Golovnitemu.com

Позначка: економіка України

  • «Тижневий обсяг ринку за три дні»: monobank влаштував iPhone-бум на 1,4 млрд грн

    «Тижневий обсяг ринку за три дні»: monobank влаштував iPhone-бум на 1,4 млрд грн

    Український ринок електроніки отримав одну з найгучніших подій року. За три дні платформа monomarket, яка працює на базі monobank, продала техніки Apple на понад 1,4 млрд грн. За оцінками учасників ринку, йдеться приблизно про 20 тисяч iPhone, що можна порівняти з тижневими продажами смартфонів Apple по всій Україні. Масштабна акція викликала ажіотаж серед покупців, але водночас поставила питання: чи вдалося monobank заробити на такому розпродажі, чи це була дорога маркетингова кампанія?

    Кампанія стартувала 29 травня після анонсу співзасновника monobank Олега Гороховського. У своєму Telegram-каналі він повідомив, що будь-яку техніку Apple на monomarket можна придбати у розстрочку до 20 платежів. Одночасно покупцям запропонували знижки на популярні моделі iPhone 15, iPhone 16 та нову лінійку iPhone 17. Розмір дисконту залежав від моделі та сягав від 3% до 16%.

    Пропозиція миттєво стала вірусною в соцмережах. Користувачів привабила не лише можливість придбати смартфон без переплат, а й сама тривалість розстрочки. Для українського ринку електроніки програма на 20 платежів є фактично безпрецедентною. Більшість великих ритейлерів пропонують розстрочку на 10–12 місяців, тоді як monomarket збільшив цей термін майже вдвічі.

    Уже через кілька днів Гороховський оприлюднив результати кампанії. За його словами, покупці оформили близько 47 тисяч замовлень на загальну суму понад 1,4 млрд грн. При цьому значну частину продажів сформували саме смартфони Apple. За оцінками учасників ринку, протягом акції було реалізовано близько 20 тисяч iPhone різних моделей.

    Такі показники стали справжньою несподіванкою навіть для представників галузі. Український ринок смартфонів Apple залишається одним із найбільших у сегменті преміальної техніки, однак реалізація десятків тисяч пристроїв за три дні є надзвичайно високим результатом навіть за мірками великих національних мереж.

    Експерти пояснюють успіх кампанії одразу кількома факторами. По-перше, monobank має одну з найбільших активних клієнтських баз серед українських фінансових сервісів. За останніми даними, кількість клієнтів банку перевищує 10 мільйонів користувачів. По-друге, сервісу вдалося поєднати дві найбільш привабливі для покупців умови — суттєву знижку та довгострокову розстрочку.

    Водночас фінансисти звертають увагу, що така акція могла виявитися не надто прибутковою для самого банку. Річ у тім, що програма «Покупка частинами» передбачає фінансування клієнтів за рахунок банку, а отже monobank фактично кредитує покупців на тривалий період. При високій вартості смартфонів Apple це означає значні витрати на фінансування угод.

    За оцінками ринкових аналітиків, собівартість залучення коштів та обслуговування розстрочки на десятки тисяч дорогих пристроїв могла коштувати банку десятки мільйонів гривень. Додатковим фактором стали знижки, які також зменшували потенційну маржу продажів.

    Втім, для monobank прямий прибуток міг бути не головною метою. Експерти припускають, що кампанія виконувала одразу кілька стратегічних завдань. По-перше, банк отримав величезний інформаційний ефект. Протягом кількох днів акція залишалася однією з найобговорюваніших тем у соцмережах та профільних медіа. По-друге, monomarket отримав тисячі нових клієнтів, які раніше не користувалися маркетплейсом банку.

    Крім того, продаж техніки через власну платформу дозволяє monobank розвивати екосистему додаткових сервісів. Останніми роками банк активно виходить за межі традиційного фінансового сектору та пропонує користувачам страхові продукти, сервіси бронювання, інвестиційні інструменти та маркетплейс товарів.

    Аналітики також звертають увагу на загальну ситуацію на ринку електроніки. Попри війну та складну економічну ситуацію, попит на продукцію Apple в Україні залишається стабільно високим. Смартфони американського виробника традиційно входять до числа найпопулярніших преміальних гаджетів серед українців. Особливо високий інтерес викликають нові моделі після виходу чергового покоління пристроїв.

    Для конкурентів monomarket акція стала серйозним викликом. Представники ринку визнають, що запропонувати аналогічні умови без значного фінансового навантаження буде складно навіть великим мережам електроніки. Саме тому багато експертів називають кампанію monobank не просто розпродажем, а масштабною маркетинговою операцією з посилення позицій на ринку.

    Попри вражаючі результати, акцію вирішили не продовжувати після завершення триденного періоду. За словами Гороховського, кампанія була задумана як обмежена за часом пропозиція. Такий підхід додатково стимулював попит, адже покупці розуміли, що вигідні умови можуть зникнути будь-якої миті.

    У підсумку monomarket встановив один із найяскравіших рекордів українського ринку електроніки останніх років. Продаж техніки Apple на 1,4 млрд грн за три дні продемонстрував не лише силу бренду Apple, а й ефективність поєднання фінансових сервісів із сучасною електронною комерцією. Навіть якщо кампанія не принесла банку значного прямого прибутку, вона стала потужним інструментом залучення клієнтів і зміцнення позицій monobank у боротьбі за українського споживача.

  • Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Український бізнес готовий вкладати мільярди гривень у власну генерацію електроенергії, енергоефективність та модернізацію критичної інфраструктури, однак розвиток цих проєктів стримується застарілими правилами, тарифними перекосами та бюрократичними перепонами. Про це йдеться у спільній колонці голови економічного експертного напряму Економічної експертної платформи Олега Гетьмана та директора Українського інституту правової політики Єфрема Лащука для 24 Каналу.

    Автори наголошують, що після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру питання енергетичної незалежності для бізнесу перестало бути способом економії коштів і перетворилося на фактор виживання підприємств. Саме тому українські компанії активно інвестують у дахові сонячні електростанції, газові когенераційні установки, системи накопичення енергії та інші об’єкти розподіленої генерації.

    За даними Міністерства енергетики, протягом 2024–2025 років приватний сектор став одним із головних драйверів розвитку малої генерації. Лише за програмами підтримки бізнесу та кредитування під державні гарантії підприємства залучили мільярди гривень на встановлення енергетичного обладнання. Водночас уряд неодноразово заявляв, що децентралізація генерації є одним із ключових напрямів підготовки до наступних опалювальних сезонів.

    Однак, як зазначають експерти, інвестиційний потенціал ринку досі залишається значною мірою заблокованим. Однією з головних проблем називають політику штучного стримування тарифів. Через адміністративне втручання в ціноутворення інвестори не отримують зрозумілих фінансових сигналів щодо окупності своїх проєктів. У результаті строки повернення вкладених коштів часто розтягуються на багато років, що знижує привабливість інвестицій у сектор.

    Ситуацію ускладнює й накопичення боргів на енергетичному ринку. За даними авторів матеріалу, лише на балансуючому ринку електроенергії заборгованість обчислюється десятками мільярдів гривень. НЕК «Укренерго» заборгувала учасникам ринку понад 30,9 млрд грн, тоді як самій компанії ринок винен понад 46,3 млрд грн. Така ситуація створює серйозні ризики для стабільної роботи всієї енергетичної системи та суттєво погіршує інвестиційний клімат.

    Окремою проблемою бізнес називає взаємодію з операторами систем розподілу електроенергії. Підприємці скаржаться на складні процедури підключення об’єктів генерації до мереж, відсутність єдиних стандартів і непрозорі вимоги щодо технічного обладнання. Особливо гостро питання стоїть для компаній, які прагнуть працювати за моделлю net billing — механізмом, який дозволяє продавати надлишки виробленої електроенергії в загальну мережу.

    За словами експертів, у багатьох випадках обленерго вимагають встановлення дорогих смарт-лічильників або додаткових систем комерційного обліку навіть тоді, коли технічної необхідності в цьому немає. Через це витрати на запуск проєктів суттєво зростають.

    Проблеми виникають і в бюджетному секторі. Державні та комунальні установи, які могли б інвестувати у власну генерацію та продавати надлишки електроенергії, ризикують втратити статус неприбуткових організацій через особливості чинного податкового законодавства. Це фактично блокує реалізацію багатьох проєктів енергетичної модернізації.

    Не менш складною залишається ситуація у сфері теплопостачання та водопостачання. Значна частина підприємств теплокомуненерго і водоканалів працює на обладнанні, яке експлуатується десятиліттями. При цьому балансова вартість активів часто не переглядалася роками, а амортизаційні відрахування не дозволяють накопичувати кошти для модернізації. Будь-яка спроба провести переоцінку майна автоматично створює додаткове податкове навантаження.

    Критику викликає і чинна система державних закупівель. Експерти наголошують, що сьогодні Prozorro орієнтована насамперед на найнижчу ціну товару, а не на його довгострокову ефективність. У результаті державні установи нерідко закуповують дешевше, але менш енергоефективне обладнання, що збільшує витрати на його експлуатацію в майбутньому.

    На думку авторів, для вирішення проблем необхідний комплексний перегляд правил функціонування енергетичного ринку. Серед першочергових кроків вони називають поступовий перехід до економічно обґрунтованих тарифів, інтеграцію українського ринку електроенергії з європейським енергетичним простором, скасування цінових обмежень на ринку та створення прозорого механізму погашення накопичених боргів.

    Також пропонується затвердити єдині стандарти підключення об’єктів розподіленої генерації, надати податкові гарантії бюджетним установам, які продають надлишки електроенергії, та спростити правила закупівлі енергії для комунального сектору.

    Важливим напрямом має стати підтримка інвестицій в енергоефективність. Для цього пропонується розширити державні програми страхування воєнних ризиків, запровадити оцінку повної вартості життєвого циклу обладнання під час державних закупівель, а також тимчасово скасувати ПДВ на імпорт і продаж сучасного енергоефективного обладнання, зокрема теплових насосів та інверторних систем.

    Експерти переконані, що саме приватний сектор може стати головним драйвером відновлення української енергетики після руйнувань, спричинених війною. Однак для цього необхідно створити передбачувані правила гри та усунути бар’єри, які сьогодні стримують інвестиції.

    Умови воєнного часу показали, що централізована енергосистема залишається вразливою до атак. Тому розвиток малої генерації, локальних джерел електроенергії та сучасних технологій накопичення енергії стає не лише економічним питанням, а й складовою національної безпеки. Якщо держава оперативно перегляне регуляторну політику та дозволить бізнесу повноцінно інвестувати в енергетику, Україна зможе не лише подолати наслідки нинішньої кризи, а й створити одну з найстійкіших енергосистем у Європі.

  • Газова бомба сповільненої дії? ЗМІ заявили про ризики в «Нафтогазі» та падіння прибутку

    Газова бомба сповільненої дії? ЗМІ заявили про ризики в «Нафтогазі» та падіння прибутку

    Державна компанія НАК «Нафтогаз України» опинилася в центрі нової хвилі дискусій щодо ефективності корпоративного управління після публікації матеріалу, в якому журналісти звернули увагу на низку фінансових та управлінських ризиків. На думку авторів розслідування, сукупність проблем може мати наслідки не лише для самої компанії, а й для всієї енергетичної системи країни в умовах війни та підготовки до майбутніх опалювальних сезонів.

    Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію «Українських Новин», де ситуацію навколо «Нафтогазу» назвали одним із найважливіших тестів для держави у сфері управління стратегічними активами.

    У центрі уваги журналістів опинилися кілька факторів: різке скорочення прибутку компанії, закупівлі імпортного газу за високими цінами, конфлікти з підприємствами теплокомуненерго, блокування рахунків окремих постачальників тепла, а також питання прозорості окремих фінансових процесів.

    Найбільший резонанс викликали фінансові результати компанії за 2025 рік. Згідно з офіційно затвердженою урядом фінансовою звітністю, консолідований чистий прибуток групи «Нафтогаз» за підсумками року становив 5,83 млрд грн. Для порівняння, у 2024 році цей показник перевищував 37,9 млрд грн. Таким чином, прибуток скоротився більш ніж у шість разів. Водночас загальний дохід групи зріс до 270,9 млрд грн проти 256,4 млрд грн роком раніше.

    Уряд уже затвердив результати діяльності компанії та розподіл прибутку. Зокрема, майже 970 млн грн буде спрямовано до державного бюджету у вигляді дивідендів, а решта коштів використовуватиметься для виконання статутних завдань компанії. Аудитором фінансової звітності виступила компанія KPMG Audit.

    Однак саме різке падіння прибутковості стало однією з головних тем для обговорення серед експертів та журналістів. У публікації зазначається, що особливу увагу слід звернути на закупівлі імпортного газу наприкінці зимового періоду 2025 року. За даними авторів матеріалу, компанія закуповувала близько 150 млн кубометрів газу за ціною приблизно 28 тисяч гривень за тисячу кубометрів без ПДВ. Журналісти вважають, що вартість закупівлі виявилася помітно вищою за ціни, які спостерігалися в літній період, коли ресурс можна було придбати дешевше.

    Ще одним напрямом критики стали взаємини «Нафтогазу» з підприємствами теплокомуненерго. За даними, наведеними в публікації, станом на кінець квітня 2026 року через судові процеси щодо стягнення боргів за газ були заблоковані рахунки 69 підприємств ТКЕ. Автори матеріалу наголошують, що формально компанія діє в межах законодавства та намагається забезпечити платіжну дисципліну, однак такі кроки можуть створювати додаткові ризики для функціонування критичної інфраструктури громад під час війни.

    Проблема заборгованості теплокомуненерго перед газопостачальниками залишається однією з найгостріших у галузі вже багато років. За оцінками урядовців, загальна сума боргів підприємств теплопостачання перед «Нафтогазом» перевищує 150 млрд грн. Саме тому питання пошуку балансу між стягненням боргів та забезпеченням безперебійного теплопостачання продовжує залишатися актуальним для держави.

    У матеріалі також згадується питання концентрації функцій на газовому ринку та необхідності посилення контролю за діяльністю стратегічної компанії. На думку авторів, накопичення кількох проблем одночасно може перетворити внутрішньокорпоративні виклики на фактор загальнодержавного масштабу.

    Водночас варто зазначити, що «Нафтогаз» залишається одним із найбільших платників податків в Україні та ключовим елементом енергетичної безпеки держави. Лише за перше півріччя 2025 року підприємства групи перерахували до бюджетів усіх рівнів 44,4 млрд грн податків, що становило майже 7% усіх податкових надходжень країни за відповідний період.

    Крім того, компанія продовжує працювати над диверсифікацією постачання газу. Зокрема, у межах співпраці з польською компанією ORLEN до України у 2025 році було поставлено близько 600 млн кубометрів американського зрідженого природного газу через термінали в Польщі та Литві.

    Окрему увагу журналісти приділили репутаційному аспекту діяльності компанії. У матеріалі зазначається, що через високу публічність керівництва «Нафтогазу» та його участь у заходах за участю представників української влади будь-які успіхи або невдачі компанії можуть безпосередньо впливати на сприйняття роботи державних інституцій загалом.

    Автори публікації дійшли висновку, що уряду, профільному міністерству та контролюючим органам варто уважніше моніторити ситуацію навколо найбільшої енергетичної компанії країни. На їхню думку, питання закупівель газу, роботи з боржниками, фінансової ефективності та прозорості окремих напрямів діяльності потребують додаткової уваги, щоб уникнути потенційних системних ризиків для енергетичного сектору.

    Наразі офіційних заяв від «Нафтогазу» щодо висновків, викладених у згаданому журналістському матеріалі, не оприлюднювалося. Водночас оприлюднена фінансова звітність свідчить, що компанія зберігає прибутковість, хоча її фінансові результати виявилися значно слабшими, ніж роком раніше.

  • Тимчасово призупинена можливість бронювання нових співробітників через додаток ДІЯ для критичних підприємств

    Тимчасово призупинена можливість бронювання нових співробітників через додаток ДІЯ для критичних підприємств

    За інформацією наших джерел, з 1 по 10 червня призупинена можливість бронювання нових співробітників усім підприємствам, які мають критичний статус через додаток ДІЯ.

    “Систему переналаштовують на нові, ще не оголошені офіційно умови. Така ситуація триватиме до 10 червня, і в цей же час в будуть посилені патрулі ТЦК” – зазначає джерело.

    Як ми повідомляли раніше, щонайменше 300 військовозобов’язаних залишаться без бронювання в червні.

    За інформацією джерела, дані цієї категорії військовозобов’язаних є в ТЦК, тож з великою ймовірністю вони приймуть рішення про звільнення зі своїх підприємств.

    Нагадаємо, Кабінет міністрів України змінює правила бронювання працівників. Уряд зобов’язав переглянути статус усіх критично важливих підприємств.

     

  • Щонайменше 300 тисяч заброньованих втратять броню в червні. Джерела

    Щонайменше 300 тисяч заброньованих втратять броню в червні. Джерела

    За інформацією наших джерел, в червні щонайменше 300 тисяч заброньованих військовозобов’язаних втратять броню.

    “Кабмін підготував нову постанову щодо бронювання, згідно з якою збільшать фінансове бронювання, знімуть броню з тих, хто працює за сумісництвом, та виключать із “50% військовозобов’язаних” заброньованих жінок.

    За підрахунками військових, протягом червня третина тих, хто втратить бронювання, може поповнити лави збройних сил.

    Щодо решти, то за липень-серпень сподіваються призвати ще 70%. Постанова вже підготовлена і може з’явитися найближчими днями.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше членкиня комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська зазначила, що для частини військовозобов’язаних, які уникають служби та перебувають у розшуку, такі зміни можуть виявитися “дуже болісними”, оскільки держава застосовуватиме власні механізми впливу.

     

  • Забронюватися стане складніше? Нові правила мобілізації можуть залишити тисячі фермерів без захисту

    Забронюватися стане складніше? Нові правила мобілізації можуть залишити тисячі фермерів без захисту

    В Україні розгортається нова дискусія навколо правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Після того як Кабінет Міністрів переглянув критерії для підприємств, які можуть отримати статус критично важливих, представники малого бізнесу, фермерських господарств та юристи заговорили про серйозні ризики для аграрного сектору. Найбільше занепокоєння викликає ситуація дрібних фермерів, які можуть втратити право на бронювання працівників та власників господарств навіть попри офіційну діяльність, сплату податків і забезпечення робочих місць.

    Проблему публічно підняли після аналізу оновлених урядових правил бронювання, які мають запрацювати влітку 2026 року. Зміни передбачають нові критерії визначення критично важливих підприємств, перегляд уже наданих статусів, підвищення зарплатного порогу та зміну механізму розрахунку квот для бронювання працівників. Представники влади пояснюють нововведення необхідністю зробити систему більш прозорою та закрити можливості для зловживань. Водночас бізнес-середовище побоюється, що нові правила можуть боляче вдарити саме по тих підприємствах, які працюють офіційно та забезпечують економічну стійкість громад.

    Юрист-дорадник Руслан Сокол, в коментарі «Главкому», звертає увагу на те, що нові критерії надто часто орієнтуються на формальні показники — площу земельних угідь, кількість працівників або обсяги виробництва. Через це невеликі фермерські господарства ризикують залишитися поза системою бронювання навіть у випадках, коли справно сплачують податки та офіційно виплачують конкурентні зарплати.

    За словами експерта, мобілізація власника невеликого фермерського господарства нерідко означає фактичну зупинку діяльності підприємства. Якщо на великому агрохолдингу функції окремої людини можуть бути перерозподілені між іншими працівниками, то в малому господарстві власник часто одночасно виконує функції керівника, механізатора, агронома та організатора виробництва.

    Сокол ставить питання, на яке, за його словами, держава досі не дала чіткої відповіді: хто буде виконувати договірні зобов’язання, сплачувати оренду земельних паїв та забезпечувати роботу господарства після мобілізації його власника. На думку юриста, проблема полягає не лише у бронюванні, а й у відсутності механізмів підтримки малого агробізнесу в умовах війни.

    Окрему критику викликають критерії, пов’язані з чисельністю працівників. Експерти наголошують, що сучасне сільське господарство активно автоматизується. Один фермер, використовуючи високопродуктивну техніку, може самостійно обробляти понад 100 гектарів землі. Відповідно, вимога щодо великої кількості працівників не завжди відображає реальний економічний внесок підприємства.

    Паралельно уряд посилює фінансові вимоги до підприємств, які претендують на статус критично важливих. Однією з ключових новацій стало підвищення мінімального рівня середньої заробітної плати. Тепер для підтвердження статусу критично важливого підприємства середня зарплата повинна становити не менше трьох мінімальних зарплат — 25 941 гривню. Для підприємств, розташованих на прифронтових територіях, залишили пільговий поріг у розмірі 21 618 гривень.

    Для багатьох дрібних фермерських господарств це означатиме додаткове фінансове навантаження. Представники аграрного сектору вже заявляють, що вимушене підвищення зарплат відбуватиметься на тлі зростання вартості пального, добрив, насіння та логістики. Особливо складною ситуація може стати для овочевих господарств та фермерів, які працюють у регіонах, наближених до лінії фронту.

    Крім зарплатного порогу, уряд анонсував масштабний перегляд статусів критично важливих підприємств. Протягом трьох місяців після набуття чинності новими правилами державні органи мають перевірити раніше ухвалені рішення щодо критичності компаній. Це означає, що тисячі підприємств будуть змушені повторно підтверджувати свій статус.

    У бізнес-середовищі побоюються, що така процедура може створити додаткову бюрократичну невизначеність. Частина роботодавців уже зараз говорить про складність планування роботи на кілька місяців вперед, особливо в аграрному секторі, де літо є ключовим періодом для збору врожаю.

    Ще однією новацією стали зміни для працівників-сумісників. Відтепер працівники, які мають відстрочку від мобілізації та працюють за сумісництвом, враховуватимуться у квоті бронювання лише за одним місцем роботи. Уряд пояснює це боротьбою зі схемами подвійного бронювання.

    Економісти звертають увагу, що кадровий дефіцит уже став однією з головних проблем українського аграрного сектору. Війна, мобілізація та міграція населення призвели до нестачі робочої сили в багатьох регіонах країни. Тому будь-які зміни у сфері бронювання без врахування специфіки окремих галузей можуть додатково загострити ситуацію.

    Водночас представники уряду наполягають, що реформа необхідна для забезпечення справедливого розподілу відстрочок від мобілізації та недопущення маніпуляцій із отриманням статусу критично важливих підприємств. За задумом авторів змін, система має краще враховувати економічну значущість компаній та їхній реальний внесок у функціонування держави під час воєнного стану.

    Однак юристи наголошують: якщо критерії залишаться надто формальними, найбільший удар можуть отримати саме невеликі фермерські господарства, які сьогодні забезпечують робочі місця у громадах, сплачують податки та підтримують продовольчу безпеку країни. На їхню думку, система повинна оцінювати не лише площу землі чи кількість працівників, а й ефективність роботи підприємства, податкову дисципліну та реальний внесок у місцеву економіку.

    Саме навколо цих критеріїв, переконані експерти, найближчими місяцями розгорнеться головна дискусія між державою та бізнесом.

  • Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    В Україні завершилася державна програма кешбеку на пальне, яка діяла з 20 березня до 31 травня 2026 року. За час її роботи можливістю частково компенсувати витрати на бензин, дизельне пальне та інші види пального скористалися 2,3 млн українців. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Програма була запроваджена як тимчасовий механізм підтримки громадян після зростання цін на пальне, спричиненого, зокрема, нестабільністю на світових енергетичних ринках та війною на Близькому Сході. Вона дозволяла українцям накопичувати від 5% до 15% від вартості придбаного пального у форматі кешбеку.

    Отримані кошти громадяни могли використовувати не лише для побутових потреб, а й для соціально важливих витрат. Зокрема, кешбек дозволялося спрямовувати на купівлю ліків, книжок, продуктів українського виробництва, оплату комунальних послуг або благодійність.

    За словами Свириденко, більшість учасників програми — це власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна. Таких серед користувачів було 91%. Уряд підкреслює, що саме ця категорія водіїв найбільше відчула подорожчання пального, тому програма мала адресний соціальний ефект.

    Окремим результатом стало зростання кількості користувачів державної програми «Національний кешбек». За час дії паливної ініціативи українці відкрили близько 500 тисяч нових карток. Це, за оцінкою уряду, додатково стимулювало розвиток державних цифрових сервісів та безготівкових розрахунків.

    Програма стартувала 20 березня і спочатку мала діяти обмежений період. Наприкінці квітня її продовжили до 31 травня через збереження високих цін на пальне та значний попит з боку громадян. Від початку уряд позиціонував її як тимчасову антикризову підтримку, а не постійну компенсаційну модель.

    Кешбек на пальне став частиною ширшої політики стимулювання споживання українських товарів і розвитку внутрішнього ринку. Оскільки витратити накопичені кошти можна було лише на визначені категорії товарів та послуг, гроші фактично поверталися в українську економіку.

    Економісти зазначають, що такі програми мають подвійний ефект: з одного боку, вони частково зменшують навантаження на домогосподарства, з іншого — підтримують українських виробників і легальний безготівковий обіг.

    Водночас уряд поки не повідомляв, чи буде програма кешбеку на пальне продовжена або перезапущена у майбутньому. Наразі вона офіційно завершилася 31 травня.

    Для громадян, які встигли накопичити кошти, важливо перевірити умови їхнього використання на картках «Національного кешбеку» та своєчасно спрямувати їх на дозволені категорії витрат.

    Завершення програми відбувається на тлі загальної нестабільності на паливному ринку. Українські ціни на пальне залежать від світових котирувань на нафту, логістики, курсу валют, податкового навантаження та воєнних ризиків. Саме тому уряд не виключає, що у разі нових цінових стрибків можуть бути розглянуті додаткові механізми підтримки громадян.

    Наразі головним результатом програми стало те, що понад два мільйони українців змогли хоча б частково компенсувати витрати на пальне у період підвищених цін, а держава отримала додаткове залучення громадян до цифрових фінансових інструментів.

  • Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити розвиток оборонно-промислового комплексу та розширення виробництва озброєння. Відтепер підприємства оборонної галузі зможуть орендувати державне майно без проведення аукціонів на весь період дії воєнного стану.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, новий механізм покликаний усунути бюрократичні бар’єри, які раніше могли затримувати запуск нових виробничих майданчиків або розширення вже існуючих підприємств оборонної промисловості.

    Урядове рішення поширюється на підприємства, що працюють у сфері виробництва ракетного озброєння, вибухових речовин, боєприпасів та новітніх зразків зброї. Скористатися спрощеною процедурою оренди зможуть не всі компанії, а лише ті, які мають статус критично важливих для економіки та оборони держави й офіційно включені Міністерством оборони до переліку виконавців державних контрактів.

    Раніше процедура отримання державного майна в оренду передбачала проведення аукціонів через систему електронних торгів. Це забезпечувало прозорість процесу, однак у воєнних умовах часто вимагало додаткового часу для оформлення документів та проведення конкурсних процедур. У результаті деякі виробники озброєння були змушені відкладати запуск нових виробничих ліній або шукати альтернативні приміщення.

    Тепер критично важливі оборонні підприємства зможуть швидше отримувати доступ до виробничих площ, складів, інженерної інфраструктури та інших державних об’єктів, необхідних для виконання оборонних замовлень.

    За словами Юлії Свириденко, український оборонно-промисловий комплекс має значний потенціал для подальшого нарощування виробництва зброї, техніки та боєприпасів. Саме тому держава намагається створити максимально сприятливі умови для роботи підприємств, які забезпечують потреби Сил оборони України.

    «Українські виробники здатні суттєво наростити виробництво, а відповідно і перевагу наших військових на полі бою. Уряд робить усе можливе для того, щоб Україна була сильною і озброєною», — наголосила глава уряду.

    Рішення про спрощення оренди стало частиною ширшої державної політики, спрямованої на розвиток власного виробництва озброєння. За останні два роки Україна значно збільшила обсяги виробництва безпілотників, артилерійських систем, боєприпасів, ракетних комплексів та іншої військової продукції.

    За даними уряду, у 2025 році українська оборонна промисловість виробила продукції на суму близько 180 млрд грн. Водночас підприємства галузі неодноразово заявляли про наявність резервів для подальшого збільшення виробництва за умови стабільного фінансування та доступу до виробничих потужностей.

    Окрім нового механізму оренди державного майна, Кабмін також продовжує реформування системи державного оборонного замовлення. Зокрема, нещодавно уряд запровадив механізм довгострокових контрактів у межах програми «Зброя Перемоги».

    Ця програма передбачає укладання багаторічних контрактів із виробниками озброєння, що дозволяє підприємствам планувати інвестиції, модернізувати виробництво та збільшувати випуск продукції без ризику втрати замовлень після завершення короткострокових контрактів.

    У Міністерстві оборони наголошують, що довгострокові угоди є одним із ключових інструментів розвитку оборонної промисловості за стандартами країн НАТО. Вони дають можливість підприємствам залучати кредити, будувати нові виробничі майданчики та інвестувати у високотехнологічні розробки.

    Експерти оборонної галузі позитивно оцінюють рішення уряду щодо спрощення оренди державного майна. На їхню думку, швидкий доступ до виробничих приміщень особливо важливий для компаній, які розширюють випуск безпілотників, ракетних систем, боєприпасів та інших видів озброєння, потреба в яких на фронті залишається надзвичайно високою.

    Водночас фахівці наголошують, що важливим залишається питання контролю за використанням державного майна та дотриманням прозорих процедур відбору підприємств, які отримуватимуть право на спрощену оренду.

    Очікується, що новий механізм дозволить уже найближчим часом пришвидшити запуск нових виробничих майданчиків та збільшити обсяги випуску продукції для потреб української армії. В умовах війни це може стати одним із додаткових факторів посилення обороноздатності країни та забезпечення Збройних сил сучасним озброєнням українського виробництва.

  • Світовий банк надав Україні 236 млн євро на соціальні потреби під гарантії Швеції

    Світовий банк надав Україні 236 млн євро на соціальні потреби під гарантії Швеції

    Україна продовжує отримувати масштабну міжнародну фінансову підтримку для забезпечення стабільної роботи держави в умовах повномасштабної війни. Міністерство фінансів України та Світовий банк підписали нову кредитну угоду, відповідно до якої українська сторона отримає позику в розмірі 236 мільйонів євро під гарантії Королівства Швеція. Залучені кошти будуть спрямовані на фінансування ключових соціальних видатків державного бюджету та підтримку безперервного функціонування органів влади.

    Про підписання угоди повідомило Міністерство фінансів України. Фінансування надається в межах масштабного міжнародного проєкту PEACE in Ukraine (“Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні”), який реалізується за участі Міжнародного банку реконструкції та розвитку, що входить до групи Світового банку.

    Від імені України документ підписав міністр фінансів Сергій Марченко, а від Світового банку – операційний менеджер у справах країн Східної Європи Кевін Томлінсон. У церемонії також взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні Мартін Оберг, оскільки саме шведська сторона виступає гарантом цієї позики.

    У Міністерстві фінансів наголосили, що новий кредит дозволить компенсувати частину критично важливих бюджетних витрат, які не пов’язані з військовими потребами. Йдеться про фінансування соціальних виплат, забезпечення роботи державних установ, підтримку освітньої та медичної сфер, а також функціонування органів державної влади на центральному та місцевому рівнях.

    Через повномасштабну війну Україна вже понад чотири роки працює в умовах значного бюджетного дефіциту. Основна частина внутрішніх доходів держави спрямовується на оборону та безпеку, тоді як фінансування соціальних програм, пенсій, медицини, освіти та інших цивільних видатків значною мірою забезпечується за рахунок міжнародної допомоги.

    Саме тому проєкт PEACE in Ukraine став одним із ключових інструментів підтримки української держави з боку міжнародних партнерів. Його було започатковано у червні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Головна мета програми – допомогти уряду України зберігати фінансову стійкість та виконувати свої основні функції навіть в умовах воєнного стану.

    За час реалізації проєкту через механізми Світового банку Україна вже отримала десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги від урядів різних держав та міжнародних фінансових інституцій. Після надходження нового кредиту загальний обсяг коштів, залучених у межах PEACE in Ukraine, досягне майже 53,5 мільярда доларів США.

    У Міністерстві фінансів відзначають, що така підтримка є надзвичайно важливою не лише для поточних бюджетних потреб, а й для збереження макроекономічної стабільності країни. Міжнародні кредити та гранти дозволяють уникати різких скорочень соціальних програм, забезпечувати своєчасну виплату пенсій і зарплат працівникам бюджетної сфери, а також підтримувати роботу державних сервісів для громадян.

    Окрему роль у новому фінансуванні відіграє Швеція, яка від початку повномасштабної війни залишається одним із найактивніших партнерів України. Стокгольм регулярно надає як військову, так і фінансову допомогу, підтримує санкційну політику проти Росії та бере участь у програмах відновлення української економіки.

    Нове рішення Світового банку стало частиною ширшого пакета міжнародної підтримки, який Україна отримує останніми тижнями. Зокрема, 28 травня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення сьомого траншу допомоги в межах програми Ukraine Facility на суму майже 2,8 мільярда євро. Ця програма передбачає довгострокову фінансову підтримку України та реалізацію реформ, необхідних для подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

    Крім того, Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з ЄС щодо залучення до 90 мільярдів євро допомоги для підтримки української економіки, державного бюджету та післявоєнного відновлення країни.

    Експерти зазначають, що міжнародна фінансова підтримка залишається одним із ключових факторів економічної стійкості України. Попри триваючу війну, держава продовжує виконувати свої соціальні зобов’язання перед громадянами, утримувати стабільність фінансової системи та забезпечувати роботу критично важливих інституцій. Саме завдяки співпраці з міжнародними партнерами уряд має можливість концентрувати внутрішні ресурси на обороні країни та захисті від російської агресії, одночасно підтримуючи функціонування цивільного сектору та соціальної сфери.

  • ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про надання Україні нового траншу фінансової допомоги в межах програми Ukraine Facility. Йдеться про майже 2,8 млрд євро, які Київ отримає після позитивної оцінки виконання реформ та зобов’язань перед ЄС.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, виділення коштів стало можливим після того, як Європейська комісія підтвердила виконання Україною умов Плану України за четвертий квартал 2025 року.

    «Продовжуємо разом впроваджувати реформи та рухатися шляхом європейської інтеграції. Щиро вдячні європейським партнерам за підтримку та довіру», — наголосила Свириденко.

    Новий пакет фінансування стане частиною масштабної чотирирічної програми Ukraine Facility, яка є основним механізмом підтримки України з боку Євросоюзу в умовах повномасштабної війни.

    Загальний бюджет програми на 2024–2027 роки становить 50 млрд євро. Після надходження нового траншу загальна сума допомоги, яку Україна вже отримала за цією програмою, сягне 26,8 млрд євро.

    Уряд України зазначає, що кошти будуть спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності, фінансування державного бюджету, продовження реформ та забезпечення функціонування ключових державних інституцій в умовах війни.

    Окремий акцент у програмі робиться на євроінтеграційних змінах. Станом на кінець травня 2026 року Україна вже виконала 86 кроків Плану України, ще 65 перебувають у процесі реалізації.

    Йдеться про зміни у сфері антикорупційної політики, судової реформи, державного управління, митної та податкової систем, енергетики, цифровізації та управління державними фінансами.

    У Кабміні підкреслюють, що позитивне рішення ЄС також стало результатом співпраці уряду та Верховної Ради, яка ухвалювала необхідні законодавчі зміни у стислі терміни.

    Паралельно Євросоюз продовжує готувати масштабні пакети макрофінансової допомоги для України.

    Ще 20 травня 2026 року Єврокомісія підписала меморандум про взаєморозуміння щодо окремої програми макрофінансової підтримки на 8,35 млрд євро.

    Це фінансування є частиною значно більшого пакета підтримки обсягом 90 млрд євро, який ЄС погодив для України на 2026–2027 роки.

    Верховна Рада вже ратифікувала відповідну угоду з Європейським Союзом.

    Згідно з документами, частина коштів піде на покриття дефіциту державного бюджету та соціальні витрати, а значна частина — на фінансування оборонного сектору, закупівлю озброєння та розвиток українського військово-промислового комплексу.

    У Брюсселі наголошують, що нові механізми підтримки мають не лише допомогти Україні вистояти під час війни, а й підготувати економіку до майбутнього вступу в ЄС.

    Особливу увагу привертають умови фінансування.

    Євросоюз фактично бере на себе виплату відсотків за кредитами завдяки високому кредитному рейтингу ЄС, а повернення основної суми боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських репарацій.

    Таким чином, як заявляють у Києві та Брюсселі, поточного прямого навантаження на український бюджет ця допомога не створює.

    Окремо Євросоюз працює над новими оборонними пакетами для України.

    За даними українського уряду, Брюссель завершує підготовку програми приблизно на 6 млрд євро для закупівлі дронів та розвитку українського безпілотного флоту.

    У ЄС вважають, що підтримка оборонної промисловості України стала одним із ключових елементів європейської безпеки на тлі тривалої війни з Росією.

    Європейські чиновники також наголошують: подальше фінансування залежатиме від продовження реформ та збереження демократичних інституцій.

    Серед основних вимог Брюсселя — верховенство права, незалежність антикорупційних органів, прозоре управління державними фінансами та продовження реформ у податковій і митній системах.

    Попри складну ситуацію через війну, Україна залишається одним із найбільших отримувачів міжнародної фінансової допомоги у світі.

    За оцінками уряду, підтримка ЄС та міжнародних партнерів дозволяє уникати критичних макрофінансових ризиків, забезпечувати виплати зарплат і пенсій, підтримувати армію та фінансувати базові соціальні потреби держави.