Golovnitemu.com

Позначка: інвестиції

  • Суддя Господарського суду Києва не вказав витрати на інвестицію родини в нерухомість на Кіпрі

    Суддя Господарського суду Києва не вказав витрати на інвестицію родини в нерухомість на Кіпрі

    У деклараціях судді Господарського суду Києва Артема Селівона відсутні відомості про фінансові витрати, пов’язані з інвестицією його дружини в будівництво житлової нерухомості на Кіпрі. Попри те, що сам факт інвестування було задекларовано, інформація про суми внесків та здійснені платежі у звітності не відображена.

    Як з’ясували журналісти, наприкінці минулого року дружина судді вклала кошти у будівництво квартири на території Республіки Кіпр. Об’єкт наразі перебуває на стадії зведення, право власності ще не оформлене, однак фінансові зобов’язання у межах інвестиції вже виникли, оскільки будівництво передбачає поетапні платежі.

    Водночас у деклараціях Артема Селівона за відповідний період відсутні будь-які відомості про здійснені витрати або фінансові зобов’язання, пов’язані з цією інвестицією. Не зазначено ні розміру вкладених коштів, ні джерел їх походження, що є обов’язковими елементами фінансового контролю для суб’єктів декларування.

    Антикорупційне законодавство зобов’язує декларантів відображати не лише майно, яке перебуває у власності членів сім’ї, а й значні витрати та фінансові зобов’язання. Це стосується й інвестицій у нерухомість, зокрема в об’єкти, що перебувають на стадії будівництва, незалежно від того, в якій країні вони розташовані.

    Закон передбачає, що інвестиції у незавершене будівництво підлягають декларуванню саме на етапі здійснення платежів. Відсутність таких даних у деклараціях може свідчити про подання неповної інформації. У цьому випадку мова йде не про приховування самого факту інвестування, а про нерозкриття фінансових витрат, які мають ключове значення для оцінки доходів, способу життя та можливих ризиків конфлікту інтересів.

  • Поки садки сидять без генераторів, КМДА витратила 7 мільйонів на поїздку в Берлін

    Поки садки сидять без генераторів, КМДА витратила 7 мільйонів на поїздку в Берлін

    У той час як Київ жив у режимі багатогодинних відключень електроенергії, громадський транспорт працював із перебоями, а дитячі садки залишалися без генераторів, столичні посадовці вирушили до Берліна на Інвестиційний форум Києва 2025. Захід, організований спільно КМДА, сенатом Берліна та громадською організацією Impact Force, був повністю профінансований коштом бюджету столиці. Загальні витрати склали 7 мільйонів гривень.

    Журналісти проєкту «В тіні каштана» з’ясували, що Департамент економіки та інвестицій КМДА провів два тендери: 400 тисяч гривень заплатили за розробку концепції форуму, ще 6,6 мільйона — за організацію події в Берліні. Захід тривав дев’ять годин і включав два каво-брейки, обід та вечірні коктейлі.

    Форум відбувся 12 листопада — у дні, коли Київ переживав чергові хвилі відключень світла. У дитячих садках бракувало генераторів, а діти змушені були сидіти в теплих речах і навіть дивитися мультики з мобільних телефонів. Попри це, делегація міської адміністрації вирушила до передсвяткового Берліна, де на той час уже працювали різдвяні ярмарки.

    Разом із міським головою Віталієм Кличком до Німеччини поїхали кілька високопоставлених представників КМДА: директорка Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Вікторія Іцкович, головний архітектор Києва та керівник Департаменту містобудування та архітектури Олександр Свистунов, заступниця голови КМДА Марина Хонда та депутат Київради від «УДАРу» Андрій Странніков.

    У програмі форуму також була заявлена директорка Департаменту економіки та інвестицій КМДА Наталія Мельник. Однак трансляція заходу показала, що її виступу не відбулося — посадовицю не помітили ані серед спікерів, ані в панельних дискусіях.

    Попри запевнення КМДА про «надзвичайну важливість» форуму та його роль у залученні інвестицій для післявоєнної трансформації столиці, реальна ситуація із залученням інвесторів у Києві залишається критичною. Як раніше з’ясували журналісти «В тіні каштана», КП «Київське інвестиційне агентство», яке мало б відповідати за інвестиційну політику міста, демонструє збитковість і фактичну бездіяльність. За час повномасштабної війни підприємство реалізувало лише чотири проєкти, а фонд заробітної плати зріс у чотири рази навіть при напівпорожньому штаті.

    Крім того, агентство, яке формально є госпрозрахунковим, все одно отримує кошти з бюджету столиці, пояснюючи це «забезпеченням належного функціонування підприємства».

    Журналісти направили до КМДА інформаційні запити про вартість відрядження делегації, умови проживання, транспортні витрати та конкретні результати форуму. Станом на дату публікації відповіді на запити не отримано.

  • GORO Mountain Resort: інвестиційний проєкт чи схема для офшорів?

    GORO Mountain Resort: інвестиційний проєкт чи схема для офшорів?

    Власник мережі заправок «ОККО» Віталій Антонов будує туристичний курорт GORO Mountain Resort на Львівщині з підтримкою держави, що дозволяє уникнути податкового навантаження. Кабмін Юлії Свириденко погодив перелік товарів для ТОВ «Славскі» на суму понад 46 млн євро, які можна завезти без ввізних мит та ПДВ для будівництва курорту.

    Ідея курорту виникла ще до повномасштабного вторгнення РФ. Улітку 2025 року Кабмін, Славська селищна рада та ТОВ «Славскі» підписали спеціальний інвестиційний договір, який передбачає державну допомогу. Серед товарів, які можна завезти без оподаткування, крани, снігогенератори, системи теплопостачання та інше обладнання для курорту.

    Закон про державну підтримку інвестиційних проєктів передбачає допомогу для проєктів від 12 млн євро, але компанія Антонова, ТОВ «Славскі», належить кіпрській Goro mountain resort limited, а сам Антонов має швейцарське резидентство. Це ставить під сумнів відповідність компанії критеріям закону, а прибуток майбутнього курорту, ймовірно, осідатиме за кордоном, а не в Україні.

    Для будівництва курорту Антонов отримав значну кількість землі через схему, у якій громадяни України оформляли земельні ділянки на себе, а потім майже одночасно продавали їх ТОВ «Славскі». За даними судових матеріалів, у цю схему могли бути залучені депутати та колишні посадові особи Славської селищної ради, включно з братом бізнес-партнера Антонова. Розслідування земельних махінацій триває, але матеріали закриті для загального доступу.

    Попри це, в медіа триває активна рекламна кампанія GORO Mountain Resort як «проєкту надії» з екологічними програмами та новою туристичною інфраструктурою. У червні 2025 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що проєкт забезпечить 7,3 млрд грн надходжень до бюджетів усіх рівнів протягом 15 років, але не згадала про офшорне управління та ймовірну відсутність більшої частини прибутку в Україні.

  • Елітні автомобілі, квартира на матір та акції: декларація прокурора Запоріжжя

    Елітні автомобілі, квартира на матір та акції: декларація прокурора Запоріжжя

    Начальник відділу нагляду за дотриманням законів органами БЕБ Запорізької обласної прокуратури Олександр Бреславський активно скуповує акції іноземних компаній та криптовалюту. Його дружина Тетяна Бреславська, прокурор відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству, зберігає кошти у польському банку.

    Бреславський офіційно зареєстрований у кімнаті гуртожитку з 2007 року. Дружина має половину квартири площею 45,52 кв. м, придбаної у 2002 році спільно з родичкою. З 2018 року подружжя з двома дітьми проживає у квартирі площею 62 кв. м, оформленій на матір прокурора, вартість якої зазначена лише 442 тис. грн — підозріло низька для Запоріжжя.

    У 2020 році Олександр придбав Mitsubishi Outlander Sport (2018) за 141 тис. грн, хоча ринкова вартість авто близько півмільйона гривень. Дружина у 2023 році купила електрокар Nissan Leaf (2015) за 180 тис. грн при ринковій ціні близько 300 тис. грн. Крім того, прокурор користується кількома старими автомобілями, оформленими на його батька: Toyota Camry (2004), ВАЗ 2103 (1976) та ВАЗ 217030 (2007).

    Бреславський володіє акціями 76 іноземних компаній з Франції, США, Німеччини, Великобританії, Нідерландів, Італії та Іспанії, оцінити якість активів неможливо через приховану вартість. Також він має криптопортфель з Cronos (CRO) та Tether (USDT) на 387 тис. грн.

    За минулий рік прокурор отримав 1,5 млн грн зарплати, 374 тис. грн пенсії, понад 95 тис. грн дивідендів від іноземних компаній, 1,4 млн грн від продажу криптовалюти та 744 тис. грн від продажу акцій. Його дружина заробила 428 тис. грн зарплати, 6 тис. грн соцвиплат і 4 тис. грн дивідендів від польського банку. Загальні заощадження родини перевищують 2 млн грн.

    У 2024 році Бреславський взяв три кредити на 57 тис. грн, а в 2023 році позичив 400 тис. грн у своєї матері, які ще не повернув. У березні поточного року він подав декларацію на посаду судді місцевого суду, змінивши вид діяльності.

  • Одеський припортовий завод на п’ятому колі приватизації: чи отримає актив Kernel

    Одеський припортовий завод на п’ятому колі приватизації: чи отримає актив Kernel

    Фонд державного майна оголосив про п’яту спробу приватизувати Одеський припортовий завод. Аукціон призначено на 25 листопада, стартова ціна державного пакета (99,5667% акцій) встановлена на рівні близько 4,5 мільярда гривень. Попередні етапи приватизації неодноразово блокувалися юридичними й політичними перешкодами, а основне хімічне виробництво на підприємстві фактично зупинене з 2021 року; останні роки завод виконував переважно роль портового хабу і забезпечував перевалку зерна, а також частково — потреби в кисні й азоті.

    Уряд пояснює ініціативу залучення приватного інвестора необхідністю відновлення виробничих потужностей, наповнення держбюджету і створення робочих місць. Розпорядження Кабміну, яке затверджувало умови конкурсу, передбачає збереження ключових видів діяльності підприємства і вкладення інвестицій упродовж п’яти років, а також погашення заборгованостей із зарплат і перед бюджетом у визначені терміни. Це — офіційні умови, які має виконати покупець після укладення угоди.

    У відкритих джерелах з’явилась інформація про зацікавленість у активі агрохолдингу Kernel, пов’язаного з бізнесменом Андрієм Веревським. За даними видання LB.UA та інших джерел, Kernel нібито вже вніс гарантійний внесок для участі в торгах. У соцмережах та дописах у публічних групах лунають твердження, що участь компанії буде формальною й що Kernel фактично залишиться єдиним учасником аукціону, що унеможливить реальну конкуренцію. Такі повідомлення також містять закиди про можливе «контрольоване» повернення активу попереднім власникам та про те, що обов’язкова екологічна експертиза нібито не проводилася. Утім ці заяви походять із непідтверджених у публічному просторі джерел і на даний момент не мають підтвердження в офіційних документах.

    У мережі також обговорюють питання статусу активу «Вента ЛТД» — компанії, яка, за окремими повідомленнями, раніше була виведена з-під контролю російських бенефіціарів через управління арештованими активами (АРМА), а нещодавно нібито повернулася під управління попередніх власників. Ці деталі вимагають перевірки в державних реєстрах і у самого АРМА, оскільки йдеться про зміну прав на активи, що може істотно вплинути на конкурентну ситуацію навколо ОПЗ.

    Про інтерес Kernel до ОПЗ у публічних коментарях від імені компанії поки що офіційних заяв не надходило; представники Фонду держмайна також можуть підтвердити або спростувати факти щодо внесення гарантійних внесків і проведення експертиз. У разі надходження запитів до відповідних відомств варто очікувати офіційні роз’яснення щодо виконання передприватизаційних процедур, результатів аудиту та екологічних досліджень.

    Економічна й безпекова складова питання очевидна: у разі успішного продажу і належних інвестицій новий власник отримує можливість відновити виробництво добрив, що важливо для агросектора, та наповнити бюджет. У разі ж «контрольованої» приватизації без реальної конкуренції існує ризик суспільного резонансу й юридичних спорів, які знову можуть ускладнити відновлення підприємства.

  • Шахрай з Миколаївщини заволодів криптовалютою житомирянина на понад 14 мільйонів

    Шахрай з Миколаївщини заволодів криптовалютою житомирянина на понад 14 мільйонів

    Поліція Житомирської області викрила чоловіка, причетного до масштабного шахрайства у сфері криптовалют. За даними слідства, 44-річний житель Миколаївщини заволодів активами потерпілого на суму понад 14,6 мільйона гривень.

    Як повідомили у відділі комунікації поліції Житомирщини, історія розпочалася ще у 2022 році, коли потерпілий познайомився з підозрюваним через месенджер. Чоловік представляв себе фахівцем з інвестицій у віртуальні активи та швидко завоював довіру співрозмовника.

    Улітку 2024 року зловмисник запропонував житомирянину перевести криптовалюту з обмінного сервісу на гаманець. Для цього він надіслав спеціальний багатознаковий код, який нібито мав спростити транзакцію. Довірившись знайомому, потерпілий ввів комбінацію у свій акаунт. Після цього його активи миттєво опинилися на рахунках шахрая.

    Загальна сума викраденого склала 14 647 262 гривні. Надалі підозрюваний провів низку транзакцій, аби легалізувати та обготівкувати незаконно отримані кошти.

    Правоохоронці встановили його причетність до злочину та повідомили про підозру одразу за двома статтями Кримінального кодексу України:

    • шахрайство в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190),

    • легалізація майна, здобутого злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209).

    Наразі триває досудове розслідування. Чоловіку загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Українці скуповують квартири в Болгарії: чому ринок зростає

    Українці скуповують квартири в Болгарії: чому ринок зростає

    За даними Болгарської асоціації нерухомості, упродовж 2024–2025 років українці потрапили до десятки іноземців, які найактивніше інвестують у житлову нерухомість цієї країни.

    До переліку лідерів входять громадяни Великої Британії, Німеччини, Греції, Ізраїлю, Румунії, Туреччини, Італії, Росії, України та Польщі.

    Найбільший попит спостерігається на нерухомість у прибережних містах Чорного моря — Варні, Бургасі та Несебрі, а також у гірських регіонах, де розвинений зимовий туризм — Банско та Пампорово.

    Ціни на житло зростають: за останній рік на морських курортах вони піднялися в середньому на 8–10%, у Софії — на 6–7%. Серед іноземців популярними залишаються квартири в новобудовах середнього сегмента, стартуючи від €60 тисяч, а також апартаменти, які зручно здавати в оренду туристам.

    Активність українців на ринку Болгарії зумовлена як вимушеним переїздом через війну, так і прагненням вкласти кошти у вигідну нерухомість. Курортні квартири користуються стабільним попитом серед відпочивальників, що робить їх привабливим інвестиційним активом.

    Аналітики очікують подальшого зростання попиту з боку громадян України та Ізраїлю. Також можливе збільшення інтересу з країн ЄС, де вартість житла значно вища, ніж у Болгарії. Це створює передумови для подальшого розвитку ринку нерухомості країни та збереження високих темпів цінового зростання.

  • В Україні знизилась вартість сільгоспземлі

    В Україні знизилась вартість сільгоспземлі

    У вересні 2025 року в Україні подешевшала земля сільськогосподарського призначення. За даними Опендатабот, середня вартість гектара становила 62 011 грн, що більш ніж на 2 тисячі гривень менше, ніж у серпні.

    Аналітики зазначають, що цьогоріч найвищі ціни на землю фіксували у квітні – 71 876 грн/га, а найнижчі – у березні (54 599 грн/га).

    Обсяги продажів землі

    У вересні продано 10 071 га, що більш ніж на 10 тисяч гектарів менше, ніж місяцем раніше. Водночас цей показник ще може зрости, адже місяць не завершився.
    Найбільше угод було укладено в лютому – 27 572 га, а найменше у січні – 10 346 га.

    Скільки коштує гектар землі в регіонах

    Ціни на гектар землі по областях коливаються від 34 239 грн до 174 078 грн.

    • Найдорожча земля – у Тернопільській області (174 078 грн/га), а також у Львівській (154 985 грн/га), Івано-Франківській (126 653 грн/га) та Київській (103 215 грн/га).

    • Найдешевша земля – у Херсонській області (34 239 грн/га), а також у Запорізькій (36 216 грн/га), Миколаївській (38 065 грн/га), Сумській (38 478 грн/га), Одеській (38 836 грн/га) та Дніпропетровській (39 874 грн/га).

    Чи варто купувати землю

    Фінансист Сергій Фурса називає сільгоспземлю привабливим інструментом для інвестицій:

    • її ціна має зростати довгостроково, особливо на тлі європейської інтеграції;

    • земля не втрачає цінності навіть попри російські обстріли;

    • прибуток можна отримувати вже зараз, здавши землю в оренду агрохолдингу чи фермерській компанії.

  • У Києві та на заході України різко зросте вартість нерухомості після війни

    У Києві та на заході України різко зросте вартість нерухомості після війни

    Вартість нерухомості в Україні після завершення війни може значно зрости, особливо у разі запуску сценарію євроінтеграції. Такий прогноз озвучив співзасновник проєкту «Енциклопедія новобудов» Денис Шульга.

    За його словами, найбільший стрибок очікується у західних регіонах країни, куди активно переміщуються люди та бізнес.

    «Квартира, що сьогодні коштує 100 тисяч доларів, може легко подорожчати до 150–170 тисяч. Зараз це складно спрогнозувати точно, але цілком можливо», — пояснив експерт.

    Зростання вартості житла прогнозується і в Києві. До початку повномасштабної війни нерухомість у столиці вже була дорожчою, ніж у деяких європейських столицях. Після падіння ринку ціни почали поступово відновлюватися, і, як зазначає Шульга, після завершення війни вони зростатимуть ще швидше.

    «У Києві зараз є відкладений попит: люди не купують житло не через відсутність грошей, а через очікування стабільності. Коли ситуація вирівняється, попит одразу відіб’ється на цінах», — додав він.

    Якщо країна піде шляхом євроінтеграції, то ціни на нерухомість у багатьох регіонах України «підтягнуться» до столичних і навіть до європейських показників.

  • Правоохоронці у Києві закрили шахрайські колл-центри, які ошукували інвесторів по всьому світу

    Правоохоронці у Києві закрили шахрайські колл-центри, які ошукували інвесторів по всьому світу

    Правоохоронці припинили діяльність низки шахрайських колл-центрів у Києві, які працювали під прикриттям фіктивних фінансових платформ. Як повідомив Офіс Генерального прокурора, зловмисники використовували орендовані офісні приміщення для організації масової інтернет-шахрайської схеми, спрямованої як на українських, так і на іноземних громадян.

    У рамках схеми громадянам пропонували нібито інвестувати у криптовалюту або брати участь у вигідній торгівлі на фондових біржах. Насправді ж зловмисники повністю контролювали «інвестиційні платформи» та заволодівали грошима вкладників, які не мали жодного реального зв’язку з біржами чи активами.

    «Фактично вони обкрадали громадян, у тому числі громадян європейських країн, створивши цілу інфраструктуру фіктивних грошових сервісів», — йдеться в офіційному повідомленні.

    Під час масштабної спецоперації правоохоронці провели десятки обшуків. Вилучено понад 650 одиниць комп’ютерної техніки, мобільні телефони, сервери та інші носії інформації, що використовувались у незаконній діяльності. Додатково, 14 липня Київська міська прокуратура спільно з окружними прокуратурами припинила роботу ще кількох незаконних колл-центрів. У ході цих обшуків вилучено понад 300 системних блоків та ноутбуків.

    Наразі триває встановлення організаторів та учасників шахрайської схеми. Слідчі дії продовжуються.