Golovnitemu.com

Позначка: Financial Times

  • США розглядають нове розміщення ядерної зброї в Європі — FT

    США розглядають нове розміщення ядерної зброї в Європі — FT

    Сполучені Штати Америки ведуть попередні консультації щодо можливого розширення розміщення ядерної зброї в більшій кількості європейських країн-членів НАТО. Мета обговорень — посилити гарантії безпеки союзників і продемонструвати, що можливе скорочення американської присутності у сфері звичайних озброєнь не означає послаблення «ядерної парасольки» США.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, знайомі з перебігом переговорів.

    За даними видання, американські посадовці висловили готовність розглянути можливість розширення розміщення ядерного потенціалу за межами тих держав, де він уже присутній. Йдеться, зокрема, про потенційне збільшення кількості країн, які можуть приймати на своїй території американські літаки подвійного призначення (Dual-Capable Aircraft, DCA), здатні нести ядерне озброєння.

    Джерела зазначають, що така ініціатива розглядається як сигнал союзникам про незмінність ядерних гарантій США навіть на тлі очікуваного перерозподілу оборонного навантаження всередині НАТО, де європейські держави дедалі більше беруть на себе відповідальність за конвенційну оборону.

    Переговори мають конфіденційний характер і перебувають на ранній стадії. За словами співрозмовників FT, наразі не існує жодних фінальних рішень, і ймовірність практичних змін в угодах про спільне використання ядерної зброї залишається невизначеною.

    Обговорення відбуваються на тлі зростаючих занепокоєнь у частині європейських столиць щодо довгострокової відданості США безпековим зобов’язанням у Європі. Зокрема, джерела пов’язують ці дискусії з побоюваннями щодо можливих змін у зовнішній політиці Вашингтона, включно з потенційним скороченням військової присутності США на континенті.

    За інформацією FT, найбільшу зацікавленість у розширенні ядерного стримування демонструють країни східного флангу НАТО, які розташовані найближче до кордонів Росії. Серед них згадуються Польща та низка держав Балтії, які останніми роками активно виступають за посилення оборонних гарантій Альянсу.

    Окремі співрозмовники видання зазначили, що дискусії ведуться в межах НАТО, і союзники обговорюють різні сценарії можливого посилення ядерного стримування. Водночас інше джерело наголосило, що будь-яке рішення про розширення присутності американської ядерної зброї в Європі не буде ухвалене у короткостроковій перспективі.

    Наразі програма спільного використання ядерної зброї НАТО (nuclear sharing) передбачає розміщення американських ядерних боєзарядів у низці країн Європи. До них належать Бельгія, Німеччина, Італія, Нідерланди та Туреччина, а також Велика Британія в ширшій системі ядерного стримування Альянсу. Ці держави мають літаки подвійного призначення, які можуть бути використані для доставки ядерної зброї у разі відповідного рішення США.

    Важливо, що контроль над ядерною зброєю залишається виключно за Сполученими Штатами. Американські військові відповідають за зберігання, охорону та фізичний контроль над боєзарядами, які розміщені на території союзників. Рішення про їх застосування також ухвалюється виключно Вашингтоном.

    Питання ядерного стримування в Європі активізувалося на тлі геополітичної напруженості та триваючої війни Росії проти України. Додатковим фактором стали дискусії про можливе скорочення американських сил у Європі, про що раніше повідомляли окремі медіа.

    Видання також нагадує, що деякі європейські держави вже публічно висловлювали інтерес до розширення участі у системі ядерного стримування. Зокрема, Польща неодноразово заявляла про прагнення долучитися до механізмів спільного використання ядерної зброї НАТО.

    Окрім цього, у Франції останнім часом активізувалися дискусії щодо європейського виміру ядерного стримування. Президент Еммануель Макрон заявляв про готовність розглянути можливість посилення ролі французького ядерного потенціалу в безпековій архітектурі Європи та потенційного розміщення елементів стримування в країнах-союзниках.

    Аналітики зазначають, що будь-яке розширення ядерної присутності США в Європі потребуватиме складних політичних консультацій у межах НАТО та окремих національних рішень, а також може викликати реакцію з боку Росії, яка традиційно критично ставиться до розширення ядерної інфраструктури Альянсу поблизу своїх кордонів.

  • Путін заявив про «завершення» війни та нові «успіхи» армії РФ

    Путін заявив про «завершення» війни та нові «успіхи» армії РФ

    Російський диктатор Володимир Путін під час пресконференції виступив із новими заявами щодо війни проти України, укотре намагаючись продемонструвати впевненість у позиціях Росії на фронті. Глава Кремля заявив, що російські війська нібито «просуваються щодня», а сама війна, за його словами, «наближається до завершення».

    Путін стверджував, що ситуація на полі бою нібито складається на користь Росії. За його словами, окупаційні війська продовжують наступальні дії практично по всій лінії фронту, а поточна динаміка бойових дій, на його думку, дає підстави говорити про можливе завершення війни у перспективі.

    «Ситуація на полі бою складається таким чином, що це дає нам право говорити, що ситуація наближається до завершення», — заявив російський диктатор.

    При цьому Путін уникнув конкретики щодо можливих термінів завершення бойових дій. Він наголосив, що в умовах війни «неможливо і необачно» називати точні дати або робити детальні прогнози. Попри це, сама риторика Кремля останнім часом дедалі частіше містить заяви про нібито «неминучий результат» війни на користь Росії.

    Водночас заяви Путіна різко контрастують із оцінками міжнародних розвідок, аналітиків та навіть повідомленнями західних ЗМІ про внутрішню ситуацію в Росії. За даними естонської розвідки, російське керівництво опинилося у складнішому становищі, ніж намагається показати публічно. Аналітики вважають, що Кремль дедалі більше стикається з економічними проблемами, виснаженням ресурсів та соціальним напруженням усередині країни.

    Естонська сторона також заявляла, що у Путіна залишається дедалі менше часу для спроб нав’язати Україні власні умови завершення війни, оскільки затяжний конфлікт створює для Росії дедалі більші ризики як у військовому, так і в економічному плані.

    Керівник Офісу президента України Кирило Буданов раніше наголошував, що Росія не змогла реалізувати свої початкові стратегічні цілі, які Кремль ставив на початку повномасштабного вторгнення. За його словами, саме через провал планів щодо швидкого захоплення України російське керівництво змушене постійно змінювати риторику та коригувати свої вимоги.

    Буданов також зазначав, що Кремль поступово «знижує планку» очікувань, намагаючись представити навіть локальні або тимчасові успіхи як стратегічні перемоги.

    Водночас Financial Times повідомляло, що російське військове командування регулярно доповідає Путіну про нібито виснаження українських сил і переконує його, що армія РФ здатна захопити весь Донбас до осені. За інформацією видання, генерали намагаються створити враження, що український фронт нібито перебуває на межі руйнування, а Росія зберігає стратегічну ініціативу.

    Однак інші джерела свідчать про значно складнішу ситуацію для Кремля. Bloomberg раніше писало, що частина високопосадовців у російській владі фактично визнає: війна проти України зайшла у глухий кут. Деякі представники російських еліт, за даними агентства, дедалі більше побоюються наслідків затяжного конфлікту та не бачать для режиму Путіна безпечного сценарію виходу із війни.

    На цьому тлі Росія продовжує зазнавати значних економічних втрат через санкції, зростання військових витрат та дефіцит ресурсів. Усередині країни також фіксується посилення проблем із промисловістю, бюджетом та нестачею кадрів через мобілізацію й втрати на фронті.

    Попри це, Кремль продовжує публічно демонструвати впевненість і просувати наратив про «успішний наступ» та близьке завершення війни, намагаючись підтримувати контроль над внутрішньою інформаційною ситуацією та демонструвати силу як російському суспільству, так і міжнародній аудиторії.

  • Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Компанія Zoom Communications несподівано стала одним із найбільших бенефіціарів буму штучного інтелекту. Інвестиція в американський ШІ-стартап Anthropic, який створив чатбот Claude, уже принесла Zoom близько $1 млрд прибутку, а потенційно ця сума може зрости до $3 млрд. Про це стало відомо після оприлюднення нових фінансових документів компанії та публікацій Bloomberg і Financial Times.

    Ще на початку 2023 року Zoom інвестувала приблизно $97 млн у Anthropic у межах стратегічного партнерства. Тоді компанія шукала шляхи інтеграції генеративного штучного інтелекту у власні сервіси відеозв’язку, корпоративних комунікацій та автоматизації робочих процесів. Перший транш становив близько $51 млн, а згодом компанія додатково вклала ще $46 млн.

    На той момент Anthropic лише набирала обертів після створення колишніми співробітниками OpenAI Даріо Амодеєм і Даніелою Амодей. Однак за два роки стартап перетворився на одного з головних конкурентів OpenAI, а його флагманська модель Claude — на одного з найпотужніших ШІ-асистентів на ринку.

    Станом на травень 2026 року вартість частки Zoom в Anthropic оцінюється приблизно у $1,27 млрд. Таким чином компанія вже отримала паперовий прибуток понад $1 млрд лише завдяки стрімкому зростанню оцінки Anthropic.

    Справжній ажіотаж навколо Anthropic почався після нового інвестиційного раунду, про який раніше повідомляло Financial Times. Компанія веде переговори щодо залучення ще $30 млрд фінансування, а її оцінка може перевищити $900 млрд. Якщо угоду буде завершено, вартість пакета Zoom може зрости майже до $3 млрд, що означатиме збільшення інвестиції майже у 30 разів.

    Аналітики вже називають вкладення Zoom однією з найуспішніших корпоративних інвестицій останніх років у сфері штучного інтелекту. Після публікації квартальної звітності аналітик KeyBanc Джексон Адер заявив, що «вчасна інвестиція у фінансову ракету» стала одним із ключових драйверів росту акцій Zoom останніми тижнями.

    Для самої Zoom ця історія має особливе значення. Після пандемії COVID-19 компанія зіткнулася зі складним періодом: попит на відеоконференції стабілізувався, конкуренція з боку Microsoft Teams та Google Meet посилилася, а інвестори почали вимагати нових напрямів розвитку. Саме тому ставка на генеративний ШІ стала для Zoom не лише технологічним експериментом, а й питанням довгострокового виживання.

    Компанія вже інтегрує моделі Claude у свої сервіси Zoom AI Companion, автоматичні підсумки зустрічей, інструменти для корпоративного аналізу та генерації контенту. На ринку вважають, що Zoom намагається перетворитися з простого сервісу відеодзвінків на повноцінну платформу для бізнес-комунікацій із вбудованим штучним інтелектом.

    Anthropic тим часом продовжує стрімко нарощувати вплив у глобальній ШІ-індустрії. Компанія була заснована у 2021 році групою колишніх працівників OpenAI, які зробили акцент на так званому “безпечному ШІ” — системах із кращим контролем, нижчим ризиком помилок і більш передбачуваною поведінкою моделей.

    Саме Claude став одним із найбільш обговорюваних продуктів 2025–2026 років. Модель активно використовують у програмуванні, роботі з документами, корпоративній автоматизації та створенні автономних ШІ-агентів. У багатьох тестах Claude демонструє результати, які напряму конкурують із GPT-моделями OpenAI.

    Окрему увагу інвесторів привертає й те, хто саме вкладає кошти в Anthropic. Серед головних партнерів компанії — Amazon і Google, які вже інвестували десятки мільярдів доларів у розвиток Claude та хмарної інфраструктури для навчання моделей. Amazon використовує Anthropic як ключового ШІ-партнера для розвитку AWS, тоді як Google інтегрує рішення компанії у власну екосистему.

    Фактично ринок штучного інтелекту перетворюється на нову “золоту лихоманку” Кремнієвої долини. Інвестори дедалі активніше оцінюють не поточний прибуток компаній, а їхню здатність контролювати майбутню інфраструктуру ШІ. Саме тому оцінки Anthropic, OpenAI та інших гравців зростають рекордними темпами.

    Financial Times раніше писала, що потенційний вихід Anthropic, OpenAI та SpaceX на біржу може спровокувати один із найбільших перерозподілів капіталу на Волл-стріт за останні десятиліття. Інституційні інвестори, пенсійні фонди та технологічні корпорації вже зараз намагаються отримати доступ до компаній, які можуть стати домінантами нової епохи штучного інтелекту.

    Для Zoom ця історія стала рідкісним прикладом того, як компанія, яку ще нещодавно вважали “переможцем пандемії, що втратив темп”, раптом опинилася серед головних фінансових вигодонабувачів AI-буму. І якщо оцінка Anthropic справді наблизиться до $900 млрд, інвестиція Zoom може стати одним із найуспішніших корпоративних рішень у сучасній історії технологічного ринку.

  • Іран захлинається нафтою: танкери перетворилися на плавучі сховища через блокаду США

    Іран захлинається нафтою: танкери перетворилися на плавучі сховища через блокаду США

    Іран опинився перед серйозною нафтовою кризою через різке ускладнення експорту нафти після посилення тиску з боку США. Тегеран уже змушений використовувати десятки старих танкерів як плавучі сховища для мільйонів барелів сировини, яку неможливо оперативно продати на світовому ринку. Ситуація стає дедалі напруженішою на тлі фактичної морської блокади, посилення санкцій та загострення геополітичного протистояння між Вашингтоном і Тегераном.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані аналітичної організації United Against Nuclear Iran (UANI), яка відстежує іранський нафтовий експорт та рух танкерів у регіоні Перської затоки.

    За інформацією аналітиків, у водах навколо Ірану наразі перебувають щонайменше 39 танкерів, завантажених нафтою та нафтохімічною продукцією. До початку нової хвилі американського тиску 13 квітня таких суден було приблизно 29. Таким чином лише за кілька тижнів кількість плавучих нафтових сховищ зросла майже на третину.

    Найбільше скупчення суден спостерігається поблизу острова Харг — ключового нафтового термінала Ірану в Перській затоці. Саме через цей вузол традиційно проходила основна частина іранського експорту нафти до Китаю та інших азійських країн.

    Окрім цього, журналісти FT разом із аналітиками UANI зафіксували ще близько 13 потенційних нафтових танкерів біля порту Чабахар в Оманській затоці. Це свідчить про те, що Іран намагається використовувати альтернативні маршрути та логістичні точки, однак і вони вже перевантажені.

    У United States Central Command заявили, що після початку блокади американські сили змусили повернутися до іранських портів 72 судна, а ще чотири танкери були виведені з ладу. Вашингтон офіційно пояснює такі дії необхідністю посилення санкційного режиму та тиску на іранську владу через ядерну програму й регіональну політику Тегерана.

    Аналітична компанія Kpler оцінює, що зараз на танкерах у регіоні Близького Сходу накопичено близько 42 мільйонів барелів іранської нафти. Це приблизно на 65% більше, ніж до загострення ситуації навесні 2026 року.

    Одночасно Іран активно заповнює і наземні резервуари. За даними компанії Kayrros, додатково у сховищах накопичено ще приблизно 10 мільйонів барелів нафти. Таким чином країна намагається підтримувати безперервний видобуток та уникнути консервації свердловин, оскільки зупинка нафтовидобутку може призвести до серйозних технологічних проблем та величезних фінансових втрат.

    Втім, експерти зазначають, що така модель не може працювати довго. Якщо експорт залишатиметься заблокованим, Ірану доведеться або різко скорочувати видобуток, або шукати нові тіньові схеми продажу нафти через посередників та “тіньовий флот”.

    Особливе занепокоєння викликала ситуація біля острова Харг у період із 6 до 14 травня. За даними FT, у цей час там не було зафіксовано завантаження жодного танкера. Це безпрецедентна ситуація для головного нафтового термінала країни.

    Додаткової тривоги додав інцидент із великою нафтовою плямою неподалік термінала, яку зафіксували супутники. Поки офіційної інформації про причини появи плями немає, однак експерти припускають як технічні проблеми через перевантаження інфраструктури, так і можливі інциденти, пов’язані з блокадою.

    Основним покупцем іранської нафти залишається Китай. Однак навіть Пекін дедалі обережніше працює з іранськими постачальниками через ризик вторинних американських санкцій. Частина поставок досі здійснюється через складні схеми перевантаження у відкритому морі та використання танкерів із вимкненими транспондерами.

    На цьому тлі риторика Вашингтона стає дедалі жорсткішою. Президент США Donald Trump заявив, що “час для Ірану спливає”, а у разі відсутності нової угоди Тегеран може отримати “набагато сильніший удар”.

    Аналітики зазначають, що нинішня ситуація є однією з найскладніших для іранського нафтового сектору за останні роки. Попри адаптацію до санкцій після 2018 року, нинішній тиск США вже починає створювати реальні логістичні та фінансові проблеми.

    Водночас це впливає і на глобальний нафтовий ринок. Іран залишається одним із найбільших експортерів нафти у світі, а будь-які перебої з його поставками можуть провокувати стрибки цін, особливо на тлі нестабільності на Близькому Сході та ризиків навколо Ормузької протоки.

    Експерти також попереджають: якщо конфронтація між США та Іраном продовжить загострюватися, Тегеран може вдатися до асиметричних кроків у регіоні, зокрема через союзні угруповання або спроби тиску на міжнародне судноплавство у Перській затоці.

  • «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом у Пекіні заявив, що російський правитель Володимир Путін зрештою може «пошкодувати» про рішення розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. Про це повідомило видання Financial Times з посиланням на джерела, знайомі з оцінкою переговорів американською стороною.

    За даними FT, слова китайського лідера прозвучали під час широких переговорів у Пекіні минулого тижня. Розмова стосувалася війни Росії проти України, міжнародної безпеки та ролі великих держав у глобальній політиці. Окремо співрозмовники обговорювали питання Міжнародного кримінального суду, а Трамп нібито запропонував Китаю, США та Росії координувати позиції щодо МКС, вважаючи, що інтереси трьох країн у цьому питанні збігаються.

    Financial Times наголошує, що оцінка Сі Цзіньпіна щодо війни в Україні стала значно жорсткішою, ніж у попередні роки. Одне із джерел видання, знайоме з перемовинами китайського лідера з колишнім президентом США Джо Байденом, зазначило, що раніше Сі уникав особистих оцінок дій Путіна та не висловлювався настільки прямо про наслідки вторгнення. За словами співрозмовника FT, попередні розмови між Пекіном та Вашингтоном щодо війни були «відвертими та прямими», однак Китай не демонстрував навіть непрямої критики Кремля.

    Поява такої інформації особливо резонансна на тлі нового візиту Путіна до Китаю. Уже 19 травня російський лідер прибув до Пекіна для переговорів із Сі Цзіньпіном — лише через кілька днів після завершення державного візиту Трампа до КНР. За інформацією міжнародних медіа, Москва та Пекін планують обговорити стратегічне партнерство, енергетичні проєкти та подальшу координацію на міжнародній арені.

    Аналітики звертають увагу, що Китай намагається балансувати між підтримкою Росії та прагненням не втратити економічні й дипломатичні зв’язки із Заходом. Від початку повномасштабної війни Пекін офіційно декларує «нейтралітет», однак водночас залишається одним із головних економічних партнерів Москви. Китай активно закуповує російську нафту та газ, а також підтримує торговельні зв’язки, які допомагають Кремлю пом’якшувати наслідки західних санкцій.

    Reuters зазначає, що Путін здійснює вже 25-й візит до Китаю, а нинішня зустріч має символічне значення через 25-річчя договору про дружбу між Москвою та Пекіном. У центрі переговорів може опинитися газопровід «Сила Сибіру-2», який Росія розглядає як ключовий шанс компенсувати втрату європейського енергетичного ринку після вторгнення в Україну.

    Водночас ситуація навколо війни для Кремля стає дедалі складнішою. Financial Times та інші західні медіа звертають увагу, що через чотири роки після початку повномасштабної агресії війна фактично перейшла у виснажливу фазу. Україна активно нарощує використання далекобійних дронів, регулярно атакуючи військові об’єкти та інфраструктуру на території Росії. Саме це, за оцінками деяких співрозмовників FT, могло вплинути на більш песимістичну оцінку ситуації з боку китайського керівництва.

    Останніми тижнями Україна значно посилила удари по російських військових цілях. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що такі атаки є відповіддю на масовані російські обстріли українських міст та мають змусити Москву переглянути власні розрахунки щодо війни. Подібну позицію озвучувала і посол ЄС у Києві Катаріна Матернова, яка вважає, що посилення тиску на російську військову інфраструктуру може вплинути на готовність Кремля до переговорів.

    На цьому тлі дипломатичний процес навколо війни залишається нестабільним. Президент Зеленський 14 травня заявив, що Київ очікує активізації дипломатії та відновлення перемовного процесу. Україна також підтвердила готовність до нових переговорів у тристоронньому форматі. Водночас у Кремлі заявляють, що розраховують на допомогу США у відновленні мирних переговорів. Про це говорив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.

    Попри це, експерти сумніваються, що Китай найближчим часом кардинально змінить свою позицію щодо Росії. Видання The Guardian зазначає, що Пекін продовжує розглядати Москву як важливого стратегічного партнера у протистоянні із Заходом, особливо в умовах глобальної конкуренції зі США. Водночас сам факт того, що Сі Цзіньпін уперше допустив можливість помилки Путіна у війні проти України, уже називають важливим дипломатичним сигналом.

    Офіційно ані Білий дім, ані китайська сторона не підтвердили зміст розмови між Трампом і Сі Цзіньпіном. Посольство Китаю у Вашингтоні не відповіло на запити журналістів, а адміністрація Трампа у своєму офіційному підсумковому повідомленні про саміт у Пекіні взагалі не згадувала тему України чи Путіна.

  • Китай б’є рекорди експорту: постачання до США раптово зросли попри торговельну війну

    Китай б’є рекорди експорту: постачання до США раптово зросли попри торговельну війну

    Експорт Китаю у квітні 2026 року несподівано різко зріс і встановив новий рекорд. На тлі загострення ситуації на Близькому Сході та побоювань щодо стрибка цін на сировину китайські компанії різко наростили постачання за кордон, а відвантаження до США після кількох місяців падіння знову пішли вгору, пише Trading Economics.

    За даними митної статистики КНР, у квітні китайський експорт зріс на 14,1% у річному вимірі та досяг рекордних 359,4 мільярда доларів. Це значно перевищило прогнози аналітиків, які очікували зростання на рівні близько 8%.

    Для порівняння: у березні експорт Китаю збільшився лише на 2,5%, що стало найслабшим показником із жовтня 2025 року.

    Експерти пояснюють різке прискорення активізацією світового попиту на китайські промислові товари та комплектувальні. Після початку війни між США та Іраном компанії у різних країнах почали активно формувати запаси, побоюючись нових перебоїв із логістикою та подорожчання енергоносіїв.

    Особливо помітним стало відновлення постачань до США. У квітні експорт Китаю на американський ринок зріс на 11,3% — до 36,8 мільярда доларів. Це стало різким розворотом після березневого падіння на 26,5%.

    Попри тарифний тиск з боку адміністрації Дональда Трампа, американські компанії продовжують активно закуповувати китайську продукцію, побоюючись подальшого підвищення мит і зростання цін.

    Позитивну динаміку також зафіксували у торгівлі з Європою, країнами Південно-Східної Азії та Японією. Зокрема, постачання до японського ринку зросли на 4%.

    Загалом за перші чотири місяці 2026 року китайський експорт збільшився на 14,5% і сягнув 1,34 трильйона доларів. Водночас постачання до США за цей період усе ще залишаються нижчими на 10,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

    Аналітики зазначають, що нинішнє зростання відбувається на тлі серйозних геополітичних ризиків. Китай залишається надзвичайно залежним від енергетичних поставок із Близького Сходу. Близько половини імпортної нафти та майже третина скрапленого газу надходять саме з цього регіону.

    Особливе занепокоєння у Пекіна викликає ситуація навколо Ормузької протоки, через яку проходить майже половина китайського нафтового імпорту. Будь-яка нова ескалація може суттєво вдарити по китайській економіці та світових ринках.

    Крім того, Китай продовжує втрачати доступ до іранської нафти. Наприкінці 2025 року Пекін імпортував із Ірану до 1,4 мільйона барелів нафти на добу, що становило близько 13% усього нафтового імпорту КНР. Через новий виток конфлікту ці поставки опинилися під загрозою.

    Проблеми виникають і з китайським експортом на Близький Схід. У 2025 році Китай активно нарощував продажі автомобілів до ОАЕ та металопродукції до Саудівської Аравії, однак тепер логістика в регіоні суттєво ускладнилася.

    Попри це, Китай поки що демонструє здатність швидко адаптуватися до глобальної нестабільності та зберігати статус головного експортера світу.

  • Трамп втрачає підтримку: більшість американців розкритикували його економічну політику — FT

    Трамп втрачає підтримку: більшість американців розкритикували його економічну політику — FT

    Більше половини американців незадоволені економічною політикою президента США Дональда Трампа. На тлі інфляції, торговельних воєн та загострення ситуації навколо Ірану рейтинги Білого дому почали помітно просідати, що вже створює серйозні ризики для республіканців перед проміжними виборами до Конгресу.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на результати нового соціологічного опитування.

    Згідно з дослідженням, майже 58% американців заявили, що не схвалюють дії Трампа щодо боротьби з інфляцією та зростанням вартості життя. Ще понад 50% респондентів негативно оцінили політику президента у сфері економіки та зайнятості.

    Особливе невдоволення викликала тарифна політика адміністрації Трампа. Близько 55% опитаних переконані, що нові мита завдали шкоди американській економіці. Лише кожен четвертий американець вважає, що торговельні рішення Білого дому позитивно вплинули на ситуацію в країні.

    Опитування також показало, що саме інфляція та високі ціни залишаються головною проблемою для американських виборців напередодні проміжних виборів, які відбудуться у листопаді. Саме тоді вирішуватиметься питання контролю над Палатою представників і Сенатом США.

    На тлі економічних труднощів додатковий тиск на рейтинги Трампа створює й війна навколо Ірану. У Financial Times зазначають, що зовнішньополітична напруженість та нестабільність на енергетичних ринках лише посилюють занепокоєння американців щодо майбутнього економіки.

    Дослідження провела соціологічна компанія Focaldata. Опитування проводили минулого тижня по всій території США.

    Тим часом проблеми для адміністрації Трампа виникають і в юридичній площині. Раніше американський торговельний суд визнав тимчасове глобальне мито у 10%, запроваджене президентом у лютому, незаконним, хоча скасували його лише частково.

    Експерти вже припускають, що погіршення економічних настроїв може серйозно вдарити по позиціях республіканців під час виборчої кампанії. Особливо з огляду на те, що економіка традиційно залишається головним критерієм оцінки роботи президента для більшості американців.

  • США побили рекорд експорту нафти на тлі глобальної кризи

    США побили рекорд експорту нафти на тлі глобальної кризи

    Експорт нафтопродуктів зі Сполучених Штатів Америки досяг історичного максимуму на тлі глобальної енергетичної перебудови, спричиненої війною в Ірані та порушенням постачання енергоносіїв на ринки Європи й Азії. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані Управління енергетичної інформації США (EIA), які фіксують безпрецедентне зростання зовнішніх поставок американського пального.

    За офіційними даними, минулого тижня США експортували понад 8,2 мільйона барелів нафтопродуктів на добу, включно з бензином, дизельним пальним та авіаційним керосином. Це приблизно на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і є одним із найвищих показників в історії американського енергетичного сектору. Такий різкий стрибок експорту пояснюється зростанням попиту з боку європейських країн, а також держав Азії, які змушені шукати альтернативні джерела постачання після скорочення доступу до частини традиційних ринків через геополітичну нестабільність.

    Ситуація на світовому енергетичному ринку фактично призвела до того, що США закріпили за собою роль одного з ключових постачальників нафти та нафтопродуктів у світі. Вперше з часів Другої світової війни країна стала нетто-експортером сирої нафти та похідних енергоносіїв. Це означає, що американський експорт перевищує імпорт, що є кардинальною зміною у порівнянні з ситуацією ще десять–п’ятнадцять років тому, коли США залежали від імпортної нафти та входили до числа найбільших світових імпортерів енергоносіїв.

    Різке зростання зовнішнього попиту на американське пальне вже принесло суттєві фінансові результати для енергетичних компаній США. За оцінками аналітиків, якщо поточні ціни та обсяги експорту збережуться, нафтогазовий сектор США може отримати до 60 мільярдів доларів додаткових прибутків до кінця року. Основними драйверами цього зростання є як високі міжнародні ціни, так і стабільне виробництво всередині країни, яке дозволяє одночасно задовольняти внутрішній попит і нарощувати експорт.

    Водночас така ситуація має і внутрішні наслідки для американської економіки. Зростання експорту призвело до підвищення цін на пальне всередині країни, що вже відчувають споживачі. Середня ціна бензину в США, за даними Financial Times, сягнула 4,53 долара за галон, що є найвищим рівнем за останні чотири роки. Це створює додатковий інфляційний тиск і потенційні політичні ризики для адміністрації, яка опиняється між необхідністю підтримувати енергетичний експорт і захищати внутрішній ринок від зростання цін.

    У матеріалі також зазначається, що Білий дім поки що не планує вводити обмеження на експорт пального. У Вашингтоні виходять із того, що американський енергетичний сектор сьогодні відіграє критично важливу роль у забезпеченні глобальної стабільності постачань, особливо для Європи, яка значною мірою залежить від альтернативних джерел енергії після зміни геополітичного балансу. Водночас експерти визнають, що у разі подальшого зростання внутрішніх цін політичний тиск може змусити уряд переглянути цю позицію.

    Окреме занепокоєння викликає стан стратегічних запасів нафти у США. Частина аналітиків вказує на те, що високі обсяги експорту можуть призвести до швидшого виснаження резервів, які традиційно використовуються як буфер у разі кризових ситуацій. Старший радник з питань енергетики інвестиційної компанії Carlyle Джефф Каррі наголошує, що реальні ризики для енергетичної безпеки виникають не лише тоді, коли постачання припиняється, а й тоді, коли запаси починають скорочуватися швидше, ніж відновлюються.

    Аналітики підкреслюють, що нинішня ситуація демонструє глибоку трансформацію ролі США у глобальній енергетичній системі. Країна, яка раніше залежала від імпорту нафти, сьогодні стала одним із ключових експортерів, здатних впливати на ціни та баланс попиту в усьому світі. Це також означає, що американська енергетична політика дедалі більше визначає не лише внутрішню економічну стабільність, а й стан глобальних ринків.

    У довгостроковій перспективі експерти очікують, що роль США як енергетичного експортера залишатиметься ключовою, однак попереджають про можливі коливання через політичні рішення, цінову волатильність та зміни попиту на міжнародних ринках. Нинішній рекордний експорт, за їхніми оцінками, є наслідком одночасного збігу геополітичних факторів і високої конкурентоспроможності американської енергетичної галузі, але його стійкість у майбутньому залишатиметься під питанням.

  • “Не так швидко”: FT пише про зростання напруги між Україною та ЄС через реформи і строки вступу

    “Не так швидко”: FT пише про зростання напруги між Україною та ЄС через реформи і строки вступу

    Відносини між Україною та Європейським Союзом останнім часом зазнають напруження через розбіжності у баченні темпів євроінтеграції та оцінки реформ у країні. Про це повідомляє Financial Times, зазначаючи, що наполегливість президента Володимира Зеленського щодо швидкого вступу України до ЄС викликає стриману реакцію з боку європейських партнерів.

    За інформацією видання, у Києві дедалі гостріше сприймають небажання ключових країн Євросоюзу прискорювати процес інтеграції. Це, у свою чергу, призводить до зростання розчарування української сторони. Одночасно у європейських столицях занепокоєні риторикою української влади, яку деякі дипломати вважають більш критичною щодо ЄС, ніж раніше.

    Останніми тижнями Франція та Німеччина запропонували поетапний підхід до інтеграції України, який передбачає поступове надання доступу до окремих механізмів ЄС та певних політичних і економічних переваг. Такий формат, за словами європейських чиновників, дозволив би Україні поступово наближатися до членства, однак повноправне приєднання у такому сценарії може зайняти щонайменше десятиліття.

    Володимир Зеленський публічно відкинув ідею так званого “символічного членства”, наголосивши, що Україна розраховує на повноцінну інтеграцію, а не проміжні формати. За словами українських посадовців, президент дав чіткі вказівки дипломатам не вести переговорів щодо альтернативних варіантів, які не передбачають повного членства. Українська позиція залишається максимальною: Київ наполягає на чітких і конкретних перспективах вступу.

    Під час неформальних зустрічей європейські лідери намагалися скоригувати очікування української сторони. За словами джерел, обізнаних із перебігом переговорів, позиція ЄС полягає в тому, що процес розширення має залишатися заснованим на виконанні критеріїв і не може бути прискорений політичними рішеннями. Водночас сам Зеленський, за даними українських джерел, не має наміру змінювати свою позицію і розраховує, що з часом Євросоюз перегляне підхід і стане більш відкритим до українських аргументів.

    Європейські дипломати визнають, що Україна перебуває під значним тиском через тривалу війну, і розуміють емоційну складову позиції Києва. Водночас вони наголошують, що розширення ЄС — це складний процес, який потребує глибоких реформ, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.

    Саме ці напрямки, за оцінками співрозмовників у ЄС, викликають найбільше занепокоєння. Дипломати зазначають, що темпи реформ в Україні останнім часом сповільнилися, а виконання окремих зобов’язань затримується. Зокрема, йдеться про впровадження законодавства, необхідного для інтеграції до енергетичних та промислових ринків ЄС.

    Окремим пунктом розбіжностей є економічна політика. Брюссель наполягає на необхідності підвищення податкового навантаження як однієї з умов отримання частини фінансової допомоги. Йдеться про значний пакет підтримки, який оцінюється у десятки мільярдів євро. Українська сторона, однак, виступає проти такого кроку, аргументуючи, що підвищення податків може негативно вплинути на бізнес та уповільнити економічне відновлення.

    На цьому тлі Європейський Союз залишається ключовим партнером України, особливо в умовах зменшення активності з боку інших міжнародних союзників. Європейські дипломати прямо вказують, що саме ЄС наразі забезпечує основну підтримку Києву, як фінансову, так і політичну, і очікує відповідних кроків у відповідь.

    У Німеччині також висловлюють стримані оцінки перспектив швидкого вступу України до ЄС. Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що негайне членство наразі неможливе, водночас запропонувавши варіанти поглибленої участі України в європейських інституціях без повного доступу до механізмів ухвалення рішень.

    Загалом ситуація свідчить про складний етап у відносинах між Україною та Євросоюзом. З одного боку, Київ прагне максимально швидкої інтеграції як гарантії безпеки та економічного розвитку, з іншого — ЄС наполягає на поступовості та виконанні чітких критеріїв. Це створює напругу, яка, однак, поки що не ставить під сумнів стратегічне партнерство сторін.

  • Дрони, ШІ і нова тактика: як Іран аналізував війну в Україні перед загостренням

    Дрони, ШІ і нова тактика: як Іран аналізував війну в Україні перед загостренням

    Іран системно аналізував війну Росії проти України, щоб підготувати власну армію до сучасних конфліктів, зокрема протистояння із США та союзниками. Йдеться не лише про загальні спостереження, а про глибоке вивчення тактики, технологій і організації бойових дій, що вже вплинуло на трансформацію іранських збройних сил. Про це свідчить масштабне дослідження Financial Times, яке проаналізувало понад 300 публікацій у спеціалізованих іранських військових виданнях.

    За даними аналізу, іранські військові теоретики та командири протягом останніх п’яти років уважно стежили за розвитком війни в Україні, розглядаючи її як один із ключових прикладів сучасного конфлікту. Особливу увагу приділяли застосуванню безпілотників, штучного інтелекту, кібероперацій та нових методів ведення бою.

    У центрі цих досліджень — ідея асиметричної війни, де слабша сторона може ефективно протистояти сильнішому противнику за рахунок технологій і гнучкої тактики. Саме цей аспект, за оцінками аналітиків, найбільше зацікавив іранське військове керівництво.

    Однією з ключових фігур у цьому процесі став керівник іранського військового училища Хоссейн Дадванд. У своїх наукових та аналітичних статтях він детально розглядав український досвід, зокрема стійкість оборонної промисловості, швидке масштабування виробництва дронів та використання 3D-принтерів для створення дешевих безпілотників. Ці підходи він пропонував інтегрувати в іранську військову систему.

    Згідно з матеріалами, опублікованими в іранських оборонних журналах, Дадванд закликав до масштабних інвестицій у безпілотні технології, створення мобільних бойових підрозділів і модернізації системи підготовки військових. Окремий акцент робився на впровадженні штучного інтелекту у військову сферу — як у процеси ухвалення рішень, так і в системи озброєння.

    Згодом ці рекомендації частково були реалізовані. Сам Дадванд у публічних коментарях підтверджував, що Іран переглянув навчальні програми, підручники та підходи до підготовки військ, врахувавши досвід війни в Україні. Він наголошував, що одним із ключових уроків стало масове використання дешевих дронів і інтеграція цифрових технологій у бойові операції.

    Аналітики Financial Times підкреслюють, що іранські військові не лише вивчали дії України, а й аналізували тактику Росії. Зокрема, увага приділялася тому, як українські сили змогли адаптуватися до умов війни проти значно сильнішого противника, використовуючи безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та кіберінструменти.

    У ширшому контексті це вписується в глобальну трансформацію військових конфліктів. Як показують сучасні війни, зокрема і конфлікт навколо Ірану, дешеві технології — такі як дрони — можуть суттєво змінювати баланс сил. Наприклад, масоване використання безпілотників у різних регіонах вже створює виклики для традиційних систем ППО, які часто є значно дорожчими.

    Водночас у проаналізованих матеріалах іранських авторів містяться й критичні оцінки власної армії. Високопоставлені командири, зокрема Кіумарас Хейдарі та Абдолалі Пуршасб, визнавали, що Іран недостатньо готовий до нових типів загроз. Вони наголошували на необхідності реформування військової освіти, залучення фахівців і оновлення оборонних закупівель із фокусом на новітні технології — дрони, лазерні системи та космічні платформи.

    Окремий блок досліджень стосується стратегічних сценаріїв майбутніх конфліктів. Зокрема, іранські військові аналізували можливість блокування Ормузької протоки — одного з ключових енергетичних маршрутів світу — шляхом мінування акваторії або захоплення суден. Такі сценарії розглядаються як частина асиметричної відповіді на військовий тиск із боку США та союзників.

    Контекстом цих досліджень стала ескалація конфлікту між Іраном і Заходом у 2026 році. Після ударів США та Ізраїлю по іранських об’єктах Тегеран відповів серією атак із використанням ракет і дронів, а також спробами блокувати стратегічні морські маршрути.

    У цьому протистоянні технологічний фактор відіграє ключову роль. Сучасні війни дедалі більше залежать від штучного інтелекту, автоматизації та швидкого аналізу даних. Деякі аналітики навіть називають конфлікт навколо Ірану «першою війною ШІ», де цифрові системи значно прискорюють ухвалення рішень і ведення бойових дій.

    Водночас досвід України став важливим не лише для Ірану, а й для інших країн. Українська армія за роки війни перетворилася на одного з лідерів у сфері використання дронів і недорогих технологій, які дозволяють ефективно протистояти більш потужним арміям. Цей досвід зараз активно вивчається і впроваджується в різних частинах світу.

    Таким чином, розслідування Financial Times демонструє, що війна в Україні стала глобальним каталізатором змін у військовій сфері. Для Ірану вона стала джерелом практичних уроків, які вже впливають на підготовку військ, розвиток технологій і формування нової військової доктрини. І це свідчить про ширший тренд: сучасні конфлікти дедалі більше визначаються не кількістю техніки чи військ, а здатністю швидко адаптуватися до нових технологічних реалій.