Golovnitemu.com

Позначка: інфраструктура

  • Смертоносний удар балістикою по Києву: Росія вбила працівників залізниці та вщент зруйнувала депо

    Смертоносний удар балістикою по Києву: Росія вбила працівників залізниці та вщент зруйнувала депо

    У ніч на 1 вересня російські окупаційні війська завдали масованого прицільного удару балістичними ракетами по цивільній залізничній інфраструктурі столиці України. Головною ціллю ворожого обстрілу стали залізничне депо та комплекс виробничо-технічних споруд державної компанії «Укрзалізниця». У результаті цинічної атаки загинуло семеро людей, шестеро з яких були працівниками залізниці, ще кілька осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості. Про трагічні наслідки удару та руйнування офіційно повідомили голова правління підприємства Олександр Перцовський та пресслужба компанії.

    Ворожий ракетний удар призвів до масштабних руйнувань виробничого комплексу підприємства. Один із ключових цехів був зруйнований вщент прямим влучанням та потужною вибуховою хвилею, а на території стратегічного об’єкта виникло одразу кілька осередків пожежі. На місце події терміново прибули пожежно-рятувальні підрозділи екстрених служб та спеціальні аварійні бригади, які тривалий час ліквідовували відкритий вогонь і розбирали завали зруйнованих конструкцій.

    Очільник компанії наголосив на цілеспрямованому характері ворожої атаки та розповів про зусилля з порятунку людей.

    «Нічні удари балістики по Києву – прицільно по залізничному депо та інших залізничних обʼєктах. Балістичний удар забрав життя 7 людей, з яких 6 – наші співробітники. 1 колега в лікарні із пораненнями – поруч наші, надається вся необхідна допомога. Десятки встигли врятуватись по укриттях, допомагаємо їм оговтатись», – повідомив Олександр Перцовський.

    Через значні руйнування та ризики для безпеки руху залізничники були змушені тимчасово закрити рух поїздів на двох важливих ділянках перегонів столичного вузла. Завдяки оперативній роботі відновлювальних бригад інфраструктурні пошкодження вдалося швидко локалізувати, після чого залізничне сполучення на цих перегонах було повністю відновлено.

    Наразі підрозділи «Укрзалізниці» продовжують роботу над ліквідацією наслідків обстрілу та стабілізацією ситуації на пошкоджених об’єктах. Фахівці проводять експертну оцінку завданих збитків, розчищають територію від уламків та ремонтують комунікації. Підприємство організувало надання комплексної матеріальної, медичної та психологічної допомоги постраждалим залізничникам і родинам загиблих співробітників.

  • Транспортний колапс на носі: ремонт аварійного мосту Метро в Києві оцінили в космічні мільярди

    Транспортний колапс на носі: ремонт аварійного мосту Метро в Києві оцінили в космічні мільярди

    Столичний міст Метро опинився в критичному стані, а повний комплекс будівельних робіт із відновлення його працездатності коштуватиме близько 500 мільйонів доларів, що в національній валюті становить приблизно 20 мільярдів гривень. Про це у своїх фахових розрахунках заявила інженерка шляхів сполучення та спеціалістка у сфері містобудування Ганна Мінюкова.

    За її словами, для того щоб початок масштабної реконструкції не перетворився на черговий довгобуд, весь обсяг робіт необхідно виконати протягом трьох чітко визначених будівельних сезонів. Проте на сьогодні українська столиця не має в своєму розпорядженні необхідних фінансових ресурсів для забезпечення стабільних виплат настільки масштабного проєкту. Окрім мосту Метро, нагального та комплексного ремонту потребують також Північний і Південний мостові переходи, тоді як офіційні зобов’язання держави щодо реставрації аварійного мосту Патона також залишаються невиконаними через дефіцит коштів у державному бюджеті.

    Єдиним ефективним виходом із ситуації експертка називає залучення міжнародного фінансування шляхом ретельного вдосконалення чинного законодавства про державно-приватне партнерство та активний пошук профільних інвесторів для передачі інфраструктурних об’єктів у концесію. За такого сценарію приватний бізнес повністю бере на себе витрати на реконструкцію, отримуючи натомість право на комерційне управління спорудою протягом встановленого контрактом терміну чи до повного повернення вкладеного капіталу.

    «Таке рішення є непопулярним для представників влади, адже в такому разі доведеться робити платний проїзд по відремонтованих спорудах, що не буде сприйнято суспільством. В іншому випадку “мостопадів” не уникнути», – наголосила Ганна Мінюкова.

    Ситуацію додатково загострюють тривожні висновки інших профільних фахівців. Зокрема, відомий транспортний експерт Дмитро Беспалов підтвердив, що мости Патона та Метро у Києві наразі офіційно кваліфікуються як такі, що перебувають у непрацездатному та аварійному стані. Через критичний ступінь зношеності конструкцій користування цими стратегічними транспортними артеріями становить пряму загрозу безпеці мешканців та гостей міста.

  • Міст до Молдови вже перетнув половину Дністра: будівельники вийшли на молдовську частину русла

    Міст до Молдови вже перетнув половину Дністра: будівельники вийшли на молдовську частину русла

    Будівництво тимчасового технологічного мосту через Дністер між Україною та Молдовою вийшло на новий етап. Конструкція вже дійшла до середини русла, а бригади компанії Autostrada розпочали роботи безпосередньо у молдовській частині річки. Станом на 27 серпня з 276 метрів майбутньої переправи збудовано 120 метрів, а з 24 запроєктованих металевих опор змонтовано 11. Роботи ведуться цілодобово, а рух через тимчасовий міст планують відкрити до кінця 2026 року.

    Йдеться про переправу у районі майбутнього міжнародного пункту пропуску «Ямпіль – Косеуць», який має з’єднати Вінницьку область із Молдовою та створити новий транспортний маршрут у напрямку Європейського Союзу.

    Ще наприкінці липня Autostrada повідомляла, що збудувала 96 метрів мосту, а роботи поступово наближалися до середини Дністра — державного кордону. Тоді компанія пояснювала, що починаючи з 12-ї опори будівництво вже продовжуватиметься на території Молдови. Тепер цей етап фактично розпочався.

    Тимчасовий міст матиме загальну довжину 276 метрів і складатиметься з 24 металевих опор-стійок, металевих балок та залізобетонних плит. За даними Autostrada, кожна опора формується з восьми труб і трьох льодорізів, які мають захищати конструкцію від навантажень під час руху криги.

    Висота переправи над рівнем води становитиме близько 11 метрів. Поверхню залізобетонних плит спеціально роблять із насічкою, щоб покращити зчеплення автомобільних коліс із покриттям.

    На цьому будівництво не обмежується. З українського боку дорожні бригади паралельно облаштовують близько трьох кілометрів під’їзної дороги. З молдовського боку мають створити з’їзд із мосту та приєднати його до місцевої дорожньої мережі.

    Ця переправа важлива не лише як окремий міст. Фактично вона є ключем до відновлення значно масштабнішого проєкту — основного міжнародного мостового переходу через Дністер завдовжки 1309 метрів.

    Основний міст почали реалізовувати ще у 2021 році. Саме тоді Autostrada розпочала підготовчі роботи поблизу Ямполя. Проєкт передбачав спорудження великого переходу, який мав стати частиною нового міжнародного транспортного коридору між Україною та Молдовою. Після початку повномасштабного вторгнення Росії роботи фактично призупинили.

    У 2023 році Київ і Кишинів офіційно закріпили плани відновити проєкт. 12 червня уряди двох країн підписали угоду про спорудження автомобільного прикордонного мосту через Дністер між Ямполем і Косеуцем. Українську сторону тоді представляв віцепрем’єр із відновлення Олександр Кубраков, молдовську — міністерка інфраструктури Лілія Дабіжа.

    Проте відновити основне будівництво виявилося непросто. Одна з головних проблем — фізичний доступ важкої техніки до будмайданчика в руслі річки. Саме для цього і споруджують нинішній технологічний міст.

    Після його відкриття по ньому зможуть доставляти будівельну техніку, матеріали, металоконструкції та забезпечувати роботу бригад на основному мостовому переході.

    Після завершення великого мосту технологічну переправу не планують залишати назавжди. Її мають розібрати, а металеві конструкції зможуть повторно використати на інших інфраструктурних об’єктах.

    Ціна лише тимчасової переправи показує масштаб робіт. У 2026 році Кабінет Міністрів виділив із резервного фонду державного бюджету 383,8 млн грн на її спорудження. Міністерство розвитку громад та територій прямо називає технологічний міст необхідною частиною реалізації проєкту Ямпіль – Косеуць.

    Значно дорожчим буде основний міст. Ще раніше загальну вартість проєкту оцінювали приблизно у 3,4 млрд грн. Восени 2025 року посол України в Молдові Паун Роговей визнавав, що проєкт зіткнувся з фінансовими труднощами, однак наголошував, що Київ і Кишинів не відмовилися від його реалізації та шукають додаткові джерела фінансування.

    У проєкті є вагома економічна причина. Після запуску нового переходу маршрут між Вінницею та молдовським містом Сорока має скоротитися приблизно на 28–30 кілометрів. Це означає менше часу в дорозі для пасажирів, дешевшу логістику вантажів і додатковий канал перетину українсько-молдовського кордону.

    Новий міст також має зменшити навантаження на існуючі прикордонні переходи та посилити транспортне сполучення між центральними областями України і Молдовою.

    З українського боку міст буде пов’язаний із дорожньою мережею Вінниччини. Проєкт розглядають як продовження транспортного маршруту через Ямпіль, а дороги в цьому напрямку модернізували ще під час підготовки до першого етапу будівництва.

    Ще одна важлива деталь — майбутня пропускна спроможність основного мосту. За первинним проєктом, він має пропускати близько 5000 автомобілів на добу. Для його будівництва планувалося використати близько 9000 тонн металоконструкцій і понад 16 000 кубометрів монолітного залізобетону.

    Водночас проєкт має значення далеко за межами двосторонніх українсько-молдовських відносин.

    У Міністерстві розвитку громад і територій заявляють, що після завершення міст має стати частиною інтеграції української дорожньої мережі до загальноєвропейської транспортної системи TEN-T.

    Це особливо важливо після початку повномасштабної війни, коли Україна була змушена перебудовувати логістику та значно більше орієнтуватися на наземні транспортні коридори із західними сусідами.

    Молдова при цьому сама рухається шляхом європейської інтеграції. Тому нові дороги, мости та прикордонні переходи потенційно можуть стати частиною ширшої мережі маршрутів між Україною, Молдовою, Румунією та іншими країнами Євросоюзу.

    Влітку 2026 року представники двох держав уже окремо координували наступні етапи реалізації проєкту, включно з майбутньою роботою митних і прикордонних служб.

    Тож нинішні 120 метрів металевої конструкції посеред Дністра — це лише перша практична частина значно більшого задуму.

    Якщо графік вдасться витримати, вже до кінця 2026 року тимчасовий міст має з’єднати два береги та забезпечити повноцінний доступ будівельної техніки з обох країн. Після цього Україна й Молдова зможуть перейти до наступної фази основного переходу завдовжки понад 1,3 км.

    А поки що будівництво вперше фізично перетнуло державний кордон: українські бригади вже працюють у молдовській частині Дністра, і майбутній маршрут між двома країнами буквально формується метр за метром.

  • Нічний розгром логістики ворога: дрони одночасно спалили три велетенські центри Ozon у Росії

    Нічний розгром логістики ворога: дрони одночасно спалили три велетенські центри Ozon у Росії

    У ніч проти 24 серпня одразу в трьох регіонах Російської Федерації пролунали потужні вибухи на великих логістичних хабах маркетплейсу Ozon. Стратегічні об’єкти складської та транспортної інфраструктури зазнали масованої атаки ударних безпілотників, унаслідок чого на місцях спалахнули масштабні пожежі.

    Одним із головних епіцентрів ураження став промисловий гігант поблизу селища Енем, що в Республіці Адигея. Логістичний комплекс розташований приблизно за 390 кілометрів від кордону з Україною та займає колосальну територію площею близько 91 200 квадратних метрів. Завдяки значним масштабам об’єкт виконував ключову розподільчу функцію для значної частини південних територій держави-агресорки.

    «Об’єкт є одним із важливих логістичних вузлів Ozon у регіоні та використовується для приймання, сортування, зберігання й подальшого розподілу замовлень. Через нього товари направляються до пунктів видачі та інших логістичних об’єктів Ozon у Краснодарському краї, Адигеї та інших регіонах Північного Кавказу та Півдня Росії. На території центру зберігаються та обробляються великі обсяги товарів маркетплейсу», – зазначають профільні аналітики.

    Параліч ланцюгів постачання та економічні збитки

    Одночасне виведення з ладу трьох великих логістичних комплексів за одну ніч завдає відчутного удару по внутрішній транспортній системі ворога. Подібні об’єкти площею під сто тисяч квадратних метрів акумулюють колосальні обсяги майна, техніки та товарів різного призначення, забезпечуючи безперервний товарообіг на території відразу кількох суб’єктів федерації.

    Внаслідок вибухів та подальших пожеж роботу складських комплексів було паралізовано. Знищення значних запасів продукції та руйнування сортувальних ліній створює довгострокові логістичні проблеми для Краснодарського краю, Адигеї та регіонів Північного Кавказу. Атака настільки віддалених від лінії зіткнення вузлів вкотре продемонструвала повну нездатність російської системи протиповітряної оборони прикрити критично важливі об’єкти власної інфраструктури.

     

  • Росія зруйнувала майже на $200 млрд: прямі збитки України від війни зросли ще на 16%

    Росія зруйнувала майже на $200 млрд: прямі збитки України від війни зросли ще на 16%

    Прямі збитки, завдані Україні внаслідок повномасштабної війни Росії, сягнули 197,5 млрд доларів. Порівняно з попередньою оцінкою у 169,8 млрд доларів сума зросла приблизно на 16%. Найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспорт, промисловість та енергетика.

    Нову оцінку оприлюднив KSE Institute. Розрахунки підготовлені спільно з профільними державними органами та охоплюють пряме фізичне руйнування нерухомості, інфраструктури, транспортних засобів, обладнання та інших активів.

    Йдеться саме про прямі матеріальні збитки, а не про загальну вартість війни для української економіки. Для порівняння, остання комплексна оцінка Світового банку RDNA5 станом на кінець 2025 року визначала прямі збитки у 195,1 млрд доларів, економічні та соціальні втрати — у 666,7 млрд, а потреби у відбудові та відновленні на наступні десять років — майже у 587,7 млрд доларів.

    Найбільше Росія зруйнувала житла

    Найбільша частина прямої шкоди припадає на житловий сектор — 65,9 млрд доларів.

    Порівняно з попередньою оцінкою ця сума збільшилася ще на 5,9 млрд доларів.

    Загалом в Україні вже пошкоджено або повністю зруйновано майже 416 тисяч житлових будівель.

    Серед них близько:

    • 352 тисяч приватних будинків;
    • 63 тисяч багатоквартирних будинків;
    • близько тисячі гуртожитків.

    Наймасштабніші руйнування житлової забудови закономірно зосереджені у східних і прифронтових регіонах, де бойові дії та російські обстріли тривають найбільш інтенсивно.

    Водночас пошкодження житла зафіксовані фактично по всій Україні через регулярні удари ракетами та безпілотниками по містах у глибокому тилу.

    Світовий банк також називає житло одним із трьох найбільш постраждалих секторів поряд із транспортом та енергетикою. За даними RDNA5, станом на кінець 2025 року пошкоджено або зруйновано близько 14% житлового фонду України, що безпосередньо зачепило понад три мільйони домогосподарств.

    Дороги, залізниця, порти: транспорт втратив $42 млрд

    Другим за масштабом руйнувань став транспортний сектор.

    Його прямі збитки оцінюються приблизно у 42 млрд доларів.

    Найбільше постраждала автомобільна інфраструктура. За оцінкою KSE, пошкоджено або знищено близько 29 тисяч кілометрів доріг державного, місцевого та комунального значення.

    Суттєвих втрат зазнала й залізниця.

    Вартість пошкоджених та зруйнованих активів «Укрзалізниці» оцінюється приблизно у 5 млрд доларів.

    Ще близько 1,2 млрд доларів становлять збитки портової інфраструктури.

    Авіаційна галузь втратила приблизно 2 млрд доларів.

    Особливо відчутно транспортний сектор потерпав протягом 2025 року, коли Росія посилила атаки на залізничні об’єкти та українські порти. У RDNA5 зазначалося, що саме через інтенсивні удари по залізниці й портах потреби транспортного сектору у відновленні лише за рік збільшилися приблизно на 24%.

    Під ударами опинилися понад 12 тисяч підприємств

    Серйозних руйнувань зазнали промисловість, будівельний сектор та сфера послуг.

    Їхні прямі збитки KSE оцінює у 18,4 млрд доларів.

    Від початку повномасштабної війни пошкоджені або повністю зруйновані активи приблизно 12,6 тисячі підприємств.

    Переважна більшість із них — малі компанії, однак російські атаки та окупація також зачепили близько 100 великих і середніх приватних підприємств і приблизно 500 державних.

    Найбільших абсолютних втрат зазнала металургійна промисловість.

    Це пояснюється, зокрема, концентрацією великих промислових підприємств на сході та півдні України — саме у регіонах, де бойові дії були найінтенсивнішими.

    Майже половина оцінених збитків підприємств припадає лише на Донецьку область.

    Ці цифри відображають тільки фізичне знищення активів. Вони не включають втрачений дохід бізнесу, зупинку виробництва, порушення логістики, втрату ринків або вимушене переміщення підприємств.

    Енергетика втратила вже понад $18 млрд

    Ще одним сектором, який продовжує стрімко накопичувати збитки, залишається енергетика.

    Її прямі втрати зросли до 18,3 млрд доларів.

    Порівняно з попередньою оцінкою показник збільшився приблизно на 25%.

    Причина — систематична російська кампанія проти української енергосистеми.

    Під ударами перебувають генеруючі потужності, високовольтні підстанції, мережі передачі й розподілу електроенергії, теплоенергетична та газова інфраструктура.

    Світовий банк також зафіксував різке погіршення ситуації в енергетичному секторі. У RDNA5 зазначалося, що кількість пошкоджених або зруйнованих енергетичних активів за рік збільшилася приблизно на 21%.

    Особливість енергетики полягає в тому, що частину об’єктів доводиться відновлювати не один раз. Відремонтована підстанція або електростанція може повторно опинитися під російським ударом, через що вартість відновлення постійно зростає.

    Майже 4,8 тисячі закладів освіти пошкоджені або зруйновані

    Втрати освітньої інфраструктури оцінюються у 12,2 млрд доларів.

    За даними KSE, бойові дії та російські удари пошкодили або повністю знищили майже 4,8 тисячі освітніх закладів.

    Найбільше постраждали школи та заклади дошкільної освіти.

    Пошкодження зафіксовані у 22 регіонах України.

    Ці руйнування мають наслідки значно ширші, ніж вартість самих будівель. Вони змушують дітей переходити на дистанційне або змішане навчання, громади — будувати укриття та тимчасові приміщення, а державу — витрачати додаткові кошти на відновлення освітньої мережі.

    Аграрний сектор втратив понад $12 млрд

    Прямі збитки агропромислового комплексу та земельних ресурсів становлять близько 12,1 млрд доларів.

    Найбільше грошей аграрії втратили через знищення та пошкодження сільськогосподарської техніки — понад 7,1 млрд доларів.

    Ще більш ніж 2 млрд доларів становлять збитки інфраструктури для зберігання продукції.

    Вартість знищеної або викраденої сільськогосподарської продукції оцінюється майже у 1,9 млрд доларів.

    І знову ця цифра не показує повного масштабу економічного удару.

    До прямих втрат не входять збитки через мінування земель, втрату доступу до полів на окупованих територіях, скорочення виробництва, проблеми з експортом та здорожчання логістики.

    Лікарні, культура та ЖКГ також втратили мільярди

    Сукупні прямі збитки громадського сектору оцінюються приблизно у 22,8 млрд доларів.

    До цього блоку входять заклади освіти, науки, охорони здоров’я, культурні та спортивні об’єкти, соціальна інфраструктура й адміністративні будівлі.

    Сфера охорони здоров’я зазнала прямих збитків приблизно на 4,5 млрд доларів.

    Таку саму суму — близько 4,5 млрд доларів — становлять втрати культури, спорту та туризму.

    Житлово-комунальне господарство втратило приблизно 3,8 млрд доларів.

    Збитки цифрової інфраструктури вже сягнули 1,8 млрд доларів.

    Чому цифри KSE і Світового банку відрізняються

    Окремо варто пояснити різницю між актуальною оцінкою KSE у 197,5 млрд доларів та цифрою RDNA5 Світового банку у 195,1 млрд доларів.

    Це не суперечливі оцінки.

    Вони мають різні дати зрізу та частково різну методологію.

    RDNA5 охоплює події до 31 грудня 2025 року, тоді як нинішня оцінка KSE враховує новіші доступні дані.

    Саме тому загальна сума поступово збільшується в міру надходження інформації про нові руйнування та уточнення вартості раніше пошкоджених об’єктів.

    Ще важливіше — не плутати прямі збитки з потребами у відновленні.

    197,5 млрд доларів — це оцінка вартості вже пошкоджених або знищених фізичних активів.

    А майже 588 млрд доларів, які наводить Світовий банк, — це прогноз того, скільки Україні потрібно протягом десяти років для відбудови та відновлення з урахуванням принципу «відбудувати краще», модернізації й додаткових витрат.

    Тобто відновити країну коштуватиме приблизно утричі дорожче, ніж проста оцінка вартості зруйнованого майна.

    І ця сума продовжує зростати

    Найважливіше застереження полягає в тому, що 197,5 млрд доларів — не остаточна ціна російської агресії.

    Війна триває.

    Росія продовжує атакувати житлові будинки, енергетику, залізницю, підприємства, порти та інші об’єкти по всій Україні.

    Кожен новий удар збільшує як суму прямих збитків, так і майбутню вартість відновлення країни.

    Навіть оцінка Світового банку у майже 588 млрд доларів базується на руйнуваннях лише до завершення 2025 року.

    Саме тому реальна потреба у відбудові вже зараз може бути вищою.

    Для України це також посилює аргументацію у переговорах щодо репарацій та використання заморожених російських державних активів.

    Масштаб руйнувань уже фактично наблизився до психологічної позначки у 200 млрд доларів лише прямих фізичних збитків.

    І якщо врахувати втрати економіки, недоотримані доходи, людський капітал та майбутні витрати на відновлення, реальна ціна російської війни вимірюється вже зовсім іншими сумами.

  • Росія може втратити важливий канал зв’язку із Заходом

    Росія може втратити важливий канал зв’язку із Заходом

    Фінляндія готується припинити обслуговування інфраструктури, через яку до Росії надходить значна частина міжнародного інтернет-трафіку. Йдеться про опори ліній електропередач, на яких розміщені волоконно-оптичні кабелі зв’язку. За інформацією російських ЗМІ, вже з наступного року ці об’єкти планують повністю демонтувати.

    Про це повідомляє російське видання “Комерсант”.

    За даними джерел видання на телекомунікаційному ринку РФ, фінська державна енергетична компанія Fingrid вже повідомила російських операторів зв’язку про припинення обслуговування опор ліній електропередач, через які проходять волоконно-оптичні лінії зв’язку (ВОЛЗ). Після завершення робіт опори планують демонтувати, що фактично унеможливить використання цього маршруту для передачі даних.

    Як пояснюють співрозмовники “Комерсанта”, рішення пов’язане з тим, що після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році постачання електроенергії між країнами було припинене. Через це утримання інфраструктури лише заради роботи телекомунікаційних мереж стало економічно невиправданим як для фінської компанії, так і для російських операторів.

    За оцінками джерел видання, після 2022 року саме через Фінляндію проходить близько 60–70% усього закордонного інтернет-трафіку Росії. Інший співрозмовник уточнив, що через лінії електропередач проходить приблизно 30% усіх каналів зв’язку між Росією та Фінляндією, що робить їх одним із ключових маршрутів передачі міжнародних даних.

    Очікується, що демонтаж інфраструктури змусить російських операторів шукати альтернативні маршрути для передачі трафіку. За інформацією “Комерсанта”, найбільші телекомунікаційні компанії вже ведуть переговори з фінськими операторами щодо можливості використання інших каналів зв’язку. Однак поки невідомо, чи вдасться знайти рівноцінну заміну існуючим маршрутам.

    Експерти зазначають, що скорочення кількості міжнародних каналів зв’язку може вплинути на швидкість та стабільність передачі даних між Росією та іншими країнами. Крім того, це потенційно підвищує залежність російського сегмента інтернету від меншої кількості маршрутів, що робить мережу більш вразливою до технічних збоїв або нових обмежень.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Фінляндія поступово скорочує співпрацю з РФ у різних сферах. Країна припинила імпорт російської електроенергії, закрила сухопутний кордон для більшості категорій громадян Росії, а після вступу до НАТО значно посилила заходи безпеки на східному напрямку.

    На цьому тлі Росія стикається й з іншими проблемами у сфері телекомунікацій та цифрових технологій. Зокрема, останнім часом Європейський Союз запровадив санкції проти російської технологічної компанії VK, а також компанії “Комунікаційна платформа”, яка керує державним застосунком Max. ЄС звинувачує їх у сприянні стеженню за користувачами в інтересах російських спецслужб.

    Крім того, у Росії було висунуто обвинувачення засновнику месенджера Telegram Павлу Дурову за статтею про сприяння тероризму. За повідомленнями російських ЗМІ, його також оголосили у міжнародний розшук.

    Поки що фінська сторона офіційно не коментувала інформацію про майбутній демонтаж опор, однак джерела “Комерсанта” стверджують, що відповідні попередження російські оператори вже отримали.

  • Чи справді траса Харків – Полтава залишилася без АЗС? Влада зробила офіційну заяву

    Чи справді траса Харків – Полтава залишилася без АЗС? Влада зробила офіційну заяву

    Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов спростував поширену в інформаційному просторі інформацію про те, що на трасі Харків – Полтава нібито не залишилося жодної працюючої автозаправної станції. За словами очільника області, такі повідомлення не відповідають дійсності, а дефіциту пального в регіоні наразі немає. Водночас влада визнає, що російські війська останнім часом значно активізували удари по об’єктах паливної інфраструктури, через що разом із мережами АЗС уже впроваджуються додаткові заходи захисту.

    Резонанс виник після заяви депутата Харківської обласної ради Олександра Скорика, який повідомив, що внаслідок російських атак у Харківській області нібито було зруйновано понад 80 автозаправних станцій, а на трасі Харків – Полтава не залишилося жодної вцілілої АЗС. Ця інформація швидко поширилася в низці медіа та соціальних мереж, викликавши занепокоєння серед водіїв і місцевих жителів.

    Коментуючи ситуацію в ефірі загальнонаціонального телемарафону, Олег Синєгубов наголосив, що твердження про повну відсутність працюючих заправок є неправдивим. За його словами, в області немає проблем із забезпеченням паливом, а автозаправні станції продовжують працювати.

    «Інформація деяких медіа про те, що на трасі від Харкова до Полтави не залишилося жодної діючої заправки, не відповідає дійсності. Дефіциту пального в регіоні немає», – заявив начальник Харківської ОВА. Він також подякував українським силам протиповітряної оборони, зазначивши, що лише за останній тиждень над Харківщиною було збито понад сто ворожих повітряних цілей.

    За словами очільника області, останнім часом російська армія дійсно систематично атакує автозаправні комплекси Харківщини. Такі удари мають на меті не лише пошкодити інфраструктуру, а й створити психологічний тиск на населення та бізнес. Попри це, критичних перебоїв із забезпеченням паливом вдалося уникнути.

    Синєгубов повідомив, що Харківська обласна військова адміністрація вже провела низку робочих нарад із представниками найбільших мереж автозаправних станцій. Під час цих зустрічей сторони узгодили комплекс заходів фізичного пасивного захисту об’єктів паливної інфраструктури. Крім того, питання безпеки АЗС планують винести на розгляд Ради оборони Харківської області, щоб відповідні рішення стали обов’язковими для виконання.

    Необхідність посилення захисту виникла після серії російських атак по автозаправних станціях Харкова та області. Зокрема, в липні російські безпілотники неодноразово влучали в АЗС, спричиняючи пожежі та руйнування. Частина об’єктів зазнала значних пошкоджень, однак оператори мереж продовжують відновлювати їхню роботу або перенаправляють клієнтів до інших заправок.

    Влада також закликає громадян критично ставитися до інформації, що поширюється у соціальних мережах, та користуватися лише офіційними джерелами. За словами Синєгубова, поширення неперевірених повідомлень про нібито повну відсутність АЗС може створювати необґрунтовану паніку серед населення та водіїв, хоча реальна ситуація цьому не відповідає.

    Попри постійні обстріли Харківської області, енергетична та паливна інфраструктура продовжує функціонувати. Влада разом із представниками паливного бізнесу працює над тим, щоб мінімізувати наслідки російських атак і забезпечити безперебійну роботу автозаправних станцій навіть в умовах постійної загрози. За офіційною інформацією Харківської ОВА, станом на 28 липня дефіциту бензину чи дизельного пального в області не зафіксовано, а твердження про те, що траса Харків – Полтава залишилася без працюючих АЗС, є недостовірними.

  • Росія зранку вдарила ракетами по Одесі: що відомо про наслідки атаки

    Росія зранку вдарила ракетами по Одесі: що відомо про наслідки атаки

    Російські війська вранці 20 липня завдали ракетного удару по Одесі. Внаслідок атаки пошкоджено об’єкт інфраструктури, а на місці працюють екстрені та комунальні служби. Інформація про можливих постраждалих або загиблих станом на ранок офіційно не надходила, водночас влада закликає жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже загроза нових ударів зберігається.

    Про ракетну атаку повідомив начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак. За його словами, російська армія продовжує тероризувати місто.

    «Ворог продовжує терор нашого міста. Зранку він здійснив ракетну атаку на Одесу. Постраждала інфраструктура», – зазначив Лисак.

    Посадовець уточнив, що на місці удару працюють усі необхідні служби, які займаються ліквідацією наслідків обстрілу та оцінюють масштаби пошкоджень. Детальнішу інформацію обіцяють оприлюднити після завершення першочергових робіт.

    Повітряна тривога в Одеській області була оголошена ще до світанку. Близько 04:15 Повітряні сили ЗСУ попередили про запуск керованих авіаційних ракет у напрямку Одеси та Чорноморська. Незабаром після цього в місті пролунали вибухи, про що повідомляли місцеві жителі та журналісти.

    Ракетний удар став продовженням чергової комбінованої атаки Росії на Україну. У ніч проти 20 липня окупанти також застосували майже сотню ударних безпілотників різних типів та дві керовані авіаційні ракети Х-59/69. За даними Повітряних сил ЗСУ, українська протиповітряна оборона знешкодила 81 безпілотник, однак частина засобів повітряного нападу досягла своїх цілей.

    Останніми тижнями Одеса залишається одним із головних напрямків російських повітряних ударів. За словами голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера, лише протягом попереднього тижня внаслідок атак по області загинули 18 людей, ще 69 отримали поранення, серед них були діти. Під удари регулярно потрапляють портова, транспортна та цивільна інфраструктура.

    Напередодні, 19 липня, Росія також атакувала цивільне судно поблизу Одеси. За офіційними даними, внаслідок удару по суховантажу GOLDEN LEO загинули шестеро моряків, ще кілька членів екіпажу вважалися зниклими безвісти. Цей обстріл став черговою атакою на цивільне судноплавство та портову інфраструктуру українського узбережжя Чорного моря.

    Наразі влада не повідомляє, який саме об’єкт інфраструктури був пошкоджений під час ранкової ракетної атаки. Також триває уточнення інформації щодо масштабу руйнувань та можливих постраждалих.

    Мешканців Одеси та області закликають довіряти лише офіційним джерелам інформації, не публікувати фото й відео роботи сил протиповітряної оборони або місць влучань, а також залишатися в укриттях до завершення повітряної тривоги. Як наголошують військові, Росія продовжує застосовувати тактику комбінованих ударів із використанням ракет і безпілотників, тому загроза повторних атак може зберігатися навіть після першої хвилі обстрілів.

  • УЗ попередила про підвищення тарифів

    УЗ попередила про підвищення тарифів

    В «Укрзалізниці» заявили про критичне погіршення фінансового стану через тривале замороження тарифів на вантажні перевезення. Голова правління компанії Олександр Перцовський попередив, що без перегляду тарифної політики державний перевізник не зможе повноцінно фінансувати ремонти, розвиток інфраструктури та навіть мінімальне підвищення зарплат працівникам, які забезпечують роботу залізниці під час війни. Про це він розповів у подкасті «Що з економікою».

    За словами Перцовського, головна проблема полягає у різкому розриві між витратами компанії та її доходами. Після початку повномасштабної війни більшість бізнесів в Україні вже кілька разів переглядали ціни на свої товари та послуги через інфляцію, подорожчання енергоносіїв, пального, ремонтів і логістики. Водночас тарифи «Укрзалізниці» на вантажні перевезення тривалий час залишалися фактично замороженими.

    Саме вантажні перевезення традиційно є одним із ключових джерел доходів для «Укрзалізниці». За рахунок цих надходжень компанія фінансує значну частину своєї операційної діяльності, ремонтує колії, локомотиви, вагони, підтримує енергетичну інфраструктуру та забезпечує роботу критично важливих маршрутів. Однак за нинішньої моделі, як пояснюють в УЗ, доходи вже не покривають реальних витрат.

    Перцовський наголосив, що компанія не має фінансового ресурсу навіть для мінімального підвищення заробітної плати працівникам. Йдеться про людей, які щодня підтримують роботу критичної інфраструктури, забезпечують евакуаційні, пасажирські та вантажні перевезення, ремонтують пошкоджені ділянки після російських атак і працюють у складних воєнних умовах.

    Проблема загострюється ще й через постійні обстріли залізничної інфраструктури. Російські атаки по депо, тягових підстанціях, вокзалах, мостах і коліях збільшують витрати компанії на аварійні ремонти. При цьому значну частину пошкоджень доводиться усувати терміново, щоб не зупиняти перевезення військових вантажів, гуманітарної допомоги, експорту та пасажирського сполучення.

    Ще на початку червня Перцовський в інтерв’ю Reuters заявляв, що «Укрзалізниці» потрібно підвищити вантажні тарифи щонайменше на 45% уже цього року. За його словами, навіть таке підвищення не закриє весь дефіцит, але дозволить компанії покрити приблизно половину прогнозованого розриву в грошових потоках. Йшлося про дефіцит у 26 млрд грн.

    «45% недостатньо, тому що у нас є значний розрив, але ми розуміємо, що це компромісне рішення, яке дозволяє нам хоча б протриматися», — пояснював очільник УЗ.

    Пізніше Міністерство розвитку громад та територій оприлюднило проєкт наказу, який передбачає індексацію тарифів на вантажні перевезення на 30% з 1 серпня. Крім того, окремі перевезення порожніх вагонів можуть подорожчати на 60%. В «Укрзалізниці» наголошували, що такий варіант є м’якшим і поетапним порівняно з раніше обговорюваним підвищенням на 45%.

    У компанії пояснюють, що чинне законодавство передбачає щорічну індексацію тарифів, однак фактично вона не відбувалася належним чином. За оцінкою УЗ, підвищення на 30% еквівалентне приблизно 7% щорічної індексації за період, коли тарифи залишалися незмінними.

    Водночас бізнес сприймає можливе підвищення болісно. Проти планів «Укрзалізниці» виступають частина фермерів, металургів, добувних компаній та експортерів, для яких залізнична логістика залишається однією з головних статей витрат. Вони попереджають, що зростання тарифів може зменшити конкурентоспроможність української продукції на зовнішніх ринках і вдарити по галузях, які й так працюють у складних воєнних умовах.

    Особливо чутливим це питання є для аграрного сектору. Частина фермерів уже заявляла, що будь-яке різке подорожчання залізничних перевезень фактично стане для них додатковим податком, адже експорт зерна значною мірою залежить від вартості транспортування до портів і прикордонних переходів. Аналогічні побоювання висловлюють і представники металургії, для яких перевезення сировини та готової продукції залізницею є критично важливими.

    Попри це, керівництво «Укрзалізниці» наполягає: без індексації тарифів компанія ризикує опинитися у стані хронічного недофінансування. Це означатиме відкладені ремонти, зношення рухомого складу, проблеми з інфраструктурою, складнощі з підвищенням зарплат і загальне зниження стійкості залізничної системи.

    На тлі фінансових труднощів УЗ водночас продовжує оновлювати пасажирський рухомий склад. Нещодавно компанія отримала чергову партію нових вагонів українського виробництва, які вже вийшли на маршрути Київ — Ужгород та Ужгород — Дніпро. Однак у компанії підкреслюють, що оновлення пасажирського сегмента не скасовує системної проблеми з фінансуванням вантажної інфраструктури.

    Питання підвищення вантажних тарифів для «Укрзалізниці» стало не просто тарифною дискусією, а суперечкою про виживання критичної інфраструктури під час війни. Компанія заявляє про необхідність індексації, бізнес попереджає про ризики для експорту, а уряд має знайти баланс між фінансовою стабільністю залізниці та навантаженням на економіку.

  • Окупанти запровадили режим надзвичайної ситуації у Криму

    Окупанти запровадили режим надзвичайної ситуації у Криму

    Окупаційна влада тимчасово окупованого Криму оголосила про запровадження режиму надзвичайної ситуації регіонального характеру на всій території півострова та в окупованому Севастополі. Про відповідне рішення повідомив призначений Росією так званий “голова” Криму Сергій Аксьонов, оприлюднивши відеозвернення, в якому пояснив причини такого кроку.

    За словами Аксьонова, режим надзвичайної ситуації почав діяти 26 червня о 13:00. Він наголосив, що рішення було ухвалене за погодженням із призначеним Росією так званим “губернатором” окупованого Севастополя Михайло Развожаєв, а тому надзвичайний режим запроваджується одночасно на території обох окупованих адміністративних одиниць.

    Представник окупаційної адміністрації заявив, що головною метою такого рішення є “впорядкування фінансово-грошових, кредитних, договірних та інших відносин”. За його словами, спеціальний правовий режим має надати окупаційній владі ширші можливості для оперативного ухвалення управлінських рішень, які стосуються забезпечення стабільної роботи критично важливих сфер економіки та життєзабезпечення населення.

    Аксьонов також стверджує, що введення режиму надзвичайної ситуації дозволить максимально швидко реагувати на виклики, які можуть виникати у функціонуванні різних галузей. Водночас він не уточнив, які саме обставини стали безпосередньою причиною для запровадження такого режиму, а також не повідомив про конкретні обмеження або додаткові повноваження, які отримають окупаційні органи влади.

    Згідно з оприлюдненим документом, режим надзвичайної ситуації діятиме з 26 червня до окремого розпорядження. Таким чином, кінцевий термін його дії наразі не визначений, а рішення про його скасування або продовження залежатиме від подальших розпоряджень окупаційної адміністрації.

    Запровадження такого режиму відбувається на тлі повідомлень про наростання проблем із паливним забезпеченням у Росії та на тимчасово окупованих територіях України. Останніми місяцями російська паливно-енергетична галузь регулярно зазнає ударів, які виводять з ладу окремі нафтопереробні заводи, нафтобази та інші об’єкти інфраструктури. У результаті в низці російських регіонів і на окупованих територіях виникають труднощі з логістикою, постачанням пального та забезпеченням стабільної роботи окремих підприємств.

    На цьому тлі глава Кремля Володимир Путін після тривалої паузи публічно доручив уряду Росії та Міністерству оборони вжити заходів для мінімізації наслідків українських ударів по критично важливій інфраструктурі. Зокрема, він поставив завдання максимально швидко усунути негативний вплив атак на роботу паливно-енергетичного комплексу та інших стратегічних об’єктів.

    Хоча в офіційній заяві окупаційної адміністрації не міститься прямого пояснення зв’язку між запровадженням режиму надзвичайної ситуації та проблемами із забезпеченням окупованого Криму, озвучені Аксьоновим причини — необхідність оперативно врегульовувати фінансові, кредитні та договірні питання — можуть свідчити про прагнення окупаційної влади отримати ширші адміністративні механізми для управління ресурсами в умовах підвищених ризиків. Водночас офіційних підтверджень того, що режим надзвичайної ситуації безпосередньо пов’язаний із паливною кризою чи наслідками українських ударів по російській інфраструктурі, наразі немає.

    Тимчасово окупований Крим залишається одним із ключових військово-логістичних центрів Росії у війні проти України. Через півострів проходять маршрути постачання особового складу, озброєння, техніки та матеріально-технічних ресурсів для російських військ, що робить регіон важливим елементом забезпечення окупаційного угруповання на півдні України. Саме тому будь-які рішення окупаційної влади щодо запровадження спеціальних правових режимів привертають особливу увагу, оскільки можуть свідчити про спроби адаптувати систему управління до нових викликів в умовах триваючої війни.