Golovnitemu.com

Позначка: хабарі

  • До 10 років ув’язнення загрожує викладачкам, що вимагали хабарі за захист дисертацій

    До 10 років ув’язнення загрожує викладачкам, що вимагали хабарі за захист дисертацій

    У Сумській області правоохоронці викрили корупційну схему в одному з університетів обласного центру. Трьом посадовицям навчального закладу повідомили про підозру у вимаганні хабарів за успішний захист дисертацій та отримання наукового ступеня.

    За інформацією Управління Служби безпеки України в Сумській області, посадовиці систематично вимагали від аспірантів неправомірну вигоду у розмірі близько 4 тисяч доларів США за так званий «гарантований» захист дисертації. У разі відмови платити гроші здобувачам створювали штучні перешкоди, що унеможливлювали проходження захисту.

    Для конспірації отримання хабарів зловмисниці використовували поштові відправлення. Гроші надходили на адресу однієї з підозрюваних, після чого розподілялися між усіма учасницями схеми за попередніми домовленостями.

    Правоохоронці задокументували кілька фактів отримання хабарів. Трьох підозрюваних затримали під час чергової передачі коштів від аспірантки — у робочих кабінетах та в центральній частині міста.

    Під час санкціонованих обшуків у службових приміщеннях та за місцями проживання фігуранток правоохоронці вилучили мобільні телефони, комп’ютерну техніку, чорнові записи, готівку, банківські картки та інші речові докази, що підтверджують протиправну діяльність.

    Жінкам повідомлено про підозру за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за одержання неправомірної вигоди службовою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до корупційної схеми або сприяти її функціонуванню.

  • Податківці Чернігівської області вимагали «відкати» від підприємців

    Податківці Чернігівської області вимагали «відкати» від підприємців

    У Чернігівській області правоохоронці викрили схему системного отримання хабарів серед посадовців податкової служби.

    Про підозру повідомлено двом керівникам структурних підрозділів та головному державному інспектору Головного управління ДПС області.

    За даними слідства, податківці вимагали гроші від підприємців за «лояльність» під час перевірок. Йшлося про порушення у торгівлі підакцизними товарами, роботу без ліцензій та проблеми з реєстраторами розрахункових операцій.

    Підприємці змушені були платити щомісячні та щорічні «відкати», сума яких залежала від можливих штрафів. Схема діяла на постійній основі і мала ознаки системності.

    Правоохоронці продовжують слідчі дії та перевіряють можливу причетність інших співробітників податкової до незаконних оборудок.

  • Кандидатка на голову митниці Корх фігурує у справах про розтрату коштів

    Кандидатка на голову митниці Корх фігурує у справах про розтрату коштів

    Кандидатка на посаду голови митниці Ольга Корх опинилася в центрі кількох резонансних справ, пов’язаних із корупційними ризиками та розтратою бюджетних коштів. Про це свідчать дані правоохоронців та публічні матеріали.

    Обшук у справі про розтрату коштів

    У 2024 році правоохоронці провели обшук у помешканні Ольги Корх у рамках провадження щодо розтрати коштів під час ремонту доріг. Під час обшуку вилучили її мобільний телефон. Хоча формально Корх не має статусу підозрюваної, сам факт проведення обшуку у справі про значні державні кошти викликає запитання щодо її доброчесності.

    Спроби виведення держмайна підлеглими

    Два директори дочірніх підприємств, призначені Корх – ДП «Львівський дорсервіс» та «Закарпатський облавтодор» – намагалися вивести з державної власності майно компаній, включно з кар’єром та обладнанням. Їх звинуватили у змові з метою доведення підприємств до банкрутства та подальшого заволодіння майном.

    Корупційні скандали серед підлеглих

    У 2024 році одного з керівників дочірніх підприємств затримали за отримання хабаря. Його відсторонили від посади, що свідчить про корупційні ризики в системі, яку контролювала Корх.

    Невиплата заробітної плати

    У 2021 році, коли Корх очолювала державне підприємство, її притягували до адміністративної відповідальності за затримку виплат працівникам. Інші випадки невиплати заробітної плати також були зафіксовані, але формально справу закрили через відсутність складу правопорушення.

    Ситуація викликає питання щодо готовності Ольги Корх очолити Державну митну службу, адже під її керівництвом траплялися факти розтрати державних коштів, корупції та недбалого управління держмайном.

  • Обшуки в офісі «Батьківщини»: НАБУ розслідує хабарі за голосування у Раді

    Обшуки в офісі «Батьківщини»: НАБУ розслідує хабарі за голосування у Раді

    НАБУ і САП заявили про викриття керівника однієї з фракцій Верховної Ради, який, за даними слідства, пропонував народним депутатам неправомірну вигоду за голосування у парламенті. Про це у вівторок, 13 січня, повідомила пресслужба НАБУ.

    Ім’я фігуранта офіційно не розголошується. Водночас «Українська правда» з посиланням на джерела у політичних колах повідомила, що детективи НАБУ та прокурори САП проводять обшуки в офісі партії «Батьківщина» у Києві. Головою фракції цієї політичної сили є Юлія Тимошенко. Інформацію про викриття керівниці фракції підтвердило також джерело розслідувального проєкту «Схеми» в антикорупційних органах.

    Станом на момент публікації матеріалу ні Юлія Тимошенко, ні пресслужба фракції «Батьківщина» публічних коментарів щодо ситуації не надали.

    За інформацією НАБУ, керівник фракції намагався підкупити народних депутатів, які не входять до складу цієї фракції. Їм пропонували неправомірну вигоду за голосування «за» або «проти» конкретних законопроєктів, винесених на розгляд Верховної Ради.

    Дії фігуранта попередньо кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

    У НАБУ та САП зазначили, що деталі справи будуть оприлюднені пізніше після завершення першочергових слідчих дій.

    Варто зазначити, що це не перший випадок викриття корупції у парламенті за останній час. Наприкінці грудня НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної групи, до складу якої входили народні депутати. За даними слідства, учасники групи систематично отримували хабарі за голосування у Верховній Раді. Тоді слідчі дії проводилися, зокрема, у приміщенні Комітету Верховної Ради з питань транспорту, який очолює нардеп від «Слуги народу» Юрій Кісєль.

  • За двох нардепів від «Слуги народу» внесли майже 37 млн грн застави у справі про хабарі

    За двох нардепів від «Слуги народу» внесли майже 37 млн грн застави у справі про хабарі

    За двох народних депутатів від парламентської фракції партії «Слуга народу» — Ольгу Савченко та Євгена Пивоварова, яких підозрюють в отриманні хабарів за голосування у Верховній Раді, внесли майже 36,7 мільйона гривень застави. Кошти були сплачені адвокатом та кількома фізичними особами.

    Як повідомляють журналісти «Схем» (проєкт «Радіо Свобода») з посиланням на джерела у правоохоронних органах, 8 січня 16,6 мільйона гривень застави за народну депутатку Ольгу Савченко вніс один з її адвокатів Ігор Фомін. Цю суму було визначено Вищим антикорупційним судом як запобіжний захід.

    У коментарі журналістам адвокат зазначив, що частина внесених коштів є його особистими, а ще частину довелося позичити через значний розмір застави. За його словами, після цього сторони обвинувачення та захисту продовжать роботу в межах досудового розслідування.

    Того ж дня заставу за народного депутата Євгена Пивоварова внесли семеро фізичних осіб. Суми окремих платежів коливалися від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень, а загальний розмір застави склав майже 20 мільйонів гривень.

    Нагадаємо, 27 грудня 2025 року НАБУ та САП заявили про викриття корупційної мережі у Верховній Раді. За даними слідства, правоохоронці діяли під прикриттям, а учасники схеми отримували від 2 до 20 тисяч доларів США за підтримку або блокування окремих законопроєктів. Уже 29 грудня підозри у отриманні хабарів було вручено п’ятьом народним депутатам.

    У САП повідомляли, що лише за листопад–грудень 2025 року один з учасників групи отримав понад 145 тисяч доларів для подальшого розподілу між колегами. Передача коштів, за версією слідства, відбувалася регулярно — кожного першого четверга нового місяця за підсумками роботи у попередньому.

    1 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура поінформувала, що Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи у вигляді застав для всіх п’ятьох підозрюваних депутатів. Зокрема, Юрію Кісєлю та Ігорю Негулевському було призначено застави у 40 та 30 мільйонів гривень відповідно. Євгену Пивоварову та Михайлу Лабі визначили застави по 20 мільйонів гривень, а Ользі Савченко — 16,6 мільйона.

    Окрім фінансових зобов’язань, на всіх підозрюваних покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема носіння електронних браслетів. Судові засідання у справі проходили у закритому режимі, а самі народні депутати та їхні захисники публічних коментарів не надавали.

  • 609 спроб підкупу за рік: дані ДПСУ про боротьбу з корупцією

    609 спроб підкупу за рік: дані ДПСУ про боротьбу з корупцією

    Державна прикордонна служба України оприлюднила статистичні дані щодо протидії корупції за грудень, а також за весь період дії воєнного стану. У відомстві зазначають, що системна робота з виявлення та припинення корупційних проявів на державному кордоні триває на постійній основі.

    За інформацією ДПСУ, лише у грудні прикордонники припинили 51 спробу надання неправомірної вигоди. Загальна сума коштів, які намагалися передати посадовим особам, склала 227,5 тисячі гривень. Усі ці факти були задокументовані, а матеріали передані до правоохоронних органів.

    Окрім цього, протягом минулого місяця зафіксовано три випадки можливих порушень антикорупційного законодавства з боку військовослужбовців ДПСУ. Йдеться про правопорушення, передбачені статтями 369-2 та 364 Кримінального кодексу України, а також статтею 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В одному з цих випадків військовослужбовця вже притягнуто до кримінальної відповідальності, щодо інших епізодів матеріали скеровано до компетентних органів для подальшого розгляду.

    Загалом протягом 2025 року співробітники Державної прикордонної служби запобігли 609 спробам підкупу на загальну суму 7,1 мільйона гривень. У відомстві підкреслюють, що такі показники свідчать про високий рівень ризиків на кордоні, але водночас і про ефективність внутрішніх механізмів контролю.

    За весь період дії воєнного стану в Україні прикордонниками було припинено 1929 спроб надання неправомірної вигоди на суму понад 23,2 мільйона гривень. У ДПСУ зазначають, що ці цифри демонструють послідовну та системну роботу з протидії корупції, яка є одним із ключових чинників забезпечення безпеки державного кордону в умовах війни.

  • НАБУ і САП передають до суду справу ексвіцепрем’єра та його оточення

    НАБУ і САП передають до суду справу ексвіцепрем’єра та його оточення

    НАБУ та САП завершили досудове розслідування у масштабній корупційній справі щодо колишнього віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова та ще п’ятьох фігурантів. Йдеться про схеми із незаконним відчуженням земельних ділянок у Києві, заниженням вартості нерухомості та отриманням хабарів на десятки мільйонів гривень.

    Про завершення слідства повідомило Національне антикорупційне бюро. Імена підозрюваних офіційно не оприлюднювалися, однак обставини справи вказують, що одним із ключових фігурантів є саме Олексій Чернишов, який раніше очолював Міністерство розвитку громад та територій, а згодом обіймав посаду віцепрем’єр-міністра з питань національної єдності.

    За версією слідства, один із київських забудовників намагався незаконно отримати земельну ділянку під житлову забудову. Для реалізації цього плану він звернувся до керівництва Мінрегіону. У схемі, за даними НАБУ, брали участь міністр, державний секретар, радник та директорка державного підприємства, через яке землю передали підконтрольному забудовнику.

    Надалі державне підприємство уклало інвестиційні договори з «потрібною» будівельною компанією. Умови передбачали передачу державі частини квартир залежно від вартості землі. Водночас землю та об’єкти нерухомості оцінили майже у п’ять разів дешевше за ринкову ціну. Через це держава могла втратити активи на понад 1 мільярд гривень.

    Слідство встановило, що винагородою за сприяння стали значні знижки на квартири у вже збудованих житлових комплексах. Квадратний метр для учасників схеми коштував від 1 до 8 тисяч гривень за ринкової ціни близько 30 тисяч гривень. Загальна сума неправомірної вигоди, яку отримав міністр, перевищила 14,5 мільйона гривень.

    Реалізувати схему до кінця не вдалося: НАБУ і САП домоглися арешту земельної ділянки, а також накладення арешту на більшість квартир, отриманих за заниженою ціною.

    Окрім земельної справи, Олексій Чернишов фігурує ще у кількох кримінальних провадженнях. Його підозрюють у зловживанні службовим становищем, отриманні хабарів, будівництві маєтків у Козині на десятки мільйонів гривень, а також у корупційних схемах, пов’язаних з «Енергоатомом».

    Окремий епізод стосується масштабної корупційної схеми в енергетиці, відомої як справа «шлагбаум». У листопаді НАБУ оприлюднило серію аудіозаписів, з яких випливає, що контрагентів «Енергоатому» змушували платити 10–15% «відкату» за розблокування платежів або збереження статусу постачальника. За даними слідства, через пов’язаний офіс було легалізовано близько 100 мільйонів доларів.

    У межах операції «Мідас» затримали п’ятьох осіб, ще сімом оголосили підозри. Серед них — бізнесмен Тимур Міндіч, якого слідство вважає організатором схеми, а також колишні та чинні посадовці «Енергоатому» і учасники бек-офісу з легалізації коштів. Частину фігурантів узяли під варту, щодо інших внесли застави на десятки мільйонів гривень. Міндіча та Олександра Цукермана оголосили в розшук, а ВАКС заочно обрав Міндічу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    На оприлюднених записах також фігурують тодішній міністр енергетики Герман Галущенко та нинішня очільниця Міненерго Світлана Гринчук. Обидва міністри подали у відставку, а президент Володимир Зеленський вивів їх зі складу РНБО. Після цього влада оголосила про аудит найбільших державних компаній та перезавантаження управління енергетичним сектором.

  • На Полтавщині викрили масштабну корупційну схему у Держпродспоживслужбі: «чорна каса» майже на 100 тисяч доларів

    На Полтавщині викрили масштабну корупційну схему у Держпродспоживслужбі: «чорна каса» майже на 100 тисяч доларів

    Працівники Державного бюро розслідувань у співпраці з Департаментом стратегічних розслідувань Нацполіції викрили та затримали посадовців, які організували прибуткову схему вимагання хабарів від підприємців. Центром оборудки стало районне управління Держпродспоживслужби на Полтавщині.

    За інформацією ДБР, йдеться про Юрія Шніта, начальника Лубенського райуправління, та Марину Свидинюк, бухгалтера Пирятинської державної ветеринарної лікарні. Вони систематично отримували неправомірну вигоду, прикриваючись нібито офіційними перевірками.

    Один із зафіксованих епізодів стосувався фермера, якого змушували заплатити 180 тисяч гривень за “позитивні висновки” профілактичного карантинування тварин. Йому погрожували штрафами та блокуванням діяльності.

    Щоб приховати сліди хабарів, посадовці створили низку фірм, які формально надавали консультаційні послуги. Гроші перераховувалися на їхні рахунки, після чого зберігалися у банківському сейфі. Під час обшуку правоохоронці вилучили з нього готівку в іноземній валюті на суму, еквівалентну близько 4 мільйонам гривень.

    Юрію Шніту вже повідомили про підозру у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України), а Марині Свидинюк – у пособництві (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України). Обом загрожує до 10 років ув’язнення. Наразі вирішується питання про тримання під вартою та відсторонення від посад.

    Також, за інформацією журналістів, 30 червня обшуки відбулися і в Івана Климася, начальника обласного управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, однак йому підозру не оголошено. Слідство триває.

  • На Одещині правоохоронці викрили схему вимагання хабарів за мисливські посвідчення

    На Одещині правоохоронці викрили схему вимагання хабарів за мисливські посвідчення

    Колишній перший заступник начальника Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Богдан Лозян отримав умовний термін за участь у масштабній схемі з поборів із майбутніх мисливців. Відповідне рішення ухвалив Приморський районний суд Одеси.

    Як з’ясувалося, чиновник був одним із ключових фігурантів корупційної групи, організованої начальником управління Олегом Ткачем. З липня 2024 до лютого 2025 року посадовці систематично вимагали хабарі від кандидатів на отримання посвідчення мисливця та контрольної картки обліку добутої дичини. Сума неправомірної вигоди становила від 2 до 2,5 тисяч гривень за “гарантоване” складання іспиту та видачу документів.

    Богдан Лозян, який очолював екзаменаційну комісію, виконував важливі ролі — затверджував склад комісії, координував дії виконавців, підписував документи, розподіляв хабарі та використовував месенджери для уникнення викриття.

    27 червня 2025 року Лозян визнав провину та уклав угоду зі слідством. Він надав викривальні покази проти співучасників, що дозволило прокуратурі просунутись у справі.

    Суд визнав Лозяна винним за ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 368 КК України (отримання неправомірної вигоди організованою групою), однак призначив умовне покарання — 3 роки з іспитовим строком. Конфіскацію майна не застосовано.

    Таким чином, ще один учасник корупційної схеми уникнув тюрми, але залишився з судимістю та під наглядом. Слідство щодо інших фігурантів триває.

  • Черкаський прокурор “торгував” кримінальними справами: подробиці розслідування

    Черкаський прокурор “торгував” кримінальними справами: подробиці розслідування

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) ухвалила рішення про звільнення Антона Грекова, прокурора Черкаської обласної прокуратури, через передачу службової інформації стороннім особам та можливу причетність до шахрайських дій.

    За даними слідства, з 17 червня 2022 року до 2 квітня 2024 року Греков передав конфіденційну інформацію через WhatsApp, зокрема фотокопії офіційних документів кримінального провадження.

    Передача службової інформації та “послуги” за гроші

    У лютому 2024 року представник служби безпеки одного з приватних компаній звернувся до Грекова через посередника, щоб зменшити тиск на групу компаній, їхніх власників та керівників у кримінальних справах. Серед фігурантів – Віктор Кравченко, син власника агрокорпорації “ЛНЗ” Дмитра Кравченка. Прокурор погодився “подумати” та почав підтримувати зв’язок із представниками компанії через посередника.

    Слідство підтверджує, що Греков передав стороннім особам фотокопії супровідного листа та оприлюдненого акта з обмеженим доступом.

    У березні 2024 року, за версією слідства, у Грекова виникла ухвала заволодіти коштами бізнесменів, переконуючи їх у своїх можливостях впливу на кримінальні провадження. Так, довірена особа прокурора нібито отримала $6 тисяч за закриття справи про ДТП, учасницею якої була дружина одного з бізнесменів.

    28 березня на автозаправці ще $17,5 тисяч були передані як перша частина обумовленої суми за сприяння у закритті іншої кримінальної справи – щодо заволодіння земельними ділянками у Шполянському районі. 10 квітня передали ще $17,5 тисяч.

    Заперечення Грекова та службове розслідування

    Антон Греков стверджує, що його затримали безпідставно та що до нього була здійснена провокація. Він заперечує будь-яке знайомство чи контакти з фігурантами справи.

    Під час службового розслідування прокурор неодноразово не з’явився на засідання дисциплінарної комісії та просив розглянути скаргу без його участі.

    Греков працював у прокуратурі з 2001 року. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) завершило розслідування та передає матеріали до суду. Його дії кваліфікувалися як замах на шахрайство та підбурення до передачі хабаря за попередньою змовою групою осіб (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 190 ККУ). Йому та його спільнику загрожує кримінальна відповідальність.