів тому Володимир Путін заявляв, що готовий зустрітися із Зеленським не лише в Москві, а й на території третьої країни. Однак тоді російський диктатор також наголосив, що фінальний договір має бути підписаний “легітимною владою”, фактично натякаючи на старі російські наративи щодо українського керівництва.

Паралельно Кремль продовжує демонструвати суперечливі сигнали. Під час виступу 9 травня на параді в Москві Путін заявив, що війна нібито “наближається до завершення”. Однак уже за кілька годин після цих слів російські посадовці та пропагандисти знову почали говорити про необхідність “повної поразки України” та досягнення всіх цілей війни.

Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна давно готова до переговорів, однак лише у форматі, який не передбачає капітуляції чи втрати територій. За словами глави держави, саме Україна та міжнародний тиск частково змусили Кремль знову говорити про можливість діалогу.

“Трохи Путіна підштовхнула Україна. Ми давно готові до зустрічей. Треба знаходити формат”, — наголошував Зеленський.

Водночас українська влада неодноразово підкреслювала: будь-які переговори можливі лише за умови поваги до суверенітету та територіальної цілісності України.

На Заході до заяв Кремля ставляться обережно. Західні медіа та аналітики неодноразово писали, що Путін, попри публічні сигнали про “мир”, досі переконаний у можливості виснажити Україну та продовжувати війну ще тривалий час. Зокрема, раніше західні ЗМІ повідомляли, що російський диктатор готовий воювати ще щонайменше два роки заради спроби повного захоплення Донецької області.

Скепсис щодо реальних намірів Москви посилюється й через ситуацію на фронті. Попри заяви про готовність до діалогу, Росія продовжує масовані атаки дронами та ракетами по Україні. Лише в ніч проти 12 травня російські війська знову атакували кілька українських регіонів ударними безпілотниками.

Окремо увагу привертає й заява начальника ГУР Кирила Буданова, який раніше зазначав, що розмова між Зеленським і Путіним не станеться “як грім серед ясного неба”. За його словами, для реальних переговорів потрібні тривала підготовка та зміна загальної ситуації.

Політологи звертають увагу, що нинішня активність Кремля навколо теми переговорів може бути пов’язана одразу з кількома факторами: складною економічною ситуацією в Росії, проблемами російського наступу на фронті, а також зростанням міжнародного тиску на Москву.

Крім того, тема можливих переговорів дедалі активніше обговорюється у США та Європі. Частина західних політиків починає шукати сценарії завершення війни дипломатичним шляхом. Однак у Києві наголошують: будь-які переговори не можуть стати прикриттям для замороження війни чи нав’язування Україні поступок Кремлю.

Попри гучні заяви Пєскова, жодних реальних домовленостей про зустріч Зеленського та Путіна наразі немає. А сама риторика Кремля, як і раніше, супроводжується продовженням бойових дій та ультимативними вимогами до України.

12 Травня, 2026
“Зеленський був готовий віддати Донбас?” Скандальна заява Мендель вибухнула в мережі — в ОП жорстко відповіли

Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель опинилася в центрі гучного політичного скандалу після заяви про те, що Володимир Зеленський нібито був готовий “віддати Донбас” Росії навесні 2022 року заради припинення війни. Скандальні слова пролунали в інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону, відомому своєю антиукраїнською риторикою та критикою західної допомоги Україні. В Офісі президента різко спростували заяви Мендель і заявили, що вона “не брала участі в переговорах” та “давно не в собі”.

Скандал вибухнув після публікації інтерв’ю Мендель Такеру Карлсону, у якому ексречниця заявила, що українська делегація під час переговорів у Стамбулі у 2022 році нібито погоджувалася практично на всі умови Росії, а президент Володимир Зеленський “особисто погодився віддати Донбас”. При цьому жодних документів, записів чи інших підтверджень своїх слів Мендель не надала.

За словами колишньої прессекретарки, інформацію вона отримала від неназваних осіб, які нібито представляли Україну на стамбульських переговорах. Вона стверджує, що співрозмовники “детально пояснили”, що Київ був готовий піти на масштабні поступки заради припинення війни.

В Офісі президента відреагували на ці слова максимально жорстко. Там заявили, що Юлія Мендель не брала участі в переговорах, не мала доступу до ухвалення рішень і не була залучена до дипломатичного процесу. Представники ОП також поставили під сумнів адекватність її заяв.

“Ця пані не брала участі в перемовинах, не брала участі в ухваленні рішень, давно не в собі, а хто їй там щось розповідає та чи було це насправді – коментувати несерйозно”, — заявили журналістам в Офісі президента.

Особливу увагу в Україні звернули на те, що інтерв’ю вийшло саме у Такера Карлсона. Американський ведучий неодноразово критикував підтримку України з боку США, звинувачував Вашингтон у “затягуванні війни” та фактично просував тези, співзвучні російській пропаганді. У 2024 році Карлсон відвідував Москву, де записав резонансне інтерв’ю з Володимиром Путіним, а також спілкувався з ідеологом “русского міра” Олександром Дугіним.

Саме тому поява таких заяв на його платформі викликала особливо гостру реакцію в українському політичному середовищі. Частина експертів вважає, що слова Мендель можуть бути використані російською пропагандою для просування наративу про нібито “готовність України до капітуляції” у перші місяці війни.

Тема переговорів у Стамбулі навесні 2022 року залишається однією з найбільш закритих і суперечливих у сучасній українській політиці. Відомо, що після провалу російського наступу на Київ сторони дійсно проводили серію контактів за посередництва Туреччини. У різні роки російські чиновники та пропагандисти неодноразово заявляли, що Україна нібито була близька до підписання угоди, однак офіційний Київ наголошував: Росія висувала неприйнятні умови, які загрожували українському суверенітету.

Президент Володимир Зеленський раніше неодноразово заявляв, що Україна не погоджувалася на здачу територій. Київ також наголошував, що після виявлення масових злочинів російських військових у Бучі та інших містах Київської області переговорний процес фактично втратив сенс у тому форматі.

На тлі нинішнього скандалу в соцмережах та медіа знову згадали й інші резонансні заяви Юлії Мендель після її відходу з Банкової. Зокрема, раніше вона говорила про нібито “магічні практики” екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака, згадувала “мертву воду”, походи на кладовище та називала Єрмака “небезпечною людиною”. При цьому жодних доказів своїх слів вона також не надавала.

Політологи зазначають, що нинішній скандал має не лише внутрішньоукраїнський вимір. На Заході дедалі активніше обговорюють можливість нових переговорів між Україною та Росією, а тема “компромісів” знову повертається в інформаційний простір. Саме тому будь-які заяви про нібито готовність Києва відмовитися від територій миттєво стають частиною міжнародної політичної дискусії.

Водночас офіційна позиція України залишається незмінною. Київ продовжує наполягати, що жодних територіальних поступок Росії не буде, а будь-які мирні переговори можливі лише на умовах поваги до суверенітету та територіальної цілісності України.

Скандал навколо заяв Мендель лише посилив напругу навколо теми можливих переговорів із Росією. Особливо на тлі того, що останніми тижнями в Європі та США дедалі частіше звучать заклики до пошуку дипломатичних шляхів завершення війни. Однак у Києві наголошують: будь-які спроби нав’язати Україні сценарій поступок Кремлю є неприйнятними.

12 Травня, 2026
Москва висунула новий ультиматум Україні

Москва знову публічно озвучила жорстку позицію щодо можливих мирних переговорів за участі України та Сполучених Штатів, фактично висунувши новий ультимативний формат умов для початку будь-якого діалогу про припинення війни. У Кремлі заявляють, що тристоронні переговори наразі є “недоцільними”, а головною передумовою для їх відновлення називають односторонні кроки з боку Києва.

Про це заявив помічник російського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков, коментуючи можливість ширших міжнародних консультацій щодо врегулювання війни. Його слова, оприлюднені російськими медіа, зокрема “Интерфакс”, фактично зводяться до вимоги, щоб Україна погодилася на виведення своїх військ із підконтрольної частини Донбасу. Саме це в Москві називають “серйозним кроком”, який нібито має відкрити шлях до припинення бойових дій і подальших переговорів про “довгострокове врегулювання”.

Ушаков наголосив, що, на думку російської сторони, саме Київ має зробити перший крок, після чого, як він стверджує, можуть бути створені умови для зупинки війни. При цьому він заявив, що зараз очікується реакція від українського керівництва, зокрема від президента України Володимира Зеленського, а будь-які інші варіанти переговорів назвав “марною тратою часу”. По суті, ці заяви повторюють раніше озвучувану позицію Кремля, яка передбачає фактичну відмову України від частини власної території як передумову для діалогу.

У Києві подібні вимоги традиційно відкидають. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко, коментуючи заяву Ушакова, наголосив, що вона лише підтверджує відсутність у Росії реального наміру завершувати війну. На його думку, вимога виведення українських військ із територій, які Україна вважає своїми, свідчить про прагнення Москви не до миру, а до створення умов для подальшої ескалації та військового тиску.

Коваленко підкреслив, що Україна послідовно заявляє про неможливість будь-яких територіальних поступок. Він також зазначив, що подібні ультиматуми фактично демонструють прагнення Росії закріпити результати агресії, а не шукати компромісне рішення. У його оцінці, така риторика свідчить про те, що Кремль продовжує розглядати війну як ключовий інструмент своєї політики.

Питання переговорного процесу між Україною та Росією, за участі Сполучених Штатів, залишається одним із центральних у міжнародній дипломатії навколо війни. У 2026 році вже відбулися кілька раундів консультацій у різних форматах, однак вони не призвели до досягнення домовленостей про припинення вогню. Ключовою перепоною залишається різке розходження позицій сторін щодо статусу тимчасово окупованих територій Донбасу та умов можливого завершення бойових дій.

Українська сторона неодноразово наголошувала, що припинення війни можливе лише за умови повного виведення російських військ і відновлення територіальної цілісності держави. У свою чергу, Росія продовжує наполягати на визнанні контролю над окупованими територіями, що фактично блокує досягнення будь-якого компромісу.

Раніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявляв, що Україна працює над власними сценаріями врегулювання ситуації на Донбасі, які дозволять захистити національні інтереси та не допустити втрати територій. Він підкреслював, що ці регіони не можуть бути предметом політичного чи дипломатичного торгу, а будь-які рішення мають відповідати інтересам українського суспільства.

Окремо міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначав, що президент Володимир Зеленський готовий до особистої зустрічі з Володимиром Путіним за умови, що у переговорному процесі братимуть участь також Сполучені Штати та Туреччина. Такий формат розглядається як потенційна платформа для ширшого міжнародного залучення до врегулювання конфлікту.

Водночас Туреччина вже висловлювала готовність виступити майданчиком для нових переговорів між Україною, Росією та США. Президент Реджеп Таїп Ердоган раніше заявляв, що Анкара й надалі готова відігравати роль посередника, наголошуючи на важливості дипломатичного шляху навіть у найбільш складних міжнародних конфліктах.

Попри всі ці дипломатичні ініціативи, позиції сторін залишаються принципово несумісними. Москва продовжує наполягати на територіальних поступках як умові переговорів, тоді як Київ відкидає будь-які сценарії, що передбачають зміну міжнародно визнаних кордонів України. У результаті переговорний процес фактично перебуває у глухому куті, а заяви з обох сторін лише підкреслюють глибину розбіжностей і відсутність реального прогресу у напрямку припинення війни.

7 Травня, 2026
“Ресурсна колонія”: розвідка перехопила плани РФ щодо окупованих територій — що саме хоче вивезти Кремль

Росія готує масштабну програму економічного використання тимчасово окупованих територій України, яка передбачає фактичне виснаження ресурсів і повторення сценарію Донбасу. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після доповіді української розвідки.

За словами глави держави, українські спецслужби отримали документи, які свідчать про системні плани Кремля щодо південних регіонів України. Йдеться не лише про військовий контроль, а й про економічну експлуатацію територій — із акцентом на видобуток корисних копалин та вивезення аграрної продукції.

Згідно з цими матеріалами, Росія планує значно наростити видобуток на щонайменше 18 родовищах. У переліку стратегічних ресурсів — титан, літій, тантал, ніобій, циркон, молібден і графіт. Це критично важливі матеріали для сучасної промисловості, зокрема оборонної, електронної та енергетичної сфер.

Експерти зазначають, що багато з цих ресурсів мають глобальне значення. Наприклад, літій використовується у виробництві акумуляторів для електромобілів і електроніки, а титан — у авіаційній та оборонній промисловості. Таким чином, контроль над такими родовищами може мати не лише економічні, а й геополітичні наслідки.

Окрім видобутку корисних копалин, Росія планує активно вивозити сільськогосподарську продукцію. Зокрема, цьогорічний урожай зерна, за даними розвідки, розглядається як один із ключових ресурсів для подальшого експорту або внутрішнього використання. Подібна практика вже фіксувалася раніше — українська влада неодноразово заявляла про незаконне вивезення зерна з окупованих територій.

Президент наголосив, що такі дії фактично повторюють сценарій, який Росія реалізувала на Донбасі після 2014 року. Там значна частина промислових підприємств була або знищена, або вивезена, а економіка регіону поступово деградувала. За оцінками українських і міжнародних аналітиків, це призвело до глибокої деіндустріалізації та втрати економічного потенціалу.

У випадку південних областей, за словами Зеленського, Кремль планує діяти за схожою логікою: максимальне вилучення ресурсів без інвестування у відновлення чи розвиток територій. Це означає, що регіони можуть бути перетворені на сировинну базу без перспективи економічного відновлення.

«Ми розуміємо ці наміри і готуємося протидіяти цьому мародерству», — заявив президент, підкресливши, що Україна вже працює над відповідними заходами.

Аналітики звертають увагу, що подібна стратегія має кілька рівнів. По-перше, це короткострокове отримання ресурсів для підтримки російської економіки, яка перебуває під санкційним тиском. По-друге, це спроба послабити Україну, позбавивши її частини економічного потенціалу. І по-третє — створення додаткових важелів впливу на глобальні ринки сировини.

Важливо й те, що багато з названих ресурсів входять до списку критичних для Європейського Союзу та США. Це означає, що контроль над ними може використовуватися як інструмент геополітичного тиску, особливо в умовах глобальної конкуренції за стратегічні матеріали.

Українська розвідка продовжує аналіз отриманих документів, а влада — інформувати міжнародних партнерів про ризики, пов’язані з діями Росії на окупованих територіях. Очікується, що ці дані можуть стати підставою для посилення санкцій або нових політичних рішень на міжнародному рівні.

Йдеться не лише про військову окупацію, а про комплексну стратегію економічного використання територій. І саме це, за словами української влади, становить одну з найбільших загроз у довгостроковій перспективі — адже мова йде про втрату ресурсів, які визначають майбутній розвиток країни.

6 Травня, 2026
«Поганий жарт може дорого коштувати»: Чалий різко розкритикував ідеї «Донніленду» та модель Монако на переговорах

Голова правління Українського кризового медіа-центру Валерій Чалий виступив із жорсткою критикою неформальних ідей, які нібито обговорювалися українськими переговорниками під час контактів із міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про жартівливу назву «Донніленд» для частини Донбасу та можливість застосування так званої «моделі Монако» для врегулювання війни. В інтерв’ю Radio NV експерт заявив, що подібні підходи можуть мати серйозні негативні наслідки для позиції України на міжнародній арені.

За словами Чалого, навіть якщо такі ідеї озвучувалися частково у жартівливій формі, вони можуть бути неправильно сприйняті партнерами і використані проти України. «Це поганий жарт», — наголосив він, коментуючи інформацію про можливе використання терміну «Донніленд», який, за даними The New York Times, нібито згадувався у переговорах як спосіб вплинути на позицію Дональд Трамп.

Американські журналісти, посилаючись на анонімні джерела, повідомляли, що українські представники могли використовувати подібні формулювання, намагаючись апелювати до особистих амбіцій Трампа. Ідея полягала в тому, щоб створити асоціацію з його ім’ям і таким чином схилити його до більш активної підтримки України. Однак, за інформацією медіа, цей підхід не дав жодного результату.

Чалий підкреслює, що подібні «креативні» методи не мають нічого спільного з серйозною дипломатією. Він наголошує, що існує принципова різниця між символічними жестами, як-от назви об’єктів на честь політиків, і пропозиціями, які стосуються територій. «Коли мова йде про територію, це вже не жарти і не піар. Це питання суверенітету», — зазначив він.

Окремо експерт прокоментував ідею так званої «моделі Монако», яка періодично з’являється у дискусіях щодо майбутнього України. У широкому розумінні цей підхід передбачає перетворення держави на компактну, економічно розвинену територію з обмеженими безпековими функціями та зовнішніми гарантіями. Чалий ставиться до цього скептично, вважаючи, що така модель не відповідає реаліям України.

На його думку, будь-які сценарії, які передбачають скорочення території або зміну статусу держави, можуть бути небезпечними. Вони створюють прецедент, який може бути використаний Росією для подальшого тиску. «Це може стати останньою краплею у довірі до української позиції», — попередив він.

Важливим контекстом є тристоронні переговори за участю України, США та Росії, які перебувають у складному стані. За даними західних медіа, переговорний процес фактично зайшов у глухий кут, а сторони не демонструють готовності до компромісів. У цій ситуації будь-які неоднозначні сигнали можуть лише ускладнити діалог.

До складу української делегації на переговорах входять, зокрема, Кирило Буданов, Давид Арахамія та Рустем Умеров. Саме вони представляють позицію Києва на ключових міжнародних майданчиках.

Чалий наголошує, що в умовах війни Україна повинна максимально чітко формулювати свої меседжі і уникати двозначностей. Будь-які натяки на можливість поступок або нестандартних рішень можуть бути використані як аргумент проти України. Особливо це стосується інформаційного простору, де навіть неофіційні заяви швидко стають частиною глобального дискурсу.

Експерт також звернув увагу на роль медіа у формуванні сприйняття переговорного процесу. Публікації в авторитетних виданнях, таких як The New York Times, мають значний вплив на міжнародну аудиторію, тому будь-яка інформація, навіть якщо вона базується на анонімних джерелах, може формувати порядок денний.

У цьому контексті Чалий закликає до більшої відповідальності як з боку переговорників, так і з боку інформаційних джерел. Він підкреслює, що Україна повинна демонструвати послідовність і серйозність у своїй позиції, адже йдеться не лише про дипломатію, а про майбутнє держави.

Загалом інтерв’ю Чалого відображає ширшу дискусію про те, якою має бути стратегія України на міжнародній арені. З одного боку — необхідність шукати нові підходи та формати, з іншого — ризик втратити довіру через невдалі або неоднозначні ініціативи.

Критика ідей на кшталт «Донніленду» чи «моделі Монако» є не просто реакцією на окремі висловлювання, а сигналом про важливість збереження чіткої та принципової позиції України у переговорах. У ситуації, коли на кону стоять територіальна цілісність і державний суверенітет, навіть жарти можуть мати стратегічні наслідки.

23 Квітня, 2026
Зеленський про «Донніленд»: що насправді вирішується щодо Донбасу

Президент України Володимир Зеленський публічно відреагував на інформацію про нібито використання під час переговорів неформальної назви «Донніленд» щодо частини Донбасу. Глава держави наголосив: у всіх офіційних контактах Україна використовує виключно юридично визначені формулювання — Донецька область, Луганська область, Донбас і територія України.

Відповідну заяву президент зробив у коментарі журналістам, підкресливши, що жодних альтернативних назв у його перемовинах не існує. За його словами, всі офіційні документи, домовленості та переговорні позиції чітко фіксують приналежність цих територій до України, а будь-які інші формулювання не мають під собою юридичної чи політичної основи.

«Під час моїх перемовин інших термінів, аніж Донецька область, Луганська область, наш Донбас, територія України, інших термінів немає. Відповідно є документи, в яких все це зазначено», — заявив Зеленський.

Водночас він іронічно прокоментував саму появу таких назв у публічному просторі, наголосивши на головному — збереженні українського суверенітету над регіоном. Президент дав зрозуміти, що будь-які дискусії про назви є другорядними порівняно з питанням контролю над територіями.

«На мій погляд, головне, щоб Донецька і Луганська області залишалися українською землею. І щоб не було “Путінленд”. Це найважливіше», — додав він.

Інформація про можливу появу терміна «Донніленд» з’явилася після публікації в американському виданні The New York Times. За даними журналістів, деякі українські переговорники могли використовувати цю назву в неформальних обговореннях як елемент комунікаційної стратегії.

Йдеться про умовне поєднання слів «Донбас» і імені Дональда Трампа — політика, який знову відіграє помітну роль у міжнародному політичному порядку денному. За версією джерел, така риторика могла застосовуватися як спосіб привернути додаткову увагу США до питання війни в Україні та стимулювати активнішу участь американської сторони у врегулюванні.

Водночас важливо підкреслити, що жодних підтверджень використання цього терміна на офіційному рівні немає. Українська влада фактично дистанціюється від подібних інтерпретацій, підкреслюючи, що дипломатичні переговори ведуться у межах чітко визначених міжнародно-правових формулювань.

Питання Донбасу залишається центральним у міжнародних переговорах щодо завершення війни. У 2026 році Україна провела кілька раундів консультацій за участю міжнародних партнерів, включно зі США, однак домовленостей щодо припинення вогню досягти не вдалося.

Ключовою причиною цього є принципово різні позиції сторін. Росія наполягає на передачі їй навіть тих частин Донецької та Луганської областей, які наразі не перебувають під окупацією. Україна категорично відкидає такі вимоги, наголошуючи на своїй територіальній цілісності.

Президент Зеленський неодноразово підкреслював, що жодних територіальних поступок не буде. Донбас, за його словами, є невід’ємною частиною України, і будь-які сценарії обміну територіями або зміни їхнього статусу є неприйнятними.

Окремо глава держави звертав увагу на військовий аспект цього питання. За його оцінкою, вихід українських військ із неокупованих частин Донбасу означав би стратегічне послаблення оборони. Йдеться про втрату фортифікаційних споруд, оборонних рубежів і позицій, які формувалися роками.

Українська влада наголошує, що Донбас має ключове значення для стримування подальшого просування російських військ. Втрата контролю над цими територіями могла б суттєво змінити баланс сил на фронті та створити додаткові ризики для інших регіонів країни.

Історія з «Доннілендом» також демонструє, наскільки важливу роль у сучасній війні відіграє інформаційний простір. Навіть неформальні чи умовні формулювання можуть швидко поширюватися і впливати на міжнародне сприйняття переговорного процесу.

У цьому контексті заява Зеленського виконує одразу кілька функцій. По-перше, вона спростовує можливі спекуляції та інформаційні маніпуляції. По-друге, чітко окреслює офіційну позицію України. По-третє, надсилає сигнал міжнародним партнерам про незмінність курсу Києва.

Реакція президента також є відповіддю на ширший наратив, який просуває Росія — про так звані «нові територіальні реалії». Україна послідовно відкидає такі формулювання, наполягаючи на відновленні територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів.

Таким чином, ситуація навколо «Донніленду» стала показовою не лише з точки зору дипломатії, а й у контексті інформаційної війни. Попри появу нових термінів у медіа, офіційна позиція України залишається чіткою і незмінною: Донбас — це Україна, і жодні альтернативні назви чи політичні конструкції не можуть цього змінити.

Заява Володимира Зеленського ще раз підтверджує, що Київ не розглядає жодних сценаріїв, які передбачають втрату контролю над Донецькою та Луганською областями, і продовжує відстоювати свою позицію як у військовій, так і в дипломатичній площині.

22 Квітня, 2026
Війна майбутнього вже на фронті: що змінюється під Покровськом

На сході України триває стрімка трансформація бойових дій, де дедалі більшу роль відіграють безпілотні системи та наземні роботи. На Покровському напрямку, одному з найнапруженіших на фронті, формується нова модель війни, яку військові вже називають «війною майбутнього». Про це розповів командир батальйону безпілотних систем 12-ї бригади Нацгвардії «Азов» із позивним Будь.

За його словами, ситуація на північному фланзі Покровського напрямку, який прикриває підступи до Добропілля, залишається вкрай динамічною. У районах Білицького, Родинського та Гришиного щодня фіксуються десятки російських штурмів, однак прорвати українську оборону противнику не вдається. Саме тут, у смузі протяжністю близько 12–13 кілометрів, тримає позиції 12-та бригада «Азов».

Основою оборони підрозділу є батальйон безпілотних систем, який за рік виріс із приблизно 170 до понад 450 військових. Підрозділ працює з повним спектром сучасних засобів — від розвідувальних квадрокоптерів до FPV-дронів, ударних «камікадзе», важких бомберів та ударно-розвідувальних систем великої дальності.

Командир наголошує, що головне завдання підрозділу — не допустити наближення ворожих штурмових груп до українських позицій.

«Ми фактично формуємо перший рубіж оборони ще до того, як противник виходить на лінію зіткнення», — зазначає він.

За словами Будя, російські війська відмовляються від масованих механізованих проривів, натомість застосовують дрібні штурмові групи, мотоцикли та легку техніку. Така тактика спрямована на швидкість і раптовість, але вона ж робить підрозділи противника вразливими до ударів FPV-дронів.

Водночас важка техніка, навіть із додатковим захистом, дедалі частіше знищується ще на підходах до районів розгортання. Українські оператори дронів працюють по цілі ще до того, як вона наближається до лінії фронту.

«Ідея великих колон практично зникла. Зараз усе вирішують малі групи та дрони», — пояснює офіцер.

Окремо він відзначає використання мотоциклів у штурмах. Вони складні для ураження через швидкість і маневреність, однак мають критичний ризик для самих атакуючих.

За оцінкою командира, зона максимальної небезпеки на полі бою сьогодні сягає до 20 кілометрів від лінії зіткнення. Саме в цьому радіусі відбувається найбільш інтенсивне застосування дронів і засобів ураження з обох сторін.

Далі від фронту інтенсивність зменшується, але не зникає — там працюють дрони середньої та великої дальності, здатні вражати цілі на відстані до 70 кілометрів.

Окремі екіпажі батальйону підтверджували ураження цілей на дистанціях понад 30 кілометрів, що, за словами Будя, є «екстремальними показниками» для FPV-дронів у нинішніх умовах насиченого РЕБу.

Окремою проблемою залишається активна радіоелектронна боротьба. На ключових напрямках, зокрема в районі Покровська та Мирнограда, російські системи РЕБ створюють щільне «глушіння», через що частоти, які працюють на інших ділянках, тут повністю неефективні.

Це змушує українських операторів постійно адаптувати тактику, змінювати маршрути дронів і використовувати складніші алгоритми польоту.

Окремий прорив, за словами офіцера, відбувається у використанні наземних роботизованих комплексів (НРК). Якщо ще на початку 2026 року в батальйоні їх не було, то зараз вони вже виконують бойові завдання.

НРК використовують для підривних операцій, логістики та спостереження. Зокрема, підрозділ застосовував роботизовані платформи для знищення проходів у протитанкових ровах, якими користувався противник для просування.

Також планується використання НРК як автономних спостережних постів, особливо у складних погодних умовах, коли повітряна розвідка обмежена.

«Це вже не експеримент. Це реальний інструмент, який змінює тактику бою», — зазначає командир.

Будь переконаний, що вже найближчим часом наземні роботи та безпілотні системи ще більше вплинуть на структуру бойових дій. За його словами, частина позицій у майбутньому може утримуватися не піхотою, а роботизованими системами та дронами.

«Ми вже бачимо, як змінюється війна. До кінця року це стане ще більш очевидним — технології визначатимуть не лише хід бою, а й саму структуру фронту», — підсумував він.

22 Квітня, 2026
РФ готує нову фазу війни: оцінки української розвідки

Російська Федерація готує новий весняно-літній наступ на південному сході України та може спробувати посилити тиск на Донбас із метою досягнення оперативних результатів до осені. Про це в інтерв’ю Financial Times заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України ГУР МО України Вадим Скібіцький.

За його словами, російська армія продовжує формувати та нарощувати своє угруповання в Україні, залучаючи додаткові сили, зокрема стратегічний резерв. За оцінками української розвідки, до бойових дій планується додатково залучити близько 20 тисяч військовослужбовців. Загальна чисельність російського угруповання, яке перебуває на території України, наразі становить приблизно 680 тисяч осіб.

Скібіцький зазначив, що одним із ключових завдань російського командування може бути спроба встановлення контролю над усією територією Донбасу до вересня. Водночас, за його словами, такі плани є частиною ширшої воєнної стратегії Кремля, яка передбачає продовження активних бойових дій на кількох напрямках одночасно.

У розвідці підкреслюють, що Росія не демонструє ознак готовності до реальних мирних переговорів і продовжує розглядати війну як довгостроковий інструмент досягнення політичних цілей.

Окрему увагу в оцінках ГУР приділено зростанню інтенсивності ракетних і дронових атак по території України. За словами Скібіцького, Росія нарощує виробництво балістичних ракет типу «Іскандер» — орієнтовно до 60 одиниць на місяць — і паралельно розширює можливості їхнього застосування.

Це, за оцінкою української розвідки, є частиною системної кампанії, спрямованої на знищення критичної інфраструктури, насамперед енергетичних об’єктів, які вже зазнали значних пошкоджень унаслідок попередніх атак.

Скібіцький наголосив, що Україна досі має обмежену кількість сучасних систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot, що ускладнює повне покриття території країни захистом від ракетних ударів.

Через це критична інфраструктура залишається вразливою, особливо в умовах, коли російські війська адаптують тактику атак і комбінують використання ракет та ударних безпілотників. Це створює додатковий тиск на енергосистему та цивільну інфраструктуру України.

Паралельно з оцінками розвідки в Україні фіксують зростання інтенсивності обстрілів. За останні дні російські війська здійснили масовані комбіновані удари із застосуванням ракет і дронів. За офіційними даними, внаслідок однієї з таких атак загинули 19 людей, понад 100 отримали поранення.

Також повідомляється про використання десятків ракет і сотень безпілотників за одну добу, значну частину яких вдалося знищити силам протиповітряної оборони України.

У своїх оцінках українська розвідка також звертає увагу на глобальний контекст війни. Зокрема, президент України Володимир Зеленський раніше наголошував на ризиках скорочення постачання озброєння у разі загострення інших міжнародних криз, що може впливати на баланс сил на фронті.

Таким чином, за оцінками ГУР, Росія продовжує готуватися до активної фази бойових дій у весняно-літній період, концентруючи ресурси на сході України та одночасно посилюючи ракетно-дронові удари по всій території держави.

17 Квітня, 2026