Golovnitemu.com

Позначка: дрони

  • Палає паливний тил РФ: під ударом опинилися Волгоградський НПЗ і Самара

    Палає паливний тил РФ: під ударом опинилися Волгоградський НПЗ і Самара

    У ніч проти 2 жовтня вибухи пролунали одразу у двох російських регіонах — Волгоградській та Самарській областях. За повідомленнями місцевих жителів і OSINT-каналів, однією з імовірних цілей атаки став Волгоградський нафтопереробний завод, а в Самарі повідомляли про пожежу на лінійній виробничо-диспетчерській станції «Самара».

    У Волгограді після серії вибухів у районі великої промислової зони спостерігали сильне задимлення. Російська влада підтвердила сам факт атаки безпілотників на промислову інфраструктуру регіону, однак конкретне підприємство не назвала. Водночас місцеві ресурси пов’язували дим саме з районом НПЗ компанії «ЛУКОЙЛ».

    Волгоградський НПЗ є одним із найбільших у Росії. Його потужність оцінюється приблизно у 14–15 млн тонн нафти на рік, а продукція включає бензин, дизель та інші нафтопродукти. Підприємство вже неодноразово потрапляло під атаки безпілотників і раніше тимчасово зупиняло частину виробничих установок.

    Паралельно вибухи чули у Самарській області. У мережі з’явилися повідомлення про пожежу на ЛПДС «Самара» — об’єкті, який використовується для транспортування нафти. Офіційного підтвердження масштабу пошкоджень на момент публікації не було.

    Самарський регіон має велике значення для російської нафтопереробки: тут розташовані Куйбишевський, Новокуйбишевський та Сизранський НПЗ. Окремі з них уже ставали цілями попередніх атак.

    «Ненька інфо» раніше писала про удари по нафтопереробних підприємствах Самарської області, зокрема по Новокуйбишевському та Куйбишевському НПЗ. Атака дронів у Самарській області РФ: палає Новокуйбишевський НПЗ

    На тлі регулярних атак російська паливна галузь уже стикається з перебоями. Reuters раніше повідомляв, що кілька великих НПЗ були змушені скорочувати або тимчасово зупиняти переробку після ударів безпілотників.

    Станом на ранок 2 жовтня точний масштаб пошкоджень у Волгограді та Самарі ще уточнюється. Так само офіційно не повідомлялося, хто саме стоїть за нічною атакою та які типи безпілотників були застосовані.

    Головне на цей момент: вибухи та пожежі знову зафіксували біля великих об’єктів російської паливно-енергетичної інфраструктури одразу у двох регіонах РФ.

  • Шість районів за добу: на Київщині після атак РФ пошкоджено 42 об’єкти

    Шість районів за добу: на Київщині після атак РФ пошкоджено 42 об’єкти

    Київська область підбила уточнені підсумки чергової доби російських атак. У шести районах області зафіксували 42 пошкоджені об’єкти, серед яких десятки приватних будинків, автомобілі, заклад освіти, торговельний об’єкт, виробничо-господарські будівлі та лінія електропередачі. Шестеро людей отримали травми, повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.

    Найбільше руйнувань припало на Обухівський район. Там, за уточненими даними КОВА, пошкоджено одразу 24 об’єкти: 20 приватних домоволодінь, лінію електропередачі, торговельний заклад і два транспортні засоби. Одна людина отримала травми.

    Ще чотири людини постраждали у Броварському районі, де пошкоджено три приватні домоволодіння та два автомобілі. У Бучанському районі зафіксували сім пошкоджених об’єктів — п’ять приватних будинків та два транспортні засоби.

    У Білоцерківському районі пошкоджено два приватні домоволодіння та заклад освіти. У Фастівському районі постраждали дві виробничо-господарські будівлі. Ще одна людина була травмована у Бориспільському районі, де удар пошкодив приватний будинок.

    Таким чином, лише за одну добу наслідки російських атак зафіксували одразу у шести районах столичного регіону. КОВА наголошує, що йдеться переважно про цивільну інфраструктуру.

    Медики надали допомогу всім постраждалим. Детальних даних про характер травм кожного з шести людей обласна влада у ранковому зведенні не оприлюднила.

    Атаки тривали практично безперервно

    Наслідки на Київщині стали частиною значно масштабнішої хвилі повітряних атак, яка розпочалася ще 30 вересня і продовжилася в ніч проти 1 жовтня.

    За даними Повітряних сил, лише у проміжку з 06:30 до 18:30 30 вересня Росія застосувала проти України 285 ударних безпілотників, причому 174 з них були реактивними. Сили оборони повідомили про знищення або подавлення 254 цілей, зокрема 146 реактивних БпЛА.

    Особливістю цієї атаки стала саме надзвичайно велика кількість швидкісних реактивних дронів. Вони рухаються значно швидше за класичні «Шахеди», через що скорочується час на виявлення та перехоплення, а навантаження на систему ППО різко зростає.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про цей удар, зазначаючи, що основний напрямок атаки припав саме на Київщину. У матеріалі йшлося про масоване застосування дронів і ракет, зокрема по столичному регіону.

    «Вогняний дощ над Київщиною: Росія кинула в атаку “Циркони” та майже дві сотні безпілотників»

    Атака не завершилася ввечері. У ніч проти 1 жовтня Росія запустила ще 107 безпілотників, із яких 63, за даними Повітряних сил, були реактивними. Сили ППО збили або подавили 87 дронів, але влучання зафіксували на 11 локаціях, а падіння уламків — ще на чотирьох.

    Уночі Повітряні сили неодноразово повідомляли про рух швидкісних БпЛА через Київське водосховище у напрямку Вишгорода та Києва, а також про нові цілі, що заходили на Київщину з боку Черкаської області.

    Київ атакували паралельно з областю

    На тлі ударів по області російські безпілотники атакували і сам Київ.

    У ніч на 1 жовтня наслідки зафіксували у Солом’янському та Оболонському районах. У Солом’янському районі загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового будинку, вогонь перекинувся на припарковані автомобілі. На Оболоні після удару виникла пожежа у складській будівлі, одна людина постраждала.

    Уже вранці атака продовжилася — Повітряні сили фіксували нові дрони на підступах до столиці, а міська влада повідомляла про нові влучання.

    «Ненька інфо» зібрала ці епізоди в окремому матеріалі:

    Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Паралельно наслідки атак відчувалися навіть після завершення повітряних тривог. Через великі пожежі та безвітряну погоду над столицею накопичилися дим і дрібнодисперсна сажа, які змішалися з природним туманом. У результаті в окремих районах Києва різко погіршилася якість повітря.

    Київ накрило «туманом війни»: сажа й дим після ударів зависли над містом

    Реактивні дрони стають окремою проблемою

    Останні атаки показали ще одну тенденцію: Росія дедалі активніше застосовує реактивні ударні безпілотники.

    30 вересня із 285 дронів, якими атакували Україну протягом дня, 174 були реактивними. Уночі проти 1 жовтня із 107 БпЛА 63 також належали до швидкісних типів.

    Фактично за менш ніж добу російська сторона застосувала понад дві сотні реактивних дронів.

    Для української ППО це принципово нове навантаження. Такі апарати можуть рухатися на швидкостях, за яких традиційні мобільні вогневі групи мають значно менше часу для реагування.

    «Ненька інфо» напередодні писала про проблему протидії цим дронам. Громадський діяч Сергій Притула заявляв, що Україна поки не має одного комплексного рішення, яке б повністю закривало загрозу реактивних безпілотників.

    Беззахисні перед новими «Шахедами»: Сергій Притула визнав відсутність рішення проти реактивних дронів

    Також «Ненька інфо» писала про оцінку народного депутата Сергія Рахманіна, який заявив, що Україна запізнилася з адаптацією до нового покоління швидкісних безпілотників. За його словами, окремі реактивні цілі можуть розвивати швидкість до 600 км/год.

    «Швидкість до 600 км/год»: у Раді визнали запізнення з реакцією на реактивні дрони РФ

    Київщина регулярно опиняється під ударом

    Нинішні 42 пошкоджені об’єкти — не перший масштабний епізод у регіоні останнім часом.

    17 вересня російські дрони атакували Бучанський район. Тоді постраждала семирічна дівчинка, у якої діагностували акубаротравму. Пошкоджень зазнали три приватні будинки та автомобіль.

    Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Через регулярні удари місцева влада та енергетики також готуються до складного зимового періоду. У КМДА раніше попереджали, що навіть за наявності резервних схем неможливо гарантувати повну відсутність перебоїв зі світлом і теплом під час нових масованих атак.

    42 об’єкти — це вже підсумок, а не окреме влучання

    Саме тому нинішня статистика КОВА важлива як підсумок цілої серії атак, а не одного удару.

    За добу пошкодження зафіксували одночасно в Обухівському, Броварському, Бучанському, Білоцерківському, Фастівському та Бориспільському районах. Найбільше постраждала житлова забудова: лише в Обухівському районі пошкоджено 20 приватних домоволодінь.

    Окрім житла, під удар потрапили автомобілі, об’єкт торгівлі, заклад освіти, виробничі приміщення та енергетична інфраструктура.

    Шестеро людей отримали травми, але станом на останнє офіційне повідомлення інформації про загиблих саме внаслідок цих ударів по Київській області не було.

    У КОВА наголошують, що дані ще можуть уточнюватися, оскільки огляд пошкоджених територій та фіксація наслідків тривають.

    Таким чином, Київщина завершила ще одну добу під практично безперервними повітряними атаками: 42 пошкоджені об’єкти, шість районів і шестеро травмованих. І на тлі різкого збільшення кількості реактивних дронів ця статистика дедалі менше схожа на наслідки однієї окремої атаки — й дедалі більше на новий формат постійного повітряного тиску на столичний регіон.

  • Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    У Києві ввечері 1 жовтня зафіксували нове влучання в дорожнє полотно Південного мосту. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко. За його словами, екстрені служби вже прямують на місце.

    Це вже не перший удар по Південному мосту протягом дня. Раніше російські безпілотники двічі влучили поблизу опорної частини переправи, через що рух метро та наземного громадського транспорту мостом тимчасово зупиняли.

    Під час денного удару через міст саме рухався поїзд метро. Вибухова хвиля спричинила потрапляння пилу в салон через систему вентиляції, але пасажири та машиніст не постраждали, а конструкції вагона залишилися неушкодженими. Потяг після цього відправили до депо на додатковий огляд.

    Фахівці КП «Київавтошляхміст» після попередніх влучань уже обстежували конструкцію переправи, щоб визначити, чи безпечно відновлювати рух.

    Нове вечірнє повідомлення Кличка про влучання безпосередньо в дорожнє полотно може означати додаткові пошкодження, однак їхній масштаб поки невідомий. Інформації про постраждалих чи можливі обмеження руху після останнього удару на момент повідомлення не було.

    Південний міст — одна з ключових транспортних артерій столиці. Він сполучає правий та лівий береги Дніпра, а через його конструкцію проходить Сирецько-Печерська лінія київського метро. Через це будь-які пошкодження переправи можуть впливати одразу і на автомобільний рух, і на роботу громадського транспорту.

    1 жовтня Київ протягом дня зазнавав повторних атак російських безпілотників. Окрім Південного мосту, удари та падіння уламків фіксували в інших районах столиці. Зокрема, російський дрон влучив у школу, де на момент атаки діти та працівники перебували в укритті. Також у Дніпровському районі уламки БпЛА впали поблизу станції метро, спричинивши займання дерев.

    Reuters також повідомляв, що російська атака 1 жовтня зачепила Південний міст і призвела до тимчасового порушення руху метро, хоча після першої хвилі ударів конструктивні пошкодження переправи оцінювалися як обмежені.

    Тепер ситуацію доведеться оцінювати повторно вже після нового вечірнього влучання.

    На місце прямують екстрені та комунальні служби. Очікується, що після огляду влада уточнить, наскільки серйозно пошкоджене дорожнє покриття, чи постраждали несучі конструкції та коли зможуть повністю відновити рух через міст.

  • На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    У мережі 1 жовтня з’явилася інформація про можливий замах під Києвом на співвласника та головного конструктора української оборонної компанії Fire Point Дениса Штілермана. Першим про це повідомив ізраїльський військовий журналіст Сергій Ауслендер, однак сам він одразу наголосив: отримана ним інформація потребує додаткової перевірки.

    За версією джерела Ауслендера, Штілерман нібито дістав легке поранення, один із його охоронців загинув, а нападників було ліквідовано. Саме ці деталі швидко розійшлися українськими медіа та соцмережами. У матеріалі ТСН також зазначалося, що йдеться про ймовірний замах на співвласника Fire Point поблизу Києва.

    Втім, дуже швидко з’явилася інформація, яка поставила під сумнів найгучніші деталі цієї історії.

    Сам Денис Штілерман написав у соцмережі X: «Чутки про мою загибель, або загибель моїх охоронців трохи перебільшені». Така відповідь фактично спростувала повідомлення про його смерть та загибель охоронців, однак прямо на питання, чи був сам напад або спроба нападу, він тоді не відповів.

    У вихідному матеріалі ТСН також наголошується, що два джерела видання не підтвердили інформацію про замах, а джерело в правоохоронних органах повідомило про відсутність зареєстрованого відповідного злочину.

    Ще категоричнішою була реакція самої Fire Point. Представники компанії у коментарі РБК-Україна назвали поширені у соцмережах повідомлення про замах вигадкою. Тобто станом на другу половину дня 1 жовтня офіційного підтвердження нападу немає, а компанія фактично його заперечує.

    Тому стверджувати, що замах на Штілермана справді відбувся, наразі некоректно. Є лише повідомлення журналіста з посиланням на анонімне джерело, тоді як представники компанії його спростовують, а правоохоронні джерела медіа не підтвердили реєстрацію такого інциденту.

    Хто такий Денис Штілерман

    Інтерес до історії пояснюється роллю Штілермана в українському оборонно-промисловому комплексі.

    Він є співвласником і головним конструктором компанії Fire Point, яка працює над українськими ударними системами. У відкритих джерелах компанію пов’язують із виробництвом далекобійних дронів FP-1 і FP-2, а також крилатої ракети FP-5 «Фламінго».

    Саме «Фламінго» останніми місяцями став одним із найбільш обговорюваних українських оборонних проєктів.

    Штілерман раніше заявляв, що восени можуть розпочатися перші бойові застосування української балістичної зброї по цілях на території Росії, якщо випробування двигунів та тестові польоти пройдуть успішно. У матеріалі ТСН нагадується, що після завершення випробувань ракети мають передати військовим, які вже визначатимуть пріоритетні цілі.

    Саме через роботу над далекобійною зброєю керівники та інженери українських оборонних компаній залишаються потенційно важливими цілями для російських спецслужб. Водночас сам цей факт не є доказом того, що конкретний замах на Штілермана справді був.

    Повідомлення про можливі замахи на оборонців уже з’являлися

    Історія навколо Штілермана виникла на тлі низки повідомлень про спроби російських спецслужб організовувати диверсії та замовні вбивства в Україні.

    У вересні СБУ повідомляла про затримання підозрюваної, яку, за версією слідства, російські спецслужби могли готувати до вбивства одного з керівників громадської організації в Києві. У тому ж місяці правоохоронці заявляли про викриття 19-річного підозрюваного, який нібито готував убивство активіста на Київщині. Ці справи розслідуються окремо і не доводять жодного зв’язку з повідомленнями про Штілермана.

    Через це будь-яка інформація про можливі замахи на людей, пов’язаних із виробництвом української зброї, закономірно отримує великий резонанс.

    Проте у випадку з Fire Point важливо відділяти підтверджені факти від повідомлень із соцмереж.

    Що відомо станом на зараз

    Фактично ситуація виглядає так: Сергій Ауслендер повідомив про можливий замах з посиланням на одне джерело та одразу попередив, що інформація ще потребує перевірки.

    Штілерман публічно дав зрозуміти, що повідомлення про його смерть та смерть охоронців не відповідають дійсності.

    У Fire Point назвали самі повідомлення про замах вигадкою.

    Джерела ТСН у правоохоронних органах не підтвердили факт зареєстрованого злочину, ще два співрозмовники видання також не підтвердили замах.

    Тому найбільш коректне формулювання на цей момент — у медіа з’явилася непідтверджена інформація про можливий замах на Дениса Штілермана, однак Fire Point її заперечує, а незалежного офіційного підтвердження немає.

    Історія залишається резонансною саме через те, що Штілерман працює над одними з найважливіших українських оборонних проєктів. Але до появи заяв СБУ, Нацполіції, прокуратури або інших офіційних структур називати повідомлення про замах встановленим фактом передчасно.

  • $45 млн за годину: скільки економіка втрачає через тривоги

    $45 млн за годину: скільки економіка втрачає через тривоги

    Кожна година повітряної тривоги, під час якої бізнес масово припиняє роботу, коштує українській економіці приблизно $45 млн. Таку оцінку озвучив міністр економіки та охорони навколишнього середовища Олександр Кравченко в інтерв’ю The Guardian.

    За його словами, російські атаки дронами та ракетами дедалі сильніше впливають не лише на інфраструктуру, а й на повсякденну економічну активність. У деякі дні повітряні тривоги можуть тривати до десяти годин, і протягом цього часу частина підприємств фактично призупиняє роботу, оскільки працівники мають перебувати в укриттях.

    «Якщо люди перебувають у бункері, бізнес зупиняється», — пояснив Кравченко The Guardian.

    Йдеться не про фіксовану суму збитків від кожного сигналу тривоги, а про оцінку втрат у випадках, коли через загрозу значна частина економічної активності припиняється. Тому реальний вплив конкретної тривоги залежить від її тривалості, регіону та кількості підприємств, які зупинили роботу.

    Реактивні дрони змінили ситуацію

    Кравченко визнав, що одним із найбільших викликів для України стало швидке масштабування Росією реактивних безпілотників.

    За його словами, українська сторона не до кінця очікувала, наскільки швидко РФ зможе розвинути цей тип озброєння і почати використовувати його для регулярних атак по різних об’єктах.

    Реактивні дрони мають вищу швидкість, ніж звичайні «Шахеди», а тому скорочують час реагування ППО та цивільних служб. У результаті повітряні тривоги стають не лише частішими, а й складнішими з точки зору прогнозування маршруту конкретної цілі.

    Через це уряд почав змінювати сам принцип оповіщення.

    «Жовта» і «червона» тривога

    Одним із способів зменшити економічні втрати стала нова дворівнева система повітряних тривог.

    За словами Кравченка, «жовтий» рівень використовується у випадках загрози дронів і дозволяє частині бізнесу продовжувати роботу за умови дотримання правил безпеки. «Червоний» рівень означає більш серйозну загрозу, зокрема ракетну, і передбачає повну евакуацію працівників в укриття.

    За оцінкою міністра, понад половина підприємств продовжують працювати під час “жовтих” тривог. Це має допомогти зменшити економічний ефект від багатогодинних сигналів небезпеки.

    Однак така система не означає, що дронова загроза стала безпечною. Російські БпЛА продовжують уражати житлові, промислові та інфраструктурні об’єкти, тому рішення про продовження роботи залежить від конкретної ситуації та правил безпеки на підприємстві.

    $10 млрд збитків лише за цей рік

    Кравченко також заявив, що лише у 2026 році прямі збитки від російських атак оцінюються приблизно у $10 млрд.

    Серед цілей, які зазнавали ударів, він назвав металургійні підприємства, склади, логістичні об’єкти та дата-центри.

    Останні тижні показали, що Росія дедалі частіше атакує не лише енергетичні підприємства, а й цифрову, транспортну та логістичну інфраструктуру. Це створює для економіки подвійний ефект: держава та бізнес одночасно втрачають активи й змушені переривати роботу через постійну загрозу нових ударів.

    Особливо чутливими залишаються галузі, де виробництво не можна швидко зупинити й запустити знову — металургія, хімічна промисловість, транспорт і великі складські комплекси.

    Порти та експорт теж під тиском

    Окремою проблемою для економіки залишається робота чорноморських портів.

    До повномасштабної війни через них проходила значна частина українського експорту. Російські атаки по портовій та логістичній інфраструктурі створюють додаткові витрати для експортерів і змушують бізнес шукати дорожчі альтернативні маршрути.

    У результаті Україна втрачає не лише через пряме руйнування підприємств, а й через логістичні затримки, дорожче страхування, перенаправлення вантажів та перебої з роботою транспорту.

    Дефіцит бюджету залишається великим

    Економічні втрати від атак відбуваються на тлі складної ситуації з державними фінансами.

    За словами Кравченка, дефіцит фінансування, який раніше оцінювався приблизно у $27 млрд, вдалося скоротити до близько $20 млрд за рахунок скорочення витрат і пошуку додаткових внутрішніх ресурсів.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький раніше уточнював, що $27 млрд — це саме додаткова потреба оборонного бюджету. Частину цієї суми, приблизно $7 млрд, уряд хоче знайти всередині країни через жорсткішу економію та перерозподіл коштів.

    Через нестачу ресурсів Кабмін уже перейшов у режим максимальної економії.

    28 вересня уряд офіційно відклав непершочергові видатки — нове будівництво, реконструкції, капітальні ремонти, благоустрій парків, скверів, фонтанів та перекладання бруківки. Першочерговими залишили оборону, пенсії, соціальні виплати й зарплати бюджетникам.

    Без міжнародних грошей економії недостатньо

    Уряд прямо визнає, що лише внутрішнього скорочення видатків недостатньо.

    Частина міжнародного фінансування затримується через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед партнерами.

    30 вересня Кабінет Міністрів України повідомив, що перейшов у режим максимальної економії, але для стабільного фінансування оборони й державних функцій Україні критично необхідні зовнішні кошти. Із 42 запланованих урядових рішень, від яких залежить частина міжнародного фінансування, станом на кінець вересня виконано 17. Решту уряд планує завершити до 15 жовтня.

    Це означає, що повітряні атаки створюють для економіки одразу кілька рівнів тиску: прямі руйнування, зупинку бізнесу, падіння податкових надходжень і необхідність збільшувати оборонні витрати.

    Чому $45 млн за годину — критична цифра

    Якщо умовно застосувати оцінку Кравченка до десяти годин повної зупинки бізнесу, потенційні втрати могли б сягати близько $450 млн за день. Проте це лише арифметичний сценарій: сам міністр не стверджував, що кожна десятигодинна тривога автоматично призводить саме до такої суми збитків.

    Головне в його оцінці інше: навіть без прямого влучання ракети чи дрона сама повітряна загроза має вимірювану економічну ціну.

    Підприємства втрачають робочі години, логістика зупиняється, магазини та офіси закриваються, виробничі лінії переходять у режим простою, а працівники змушені перебувати в укриттях.

    Саме тому нова система диференційованого оповіщення стала для уряду не лише питанням цивільної безпеки, а й способом зберегти хоча б частину економічної активності під час затяжних атак.

    На тлі зростання використання Росією реактивних безпілотників та атак по промисловій і цифровій інфраструктурі проблема лише загострюється. За нинішніх умов кожна довга повітряна тривога для України — це не лише загроза життю людей, а й мільйонні втрати для економіки ще до моменту можливого влучання.

  • РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    Росія, ймовірно, розпочала новий етап масованої кампанії ударів по українській енергетиці перед опалювальним сезоном. Цього разу Москва може намагатися не просто завдати загальних збитків енергосистемі, а системно порушити постачання електроенергії до Києва, ускладнити роботу атомної генерації та бити по промислових регіонах України.

    Таку оцінку наводить американський Інститут вивчення війни після масштабної комбінованої атаки РФ у ніч проти 30 вересня. Саме енергетичну інфраструктуру Києва та області аналітики називають одним із головних напрямків удару.

    У своєму звіті ISW зазначає, що Росія застосувала велику кількість ударних безпілотників та ракет, а атака стала однією з найбільших проти української енергетичної системи за останні місяці. Аналітики пов’язують це з підготовкою Кремля до нової зимової кампанії тиску на Україну.

    За даними української сторони, в ніч проти 30 вересня Росія застосувала майже 190 ударних безпілотників і балістичні ракети, а основний удар припав на Київ та область.

    Після атаки в Київському регіоні були зафіксовані пошкодження енергетичних об’єктів. Зокрема, у матеріалі йдеться про пошкодження Трипільської ТЕС, після чого енергетикам довелося застосовувати аварійні відключення.

    Водночас російське Міноборони заявляло про удари по Київській ГЕС, енергетичних підстанціях та об’єктах накопичення електроенергії. Ці заяви походять із російської сторони і не означають незалежного підтвердження результативності всіх заявлених ударів.

    У чому полягає нова тактика

    За оцінкою ISW, нинішня кампанія може відрізнятися від попередніх зимових атак тим, що Росія прагнутиме системніше бити по конкретних елементах енергосистеми, а не лише створювати масштабні пошкодження окремими хвилями.

    У матеріалі виділяються три можливі напрямки такого тиску: спроби ускладнити видачу потужності українських АЕС у загальну мережу, порушити зовнішнє електропостачання Києва та завдати максимальної шкоди енергетичній інфраструктурі промислових регіонів на сході країни.

    Це не означає, що Росія здатна гарантовано реалізувати такий сценарій. Йдеться саме про оцінку намірів і характеру російської кампанії, зроблену аналітиками на основі вибору цілей та структури останніх ударів.

    Особливої уваги привертає Київ. Столиця споживає значні обсяги електроенергії й залежить не лише від місцевої генерації, а й від передачі струму з інших регіонів. Тому удари одночасно по генерації, підстанціях та високовольтних лініях можуть створювати складнішу ситуацію, ніж пошкодження одного окремого енергооб’єкта.

    Саме тому формулювання про спробу «відрізати Київ» стосується насамперед можливого порушення зовнішніх каналів живлення столиці, а не буквального й гарантованого повного відключення міста від електроенергії.

    Росія розширює перелік цілей

    Останні російські атаки вже не обмежуються традиційними ударами по ТЕС, підстанціях чи високовольтних мережах.

    Наприкінці вересня ISW окремо звертав увагу, що РФ значно активізувала удари по дата-центрах та телекомунікаційній інфраструктурі України. За оцінкою інституту, метою може бути порушення роботи не лише інтернету, а й банківських сервісів, платіжних систем, бізнесу, державних електронних послуг і частини військової інфраструктури.

    Таким чином Москва потенційно намагається тиснути одразу на кілька критичних систем — електроенергію, зв’язок, цифрову інфраструктуру та логістику.

    У вересні Росія також посилила удари по автозаправних станціях та паливній інфраструктурі. ISW фіксував, що лише одна з атак на об’єкти «Укрнафти» у Києві стала вже шостим ударом по інфраструктурі компанії за кілька тижнів.

    Під загрозою — опалювальний сезон

    Особливе значення нинішньої кампанії має через наближення холодів.

    У матеріалі зазначається, що українські посадовці вже попереджають про складний опалювальний сезон. Міністр економіки Олександр Кравченко, зокрема, говорив, що зима може стати однією з найважчих за весь час повномасштабної війни через інтенсивність російських атак.

    Основна проблема полягає не лише у фізичному руйнуванні енергетичних об’єктів. Росія намагається змушувати Україну постійно витрачати дефіцитні ракети ППО, ремонтувати трансформатори, підстанції та генерацію, а також створювати необхідність у резервних схемах живлення.

    При повторних ударах по вже пошкоджених об’єктах ремонт може тривати довше, оскільки запас великих трансформаторів та іншого спеціалізованого обладнання обмежений.

    Україна готується до нової хвилі атак

    Українська влада ще до останніх масованих обстрілів готувалася до складного зимового періоду. Президент України Володимир Зеленський наприкінці вересня обговорював із міжнародними партнерами додатковий захист генерації та необхідність посилення ППО.

    Окремим викликом стали реактивні «Шахеди». Зеленський раніше повідомляв про рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів та прискорення створення дронів-перехоплювачів, здатних боротися зі швидкісними російськими безпілотниками.

    Україна також продовжує шукати додаткові ракети для Patriot, оскільки саме ці комплекси залишаються одним із головних засобів боротьби з російською балістикою. Президент обговорював постачання перехоплювачів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте після попередніх серій балістичних ударів по Києву.

    Енергетичні удари можуть тривати всю зиму

    ISW раніше неодноразово оцінював зимові атаки по енергетичній інфраструктурі як частину російської стратегії тиску на українське населення та економіку. У вересні інститут також зазначав, що Москва не погодилася на пропозиції щодо взаємного припинення ударів по енергетиці.

    Тому атака 30 вересня може бути не окремим епізодом, а початком тривалої серії ударів, під час яких Росія намагатиметься виявляти слабкі місця української енергосистеми та повторно атакувати ключові вузли.

    Остаточно визначити масштаб і тривалість цієї кампанії зараз неможливо. Проте вибір цілей наприкінці вересня свідчить, що енергетика знову стала одним із пріоритетних напрямків російських ударів.

    І якщо оцінка ISW підтвердиться подальшими атаками, цієї зими головним завданням РФ може стати не просто створення тимчасових блекаутів, а системне порушення зв’язків між генерацією, мережами передачі та великими центрами споживання — передусім Києвом.

  • Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Росія в ніч на 1 жовтня знову атакувала Київ безпілотниками. Наслідки зафіксували щонайменше у Солом’янському та Оболонському районах, де виникли пожежі. Внаслідок атаки постраждала одна людина.

    За даними ДСНС, у Солом’янському районі після удару загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового житлового будинку. Вогонь також перекинувся на припарковані поруч автомобілі. Рятувальники ліквідували займання на площі близько 80 квадратних метрів.

    В Оболонському районі ситуація була масштабнішою: після атаки спалахнула складська будівля. Пожежу вдалося ліквідувати, однак на місці виявили постраждалого. Людину передали медикам.

    Уже вранці російська атака продовжилася. У столиці знову пролунали вибухи, а Повітряні сили повідомляли про рух нових безпілотників у напрямку Києва.

    Мер столиці Віталій Кличко повідомив про влучання БпЛА на території нежитлового комплексу в Печерському районі. На місце одразу вирушили екстрені служби. Деталі щодо можливих пошкоджень і постраждалих уточнюються.

    Ситуація залишається динамічною, оскільки повітряні атаки на столицю в останні дні відбуваються кількома хвилями, зокрема із застосуванням швидкісних та реактивних безпілотників.

    Напередодні, 30 вересня, Київ також пережив масштабний комбінований удар. За офіційними даними міської влади, тоді внаслідок атаки загинули двоє людей і ще п’ятеро постраждали. Пожежі та пошкодження фіксували у житлових і нежитлових будівлях одразу в кількох районах столиці.

    Окремі удари припали на об’єкти міської інфраструктури. У Солом’янському районі російський дрон влучив у складську будівлю, після чого загорілася вантажівка. Внаслідок цього удару загинув працівник «Київтеплоенерго».

    Увечері того ж дня Росія знову атакувала столицю. На Оболоні було зафіксовано влучання у складські приміщення, а в Солом’янському районі сталося займання на першому поверсі житлового будинку.

    Таким чином, атака в ніч на 1 жовтня фактично стала продовженням серії ударів, які Росія наносила по Києву протягом попередньої доби.

    Особливістю останніх атак залишається активне використання безпілотників, які заходять на місто хвилями та можуть атакувати в різний час — уночі, вранці й навіть удень. Це змушує ППО та екстрені служби працювати практично безперервно.

    У міській владі закликають киян не залишати укриття до офіційного відбою повітряної тривоги та не ігнорувати повторні сигнали. На тлі останніх атак небезпека може повертатися навіть після тривалих пауз.

    Станом на ранок 1 жовтня відомо щонайменше про одного постраждалого, пожежі у житловому будинку та на складі, а також нове влучання у Печерському районі. Дані щодо наслідків ранкової хвилі атаки ще уточнюються.

  • Беззахисні перед новими «Шахедами»: Сергій Притула визнав відсутність рішення проти реактивних дронів

    Беззахисні перед новими «Шахедами»: Сергій Притула визнав відсутність рішення проти реактивних дронів

    Засновник однойменного благодійного фонду та громадський діяч Сергій Притула констатував, що наразі в Україні не існує комплексного механізму протидії новим російським реактивним безпілотникам. Проблема захисту повітряного простору від швидкісних цілей, а також питання багатомільярдної нестачі коштів на оборону та наслідки гучних кадрових ротацій у війську стали головними темами його публічного обговорення поточної ситуації на фронті.

    Останнім часом в українському суспільстві стрімко ширяться конспірологічні теорії щодо того, чому поява ворожих реактивних апаратів стала своєрідною несподіванкою для вітчизняної системи протиповітряної оборони. Громадяни активно дискутують, чи справедливо звинувачувати відповідальні військові та урядові структури у тому, що вони відверто проґавили момент, коли агресор почав масовано запускати в повітряний простір модернізовану зброю. Відповідаючи на ці гострі запитання, керівник волонтерської організації відкинув емоційні звинувачення, проте не став приховувати реальну небезпеку від нових засобів терору.

    «Ми маємо очевидний факт, що поки немає системного рішення», – наголосив Сергій Притула.

    За його словами, класичні методи перехоплення, які раніше успішно застосовувалися мобільними вогневими групами проти повільних дронів-камікадзе, виявилися недостатньо ефективними. Реактивні двигуни дозволяють ворожим апаратам уникати ураження зі звичайної стрілецької зброї, що вимагає від українських інженерів та військових термінової розробки принципово нових технологічних алгоритмів захисту.

    Окрім технологічної вразливості у небі, серйозною перешкодою для зміцнення загальної обороноздатності залишається глибокий дефіцит державного оборонного бюджету. Постійний фінансовий голод змушує військове керівництво покладатися на допомогу міжнародних партнерів та волонтерської спільноти, яка продовжує закривати базові потреби армії. Брак коштів безпосередньо впливає на швидкість закупівлі новітніх засобів радіоелектронної боротьби та зенітних комплексів, здатних надійно збивати надшвидкісні цілі.

    Водночас не менш гостро стоїть питання управління військами в умовах жорстко обмежених ресурсів. Оцінюючи останні масштабні кадрові перестановки у лавах Сил оборони, експертне середовище та волонтери сходяться на думці, що справжню ефективність таких змін можна буде виміряти виключно конкретними результатами на полі бою. Здатність нових командирів швидко адаптуватися до мінливої тактики противника та знаходити асиметричні відповіді на появу реактивних безпілотників стане головним іспитом для оновленого армійського керівництва до кінця поточного року.

     

  • «Швидкість до 600 км/год»: у Раді визнали фатальне запізнення з реакцією на реактивні дрони РФ

    «Швидкість до 600 км/год»: у Раді визнали фатальне запізнення з реакцією на реактивні дрони РФ

    Україна дещо проґавила появу в розпорядженні російських окупаційних військ надшвидкісних реактивних безпілотників, які діють на значній висоті та створюють критичні виклики для вітчизняної протиповітряної оборони. Держава завчасно готувалася до протидії зовсім іншим повітряним загрозам – класичним повільним дронам, які курсують на значно нижчих ешелонах. Про системну зміну характеру ворожих атак та небезпечні наслідки для тилу повідомив народний депутат України від парламентської фракції «Голос» Сергій Рахманін.

    Недосяжна висота та брак ракет

    За словами парламентаря, ключовою проблемою для сил оборони стали ворожі апарати сімейства «Герань-4» та «Герань-5». Ці швидкісні машини кардинально змінили параметри повітряного бою, оскільки тактико-технічні характеристики нової ворожої зброї звели нанівець ефективність значної частини мобільних вогневих груп.

    «“Герань-4” і “Герань-5” залітають у зону дії української ППО на висоті понад 7 км, а мала ППО України ефективно збивала цілі на висоті до 5 км – звичайні дрони. Також нові дрони летять на швидкості 450–600 км/год, і українські перехоплювачі їх не наздоганяють. А далі їх збивати вже або дуже дорого, або ракет немає», – сказав він.

    Економічна пастка перехоплення

    Головна складність у нейтралізації цієї загрози полягає не стільки в інженерній розробці протидії, скільки в здатності налагодити промислове масштабування та зробити його економічно доцільним. Створити дієвий реактивний перехоплювач можливо, однак ціна самого засобу знищення має бути суттєво нижчою за вартість цілі. Наразі вартість наявних сертифікованих моделей коливається в межах від 45 до 100 тисяч доларів, що перетворює регулярне збиття таких апаратів на надзвичайно дорогу операцію для бюджету. Оцінюючи масштаби загрози для внутрішньої інфраструктури, нардеп зазначив, що країні навряд чи вдасться повністю уникнути важких втрат.

    «Все знищено не буде. На жаль, значна частина буде знищена. Наскільки значна? Буде залежати від того, наскільки нам допоможуть партнери», – заявив Рахманін.

    Промислова перевага агресора

    Російська Федерація зберігає потужні виробничі потужності для безперервного нарощування випуску смертоносних реактивних безпілотників. Противник володіє щонайменше двома великими профільними підприємствами з виробництва реактивних двигунів, що дозволяє швидко збільшувати кількість готових виробів. В Україні також є технологічний потенціал для створення таких силових установок, проте його обсяги набагато скромніші, тому швидко масштабувати серійне виробництво перехоплювачів надзвичайно важко.

    Крім власної індустріальної бази, вагомим чинником посилення окупантів залишається зовнішня підтримка. Москва налагодила великий логістичний канал безперебійного постачання масштабних партій безпілотників із Китаю, що забезпечує агресору регулярне надходження техніки на фронт.

  • «Вогняний дощ над Київщиною: Росія кинула в атаку “Циркони” та майже дві сотні безпілотників»

    «Вогняний дощ над Київщиною: Росія кинула в атаку “Циркони” та майже дві сотні безпілотників»

    У ніч на 30 вересня російські окупаційні війська здійснили один із наймасштабніших повітряних нападів на територію України, використавши неймовірно широкий арсенал балістичного озброєння та безпілотних літальних апаратів. Головним напрямком цього масованого і жорстокого удару стала Київська область, куди ворог спрямував основну частину своїх смертоносних засобів. За офіційними даними Повітряних сил Збройних Сил України, вітчизняні захисники неба продемонстрували високий рівень ефективності, знищивши переважну більшість ворожих цілей та врятувавши інфраструктуру від тотального знищення.

    Атака балістикою та реактивними дронами

    Ворожий терор розпочався ще о вісімнадцятій годині 29 вересня і тривав усю ніч. Російська армія застосувала проти українських міст надзвичайно різноманітний спектр озброєння, намагаючись перевантажити радари. Для прориву протиповітряної оборони окупанти запустили надшвидкісні протикорабельні ракети «Циркон» та «Онікс», а також балістичні системи «Іскандер-М» і ракети комплексу С-400. Крім цього, повітряний простір держави одночасно атакували 188 ударних безпілотників. Серед них були зафіксовані дрони типів «Шахед», «Гербера», а також спеціальні безпілотники-імітатори «Пародія». Військові окремо наголосили, що 86 запущених апаратів були оснащені реактивними двигунами, що суттєво ускладнювало їхнє перехоплення мобільними групами.

    Географія пусків охоплювала як безпосередньо територію країни-агресора, так і тимчасово окуповані українські землі. Ворог запускав дрони та ракети з російських міст Орел, Міллерово, Курськ і Приморсько-Ахтарськ, а також з окупованого Донецька та кримських полігонів у Гвардійському й на мисі Чауда. Протистояли цій навалі українська авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, а також підрозділи радіоелектронної боротьби та Сил безпілотних систем. Завдяки їхній злагодженій роботі станом на восьму годину ранку вдалося збити або придушити 160 ворожих цілей, серед яких 5 ракет та 155 безпілотників різних типів.

    Наслідки та безперервний терор

    Попри колосальні зусилля та успішне знешкодження абсолютної більшості повітряних загроз, повністю уникнути наслідків безпрецедентної атаки не вдалося. У зведенні зафіксовано влучання ворожих засобів у 18 різних локаціях. Навіть після ранкової фіксації результатів бойова робота розрахунків протиповітряної оборони тривала, адже в небі залишалося ще кілька небезпечних дронів.

    Цей масований наліт став логічним продовженням безперервного щоденного терору. Лише напередодні, під час вечірньої атаки 28 вересня, українські сили знищили 86 російських безпілотників, 49 з яких також були реактивними. Наступного дня, 29 вересня, агресор випустив ще 112 дронів, з яких протиповітряна оборона зуміла ліквідувати 95 одиниць.