Позначка: Донецька область

  • Сили оборони вдарили ракетами SCALP по складу дронів біля Донецька — Генштаб

    Сили оборони вдарили ракетами SCALP по складу дронів біля Донецька — Генштаб

    Підрозділи Сил оборони України протягом понеділка та в ніч на 14 квітня завдали серії високоточних ударів по важливих військових об’єктах російських військ, зокрема по місцях зберігання ударних безпілотників у районі аеропорту «Донецьк» на тимчасово окупованій території. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

    За інформацією військових, ураження об’єкта здійснили підрозділи Повітряних сил із застосуванням крилатих ракет SCALP, а також керованих авіаційних бомб GBU-39. Використання таких типів озброєння свідчить про націленість на точкове знищення важливих елементів військової інфраструктури противника, зокрема складів і технічних майданчиків, пов’язаних із використанням безпілотників.

    Окрім цього, українські ударні дрони атакували склади боєприпасів російських військ у кількох районах. Зокрема, ураження зафіксовано поблизу населеного пункту Азовське в Запорізькій області, а також у районах Урзуфа та Куликівського в Донецькій області. За даними Генштабу, результати ударів уточнюються, інформація про втрати противника та масштаби пошкоджень наразі перевіряється.

    Район аеропорту «Донецьк» уже тривалий час використовується російськими силами як один із ключових тилових вузлів. Через його інфраструктуру здійснюється накопичення техніки, боєприпасів, а також може відбуватися обслуговування і підготовка безпілотників до застосування. Удари по таких об’єктах мають на меті зменшити можливості противника здійснювати регулярні атаки дронами по території України.

    Застосування ракет SCALP (Storm Shadow/SCALP-EG) дозволяє уражати цілі на значній відстані з високою точністю, включно з укріпленими або добре захищеними об’єктами. Ці ракети призначені для знищення складів, командних пунктів та логістичних центрів. Водночас керовані авіаційні бомби GBU-39 (Small Diameter Bomb) використовуються для точкового ураження цілей із мінімальними побічними руйнуваннями, що є важливим у разі атак по об’єктах, розташованих поблизу населених пунктів.

    Комбіноване застосування різних типів високоточної зброї, а також ударних безпілотників свідчить про системний підхід до ураження цілей і спробу максимально знизити ефективність логістики та бойового забезпечення російських військ.

    Удари по складах боєприпасів у Запорізькій та Донецькій областях є частиною ширшої стратегії Сил оборони України, спрямованої на порушення ланцюгів постачання противника. Знищення запасів боєприпасів і техніки може безпосередньо впливати на інтенсивність бойових дій на передовій, обмежуючи можливості російських підрозділів вести активні наступальні або оборонні операції.

    Такі дії також спрямовані на зменшення кількості ударів по українських містах, оскільки значна частина безпілотників, які використовує Росія, запускається або обслуговується саме на подібних тилових об’єктах.

    Загалом, останнім часом Сили оборони України активізували удари по військовій інфраструктурі противника в тилу, зокрема по аеродромах, складах, логістичних центрах і місцях базування техніки. Це є частиною стратегії виснаження ресурсів противника та зниження його здатності до ведення війни на тривалий період.

    Водночас Росія продовжує інтенсивно застосовувати ударні безпілотники, ракети та авіаційні засоби ураження проти України, що зумовлює необхідність системних дій у відповідь, зокрема ураження інфраструктури, яка забезпечує ці атаки.

  • Евакуація на сході України може розширитися через посилення бойових дій

    Евакуація на сході України може розширитися через посилення бойових дій

    На тлі посилення наступальних дій російських військ на сході та півдні України влада готується до можливого розширення евакуації цивільного населення з прифронтових територій. Йдеться насамперед про окремі населені пункти Донецької та Запорізької областей, де безпекова ситуація продовжує погіршуватися.

    За оцінками аналітиків та повідомленнями українських військових, російські підрозділи намагаються утримувати високий темп бойових операцій одразу на кількох ділянках фронту. Основний тиск зосереджений на Донеччині — у районах Слов’янська, Костянтинівки, Покровська та Новопавлівки, де тривають інтенсивні бої.

    У районі Покровська противник робить ставку на піхотні штурмові групи, намагаючись максимально скоротити дистанцію до українських позицій. Паралельно фіксується переміщення артилерії ближче до лінії бойового зіткнення, що дозволяє підвищити щільність вогню та ускладнює оборону.

    Попри це, українські сили продовжують стримувати наступ і проводять локальні контратаки, зберігаючи контроль над ключовими позиціями. На окремих ділянках фронту зафіксовано тактичні просування.

    На цьому тлі місцева влада розглядає сценарій розширення евакуації. У пріоритеті — вивезення родин із дітьми та інших вразливих категорій населення із зон підвищеного ризику. Рішення ухвалюватимуть залежно від розвитку ситуації на фронті та рівня загрози для цивільних.

  • Успіхи ЗСУ на півдні змушують Росію переглядати наступальні плани

    Успіхи ЗСУ на півдні змушують Росію переглядати наступальні плани

    Успіхи українських військ на південному напрямку можуть зірвати плани Росії щодо масштабного весняно-літнього наступу у 2026 році на так званий «фортечний пояс» на сході України. Про це йдеться в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни.

    За оцінками аналітиків, Сили оборони України продовжують демонструвати поступ на півдні. Зокрема, 26 березня Десантно-штурмові війська повідомили про звільнення населеного пункту Березове, розташованого на південний схід від Олександрівки.

    Експерти підкреслюють, що з кінця січня 2026 року українські сили повернули під контроль більше територій, ніж російські війська змогли захопити протягом лютого. За даними українських посадовців, звільнено понад 400 квадратних кілометрів на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках. Водночас аналітики підтверджують щонайменше 334 квадратні кілометри деокупованої території з початку року.

    У звіті зазначається, що активні дії ЗСУ створюють для російського командування складну дилему. Російські війська змушені одночасно стримувати українські контратаки на півдні та розподіляти ресурси для наступальних операцій на інших ділянках фронту.

    Як наслідок, на початку березня російське командування було змушене перекинути елітні підрозділи повітряно-десантних військ і морської піхоти з Донецької області на південь. На думку аналітиків, це суттєво підірвало можливості РФ реалізувати наступ проти «фортечного поясу».

    Під цим терміном мають на увазі систему укріплених міст у Донецькій області вздовж траси Костянтинівка – Слов’янськ, які залишаються ключовими оборонними вузлами України. Загальне довоєнне населення цих міст перевищувало 380 тисяч осіб.

    Експерти вважають малоймовірним, що Росія зможе захопити цей район у 2026 році. Вони нагадують, що аналогічні спроби у 2014 та 2022 роках завершилися невдачею. Крім того, навіть захоплення менших міст потребувало від російських військ значних ресурсів і тривалого часу.

    У звіті також звертають увагу на заяви російських посадовців, які визнають повільні темпи просування та великі втрати. Зокрема, представники російського парламенту вже зазначають, що говорити про масштабний наступ зарано.

    Аналітики підкреслюють, що Кремль усвідомлює складність військового сценарію і тому паралельно намагається досягти політичних поступок, зокрема вимог щодо передачі Україні неокупованих територій Донецької області.

    На думку експертів, такі вимоги можуть бути спробою зменшити втрати ресурсів і створити умови для потенційних майбутніх військових операцій.

  • Чому вихід США з переговорів не змінить ситуацію для України

    Чому вихід США з переговорів не змінить ситуацію для України

    Після чергової хвилі “інсайдів” про те, що США можуть вийти з переговорів, якщо Україна не погодиться на поступки щодо Донбасу, виникає просте питання: а що, власне, ми втрачаємо?

    Відверто кажучи, за весь цей рік переговорного процесу так і не з’явилося жодної зовнішньої ознаки, що він хоч якось наближає нас до завершення війни або хоча б до припинення вогню. Єдиний відчутний плюс — обміни полоненими. Але вони відбувалися і раніше, і продовжуватимуться через тих самих посередників, зокрема арабські країни, роль яких лише зростає.

    Усе інше — це регулярний цикл тиску з боку США. Кожні кілька тижнів з’являється нова тема, нова вимога, нова “червона лінія”. І що цікаво — ці вимоги дивним чином синхронізуються з російською позицією.

    Тепер нам знову натякають: або ви погоджуєтесь, або ми виходимо з гри.

    Добре. А що це означає на практиці?

    Перше, чим традиційно лякають — це розвіддані. Так, це дійсно чутлива тема. Їхня відсутність може вдарити по наших можливостях. Але давайте чесно: ми вже проходили періоди, коли обсяг або якість розвідданих знижувалися. Це проблема, але не катастрофа.

    До того ж частина цієї інформації вигідна і самим США — наприклад, для ударів по російській енергетичній інфраструктурі, що послаблює РФ як глобального гравця.

    Друге — зброя. Але тут ще цікавіше.

    Йдеться не про “допомогу”, а про продаж. Контракти на мільярди доларів, які отримують приватні американські виробники. Військово-промисловий комплекс США — один із ключових донорів Республіканської партії. Удачі пояснити їм, чому ці контракти потрібно згорнути напередодні виборів.

    Більше того, демократи можуть легко перехопити цю тему і включити розширення оборонних замовлень для України у свою політичну програму. І це буде не лише про геополітику, а й про гроші, робочі місця і донорські бюджети.

    Тобто навіть тут важко побачити реальні важелі тиску.

    По факту, якщо відкинути емоції, у США зараз немає сильних “козирів”, щоб змусити Україну прийняти невигідні умови. Окрім сценаріїв, які виходять далеко за межі політики — санкцій проти самої України, прямих військових дій або спроб дестабілізації влади. Але це вже зовсім інша реальність.

    Тому всі ці заяви про “вихід з переговорів” виглядають радше як елемент інформаційного тиску, ніж як реальна стратегія.

    І головне питання тут не в тому, чи вийдуть США з переговорів.

    А в тому, чи є в цих переговорах хоч якийсь сенс у нинішньому вигляді.

    Раніше ми повідомляли, що переговори між Україною та представниками команди Дональда Трампа тривають, і сторони обговорюють можливі варіанти мирного врегулювання війни. Водночас, за інформацією Української правди, американська сторона допускає вихід із переговорного процесу, якщо Україна не погодиться на виведення військ із Донецької області.

  • Підполковнику на Донеччині оголосили підозру за незаконні бойові виплати

    Підполковнику на Донеччині оголосили підозру за незаконні бойові виплати

    Правоохоронні органи у межах реалізації програми «Корупційні виплати» припинили кілька схем зловживань під час нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям. Обвинувальний акт щодо колишнього командира військової частини вже передано до суду, ще одному офіцеру повідомлено про підозру.

    Як повідомили в Офісі Генерального прокурора, 30 січня 2026 року за процесуального керівництва Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону до суду скеровано обвинувальний акт стосовно колишнього командира військової частини.

    За даними слідства, офіцер у період з жовтня 2022 року по лютий 2025 року фактично не виконував обов’язків військової служби, проте продовжував отримувати грошове забезпечення. Загальна сума безпідставно нарахованих коштів перевищує 760 тисяч гривень.

    Крім того, слідчі встановили, що у червні 2024 року та лютому 2025 року обвинувачений подавав неправдиву інформацію щодо проходження лікування на денному стаціонарі нібито за рекомендацією лікаря. У зазначені періоди він перебував за межами області.

    Дії колишнього командира кваліфіковано за частиною 4 статті 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах), частиною 4 статті 409 КК України (ухилення від несення обов’язків військової служби) та частиною 2 статті 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно). Його відсторонено від займаної посади.

    У межах тієї ж програми за процесуального керівництва Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону повідомлено про підозру підполковнику — начальнику оперативного відділення штабу військової частини.

    За версією слідства, з вересня 2023 року по лютий 2025 року посадовець систематично вносив підлеглого офіцера до рапортів на отримання додаткових видів грошового забезпечення та винагород. При цьому військовослужбовець фактично не брав участі у бойових діях на території Краматорського району Донецької області.

    На підставі рапортів видавалися накази про щомісячну виплату додаткової винагороди у розмірі від 50 до 100 тисяч гривень. Загальна сума збитків державному бюджету склала 1,27 мільйона гривень. За інформацією прокуратури, завдану шкоду відшкодовано повністю.

    Підполковнику інкримінують частину 2 статті 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) та частину 1 статті 366 КК України (службове підроблення).

    Досудове розслідування здійснювали слідчі ГУНП у Вінницькій та Донецькій областях за оперативного супроводу відповідних підрозділів.

    Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в установленому законом порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

  • Сильні морози сповільнили просування російських військ на фронті

    Сильні морози сповільнили просування російських військ на фронті

    Аномально низькі температури в Україні вплинули на бойові дії на фронті та сповільнили спроби російських окупантів просуватися вперед. Про це заявив начальник відділу комунікацій третьої окремої штурмової бригади Данило Мельников в етері телеканалу «Київ24».

    За його словами, сильний мороз ускладнює дії противника і знижує темпи наступальних спроб. Водночас військовий наголосив, що холод не можна вважати перевагою чи «передишкою» для української сторони, оскільки погодні умови однаково важкі для обох армій.

    Мельников підкреслив, що особливо складною ситуація залишається безпосередньо на передовій. За температур близько мінус 20 градусів українські військові змушені тримати оборону в умовах, де часто немає можливості облаштувати глибокі окопи чи забезпечити повноцінне обігрівання позицій. За його словами, ці умови є серйозним випробуванням для особового складу, який перебуває на лінії зіткнення.

    На тлі морозів бойові дії тривають і на інших напрямках. За даними аналітиків, українські сили відновили свої позиції в Куп’янську, взявши під контроль значну частину міста, яка раніше перебувала у так званих «сірій» та «червоній» зонах. Водночас російські війська продовжують утримувати позиції у північній частині міста.

    Разом із тим противник має окремі тактичні успіхи на Донеччині. Зокрема, російські підрозділи просунулися поблизу Удачного та Гришиного, а також на півдні підконтрольної Україні частини області. Окупанти також зафіксували просування в районі Привільного, що розташоване на напрямку до Слов’янсько-Краматорської агломерації.

    Ситуація на фронті залишається напруженою, а погодні умови лише додають складнощів як для оборони, так і для наступальних дій обох сторін.

  • Хто з українців зможе отримати допомогу від ООН у 2026 році

    Хто з українців зможе отримати допомогу від ООН у 2026 році

    У 2026 році мешканці прифронтових регіонів України зможуть розраховувати на грошову та продовольчу допомогу в межах програм Всесвітньої продовольчої програми ООН. Підтримка надаватиметься у кількох форматах і залежатиме від безпекової ситуації, а також доступу населення до магазинів і ринків. Про це повідомили представники програми в інтерв’ю РБК-Україна.

    Допомога передбачена для жителів семи прифронтових областей — Харківської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Сумської. Окремо зазначається, що на підтримку можуть розраховувати евакуйовані громадяни, а також люди, які тимчасово проживають у транзитних центрах.

    Через скорочення фінансування програма зосереджується насамперед на найбільш уразливих категоріях населення. Йдеться про людей, які проживають поблизу лінії фронту, евакуйованих, осіб похилого віку, людей з інвалідністю, багатодітні родини, а також громадян, які втратили стабільний дохід унаслідок війни.

    Формат допомоги визначається умовами у конкретній громаді. У населених пунктах, де працюють магазини та є можливість придбати продукти, передбачена грошова підтримка. Вона може надаватися у вигляді щомісячних виплат у розмірі 1200 гривень або як разова екстрена допомога в сумі 10 800 гривень. Такі виплати зазвичай призначають після евакуації або обстрілів, які призвели до пошкодження житла.

    Для громад, де доступ до торгівлі обмежений або повністю відсутній, передбачена натуральна допомога. Людям щомісяця надаватимуть продуктові набори вагою близько 13 кілограмів. До них входять базові продукти тривалого зберігання, зокрема крупи, борошно, макаронні вироби, консерви, олія, цукор і сіль.

    У програмі наголошують, що самостійної онлайн-реєстрації для отримання допомоги не існує. Формування списків отримувачів здійснюється органами місцевої влади та партнерами ООН безпосередньо на місцях — у громадах і транзитних центрах.

    Окремо громадян закликають бути уважними та остерігатися шахраїв. Справжні представники гуманітарних програм не телефонують із вимогою надати CVV-код, пін-код банківської картки чи доступ до онлайн-банкінгу. Усі виплати здійснюються офіційно та без жодних «попередніх платежів».

  • Слов’янськ і Краматорськ як ключ до фронту: що стоїть за вимогами Москви

    Слов’янськ і Краматорськ як ключ до фронту: що стоїть за вимогами Москви

    Наполеглива вимога Росії отримати повний контроль над Донецькою областю викликає серйозні занепокоєння серед західних аналітиків і військових експертів. Йдеться не лише про символічну складову чи спробу Кремля представити війну як «перемогу», а про потенційно критичні наслідки для обороноздатності України.

    Частина Донецької області, яку досі утримують українські сили, є однією з найбільш укріплених ділянок фронту. Оборонні рубежі в районі Слов’янська і Краматорська формувалися з 2014 року, задовго до повномасштабного вторгнення Росії. Саме ця лінія стримує подальше просування російських військ углиб контрольованої Україною території.

    Експерти наголошують: у разі передачі цих районів Україна втратить не лише стратегічну глибину оборони, а й природний бар’єр, який роками створювався ціною значних втрат. Особливе занепокоєння викликає сценарій, за якого мирна угода буде зірвана після поступок. У такому разі Росія отримає вигідні стартові позиції для нового наступу проти значно ослабленої української оборони.

    Політичний аспект вимоги Кремля не менш важливий. Донеччина має для російської влади виняткове символічне значення. Саме з цього регіону у 2014 році Москва почала реалізацію проєкту так званої «Російської весни», який згодом переріс у багаторічний збройний конфлікт. Слов’янськ у російській пропаганді подається як «колиска повстання», а нездатність захопити місто протягом більш ніж десятиліття залишається болючою темою для прокремлівських сил.

    Аналітики звертають увагу, що нині російські переговорники демонструють готовність знизити апетити щодо інших регіонів, на які раніше претендувала Москва. Водночас вимога щодо повного контролю над Донецькою областю залишається незмінною. У разі, якщо Україна збереже значну частину регіону, російське керівництво може зіткнутися з різкою критикою з боку радикально налаштованої частини власної аудиторії.

    Окрему роль відіграє й прагматичний чинник. Окупований Донецьк уже кілька років переживає гостру водну кризу. Основне джерело водопостачання регіону знаходиться на території, яка залишається під контролем України. Контроль над північчю Донеччини дозволив би Росії вирішити цю проблему без складних інфраструктурних проєктів.

    Водночас українська влада неодноразово заявляла, що готова шукати дипломатичні компроміси для завершення війни, але не ціною територіальної цілісності. Будь-які рішення щодо передачі земель вважаються політично й суспільно вибухонебезпечними. За оцінками експертів, поступка Донеччиною може стати фактором внутрішньої дестабілізації, адже йдеться про територію, за яку українські військові воювали і гинули понад десять років.

    Таким чином, питання Донецької області залишається не лише ключовим елементом переговорів, а й потенційною стратегічною пасткою. Саме тому вимоги Москви щодо цього регіону розглядаються багатьма експертами як спроба досягти військових цілей дипломатичним шляхом — там, де вони не були реалізовані на полі бою.

  • Російські війська мають локальні успіхи на Покровському напрямку

    Російські війська мають локальні успіхи на Покровському напрямку

    Російські окупаційні війська продовжують наступальні дії на Покровському напрямку в Донецькій області та за останню добу досягли локальних успіхів у районах одразу кількох населених пунктів. Про це повідомляють аналітики проєкту DeepState.

    За їхніми даними, противник просунувся у Мирнограді, Покровську та селищі Світле. Зазначається, що Світле розташоване на північний захід від Мирнограда. Окрім цього, аналітики уточнили лінію бойового зіткнення безпосередньо в межах Покровська.

    Водночас у Генеральному штабі Збройних сил України повідомили, що на Покровському напрямку українські захисники за минулу добу зупинили 26 штурмових дій агресора. Бої тривали в районах населених пунктів Нове Шахове, Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Молодецьке, Удачне, Філія, Дачне, а також у напрямку Новопавлівки.

    Начальник управління комунікацій Угруповання об’єднаних сил підполковник Віктор Трегубов повідомив, що у Харківській, Луганській та Сумській областях інтенсивність бойових дій дещо знизилася. Водночас, за його словами, російські війська постійно проводять перегрупування, готуючись до подальших наступальних дій.

    Трегубов зазначив, що армія РФ нині намагається створити для себе умови для активізації наступу вже у січні. На цьому тлі повідомлялося і про перекидання російських сил у район Покровська. Зокрема, окупанти намагалися скористатися логістичним маршрутом між Шевченковим та Покровськом для перекидання додаткових сил і засобів.

    Ситуація на Покровському напрямку залишається напруженою, українські сили оборони продовжують стримувати наступ противника та завдавати йому втрат.

  • Заступник керівника патрульної поліції Донеччини за два роки придбав шість авто

    Заступник керівника патрульної поліції Донеччини за два роки придбав шість авто

    Історія з автопокупками заступника начальника управління патрульної поліції Донецької області Руслана Скрипника стала черговим прикладом того, як декларовані доходи держслужбовців починають конфліктувати з арифметикою. У публікації, яка з’явилася у відкритому доступі, стверджується: з грудня 2023-го по грудень 2025 року посадовець придбав шість автомобілів, при цьому темп оновлення автопарку виглядає диспропорційним до офіційних доходів.

    Йдеться про два Nissan Leaf, три Hyundai Ioniq різних років випуску та MG 4. Частина машин, як зазначається, згодом була продана, однак саме на етапі продажів з’являються додаткові питання. У матеріалі наголошують на розбіжності між сумою, яка фігурувала у повідомленні про суттєві зміни майнового стану щодо продажу одного авто (320 тисяч гривень), і сумою, відображеною у річній декларації за той самий період (34 тисячі гривень). Така різниця, за логікою авторів, потребує пояснень з боку декларанта або перевіряючих органів.

    Сам Скрипник, за наведеними словами, пояснює джерело коштів “особистими заощадженнями”. Формально у деклараціях фігурують валютні накопичення — 67 тисяч доларів. Однак автори матеріалу звертають увагу на те, що механіка їх накопичення виглядає нетипово: у низці років обсяг відкладених коштів майже дорівнював річному доходу, попри відсутність власного житла та статус одинокого батька. Окремо згадується 2018 рік, коли валютні заощадження, за наведеними даними, зросли на суму, яка перевищувала задекларований річний дохід сім’ї. Це створює враження, що витрати на повсякденне життя або не відображені у фінансовій картині, або покривалися іншими, не вказаними джерелами.

    Подібна логічна “дірка”, як стверджується, повторюється і в 2023 році: придбання двох Hyundai Ioniq на загальну суму 780 тисяч гривень відбулося при задекларованому річному доході 670 тисяч. Теоретично різницю можна було б закрити за рахунок заощаджень, але в матеріалі наголошується на іншому нюансі: валютні активи не зменшилися, а заощадження сина, навпаки, зросли. Автори роблять висновок, що за такої конфігурації гроші виглядають одночасно і витраченими, і збереженими.

    У 2025 році, за наведеними даними, картина стає ще контрастнішою. Повідомляється про купівлю Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч гривень у серпні та MG 4 2023 року майже за мільйон гривень у грудні. Паралельно вказується на задекларований продаж нерухомості на 600 тисяч гривень, але навіть з урахуванням цього епізоду загальна фінансова мозаїка, як стверджують автори, залишається непослідовною.

    У подібних історіях ключовим є не сам факт купівлі автомобілів чи наявності заощаджень — це не порушення. Питання виникають тоді, коли витрати системно перевищують доходи, заощадження не скорочуються, а цифри в різних деклараційних формах не складаються в одну картину. У випадку Руслана Скрипника, як випливає з оприлюдненого аналізу, мова йде про повторювану модель невідповідностей, яка потребує не загальних пояснень, а предметної перевірки — з верифікацією джерел коштів, руху активів і коректності декларування.