Позначка: економічна криза

  • Україні бракує 4,5 млн працівників

    Україні бракує 4,5 млн працівників

    Україна стикнулася з однією з найгостріших демографічних криз у своїй історії. Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник під час телемарафону підкреслив, що країна вже зараз потерпає від критичного скорочення населення. Згідно з його даними, на десять українок народжується лише близько семи дітей, тоді як для збереження чисельності населення цей показник має складати 22 дитини.

    “Через таку ситуацію про повернення до 40 або 52 мільйонів населення не може бути й мови,” – наголосив Воскобойник. Щороку населення скорочується на 250-300 тисяч осіб, що лише поглиблює кризу.

    На думку віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова, країні бракуватиме 4,5 млн працівників до 2035 року, що становить одну з найсерйозніших загроз для економічного розвитку. Зі слів Чернишова, це викликано не лише низькою народжуваністю, але й старінням населення та масовою міграцією.

    Значна частина українців, які виїхали за кордон через війну, не планують повертатися. Ба більше, за прогнозами, ще 2 мільйони осіб залишать ринок праці внаслідок вікових змін.

    Воскобойник вважає, що єдиним виходом із демографічної кризи є залучення трудових мігрантів. На його думку, такі працівники не лише допоможуть економіці, але й можуть інтегруватися в українське суспільство, ставши його повноцінною частиною.

    “Ми маємо задуматися, як розвивати економіку та забезпечити її відновлення після війни,” – наголошує Воскобойник.

    Олексій Чернишов окреслив три ключові напрямки для скорочення дефіциту робочої сили:

    1. Збереження та розвиток внутрішнього людського капіталу.
      Це включає покращення умов праці, стимулювання зайнятості та підтримку молоді.
    2. Повернення українців із-за кордону.
      Уряд планує створити мотиваційні програми для тих, хто виїхав.
    3. Залучення іноземної робочої сили.
      Для цього необхідно адаптувати законодавство, створити сприятливі умови для іноземців і їхніх родин.

    Чернишов також наголосив, що розв’язання проблеми дефіциту робочої сили неможливе без підвищення продуктивності праці. Це потребує інвестицій, розвитку інновацій та підтримки бізнесу.

    Для виживання та швидкої відбудови України уряд ставить амбітну мету – подвоїти ВВП країни упродовж наступного десятиліття. За словами Чернишова, для цього економіка має зростати на 7% щорічно, що є великим викликом, але можливим за умови ефективного вирішення проблем із робочою силою.

    Сьогодні дефіцит кадрів стає основним бар’єром для розвитку. Щоб подолати його, країна потребує рішучих кроків у демографічній, економічній і соціальній політиці.

  • Чому українці стали менше донатити на армію

    Чому українці стали менше донатити на армію

    Пожертвування на потреби української армії значно знизилися цього року, повідомляє Bloomberg з посиланням на найбільші українські волонтерські фонди. За словами волонтера Сергія Притули, щоб зібрати ті самі суми, потрібно працювати втричі більше, ніж у попередні роки. Падіння пожертвувань становить 20% у фонді Притули, 15% у «Повернись живим», 40% у Reactive Post, і навіть у «Армії SOS» збори впали в 10 разів.

    Причин для зменшення донатів кілька, зокрема економічні труднощі, що поглиблюються через енергетичні проблеми в країні, коли людям доводиться витрачати кошти на енергообладнання через постійні відключення світла. Окрім того, волонтери вказують на так зване «звикання» до війни — коли частина громадян перестала відчувати таку ж гостру потребу в підтримці армії, як це було на початку повномасштабного вторгнення.

    Опитування, проведене в серпні цього року, показало, що понад третина українців зізналися, що скоротили свої пожертвування порівняно з минулим роком. Це ставить під загрозу підтримку українських військових, хоча волонтери продовжують працювати, намагаючись знайти нові джерела фінансування.

    Експерти вважають, що падіння донатів є сигналом того, як війна все більше стає частиною буденності, а економічні труднощі накладаються на бажання підтримувати армію. Чи зможуть українські фонди відновити збір коштів на належному рівні — питання часу, але сьогоднішня ситуація вимагає нових підходів та стратегій.

  • Орбан і Путін провели переговори, де українська криза зайняла не більше 5% часу

    Орбан і Путін провели переговори, де українська криза зайняла не більше 5% часу

    Наше джерело повідомляє, що Орбан провів широкі переговори з Путіним, де українська криза зайняла не більше 5% часу, решту часу обговорювали економічні та фінансові питання.

    Миру в Україні зараз не буде, поки не відбудеться наступ ЗСУ і вибори в США.
    Але обнадіює те, що багато хто усвідомлює, що зараз мир набагато ближче, ніж у 2022-23 роках, адже гравці почали приділяти більше уваги бізнес-домовленостям, які є важливим фактором, що мир близький.

    Кремль розігрує дипломатичну партію для дискредитації України.

    Візити Орбана (головного друга Путіна в Європі) мали б відбілити репутацію російського лідера і показати його “миротворцем”, який має достатньо відповідальності для завершення кровопролитної війни.

    Україна ж, яка відмовилася від умов угорського лідера, тепер виглядає чи не єдиним ініціатором продовження бойових дій. Лідери Туреччини, Індії та Китаю вже давно солідаризувалися з позицією РФ. А перфоманс Орбана дав їм черговий аргумент на користь підтримки Путіна.

    У разі збереження президентського крісла за демократами, Росія може почати нову велику фазу війни, відштовхуючись від відмови Києва піти на мирні переговори.

    У разі ж приходу Трампа, на нас чекає ймовірний договірняк, який влаштує всіх, крім України.