Golovnitemu.com

Позначка: інфляція

  • Ціни на пальне стрімко зростають: невтішний прогноз

    Ціни на пальне стрімко зростають: невтішний прогноз

    В Україні продовжує дорожчати пальне, і ціни на автозаправках змінюються практично щодня. Станом на зараз середня вартість бензину А-95 вже досягла близько 70 гривень за літр, а дизельне пальне коштує ще дорожче. Втім, експерти попереджають: це може бути лише початок.

    Ще на початку березня засновник групи компаній Prime Дмитро Леушкін заявляв, що найближчим часом ціни на паливо можуть зрости до 90 гривень за літр. При цьому такий сценарій він назвав відносно оптимістичним.

    За більш песимістичними оцінками, у разі подальшого зростання вартості нафти, логістичних витрат і податкового навантаження, ціна пального може піднятися значно вище. У публічному просторі вже звучать прогнози про можливі 100 і навіть 150 гривень за літр, хоча такі показники наразі залишаються гіпотетичними.

    Зростання цін на пальне безпосередньо впливає на витрати українців. Подорожчання транспорту автоматично тягне за собою підвищення цін на товари та послуги, адже логістика є ключовим елементом економіки.

    У таких умовах частина водіїв уже починає замислюватися над скороченням поїздок або переходом на громадський транспорт. Водночас експерти зазначають: подальша ситуація на ринку залежатиме від глобальних цін на нафту, курсу валют і внутрішньої економічної політики.

  • НБУ втрутився у валютний ринок: на підтримку гривні пішло $3 млрд

    НБУ втрутився у валютний ринок: на підтримку гривні пішло $3 млрд

    У Національному банку України заявляють, що підстав для різкого зростання курсу долара наразі немає. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

    За його словами, поточний стан міжнародних резервів дозволяє утримувати стабільність валютного ринку. На початку 2026 року вони становили майже 60 млрд доларів, що приблизно удвічі більше, ніж було на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    «Ми не бачимо підстав для того, щоб курс “вилітав у космос”», — зазначив Ніколайчук.

    У Нацбанку також прогнозують подальше зростання резервів. Очікується, що у 2026 році їх обсяг може збільшитися до 65 млрд доларів, а у 2027 році — до 73 млрд.

    За словами Ніколайчука, поточний рівень резервів забезпечує приблизно 120% від композитної міри адекватності міжнародних резервів за методологією Міжнародного валютного фонду.

    Водночас Нацбанк продовжує активно втручатися у валютний ринок, щоб утримувати стабільність гривні. Зокрема, у січні 2026 року регулятор провів значні валютні інтервенції.

    Протягом місяця НБУ не купив до резервів жодного долара або євро, натомість продав валюти на понад 3 млрд доларів у еквіваленті.

    Окрім цього, у Нацбанку наголошують на поступовому зниженні інфляції. За словами Ніколайчука, після пікового рівня майже 16% у травні інфляція знизилася до 7,4% у січні.

    Головною метою монетарної політики НБУ залишається досягнення цільового показника інфляції на рівні 5%.

  • З 1 червня можливе підвищення тарифів на воду, світло і тепло

    З 1 червня можливе підвищення тарифів на воду, світло і тепло

    В Україні найближчим часом можливий перегляд вартості комунальних послуг. Перші зміни у платіжках можуть з’явитися вже з початку літа. Про це заявив народний депутат Андрій Жупанин.

    За його словами, питання підвищення тарифів на водопостачання фактично стало неминучим. Крім того, можливі корективи вартості електроенергії та тепла. Ймовірною датою змін називають 1 червня, однак конкретні розрахунки наразі не оприлюднюються.

    Жупанин пояснює, що українська влада перебуває під тиском міжнародних партнерів, які наполягають на приведенні тарифів до економічно обґрунтованого рівня. За його словами, це є однією з умов подальшої фінансової підтримки.

    Найбільш складна ситуація спостерігається у невеликих громадах, де місцеві водоканали працюють зі збитками. У деяких населених пунктах Чернігівської, Рівненської та Львівської областей уже повідомили про намір підвищити тарифи на воду.

    У Національному банку України також зазначають, що після завершення опалювального сезону питання коригування тарифів стане актуальним. Регулятор вказує, що енергетична система потребує значних фінансових ресурсів для відновлення після масштабних пошкоджень.

    У звіті НБУ наголошується, що тривале утримання тарифів на заниженому рівні створює дисбаланси в енергетиці. Водночас різке підвищення може посилити інфляційний тиск та збільшити потребу у видатках на субсидії.

    Наразі чинні тарифи залишаються незмінними. Вартість газу зафіксована на рівні 7,96 грн за кубометр до квітня 2026 року, електроенергія коштує 4,32 грн за кВт-год. Однак механізми стримування цін на тепло та воду поступово втрачають ефективність через бюджетні обмеження.

    Експерти прогнозують, що владі доведеться шукати баланс між вимогами міжнародних кредиторів та можливостями населення оплачувати рахунки. Літо 2026 року може стати періодом непростих рішень у сфері тарифної політики.

  • Вперше з 2024 року подешевшали непродовольчі товари

    Вперше з 2024 року подешевшали непродовольчі товари

    У січні 2026 року річна інфляція в Україні знизилася до 7,4%. У місячному вимірі ціни зросли на 0,7%. Про це повідомив Національний банк України.

    Базова інфляція продовжила сповільнюватися й становила 7,0% у річному вимірі. За оцінкою НБУ, інфляційний тиск поступово зменшується, хоча окремі категорії товарів демонструють протилежну динаміку.

    Річні темпи зростання цін на сирі продукти харчування прискорилися до 8,2%. Це сталося вперше з червня 2025 року. Найбільше вплинули на показник яйця — через ефект низької бази порівняння минулого року, коли тепла погода сприяла збільшенню пропозиції. Також зросли ціни на огірки через обмежену пропозицію, помідори — через здорожчання імпорту, а також рибу та цитрусові.

    Водночас зменшився ціновий тиск на м’ясо та борошно. Темпи подорожчання свинини, яловичини, курятини та борошна сповільнилися.

    Зростання цін на оброблені продукти харчування сповільнилося до 10,8% у річному вимірі. Повільніше дорожчали хліб, соняшникова олія, безалкогольні напої, вершкове масло та сири.

    Інфляція у сфері послуг знизилася до 11,2%. За даними НБУ, це пов’язано зі зменшенням тиску з боку ринку праці. Сповільнилися темпи зростання вартості страхових і фінансових послуг, зв’язку, медичних послуг, транспорту, обслуговування автомобілів, послуг із особистого догляду, а також закладів харчування і тимчасового проживання.

    Вперше з травня 2024 року відновилося зниження цін на непродовольчі товари — у річному вимірі вони зменшилися на 0,4%.

    Темпи зростання адміністративно регульованих цін також сповільнилися — до 9,1%. Зокрема, повільніше дорожчали алкогольні напої та тютюнові вироби.

    Інфляція палива знизилася до 5,7%. Це пояснюється ефектом бази порівняння для бензину та дизельного пального. Водночас автомобільний газ подорожчав швидше — через скорочення запасів і зростання витрат на виробництво в умовах похолодання.

    У Національному банку очікують, що в найближчі місяці інфляція продовжить сповільнюватися, хоча темпи зниження можуть бути помірними. Серед факторів ризику — наслідки масштабних руйнувань енергетичної інфраструктури та пов’язані з цим витрати бізнесу.

  • Бензин і дизель зростають у ціні швидше за доходи українців

    Бензин і дизель зростають у ціні швидше за доходи українців

    Ситуація на українському ринку пального залишається складною: ціни на бензин, дизельне пальне та скраплений газ зростають, тоді як споживачі фактично не мають механізмів впливу на цінову політику великих мереж автозаправних станцій. За оцінкою енергетичних експертів, подорожчання зумовлене як об’єктивними економічними чинниками, так і діями ключових гравців ринку.

    До об’єктивних причин зростання цін належать підвищення акцизного податку з 1 січня, ослаблення гривні та подорожчання нафтопродуктів на кордоні, що напряму пов’язано зі світовими цінами на нафту. Водночас ці фактори не пояснюють масштабів подорожчання, які спостерігаються на внутрішньому ринку.

    Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

    Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

    Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

    За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

    Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

  • Хліб, м’ясо, олія: як енергетична криза вплине на ціни в Україні

    Хліб, м’ясо, олія: як енергетична криза вплине на ціни в Україні

    Українцям варто готуватися до поступового подорожчання продуктів у магазинах через енергетичну кризу та загальну інфляцію. Водночас підстав для паніки чи масового скуповування продуктів наразі немає. Таку оцінку ситуації дав виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

    За словами економіста, зростання цін є постійним процесом, а витрати на електроенергію — лише один із чинників. Через перебої зі світлом дорожчає зберігання овочів, робота холодильного обладнання та морозильників на генераторах. Бізнес намагається частково перекласти ці витрати на споживачів, однак можливості для цього обмежені.

    Пендзин наголошує, що існує природна «стеля» цін. Виробник не зможе продавати продукцію дорожче, ніж дозволяє платоспроможність населення, яка наразі знижується. Саме тому різкого цінового вибуху не очікується, а бізнес змушений балансувати між собівартістю та реальним попитом.

    Оцінюючи ситуацію за окремими категоріями товарів, економіст зазначає, що хліб не подорожчає різко. Прогнози про зростання ціни на 20% він називає перебільшеними. Реалістичний сценарій — стабільне підвищення в межах 1–1,5% на місяць.

    Ціни на м’ясо та яйця, за його словами, залишатимуться відносно стабільними. Якщо курятина або свинина суттєво подорожчають, попит різко впаде, і ринок швидко відреагує зниженням цін.

    Найскладнішою залишається ситуація з молочними продуктами. Вітчизняні виробники змушені конкурувати з дешевшим імпортом, зокрема з країн ЄС. Це стримує різке подорожчання, але зростання все ж буде. Вершкове масло, яке подешевшало у січні через світові тенденції, у лютому знову почне дорожчати.

    Овочі, зокрема так званий «борщовий набір», продовжують зростати в ціні через витрати на зберігання. Водночас картопля нині приблизно на 20% дешевша, ніж торік, завдяки хорошому врожаю 2025 року. Масовий імпорт картоплі очікується не раніше квітня.

    Щодо соняшникової олії, економіст допускає підвищення ціни до рівня близько 100 гривень за літр. Водночас він сумнівається, що ціна зможе перевищити цей поріг, адже внутрішній попит не витримає рівня у 120 гривень.

    Окремо Пендзин наголосив, що загроз дефіциту продуктів в Україні немає. Він вважає безпідставними заклики робити стратегічні запаси круп чи консервів.

    За його оцінками, загальна інфляція за січень становитиме близько 2–2,5%. Ситуація залишається складною, але контрольованою. Головним стримувальним фактором для зростання цін є не бажання бізнесу, а низька платоспроможність населення.

  • В Україні зафіксували новий стрибок цін на овочі та фрукти: що подорожчало найбільше

    В Україні зафіксували новий стрибок цін на овочі та фрукти: що подорожчало найбільше

    На початку нового року гуртові ціни на овочі в Україні переважно зросли порівняно з грудневими показниками. Про це свідчать дані проєкту EastFruit, який відстежує ситуацію на аграрному ринку.

    Найпомітніше подорожчав солодкий перець. Його ціна за кілограм піднялася на 40–70 гривень і нині коливається в межах 140–190 грн, тоді як наприкінці року він продавався по 100–120 грн. Аналогічна динаміка зафіксована й щодо гострого перцю, який подорожчав із 70–180 до 100–200 грн за кілограм.

    Виросла і нижня межа цін на помідори. Якщо у грудні томати продавалися по 70–100 грн за кілограм, то тепер гуртові ціни стартують від 80 грн і доходять до 100 грн. Водночас огірки дещо подешевшали — їхня вартість знизилася зі 130–150 до 125–140 грн за кілограм.

    Суттєвий відсотковий ріст показала ріпчаста цибуля. Її ціни піднялися з 4–9 до 7–9 грн за кілограм. Подорожчала і білокачанна капуста — з 6–10 до 8–10 грн. Інші види капусти також додали в ціні: броколі подорожчала з 70–90 до 110–170 грн, цвітна — з 25–35 до 35–45 грн, пекінська — з 16–20 до 20–25 грн за кілограм. Єдиним винятком стала синя капуста, яка трохи здешевшала — з 20–30 до 20–25 грн.

    Ціни на основні овочі так званого борщового набору — буряк, моркву та картоплю — залишилися стабільними. Зокрема, картопля й надалі коштує в межах 9–12 грн за кілограм.

    У фруктовому сегменті ситуація була більш різноспрямованою. Яблука у січні подешевшали з 20–40 до 17–35 грн за кілограм, а груші — з 25–65 до 25–55 грн. Водночас значно зросли ціни на виноград, який подорожчав із 60–80 до 70–130 грн, а також на мандарини — з 65–100 до 75–185 грн за кілограм.

    Таким чином, початок року приніс українському гуртовому ринку подальше зростання цін на більшість овочів, тоді як фрукти продемонстрували як зниження, так і різкий ріст залежно від позиції.

  • У 2026 році ціни на хліб в Україні можуть зрости більш ніж на 20%

    У 2026 році ціни на хліб в Україні можуть зрости більш ніж на 20%

    У 2026 році в Україні можливе суттєве подорожчання окремих видів хлібобулочної продукції. За оцінками представників галузі, ціни на частину виробів можуть зрости більш ніж на 20%, якщо збережеться нинішня сукупність негативних факторів.

    Водночас хліб простої рецептури, який є базовим продуктом масового споживання, за прогнозами, має залишатися відносно стабільним у ціні. Натомість продукція зі складнішою технологією виробництва може подорожчати на 10–15%, а за погіршення умов — перевищити поріг у 20%.

    Ключовим ризиком для галузі залишається нестабільне електропостачання хлібозаводів на тлі регулярних атак Росії по енергетичній інфраструктурі. Хоча багато підприємств формально мають статус критичної інфраструктури або об’єктів життєзабезпечення, на практиці це не завжди означає гарантоване безперебійне живлення.

    За оцінками учасників ринку, ліміти електроспоживання часто встановлюються без урахування технологічного циклу виробництва. Найскладніша ситуація спостерігається у регіонах із дефіцитом генерації та перевантаженими мережами, де ризик відключень залишається найвищим.

    Через перебої з електроенергією виробники змушені коригувати асортимент і тимчасово знімати з виробництва частину продукції зі складною рецептурою, для якої критично важливо дотримуватися технологічних параметрів. Це підвищує ймовірність перебоїв із постачанням виробів із коротким терміном зберігання та створює додаткові ризики для продовольчої безпеки.

    Окрім енергетичного чинника, на собівартість хлібобулочної продукції тиснуть коливання цін на сировину, зростання логістичних витрат і збільшення фонду оплати праці. Сукупність цих факторів робить підвищення цін у 2026 році одним із базових сценаріїв для ринку.

  • Урожай є, сховищ немає: чому борщовий набір продають майже за собівартістю

    Урожай є, сховищ немає: чому борщовий набір продають майже за собівартістю

    До кінця року українці не мають очікувати різкого подорожчання основних овочів борщового набору — картоплі, моркви, буряка, цибулі та капусти. За словами президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштанника, зараз ці овочі продають по «практично собівартості», у межах до 10 гривень за кілограм, і така цінова ситуація збережеться щонайменше на найближчі місяці. Він пояснює це не стільки врожаєм, скільки відсутністю нормальних умов зберігання: аграрії воліють продати дешевше зараз, ніж ризикувати втратити все пізніше.

    Ринок базових овочів зараз буквально залитий пропозицією. За оцінкою Тараса Баштанника, фермери виставляють на продаж картоплю, моркву, буряк, капусту й цибулю за ціною до 10 гривень за кілограм — і це рівень собівартості. Причина в проста і водночас системна: в Україні хронічно не вистачає сховищ для борщового набору. Більшість дрібних і середніх виробників не готові ризикувати і тримати овочі до зими, бо немає гарантії стабільного світла, температури й безпеки. Тому вони віддають урожай одразу, навіть дешево, лише б отримати «живі гроші» і не втратити продукцію взагалі.

    Баштанник наголошує, що нинішня ціна — це прямий наслідок перевиробництва після минулого сезону. Торік борщовий набір різко дорожчав, тож цього року багато господарств збільшили площі під картоплею, капустою, цибулею. У результаті маємо надлишок пропозиції й «присаджені» ціни. За словами експерта, це стосується всіх ключових позицій — тобто мова йде не про один овоч, а про весь набір одразу.

    Окрема лінія — зберігання. В умовах війни фермери рахують не лише електрику, охорону і логістику, а й прямий ризик ударів по інфраструктурі. Аби не вкладатися в енергозатратне довготривале зберігання, дрібні виробники продають урожай тут і зараз. Це штучно «притискає» ціни донизу внутрішнім ринком і зрізає потенціал підвищення.

    При цьому попит на борщовий набір в Україні формується майже повністю всередині країни. Як пояснюють аналітики, борщові овочі — це традиційно внутрішній продукт: ми або самі себе забезпечуємо, або, якщо раптом неврожай по якійсь позиції, точково підтягуємо імпорт із Польщі, Молдови, Румунії чи навіть Нідерландів. Тобто ані рекордний врожай картоплі в ЄС цього сезону, ані провали врожаю десь за кордоном істотно не штовхають наші ціни вгору чи вниз. Український борщовий ринок живе за логікою «скільки зібрали тут — стільки й коштує».

    Цю ж тенденцію підтверджує і Національний банк України. У жовтневому інфляційному звіті НБУ вказано, що протягом наступних трьох кварталів (тобто приблизно найближчі дев’ять місяців) картопля та інші овочі борщового набору в Україні мають залишатися дешевшими, ніж торік. Регулятор пояснює це хорошими врожаями і надлишком пропозиції, у тому числі продукції середньої якості, яку фермери не можуть довго тримати і змушені зливати на ринок за мінімальною ціною. Так, наприклад, вартість цибулі цієї осені опустилася до найнижчого рівня з початку 2022 року.

    Водночас є важливе застереження. Не всі овочі поводяться однаково. Тепличні культури вже йдуть угору в ціні: томати й огірки дорожчають після завершення ґрунтового сезону і скорочення поставок із теплиць. Тобто «дешевий борщ» — так, але «дешевий салат з помідорами взимку» — ні. Це класична сезонність, коли тепличний овоч стає практично делікатесом.

    Що це означає для споживача зараз? По-перше, борщовий набір до кінця року залишиться одним із небагатьох продуктів, який не тисне так сильно на гаманець. По-друге, купувати «про запас» картоплю, цибулю чи капусту має сенс, але з поправкою: умови зберігання у квартирі чи підвалі теж важливі. Саме відсутність якісних сховищ змушує аграріїв скидати товар, і ця ж причина може призвести до локального дефіциту якісного продукту вже пізньою зимою. На це натякають і аграрні асоціації, попереджаючи, що після піку пропозиції поступово може піти невелике зростання через витрати на зберігання.

    НБУ при цьому очікує, що загалом низькі ціни на борщовий набір і картоплю допоможуть стримувати продовольчу інфляцію на старті 2026 року. Для бюджету домогосподарств це означає просту річ: обов’язкові базові продукти харчування (борщ, суп, гарніри) будуть відносно доступними, навіть якщо фрукти й тепличні овочі залишаться дорожчими.

  • Інфляційні очікування українського бізнесу зросли до максимуму за рік

    Інфляційні очікування українського бізнесу зросли до максимуму за рік

    Українські підприємства прогнозують значне зростання споживчих цін упродовж наступних 12 місяців. За оцінками керівників компаній, інфляція сягне 11,4%, що майже удвічі перевищує офіційний прогноз Національного банку України. Про це йдеться у новому звіті НБУ.

    Найбільшою причиною подорожчання бізнес називає воєнні дії — так вважають майже 80% опитаних керівників підприємств. Вони наголошують, що війна створює тривалу економічну невизначеність, підвищує логістичні витрати й впливає на ціни сировини.

    Ще одним вагомим чинником називають коливання курсу гривні, на яке вказали 69,8% респондентів (у другому кварталі таких було 67,3%). Зростання очікувань щодо подорожчання на світових ринках триває вже п’ятий квартал поспіль.

    Водночас лише 22,6% керівників підприємств зазначили, що податкові зміни впливатимуть на ціни — це найнижчий показник за останній рік.

    Державна служба статистики підтверджує тенденцію поступового зростання базової інфляції. У вересні 2025 року вона становила 1,3% порівняно з серпнем і 11,0% у річному вимірі.

    Найбільше за рік подорожчали яйця (+50,9%), фрукти (+30,4%) та соняшникова олія (+28,1%). Водночас завдяки збору врожаю у вересні сезонно подешевшали овочі (–10,6%) та фрукти (–11,8%).