Позначка: гроші

  • Камалія зізналася, скільки платить за життя у маєтку за 15 мільйонів

    Камалія зізналася, скільки платить за життя у маєтку за 15 мільйонів

    Українська співачка Камалія поділилася подробицями свого фінансового життя, зокрема витратами на утримання розкішного маєтку, який вона свого часу побудувала разом із колишнім чоловіком, пакистанським мільйонером Мохаммадом Захуром.

    Артистка понад 20 років перебувала у шлюбі з бізнесменом, і за цей час подружжя збудувало заміський будинок вартістю близько 15 мільйонів доларів. Маєток вирізняється масштабами та рівнем комфорту, що, відповідно, відображається і на витратах на його утримання.

    В одному з інтерв’ю Камалія зазначила, що добре орієнтується у сучасних цінах та вартості послуг в Україні, незважаючи на свій статус і рівень доходів.

    За її словами, щомісячні витрати на комунальні послуги становлять щонайменше 60 тисяч гривень, що еквівалентно кільком середнім зарплатам у Києві. Окремо співачка витрачає близько тисячі доларів щомісяця на догляд за собою.

    Також Камалія зізналася, що її найдорожча покупка в житті обійшлася у 11 мільйонів доларів, однак не уточнила, що саме вона придбала за таку суму.

    Таким чином, навіть після змін у особистому житті співачка продовжує вести розкішний спосіб життя, який передбачає значні витрати як на утримання нерухомості, так і на щоденні потреби.

  • Мер Києва Кличко задекларував понад 16 млн грн доходів за рік

    Мер Києва Кличко задекларував понад 16 млн грн доходів за рік

    Мер Києва Віталій Кличко задекларував 16,82 мільйона гривень доходів за 2025 рік. Відповідні дані містяться в його електронній декларації про майно та доходи.

    Згідно з документом, основну частину доходу склали роялті — 12,74 мільйона гривень. Заробітна плата міського голови становила 1,44 мільйона гривень. Також Кличко задекларував 892 тисячі гривень доходу від відчуження рухомого майна та 1,74 мільйона гривень у вигляді подарунків у негрошовій формі від брата Володимира Кличка.

    У декларації зазначено і значні суми коштів. На банківських рахунках мер зберігає 1,1 мільйона гривень, 192,24 тисячі доларів і 153,25 тисячі євро. Готівкою він задекларував 203,4 тисячі гривень, 54,2 тисячі доларів і 38 тисяч євро. Крім того, у декларації вказано позичені брату кошти — 53,6 тисячі доларів і 2,2 мільйона євро.

    Серед нерухомості Кличко володіє квартирою у Києві площею 251,8 квадратного метра, а також будинком відпочинку у Лютежі Київської області площею 785,5 квадратного метра. Земельною ділянкою площею 2,5 тисячі квадратних метрів у цьому ж населеному пункті він користується. Також мер зареєстрований у квартирі свого брата в Києві.

    У декларації зазначено і транспортні засоби. Кличко є власником мотоцикла Fine Custom Puncher 2009 року та причепа Ironhorse Widebody 2013 року. Крім того, він безоплатно користується трьома автомобілями Toyota Sequoia різних років випуску, які орендує його брат.

    Окремо задекларовано предмети розкоші, зокрема антикварний камінний годинник, сім наручних годинників від відомих брендів, рояль Yamaha та два карабіни.

    Також Кличко разом із братом володіє кількома товарними знаками, зокрема «КличкО», KLICHKO та KLITSCHKO, а також має корпоративні права у двох благодійних фондах.

  • Пенсії з 1 квітня перерахують не всім: хто отримає підвищення

    Пенсії з 1 квітня перерахують не всім: хто отримає підвищення

    В Україні триває індексація пенсій, яка стартувала з 1 березня, а вже з 1 квітня Пенсійний фонд проводить традиційний автоматичний перерахунок виплат для працюючих пенсіонерів. Однак, як пояснюють юристи, у деяких випадках громадянам варто не чекати автоматичного підвищення, а звертатися самостійно.

    За словами адвоката Івана Хомича, механізм перерахунку досить простий: Пенсійний фонд переглядає коефіцієнт страхового стажу. Саме додатковий стаж найчастіше стає підставою для зростання виплат.

    Перерахунок проводиться у двох випадках. Перший — якщо після призначення пенсії людина відпрацювала щонайменше 24 місяці. Другий — якщо з моменту останнього перерахунку минуло два роки, навіть якщо додатковий стаж менший.

    У більшості випадків перерахунок здійснюється автоматично, без подання заяви. У Пенсійному фонді вже є всі необхідні дані щодо стажу та заробітної плати.

    Втім, є важливий нюанс. Як зазначає експерт, на практиці фонд не завжди враховує заробітну плату за останні роки роботи. Найчастіше пенсія зростає лише за рахунок додаткового стажу.

    Саме тому після перерахунку варто перевірити документи — зокрема розпорядження Пенсійного фонду — і переконатися, що враховано всі показники, які могли б збільшити виплати.

    Окремо юрист звертає увагу на ситуації, коли вигідніше подати заяву самостійно. Наприклад, якщо право на перерахунок виникло раніше, ніж відбудеться автоматичне підвищення. У такому разі пенсіонер може кілька місяців отримувати старий розмір виплат.

    Зокрема, якщо пенсію призначили у 2024 році, право на перерахунок може з’явитися у 2026-му, але автоматично його проведуть лише з 2027 року. У такому випадку звернення до Пенсійного фонду дозволить отримати підвищення раніше.

    Розмір збільшення пенсії залежить від індивідуальних показників — страхового стажу та, у деяких випадках, заробітної плати. Точний відсоток підвищення визначити заздалегідь неможливо.

    Водночас перерахунок не стосується частини пенсіонерів. Йдеться про тих, у кого ще не минуло два роки після призначення пенсії, а також про отримувачів спеціальних пенсій — військових, суддів, прокурорів та інших категорій.

    Юристи радять у разі сумнівів звертатися до фахівців або безпосередньо до Пенсійного фонду, адже неправильні розрахунки можуть призвести до втрати частини виплат.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що народний депутат Михайло Новіков задекларував пенсію понад 1,4 млн гривень на рік, що значно перевищує середні виплати в Україні та пов’язано з особливими умовами нарахування для окремих категорій.

  • Затримання в Дубаї може розкрити схему на 700 млн: що відомо про справу Гмиріна

    Затримання в Дубаї може розкрити схему на 700 млн: що відомо про справу Гмиріна

    Затримання у Дубаї Володимира Колота — зятя та бізнес-партнера ексрадника Фонду держмайна Андрія Гмиріна — може стати ключовим моментом у справі про масштабне виведення коштів із державних підприємств.

    Йдеться про схему, яку розслідує НАБУ і яка, за даними слідства та журналістських матеріалів, могла завдати державі збитків на понад 700 мільйонів гривень. У центрі — операції навколо Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії.

    За версією слідства, продукцію цих підприємств продавали за заниженими цінами підконтрольним компаніям. Далі вона реалізовувалася вже за ринковою вартістю, а різниця осідала за кордоном. Однією з ключових структур у цій схемі називають «Агро Газ Трейдінг», співзасновником якої був саме Колот.

    Його затримання в ОАЕ повернуло цю справу в активну публічну площину. Народний депутат Олексій Гончаренко підтвердив, що Колот є родичем і партнером Гмиріна — фігури, яку в медіа неодноразово називали одним із неформальних кураторів державних активів у попередні роки.

    Попри доволі скромну офіційну біографію, реальний вплив Гмиріна, за даними розслідувачів, був значно ширшим. Йому приписують роль «тіньового координатора» процесів у Фонді держмайна, зокрема розстановку лояльних менеджерів на підприємствах, які могли бути задіяні в схемах.

    Про масштаби можливих зловживань свідчить і спосіб використання коштів. Журналісти встановили, що родина Гмиріна володіє елітною нерухомістю за кордоном — зокрема апартаментами в Дубаї вартістю близько 5,5 мільйона доларів, а також активами у Франції на понад 5 мільйонів євро.

    При цьому офіційні доходи всієї родини за роки становили лише близько 8,2 мільйона гривень, що різко контрастує з вартістю придбаного майна.

    Слідство також встановило, що активи оформлювалися через родичів і мережу іноземних компаній. Частина майна вже арештована в Європі, включно з нерухомістю, автомобілями та навіть яхтою в Італії.

    Окрему увагу правоохоронців привернули обставини виїзду фігурантів з України. За даними НАБУ, Андрій Гмирін залишив країну у перші дні повномасштабного вторгнення, а згодом у державних базах з’явилася інформація про його нібито повернення, що дозволило формально вважати його таким, що перебуває в Україні.

    Водночас фактично він, за даними слідства, продовжував подорожувати між ОАЕ, країнами Європи та іншими державами. Подібна ситуація була і з Володимиром Колотом, який за офіційними даними не виїжджав з України, але водночас реєстрував бізнес за кордоном.

    У квітні 2023 року ключових фігурантів справи, включно з Гмиріним, оголосили в міжнародний розшук.

    Раніше ми вже писали, що поки НАБУ розслідувало розкрадання держмайна, сім’я Гмиріна скупила нерухомість в ОАЕ на $14 млн. За даними журналістів, родичі фігуранта справи інвестували мільйони у дубайські апартаменти саме в період, коли, за версією слідства, діяла схема на держпідприємствах. На цьому тлі затримання Володимира Колота може стати ключовим кроком до встановлення повного ланцюга руху коштів і походження цих активів.

  • Головний фігурант схеми на Трипільській ТЕС: що відомо про Андрія Тесленка

    Головний фігурант схеми на Трипільській ТЕС: що відомо про Андрія Тесленка

    Після публікації розслідування щодо можливого розкрадання близько 50 мільйонів гривень під час ремонту Трипільської теплоелектростанції, яка зазнала пошкоджень унаслідок російських атак, з’явилися нові деталі про ключового фігуранта справи.

    За даними правоохоронців, головним підозрюваним є 59-річний Андрій Тесленко, уродженець Запоріжжя, раніше не судимий. Формально він обіймає посаду заступника директора ТОВ “Інвентум Україна”, однак слідство вважає, що саме він фактично контролює низку компаній-підрядників.

    Йдеться, зокрема, про ТОВ “ЗТЕП”, “ДЕМЗ-інжинирінг” та ТОВ “ДЕМЗ”. Саме ці структури отримували великі підряди на роботи, пов’язані з Трипільською ТЕС. Зокрема, “ЗТЕП” уклало контрактів на суму понад 488,3 мільйона гривень, тоді як “Інвентум Україна” отримала понад 160 мільйонів гривень лише за одним договором.

    Слідчі вказують на ймовірну схему завищення вартості матеріалів. За їхніми даними, ціни могли збільшуватися до 50%. Закупівлі здійснювалися через пов’язані компанії з націнкою близько 30%, а різницю, за версією слідства, виводили у готівку.

    Обшуки у межах справи провели 14 січня 2026 року, зокрема у будинку на Київщині, який із жовтня 2025 року належить Андрію Тесленку. Йдеться про нерухомість площею майже 300 квадратних метрів.

    Під час слідчих дій правоохоронці вилучили близько 3 мільйонів гривень та 100 тисяч доларів готівкою. Водночас ще 120 тисяч доларів і 115 тисяч євро, за даними слідства, були повернуті адвокатам — їх назвали коштами співмешканки Тесленка.

    Офіційно на нього також оформлені три компанії — “ІК Нафтогазові технології”, “ДЕМЗ” і “Хамстер Клаб Інтернейшнл”, які не фігурують у державних закупівлях. Водночас ключову роль у підрядах відіграє саме “Інвентум Україна”.

    Ця компанія формально належить Вікторії Міненко, Олександру Гнаповському та Жанні Талац. Остання раніше очолювала підприємство і наразі перебуває під домашнім арештом. Саме за її керівництва компанія отримала підряди від “Київтеплоенерго” на суму близько 1 мільярда гривень.

    За даними слідства, Тесленко може бути фактичним бенефіціаром усієї схеми. Частина інших фігурантів, включаючи Талац, також перебувають під запобіжними заходами.

    Окрім Трипільської ТЕС, підприємства, пов’язані зі справою, співпрацювали з низкою великих державних замовників, зокрема “Київтеплоенерго” та Державною митною службою.

    Справу розглядають правоохоронні органи, а остаточну оцінку діям фігурантів має дати суд.

  • Фігурантка справи МСЕК Крупа задекларувала мільйони і десятки об’єктів нерухомості

    Фігурантка справи МСЕК Крупа задекларувала мільйони і десятки об’єктів нерухомості

    Фігурантка кримінального провадження про незаконне збагачення Тетяна Крупа подала нову декларацію, яка демонструє масштаб її активів навіть на тлі розслідування правоохоронців.

    Згідно з оприлюдненими даними, Крупа та її родина зберігають контроль над значним майновим комплексом. У декларації вказано 71 об’єкт нерухомості, серед яких три квартири, три гаражі, складське приміщення площею понад 1300 квадратних метрів, 19 житлових будинків, включно з маєтком на майже 600 квадратів, а також 44 земельні ділянки.

    Серед рухомого майна — два автомобілі Porsche Cayenne. Також у декларації фігурують коштовності відомих брендів, зокрема Rolex і Dior, які наразі перебувають під арештом.

    Фінансові активи родини також залишаються значними. Йдеться про мільйони гривень, доларів і євро, частина з яких вилучена правоохоронцями у межах слідства. Попри це, у декларації зберігається суттєвий обсяг готівкових коштів.

    Водночас Крупа продовжує отримувати доходи. Серед джерел — зарплата, пенсійні виплати, а також надходження від оренди майна. Найбільші прибутки родині приносять енергетичні компанії «Хмельницькенергозбут» і «Солар-інвест». За 2025 рік вони забезпечили близько 8,4 мільйона гривень доходу.

    За даними слідства, упродовж 2020–2024 років Тетяна Крупа могла незаконно збагатитися приблизно на 160 мільйонів гривень. Правоохоронці вважають, що частина цих коштів була легалізована через операції з нерухомістю.

    Окремо розслідування встановлює можливу участь членів родини у фінансових операціях. За версією слідства, після легалізації коштів частину активів могли вивести за кордон і розмістити на рахунках у банках.

    Попри кримінальне провадження та арешти частини майна, нова декларація свідчить, що фінансове становище родини залишається стабільним, а ключові джерела доходів продовжують приносити прибуток.

  • Угорщина передасть Україні затримані інкасаторські машини, але без вилучених коштів

    Угорщина передасть Україні затримані інкасаторські машини, але без вилучених коштів

    Угорщина погодилася передати Україні інкасаторські автомобілі, які раніше були затримані на її території. Водночас гроші та цінності, що перевозилися у цих машинах, залишаться під контролем угорських правоохоронців на час розслідування.

    Про це повідомляє «Європейська правда».

    Йдеться про два інкасаторські автомобілі, які перевозили значні суми коштів та золото з території Європейського Союзу до України. Машини зупинили угорські правоохоронці під час перевірки, після чого транспорт і вантаж вилучили.

    Разом із автомобілями затримали сімох українських інкасаторів. За даними джерел, у транспорті могли перевозити близько 40 млн доларів США, 35 млн євро та 9 кілограмів золота.

    Після переговорів між сторонами Угорщина погодилася передати Україні самі інкасаторські автомобілі. Водночас кошти та інші цінності, які перебували у машинах, поки що не повертають.

    За інформацією угорської сторони, гроші залишаються під арештом, оскільки правоохоронні органи проводять розслідування щодо походження коштів і законності їхнього перевезення через кордон.

    Українська сторона, зі свого боку, наполягає, що транспортування здійснювалося в межах законних банківських операцій і відповідало міжнародним правилам.

    Очікується, що остаточне рішення щодо долі вилучених коштів буде ухвалене після завершення слідства. Саме тоді стане зрозуміло, чи можуть гроші та інші цінності бути повернуті Україні.

  • У Києві викрили шахраїв, які під виглядом співробітників СБУ виманили у пенсіонерок 8,6 млн гривень

    У Києві викрили шахраїв, які під виглядом співробітників СБУ виманили у пенсіонерок 8,6 млн гривень

    У Києві правоохоронці викрили групу шахраїв, які, видаючи себе за працівників Служби безпеки України, виманювали гроші у літніх жінок нібито для «перевірки» їхнього походження. Загальна сума завданих збитків перевищила 8,6 млн гривень. Підозрюваним уже повідомлено про підозру.

    За даними слідства, однією з жертв стала 62-річна жінка. Їй зателефонували невідомі та повідомили, що СБУ нібито проводить перевірку коштів громадян на можливий зв’язок із країною-агресором. Для цього, за словами аферистів, необхідно було передати всі заощадження, які після перевірки обіцяли повернути.

    Повіривши шахраям, пенсіонерка передала так званому «агенту» понад 59 тисяч доларів і близько 5 тисяч євро. У гривневому еквіваленті ця сума становить понад 2,8 млн грн.

    Правоохоронці встановили, що за такою ж схемою зловмисники ошукали ще трьох жінок віком 78, 81 та 88 років. Вони передали шахраям відповідно понад 1,3 млн грн, 3,1 млн грн та 1,4 млн грн.

    Отримані кошти зловмисники переводили через пункт обміну криптовалюти та переказували на криптогаманці, намагаючись приховати сліди злочину. Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усіх причетних до схеми.

  • Угорщина досі утримує інкасаторські автомобілі «Ощадбанку» з десятками мільйонів

    Угорщина досі утримує інкасаторські автомобілі «Ощадбанку» з десятками мільйонів

    Державний Ощадбанк України вимагає від угорської влади повернути два інкасаторські автомобілі та цінності, які були затримані під час інциденту в Будапешті. Йдеться про значні суми готівки та банківське золото, які перевозили співробітники банку.

    Про це йдеться у заяві Ощадбанку.

    У банку нагадали, що після подій 5 березня сімох співробітників інкасаторської служби, яких затримали в Угорщині, вже повернули до України. Водночас інкасаторські машини та цінності, які вони перевозили, досі залишаються затриманими угорською стороною.

    За інформацією банку, йдеться про два інкасаторські автомобілі та цінності на суму близько 40 млн доларів США, 35 млн євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота.

    У заяві наголошується, що Ощадбанк вважає дії угорських органів незаконними та вимагатиме повернення свого майна в повному обсязі.

    Банк планує діяти у двох юридичних напрямках. Перший — це оскарження обмежувальних заходів, які міграційна служба Угорщини застосувала до співробітників інкасаторської бригади. Йдеться про рішення щодо обмеження їхнього перебування на території Європейського Союзу.

    Другий напрямок — правові дії, спрямовані на повернення інкасаторських автомобілів і цінностей.

    В Ощадбанку підкреслюють, що впевнені у законності своїх дій. Усі необхідні документи та інформацію вже передано до Національного банку України.

    Крім того, для підтвердження своєї правової позиції банк планує звернутися до однієї з провідних міжнародних компаній для проведення незалежного аудиту процесів і договірних відносин між усіма сторонами, які брали участь у транспортуванні коштів і цінностей.

    Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що угорська влада затримала в Будапешті сімох співробітників Ощадбанку та вилучила кошти і цінності, які вони перевозили.

    Угорська сторона пізніше оприлюднила фотографії конфіскованих коштів і заявила, що розслідує можливе відмивання грошей. Також повідомлялося про намір видворити затриманих інкасаторів з території країни.

    Глава МЗС України назвав дії угорських органів «тероризмом та захопленням заручників». Міністерство закордонних справ також рекомендувало громадянам України утриматися від поїздок до Угорщини.

  • Посадовиця ДМС Закарпаття приховала позику на 100 тисяч доларів

    Посадовиця ДМС Закарпаття приховала позику на 100 тисяч доларів

    У головного спеціаліста відділу з питань громадянства управління ДМС Закарпаття Рахівської Олени Андріївни виявлено значні порушення в деклараціях на суму 2,73 млн гривень, повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за результатами перевірки.

    Найбільше порушень стосувалося розділу «Грошові активи». Зокрема, не було задекларовано позику у розмірі 100 тисяч доларів, надану у 2020 році громадянину Геворкяну Т.М. За курсом НБУ на той час це становило 2,72 млн гривень. Кошти досі не повернені, а Рахівська вживала заходів для їх стягнення, зокрема через судовий позов, тому заборгованість мала бути обов’язково відображена у декларації.

    Крім того, безпідставно внесено дані про колишнього чоловіка Ю.В. Рахівського як члена сім’ї, хоча шлюб було розірвано рішенням суду від 3 жовтня 2023 року, а спільне проживання припинилося ще у 2022 році. Також не задекларовано домоволодіння, де фактично проживають Рахівська та її син, яке належить батькові і використовувалося безоплатно.

    Додатково у декларації були неправильно зазначені відомості про автомобіль Jeep Grand Cherokee (2016), що належить колишньому чоловікові і не перебував у користуванні посадовиці.

    За висновками перевірки, дії Олени Рахівської мають ознаки кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України, що передбачає декларування недостовірної інформації.