Golovnitemu.com

Позначка: фінансова допомога

  • ЄС заморозив частину допомоги Україні

    ЄС заморозив частину допомоги Україні

    Європейський Союз вирішив утримати 1,5 мільярда євро з фонду допомоги Україні, пояснивши це невиконанням кількох ключових умов, пов’язаних із реформами, верховенством права та боротьбою з корупцією. Про це пише The New York Times, посилаючись на офіційні джерела в Єврокомісії.

    Ідеться про частину з 4,5 мільярда євро в межах ширшого пакету допомоги на суму 50 мільярдів євро, який ЄС пообіцяв Україні на трирічний період. Утримані кошти не можуть бути використані на військові цілі і прив’язані до виконання «контрольних показників» належного врядування. Втім, остаточне рішення ще не ухвалено — гроші можуть бути розблоковані, якщо Україна продемонструє прогрес.

    Україна подала заявку на виділення чергового траншу в червні, хоча, за словами представника Єврокомісії Гійома Мерсьє, не виконала три з 16 обов’язкових пунктів. Серед невиконаних — відсутність призначення суддів до Вищого антикорупційного суду, небажання уряду призначити обраного комісією керівника підрозділу з боротьби з фінзлочинами Бюро економічної безпеки, а також загострення конфліктів між Офісом президента і незалежними антикорупційними органами.

    The New York Times зазначає, що в західних урядах усе більше зростає невдоволення внутрішньою політикою Банкової. Один з експертів, Джеймс Вассерстром, заявив: «Сяйво, безумовно, тьмяніє. У спільноті донорів панує невдоволення Зеленським».

    Навіть новообраний прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, за даними джерел, звертався до Зеленського з зауваженнями щодо впливу на антикорупційні відомства.

    Відмова уряду Зеленського призначити Олександра Цивінського, обраного керівником ключового підрозділу в Бюро економічної безпеки, може поставити під загрозу й програму Міжнародного валютного фонду обсягом 15,6 млрд доларів. Заповнення цієї посади до четверга є формальною умовою продовження траншів.

    Зеленський наразі веде перемовини з лідерами ЄС та США, закликаючи підтримати підвищення зарплат українським військовим, що, за його словами, критично необхідно для мотивації новобранців і підтримки боєздатності ЗСУ. У перемовинах беруть участь Урсула фон дер Ляєн, Марк Рютте, Еммануель Макрон, Кір Стармер, а також американські представники.

    Попри мовчання Банкової щодо рішення ЄС, ситуація засвідчує зростання недовіри з боку західних партнерів до внутрішньої антикорупційної політики України.

  • ЄС планує створити фонд на 100 мільярдів євро для підтримки України

    ЄС планує створити фонд на 100 мільярдів євро для підтримки України

    Європейський Союз розглядає можливість створення спеціального фонду обсягом 100 мільярдів євро для довгострокової фінансової підтримки України. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела в інституціях ЄС.

    Новий фонд планують включити до семирічного бюджету Євросоюзу. Його презентація очікується вже в липні 2025 року, а старт фінансування передбачається на 2028 рік. За попередніми даними, кошти будуть надаватися як у вигляді грантів, так і у формі пільгових кредитів. Вони будуть прив’язані до реалізації реформ, необхідних для подальшої євроінтеграції України.

    Ця ініціатива набирає актуальності на тлі невизначеності в питанні американської допомоги. Як відомо, нова адміністрація Дональда Трампа минулого тижня тимчасово призупинила надання військової підтримки Україні.

    Єврокомісар Валдіс Домбровскіс заявив, що Брюссель вивчає всі можливі джерела наповнення фонду, включно з надходженнями з бюджету ЄС та потенційним використанням прибутків від заморожених російських активів.

    Цей крок покликаний зміцнити роль Європейського Союзу як ключового донора та стратегічного партнера України в умовах тривалої війни та процесу наближення до членства в ЄС.

  • У Німеччині виявили «зникнення» майже мільярда євро допомоги Україні

    У Німеччині виявили «зникнення» майже мільярда євро допомоги Україні

    У бюджеті Німеччини на 2025 рік, затвердженому урядом, на підтримку України передбачено 8,3 млрд євро. Це майже на мільярд євро менше, ніж публічно обіцяв міністр оборони Борис Пісторіус раніше цього року, повідомляє німецьке видання Bild.

    24 червня уряд офіційно затвердив проєкт бюджету, у якому на допомогу “державам, що зазнали збройної агресії” (переважно Україні) передбачено 8,3 млрд євро. При цьому речник Міноборони наголосив, що уряд підтримує Україну на обіцяні близько 9 млрд євро у 2025 році, і факт меншої суми в бюджетному законопроєкті нічого не змінює.

    Проте у міністерстві оборони уточнили, що 1,9 млрд євро вже включені у загальну суму 8,3 млрд євро. Це викликало розбіжності з попередніми заявами відомства, які свідчили, що додаткові кошти мають бути додані, а не враховані у загальній сумі.

    Такий крок викликав питання щодо прозорості фінансування та реальної підтримки України з боку Німеччини. Сума допомоги, яка “загубилася” або була врахована раніше, наразі залишається предметом дискусій серед експертів та в медіа.

  • Канада надає Україні нову військову допомогу на 2 мільярди канадських доларів

    Канада надає Україні нову військову допомогу на 2 мільярди канадських доларів

    Канада надасть Україні новий пакет військової допомоги на суму понад 2 мільярди канадських доларів (приблизно 1,5 млрд доларів США). Про це заявив прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на полях саміту G7.

    За словами Карні, нова допомога передбачає постачання безпілотників, вертольотів та боєприпасів, що стане суттєвим посиленням обороноздатності України.

    «Ми надаємо Україні додаткову військову допомогу: безпілотники, вертольоти та боєприпаси. Йдеться про більш ніж два мільярди доларів прямої військової допомоги Києву», — сказав прем’єр.

    Окрім військової підтримки, Канада оголосила про розширення санкцій проти Росії. Обмеження запроваджено щодо низки фізичних осіб і понад 40 організацій, що, за словами Карні, «допомагають Кремлю обходити міжнародні обмеження».

    Також введено санкції проти понад 200 суден так званого “тіньового флоту” РФ, який використовується для перевезення російської нафти в обхід санкцій.

    Крім допомоги у вигляді озброєнь, Україна отримає від Канади позикові кошти у розмірі 2 млрд канадських доларів. Як уточнив Карні, ця сума покриватиметься відсотками із заморожених російських активів, що перебувають у західних юрисдикціях.

    На тлі міжнародних дискусій щодо війни в Україні, президент США Дональд Трамп достроково покинув саміт G7 у Канаді. За даними CNN, це пов’язано з загостренням ситуації на Близькому Сході.

    Перед від’їздом Трамп встиг підписати торговельну угоду з Великою Британією. У розмові з журналістами американський лідер пояснив, що «потрібно повернутися до Вашингтона якомога швидше».

  • 2,5 млрд для України: Лондон вимагає від Абрамовича виконати обіцянку

    2,5 млрд для України: Лондон вимагає від Абрамовича виконати обіцянку

    Уряд Великої Британії готовий подати до суду на колишнього власника футбольного клубу “Челсі” Романа Абрамовича, щоб домогтися передачі коштів від продажу клубу на гуманітарні цілі в Україні. Йдеться про 2,5 мільярда фунтів стерлінгів, заморожених після того, як бізнесмен потрапив під санкції через повномасштабну війну Росії проти України.

    Абрамович продав “Челсі” у 2022 році, однак виручені кошти досі залишаються заблокованими на британському рахунку. Причина — санкційні обмеження проти російського олігарха, який, за словами західних урядів, має тісні зв’язки з Кремлем.

    Хоча сам Абрамович заявив, що гроші мають піти на допомогу “всім жертвам війни в Україні”, британська влада наполягає на спрямуванні всієї суми винятково на гуманітарні потреби українців.

    У спільній заяві канцлерки казначейства Рейчел Рівз і міністра закордонних справ Девіда Леммі наголошується:

    “Двері для переговорів лишаються відчиненими, але ми готові добиватися цього в судовому порядку, якщо буде потрібно. Ми хочемо забезпечити, щоб люди, які страждають в Україні, змогли скористатися цими коштами якомога швидше”.

    Юридичне протистояння може стати прецедентом у справах про використання заморожених російських активів на користь постраждалих від агресії. Тим часом питання залишається відкритим: чи зможе Британія через суд змусити олігарха виконати свої зобов’язання перед Україною — і чи не стане ця сума черговим заручником політичних торгів?

  • Адміністрація Трампа погрожує згорнути допомогу Україні

    Адміністрація Трампа погрожує згорнути допомогу Україні

    Адміністрація Дональда Трампа, яка готує основу для можливої нової зовнішньополітичної доктрини, висунула жорсткий ультиматум Офісу Президента України. Як повідомило наше джерело в ОП, США вимагають погодження формату тимчасового перемир’я вже цього тижня, інакше буде згорнуто частину діючих програм підтримки України, а Вашингтон остаточно вийде з процесу врегулювання конфлікту.

    Ключовий сигнал у відповідь на позицію Києва — демонстративна відмова державного секретаря США Марко Рубіо їхати на переговори в Лондон, що мають відбутись 23 квітня. Цей жест, як пояснив співрозмовник, був навмисно зроблений, аби підкреслити розчарування Вашингтона затяжними перемовинами, які, за оцінкою американської сторони, «не дають жодного результату через деструктивну позицію Великої Британії».

    За словами джерела, у Білому домі очікували, що Київ погодиться на базові пункти тимчасового перемир’я, зокрема на де-факто замороження лінії фронту. Але після заяви Володимира Зеленського про те, що Україна не визнає російський контроль над Кримом і не готова поступатися жодними територіями, в адміністрації Трампа вирішили змінити тактику тиску.

    Це не перший сигнал із боку США. Раніше журналісти The Telegraph повідомляли про план із семи пунктів, який передбачає виведення військ РФ із частини Херсонської області, контроль США над Запорізькою АЕС, а також відкритий доступ американських компаній до українських ресурсів. Проте каменем спотикання залишається саме Крим.

    У Вашингтоні дедалі частіше лунають думки про те, що Європа має брати на себе більшу частину відповідальності за безпековий контур у регіоні, тоді як США можуть сконцентруватися на інших глобальних викликах. Ігнорування переговорів у Лондоні — ще один натяк Києву, що терпіння Вашингтона добігає кінця.

    Як зазначає джерело, доля мирного процесу та масштаб американської підтримки можуть залежати від наступних 72 годин.

  • Зеленський відмовився підписати меморандум про співпрацю зі США щодо рідкоземельних металів

    Зеленський відмовився підписати меморандум про співпрацю зі США щодо рідкоземельних металів

    Під час Мюнхенської конференції з безпеки президент України Володимир Зеленський несподівано відмовився підписати меморандум про співпрацю зі США щодо видобутку рідкоземельних металів. Про це включився політичний учасник The Washington Post Джош Рогін у соцмережі X, посилаючись на американських конгресменів, які взяли участь у зустрічі.

    Згідно з пропозицією, Вашингтон отримав би 50% від усіх майбутніх запасів мінералів в Україні, але без жодних гарантій безпеки для Києва.

    «Зеленський чемно відмовився підписувати це», – написав він у своїй колонці.

    За даними джерел, США хотіли отримати доступ до стратегічних ресурсів України, які є важливими для розвитку технологій, зокрема у сфері електроніки, оборони та альтернативної енергетики.

    Однак, офіційний Київ наполягає на тому, що такі домовленості мають супроводжуватися чіткими гарантіями безпеки для України.

    «Наші команди продовжуватимуть працювати над документом. Ми готові якомога швидше рухатися до справжнього та гарантованого миру. Ми глибоко цінуємо рішучість президента Трампа, який може допомогти зупинити війну та забезпечити правосуддя та гарантії безпеки для України», – заявив Зеленський після переговорів.

    Питання рідкісноземельних металів також обговорювалося під час зустрічі Зеленського з віцепрезидентом США Джеєм Ді Венсом. Однак домовленостей досягти не вдалося.

    Київ наполягає, що доступ до українських природних ресурсів має бути частиною ширшого пакету стратегічного партнерства, що включає:

    • Безпекові гарантії з боку США
    • Подальшу військову допомогу
    • Захист економічних інтересів України

    Чому ця угода важлива для США?

    Рідкісноземельні метали є критично важливими для високотехнологічної промисловості США. На сьогодні Китай контролює близько 70% світового ринку цих ресурсів, і Вашингтон прагне зменшити залежність від Пекіна.

    Україна ж володіє значними запасами рідкісноземельних металів, що може зробити її ключовим гравцем у цій сфері.

    Нагадаємо, раніше Зеленський заявляв, що Україна готова до спільного видобутку корисних копалин із західними партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами. Глава держави наголосив, що доступ до українських родовищ мають отримати ті країни, які підтримують Україну у війні з Росією.

  • Україна отримала 41,7 мільярда доларів прямої бюджетної підтримки від міжнародних партнерів у 2024 році

    Україна отримала 41,7 мільярда доларів прямої бюджетної підтримки від міжнародних партнерів у 2024 році

    У 2024 році Україна отримала рекордну суму прямої бюджетної підтримки від міжнародних партнерів – 41,7 мільярда доларів. Ця допомога надходила без урахування військової підтримки. Інформація оприлюднив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев.

    Зазначимо, що це можна порівняти з усією дохідною частиною українського бюджету на 2024 рік (47 млрд дол.) і становить трохи менше половини від видаткової (89 млрд дол.).

    Дві третини зовнішнього фінансування – пільгові кредити, решта – гранти (переважно від США).

    При цьому партнери 2024 року видали Україні на 700 мільйонів менше, ніж роком раніше.

    Загалом же з початку війни Україні виділили 115 мільярдів доларів фінансової (не військової) підтримки.

    Найбільше грошей на бюджетні потреби дав Євросоюз, за ним ідуть американці. На них обох сукупно припадає дві третини всієї фінансової допомоги. При цьому Велика Британія, яка активно підтримує Україну, дала менше трьох відсотків фінансової допомоги.

    – ЄС – 44,79 (38,9% усього фінансування)
    – США – 31,24 (27,1%)
    – МВФ – 12,45 (10,8%)
    – Японія – 8,53 (7,4%)
    – Канада – 5,41 (4,7%)
    – Світовий банк – 5,29 (4,6%)
    – Велика Британія – 3,03 (2,6%)
    – Німеччина – 1,69 (1,5%)
    – Інші партнери – 2,77 (2,4%)

  • Через шахрайську “допомогу” тернополянка втратила 34 тисячі гривень

    Через шахрайську “допомогу” тернополянка втратила 34 тисячі гривень

    38-річна мешканка Тернополя стала жертвою шахраїв, які представилися банківськими працівниками та обіцяли оформити фінансову допомогу через онлайн-сервіси. У результаті жінка втратила 34 тисячі гривень.

    Про це повідомляє ГУ Нацполіції у Тернопільській області.

    Потерпіла погодилася на пропозицію та, слідуючи інструкціям, повідомила код, що надійшов на її телефон. Невдовзі після цього з її банківської картки були зняті 34 тисячі гривень.

    Поліція розпочала кримінальне провадження за фактом шахрайства. Злочин кваліфіковано за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Правоохоронці продовжують працювати над встановленням особи шахрая.

    Нагадаємо, у Центрі протидії дезінформації при РНБО повідомили про шахрайську схему, яка поширюється через фейкові листи про борги перед компанією “Нова пошта”.

  • США виділять Україні $15 мільярдів з майбутніх доходів від заморожених російських активів

    США виділять Україні $15 мільярдів з майбутніх доходів від заморожених російських активів

    Україна отримає від Сполучених Штатів Америки $15 мільярдів, забезпечених майбутніми доходами від заморожених російських активів. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму Telegram-каналі.

    “Відповідну угоду підписали український Мінфін і Світовий банк. Це будуть кошти у межах проєкту PEACE in Ukraine та частина внеску США на суму 20 млрд доларів за ініціативою G7, які спрямуємо на соціальні та гуманітарні видатки”, – зазначив Шмигаль.

    Прем‘єр-міністр також подякував Сполученим Штатам і Світовому банку за реалізацію та підтримку ініціативи, яка змушує Росію платити за агресію проти України.

    23 грудня до державного бюджету України надійшов сьомий транш обсягом близько 1,1 мільярда доларів від МВФ у рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (EFF).

    Член ради Національного банку України Василь Фурман повідомляв, що Україна отримає близько $38 млрд зовнішньої міжнародної фінансової допомоги у 2025 році.

    27 грудня до держбюджету України надійшов транш обсягом 485 млн доларів за проєктом Світового банку “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine).