Golovnitemu.com

Позначка: допомога Україні

  • «90 мільярдів для України»: Рада ратифікувала історичну угоду з ЄС — на що підуть гроші та які жорсткі умови поставив Брюссель

    «90 мільярдів для України»: Рада ратифікувала історичну угоду з ЄС — на що підуть гроші та які жорсткі умови поставив Брюссель

    Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з Європейським Союзом, яка передбачає залучення до 90 мільярдів євро допомоги упродовж 2026–2027 років. Йдеться про один із найбільших пакетів підтримки України за весь час повномасштабної війни. Про це йдеться у офіційному тексті документа та трансляції засідання парламенту.

    Рішення парламент ухвалив 28 травня. За ратифікацію проголосували 298 народних депутатів.

    Угода була підписана напередодні — 27 травня — між Україною та ЄС у Брюсселі та Києві. Від імені Європейського Союзу кредитором виступає Європейська комісія, а від України — Національний банк як агент-позичальник.

    Документ передбачає фінансування української економіки, оборонного сектору та соціальної стабільності на тлі війни з Росією.

    Попри юридичний статус довгострокового кредиту, в уряді наголошують: для України ця допомога фактично матиме грантовий характер.

    Головна особливість угоди полягає у механізмі обслуговування та повернення коштів. Відсотки за кредитом повністю покриватимуться бюджетом Євросоюзу завдяки високому кредитному рейтингу ЄС.

    Крім того, погашення основної суми боргу Україна здійснюватиме лише у випадку отримання репарацій від Російської Федерації.

    Таким чином, за нинішніх умов нова угода не створює прямого навантаження на державний бюджет України.

    У Верховній Раді наголошують, що це безпрецедентний формат підтримки, який демонструє довгострокову ставку ЄС на збереження української державності та економіки.

    Окремо в документі прописано фінансовий план на 2026 рік. Загалом Україна може отримати до 45 мільярдів євро вже протягом наступного року.

    Найбільша частина коштів — до 28,3 мільярда євро — піде на оборонний сектор.

    Фінансування передбачає закупівлю озброєння, підтримку оборонно-промислового комплексу України, виробництво власної зброї та розвиток військових технологій.

    У ЄС наголошують, що йдеться не лише про закупівлю готової техніки за кордоном, а й про стимулювання українського виробництва зброї та боєприпасів.

    Ще 16,7 мільярда євро планують спрямувати на бюджетну підтримку України.

    Ці кошти мають покривати соціальні видатки, фінансування державних програм, виплати зарплат і пенсій, а також дефіцит бюджету, який залишається одним із головних викликів для країни в умовах війни.

    Половина цієї суми надходитиме через програму Ukraine Facility — основний механізм підтримки України з боку ЄС.

    Інша половина — це окрема макрофінансова допомога у розмірі до 8,35 мільярда євро.

    Виплати розділені на три транші.

    Перший транш у розмірі 3,2 мільярда євро Україна має отримати одразу після набрання угодою чинності.

    Другий транш складе 3,7 мільярда євро.

    Третій — ще 1,45 мільярда євро.

    Втім, для отримання кожної наступної частини фінансування Україна має виконувати низку жорстких вимог Євросоюзу.

    У документі прописано три ключові базові умови.

    По-перше, Україна повинна зберігати демократичні інститути, багатопартійну систему, верховенство права та права людини.

    По-друге, Європейська комісія регулярно оцінюватиме прогрес реформ в Україні.

    По-третє, Київ не має права послаблювати чи скасовувати вже впроваджені антикорупційні реформи, ухвалені раніше на вимогу ЄС та МВФ.

    Однак найбільше обговорень викликала податкова частина домовленостей.

    У рамках угоди Україна взяла на себе зобов’язання провести низку структурних змін у податковій та митній системі.

    Одне з найбільш резонансних рішень — фактичне скасування неоподатковуваного ліміту на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.

    Наразі товари дешевші за цю суму не обкладаються ПДВ та митом, однак ЄС вимагає перегляду цієї системи.

    Виняток планують залишити лише для товарів, пов’язаних із сектором безпеки та оборони.

    Також Україна погодилася запровадити оподаткування доходів від цифрових платформ — йдеться про сервіси таксі, доставки, маркетплейси та інші онлайн-платформи.

    Окремий блок реформ стосується фізичних осіб-підприємців.

    Документ передбачає реформування спрощеної системи оподаткування, особливо для ФОП третьої групи.

    Серед можливих змін — диференційовані ставки податків залежно від виду діяльності, а також посилення боротьби з так званим «дробленням бізнесу» для ухилення від податків.

    Крім того, Україна погодилася продовжити дію 5% військового збору ще на три роки.

    Також у межах євроінтеграційних зобов’язань планується ухвалення нового Митного кодексу за правилами ЄС та подальша реформа ПДВ.

    У парламенті пояснюють: без виконання цих умов Україна ризикує втратити частину фінансування.

    Водночас уряд наголошує, що новий пакет допомоги є критично важливим для стабільності країни.

    Після початку повномасштабної війни міжнародна фінансова підтримка фактично стала одним із головних джерел утримання української економіки.

    Лише у 2025 році дефіцит державного бюджету України перевищував десятки мільярдів доларів, а витрати на оборону та соціальну сферу залишаються рекордними.

    У Мінфіні зазначають, що нова угода з ЄС дає Україні фінансовий горизонт планування одразу на два роки вперед.

    Водночас експерти попереджають: разом із безпрецедентними коштами Україна отримує і безпрецедентний контроль за реформами та податковою політикою.

    Фактично ЄС прив’язує подальше фінансування до конкретних змін у державному управлінні, податках, митниці та боротьбі з корупцією.

    Попри це, в уряді називають угоду «історичною» та такою, що дозволить Україні втримати економічну стійкість під час війни.

  • Зеленський терміново звернувся до Трампа через ППО: Україна попереджає США про критичний дефіцит ракет Patriot

    Зеленський терміново звернувся до Трампа через ППО: Україна попереджає США про критичний дефіцит ракет Patriot

    Президент України Володимир Зеленський надіслав листа президенту США Дональду Трампу та Конгресу із попередженням про критичну нестачу засобів протиповітряної оборони. Йдеться передусім про ракети Patriot PAC-3 та додаткові системи, здатні збивати російські балістичні ракети. Про це повідмляє  The Kyiv Independent та звернення підтвердив радник президента України Дмитро Литвин.

    Звернення з’явилося на тлі посилення російських атак по Україні та нових погроз Кремля щодо ударів по Києву. Українська сторона наголошує, що саме американські системи Patriot залишаються головним інструментом захисту від балістичних ракет, проти яких більшість інших систем ППО не є достатньо ефективними.

    У листі Зеленський прямо зазначив, що у питанні захисту від ракет Україна залежить від допомоги партнерів, а щодо протидії балістиці — майже виключно від Сполучених Штатів. Президент попросив Трампа та Конгрес продовжити участь у забезпеченні України життєво необхідною протиракетною обороною.

    За словами Зеленського, нинішні темпи постачання озброєння за програмою PURL вже не відповідають реальному рівню загрози. Йдеться про механізм, через який союзники фінансують закупівлю американського озброєння для України, зокрема ракет до Patriot. Програма була запущена як інструмент швидкого постачання критично необхідної зброї, однак останніми місяцями Київ дедалі частіше говорить про затримки та дефіцит.

    Проблема особливо загострилася через зростання кількості комбінованих російських ударів. Росія одночасно застосовує дрони, крилаті ракети, балістику та аеробалістичні ракети, намагаючись перевантажити українську ППО. Саме Patriot PAC-3 є одним із небагатьох засобів, які можуть перехоплювати найбільш небезпечні балістичні цілі.

    Раніше українські та західні медіа вже повідомляли, що Україна майже вичерпала запаси ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. Ці ракети є дорогими, складними у виробництві та дефіцитними навіть для самих союзників.

    Додатковим фактором стала війна США з Іраном, яка також тисне на американські запаси високоточного озброєння. Західні союзники побоюються, що пріоритети Вашингтона можуть зміститися на Близький Схід, а це ускладнить стабільне постачання Україні критичних боєприпасів.

    Зеленський раніше вже заявляв, що Україна отримувала ракети до Patriot із запізненням через проблеми з оплатою в межах PURL. Тоді він наголошував, що навіть один день затримки може мати важкі наслідки, якщо Росія саме в цей момент завдає масованого удару по енергетиці або містах.

    У січні Зеленський повідомляв, що під час зустрічі з Трампом у Давосі досяг домовленості щодо постачання ракет PAC-3 для українських Patriot. Однак нинішній лист свідчить, що попередніх домовленостей уже недостатньо для покриття потреб України.

    Українська сторона просить не лише ракети PAC-3, а й додаткові системи ППО. Для Києва це питання не лише військової ефективності, а й виживання цивільної інфраструктури. Російські балістичні удари часто мають мінімальний час підльоту, тому без достатньої кількості сучасних протиракет захист великих міст, енергетичних об’єктів та військової логістики стає значно складнішим.

    Паралельно Україна працює над власними засобами протиповітряної оборони. Зокрема, українські розробники повідомляли про підготовку до випробувань нової системи, яку називають дешевшим аналогом Patriot. Водночас такі розробки потребують часу, а критична потреба в американських ракетах існує вже зараз.

    Експерти наголошують, що навіть найсучасніша ППО не може гарантувати стовідсоткового захисту від комбінованих атак. Росія враховує погодні умови, маршрути польоту, щільність української оборони та намагається запускати цілі так, щоб перевантажити системи перехоплення.

    Саме тому Україна просить США не зменшувати темпи допомоги, а навпаки — пришвидшити постачання. Для Києва це питання напряму пов’язане з безпекою мирних жителів, стабільністю енергосистеми та здатністю країни продовжувати оборону.

  • Зеленський шукає нову опору у Раді після скандалів: Банкова говорить про «пів року до миру»

    Зеленський шукає нову опору у Раді після скандалів: Банкова говорить про «пів року до миру»

    Президент України Володимир Зеленський після серії гучних політичних та корупційних скандалів у своєму оточенні розпочав масштабну спробу перезавантажити відносини з Верховною Радою та парламентською опозицією. На Банковій дедалі частіше говорять про необхідність внутрішнього політичного примирення щонайменше на найближчі шість місяців — період, який у владі вважають критично важливим як для фронту, так і для міжнародної підтримки України.

    Про це йдеться у великому матеріалі «Української правди», де описуються закриті переговори президента з депутатами, представниками монобільшості та лідерами опозиційних фракцій.

    За даними видання, поштовхом до зміни політичної тактики стали одразу кілька факторів: серйозне ослаблення внутрішньої президентської вертикалі після корупційних скандалів, проблеми з керованістю монобільшості та необхідність швидко ухвалювати закони, від яких залежить західне фінансування України.

    У матеріалі зазначається, що попередня модель управління державою, коли ключові рішення концентрувалися в Офісі президента та вузькому колі найближчих соратників Зеленського, фактично дала збій після серії кримінальних справ та скандалів довкола представників влади. Особливо болючим ударом для Банкової стали проблеми навколо глави ОП Андрія Єрмака.

    На цьому тлі Зеленський почав активно відновлювати політичний діалог навіть із тими силами, з якими роками перебував у жорсткому конфлікті — зокрема з Петром Порошенком, Юлією Тимошенко та Дмитром Разумковим.

    За інформацією УП, останніми днями на Банковій відбулося одразу кілька серій закритих зустрічей президента з керівництвом Верховної Ради, фракції «Слуга народу» та представниками опозиції.

    Однією з ключових тем переговорів стали західні кредити та фінансування України. Йдеться насамперед про виконання умов програм МВФ, Ukraine Facility та інших міжнародних пакетів допомоги, від яких залежить фінансова стабільність держави у 2026 році.

    У матеріалі зазначається, що після втрати фактичної монобільшості Банкова вже не може швидко проводити рішення через парламент без домовленостей із депутатами та іншими політичними силами.

    Саме тому Зеленський провів окрему велику зустріч із депутатами «Слуги народу», під час якої вперше за тривалий час відбулася не формальна нарада, а повноцінна дискусія. За словами співрозмовників УП, президент говорив про необхідність «забути образи» та спільно пройти найближчі шість місяців.

    Водночас у владі дедалі частіше озвучують прогноз, що саме найближче півріччя може стати переломним у війні. За даними джерел видання, Зеленському доповідають, що Росія поступово стикається з виснаженням ресурсів, а Україна починає перехоплювати технологічну ініціативу на фронті.

    У матеріалі багато уваги приділяється змінам у військовій сфері після призначення Михайла Федорова міністром оборони. За словами співрозмовників у Міноборони, нові підходи до закупівель, автоматизації виробництва дронів та розвитку малої ППО вже дали помітний ефект на фронті.

    Зокрема, джерела стверджують, що Україна четвертий місяць поспіль звільняє більше територій, ніж Росія захоплює. Крім того, активно змінюється сама тактика ведення війни — дедалі більшу роль відіграють масовані дронові штурми та системне знищення російської логістики на півдні.

    Окремо в матеріалі згадується командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді. За словами джерел УП, Україна зараз виходить на рівень втрат російської армії, який уже наближається до її мобілізаційних можливостей без оголошення повномасштабної мобілізації в РФ.

    На Банковій вважають, що саме ця ситуація може змусити Кремль восени перейти до більш предметних переговорів.

    Однак для цього Україні потрібно втримати внутрішню політичну стабільність та забезпечити безперебійне фінансування армії й бюджету.

    Саме тому Зеленський розпочав серію переговорів із парламентськими фракціями. За даними УП, окремі зустрічі з президентом уже провели Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, представники «Голосу», депутатських груп «Довіра», «За майбутнє», а також колишні представники ОПЗЖ.

    Особливу увагу привернула зустріч Зеленського та Порошенка — перша за багато років. Вона тривала понад годину. За інформацією джерел, сторони обговорювали не лише роботу парламенту, а й тему санкцій проти експрезидента.

    Водночас співрозмовники видання наголошують: ідея Банкової полягає не у створенні нової коаліції, а у формуванні своєрідного «пакту про ненапад» між владою та опозицією щонайменше до осені.

    У команді Зеленського визнають, що без підтримки або хоча б нейтралітету опозиції провести через Раду всі необхідні рішення буде майже неможливо.

    При цьому навіть після серії переговорів влада вже зіткнулася з першими проблемами: парламент провалив голосування за один із важливих законопроєктів щодо митних змін та оподаткування міжнародних посилок, який був потрібен для співпраці з міжнародними партнерами.

    Попри це, у Банковій розраховують, що новий формат комунікації дозволить уникнути повного політичного паралічу.

  • П’ять країн НАТО зірвали план про гарантовану військову допомогу Україні – The Telegraph

    П’ять країн НАТО зірвали план про гарантовану військову допомогу Україні – The Telegraph

    П’ять провідних держав НАТО – Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія та Канада – заблокували ініціативу генерального секретаря НАТО Марка Рютте щодо довгострокового збільшення військової допомоги Україні. Йшлося про пропозицію, за якою країни-члени Альянсу мали б щорічно спрямовувати на підтримку Києва щонайменше 0,25% власного ВВП.

    Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на джерела серед дипломатів та чиновників НАТО.

    За інформацією видання, Рютте намагався зробити фінансування України більш системним та передбачуваним, закріпивши мінімальний рівень військової підтримки для всіх союзників. Ініціатива мала стати частиною ширшої стратегії Альянсу з довгострокового забезпечення української оборони на тлі затяжної війни з Росією та можливого скорочення американської участі у підтримці Києва в майбутньому.

    Генсек НАТО сподівався винести це питання на затвердження під час майбутнього саміту Альянсу в Анкарі, однак, як зазначає The Telegraph, вже зараз стало зрозуміло, що необхідного консенсусу досягти не вдасться. У НАТО всі ключові рішення ухвалюються лише за одностайної підтримки всіх членів, а позиція п’яти великих держав фактично заблокувала просування пропозиції.

    За даними журналістів, підтримку ідеї Рютте висловили щонайменше сім країн НАТО, які вже сьогодні витрачають на військову допомогу Україні понад 0,25% свого ВВП. Серед них Польща, Нідерланди, а також держави Балтії та Північної Європи. Ці країни вважають, що підтримка України має бути не тимчасовою політичною ініціативою, а постійним стратегічним зобов’язанням для всього Альянсу.

    Водночас найбільший спротив, за словами співрозмовників видання, надійшов від Франції, Італії, Іспанії та Канади. Окремо увагу журналісти звертають на позицію Велика Британія, яка традиційно вважалася одним із найактивніших союзників України у сфері безпеки.

    Одне з джерел у НАТО охарактеризувало ставлення цих держав до ініціативи коротко: “Вони не в захваті від цієї ідеї”.

    The Telegraph називає ситуацію “подвійним ударом” по репутації Лондона. Видання нагадує, що британський уряд нещодавно погодив тимчасові винятки, які дозволяють закуповувати авіаційне пальне та дизель, вироблені з російської сировини у третіх країнах. На цьому тлі небажання підтримати новий механізм допомоги Україні викликало додаткове невдоволення серед східноєвропейських та скандинавських союзників.

    Попри те, що Британія залишається третім за обсягом постачальником військової допомоги Україні серед країн НАТО, її внесок становить приблизно 0,1% британського ВВП – значно менше за запропонований рівень.

    Особливе роздратування серед прихильників ініціативи викликає те, що деякі найбільші економіки Європи, на думку дипломатів, мають можливість робити значно більше для підтримки України, однак не демонструють відповідної політичної готовності. Йдеться насамперед про Францію, Італію та Іспанію, чий рівень допомоги Києву часто критикують як недостатній у порівнянні з економічним потенціалом цих країн.

    Згідно з відкритими даними Кільського інституту світової економіки, саме країни Балтії, Північної Європи, а також Польща та Нідерланди наразі є серед лідерів за часткою ВВП, яку вони спрямовують на підтримку України.

    Сам Рютте останніми місяцями неодноразово наголошував, що військова допомога Україні розподілена між союзниками нерівномірно. За його словами, частина держав НАТО “витрачає недостатньо”, хоча публічно декларує підтримку Києва.

    Генсек також просуває ідею більшої відповідальності європейських союзників за безпеку континенту. На його думку, Європа повинна бути готовою підтримувати Україну навіть у разі зміни політичної ситуації у США або скорочення американської військової допомоги.

    Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон публічно підтримав ідею збільшення внесків союзників. Коментуючи дискусії всередині НАТО, він заявив, що хотів би бачити більше країн, які “не лише гарно говорять про Україну, а й підкріплюють свої слова реальними грошима”.

    Передумовою нинішньої ініціативи стала пропозиція, озвучена ще у грудні 2025 року тодішнім міністром оборони України Денисом Шмигалем під час зустрічі у форматі “Рамштайн”. Тоді українська сторона закликала партнерів закріпити довгострокове фінансування оборонних потреб України на рівні не менше 0,25% ВВП.

    Першими на таке зобов’язання погодилися Естонія, Латвія та Литва. Згодом цю ідею почали активно просувати країни східного флангу НАТО, які вважають перемогу України критично важливою для власної безпеки та стримування Росії.

  • Урсула фон дер Ляєн після масованої атаки РФ анонсувала посилення української ППО

    Урсула фон дер Ляєн після масованої атаки РФ анонсувала посилення української ППО

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила про додаткове посилення української протиповітряної оборони після однієї з наймасштабніших російських атак по Україні за весь час повномасштабної війни.

    Про це вона повідомила після масованого комбінованого удару РФ у ніч проти 24 травня.

    За словами очільниці Єврокомісії, нова хвиля атак Росії проти українських міст демонструє справжні наміри Кремля та свідчить про небажання Москви йти шляхом дипломатичного врегулювання.

    «Терор — це відчай, а не сила», — наголосила фон дер Ляєн.

    Вона також заявила, що Європейський Союз продовжить підтримувати Україну та вже готує додаткову допомогу для захисту українського неба.

    «Ми рішуче підтримуємо Україну, допомога вже в дорозі, щоб посилити її системи протиповітряної оборони», — повідомила президентка Єврокомісії.

    У ніч проти 24 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по Україні за останній час.

    За словами президента України Володимира Зеленського, російські війська випустили по Україні близько 90 ракет різних типів, серед яких — 36 балістичних, а також майже 600 ударних безпілотників.

    Основною ціллю удару став Київ.

    У столиці зафіксували руйнування в усіх районах міста. Пошкоджено житлові будинки, торгові центри, ринок, школу, станцію метро «Лук’янівська», а також об’єкти бізнесу та культурної інфраструктури.

    За останніми даними, у Києві загинули двоє людей, десятки отримали поранення, серед постраждалих є діти.

    Після атаки президент України Володимир Зеленський виступив із терміновим зверненням, у якому наголосив на необхідності подальшого посилення української системи ППО та підтримки з боку міжнародних партнерів.

    Окремо глава держави різко відреагував на нові погрози Кремля та заявив, що Росія продовжує свідомо атакувати цивільну інфраструктуру та мирних жителів.

    На тлі останніх масованих ударів по Україні європейські лідери дедалі частіше закликають до посилення військової допомоги Києву, зокрема передачі додаткових систем ППО та ракет для захисту від балістичних атак.

  • ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    Кошти з кредитної програми Європейського Союзу на 90 млрд євро не можна буде спрямувати на підвищення зарплат українським військовослужбовцям. Попри те, що значна частина цієї позики передбачена для оборонної підтримки України, у Єврокомісії уточнили: йдеться не про фінансування грошового забезпечення армії, а про інвестиції в оборонну промисловість та закупівлю оборонної продукції.

    Про це повідомили у Єврокомісії у відповідь на запит РБК-Україна. Загальний кредитний пакет ЄС для України становить 90 млрд євро і розрахований на 2026–2027 роки. За погодженою логікою, 30 млрд євро мають піти на бюджетну підтримку, а 60 млрд євро — на військову та оборонно-промислову підтримку. Такий розподіл раніше підтверджували і європейські посадовці, і міжнародні медіа.

    У Єврокомісії пояснили, що бюджетна підтримка потрібна Україні для покриття термінових фінансових потреб і забезпечення базових державних послуг. Водночас вона не прив’язана до конкретних статей видатків, але має відповідати зобов’язанням України в межах програми МВФ, зокрема щодо стійкості державного боргу.

    Окрема частина кредиту пов’язана з оборонною промисловістю. Йдеться про підтримку виробництва безпілотників нового покоління, навігаційних і комунікаційних систем, авіаційних та космічних технологій, а також окремих металургійних потужностей, які можуть мати подвійне — цивільне й оборонне — призначення.

    Водночас у Брюсселі наголосили: оборонний компонент не може покривати такі військові витрати, як зарплати військовослужбовців. Тобто навіть якщо гроші надходитимуть у межах оборонної підтримки, вони мають іти на виробництво, закупівлі та розвиток оборонних спроможностей, а не на поточні виплати особовому складу.

    Це важливе уточнення на тлі дискусій в Україні щодо підвищення грошового забезпечення військових. Раніше українська сторона намагалася домовитися з Єврокомісією про можливість фінансування зарплат військовослужбовцям за рахунок європейського кредиту, однак такий варіант, як випливає з позиції ЄК, не підтримали.

    У Єврокомісії пояснюють, що суттєві зміни у державних видатках, зокрема підвищення зарплат військовим, мають супроводжуватися додатковими ресурсами. Передусім ідеться про збільшення внутрішніх доходів бюджету. Іншими словами, якщо Україна ухвалюватиме рішення про масштабне підвищення виплат армії, джерело цих коштів доведеться шукати всередині державних фінансів або через окремі домовленості, а не в межах цього оборонного компонента кредиту.

    Сам кредит ЄС на 90 млрд євро є одним із найбільших пакетів фінансової підтримки України від початку повномасштабної війни. У 2026 році Україна має отримати 45 млрд євро, ще 45 млрд євро передбачені на 2027 рік. За даними Reuters, перші виплати очікуються в середині червня після завершення необхідних процедур, зокрема ратифікації у Верховній Раді.

    20 травня Єврокомісія підписала меморандум про взаєморозуміння з Україною щодо макрофінансової допомоги на 8,35 млрд євро в межах ширшої кредитної програми. Про це повідомляв єврокомісар Валдіс Домбровскіс.

    Раніше повідомлялося, що у 2026 році з європейського кредиту Україна має отримати 16,7 млрд євро на соціальну та бюджетну підтримку і 28,3 млрд євро на оборонні потреби. Бюджетна частина включає 8,35 млрд євро макрофінансової допомоги та ще 8,35 млрд євро через програму Ukraine Facility.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що кошти європейської позики мають посилити армію, підтримати соціальні потреби та розвиток оборонного виробництва. Водночас нинішнє роз’яснення Єврокомісії фактично розділяє поняття «посилення армії» і «зарплати військовим»: перше може фінансуватися через закупівлі та оборонну промисловість, друге має покриватися з інших джерел.

    Це означає, що дискусія про підвищення виплат військовим в Україні не знімається, але переходить у площину внутрішньої бюджетної політики. Уряд і парламент мають або знайти додаткові доходи, або переглянути структуру видатків, або шукати окремий механізм міжнародної підтримки саме для грошового забезпечення армії.

    Питання є особливо чутливим, адже останніми тижнями в Україні активно обговорюють реформу виплат військовослужбовцям. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше анонсував нові підходи до мінімального грошового забезпечення військових, а у Верховній Раді пропонували зміни до системи виплат.

    Однак позиція Єврокомісії свідчить: кредит на 90 млрд євро не стане прямим джерелом для підвищення зарплат у ЗСУ. Його ключова роль — підтримати стійкість бюджету, розвиток оборонного виробництва та закупівлю озброєння, а не фінансувати регулярні виплати військовослужбовцям.

  • США змінюють підхід: у бюджеті на 2027 рік не передбачили нових коштів для USAI — що це означає для України

    США змінюють підхід: у бюджеті на 2027 рік не передбачили нових коштів для USAI — що це означає для України

    У проєкті федерального бюджету Сполучених Штатів Америки на 2027 фінансовий рік не передбачено окремого фінансування програми USAI (Ukraine Security Assistance Initiative), яка є одним із ключових механізмів надання військової допомоги Україні. Такий крок може свідчити про зміну підходів Вашингтона до підтримки Києва, однак не означає повного припинення допомоги.

    Інформація про відсутність нових асигнувань у межах USAI пролунала під час слухань у Комітеті Сенату США з питань збройних сил. Обговорення транслювалося публічно, а його перебіг висвітлювали провідні інформаційні агентства. У центрі уваги опинилося питання подальшої підтримки України, зокрема використання вже виділених коштів і перспективи нових програм.

    Сенатор Ангус Кінг під час слухань порушив питання щодо 400 мільйонів доларів, які були передбачені для України в межах двопартійного рішення Конгресу США у 2025 році. За словами учасників засідання, ці кошти були офіційно розблоковані та фактично надійшли у березні 2026 року. Водночас їх повний розподіл ще триває, а запуск відповідних контрактів очікується найближчим часом.

    Відповідаючи на запитання щодо майбутнього фінансування, очільник Пентагону Піт Геґсет заявив, що Сполучені Штати очікують активнішої участі європейських союзників у підтримці України. За його словами, саме Європа має взяти на себе більшу частину фінансового навантаження, враховуючи масштаби її економіки та безпосередню зацікавленість у безпеці регіону.

    «Ми хочемо, щоб Європа активізувалася, фінансувала і взяла на себе цей тягар», — зазначив він, підкресливши, що європейські країни мають достатні ресурси для цього. Така позиція відображає ширшу тенденцію в американській політиці — поступове перерозподілення відповідальності між союзниками.

    USAI є програмою, яка дозволяє Міністерству оборони США укладати контракти з виробниками озброєння для постачання техніки та обладнання Україні. На відміну від інших механізмів, таких як Presidential Drawdown Authority (PDA), вона передбачає не передачу наявних запасів, а виробництво нової продукції. Саме тому її фінансування має стратегічне значення для довгострокової підтримки української армії.

    Відсутність нових коштів у бюджеті на 2027 рік не означає, що США припиняють допомогу Україні. Наразі діють раніше ухвалені пакети підтримки, а також триває реалізація вже профінансованих контрактів. Однак це може свідчити про зміну акцентів — від прямого фінансування до координації зусиль із партнерами.

    За даними, озвученими під час слухань, у 2026 році європейські країни забезпечують переважну частину допомоги Україні — до 99% у деяких категоріях. Це включає як фінансову підтримку, так і військову допомогу, гуманітарні програми та відновлення інфраструктури.

    Експерти зазначають, що такий баланс може змінити структуру міжнародної підтримки України. Якщо раніше США відігравали провідну роль у військових постачаннях, то тепер дедалі більшу відповідальність перебирає на себе Європа. Це може бути пов’язано як із внутрішньополітичними процесами у США, так і з глобальними викликами, зокрема ситуацією на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні.

    Водночас у Пентагоні наголошують, що вже виділені кошти продовжують працювати. Зокрема, нещодавно було підтверджено вивільнення 400 мільйонів доларів для укладення нових контрактів на постачання озброєння Україні. Це означає, що підтримка з боку США триває, хоча її формат може змінюватися.

    Політичний контекст цього рішення також є важливим. У США тривають дискусії щодо обсягів і форматів міжнародної допомоги, особливо в умовах зростання бюджетного дефіциту та необхідності фінансування внутрішніх програм. Питання підтримки України залишається одним із ключових у зовнішній політиці, однак дедалі частіше розглядається в контексті глобального розподілу ресурсів.

    Для України ця ситуація означає необхідність адаптації до нових умов. З одного боку, зберігається підтримка з боку США, з іншого — зростає роль Європи як основного партнера у фінансуванні та забезпеченні оборонних потреб. Це може стимулювати глибшу інтеграцію України в європейські безпекові структури та посилення співпраці з країнами ЄС.

    Аналітики також звертають увагу, що довгострокова підтримка України залежатиме не лише від бюджетних рішень, а й від політичної волі союзників. У цьому контексті важливу роль відіграють міжнародні організації, такі як НАТО, а також двосторонні угоди між країнами.

    Загалом відсутність фінансування USAI у бюджеті США на 2027 рік не є критичним сигналом, але вказує на зміну стратегії. Вашингтон поступово переходить від ролі основного до ролі координатора, очікуючи більш активної участі від європейських партнерів.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від політичних рішень у США, динаміки війни в Україні та готовності союзників до спільної відповідальності. Очевидно одне: міжнародна підтримка України продовжує трансформуватися, і цей процес лише набирає обертів.

  • Зеленський розкрив, на що піде перший транш кредиту ЄС на 90 млрд євро

    Зеленський розкрив, на що піде перший транш кредиту ЄС на 90 млрд євро

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що перший транш у межах кредитної програми Європейського Союзу обсягом 90 млрд євро буде спрямований на посилення обороноздатності держави та захист критичної енергетичної інфраструктури. Про це він повідомив у Telegram, окресливши ключові пріоритети використання міжнародного фінансування.

    За словами глави держави, Україна розглядає цей пакет не лише як фінансову допомогу, а як стратегічний інструмент для довгострокового зміцнення оборонних і енергетичних спроможностей у період війни.

    Основним напрямком першого траншу стане розвиток українського оборонно-промислового комплексу. Йдеться про системне нарощування внутрішнього виробництва озброєння, що дозволить зменшити залежність від зовнішніх поставок і швидше реагувати на потреби фронту.

    Зокрема, фінансування буде спрямоване на:

    • масштабування виробництва безпілотних літальних апаратів;
    • розвиток технологій військового призначення (miltech);
    • розширення виробничих потужностей оборонних підприємств;
    • підтримку інновацій у сфері високоточної зброї та систем спостереження.

    Окремо підкреслюється роль дронів, які стали одним із ключових елементів сучасних бойових дій. Україна планує збільшити виробництво як ударних, так і розвідувальних систем, а також морських безпілотників і засобів радіоелектронної боротьби.

    Президент наголосив, що безпілотні технології є одним із найдинамічніших напрямків українського оборонного сектору. Вони дозволяють компенсувати перевагу противника у важкій техніці та забезпечують гнучкість на полі бою.

    Україна вже активно використовує дрони для розвідки, коригування вогню та ураження цілей, і планує значно масштабувати ці можливості за рахунок державного та міжнародного фінансування.

    Другим ключовим напрямком стане зміцнення енергетичної системи України, яка залишається однією з головних цілей російських атак.

    Зеленський наголосив, що до наступного опалювального сезону держава має максимально посилити захист критичної інфраструктури, зокрема:

    • об’єктів електрогенерації;
    • підстанцій і мереж розподілу;
    • теплових електростанцій та котелень;
    • систем резервного живлення.

    Частину коштів планують спрямувати на фізичний захист об’єктів, модернізацію обладнання та створення резервних потужностей, які дозволять швидше відновлювати енергопостачання у разі атак.

    Президент повідомив, що розподіл коштів узгоджується з європейськими партнерами. Деталі фінансування обговорювалися під час міжнародних консультацій, зокрема на Кіпрі.

    Україна наголошує, що цей пакет є частиною довгострокової європейської підтримки, спрямованої не лише на відновлення, а й на підвищення стійкості держави в умовах затяжної війни.

    23 квітня Європейська Рада погодила безпрецедентний фінансовий пакет для України обсягом 90 млрд євро. Його особливістю є механізм погашення: кредит передбачається повертати за рахунок майбутніх російських репарацій.

    Очікується, що перші транші можуть почати надходити вже у травні, що дозволить Україні оперативно запускати оборонні та енергетичні проєкти.

    В українському уряді зазначають, що підхід до використання міжнародного фінансування змінюється. Якщо раніше основний акцент робився на відновленні зруйнованої інфраструктури, то зараз пріоритетом стає підвищення стійкості держави до нових атак.

    Йдеться про створення системи, яка здатна не лише відновлюватися після ударів, а й ефективно їх витримувати.

    Розподіл першого траншу кредиту ЄС демонструє стратегічний курс України на розвиток власного оборонного виробництва та посилення енергетичної безпеки. У центрі уваги — технологічна незалежність, масове виробництво дронів і підготовка енергосистеми до нових викликів воєнного часу.

  • Зеленський на Кіпрі домовився про нові внески до PURL: ЄС готує додаткову допомогу Україні

    Зеленський на Кіпрі домовився про нові внески до PURL: ЄС готує додаткову допомогу Україні

    Президент України Володимир Зеленський під час візиту на Кіпр досяг домовленостей щодо нових внесків до програми PURL, а також додаткових пакетів підтримки для України. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга заяви про нові домовленості в ефірі Єдиних новин.

    За його словами, неформальний саміт Європейського Союзу на Кіпрі став переломним моментом у дипломатичній роботі України з партнерами. Українській стороні вдалося мобілізувати міжнародну підтримку та залучити всі можливі дипломатичні інструменти для досягнення результату.

    Під час саміту були досягнуті окремі домовленості щодо фінансових внесків у програму PURL. Також сторони обговорили підготовку нових пакетів допомоги, спрямованих на посилення обороноздатності України.

    Загалом за 2025 рік обсяг внесків у межах цієї ініціативи становив 4,3 мільярда доларів. Наразі триває формування ще двох пакетів підтримки.

    Програма PURL відіграє важливу роль у забезпеченні України озброєнням, зокрема засобами протиповітряної оборони. За оцінками партнерів, саме через цей механізм надходить значна частина ракет для ППО.

    Крім того, під час зустрічей на Кіпрі українська делегація провела переговори з лідерами європейських держав щодо подальшого розширення оборонної співпраці, розвитку спільного виробництва озброєння та зміцнення фінансової підтримки.

    Результати саміту підтверджують готовність європейських партнерів і надалі підтримувати Україну в умовах війни та посилювати спільні оборонні ініціативи.

  • «Настав час рухатися далі»: у ЄС готуються до відкриття переговорів про вступ України

    «Настав час рухатися далі»: у ЄС готуються до відкриття переговорів про вступ України

    Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що після розблокування масштабної фінансової допомоги Україні та ухвалення нового пакету санкцій проти Росії Євросоюз має перейти до наступного стратегічного кроку — відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. Про це він повідомив перед початком неформальної зустрічі лідерів держав-членів Європейський Союз, передає «Інтерфакс-Україна».

    За словами Кошти, рішення ЄС про виділення Україні 90 млрд євро та погодження 20-го пакету санкцій проти Росії створює політичне підґрунтя для переходу до більш глибокої інтеграції України в європейський простір. «Тепер настав час дивитися вперед і готуватися до наступного кроку. А наступний крок — це офіційне відкриття перших кластерів переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу», — наголосив він.

    Фактично ця заява означає, що в Брюсселі розглядають можливість активізації переговорного процесу вже найближчим часом, якщо збережеться політичний консенсус серед країн-членів. Йдеться про початок так званих кластерних переговорів — структурованого процесу, у межах якого країна-кандидат має узгодити своє законодавство з правом ЄС у ключових сферах: від верховенства права та економіки до енергетики, цифрової політики та безпеки.

    Передумовою для таких заяв стало нещодавнє рішення ЄС розблокувати фінансову допомогу Україні на суму 90 млрд євро, яка розрахована на 2026–2027 роки. Як раніше повідомляв президент України Володимир Зеленський, перший транш очікується вже наприкінці весни — на початку літа. Кошти планують спрямувати на оборону, розвиток українського оборонно-промислового комплексу, зокрема виробництво дронів і систем радіоелектронної боротьби, а також на підтримку бюджету та підготовку інфраструктури до наступного опалювального сезону.

    Паралельно з фінансовою підтримкою ЄС ухвалив і 20-й пакет санкцій проти Росії, який передбачає нові обмеження проти російського військово-промислового комплексу, «тіньового флоту» та каналів обходу санкцій. Саме поєднання економічного тиску на РФ і посилення підтримки України створює новий політичний контекст, у якому питання членства Києва в ЄС переходить із декларативного рівня у практичну площину.

    Водночас відкриття переговорних кластерів не означає швидкого вступу України до Євросоюзу. Це лише початок складного і тривалого процесу, який передбачає виконання великого обсягу реформ. Зокрема, Україні необхідно продовжити зміцнення інституцій, реформу судової системи, антикорупційної інфраструктури, а також адаптацію економічної політики до стандартів ЄС.

    Попри оптимістичні сигнали з боку керівництва Євросоюзу, серед окремих країн-членів зберігається певний скепсис щодо темпів євроінтеграції України. Раніше низка держав, зокрема Угорщина та Словаччина, блокували окремі рішення ЄС, пов’язані як із фінансовою допомогою Україні, так і з санкційною політикою щодо Росії. Втім, після політичних змін у регіоні та зняття вето з ключових рішень ситуація поступово змінюється.

    Кошта у своїй заяві фактично дав сигнал, що ЄС готовий рухатися вперед, якщо не виникатиме нових політичних блокувань. Його позиція узгоджується із загальною лінією Брюсселя на підтримку України як стратегічного партнера та майбутнього члена Євросоюзу.

    Окремо варто зазначити, що відкриття переговорних кластерів є також важливим геополітичним сигналом. У контексті війни це демонструє, що Європа розглядає Україну не лише як об’єкт допомоги, а як повноцінного учасника європейського політичного та економічного простору. Таким чином, процес інтеграції стає частиною ширшої стратегії зміцнення безпеки на континенті.

    Для України це означає не лише нові можливості, а й додаткову відповідальність. Прогрес у переговорах буде прямо залежати від темпів реформ, ефективності державного управління та здатності адаптуватися до стандартів ЄС. У цьому контексті відкриття перших кластерів може стати своєрідним тестом готовності країни до подальшого зближення з Євросоюзом.

    Заява Антоніу Кошти є важливим маркером зміни підходу ЄС: від політики підтримки — до політики інтеграції. І хоча попереду ще складний шлях, сам факт підготовки до переговорів свідчить про те, що європейська перспектива України поступово набуває реальних обрисів.