Golovnitemu.com

Позначка: ескалація

  • Шойгу різко заговорив про «самооборону»: у Росії натякнули на відповідь Фінляндії та Балтії

    Шойгу різко заговорив про «самооборону»: у Росії натякнули на відповідь Фінляндії та Балтії

    Секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу виступив із жорсткою заявою щодо Фінляндії та країн Балтії, заявивши про можливе застосування Росією права на «самооборону» на тлі інцидентів із безпілотниками поблизу її території. Його слова пролунали на фоні серії подій, пов’язаних із падінням дронів у прикордонних районах Європейського Союзу та зростанням напруги у регіоні.

    За словами Шойгу, Росія розглядає кілька пояснень появи безпілотників на своїй території: або недоліки власної протиповітряної оборони, або використання повітряного простору третіх країн, зокрема Фінляндії та держав Балтії. У другому випадку, як він стверджує, Москва може апелювати до статті 51 Статуту ООН, яка передбачає право держави на самооборону у разі збройного нападу.

    Ця заява стала продовженням серії подібних звинувачень з боку російських посадовців. Раніше інші представники російського керівництва також припускали, що країни НАТО нібито сприяють прольоту українських безпілотників, називаючи це «прямою участю» у конфлікті . Водночас жодних підтверджень таких тверджень з боку незалежних джерел не оприлюднено.

    Контекстом для заяв стали реальні інциденти у Фінляндії, де протягом березня–квітня 2026 року було зафіксовано кілька випадків падіння безпілотників. Зокрема, на південному сході країни виявляли дрони з вибуховими елементами, які, за попередніми оцінками, могли бути пов’язані з бойовими діями в Україні.

    Фінські правоохоронці та військові провели розслідування і встановили, що частина цих безпілотників, імовірно, збилася з курсу під час атак на російські об’єкти поблизу Санкт-Петербурга. Водночас у Гельсінкі наголошують, що ситуація перебуває під контролем і не становить безпосередньої загрози для населення.

    Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що уряд уважно аналізує всі інциденти і вже посилив заходи безпеки, зокрема підвищив готовність прикордонної служби, армії та поліції . Також країна звернулася до Європейського Союзу із запитом на додаткове фінансування для розвитку систем виявлення і нейтралізації безпілотників.

    Фінська влада підкреслює, що не має доказів навмисного використання її території для атак і не вважає ці інциденти частиною скоординованих дій. У Європейській комісії також заявили, що навіть у випадку з дронами відповідальність за ситуацію лежить на Росії як державі-агресорі, оскільки саме війна створює такі ризики .

    Окремо варто зазначити, що Україна вже реагувала на подібні інциденти, визнаючи, що окремі безпілотники могли відхилятися від курсу, та запевняючи у вжитті заходів для недопущення повторення таких випадків.

    Зростання кількості подібних інцидентів змусило Фінляндію переглянути підходи до безпеки. Країна активно інвестує у системи протидії дронам і розглядає створення нових механізмів раннього попередження, зокрема за аналогією з українською системою оповіщення .

    На цьому тлі заява Шойгу виглядає як спроба розширити трактування подій та перенести відповідальність на країни ЄС і НАТО. Аналітики зазначають, що подібна риторика часто використовується як елемент політичного тиску або інформаційної кампанії.

    Водночас країни Балтії та Фінляндія залишаються послідовними у своїй позиції: вони підтримують Україну, але не беруть безпосередньої участі у бойових діях. Жодних доказів того, що ці держави надають свій повітряний простір для атак, не представлено.

    Ситуація навколо дронів демонструє новий вимір війни — її вихід за межі безпосередньої зони бойових дій. Використання безпілотників створює ризики для сусідніх країн, навіть якщо вони не є сторонами конфлікту. Це, у свою чергу, підвищує рівень напруги у всьому регіоні та змушує європейські держави посилювати оборонні заходи.

    Таким чином, заява Шойгу стала черговим сигналом про зростання напруженості між Росією та країнами Європи. Вона базується на реальних інцидентах із дронами, однак їх інтерпретація залишається предметом політичних суперечок. Попри це, європейські країни продовжують наголошувати: вони не є стороною конфлікту, а головним джерелом ризиків залишається війна, розв’язана Росією проти України.

  • Трамп дав Ірану 24 години: США готуються до силового сценарію на тлі переговорів у Пакистані

    Трамп дав Ірану 24 години: США готуються до силового сценарію на тлі переговорів у Пакистані

    Президент США Дональд Трамп заявив, що результат переговорів із Іраном стане зрозумілим уже протягом 24 годин. Про це він повідомив у телефонному інтерв’ю на тлі дипломатичної місії США в Ісламабаді, де тривають ключові консультації щодо можливого врегулювання конфлікту.

    За словами Трампа, віцепрезидент США Джей Ді Венс прибув до столиці Пакистану для участі у переговорах, які мають визначити подальшу долю двотижневого перемир’я, досягнутого раніше цього тижня. Пакистан у цьому процесі виступає як посередник — країна підтримує відносини як із Вашингтоном, так і з Тегераном, що дозволяє їй виконувати роль переговорного майданчика.

    «Ми дізнаємось приблизно через 24 години. Скоро дізнаємось», — заявив Трамп, коментуючи перспективи домовленостей.

    Водночас президент США дав чіткий сигнал, що Вашингтон готується до можливого зриву дипломатичних зусиль. За його словами, американські військово-морські сили вже перебувають у стані підвищеної готовності.

    «Ми завантажуємо кораблі найкращою зброєю, яка коли-небудь була виготовлена — навіть на вищому рівні, ніж раніше. І якщо ми не домовимось, ми її використаємо, і використаємо дуже ефективно», — наголосив він.

    Йдеться, зокрема, про посилення присутності США в регіоні Перської затоки, де традиційно зосереджені авіаносні ударні групи, крилаті ракети морського базування типу Tomahawk, а також системи протиракетної оборони. За оцінками військових аналітиків, такі заяви можуть свідчити про готовність США до точкових ударів по іранській інфраструктурі у разі ескалації.

    Окремо Трамп висловив скепсис щодо щирості Ірану в питанні ядерної програми. Він зазначив, що іранська сторона демонструє суперечливу позицію: під час перемовин заявляє про готовність відмовитися від ядерної зброї, але публічно наполягає на праві продовжувати збагачення урану.

    «Нам вони кажуть, що позбуваються всієї ядерної зброї. А потім виходять до преси і заявляють: “Ні, ми хочемо збагачувати”. Тож ми це з’ясуємо», — сказав президент США.

    Питання ядерної програми Ірану залишається центральним у переговорах. Західні країни вимагають повного припинення збагачення урану на рівнях, які можуть бути використані для створення ядерної зброї, тоді як Тегеран наполягає на своєму праві розвивати мирну ядерну енергетику.

    Експерти зазначають, що нинішній раунд переговорів може стати вирішальним. На кону — не лише відновлення або провал перемир’я, а й ризик масштабнішого військового конфлікту на Близькому Сході. Загострення ситуації може вплинути на глобальні ринки, зокрема спричинити зростання цін на нафту через потенційні перебої з постачанням із регіону Перської затоки.

    Аналітики також звертають увагу, що участь Пакистану як посередника є нетиповою, однак логічною з огляду на його стратегічні зв’язки з Іраном і водночас партнерство зі США. Це може свідчити про пошук нових форматів дипломатії поза традиційними майданчиками.

    Очікується, що вже найближчої доби стане зрозуміло, чи вдасться сторонам досягти компромісу. У разі провалу переговорів світ може зіткнутися з новою фазою загострення, яка матиме не лише регіональні, а й глобальні наслідки.

  • Ціни на українських АЗС у найближчі 10 днів залишаться стабільними. Джерела

    Ціни на українських АЗС у найближчі 10 днів залишаться стабільними. Джерела

    За інформацією наших джерел із числа власників крупних мереж АЗК, у найближчі 10 днів різких стрибків цін не передбачається, так як “контракти на нафту і паливо дійсні і не змінюватимуться, а робота логістики стабільна”.

    “Підвищення цін на паливо може відбутися у разі більш серйозної ескалації на Близькому Сході, що відіб’ється в першу чергу на азіатському регіоні. Прогноз експертів паливного ринку – ціни на українських АЗС до кінця березня можуть зрости максимум на 2-3 відсотки” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше інформаційне агентство Reuters повідомило про зупинку після атаки дронів на Саудівську Аравію НПЗ Aramco – найбільшого у світі.

  • Україна готується до системного удару по економіці РФ

    Україна готується до системного удару по економіці РФ

    В українській владі обговорюється можливість переходу до нового етапу ескалації у війні з Росією, який передбачає системний тиск на критичну інфраструктуру противника. За інформацією з поінформованих джерел, відповідний план було підготовлено в Службі безпеки України ще близько місяця тому та нещодавно отримав політичну підтримку на найвищому рівні.

    Йдеться про зміну підходу до інфраструктурної складової війни. У фокусі — об’єкти, які мають стратегічне значення для економіки та логістики Росії. На Банковій вважають, що саме такий формат тиску здатен створити для противника довгострокові системні проблеми, а не лише разовий ефект.

    За словами співрозмовників, у попередні періоди удари по енергетичних і промислових об’єктах показали вразливість російської системи протиповітряної оборони. Значна кількість об’єктів не має належного захисту, що, на думку української сторони, відкриває можливість для асиметричної відповіді в умовах затяжної війни.

    В Офісі Президента, за даними джерел, шукають політично та військово прийнятний формат нової ескалації, який дозволив би посилити позиції України без прямого втягування союзників у конфлікт. Ключовим аргументом на користь такого сценарію називають необхідність змусити Росію відчути реальну ціну продовження війни не лише на фронті, а й у тилу.

    Офіційних коментарів з цього приводу наразі немає. Водночас співрозмовники зазначають, що будь-які подальші кроки ухвалюватимуться з урахуванням загальної воєнної ситуації, міжнародного контексту та реакції партнерів України.

  • Кремль не має стимулів зупиняти війну – CNN

    Кремль не має стимулів зупиняти війну – CNN

    Як повідомляє CNN, у Москви немає стимулу зупиняти бойові дії в Україні, попри заклики президента США Дональда Трампа до припинення вогню. Російська армія демонструє прогрес на кількох ділянках фронту та нарощує інтенсивність ударів по цивільній і військовій інфраструктурі.

    За даними видання, лише в один із останніх днів РФ застосувала рекордні 268 керованих авіабомб — значно більше за середній щоденний показник останніх тижнів (приблизно 170–180). Паралельно ворог щоночі завдає ударів безпілотниками й ракетами, перш за все атакуючи об’єкти енергетичної інфраструктури.

    Аналітики відзначають різке зростання кількості дронів у вересні: у середньому було запущено понад 180 дронів на добу, що більш ніж удвічі перевищує показники на початку року. Така інтенсивність робить удари системними і підвищує ризики для населення та критичної інфраструктури.

    Експерти підкреслюють, що росіяни суттєво вдосконалили тактику застосування безпілотників. Як констатує Дара Массікот, Москва перетворила дрони з «слабкого місця» на сферу переваги: їх використовують не лише для розвідки, а й для виявлення та знищення цілей на полі бою та в тилу. Одночасно відбувається модернізація ракет і броньованих систем, що дає російським командирам більше свободи планування й виконання операцій.

    Через ці фактори аналітики роблять висновок: доки Росія фіксує оперативні успіхи і має можливість завдавати масованих ударів, у неї немає стратегічного стимулу погоджуватися на суттєві кроки до припинення вогню. Наслідком стає подальша ескалація ударів по енергетиці, що впливає на побут і безпеку мільйонів українців.

  • Вашингтон погодив співпрацю з Києвом у плануванні ударів по глибинній інфраструктурі РФ

    Вашингтон погодив співпрацю з Києвом у плануванні ударів по глибинній інфраструктурі РФ

    Вашингтон погодився на передачу розвідданих Україні для ударів по глибинній енергетичній інфраструктурі Росії — крок, який може змінити динаміку війни та посилити стратегічний тиск на Кремль. За повідомленням The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців, президент Дональд Трамп дав згоду розвідслужбам і Пентагону співпрацювати з Києвом у плануванні атак на критичні енергетичні об’єкти, а США звернулися до союзників по НАТО з проханням надати подібну підтримку.

    Згідно з отриманою інформацією, розвіддані дозволять українським силам точніше і ефективніше наносити удари по нафтопереробним заводам, трубопроводах, електростанціям та іншим елементам енергетичної інфраструктури, розташованим у глибині території рф. Головна мета — мінімізувати приплив коштів до російського бюджету від торгівлі енергоносіями та знизити здатність Кремля фінансувати воєнні операції.

    Крім обміну розвідданими, у Вашингтоні розглядають можливість постачання Україні високоточних ракет наземного та морського базування — зокрема Tomahawk і Barracuda — із заявленою дальністю близько 800 км. Остаточних рішень про передачу цих систем поки що не ухвалено; американські відомства очікують письмових вказівок Білого дому перед тим, як надати повний обсяг інформації й матеріально-технічної підтримки.

    Експерти наголошують, що поєднання американських розвідданих і потенційно потужнішої зброї може значно підсилити ефективність ударів і завдати відчутної шкоди енергосектору росії. Водночас такий розвиток подій підвищує ризики ескалації та ускладнює дипломатичну ситуацію в регіоні, оскільки удари по інфраструктурі великої економіки мають широкий крос-ефект на ринки енергоносіїв, цивільні мережі та регіональну безпеку.

    Українська сторона, як вказують джерела, отримає дані для планування ударів більш прицільно; це може дозволити зосередити зусилля на об’єктах, що дають найвищий фінансовий ефект для ворога, водночас намагаючись мінімізувати ризики для цивільного населення. Водночас залишаються відкритими питання юридичної оцінки атак по інфраструктурі, можливих побічних наслідків для цивільних об’єктів та політичних наслідків для країн-партнерів, які надаватимуть інформаційну чи матеріальну допомогу.

    Якщо рішення щодо передачі озброєнь буде ухвалене, це може стати новою віхою у військовій підтримці України — від розвитку тактичної допомоги до прямих можливостей для ураження стратегічних джерел фінансування ворога. У будь-якому випадку подальші дії США, НАТО та України слід очікувати з увагою: від ухвал письмових наказів до практичної координації операцій може залежати подальший перебіг конфлікту.

  • Путін погрожує новим масштабним наступом: Трамп відповідає озброєнням України

    Путін погрожує новим масштабним наступом: Трамп відповідає озброєнням України

    Президент Росії Владімір Путін під час телефонної розмови з Дональдом Трампом 3 липня попередив про нову фазу ескалації війни проти України. За інформацією видання Axios, Путін заявив, що протягом найближчих 60 днів планує новий наступ на сході України з метою повного захоплення Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей.

    За словами джерел, знайомих зі змістом розмови, Путін дав чітко зрозуміти, що не відмовився від амбіцій «повернути» окуповані українські території, які Кремль вважає частиною Російської Федерації. Більше того, інтенсивність російських атак на українські міста та села в останні тижні лише підтверджує наміри Кремля діяти рішуче.

    Про масштаби загрози свідчить і коментар Дональда Трампа під час розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном. Американський лідер заявив, що Путін «хоче забрати все», маючи на увазі не лише тимчасово окуповані регіони, а й ширші територіальні апетити Москви.

    На тлі нових загроз президент США вирішив змінити тональність своєї політики щодо України. Як повідомляється, Трамп погодився передати Києву наступальну зброю, у тому числі далекобійну, а також системи ППО Patriot. Оголошення про новий пакет допомоги очікується під час його зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте цього тижня.

    Ключовим елементом нової стратегії стане те, що Європейський Союз покриватиме витрати на американське озброєння, яке передаватиметься Україні. Ідея такої моделі, за даними Axios, була озвучена президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Гаазі 25 червня.

  • Офіс Президента намагається повернути війну в Україні у фокус Заходу на тлі загострення на Близькому Сході

    Офіс Президента намагається повернути війну в Україні у фокус Заходу на тлі загострення на Близькому Сході

    Офіс Президента України готується до наслідків ескалації на Близькому Сході та прагне не допустити зниження міжнародної уваги до російсько-української війни. Про це повідомило джерело в ОП.

    За його словами, Андрій Єрмак наразі веде активні переговори з ключовими партнерами України. Основна мета — збереження теми війни в Україні у фокусі світових ЗМІ та політичного порядку денного, особливо в умовах нової гарячої фази протистояння між Ізраїлем та Іраном.

    «ОП усвідомлює, що війна Ізраїлю проти Ірану може змінити пріоритети західної безпекової політики. Тому зараз триває активна робота над тим, щоб підтримка України не зменшилась ні політично, ні військово», — уточнив співрозмовник.

    Зокрема, обговорюються подальші кроки на «мирному треку» — участь України в переговорах щодо глобальної безпеки та просування української мирної формули. Крім того, ключова увага приділяється новим пакетам військової допомоги для ЗСУ.

    На Банковій розуміють: зниження уваги Заходу може болісно вдарити по обороноздатності України. Тому Єрмак намагається не допустити «ефекту відсування» України на другий план глобальної політики.

  • МВФ прогнозує продовження війни в Україні до середини 2026 року за негативного сценарію

    МВФ прогнозує продовження війни в Україні до середини 2026 року за негативного сценарію

    Міжнародний валютний фонд оприлюднив прогноз, у якому висловив побоювання щодо можливого затягування війни в Україні до середини 2026 року. Це передбачається при негативному сценарії розвитку ситуації, для якої військові дії не вщухаються через подальшу ескалацію конфлікту та досягнення стабільності дипломатичного регулювання.

    За базовим сценарієм, війна завершиться до кінця 2025 року.

    Негативний сценарій «тягне за собою більш тривалий і більш інтенсивний шок для економічної активності, бюджетних потреб і платіжного балансу» України.

    Також фонд у будь-якому разі чекає сповільнення економіки України 2025 року «через дедалі жорсткіший ринок праці, наслідки російських атак на українську енергетичну інфраструктуру та невизначеність щодо війни, що зберігається».

    МВФ підтримує підвищення податків в Україні та посилення політики щодо «мобілізації внутрішніх доходів» через високі ризики інфляції.

  • Герасимов зателефонував до США після атаки «Орєшником» на Україну – NYT

    Герасимов зателефонував до США після атаки «Орєшником» на Україну – NYT

    Шість днів після масованої ракетної атаки на Україну, дієвої російської армії із застосуванням безпілотників «Орєшник», відбувся телефонний дзвінок між начальником Генерального штабу Збройних сил Росії Валерієм Герасимовим і американською стороною. Про це повідомляє The New York Times із посиланням на власні джерела.

    Герасимов за весь час війни вдруге провів розмову з американським колегою. Перший такий дзвінок мав місце в жовтні 2022 року.

    Під час бесіди Герасимов і глава комітету начальників штабів США Браун «обговорили питання глобальної та регіональної безпеки, включно із ситуацією навколо конфлікту в Україні».

    Газета зазначає, що розмова відбулася в період загострення напруженості – як і попередня бесіда Герасимова з Міллі восени 2022 року, коли також були побоювання про застосування Росією ядерної зброї в Україні.

    А телеканал ABC з посиланням на джерело з-поміж американських посадовців, зі свого боку, заявили, що Валерій Герасимов і Чарльз Браун «обговорили, як уникнути прорахунків і ескалації між країнами стосовно України».

    Нагадаємо, після зняття Білим домом заборон на удари «далекобоєм» Росія посилила свою ядерну доктрину.

    Зазначимо, що останній удар по російській території ракетами ATACMS стався 25 листопада.

    А дзвінок Герасимова в Пентагон відбувся через день – 27 листопада. Відтоді нових ударів американськими далекобійними ракетами по Росії поки що не було. Як і анонсованого Путіним удару «Орєшником» по Києву.