Golovnitemu.com

Позначка: електроенергія

  • Крим тікає? Біля Керченського мосту зафіксували гігантські затори

    Крим тікає? Біля Керченського мосту зафіксували гігантські затори

    На виїзді з тимчасово окупованого Криму зафіксували масштабні автомобільні затори, які простягнулися більш ніж на десять кілометрів. Супутникові знімки свідчать, що близько півтори тисячі автомобілів очікували на проїзд через Керченський (Кримський) міст у напрямку Росії. На тлі регулярних атак по військовій та логістичній інфраструктурі окупованого півострова, перебоїв із електропостачанням та дефіциту пального ситуація викликає дедалі більше запитань щодо стабільності російської логістики в Криму.

    Про це повідомляє проєкт «Схеми» з посиланням на супутникові знімки компанії Planet Labs, зроблені 24 червня.

    На оприлюднених знімках видно довгі колони автомобілів, які рухаються у напрямку Керченського мосту. Затор починається безпосередньо біля контрольно-пропускного пункту перед мостом і простягається до району села Іванівка Керченського району.

    За оцінками журналістів, довжина автомобільної черги перевищує десять кілометрів. Загалом у заторі перебували приблизно 1500 транспортних засобів, які рухалися саме на виїзд із території тимчасово окупованого Криму до Росії.

    Останніми місяцями рух Керченським мостом неодноразово призупиняли через загрозу українських ударів. Російська окупаційна влада регулярно оголошує повітряні тривоги, повідомляє про роботу систем протиповітряної оборони або тимчасово закриває переправу через небезпеку атак морських безпілотників. Через це рух транспорту часто відновлюється із затримками, що призводить до накопичення величезних черг.

    Водночас аналітики звертають увагу, що причиною заторів можуть бути не лише безпекові обмеження. Останніми тижнями ситуація на окупованому півострові суттєво ускладнилася через серію ударів по військовій, паливній та енергетичній інфраструктурі Росії.

    У ніч на 25 червня в різних районах окупованого Криму пролунали вибухи. Повідомлялося про вибухову активність у районі Сак, Бахчисарая, Керчі, а також у Сімферополі, Ялті та Євпаторії. Після атак у низці міст тимчасово зникло електропостачання.

    Напередодні окупаційна адміністрація також повідомляла про масштабні перебої з електроенергією. У Севастополі, за словами призначеного Росією «губернатора» Михайла Развожаєва, було введено режим тимчасових обмежень електропостачання через перевантаження енергосистеми. Мешканців закликали мінімізувати використання потужних електроприладів, щоб уникнути масштабної аварії.

    Окрім енергетичних проблем, на півострові дедалі відчутнішим стає дефіцит пального. Місцеві жителі у соціальних мережах дедалі частіше повідомляють про труднощі із заправкою автомобілів, довгі черги на АЗС та перебої з постачанням бензину й дизельного пального. Російська окупаційна адміністрація вже запроваджувала обмеження продажу пального, пояснюючи це необхідністю забезпечення військових потреб.

    Паралельно виникають труднощі й у транспортній сфері. Через логістичні проблеми скорочується кількість рейсів поїздів «Таврія», які сполучають окупований Крим із територією Росії. Також повідомлялося про обмеження роботи окремих соціальних установ та транспортної інфраструктури.

    На цьому тлі Сили оборони України продовжують завдавати ударів по військових та логістичних об’єктах окупантів. Протягом останніх тижнів повідомлялося про ураження паливних баз, військових складів, засобів протиповітряної оборони та транспортної інфраструктури у районах Керчі, Феодосії, Севастополя та інших населених пунктів тимчасово окупованого Криму.

    Крім того, українська сторона раніше повідомляла про ураження мосту через Північнокримський канал, який використовувався російськими військами для забезпечення логістики на півострові. Такі удари поступово ускладнюють переміщення військової техніки, боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів.

    Українські військові неодноразово заявляли, що одним із ключових напрямків кампанії є поступова ізоляція окупованого Криму. Начальник штабу підрозділу безпілотних систем 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» раніше зазначав, що завдання ізоляції півострова поступово реалізовується шляхом систематичного ураження логістичних маршрутів Росії.

    Керченський міст залишається стратегічно важливою транспортною артерією для забезпечення російського угруповання військ у Криму. Саме через нього проходить значна частина військової техніки, особового складу, пального та матеріально-технічних ресурсів, які надходять із території Росії.

    Після початку повномасштабної війни міст уже неодноразово ставав ціллю атак. Після кожного такого інциденту російська влада посилювала перевірки транспорту, вводила додаткові заходи безпеки та тимчасово припиняла рух, що регулярно спричиняло багатокілометрові затори.

    Водночас експерти закликають обережно оцінювати причини нинішнього скупчення автомобілів. Сам факт великої черги на виїзд із Криму не дозволяє однозначно стверджувати, що мешканці масово залишають півострів. На інтенсивність руху можуть впливати одночасно кілька факторів: посилені перевірки, тимчасові закриття мосту, сезонний туристичний рух, а також погіршення безпекової ситуації.

    Однак поєднання кількох негативних тенденцій — регулярних атак на військові об’єкти, перебоїв із електроенергією, дефіциту пального та логістичних труднощів — свідчить про поступове ускладнення ситуації для російської окупаційної адміністрації на півострові.

    Супутникові знімки Planet Labs лише підтверджують, що Керченський міст залишається одним із найвразливіших елементів російської логістики. Будь-які перебої в його роботі миттєво впливають як на військові перевезення, так і на цивільний транспорт, створюючи багатокілометрові затори та додаткове навантаження на систему забезпечення окупованого Криму.

  • Після нових атак РФ: в Укренерго розповіли, чи вистачить електроенергії українцям

    Після нових атак РФ: в Укренерго розповіли, чи вистачить електроенергії українцям

    Національна енергетична компанія “Укренерго” повідомила, що у четвер, 25 червня, не планує застосовувати графіки відключення електроенергії для побутових споживачів та обмеження потужності для бізнесу. Попри стабільну ситуацію в енергосистемі, українців закликали ощадливо користуватися електроенергією та по можливості переносити використання енергоємних приладів на денний час.

    Про це повідомила пресслужба “Укренерго”.

    За даними компанії, станом на вечір 24 червня енергосистема України зберігає достатній баланс потужності для забезпечення потреб споживачів без застосування аварійних чи планових обмежень.

    “Застосування заходів обмеження споживання не планується. Користування потужними електроприладами варто перенести на денний час — з 10:00 до 16:00. Будь ласка, споживайте електроенергію ощадливо у вечірні години”, — наголосили в компанії.

    Енергетики пояснюють, що денний період нині є найбільш сприятливим для споживання завдяки активній роботі сонячних електростанцій. Саме тому громадянам рекомендують у цей проміжок часу вмикати пральні машини, бойлери, кондиціонери та інші потужні електроприлади.

    Водночас ситуація в українській енергосистемі залишається напруженою через постійні російські атаки на об’єкти критичної інфраструктури. Протягом останньої доби ворог завдав нових ударів по енергетичних об’єктах у кількох областях України.

    За інформацією “Укренерго”, внаслідок обстрілів та атак безпілотників на ранок 24 червня були зафіксовані нові знеструмлення у Сумській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.

    На пошкоджених об’єктах тривають аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики працюють над якнайшвидшим відновленням обладнання та поверненням електропостачання для споживачів.

    У компанії наголошують, що ремонтні бригади продовжують працювати навіть в умовах постійної загрози повторних атак. Відновлення енергетичної інфраструктури залишається одним із ключових завдань галузі в умовах війни.

    Позитивним фактором для енергосистеми стало зниження рівня споживання електроенергії. За даними “Укренерго”, вранці 24 червня споживання було на 4,2% нижчим, ніж у цей самий час попередньої доби.

    Фахівці пояснюють це сприятливими погодними умовами. Безхмарна погода майже на всій території країни забезпечує ефективну роботу побутових сонячних електростанцій, які дедалі активніше впливають на загальний енергобаланс.

    Сонячна генерація дозволяє частково компенсувати дефіцит потужності в мережі та знижує навантаження на традиційні джерела виробництва електроенергії.

    Водночас енергетики застерігають, що ситуація може оперативно змінюватися залежно від наслідків нових російських атак або аварій на об’єктах інфраструктури.

    Тому українцям рекомендують стежити за офіційними повідомленнями “Укренерго”, операторів систем розподілу та місцевих обленерго.

    У компанії нагадують, що навіть за відсутності графіків відключень важливо зберігати культуру ощадливого споживання електроенергії, особливо у вечірні години, коли навантаження на систему традиційно зростає.

    Протягом останніх місяців енергетична система України регулярно зазнає ударів з боку Росії. Основними цілями ворога залишаються електростанції, підстанції та об’єкти передачі електроенергії.

    Попри це українські енергетики продовжують відновлювати пошкоджені об’єкти та забезпечувати стабільну роботу енергосистеми країни.

    Станом на 25 червня підстав для запровадження графіків відключення електроенергії для населення немає. Водночас громадян закликають не перевантажувати мережу у пікові години та за можливості користуватися енергоємною технікою вдень, коли система має найбільший резерв потужності.

  • У Криму масштабний блекаут

    У Криму масштабний блекаут

    У тимчасово окупованому Криму зафіксовано масштабні перебої з електропостачанням, унаслідок яких без світла залишилися споживачі одразу в кількох містах і районах півострова. Причиною відключень, за повідомленням підконтрольного окупаційній адміністрації ресурсу “Крименергоінформ“, стали технологічні порушення в роботі електричних мереж, що призвели до аварійної ситуації в енергосистемі регіону.

    За оприлюдненою інформацією, електропостачання було частково або повністю припинене у низці великих населених пунктів, зокрема в Євпаторії, Саках, Красноперекопську та Джанкої. Окрім міських округів, відключення також зачепили Красноперекопський, Сакський, Джанкойський і Красногвардійський райони, що свідчить про значний масштаб аварії та її вплив на значну частину енергосистеми півострова.

    У “Крименергоінформ” заявили, що на місцях уже розпочалися аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики намагаються оперативно встановити причини технологічного збою та ліквідувати його наслідки, щоб повернути електропостачання до домівок мешканців та об’єктів інфраструктури. За попередніми оцінками, повне відновлення електропостачання може зайняти до доби, однак точні строки залежать від складності пошкоджень та стану мереж.

    Масові відключення електроенергії традиційно створюють значні труднощі для населення, оскільки впливають не лише на побутові умови, а й на роботу критичної інфраструктури, включно з водопостачанням, зв’язком, транспортом та медичними установами. У частині населених пунктів можливі перебої з мобільним зв’язком та інтернетом, а також ускладнення в роботі підприємств і соціальних об’єктів.

    Останні інциденти в енергетичній системі півострова фіксуються вже не вперше. Лише напередодні та впродовж попередніх днів на території окупованого Криму також спостерігалися перебої з електропостачанням. Зокрема, повідомлялося про часткові відключення в різних енергорайонах, а також про пошкодження мережевої інфраструктури, що змушувало окупаційні служби запроваджувати графіки аварійних відключень.

    Крім того, у ніч на 20 червня місцеві жителі повідомляли про серію вибухів у різних районах півострова. Тоді з’являлися повідомлення про можливі атаки безпілотників на об’єкти енергетичної інфраструктури, зокрема на Таврійську теплоелектростанцію, хоча офіційного підтвердження цих даних не було. Уже наступного дня в регіоні фіксувалися нові перебої в роботі електромереж, які зачепили одразу кілька енергорайонів.

    Систематичні аварії та нестабільність енергопостачання в Криму останнім часом призводять до зростання навантаження на мережі та необхідності регулярних ремонтно-відновлювальних робіт. Місцеві жителі неодноразово повідомляли про тривалі відключення електроенергії, особливо в пікові періоди навантаження на систему.

    Наразі окупаційні служби продовжують роботи з ліквідації наслідків аварії та обіцяють відновити електропостачання у максимально стислі терміни. Водночас ситуація в енергосистемі півострова залишається нестабільною, а масштаби останнього збою вкотре підкреслюють вразливість інфраструктури регіону до будь-яких технічних або зовнішніх впливів.

  • Крим без стабільного світла: атаки дронів зупинили частину енергосистеми півострова

    Крим без стабільного світла: атаки дронів зупинили частину енергосистеми півострова

    У тимчасово окупованому Криму після серії атак безпілотників частково зникло електропостачання у кількох районах півострова. Окупаційна влада заявляє про пошкодження електромереж, закликає мешканців обмежити споживання електроенергії та запроваджує графіки відключень у Севастополі. На тлі ударів по паливній, портовій та енергетичній інфраструктурі Крим дедалі більше стикається з логістичними й комунальними проблемами.

    За повідомленнями місцевих енергетичних структур, перебої зі світлом зафіксовані одразу в кількох енергорайонах півострова — Північно-Західному, Центральному та Південнобережному. Офіційно причиною називають «пошкодження в електричних мережах», однак проблеми виникли саме після нової хвилі атак дронів по об’єктах окупованого Криму та російської інфраструктури по обидва боки Керченської протоки.

    У Севастополі окупаційна адміністрація оголосила про запровадження графіків відключень електроенергії. Призначений Росією так званий губернатор міста Михайло Развожаєв заявив, що такі заходи необхідні для зниження навантаження на мережі. Графіки має публікувати місцевий оператор «Севастопольенерго».

    Вранці 21 червня у Севастополі фіксували повне знеструмлення приблизно о 9:30. Через кілька годин електропостачання частково відновили, однак ситуація залишилася нестабільною. Для підтримки енергосистеми окупанти запустили два блоки мобільної газотурбінної електростанції. За даними місцевих жителів, об’єкт розташований у Балаклавському районі та має шість установок загальною потужністю понад 129 МВт.

    Проблеми з електропостачанням також зафіксували в Алушті, Армянську, Красноперекопську та Джанкої. У Джанкої, крім перебоїв зі світлом, виникли складнощі з водопостачанням. Місцева адміністрація повідомила, що воду подають за графіком — дві години через дві. Причиною називають зупинку або нестабільну роботу частини насосних станцій через проблеми з електрикою.

    На тлі спеки близько 30 градусів окупаційна влада закликала населення вимикати кондиціонери та інші «надлишкові» електроприлади. Мешканців просять зменшити споживання до завершення аварійних робіт в енергосистемі.

    Нинішня енергетична криза стала продовженням серії ударів по ключових об’єктах російської логістики в Криму та навколо нього. У ніч на 21 червня українські безпілотники атакували цілі по обидва боки Керченського мосту. Під ударом опинилися портова інфраструктура, паливні об’єкти та логістичні вузли, які Росія використовує для забезпечення окупаційного угруповання на півострові.

    Зокрема, повідомлялося про удар по порому «Панагія» на Керченській переправі. Після атаки переправу зупинили. Також фіксувалися пожежі в районі портової інфраструктури та паливних об’єктів. Українські удари по портах Керч і «Кавказ» фактично б’ють по альтернативних маршрутах постачання Криму, які Росія використовує поруч із Кримським мостом.

    Окремою проблемою стала паливна ситуація. Після атак окупаційна влада Криму обмежила продаж пального для цивільного населення. Пальне почали спрямовувати насамперед для потреб державних структур та критичної інфраструктури. Це посилило напругу серед місцевих жителів і створило ризик нових черг на АЗС.

    Керченська переправа та порт «Кавказ» залишаються критично важливими для російської логістики. Через ці маршрути окупанти перевозять пальне, техніку, продукти, вантажі та матеріали для військових формувань на території Криму. Після ударів по поромах і паливних терміналах здатність Росії стабільно забезпечувати півострів може суттєво зменшитися.

    Крим уже не вперше стикається з перебоями після атак дронів. Раніше вибухи та пожежі фіксували біля енергетичних, портових і військових об’єктів у Сімферополі, Керчі, Севастополі та інших районах півострова. Однак нинішня ситуація вирізняється тим, що удари одночасно зачепили кілька вразливих секторів — логістику, паливо та електропостачання.

    Аналітики вважають, що Україна послідовно реалізує стратегію ізоляції окупованого півострова. Йдеться не лише про прямі удари по військових об’єктах, а й про системне ураження транспортних, паливних та енергетичних вузлів, які дозволяють Росії утримувати Крим як військову базу.

    Для окупаційної адміністрації це створює одразу кілька проблем. По-перше, доводиться перекидати ресурси на ремонт пошкоджених мереж і об’єктів. По-друге, зростає навантаження на Кримський міст, який залишається одним із небагатьох стабільних маршрутів сполучення. По-третє, погіршується забезпечення цивільного населення, що може посилити соціальне невдоволення.

    Офіційний Київ неодноразово наголошував, що удари по військовій логістиці, паливній інфраструктурі та об’єктах забезпечення окупаційних військ є частиною справедливих відповідей на російські атаки проти українських міст.

    Наразі в Криму тривають аварійні роботи, а окупаційна влада обіцяє стабілізувати ситуацію. Однак нові графіки відключень, обмеження пального та проблеми з водопостачанням свідчать: удари по інфраструктурі півострова вже мають відчутні наслідки не лише для російських військових, а й для всієї системи окупаційного управління.

  • До 2028 року все зміниться: Україна та ЄС об’єднають енергоринки

    До 2028 року все зміниться: Україна та ЄС об’єднають енергоринки

    Україна поступово рухається до повної інтеграції свого енергетичного ринку з Європейським Союзом, і цей процес, за планом уряду та парламенту, має завершитися у 2028 році. Йдеться про масштабну реформу, яка змінить правила імпорту, експорту та внутрішньої торгівлі електроенергією, а також відкриє український ринок для ширшої конкуренції з європейськими постачальниками.

    Як пояснив голова парламентського комітету з питань енергетики Андрій Герус, ухвалений і підписаний президентом Володимир Зеленський закон про об’єднання енергетичних ринків із ЄС є ключовим етапом у трансформації енергосистеми України. За його словами, документ фактично запускає процес поступового входження України в єдиний європейський енергетичний простір, що має зменшити ризики дефіциту електроенергії та підвищити загальну стійкість системи.

    Герус зазначив, що основна ідея реформи полягає в тому, щоб Україна стала частиною великого спільного ринку електроенергії, де постачання та закупівля ресурсів відбуватимуться значно швидше і простіше, ніж зараз. Він підкреслив, що в умовах воєнних ризиків та періодичних пошкоджень енергетичної інфраструктури можливість оперативного імпорту електроенергії з ЄС є критично важливою для стабільного забезпечення споживачів.

    Сьогодні Україна вже має технічну можливість купувати електроенергію в європейських країнах, однак ці процеси залишаються складними та багатоступеневими. Вони передбачають проведення аукціонів, пошук постачальників і проходження процедур, які можуть займати кілька днів. Після впровадження нового законодавства ці механізми мають бути спрощені, автоматизовані та пришвидшені, що дозволить значно скоротити час реакції на можливі енергетичні дефіцити.

    За прогнозами, після повної імплементації реформи Україна з 2028 року зможе у разі потреби імпортувати електроенергію фактично на наступний день. Це, як очікується, стане важливим фактором у зменшенні кількості аварійних і планових відключень, особливо в періоди пікових навантажень або після атак на енергетичну інфраструктуру.

    Окремо підкреслюється, що інтеграція передбачає не лише можливість швидшого імпорту, а й повне відкриття українського ринку для європейських компаній. Це означає, що виробники та постачальники електроенергії з країн ЄС зможуть напряму працювати на українському ринку, збільшуючи кількість пропозицій і посилюючи конкуренцію.

    На думку представників енергетичного комітету, зростання конкуренції традиційно призводить до зниження концентрації ринку та обмеження впливу великих монополістичних гравців. У довгостроковій перспективі це має створити більш гнучку систему ціноутворення і потенційно позитивно вплинути на кінцевого споживача, який отримає ширший вибір постачальників та більш стабільні умови постачання.

    Водночас у парламенті наголошують, що процес інтеграції є поступовим і складним. За оцінками, основна імплементація реформ триватиме у 2026–2027 роках, після чого у 2028 році очікується фактичне об’єднання українського та європейського енергетичних ринків у єдиний простір. Це вимагатиме узгодження регуляторних норм, технічної синхронізації систем та адаптації українського законодавства до правил ЄС.

    Паралельно уряд уже працює над посиленням енергетичної стійкості країни в умовах війни. Зокрема, ухвалюються рішення щодо розвитку нових генеруючих потужностей і створення резервних систем мобільної генерації, які мають забезпечити швидке реагування у разі пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури.

    Таким чином, об’єднання енергетичних ринків України та ЄС розглядається як стратегічний крок, що має не лише інтегрувати Україну до європейської енергосистеми, а й підвищити її енергетичну безпеку, стійкість та конкурентоспроможність у довгостроковій перспективі.

  • Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Український бізнес готовий вкладати мільярди гривень у власну генерацію електроенергії, енергоефективність та модернізацію критичної інфраструктури, однак розвиток цих проєктів стримується застарілими правилами, тарифними перекосами та бюрократичними перепонами. Про це йдеться у спільній колонці голови економічного експертного напряму Економічної експертної платформи Олега Гетьмана та директора Українського інституту правової політики Єфрема Лащука для 24 Каналу.

    Автори наголошують, що після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру питання енергетичної незалежності для бізнесу перестало бути способом економії коштів і перетворилося на фактор виживання підприємств. Саме тому українські компанії активно інвестують у дахові сонячні електростанції, газові когенераційні установки, системи накопичення енергії та інші об’єкти розподіленої генерації.

    За даними Міністерства енергетики, протягом 2024–2025 років приватний сектор став одним із головних драйверів розвитку малої генерації. Лише за програмами підтримки бізнесу та кредитування під державні гарантії підприємства залучили мільярди гривень на встановлення енергетичного обладнання. Водночас уряд неодноразово заявляв, що децентралізація генерації є одним із ключових напрямів підготовки до наступних опалювальних сезонів.

    Однак, як зазначають експерти, інвестиційний потенціал ринку досі залишається значною мірою заблокованим. Однією з головних проблем називають політику штучного стримування тарифів. Через адміністративне втручання в ціноутворення інвестори не отримують зрозумілих фінансових сигналів щодо окупності своїх проєктів. У результаті строки повернення вкладених коштів часто розтягуються на багато років, що знижує привабливість інвестицій у сектор.

    Ситуацію ускладнює й накопичення боргів на енергетичному ринку. За даними авторів матеріалу, лише на балансуючому ринку електроенергії заборгованість обчислюється десятками мільярдів гривень. НЕК «Укренерго» заборгувала учасникам ринку понад 30,9 млрд грн, тоді як самій компанії ринок винен понад 46,3 млрд грн. Така ситуація створює серйозні ризики для стабільної роботи всієї енергетичної системи та суттєво погіршує інвестиційний клімат.

    Окремою проблемою бізнес називає взаємодію з операторами систем розподілу електроенергії. Підприємці скаржаться на складні процедури підключення об’єктів генерації до мереж, відсутність єдиних стандартів і непрозорі вимоги щодо технічного обладнання. Особливо гостро питання стоїть для компаній, які прагнуть працювати за моделлю net billing — механізмом, який дозволяє продавати надлишки виробленої електроенергії в загальну мережу.

    За словами експертів, у багатьох випадках обленерго вимагають встановлення дорогих смарт-лічильників або додаткових систем комерційного обліку навіть тоді, коли технічної необхідності в цьому немає. Через це витрати на запуск проєктів суттєво зростають.

    Проблеми виникають і в бюджетному секторі. Державні та комунальні установи, які могли б інвестувати у власну генерацію та продавати надлишки електроенергії, ризикують втратити статус неприбуткових організацій через особливості чинного податкового законодавства. Це фактично блокує реалізацію багатьох проєктів енергетичної модернізації.

    Не менш складною залишається ситуація у сфері теплопостачання та водопостачання. Значна частина підприємств теплокомуненерго і водоканалів працює на обладнанні, яке експлуатується десятиліттями. При цьому балансова вартість активів часто не переглядалася роками, а амортизаційні відрахування не дозволяють накопичувати кошти для модернізації. Будь-яка спроба провести переоцінку майна автоматично створює додаткове податкове навантаження.

    Критику викликає і чинна система державних закупівель. Експерти наголошують, що сьогодні Prozorro орієнтована насамперед на найнижчу ціну товару, а не на його довгострокову ефективність. У результаті державні установи нерідко закуповують дешевше, але менш енергоефективне обладнання, що збільшує витрати на його експлуатацію в майбутньому.

    На думку авторів, для вирішення проблем необхідний комплексний перегляд правил функціонування енергетичного ринку. Серед першочергових кроків вони називають поступовий перехід до економічно обґрунтованих тарифів, інтеграцію українського ринку електроенергії з європейським енергетичним простором, скасування цінових обмежень на ринку та створення прозорого механізму погашення накопичених боргів.

    Також пропонується затвердити єдині стандарти підключення об’єктів розподіленої генерації, надати податкові гарантії бюджетним установам, які продають надлишки електроенергії, та спростити правила закупівлі енергії для комунального сектору.

    Важливим напрямом має стати підтримка інвестицій в енергоефективність. Для цього пропонується розширити державні програми страхування воєнних ризиків, запровадити оцінку повної вартості життєвого циклу обладнання під час державних закупівель, а також тимчасово скасувати ПДВ на імпорт і продаж сучасного енергоефективного обладнання, зокрема теплових насосів та інверторних систем.

    Експерти переконані, що саме приватний сектор може стати головним драйвером відновлення української енергетики після руйнувань, спричинених війною. Однак для цього необхідно створити передбачувані правила гри та усунути бар’єри, які сьогодні стримують інвестиції.

    Умови воєнного часу показали, що централізована енергосистема залишається вразливою до атак. Тому розвиток малої генерації, локальних джерел електроенергії та сучасних технологій накопичення енергії стає не лише економічним питанням, а й складовою національної безпеки. Якщо держава оперативно перегляне регуляторну політику та дозволить бізнесу повноцінно інвестувати в енергетику, Україна зможе не лише подолати наслідки нинішньої кризи, а й створити одну з найстійкіших енергосистем у Європі.

  • Генераторний бум приніс мільярди: хто заробив найбільше на енергокризі в Україні

    Генераторний бум приніс мільярди: хто заробив найбільше на енергокризі в Україні

    Ринок генераторів в Україні, який стрімко зріс після масованих атак РФ на енергосистему, продовжує приносити компаніям мільярдні доходи. Попри те, що у 2025 році темпи зростання дещо сповільнилися, сегмент резервного живлення залишається одним із найприбутковіших на українському ринку. Загальна виручка найбільших компаній, що працюють у сфері виробництва та постачання генераторів, уже перевищила 8 млрд грн.

    Про це свідчить нове дослідження аналітичної системи YouControl.

    Після початку повномасштабної війни та серії російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі попит на генератори, трансформатори та системи резервного живлення фактично вибухнув. У 2023 році середній приріст виручки компаній у цьому сегменті становив понад 1088%, а у 2024 році ринок продовжив зростати ще на 1132%.

    У 2025 році ситуація почала стабілізовуватися, однак ринок все одно залишився у фазі активного розвитку. Темпи зростання сповільнилися до 65%, але навіть цей показник аналітики називають дуже високим для української економіки в умовах війни.

    Для аналізу YouControl дослідив двадцять найбільших юридичних осіб із основним видом діяльності «Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів», які не перебувають у процесі припинення станом на квітень 2026 року та мають річний дохід понад 100 млн грн.

    Найбільшу виручку за підсумками 2025 року отримало ТОВ «Еліз» — понад 1,195 млрд грн. Компанія також активно брала участь у державних тендерах. Другу позицію посіло ТОВ «Укрелектроапарат» із доходом 1,107 млрд грн.

    До п’ятірки найбільших гравців ринку також увійшли:

    – ТОВ «ЕДС-ПАУЕР» — понад 780 млн грн;
    – ТОВ «Фуджікура Аутомотів Україна Львів» — майже 499 млн грн;
    – ТОВ «Дарекс-Енерго» — близько 296 млн грн.

     

    Аналітики наголошують, що більшість компаній із топ-20 продемонстрували приріст доходів більш ніж на 50% навіть на тлі загального сповільнення ринку.

    Водночас чітко простежується сезонність попиту. Найбільше зростання доходів компанії фіксували у другому півріччі 2025 року, коли Україна традиційно почала готуватися до нового осінньо-зимового сезону та можливих блекаутів.

    Так, у другому кварталі виручка компаній із топ-20 зросла на 44%, у третьому — на 65%, а у четвертому кварталі — на 67%.

    Окрему роль у зростанні ринку відіграли державні та муніципальні закупівлі. Найбільше коштів на генератори та резервне обладнання у 2025 році витратили у Києві — понад 182 млн грн.

    Друге місце посіла Запорізька область, де на закупівлі спрямували майже 115 млн грн. Значні витрати також зафіксували у Дніпропетровській області — понад 42 млн грн та у Вінницькій — майже 11 млн грн.

    До переліку регіонів із витратами понад 2 млн грн також увійшли:

    – Хмельницька область;
    – Харківська область;
    – Київська область;
    – Львівська область;
    – Кіровоградська область.

    Експерти пояснюють таку концентрацію витрат тим, що саме ці регіони або найбільше страждали від російських атак, або мають критично важливу інфраструктуру, яку потрібно забезпечити резервним живленням.

    За словами аналітиків, ринок генераторів в Україні фактично став частиною нової воєнної економіки. Через постійні загрози обстрілів бізнес, громади, лікарні, підприємства та державні установи змушені створювати автономні системи енергозабезпечення.

    Після ударів РФ по енергосистемі восени та взимку 2022–2024 років генератори стали одним із найбільш дефіцитних товарів у країні. У пікові моменти українці масово скуповували бензинові та дизельні моделі, а ціни на обладнання подекуди зростали в кілька разів.

    У 2025 році ринок почав переходити від панічних закупівель до системного формування енергетичної стійкості. Все більше компаній та громад інвестують у стаціонарні енергетичні рішення, промислові генератори та комбіновані системи резервного живлення.

    Крім того, уряд і місцева влада продовжують фінансувати закупівлю генераторів для об’єктів критичної інфраструктури, лікарень, шкіл, водоканалів та котелень.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що Кабмін виділив додаткові мільярди гривень на підготовку енергосистеми до наступної зими. Частина цих коштів також спрямовується на закупівлю резервних джерел живлення.

    Попри поступову стабілізацію ситуації в енергетиці, експерти вважають, що у 2026 році ринок генераторів залишатиметься прибутковим. Причина — постійна загроза нових атак РФ, а також прагнення українського бізнесу та громад мінімізувати ризики енергетичних криз.

    Аналітики прогнозують, що найближчими роками акцент зміститься з масового імпорту побутових генераторів на розвиток локального виробництва енергетичного обладнання, систем накопичення енергії та комплексних рішень для автономного живлення.

    Український ринок резервної енергетики вже став одним із найбільш динамічних секторів економіки воєнного часу і, схоже, продовжить зростання навіть після завершення активної фази війни.

  • НКРЕКП пропонує підвищити тарифи “Укренерго” з 1 липня 2026 року: що відомо

    НКРЕКП пропонує підвищити тарифи “Укренерго” з 1 липня 2026 року: що відомо

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП розглядає можливість суттєвого перегляду тарифів для НЕК Укренерго, який може набрати чинності з 1 липня 2026 року. Йдеться про оновлення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії, що є ключовими елементами функціонування об’єднаної енергосистеми України та визначають вартість транспортування електроенергії магістральними мережами.

    Питання було винесене на розгляд під час засідання НКРЕКП, де регулятор представив попередні розрахунки нових тарифів. Згідно з проєктом, тариф на передачу електроенергії пропонується встановити на рівні 903,53 гривні за мегават-годину без урахування ПДВ, що на понад 21 відсоток вище чинного рівня. Окремо передбачено суттєві зміни для підприємств металургійної галузі, зокрема для так званої “зеленої” електрометалургії, для якої тариф може зрости до 535,97 гривні за мегават-годину, що означає збільшення приблизно на 42 відсотки.

    Також регулятор розглядає підвищення тарифу на диспетчеризацію, який відповідає за балансування енергосистеми та оперативне управління потоками електроенергії. У проєкті пропонується встановити його на рівні 118,64 гривні за мегават-годину, що означає зростання майже на 8 відсотків. У НКРЕКП наголошують, що ці показники є попередніми та можуть бути змінені після публічного обговорення, консультацій з учасниками ринку та остаточного затвердження рішення.

    Водночас сам Укренерго пропонував значно більш суттєве підвищення тарифів. У первинних розрахунках компанія закладала збільшення тарифу на передачу майже на третину, підвищення для промислових споживачів ще на понад половину, а також суттєве зростання вартості диспетчеризації більш ніж на 50 відсотків. Таким чином, запропонований регулятором варіант наразі виглядає як компромісний між потребами оператора системи передачі та загальними економічними обмеженнями.

    Причини перегляду тарифів, за даними енергетичних джерел і профільних медіа, пов’язані з кількома ключовими факторами. Серед них насамперед зростання валютних курсів, яке безпосередньо впливає на витрати компанії, особливо в частині зобов’язань перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел, адже їхня компенсація частково прив’язана до євро. Додатковим чинником є перегляд прогнозного балансу Об’єднаної енергосистеми України, згідно з яким очікується зменшення загального виробництва електроенергії приблизно на 9,5 відсотка та скорочення обсягів її передачі на 5,5 відсотка, що автоматично впливає на розподіл витрат інфраструктури.

    Ще одним важливим елементом у розрахунках є зміни на ринку електроенергії після лібералізації цінових обмежень. Очікується, що перегляд прайс-кепів з 1 травня 2026 року призведе до зростання середньозваженої ціни електроенергії, яка використовується як базовий орієнтир у взаєморозрахунках між учасниками ринку. Це також впливає на фінансову модель роботи оператора системи передачі та потребує коригування тарифної політики.

    У НКРЕКП підкреслюють, що запропоновані зміни не стосуватимуться побутових споживачів і не вплинуть безпосередньо на тариф для населення. Водночас промислові підприємства, особливо енергоємні галузі, можуть відчути додаткове фінансове навантаження, що потенційно позначиться на собівартості продукції та конкурентоспроможності окремих секторів економіки.

    Остаточне рішення щодо тарифів буде ухвалено після завершення всіх процедур обговорення та погодження. Регулятор наголошує, що процес є відкритим і передбачає врахування позицій учасників ринку, експертів та профільних асоціацій. У той же час енергетичний сектор України залишається в стані реформування та адаптації до нових економічних умов, що зумовлює регулярний перегляд тарифної політики з урахуванням макроекономічних та ринкових факторів.

  • КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    Київська міська влада оприлюднила детальне пояснення причин запланованого підвищення вартості проїзду у комунальному громадському транспорті столиці. У Київській міській державній адміністрації заявили, що тариф у 30 гривень за разову поїздку сформований на основі фактичних витрат транспортних підприємств у 2025 році та навіть після підвищення залишатиметься нижчим за економічно обґрунтований рівень.

    За даними міської адміністрації, необхідність перегляду тарифів виникла через стрімке зростання витрат на функціонування столичного транспорту, яке накопичувалося протягом останніх років. У КМДА наголошують, що чинна ціна у 8 гривень не покриває навіть базових витрат транспортних підприємств, а різниця компенсується з міського бюджету.

    У мерії пояснюють, що після останнього перегляду тарифів у 2018 році економічна ситуація в країні кардинально змінилася. За цей період суттєво зросли ціни на електроенергію, пальне, ремонтні роботи, запчастини та зарплати працівників транспортної сфери.

    Зокрема, індекс споживчих цін за 2018–2025 роки, за офіційними розрахунками, становив 212,5%, а з урахуванням прогнозів на 2026 рік — уже 233,5%. Це означає, що загальний рівень цін у країні більш ніж подвоївся з часу попереднього підвищення тарифів.

    Одним із найболючіших факторів для комунального транспорту у КМДА називають різке подорожчання електроенергії. Якщо у 2018 році транспортні підприємства сплачували 2,25 грн за кВт·год, то у 2026 році тариф уже сягнув 14,93 грн. Таким чином вартість електроенергії для міського транспорту зросла у 6,6 раза.

    Особливо сильно це вдарило по роботі столичного метро, яке є одним із найбільших споживачів електроенергії у місті. У КМДА зазначають, що лише витрати на електроенергію в метро зросли на 66,9%.

    Крім того, на 61,7% збільшилися витрати на оплату праці працівників метрополітену. У міській владі пояснюють це необхідністю втримувати кваліфікованих працівників на тлі дефіциту кадрів, інфляції та загального зростання зарплат у столиці.

    Не менш серйозно подорожчала робота наземного транспорту. За даними КМДА, у КП «Київпастранс» витрати на паливно-мастильні матеріали зросли на 74,8%, а витрати на ремонт і технічне обслуговування рухомого складу та інфраструктури — на 63,3%.

    Міська влада також наводить дані щодо стрімкого зростання цін на дизельне пальне. Якщо у 2018 році літр дизеля для транспортного підприємства коштував у середньому 24,26 грн, то у квітні 2026 року — вже 89,42 грн. Таким чином вартість пального для громадського транспорту збільшилася майже у чотири рази.

    Додатковим фактором фінансових труднощів стало суттєве скорочення пасажиропотоку. У КМДА зазначають, що після пандемії COVID-19, а також через повномасштабну війну та зміну структури пересування містян кількість перевезень у комунальному транспорті впала приблизно на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час встановлення нинішнього тарифу у 2018 році.

    У мерії наголошують, що за нинішніх умов транспортні підприємства працюють зі значними збитками, а підтримка системи громадського транспорту дедалі більше навантажує бюджет Києва.

    За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтована вартість проїзду у 2026 році мала б бути значно вищою за запропоновані 30 гривень. Зокрема, собівартість однієї поїздки у метро оцінюється у 64,60 грн, а в автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері — у 44,14 грн.

    Втім, у КМДА підкреслюють, що повне перенесення цих витрат на пасажирів є соціально неприйнятним, особливо в умовах війни та складної економічної ситуації. Саме тому влада вирішила застосувати компромісний підхід і встановити тариф нижче за фактичну собівартість перевезень.

    «Таким чином запропонований тариф на разовий проїзд у 30 грн є лише наближенням до економічно обґрунтованого, оскільки він є нижчим за повний розрахунковий рівень», — заявили у міській адміністрації.

    Згідно з планами влади, нові тарифи можуть почати діяти вже з 15 липня 2026 року. При цьому для постійних користувачів громадського транспорту обіцяють систему знижок та оновлені проїзні квитки.

    У КМДА зазначають, що за умови купівлі місячного проїзного фактична вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3–23,6 грн, що має частково пом’якшити фінансове навантаження на пасажирів.

    Водночас ідея різкого підвищення вартості проїзду вже викликала значний суспільний резонанс. Петиція на сайті Київради із вимогою відкласти підвищення тарифів до завершення воєнного стану менш ніж за добу набрала необхідну кількість голосів для офіційного розгляду.

    Автори петиції наголошують, що різке подорожчання проїзду в умовах війни стане додатковим ударом для мешканців столиці, багато з яких уже стикаються зі зниженням доходів, високими цінами та економічною нестабільністю.

    Свою альтернативу запропонувала й громадська організація «Пасажири Києва». Активісти вважають економічно та соціально обґрунтованішим тариф на рівні 20 гривень за поїздку. Вони також закликають владу до більшої прозорості у фінансуванні транспортної системи та ефективнішого використання бюджетних коштів.

    На тлі дискусії про тарифи експерти звертають увагу, що проблема фінансування громадського транспорту актуальна для багатьох великих міст Європи. У більшості мегаполісів транспорт частково дотується з бюджетів, оскільки повне покриття витрат за рахунок пасажирів часто робить проїзд надто дорогим для населення.

    Попри це, у Києві нинішня дискусія вже стала однією з найрезонансніших соціально-економічних тем останніх місяців, а остаточне рішення щодо тарифів може викликати нову хвилю суспільних суперечок.

  • «Дірка» вже на десятки мільярдів: боргова криза на енергоринку України стрімко загострюється

    «Дірка» вже на десятки мільярдів: боргова криза на енергоринку України стрімко загострюється

    На українському енергоринку продовжує поглиблюватися масштабна боргова криза. Найбільші проблеми накопичуються на балансуючому ринку електроенергії, де взаємні неплатежі між НЕК «Укренерго» та учасниками ринку вже обчислюються десятками мільярдів гривень.

    Про це заявив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Жупанин.

    За його словами, станом на квітень 2026 року «Укренерго» заборгувало учасникам ринку близько 44 мільярдів гривень. Водночас самі учасники ринку винні компанії ще більше — приблизно 67 мільярдів гривень.

    «Переважну більшість цих грошей, 30 млрд, вони боргують на так званому балансуючому ринку», — зазначив Жупанин.

    Йдеться про сегмент ринку, який відповідає за баланс між виробництвом та споживанням електроенергії у реальному часі. Саме цей механізм є критично важливим для стабільності енергосистеми, особливо в умовах війни, атак на енергетичну інфраструктуру та постійних аварійних ризиків.

    Учасники ринку та експерти попереджають, що ситуація поступово стає критичною. Якщо проблему не вирішити, це може вплинути як на стабільність енергосистеми, так і на фінансову спроможність компаній готуватися до нового опалювального сезону.

    Жупанин звернув увагу, що борги перед домашніми та промисловими сонячними електростанціями поступово скорочуються. Однак на балансуючому ринку ситуація продовжує стрімко погіршуватися.

    Раніше голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко також заявляв, що заборгованість учасників балансуючого ринку перед компанією вже досягла рекордного рівня за весь час існування енергоринку України.

    За його словами, проблема накопичується через окремі категорії споживачів і компаній, які не проводять повних розрахунків за електроенергію.

    У «Укренерго» визнають, що без системних змін ситуацію стабілізувати буде складно. Наразі готуються нові механізми врегулювання боргів, які можуть передбачати як зміни до урядових постанов, так і законодавчі ініціативи.

    Тим часом представники галузі озвучують ще тривожніші прогнози. Голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський раніше заявляв, що загальний обсяг боргів на балансуючому ринку може сягнути 50 мільярдів гривень.

    На тлі постійних російських атак по енергетичній інфраструктурі проблема боргів стає не лише економічною, а й питанням енергетичної безпеки країни. Частина компаній уже заявляє про труднощі з модернізацією обладнання, ремонтами та підготовкою до зими через нестачу обігових коштів.

    Експерти попереджають: якщо боргова криза продовжить поглиблюватися, це може спричинити нові проблеми з фінансуванням ремонтних кампаній, розрахунками між виробниками електроенергії та стабільністю енергопостачання у пікові періоди споживання.