Golovnitemu.com

Позначка: енергетика

  • Енергетичний скандал: фірми депутатів і бізнесменів отримали $10 млн прибутку

    Енергетичний скандал: фірми депутатів і бізнесменів отримали $10 млн прибутку

    У середині січня «Енергоатом» зазнав багатомільярдних втрат через продаж електроенергії значно нижче ринкової ціни. Лише за 10 діб січня компанія втратила близько 2,8 млрд грн після того, як 14 січня продала 2100 МВт електроенергії по 7600 грн за МВт·год, тоді як ринкова ціна сягала 13 332 грн за МВт·год.

    Як повідомляє блогер Володимир Бондаренко, значну частину цього обсягу — 310 МВт — викупили компанії, пов’язані між собою. Зокрема, ТОВ «Таргет Енерджі» придбало 150 МВт, що у 3,5 раза перевищує їхній звичайний обсяг, «УПС Трейдінг» — 90 МВт (у 4,7 раза більше), а «Енерджі Стор Груп» — 70 МВт (у 3,5 раза більше).

    За підрахунками автора, використання інсайдерської інформації з ланцюга «Енергоатом — НКРЕКП — Міненерго» дозволило цій групі заробити близько 15% від загальних втрат компанії — орієнтовно 430 млн грн, або близько $10 млн.

    Половину компаній контролює бізнесмен і народний депутат від «Батьківщини» Олег Мейдич через свого менеджера Дениса Коника. Інші 50% належать Вадиму Проценку, топменеджеру Олега Бахматюка («Укрлендфармінг»). Згідно з даними, спільником Бахматюка у справах НАБУ є Роман Насіров, а його дружина Катерина Глімбовська також є депутаткою від «Батьківщини».

    Епізод із продажем електроенергії значно нижче ринку виглядає не як управлінська помилка, а як злагоджена схема, унаслідок якої державна компанія втратила мільярди, а пов’язані трейдери отримали надприбутки.

  • В Обухові рік не можуть запустити подаровані США міні-ТЕЦ через бюрократію

    В Обухові рік не можуть запустити подаровані США міні-ТЕЦ через бюрократію

    В Обухові під Києвом місцева влада майже рік не може підключити до мережі дві газопоршневі міні-ТЕЦ потужністю по 2 МВт кожна, передані місту урядом США в рамках проекту USAID. Про це повідомив депутат Обухівської міської ради Богдан Яцун.

    За його словами, ці установки могли б забезпечити близько половини потреб громади в електроенергії, особливо актуально в умовах частих відключень електрики. Однак з моменту передачі в січні 2025 року обидві міні-ТЕЦ так і не були запущені.

    Депутат зазначив, що проектно-кошторисна документація наразі перебуває на погодженні в ДТЕК, що спричинило затримку робіт з підключення обладнання. Хоча законодавством України передбачено спрощений порядок підключення енергетичних установок під час воєнного стану, у міській раді Обухова, судячи з усього, не планують використовувати цю процедуру.

    Експерт з енергетики Віктор Куртев додає, що подібні проблеми є і в Києві. На сьогодні було запущено лише одну установку, інші міні-ТЕЦ, передані ООН, перебувають у процесі пуско-наладочних робіт. За його словами, причиною затримки є бюрократичні перепони та організаційні проблеми.

    Затримка підключення міні-ТЕЦ демонструє, що навіть безкоштовно отримані енергетичні ресурси часто залишаються недоступними громадам через бюрократію та затягування процедур.

  • «Укргідроенерго» за державний кошт застрахувало керівництво від арештів і кримінальних справ

    «Укргідроенерго» за державний кошт застрахувало керівництво від арештів і кримінальних справ

    Державне підприємство «Укргідроенерго» витратило близько 2 мільйонів гривень на страхування відповідальності своїх топменеджерів у випадку кримінального переслідування. Фактично йдеться про створення за кошти держкомпанії фінансового «запасного парашута» для керівництва на випадок арештів, обвинувачень або судових процесів.

    Згідно з умовами договору, страхування покриває витрати на юридичний захист керівників, включно з оплатою адвокатів. Крім того, передбачена часткова компенсація застави як запобіжного заходу, оплата психологічної допомоги, а також витрати на так зване «відновлення репутації». Іншими словами, якщо менеджера притягнуть до кримінальної відповідальності, фінансові наслідки цього нестиме не він особисто, а державне підприємство, яке він очолює.

    По суті, це означає перекладання персональної відповідальності за управлінські рішення на саму компанію, а отже — на державний бюджет. У разі арешту чи оголошення підозри керівнику витрати на його захист оплачуватимуться з коштів підприємства, а не з власної кишені посадовця.

    Примітно, що подібна практика вже демонструвалася раніше в іншій стратегічній державній компанії — «Енергоатомі». Там наглядова рада оформила аналогічне страхування буквально напередодні свого розпуску. Тоді це виглядало як спроба в останній момент убезпечити себе від можливих перевірок і розслідувань. У випадку з «Укргідроенерго» простежується не лише схожий підхід, а й той самий страховий партнер.

    Формально подібні програми можуть подаватися як різновид страхування відповідальності керівників. Проте за своїм змістом це вже не класичне D&O-страхування, поширене у приватному бізнесі. Йдеться радше про створення резерву саме під кримінальні ризики — арешти, застави, суди та публічні скандали.

    Фактично держава через свою компанію заздалегідь визнає можливість того, що у її топменеджменту можуть виникнути серйозні проблеми з правоохоронними органами, і вважає нормальним закладати ці ризики у витрати підприємства. Це виглядає особливо контрастно на тлі постійних заяв про реформу корпоративного управління, підзвітність менеджменту та боротьбу з корупцією.

    Замість того щоб мінімізувати кримінальні ризики через прозорі процедури, законність рішень і реальну відповідальність керівників, у державних компаніях дедалі частіше обирають інший шлях — просто застрахувати можливі наслідки. І зробити це не за власний рахунок, а за кошти підприємства, яке фінансується державою.

  • Експерт заявив, що повна евакуація Києва через енергокризу неможлива

    Експерт заявив, що повна евакуація Києва через енергокризу неможлива

    Ймовірність повної евакуації Києва через критичну ситуацію в енергетиці є мізерно малою, а реалізація такого сценарію для багатомільйонного міста нині технічно неможлива. Про це заявив енергетичний експерт, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев.

    За його словами, розмови про евакуацію столиці найчастіше ведуть люди, які не усвідомлюють реальних масштабів і складності такого процесу. Фахівець наголошує, що будь-яка евакуація починається з відповіді на ключове питання — куди саме перевозити людей, і цієї відповіді наразі не існує.

    Рябцев підкреслив, що саме поняття евакуації в умовах мегаполіса часто використовується без розуміння логістики. Він зауважив, що подібні сценарії можуть обговорювати лише ті, хто не стикався з реальним плануванням і організацією таких процесів.

    Як приклад експерт навів аварію на Чорнобильській АЕС, коли евакуація жителів Прип’яті, де проживали десятки тисяч людей, тривала кілька діб. За нинішніх умов, коли йдеться про мільйони мешканців Києва, подібні дії, за його оцінкою, є нереальними в принципі.

    Натомість Рябцев закликає зосередитися на практичних рішеннях. У разі тривалої відсутності централізованого теплопостачання, на його думку, необхідно робити ставку на автономні джерела живлення. Зокрема, для багатоквартирних будинків, де немає перспектив швидкого відновлення тепла, можливе встановлення генераторів, які дозволять забезпечити електроопалення всередині будівель.

    Ситуація в Києві залишається напруженою після січневих атак Росії на енергетичну інфраструктуру столиці. Удари по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 призвели до того, що значна частина міста залишилася без тепла. Станом на зараз без опалення перебувають близько 400 багатоповерхових будинків.

    Водночас перший віце-прем’єр Юлія Свириденко повідомила, що вже з вечора четверга в Києві можуть запровадити полегшені графіки подачі електроенергії, якщо не відбудеться нових атак на енергетичні об’єкти.

  • Британія профінансує відновлення енергетичної інфраструктури України

    Британія профінансує відновлення енергетичної інфраструктури України

    Велика Британія оголосила про виділення 20 мільйонів фунтів стерлінгів на відновлення та захист енергетичної інфраструктури України, яка зазнала значних руйнувань унаслідок російських атак на енергетичний сектор.

    У британському уряді зазначили, що внаслідок обстрілів сотні тисяч українців, зокрема діти та школи, залишилися без опалення й електроенергії. Ситуація ускладнюється тим, що температура повітря в Україні в окремих регіонах опускалася до мінус 20 градусів. Новий пакет допомоги має покрити нагальні потреби в теплопостачанні та електроенергії для мільйонів родин, дітей і людей похилого віку.

    У повідомленні наголошується, що виділене фінансування забезпечить екстрену підтримку для ремонту, відновлення, захисту та стабільної роботи енергосистеми по всій країні. Йдеться про підтримку електропостачання й опалення в житлових будинках, лікарнях та школах в умовах суворої зими.

    Уряд Британії також підкреслив символічність дати оголошення допомоги. Про виділення коштів було заявлено 16 січня — у день, коли Україна та Велика Британія відзначають першу річницю угоди про 100-річне партнерство.

    У Лондоні зазначили, що це партнерство уособлює цінності, які Росія намагається зруйнувати своєю агресією. Британська сторона наголосила на захопленні мужністю та стійкістю українців, які щодня чинять опір повномасштабному вторгненню. У заяві також підкреслюється, що Велика Британія залишатиметься поруч з Україною не лише зараз, а й у довгостроковій перспективі — як у межах двосторонніх відносин, так і на міжнародній арені.

  • Як сім’я Кацуб зберегла контроль над енергетичними ресурсами під час війни

    Як сім’я Кацуб зберегла контроль над енергетичними ресурсами під час війни

    Поки на офіційному рівні держава заявляє про розрив енергетичної залежності від Росії та визначає енергетику питанням національної безпеки, за лаштунками продовжують працювати старі, добре відпрацьовані схеми. Сім’я Кацуб не лише не втратила свого впливу після зміни влади та початку повномасштабної війни, а й змогла адаптуватися до нових умов, інтегрувавшись у воєнну економіку та зберігши доступ до ключових ресурсів.

    Через мережу пов’язаних компаній ці структури продовжують контролювати торгівлю газом і нафтопродуктами, а також брати участь у державних тендерах. Формально все виглядає як легальна комерційна діяльність і підрядні роботи. Фактично ж ідеться про системне виведення бюджетних коштів та обхід санкцій, за якого державні ресурси й надалі працюють в інтересах Росії.

    Ключову роль у збереженні цих схем відігравали рішення, що ухвалювалися на рівні енергетичного сектору. За період керівництва Міністерством енергетики Германом Галущенком та за сприяння колишньої міністерки Світлани Гринчук компанії, пов’язані з сім’єю Кацуб, мали стабільний доступ до державних ресурсів і контрактів без реальної конкуренції. Йдеться про такі структури, як «Нафтогазтрейд-Агро», «Компанія Трейд Ойл», «Газ-Альянс», «Альфа-Газ», «І.Б.К. Девелопмент» та низку інших. Дозволи й контракти оформлювалися через міністерства та державні підприємства, тоді як механізми контролю й санкційні ризики фактично ігнорувалися.

    Окремим елементом цієї системи стало постачання російських енергоресурсів через посередницькі країни. Газ і нафтопродукти заходили через Білорусь, Казахстан, Туреччину, країни Балтії та Об’єднані Арабські Емірати. У супровідній документації змінювалося походження ресурсів, після чого вони реалізовувалися як «альтернативний імпорт». Реальна вартість закупівлі була суттєво нижчою за ту, що зазначалася в українських контрактах, а різниця осідала на рахунках компаній-прокладок і згодом легалізовувалася. Формальне дотримання санкцій замінило реальне припинення торгівлі з Росією.

    Помітною є й роль державного підприємства «Укргазвидобування». У 2024–2025 роках компанія масово отримувала дозволи на викиди та експлуатацію свердловин. Офіційно — в межах чинного законодавства, неофіційно — під впливом третіх осіб, пов’язаних із сім’єю Кацуб. Ці дозволи відкривали можливості для комерційного використання видобутого газу через приватні трейдерські структури. Державні ресурси ставали частиною схем перепродажу, а антимонопольні обмеження обходилися без жодних наслідків.

    Ще одним важливим активом у цій системі є Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат у Харківській області. Підприємство спеціалізується на видобутку піску, глини та каоліну — сировини, що використовується в промисловості та потенційно в оборонному секторі. За наявними даними, фактичний контроль над комбінатом здійснюють структури, пов’язані з Кацубами. У 2023 році дохід підприємства зріс до 150,9 млн грн, що майже вдвічі перевищує показники попереднього року. Це зростання збіглося з відновленням експорту через посередницькі фірми в країнах ЄС і Туреччини. За оцінками, частина продукції могла постачатися і на російський ринок, попри війну.

    Історія Олександра Кацуби лише підкреслює системний характер цих процесів. У 2017 році суд визнав його винним у створенні злочинної організації, розтраті майна в особливо великих розмірах, замаху на таку розтрату та службовому підробленні. Після укладення угоди з прокуратурою він визнав провину, відшкодував 100 мільйонів гривень і отримав вирок у вигляді одного року та п’яти місяців позбавлення волі. Завдяки застосуванню так званого «закону Савченко» він фактично був звільнений у залі суду. Спроби зняти судимість і переглянути вирок у 2023 році були зупинені лише через громадський тиск і юридичну роботу — обвинувальний вирок залишився чинним.

  • У Києві зникли когенераційні установки на 1,1 млрд грн, які мали рятувати місто від блекаутів

    У Києві зникли когенераційні установки на 1,1 млрд грн, які мали рятувати місто від блекаутів

    У 2024 році Київ витратив понад 1,12 мільярда гривень на закупівлю 15 когенераційних установок, які мали забезпечити столицю резервним теплом і електроенергією під час російських атак на енергосистему. Однак у розпал зимових блекаутів у місті фактично працює лише одна така установка, а решта обладнання залишається поза межами реальної енергосистеми.

    Йдеться про тендер, який у 2024 році провело комунальне підприємство «Київтеплоенерго». Переможцем стала словацька компанія, яка зобов’язалася поставити 15 комплектів газопоршневих когенераційних установок загальною потужністю 60,5 МВт. Очікувана вартість контракту склала 1,2 млрд грн, а за умовами договору місто мало сплатити 30% передоплати, решту — після готовності обладнання до відвантаження.

    Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».

    Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.

    Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.

    За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.

    На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.

  • Чому автогаз в Україні стрімко подорожчав і що буде далі

    Чому автогаз в Україні стрімко подорожчав і що буде далі

    На початку 2026 року українські водії зіткнулися з рекордним зростанням цін на автогаз. Лише за кілька тижнів вартість цього виду пального зросла більш ніж на 3,5 гривні за літр і наблизилася до психологічної позначки у 40 грн/л. Станом на 9 січня середня ціна автогазу на АЗС сягнула 37,95 грн за літр, що стало другим найвищим показником щонайменше за останні 14 років.

    У великих мережах вартість скрапленого газу вже практично підійшла до 40 гривень. Зокрема, WOG та ОККО продають автогаз по 39,98–39,99 грн за літр, SOCAR — по 39,41 грн, а KLO — по 39,4 грн. Дешевше пальне пропонують окремі дискаунтери: наприклад, на БРСМ-Нафта автогаз коштує 35,83 грн за літр, на «Укрнафті» — 38,44 грн.

    Головною причиною такого різкого подорожчання експерти називають нові акцизи, які набули чинності з 1 січня 2026 року. Для автогазу ставка зросла зі 173 до 198 євро за 1000 літрів, для бензину — з 271,7 до 300,8 євро, для дизельного пального — з 215,7 до 253,8 євро. За підрахунками аналітика компанії «НафтоРинок» Олександра Сіренка, це означає зростання ціни автогазу приблизно на 1,5 грн за літр, бензину — на 1,8 грн, дизеля — на 2,2 грн.

    Втім, як пояснюють експерти, автогаз відреагував на акцизи швидше й різкіше, ніж інші види пального. Причина — у специфіці ринку. Скраплений газ практично не накопичують у запасах і продають «з коліс», тому нові податки одразу закладаються в гуртову ціну і швидко доходять до заправок. Натомість бензин і дизель частково продавалися з запасів, закуплених ще за старими ставками.

    При цьому експерти запевняють, що дефіциту автогазу в Україні немає. Навіть удари по мосту в Одеській області, через який проходить значна частина імпорту пального, не спричинили перебоїв. За словами учасників ринку, імпортери давно перейшли на довгострокові контракти і альтернативні маршрути, що дозволяє уникати зривів постачання.

    На тлі різкого зростання цін держава фактично не втручається у ситуацію. Експерти вказують на пасивність Антимонопольного комітету та відсутність системної роботи з ринком з боку профільних міністерств.

    Щодо подальших перспектив, оцінки різняться. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що автогаз уже вийшов на новий ціновий рівень і різкого подальшого стрибка не буде, якщо не станеться обвалу гривні. Він прогнозує коливання в межах плюс-мінус 5% від поточної ціни. Водночас Олександр Сіренко допускає, що гуртові ціни можуть ще додати близько 1,5 грн за літр, але водночас не виключає і зниження — за результатами останніх аукціонів, де ціни були нижчими, ніж тиждень тому.

    У підсумку, чи буде пробита позначка в 40 грн за літр, найближчим часом залежатиме передусім від валютного курсу та ситуації на гуртовому ринку пального.

  • Член НКРЕКП Ущаповський накопичив сотні тисяч доларів під час енергетичної кризи

    Член НКРЕКП Ущаповський накопичив сотні тисяч доларів під час енергетичної кризи

    Поки українці стикаються з подорожчанням світла та обмеженнями у постачанні електроенергії, член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Костянтин Ущаповський задекларував майже 837 000 доларів США грошових активів, елітний годинник та дорогий електромобіль.

    У своїй електронній декларації за 2024 рік Ущаповський вказав, що значна частина його статків — грошові заощадження та кошти на рахунках банків. Загальна сума фінансових активів перевищує 837 000 доларів, з яких 535 000 доларів він тримає готівкою, а ще понад 300 000 доларів знаходиться на банківських рахунках в ОТП Банку та ПриватБанку.

    Ці дані підтверджують не лише місцеві медіа, а й англомовні публікації, що узагальнюють декларацію члена регулятора.

    Нерухомість і транспорт: що задекларовано

    Згідно з декларацією, серед нерухомого майна Ущаповського:

    • простора квартира у Києві площею 303,8 кв. м, яку він має у спільній власності з сестрою (придбана у 2008 році);

    • ще одна квартира площею 68,5 кв. м у спільній власності з матір’ю;

    • паркомісце площею 17,3 кв. м.

    Серед цінного рухомого майна чиновник задекларував елітний швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, нові моделі цієї моделі коштують приблизно 40–50 тис. доларів залежно від матеріалу та комплектації.

    Також у декларації зазначено електромобіль Tesla Model X 2020 року випуску, придбаний у рік виробництва за приблизно 2,87 млн гривень, та квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 (2011).

    Дохід на посаді: що вказано в декларації

    Основний офіційний дохід Ущаповського у 2024 році — 3,17 млн гривень заробітної плати від НКРЕКП. Додатково він задекларував близько 158 тис. гривень відсотків за депозитами в ОТП Банку.

    Ці суми виглядають значно меншими порівняно з обсягом грошових активів, що викликає питання щодо джерел формування таких накопичень та механізмів їх акумуляції. Особливо на тлі того, що декларація відноситься до періоду активних викликів для енергосистеми України, коли суспільство стикається з обмеженнями і подорожчаннями тарифів на комунальні послуги.

    Ущаповський — колишній директор «Укренерго» (2014–2015) та чинний член НКРЕКП з 2021 року, який у 2022–2024 роках коментував як регулятор ключові рішення щодо тарифної політики та відновлення енергетичної інфраструктури під час війни.

  • Укргідроенерго уклало мільярдні контракти в обхід Prozorro

    Укргідроенерго уклало мільярдні контракти в обхід Prozorro

    Поки українці вимушені адаптуватися до перебоїв зі світлом і теплом, у державному енергетичному секторі зберігається інша реальність — система закритих закупівель, де мільярдні суми розподіляються без конкуренції та публічного контролю. Йдеться про серію контрактів, укладених у 2024–2025 роках структурами, пов’язаними з ПрАТ «Укргідроенерго», які, за даними журналістських публікацій і громадських джерел, оформлювалися в обхід електронної системи Prozorro.

    Як зазначається у відкритих матеріалах, закупівлі здійснювалися шляхом прямих договорів із використанням пункту 13 постанови Кабінету Міністрів №1178. Цей пункт передбачає можливість спрощених процедур у воєнний час, однак, за оцінками експертів з антикорупційного середовища, у низці випадків він став інструментом приховування кошторисів і усунення конкурентів від участі в торгах.

    Центральним підрядником цієї системи, за даними розслідувань, стало ТОВ «БК “Адамант”». За період 2024–2025 років компанія отримала підряди на суму понад 5,1 млрд гривень. Найбільший із них — договір на 4,36 млрд гривень на будівництво захисних споруд Дніпровської ГЕС — був укладений з одним учасником без конкурсу.

    Окремі аналітики звертають увагу, що одразу після підписання цього контракту «БК “Адамант”» почало публічно шукати працівників через оголошення про набір будівельників, що ставить під сумнів наявність у компанії власних ресурсів і спроможності виконувати роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

    Схожа картина, за наявною інформацією, спостерігалася і на Кременчуцькій ГЕС, де у 2025 році через непублічні договори було витрачено майже пів мільярда гривень. Деталі цих контрактів залишаються закритими, а суспільство не має доступу до кошторисів і переліку фактичних виконавців робіт.

    У публічному просторі ці закупівлі пов’язують із рішеннями, ухваленими в період керівництва Міністерством енергетики та менеджменту «Укргідроенерго». Однак офіційних обвинувальних вироків або рішень судів у цій справі наразі немає. Представники компаній і державних органів поки що не оприлюднили детальних пояснень щодо причин застосування закритих процедур та вибору конкретних підрядників.

    Антикорупційні активісти наголошують, що використання воєнних винятків має бути чітко обмежене критичними потребами, адже мова йде про мільярди гривень державних коштів і безпеку стратегічних об’єктів енергосистеми.