Golovnitemu.com

Позначка: дипломатія

  • Зеленський відповів Венсу на заяви про територіальні поступки Україні

    Зеленський відповів Венсу на заяви про територіальні поступки Україні

    Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який поставив під сумнів доцільність дискусій щодо повернення окупованих територій, назвавши їх «торгами за кілька квадратних кілометрів».

    Про це глава держави заявив під час брифінгу за підсумками зустрічі з угорською громадою.

    За словами Зеленського, подібні формулювання свідчать про нерозуміння суті війни, оскільки мова йде не про площу територій, а про існування незалежної держави. Він наголосив, що Венс не бере безпосередньої участі у переговорному процесі, тому не усвідомлює реального значення окупованих українських земель.

    Президент підкреслив, що Росія від початку повномасштабного вторгнення має на меті не окремі територіальні здобутки, а повну окупацію України. Саме тому будь-які розмови про «клаптики» території, за його словами, ігнорують стратегічну загрозу для державності.

    Заява Зеленського прозвучала після візиту Венса до Угорщини, де він висловив сумнів у доцільності тривалих суперечок між Україною та Росією за невеликі за площею території.

    Глава держави наголосив, що Україна чітко розмежовує поняття території та незалежності, і захист обох є безальтернативним. Він підкреслив, що будь-які мирні ініціативи мають базуватися виключно на міжнародному праві та повазі до кордонів України станом на 1991 рік.

    У Міністерстві закордонних справ України також відреагували на висловлювання віцепрезидента США. Речник МЗС Георгій Тихий закликав оцінювати слова Венса в повному контексті та не виривати окремі фрази з загального змісту.

    Водночас українська сторона продовжує дипломатичну роботу з партнерами, наголошуючи на ризиках будь-яких сценаріїв замороження війни за рахунок територіальних поступок. За оцінками Києва, ситуація на фронті підтверджує, що Росія не має наміру зупинятися без подальшого військового тиску.

    Заяви про «кілька квадратних кілометрів» у Києві розцінюють як нерозуміння масштабу війни та довгострокових планів Росії щодо України.

  • Україна відкриє посольство в Сирії та запускає тристоронню співпрацю з Туреччиною

    Україна відкриє посольство в Сирії та запускає тристоронню співпрацю з Туреччиною

    Україна планує відкрити посольство в Сирії та активізувати взаємодію з країнами Близького Сходу. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий під час брифінгу 8 квітня.

    За його словами, українська делегація вже відвідала Сирію, де обговорювалося відкриття дипломатичних представництв у Дамаску та Києві. Йдеться про взаємне відновлення повноцінних дипломатичних відносин між країнами.

    Окрім цього, сторони домовилися про запуск нового формату співпраці за участю України, Сирії та Туреччини. Тристоронній механізм передбачає координацію зусиль у сфері безпеки, політики та економіки.

    У МЗС також повідомили про намір посилити взаємодію з країнами Близького Сходу та Азії, зокрема у безпековій сфері.

    Під час брифінгу окремо обговорювалися й інші питання зовнішньої політики, зокрема ситуація навколо конфлікту між Іраном та США, парламентські вибори в Угорщині, а також створення посади спеціального посла з питань військовополонених і зниклих безвісти.

    За словами Тихого, відкриття посольств і новий формат співпраці мають сприяти зміцненню дипломатичних зв’язків України в регіоні та розширенню економічної і політичної взаємодії.

  • У Кремлі повідомили про паузу в тристоронніх переговорах

    У Кремлі повідомили про паузу в тристоронніх переговорах

    Переговори між Україною, Сполученими Штатами та Росією щодо завершення війни наразі перебувають на паузі. Про це 6 квітня заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, його слова наводять російські медіа.

    За словами представника російської сторони, причиною призупинення переговорного процесу є складність організації зустрічей у тристоронньому форматі.

    Пєсков зазначив, що Сполучені Штати наразі зосереджені на інших питаннях, через що проведення переговорів у форматі Україна–США–Росія ускладнене.

    Він також підтвердив, що переговорний процес формально не завершений, однак фактично призупинений на невизначений час.

    Офіційних коментарів від української чи американської сторони щодо цієї заяви наразі не оприлюднювалося.

    На цьому тлі перспектива відновлення активної фази переговорів залишається невизначеною.

  • Меркель заявила що Мінські угоди дали Україні час підготуватися до війни

    Меркель заявила що Мінські угоди дали Україні час підготуватися до війни

    Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що Мінські домовленості 2015 року були необхідним кроком у той момент, коли Україна не могла повноцінно протистояти Росії. За її словами, ці угоди дали Києву час підготуватися до масштабної війни.

    Меркель наголосила, що на той період ситуація була критичною. Україна перебувала у значно слабшій позиції, а міжнародна спільнота не була готова до рішучого стримування Росії. Вона прямо зазначила, що тоді російський президент Володимир Путін міг значно швидше просунутися вглиб української території.

    За словами ексканцлерки, саме Мінські угоди дозволили відтермінувати розвиток подій і виграти час для зміцнення держави. Україна змогла реформувати армію, посилити обороноздатність і краще підготуватися до можливого повномасштабного вторгнення.

    Меркель також підкреслила, що попри всі труднощі Україна змогла вистояти у війні, яка почалася у 2022 році, і зберегти свою державність. Вона висловила сподівання, що країна і надалі залишатиметься суверенною та самостійною у прийнятті рішень.

    Це інтерв’ю стало першим великим публічним виступом Меркель у 2026 році і одразу викликало нову хвилю дискусій щодо ролі Мінських домовленостей. Частина експертів раніше критикувала їх за те, що вони лише відтермінували конфлікт, однак сама Меркель фактично підтвердила іншу логіку — угоди були вимушеною паузою, яка дала Україні шанс зміцнитися.

    Водночас вона прокоментувала і попередні суперечливі заяви щодо ролі країн Східної Європи напередодні вторгнення. За її словами, її позицію було неправильно витлумачено, і вона не звинувачувала Польщу чи країни Балтії у початку війни.

    Таким чином, заява ексканцлерки додає нового виміру до оцінки подій 2015 року. Мінські домовленості у її трактуванні постають не як інструмент миру, а як стратегічне рішення, яке дозволило Україні виграти час у протистоянні з Росією.

  • Зеленський пояснив чому вважає Іран ворожою державою

    Зеленський пояснив чому вважає Іран ворожою державою

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що вважає іранський режим ворожим через низку подій, які суттєво погіршили відносини між країнами.

    За словами глави держави, Україна пережила складний період взаємодії з Іраном, який супроводжувався втратами та відсутністю конструктивного діалогу.

    «Ми пережили складні стосунки з Іраном, діалог з іранськими посадовцями. Ми пережили важкі часи і лише втрачали. Ми нічого їм не зробили», — наголосив Зеленський.

    Президент нагадав про трагедію січня 2020 року, коли Іран збив літак «Міжнародних авіаліній України», внаслідок чого загинули 176 людей. За його словами, іранська сторона тривалий час не визнавала відповідальності та не допускала міжнародних експертів до розслідування.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії Іран, за словами Зеленського, почав постачати Москві ударні безпілотники, які використовуються для атак по Україні.

    «Я хотів покласти цьому край. Я попросив їх. Вони пообіцяли, що буде не більше однієї партії дронів, а насправді продовжували брехати і роздавати зброю. Ось чому я вважаю їх спільниками Росії», — заявив президент.

    Водночас постійний представник Ірану в ООН звинуватив Україну у нібито участі у військовій агресії проти його країни, посилаючись на інформацію про присутність українських експертів на Близькому Сході.

    У Міністерстві закордонних справ України ці заяви відкинули. Речник МЗС Георгій Тихий назвав представника Ірану брехуном і підкреслив, що з 2022 року Україна зазнала атак майже 60 тисяч іранських дронів, переданих Росії.

    Він також наголосив, що жоден український безпілотник ніколи не завдавав ударів по території Ірану.

    Таким чином, риторика між Києвом і Тегераном залишається напруженою, а взаємні звинувачення свідчать про подальше загострення дипломатичних відносин.

  • Москва заявила про наслідки для Сеула у разі передачі зброї Україні

    Москва заявила про наслідки для Сеула у разі передачі зброї Україні

    Заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко заявив, що Москва може вдатися до «заходів у відповідь», якщо Південна Корея ухвалить рішення про передачу Україні летальної зброї.

    За його словами, російська сторона вже неодноразово через дипломатичні канали сигналізувала Сеулу про неприйнятність такого кроку. Йдеться, зокрема, про можливу участь Південної Кореї у ініціативах військової підтримки України.

    «В іншому разі двосторонні відносини між Росією і Південною Кореєю можуть серйозно постраждати, і ми будемо змушені вдатися до заходів у відповідь», — заявив Руденко, додавши, що сподівається уникнути подальшої ескалації.

    Водночас, за даними південнокорейського агентства Yonhap, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Сеул надавав Києву виключно нелетальну та гуманітарну допомогу.

    Позиція Південної Кореї традиційно була обережною у питаннях постачання озброєнь у зони конфліктів, однак на тлі затяжної війни питання розширення підтримки України залишається відкритим.

    Заяви російської сторони свідчать про чутливість Кремля до будь-якого розширення міжнародної військової допомоги Україні та можливість подальшого дипломатичного загострення у відносинах із країнами Азії.

  • Під час візиту української делегації до США обговорювалось питання виборів президента – джерела

    Під час візиту української делегації до США обговорювалось питання виборів президента – джерела

    За інформацією наших джерел, в перший день візиту української делегації до США обговорювалась тема “проведення виборів президента”.

    “Вибори президента України цього року все ще можуть відбутися. І це було однією з тем під час переговорів нашої делегації у США першого дня.

    Ця тема обговорювалася в контексті того, що мирний договір має підписувати президент, а з цього приводу є дві проблеми: Володимир Зеленський не хоче підписувати “здачу територій”, а РФ вважає його підпис недійсним.

    Позиція США наступна: якщо текст договору буде узгоджений усіма сторонами, то буде оголошено перемир’я на три місяці для проведення виборів.

    В свою чергу, заява  ЦВК про те, що виборів цього року не буде, зроблена після серії переговорів нашої сторони в Європі.

    Європейці підтримують нашу позицію щодо проведення президентських виборів у травні 2027 року та парламентських і місцевих у жовтні 2027 року.

    Виходячи з цих дат, ЄС вибудовує структуру підтримки України в економічному та військовому плані. Ну і в ЄС вважають, що мирний план щодо України можна буде затвердити лише після прямих переговорів США та Китаю, а оскільки візит Трампа відкладається, то відкладається і мирний план” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що адміністрація Дональда Трампа має намір продовжити свої зусилля у напрямку мирного врегулювання українського конфлікту.

    Водночас, підсумовуючи роботу української переговорної групи в США секретар РНБО Рустем Умєров зазначив, що під час зустрічей сторони зосередилися “на питаннях надійних безпекових гарантій та гуманітарного треку”.

  • Переговори у США тривають: Україна і команда Трампа обговорюють мир

    Переговори у США тривають: Україна і команда Трампа обговорюють мир

    У Сполучених Штатах тривають переговори між українською делегацією та представниками команди Дональда Трампа. Про продовження зустрічей повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні.

    За його словами, консультації продовжаться у неділю, 22 березня. Головна тема обговорення — перспективи реального припинення війни та готовність Росії до чесних переговорів.

    «Ключове питання полягає в тому, наскільки Росія готова рухатися до реального завершення війни і чи готова вона зробити це чесно і достойно», — зазначив глава держави.

    Зеленський також підкреслив, що переговорний процес відбувається на тлі зростання геополітичної напруженості у світі, зокрема через ситуацію навколо Ірану. Це, за його словами, ускладнює загальний контекст міжнародної безпеки.

    Президент додав, що більш детальна інформація про результати перемовин буде оприлюднена пізніше після завершення роботи делегацій.

    Напередодні у Флориді відбулися консультації між представниками США та України, під час яких обговорювалися можливі шляхи мирного врегулювання та координація позицій сторін.

    Очікується, що нинішній етап перемовин дозволить уточнити підходи до подальших дипломатичних кроків, а також оцінити перспективи залучення міжнародних партнерів до процесу припинення війни.

  • Іран пригрозив, що буде вважати всю територію України «законною ціллю» через допомогу Ізраїлю

    Іран пригрозив, що буде вважати всю територію України «законною ціллю» через допомогу Ізраїлю

    Глава комісії з національної безпеки парламенту Ірану Ібрагім Азізі заявив, що вся територія України нібито стала законною ціллю для атак Ірану. За його словами, нібито через надання допомоги Ізраїльському режиму за допомогою безпілотників Україна «фактично опинилася втягнутою у війну».

    «Надаючи підтримку ізраїльському режиму за допомогою безпілотників, Україна, яка зазнала краху, фактично виявилася втягнутою у війну і, згідно зі статтею 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй, перетворила всю свою територію на законну ціль для Ірану», — написав Азізі у соцмережі Х.

    Водночас Україна та Ізраїль не підтверджували жодного співробітництва щодо дронів. Київ офіційно повідомляв про підтримку безпілотниками США та країни Перської затоки, тоді як колишній президент США Дональд Трамп це спростовує.

    Реакція української сторони на заяву Ірану поки не озвучена, однак така риторика може загострити ситуацію на міжнародній арені та створити додаткові загрози безпеці країни.

  • Ющенко різко звернувся до Орбана: «Згадай, ким ти був»

    Ющенко різко звернувся до Орбана: «Згадай, ким ти був»

    Третій президент України Віктор Ющенко оприлюднив відкритий лист до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, у якому закликав його згадати власні принципи та повернутися до цінностей свободи і європейської солідарності. Лист колишній глава держави опублікував у соцмережах разом із спільною фотографією з угорським політиком, зробленою понад чверть століття тому.

    У зверненні Ющенко пригадав часи, коли країни Центральної та Східної Європи спільно будували майбутнє, засноване на ідеях свободи та незалежності.

    «Подивись на це фото. Ми стоїмо поруч у часи, коли майбутнє нашого регіону здавалося спільним і світлим. Тоді ми вірили, що свобода — це найвищий дар, за який варто боротися», — написав Ющенко.

    Він зазначив, що пам’ятає Орбана іншим політиком — лідером, який розумів ціну гідності та боротьби за незалежність.

    Колишній президент підкреслив, що нині із подивом спостерігає за діями угорського прем’єра.

    «Як сталося, що людина, яка бачила становлення вільної Угорщини, сьогодні підігрує силам, які хочуть знищити свободу сусіда?» — зазначив Ющенко.

    У листі він наголосив, що українці сьогодні платять надзвичайно високу ціну, захищаючи не лише власну державу, а й безпеку всієї Європи, включно з Угорщиною.

    За словами Ющенка, політика повинна ґрунтуватися не лише на економічних інтересах, а й на цінностях.

    «Коли ти обираєш сторону агресора, ти зраджуєш не лише Україну — ти зраджуєш пам’ять власного народу, який знає, що таке радянські танки на вулицях Будапешта», — написав він.

    Наприкінці звернення колишній президент закликав Орбана переглянути свою позицію та повернутися до принципів європейської солідарності.

    «Ще не пізно повернутися до світла, до справжнього європейського братерства. Будь тим лідером, якого колись поважав світ», — підкреслив Ющенко.

    Загострення відносин між Україною та Угорщиною

    Останніми тижнями відносини між Україною та Угорщиною помітно загострилися. Однією з причин конфлікту стала ситуація навколо нафтопроводу «Дружба», яким російська нафта транспортується до Угорщини та Словаччини.

    Після пошкодження нафтопроводу внаслідок російської атаки Угорщина почала вимагати від України відновлення його роботи.

    На цьому тлі уряди Угорщини та Словаччини оголосили про припинення експорту дизельного пального до України, а Словаччина також заявила про зупинку екстреного постачання електроенергії.

    У Європейській комісії зазначили, що хотіли б бачити відновлення роботи трубопроводу, однак рішення про це Україна має ухвалювати самостійно.

    Окрім цього, прем’єр Угорщини Віктор Орбан неодноразово виступав із жорсткими заявами щодо Києва та навіть погрожував змусити Україну відновити транзит нафти.

    У лютому Угорщина також заблокувала надання Україні позики від Європейського Союзу на суму 90 мільярдів євро, яка була погоджена наприкінці 2025 року.

    Ще одним скандальним епізодом стало затримання у Будапешті українських інкасаторів разом із двома автомобілями, у яких перевозили готівку та золото. Пізніше затриманих звільнили, однак гроші та цінності залишилися на території Угорщини.

    За словами угорських чиновників, ці дії стали відповіддю на припинення транзиту російської нафти через Україну.