Позначка: хабар

  • Колишній співробітник БЕБ вимагав 700 тисяч доларів і отримав умовний термін

    Колишній співробітник БЕБ вимагав 700 тисяч доларів і отримав умовний термін

    Голосіївський районний суд Києва ухвалив вирок колишньому співробітнику Бюро економічної безпеки Віталію Черненку, який вимагав 700 тисяч доларів у бізнесмена під виглядом «вирішення» кримінальної справи. За версією слідства, у травні 2024 року Черненко дізнався про розслідування щодо ТОВ «Преміум фінанс» за ухилення від сплати податків на понад 56 млн гривень.

    Використовуючи свої старі зв’язки в правоохоронних органах, ексспівробітник БЕБ запропонував засновнику компанії «вирішити питання» через хабар впливовим посадовцям. Спочатку він озвучував суму у 5 тисяч доларів, але згодом «апетити» зросли до 700 тисяч доларів. Для початку Черненко вимагав аванс у розмірі 100 тисяч доларів. Під час зустрічей він імітував активну роботу, демонструючи нібито листування з впливовими особами та розповідаючи про паралельне розслідування ДБР.

    На суді Віталій Черненко повністю визнав провину та розкаявся. Суд врахував щире каяття, наявність неповнолітньої дитини на утриманні, відсутність попередніх судимостей та те, що злочин не було доведено до кінця. Йому призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте звільнили від його відбування з іспитовим строком на 3 роки.

    Крім того, суд скасував арешт на майно Черненка — земельну ділянку та автомобіль Subaru Tribeca, а внесену заставу майже 900 тис. гривень повернув заставодавцям.

  • Вирок нардепці Марченко не оголосили: засідання у ВАКС зірвалося

    Вирок нардепці Марченко не оголосили: засідання у ВАКС зірвалося

    У Вищому антикорупційному суді не змогли оголосити вирок народній депутатці Людмилі Марченко у справі про отримання неправомірної вигоди. Засідання, на якому суд мав оголосити рішення, так і не розпочалося, а розгляд справи перенесли на 19 березня.

    Про це повідомив антикорупційний центр «МЕЖА».

    Йдеться про справу, у якій народну депутатку підозрюють в отриманні понад 11 тисяч доларів за сприяння у незаконному виїзді військовозобов’язаних чоловіків за кордон під час воєнного стану.

    За версією слідства, гроші передавалися через помічницю депутатки. Вона нібито пообіцяла чоловіку допомогти з оформленням документів для виїзду за межі України. Правоохоронці стверджують, що всі епізоди передачі коштів були зафіксовані прихованими камерами детективів НАБУ.

    Під час обшуків, за даними слідства, Людмила Марченко намагалася позбутися грошей — вона викинула пакунок із готівкою через паркан. Саме ці кошти слідство вважає неправомірною вигодою.

    Через те, що засідання, на якому мав бути оголошений вирок, не відбулося, у громадських антикорупційних організаціях припускають, що справа може затягуватися або з’явилися нові процесуальні обставини.

    Аналітики також нагадують про попередні випадки, коли обвинувачені політики намагалися уникнути відповідальності. Зокрема, раніше народний депутат Андрій Одарченко виїхав за кордон через Румунію перед оголошенням вироку. Пізніше Вищий антикорупційний суд засудив його до восьми років позбавлення волі.

    Наразі Людмила Марченко здала закордонні паспорти, однак, за наявною інформацією, вона не перебуває під електронним контролем. Наступне судове засідання у справі призначене на 19 березня.

  • Суддю на Одещині затримали з хабарем за справу про контрабандні цигарки

    Суддю на Одещині затримали з хабарем за справу про контрабандні цигарки

    Суддю Ренійського районного суду Одеської області Івана Бошкова затримали за підозрою в отриманні неправомірної вигоди у справі, пов’язаній із контрабандними тютюновими виробами. За даними слідства, йдеться про 800 євро та 300 доларів, які нібито передали за ухвалення рішення про повернення вилучених цигарок.

    Як повідомляють правоохоронці, до суду надійшли матеріали щодо водія, у якого вилучили тютюнові вироби без акцизних марок. Окрім притягнення чоловіка до відповідальності, суд мав також вирішити питання щодо подальшої долі вилученого товару.

    За версією слідства, суддя кілька разів зустрічався зі свідком у цій справі — 17 та 23 лютого, а також 5 березня. Під час розмов, як стверджує обвинувачення, він наполягав на передачі грошей в обмін на ухвалення рішення про повернення вилучених цигарок. При цьому суддя нібито натякав, що заявник має його «зацікавити», аби уникнути конфіскації товару.

    Домовленість, за даними слідства, маскували під фразу «передати документи». Суддя також пояснював, як діяти: прийти на судове засідання, підготувати необхідні документи та діяти відповідно до його вказівок.

    5 березня було призначено чергове засідання. За інформацією слідства, того дня суддя знову підтвердив намір отримати гроші. Після їх отримання він намагався виїхати з будівлі суду на автомобілі, однак був зупинений правоохоронцями.

    Під час обшуку, як повідомляють слідчі, суддя провів правоохоронців до кабінету секретаря, де взяв матеріали справи, заніс їх до свого кабінету і показав місце, де лежали гроші. Їх виявили вже через кілька хвилин після початку обшуку. При цьому кошти були заховані серед матеріалів іншої судової справи.

    Сам Іван Бошков свою провину заперечує і заявляє, що ситуація була провокацією. Після затримання він відмовився надавати показання та підписувати процесуальні документи.

    Судді вже повідомили про підозру. Вища рада правосуддя надала згоду на його тримання під вартою. Наразі триває подальше розслідування обставин справи.

  • Суд заарештував екскерівника прокуратури Івано-Франківщини Романа Химу із заставою 4,33 млн грн

    Суд заарештував екскерівника прокуратури Івано-Франківщини Романа Химу із заставою 4,33 млн грн

    Суд обрав запобіжний захід для колишнього керівника Івано-Франківської прокуратури Романа Хими. Його взяли під варту з можливістю внесення застави у розмірі 4,33 мільйона гривень.

    Відповідне рішення передбачає низку процесуальних обов’язків для підозрюваного. Зокрема, він має з’являтися до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою, а також повідомляти про зміну місця проживання.

    Крім того, Роману Химі заборонено спілкуватися зі свідками у справі та іншими підозрюваними. Також він повинен здати на зберігання документи, що дають право на виїзд за кордон, і носити електронний засіб контролю.

    Строк дії запобіжного заходу становить два місяці.

    Колишнього керівника прокуратури підозрюють у вчиненні корупційного злочину. Йдеться про частини третю та четверту статті 368 Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за отримання неправомірної вигоди службовою особою.

  • Офтальмолога дитячої лікарні покарали штрафом за вимагання хабаря

    Офтальмолога дитячої лікарні покарали штрафом за вимагання хабаря

    Хмельницький міськрайонний суд визнав винним лікаря-офтальмолога Олександра Тарамбулу у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного із зловживанням впливом. За рішенням суду йому призначено штраф у розмірі 85 тис. грн.

    Як встановлено у вироку від 23 лютого, у січні 2025 року батько семирічного хлопчика з вродженими вадами зору звернувся до лікаря КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня» для консультації щодо можливості встановлення дитині статусу особи з інвалідністю.

    Під час розмови медик повідомив, що може посприяти в оформленні необхідних документів і нібито вплинути на керівництво закладу та членів лікарської комісії. За такі дії він, за даними слідства, попросив 1500 доларів США. У разі відмови, як зазначалося під час зустрічі, рішення щодо встановлення інвалідності могло бути не ухвалене.

    29 січня відбулася повторна зустріч, під час якої лікар підтвердив озвучену суму. Наступного дня після засідання комісії дитині видали медичний висновок та індивідуальну програму реабілітації.

    Того ж дня в ординаторській хірургічного відділення лікар отримав обумовлену суму коштів. Після передачі грошей його затримали правоохоронці.

    У суді Олександр Тарамбула визнав факт отримання коштів, однак заперечив їх вимагання. Він стверджував, що гроші були добровільною подякою за лікування та супровід дитини на комісії, і наголошував, що не мав наміру впливати на рішення членів лікарської комісії.

    Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом). Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.

    За даними відкритих джерел, Олександр Тарамбула здобув медичну освіту у Вінницькому національному медичному університеті ім. Пирогова, проходив інтернатуру та клінічну ординатуру за спеціальністю «Офтальмологія», а також отримав спеціалізацію з дитячої офтальмології. У 2020 році він здобув магістерський ступінь з менеджменту в закладах охорони здоров’я.

  • СБУ затримала директора медзакладу у Стрию за $3000 за «бронь» від мобілізації

    СБУ затримала директора медзакладу у Стрию за $3000 за «бронь» від мобілізації

    Правоохоронці викрили на Львівщині схему незаконного оформлення бронювання військовозобов’язаних через працевлаштування у медичний заклад. У Стрию співробітники Служби безпеки України спільно з поліцією затримали директора одного з медичних об’єднань під час отримання неправомірної вигоди.

    За даними слідства, у лютому 2026 року керівник лікарні, який одночасно є депутатом міської ради, вимагав гроші від місцевого жителя за сприяння у працевлаштуванні військовозобов’язаного чоловіка. Йшлося про оформлення на посаду водія карети швидкої допомоги у підконтрольному медзакладі.

    Наявність такої роботи давала можливість отримати офіційне бронювання від мобілізації на період воєнного стану. Свої послуги посадовець оцінив у 3 тисячі доларів США.

    Правоохоронці затримали службовця одразу після передачі коштів у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Наразі тривають першочергові слідчі дії, вирішується питання щодо повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу.

    Офіційно ім’я затриманого правоохоронні органи не розголошують. Водночас, за інформацією джерел у правоохоронних структурах, йдеться про Івана Зрайла — директора Стрийської міської об’єднаної лікарні та голову фракції партії «Європейська солідарність» у Стрийській міській раді.

    Також джерела повідомляють, що Галицький районний суд м.Львова 27 лютого обрав запобіжний захід Івану Зрайлу у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 266 тисяч гривень.

  • Розслідування щодо укриттів для аеродромів отримало нові докази

    Розслідування щодо укриттів для аеродромів отримало нові докази

    У справі про ймовірне отримання 320 тисяч доларів хабаря та розкрадання коштів під час будівництва захисних споруд для військових аеродромів з’явилися нові подробиці. За наявною інформацією, правоохоронці задокументували розмови високопосадовців напередодні їх затримання.

    Йдеться про командувача логістики Повітряних сил ЗСУ Андрій Українець та начальника управління СБУ в Житомирській області Володимир Компаниченко.

    За даними джерел, під час оперативних заходів були зафіксовані розмови, у яких обговорювалися проведення «потрібного аудиту», підписання формальних актів виконаних робіт і забезпечення швидкого проходження платежів. У записах, як стверджується, фігурують висловлювання про готовність «закрити питання» незалежно від фактичної якості збудованих укриттів.

    Один із співрозмовників нібито запевняв, що всі формальності можна владнати «за тиждень», інший називав механізм проведення фінансування «математикою для першого класу». Слідство розцінює ці переговори як підтвердження узгоджених дій щодо легалізації значних бюджетних витрат через авансові платежі та формальні висновки контролюючих структур.

    Саме аудіозаписи стали ключовими доказами під час проведення затримань. Правоохоронні органи продовжують слідчі дії та встановлюють повне коло причетних осіб. Офіційні підозри та процесуальний статус фігурантів наразі уточнюються.

  • ДБР викрило схему продажу відстрочок від мобілізації

    ДБР викрило схему продажу відстрочок від мобілізації

    У Кропивницькому співробітники Державне бюро розслідувань затримали офіцера обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якого підозрюють в організації незаконної схеми отримання коштів від військовозобов’язаних.

    За даними слідства, посадовець налагодив систему так званих «платних послуг» для чоловіків призовного віку. Суми залежали від бажаного результату та рівня «послуги».

    Зокрема, 6 тисяч доларів коштувало зняття з розшуку та звільнення після примусового доставлення до ТЦК. До 20 тисяч доларів — оформлення бронювання від мобілізації або зміна статусу на обмежено придатного. Від 20 тисяч доларів — повне виключення з військового обліку «під ключ».

    Як встановили правоохоронці, 19 лютого 2026 року військовослужбовець отримав від чергового клієнта другий транш у розмірі 20 тисяч доларів за оформлення бронювання. Після викриття він намагався втекти та ледь не здійснив наїзд на співробітників правоохоронних органів, однак був затриманий.

    Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми та перевіряють, скільки осіб могли скористатися незаконними послугами.

  • СБУ затримала посадовця ДПС Києва під час отримання хабаря

    СБУ затримала посадовця ДПС Києва під час отримання хабаря

    Служба безпеки України затримала начальника одного з відділів Головного управління Державної податкової служби у місті Києві. За попередньою інформацією правоохоронців, посадовця викрили під час отримання неправомірної вигоди.

    Йдеться про суму близько 2000 доларів США. За даними слідства, кошти могли передаватися за вирішення питання, пов’язаного з діяльністю суб’єкта господарювання. Конкретні обставини та предмет домовленостей наразі уточнюються.

    Затримання відбулося в межах кримінального провадження. Правоохоронці проводять першочергові слідчі дії, встановлюють усіх можливих учасників правопорушення та готують повідомлення про підозру.

  • Колишнього заступника керівника ОП судитимуть за активи на 17 мільйонів гривень

    Колишнього заступника керівника ОП судитимуть за активи на 17 мільйонів гривень

    Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 24 лютого скерував до суду обвинувальний акт стосовно колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова та власника будівельної компанії. Ексчиновника обвинувачують у незаконному збагаченні, легалізації незаконно набутого майна та одержанні неправомірної вигоди.

    За даними слідства, у 2019–2021 роках посадовець легалізував незаконно отримані кошти шляхом фінансування будівництва приватних будинків загальною площею понад 300 квадратних метрів у рекреаційній зоні на Одещині. Слідчі встановили, що він особисто контролював хід робіт, спілкувався з власником будівельної компанії, визначав обсяг і характер будівельних робіт та передав для їх оплати майже 6,5 мільйона гривень.

    Попри те, що збудований будинок фактично належав високопосадовцю, право власності спочатку оформили на товариство. Після повідомлення про підозру нерухомість переоформили на фізичну особу.

    Окремий епізод стосується 2022 року. За версією слідства, власник будівельної компанії звернувся до топпосадовця з проханням вплинути на рішення Антимонопольного комітету України щодо скасування результатів тендеру, у якому перемогло інше товариство, та забезпечити перемогу його компанії. В обмін на це він запропонував виконати будівельні роботи в будинку посадовця на узбережжі моря на суму 100 тисяч доларів.

    Слідство вважає, що ексчиновник погодився на пропозицію та, використовуючи службове становище, виконав обіцяне. Відповідні державні органи згодом ухвалили рішення, які були вигідні будівельній компанії.

    Крім того, у 2020–2022 роках, за даними НАБУ і САП, Смирнов набув активи на загальну суму 17,1 мільйона гривень. Йдеться про автомобілі Mercedes-Benz та Volkswagen, мотоцикли Honda і BMW, три паркомісця в Києві, квартиру у престижному житловому комплексі у Львові та земельну ділянку на Закарпатті.

    Більшу частину цього майна було оформлено на рідного брата посадовця, однак він зберіг за собою можливість повного розпорядження активами. Один із мотоциклів спершу зареєстрували на знайомого, а згодом переоформили на самого Смирнова.

    Слідство встановило, що офіційних доходів і заощаджень було недостатньо для придбання такого майна. Різниця між задекларованими доходами та вартістю активів становить 15,7 мільйона гривень.

    16 квітня 2025 року колишньому заступнику керівника ОП повідомили про підозру за статтями Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за незаконне збагачення, легалізацію доходів та одержання неправомірної вигоди. Власнику будівельної компанії інкримінують надання неправомірної вигоди службовій особі.

    З 6 травня 2025 року сторона захисту ознайомлювалася з матеріалами справи. Через затягування процесу детектив звернувся до суду з клопотанням про встановлення граничного строку. Суд погодився з доводами обвинувачення та визначив кінцеву дату ознайомлення — 23 лютого, після чого обвинувальний акт було направлено до суду.