Позначка: Іран

  • Трамп заявив про готовність зустрітися з новим лідером Ірану

    Трамп заявив про готовність зустрітися з новим лідером Ірану

    Президент США Дональд Трамп зробив резонансну заяву щодо нового верховного лідера Ірану аятоли Моджтаби Хаменеї, не лише визнавши його вагомий вплив на ухвалення державних рішень у країні, а й висловивши готовність до особистої зустрічі. Такі слова стали несподіваними на тлі багаторічної напруженості між США та Іраном, а також після нещодавнього загострення ситуації на Близькому Сході.

     

  • Іран поставив США ультиматум і пригрозив Ормузом: переговори зупинені, Близький Схід знову на межі вибуху

    Іран поставив США ультиматум і пригрозив Ормузом: переговори зупинені, Близький Схід знову на межі вибуху

    Іран призупинив непрямі переговори зі Сполученими Штатами та припинив обмін повідомленнями через посередників на тлі нового загострення на Близькому Сході. За даними іранського агентства Tasnim, Тегеран не планує повертатися до консультацій, доки Ізраїль не припинить військові операції у Газі та Лівані, а також не виведе свої війська з території Лівану. Про це також повідомили Reuters, Anadolu та низка міжнародних медіа.

    Рішення Ірану стало новим ударом по дипломатичних зусиллях, які мали знизити напругу у регіоні після кількох місяців війни, ударів по іранських об’єктах, атак на американські сили та кризи навколо Ормузької протоки. Іранська сторона заявляє, що перемир’я нібито мало охоплювати всі фронти, зокрема Ліван, а продовження ізраїльських операцій проти підтримуваних Іраном сил у Лівані Тегеран розцінює як порушення домовленостей. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що порушення перемир’я на одному напрямку означає його порушення на всіх фронтах.

    За інформацією Tasnim, іранська переговорна команда вирішила зупинити будь-які контакти зі США через посередників до зміни ситуації в регіоні. Йдеться не лише про паузу в офіційних консультаціях, а й про припинення обміну текстами, пропозиціями та сигналами через третіх учасників переговорного процесу. Це важливо, адже Вашингтон і Тегеран тривалий час комунікували саме непрямо — через посередників, уникаючи прямого політичного діалогу.

    Ключові вимоги Ірану стосуються негайного припинення ізраїльських військових дій у Газі та Лівані. Також Тегеран наполягає на повному виведенні ізраїльських військ із територій Лівану, які Іран називає окупованими. Іранські посадовці стверджують, що без виконання цих умов жодного нового раунду консультацій із США не буде.

    Ситуацію додатково загострюють погрози Ірану та пов’язаних із ним угруповань щодо стратегічних морських маршрутів. За даними Reuters, іранська сторона та так званий «Фронт опору», до якого входять союзні Тегерану сили в Ємені, Лівані та Іраку, розглядають можливість повного блокування Ормузької протоки та активізації дій у районі Баб-ель-Мандебської протоки. Обидва маршрути мають критичне значення для світової торгівлі та транспортування енергоносіїв.

    Ормузька протока є одним із найважливіших нафтових коридорів світу. Через неї проходить значна частина морського експорту нафти з регіону Перської затоки. Будь-яка загроза її блокування миттєво впливає на глобальні ринки, ціни на нафту та страхові ризики для судноплавства. Саме тому заяви Тегерана про можливість тиску на Ормуз та Баб-ель-Мандеб сприймаються не лише як політичний сигнал США та Ізраїлю, а й як потенційний виклик для світової економіки. Reuters зазначає, що конфлікт уже спричинив серйозний вплив на енергетичні ринки.

    Новий виток напруги відбувся після обміну ударами між США та Іраном. Центральне командування США повідомило, що американські сили завдали ударів самооборони по іранських радіолокаційних об’єктах і пунктах управління безпілотниками в районі Горук на півдні Ірану та на острові Кешм у Перській затоці. За даними CENTCOM, ці удари були відповіддю на іранську агресію.

    Іран, зі свого боку, заявив про удар по авіабазі, яку, за твердженням Тегерана, США використовували для атак по південних районах країни. Міжнародні медіа повідомляли, що йдеться про американський військовий об’єкт у Кувейті, де фіксували перехоплення ракет і безпілотників. The Jerusalem Post також писала про удари США по об’єктах у Горук і на острові Кешм та про напружену ситуацію навколо американських сил у регіоні.

    Зупинка переговорів створює ризик подальшого розширення конфлікту. Якщо дипломатичні канали між Вашингтоном і Тегераном залишатимуться замороженими, сторони фактично втратять один із небагатьох механізмів стримування ескалації. Це особливо небезпечно на тлі одночасної напруги у Газі, Лівані, Перській затоці та навколо ключових морських проток.

    Для США ситуація ускладнюється тим, що Вашингтон одночасно намагається утримати військову присутність у регіоні, захистити союзників, не допустити блокади енергетичних маршрутів і водночас уникнути повномасштабної війни з Іраном. Для Тегерана ж переговорна пауза стала способом тиску: Іран демонструє, що готовий пов’язувати будь-який діалог зі США не лише з власними безпековими інтересами, а й з діями Ізраїлю проти союзних йому сил.

    Наразі невідомо, коли переговори можуть відновитися. Іранська сторона прямо пов’язує це з припиненням ізраїльських операцій у Газі та Лівані. США офіційно заявляють про готовність реагувати на загрози своїм силам і об’єктам у регіоні. Отже, найближчі дні можуть стати вирішальними: або сторони повернуться до непрямих контактів через посередників, або Близький Схід увійде в нову фазу військово-політичної ескалації з ризиком удару по глобальній енергетичній безпеці.

  • Трамп висунув Ірану ультиматум щодо ядерної програми та Ормузької протоки

    Трамп висунув Ірану ультиматум щодо ядерної програми та Ормузької протоки

    США висунули Ірану масштабний ультиматум, виконання якого, за словами американського президента Дональда Трампа, має стати умовою для повного зняття морської блокади та відновлення нормального судноплавства в Ормузькій протоці — одному з найважливіших енергетичних транспортних коридорів світу. Про це Трамп заявив у своїй публікації в соціальній мережі Truth Social.

    За словами американського лідера, першим і ключовим пунктом є остаточна відмова Ірану від будь-яких спроб створення ядерної зброї. Трамп наголосив, що Іран має публічно та беззастережно підтвердити, що ніколи не матиме ядерної бомби, а всі відповідні програми мають бути згорнуті під міжнародним контролем. Лише після цього, за його словами, можливе повне відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці.

    Другим елементом ультиматуму є вимога негайного відкриття Ормузької протоки для «безперешкодного руху суден в обох напрямках». Трамп заявив, що жодні додаткові збори, обмеження чи умови не можуть застосовуватися до міжнародного судноплавства. Він також підкреслив, що США не допустять подальшої дестабілізації одного з ключових світових маршрутів постачання нафти та газу.

    Третій пункт стосується ситуації з мінною загрозою у протоці. Американський президент заявив, що США вже залучали спеціалізовані сили, зокрема підводні тральщики, для ліквідації вибухонебезпечних об’єктів у регіоні. За його словами, значну частину мін уже знищено, однак Іран, на думку Вашингтона, має завершити очищення акваторії та усунути решту загроз для міжнародного судноплавства. Трамп назвав ці дії «необхідним кроком для відновлення глобальної торгівлі».

    Четвертий блок вимог стосується іранської ядерної інфраструктури та збагачених матеріалів. Трамп заявив, що залишки ядерної програми, які, за його словами, були заховані глибоко під землею після попередніх військових ударів США, мають бути вилучені та знищені. Він описав ці матеріали як «ядерний пил», який перебуває під завалами гірських порід після руйнувань, спричинених, як стверджує Трамп, ударами американських бомбардувальників B-2.

    Окремо президент США заявив, що Вашингтон володіє унікальними технологічними можливостями для виконання таких операцій, а також натякнув на потенційну координацію з окремими міжнародними партнерами. Він згадав можливу участь Китайської Народної Республіки та співпрацю з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ), яке, за його словами, має бути залучене до контролю за процесами демонтажу іранської ядерної інфраструктури.

    Трамп також заявив про тимчасове призупинення будь-яких фінансових розрахунків між США та Іраном до подальших рішень, додавши, що «інші питання вже узгоджені» або перебувають на фінальній стадії погодження. Він не уточнив, які саме домовленості маються на увазі, однак наголосив, що ситуація перебуває під його особистим контролем, а остаточні рішення ухвалюються в ситуаційній кімнаті.

    Офіційний Тегеран наразі не оприлюднював розгорнутої відповіді на заяви Трампа. Водночас напруга навколо Ормузької протоки та іранської ядерної програми залишається однією з ключових точок геополітичного протистояння, оскільки через цей маршрут проходить значна частина світового експорту нафти, зокрема з країн Перської затоки.

    На тлі ескалації риторики та невизначеності щодо майбутнього переговорного процесу між США та Іраном, світові енергетичні ринки демонструють підвищену волатильність. Інвестори реагують на ризики можливих перебоїв постачання енергоносіїв, що вже призводить до коливань цін на нафту та зростання геополітичної премії у вартості сировини.

  • «Кожен одинадцятий під загрозою»: CNN підрахував, скільком країнам уже погрожував Трамп

    «Кожен одинадцятий під загрозою»: CNN підрахував, скільком країнам уже погрожував Трамп

    Президент США Дональд Трамп за час свого нинішнього президентського терміну погрожував застосуванням сили або військовими діями щонайменше 15 країнам світу. За підрахунками CNN, це означає, що під загрозою опинився фактично кожен одинадцятий мешканець планети.

    Про це йдеться в аналітичному матеріалі CNN, який присвячений різкому загостренню риторики Білого дому та дедалі агресивнішій зовнішній політиці Вашингтона.

    Останньою країною, яка потрапила до цього списку, став Оман. За даними журналістів, Трамп допустив можливість силового сценарію через контроль над стратегічними маршрутами та безпекою в регіоні Близького Сходу.

    Аналітики CNN зазначають, що географія заяв американського президента вже охоплює одразу кілька континентів — Північну й Південну Америку, Азію, Африку та навіть Європу. Формально до списку потрапила й Данія через неодноразові заяви Трампа щодо Гренландії.

    За інформацією телеканалу, протягом нинішнього терміну США вже проводили військові операції або удари на території семи країн. Серед них — Іран, Ірак, Сирія, Ємен, Сомалі, Нігерія та Венесуела.

    Водночас ще низці держав Трамп публічно або непрямо погрожував можливим застосуванням сили. До цього переліку CNN відносить:

    — Канаду;
    — Колумбію;
    — Кубу;
    — Мексику;
    — Панаму;
    — Данію;
    — Оман.

    Журналісти наголошують, що ці випадки не можна ставити в один ряд. Частина заяв стосувалася боротьби з терористичними угрупованнями чи безпеки судноплавства, однак в інших випадках ішлося про прямий тиск на уряди або навіть натяки на можливе втручання.

    Окрему увагу CNN звертає на так звану «теорію божевільного», яку раніше пов’язували з політикою президента США Річарда Ніксона. Її суть полягає у створенні образу максимально непередбачуваного лідера, здатного на радикальні дії, щоб змусити опонентів поступатися ще до реального конфлікту.

    На думку експертів, Трамп свідомо використовує саме таку модель поведінки у міжнародній політиці.

    У матеріалі також зазначається, що президент США дедалі частіше говорить про стратегічний контроль над ключовими територіями та транспортними маршрутами. Зокрема, серед потенційних «геополітичних цілей» Трампа CNN називає:

    — Канаду;
    — Кубу;
    — Гренландію;
    — Панамський канал;
    — Венесуелу.

    Журналісти припускають, що Трамп прагне максимально посилити вплив США на критично важливі точки світової логістики та безпеки — зокрема Ормузьку протоку, Панамський канал і Арктичний регіон.

    Останні заяви президента США дедалі частіше викликають резонанс не лише серед опонентів, а й усередині самих Сполучених Штатів. Нещодавно Трамп публічно заявив, що його не турбують звинувачення у «диктаторських» методах правління.

    «Краще бути геніальним диктатором, ніж тупим», — сказав американський президент під час одного з публічних виступів.

    Ще однією гучною заявою стало твердження Трампа про те, що він нібито міг би стати прем’єр-міністром Ізраїлю через високий рівень популярності в цій країні.

    Крім того, президент США оголосив про плани створити навколо Білого дому «імперію дронів». За словами Трампа, резиденцію президента захищатиме безпрецедентна кількість безпілотників.

    У CNN наголошують, що така риторика дедалі сильніше впливає на міжнародну політику та світову безпеку. Частина союзників США вже висловлює занепокоєння через непередбачуваність Вашингтона, тоді як противники Америки використовують ці заяви у власній пропаганді.

    Попри це, команда Трампа продовжує наполягати, що жорстка риторика є елементом стримування і способом захисту американських інтересів у світі.

  • ЄЦБ б’є на сполох через політику Трампа: у Європі заговорили про ризик нової глобальної фінансової кризи

    ЄЦБ б’є на сполох через політику Трампа: у Європі заговорили про ризик нової глобальної фінансової кризи

    Європейський центральний банк попередив про серйозну загрозу глобальній фінансовій стабільності через політику адміністрації президента США Дональда Трампа. У ЄЦБ вважають, що війна з Іраном, нестабільна тарифна політика Вашингтона та ослаблення міжнародної співпраці можуть спровокувати нову масштабну економічну кризу.

    Про це йдеться у піврічному огляді фінансової стабільності Європейського центрального банку.

    Регулятор наголошує, що світова економіка входить у період підвищеної турбулентності, а інвестори можуть недооцінювати реальний масштаб ризиків. Особливе занепокоєння у Франкфурті викликає загострення конфлікту на Близькому Сході, зокрема війна між США, Ізраїлем та Іраном.

    У документі зазначається, що геополітичні потрясіння можуть спровокувати різке падіння ринків на тлі вже “перегрітих” оцінок активів, високого державного боргу та слабкої стійкості фінансової системи до нових шоків.

    У ЄЦБ попереджають: чим довше триватиме конфлікт із Іраном, тим серйознішими можуть бути наслідки для глобальної економіки.

    Окремо регулятор звернув увагу на політику адміністрації Дональда Трампа щодо міжнародної торгівлі. У Європейському центральному банку вважають, що постійні оголошення нових мит, їхні перегляди, призупинення та зміни фактично стали “структурною особливістю глобального економічного середовища”.

    На думку аналітиків ЄЦБ, така непередбачуваність створює додатковий тиск на світові ринки, бізнес та інвесторів.

    У документі також йдеться про ризики відступу США від багатосторонньої міжнародної співпраці. У ЄЦБ побоюються, що це може призвести до фрагментації глобального економічного порядку та руйнування звичних механізмів регулювання міжнародної торгівлі й фінансових ринків.

    Серед інших загроз регулятор називає кібератаки, гібридні операції та ризики для критичної інфраструктури, які посилюються через стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту.

    ЄЦБ також звертає увагу на стрімке зростання кредитування поза традиційною банківською системою, зокрема у сфері private credit — приватного фінансування компаній без участі класичних банків. У регуляторі вважають, що в умовах високих відсоткових ставок це може призвести до проблем із поверненням боргів і стати каталізатором фінансових потрясінь.

    Ще одним фактором ризику в Європейському центральному банку називають можливі проблеми з енергопостачанням та уповільнення світового економічного зростання. У такому разі інвестори можуть почати переглядати оцінки державного боргу різних країн, що здатне викликати нові боргові кризи.

    У ЄЦБ переконані, що фінансові ринки наразі залишаються занадто оптимістичними. Регулятор вважає, що акції багатьох компаній переоцінені, а премії за ризик на ринку облігацій залишаються неприродно низькими.

    Додаткове занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки — одного з головних маршрутів світового нафтового експорту. Через неї проходить близько 20% глобальних поставок нафти.

    Раніше консалтингова компанія Rapidan Energy Group попередила, що тривале блокування Ормузької протоки через конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном може спричинити глобальний економічний спад, співставний із кризою 2008 року.

    У базовому сценарії аналітики прогнозують зростання ціни на нафту Brent майже до 130 доларів за барель уже цього літа. Це може спровокувати новий виток інфляції, проблеми в промисловості та різке уповільнення світової економіки.

    На тлі цих попереджень міжнародні інвестори дедалі уважніше стежать за політикою США, ситуацією на Близькому Сході та рішеннями центральних банків найбільших економік світу.

  • Трамп вимагає передати іранський уран США або знищити його

    Трамп вимагає передати іранський уран США або знищити його

    Президент США Дональд Трамп виступив із новою жорсткою заявою щодо іранської ядерної програми, заявивши, що запаси високозбагаченого урану мають бути або негайно передані Сполученим Штатам для подальшого знищення, або ліквідовані безпосередньо на території Ірану під міжнародним контролем.

    Про це американський лідер написав у своїй соцмережі Truth Social на тлі активізації переговорів між Вашингтоном і Тегераном щодо потенційної нової угоди навколо іранської ядерної програми.

    “Збагачений уран (ядерний пил!) буде або негайно переданий Сполученим Штатам, щоб його доставили у США та знищили, або, що краще, у взаємодії та координації з Ісламською Республікою Іран, знищений на місці”, – написав Трамп.

    За словами президента США, контроль за процесом мають здійснювати міжнародні спостерігачі, зокрема Міжнародне агентство з атомної енергії або інша аналогічна структура.

    Заява Трампа пролунала на тлі нового етапу перемовин між США та Іраном, які останніми тижнями стали значно інтенсивнішими через напруження навколо Ормузької протоки та ризик подальшої ескалації на Близькому Сході.

    Напередодні глава Білого дому заявив, що Вашингтон не буде “поспішати з укладенням угоди” з Тегераном, однак наголосив, що американська блокада іранських портів залишатиметься “в повній силі” доти, доки сторони не досягнуть домовленостей щодо ядерної програми.

    За інформацією Axios, США та Іран наблизилися до погодження меморандуму про 60-денне продовження режиму припинення вогню та тимчасову деескалацію. Документ нібито передбачає повторне відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства, а також продовження переговорів щодо майбутнього іранської ядерної програми.

    Проєкт домовленостей також містить положення про відмову Ірану від прагнення створити ядерну зброю, початок переговорів щодо обмеження окремих елементів ядерної програми та вивезення запасів високозбагаченого урану за межі країни.

    Утім, згодом стало відомо, що Тегеран не погодився передавати свої запаси високозбагаченого урану Сполученим Штатам у межах потенційної угоди. Іранська влада, ймовірно, розглядає ці запаси як один із ключових важелів у переговорах із Заходом і не хоче втрачати контроль над стратегічними матеріалами.

    Водночас джерела телеканалу Al Arabiya повідомили, що Іран готовий розглянути варіант вивезення високозбагаченого урану зі своєї території лише за умови, якщо його передадуть Китаю, а не американській стороні. Таким чином Тегеран, ймовірно, намагається знайти компроміс, який дозволить знизити міжнародний тиск, але уникнути прямої передачі матеріалів Вашингтону.

    Ситуація навколо іранської ядерної програми залишається одним із головних джерел міжнародної напруги. Західні держави протягом багатьох років звинувачують Іран у прагненні створити ядерну зброю під прикриттям цивільної ядерної програми. Тегеран ці звинувачення відкидає та наполягає, що його діяльність має виключно мирний характер.

    Після виходу США з ядерної угоди у 2018 році під час першої каденції Трампа відносини між Вашингтоном і Тегераном різко погіршилися. Відтоді Іран значно збільшив рівень збагачення урану, що викликало занепокоєння США, країн Європи та союзників Вашингтона на Близькому Сході.

    Особливе занепокоєння міжнародної спільноти викликають саме запаси високозбагаченого урану, які потенційно можуть бути використані для створення ядерної зброї у разі ухвалення відповідного політичного рішення керівництвом Ірану.

    На тлі нових заяв Трампа експерти не виключають, що переговори між США та Іраном можуть перейти у ще більш напружену фазу, оскільки питання контролю над іранським ураном залишається одним із найбільш суперечливих пунктів потенційних домовленостей між сторонами.

  • ЗМІ: Іран може передати високозбагачений уран Китаю в межах ядерної угоди

    ЗМІ: Іран може передати високозбагачений уран Китаю в межах ядерної угоди

    Іран нібито розглядає можливість вивезення зі своєї території запасів високозбагаченого урану за умови, що вони будуть передані Китаю як стороні-гаранту. Про це повідомляють джерела видання Al Arabiya, а також інформаційне агентство Reuters.

    За даними журналістів, Тегеран висуває цю умову в межах переговорного процесу зі США щодо можливої нової ядерної угоди. Іран прагне отримати гарантії того, що його ядерні матеріали після вивезення не опиняться під контролем західних країн і не можуть бути використані як інструмент політичного тиску. Саме тому як потенційного зберігача або кінцевого отримувача урану розглядається Китай, який Іран вважає більш нейтральним та політично прийнятним партнером.

    Паралельно, як повідомляє Reuters, у Досі тривають багатосторонні консультації за участі іранської делегації та міжнародних посередників, зокрема прем’єр-міністра Катару. Переговори охоплюють одразу кілька чутливих напрямів — від контролю за ядерними матеріалами до ситуації навколо Ормузької протоки, яка є ключовим маршрутом світових поставок нафти та газу.

    Окремо обговорюється можливість часткового розмороження іранських активів за кордоном. За задумом переговорників, це може стати елементом “пакетної угоди”, яка передбачатиме поступове зниження напруженості в регіоні та відновлення певних економічних каналів для Тегерана в обмін на обмеження його ядерної програми.

    За інформацією джерел, у США розглядають варіант тимчасового меморандуму, який передбачає 60-денне вікно для переговорів і певне послаблення конфронтації. У межах цього періоду сторони мають спробувати узгодити базові параметри нової ядерної домовленості, включно з контролем за збагаченим ураном та гарантіями нерозповсюдження ядерної зброї.

    Утім, переговорний процес залишається вкрай крихким. Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не має наміру поспішати з укладенням угоди та продовжить тиск на Іран до моменту досягнення конкретних і перевірюваних домовленостей. Окремо він наголосив, що блокада іранських портів і санкційний режим залишатимуться чинними.

    У медіа також нагадують, що попередні переговорні пропозиції вже передбачали можливість вивезення іранських запасів високозбагаченого урану та зобов’язання Тегерана не наближатися до створення ядерної зброї. Однак навіть у межах цих проєктів угод сторони не змогли дійти остаточного компромісу.

    Згодом з’являлася інформація, що Іран відмовився погоджуватися на передачу своїх запасів урану в межах попередніх рамкових домовленостей. Це підкреслює глибокі розбіжності між сторонами, попри продовження переговорів і залучення міжнародних посередників.

    Аналітики відзначають, що пропозиція передати уран саме Китаю може бути спробою Ірану змінити баланс довіри в переговорах і зменшити залежність від західних механізмів контролю. Водночас така модель потребує узгодження одразу з кількома глобальними гравцями, що ускладнює досягнення остаточної угоди.

  • Ціни на газ у Європі падають на тлі очікувань угоди між США та Іраном

    Ціни на газ у Європі падають на тлі очікувань угоди між США та Іраном

    Ціни на природний газ у Європі продовжують знижуватися на тлі зростання оптимізму інвесторів щодо можливого досягнення домовленостей між Сполученими Штатами та Іраном, які можуть стабілізувати ситуацію в районі Ормузької протоки — одного з ключових глобальних маршрутів постачання нафти та скрапленого газу. Про це повідомляє Bloomberg.

    Ринок реагує на сигнали про можливе пом’якшення геополітичної напруги, яка останніми місяцями суттєво впливала на енергетичні котирування в Європі. Додатковим чинником зниження цін стали заяви президента США Дональда Трампа, який повідомив, що Вашингтон і Тегеран “в основному” погодили рамкову мирну угоду. За його словами, така домовленість може сприяти відновленню нормального судноплавства через Ормузьку протоку, через яку проходить значна частина світових енергетичних потоків.

    Після цих заяв ринки вже відреагували різким рухом вниз, а енергетичні ф’ючерси демонстрували падіння приблизно на 6,7%, що стало одним із найбільших короткострокових знижень останнього періоду. Інвестори розцінюють можливу деескалацію як фактор зменшення ризикової премії, яка раніше закладалася в ціни через загрозу перебоїв постачання LNG та нафти.

    Водночас державний секретар США Марко Рубіо заявив, що адміністрація США зберігає “обережний оптимізм” щодо переговорів з Іраном і готова дати дипломатичному процесу додатковий шанс. За його словами, сторони перебувають на етапі, коли потенційні рішення можуть бути оголошені найближчим часом, однак остаточних домовленостей поки що немає, а ситуація залишається нестабільною.

    На європейському ринку ключовий індикатор — нідерландські ф’ючерси TTF з постачанням на наступний місяць — подешевшали майже на 5% і знизилися до рівня 46,32 євро за мегават-годину. Це відображає загальну тенденцію зниження цін на тлі очікувань покращення глобального енергетичного балансу. Водночас аналітики зазначають, що торговельна активність залишається зниженою через святкові дні у Великій Британії та частині країн Європи, що додатково зменшує ліквідність і може посилювати цінові коливання.

    Попри короткострокове зниження котирувань, фундаментальна ситуація на європейському енергоринку залишається напруженою. Рівень заповнення газових сховищ у Європейському Союзі становить приблизно 38%, що значно нижче комфортних показників перед зимовим сезоном. Це змушує країни ЄС активно конкурувати за постачання скрапленого природного газу на світових ринках, зокрема з Азією, де попит також залишається високим.

    Енергетичні компанії, серед яких Equinor, раніше попереджали, що тривала нестабільність у районі Ормузької протоки може створити серйозні ризики для глобальних поставок LNG і нафти. За оцінками галузі, навіть часткові перебої у цьому регіоні здатні швидко вплинути на ціни в Європі, яка значною мірою залежить від імпортного газу.

    Аналітичні звіти також вказують, що ЄС може зіткнутися з труднощами у досягненні цільового рівня заповнення сховищ на рівні 90% перед зимою через обмежену пропозицію на глобальному ринку та високу конкуренцію за вантажі LNG. У таких умовах будь-яке загострення або, навпаки, деескалація в Перській затоці миттєво відображається на котируваннях.

    На цьому тлі ринок залишається надзвичайно чутливим до геополітичних новин. З одного боку, очікування мирної угоди між США та Іраном тимчасово знижують ціни, з іншого — відсутність остаточних домовленостей і збереження ризиків у регіоні не дозволяють говорити про стабільне довгострокове зниження вартості енергоносіїв у Європі.

  • Нафта впала на 6% на тлі сигналів про зближення США та Ірану – Reuters

    Нафта впала на 6% на тлі сигналів про зближення США та Ірану – Reuters

    Світові ціни на нафту в понеділок різко впали приблизно на 6%, оновивши двотижневий мінімум, на тлі зростання оптимізму інвесторів щодо можливого просування переговорів між США та Іраном. Ринок відреагував на заяви про те, що сторони можуть наблизитися до рамкової мирної угоди, яка потенційно здатна змінити баланс на глобальному енергетичному ринку. Про це повідомляє Reuters.

    За даними агентства, ф’ючерси на нафту марки Brent впали на $5,85, або 5,7%, до $97,69 за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) подешевшала на $5,75, або 6%, до $90,85 за барель. Обидва контракти протягом торгової сесії досягали найнижчих значень із 7 травня, що свідчить про різке послаблення “ризикової премії”, яка раніше формувалася через загострення конфлікту на Близькому Сході.

    Аналітики пояснюють падіння цін передусім очікуваннями можливого дипломатичного прориву між Вашингтоном і Тегераном, який може включати поступове зниження напруги в регіоні та відновлення нормального судноплавства через Ормузьку протоку. Саме цей маршрут залишається одним із найважливіших у світі для транспортування енергоносіїв, адже через нього зазвичай проходить близько 20% глобальних поставок нафти та скрапленого природного газу.

    Згідно з ринковими оцінками, навіть незначні сигнали про можливе зниження ризику блокування протоки одразу призводять до падіння цін, оскільки трейдери закладають у вартість бареля менші геополітичні ризики.

    Додатковим фактором стала заява президента Дональда Трампа, який у суботу повідомив, що США та Іран “переважно узгодили” базові параметри можливої угоди. За його словами, домовленість могла б сприяти стабілізації регіону та відновленню повноцінного руху суден через Ормузьку протоку. Водночас він наголосив, що остаточні рішення ще не ухвалені, а переговори залишаються складними.

    Ринок відреагував на ці сигнали миттєво, однак аналітики застерігають, що ситуація залишається вкрай нестабільною. Будь-яке нове загострення або зрив переговорів може швидко повернути ціни до попередніх максимумів. Учасники ринку також враховують, що попередні дипломатичні ініціативи між США та Іраном неодноразово зривалися вже після перших ознак прогресу.

    Керівник стратегії сировинних ринків ING Воррен Паттерсон зазначив, що ринок може реагувати обережніше, ніж раніше, оскільки інвестори вже стикалися з ситуаціями, коли переговори зривалися після короткострокового оптимізму. На його думку, нинішнє зниження цін є радше “реакцією на очікування”, ніж підтвердженням реальних змін у балансі постачання.

    Водночас енергетичний аналітик MST Marquee Саул Кавонік зазначив, що попри всі ризики, на ринку з’явилося “обережне світло в кінці тунелю”, яке може забезпечити короткострокове полегшення для цін на нафту. Однак він також наголосив, що ситуація залишається далекою від стабільності.

    Окрему роль у формуванні ринкових очікувань відіграє Ормузька протока. До ескалації конфлікту вона залишалася головним маршрутом для експорту енергоносіїв із Перської затоки. Будь-які ризики її блокування одразу призводили до стрибків цін на нафту і СПГ, а також до зростання страхових тарифів для танкерів. Саме тому навіть чутки про можливе відновлення нормального руху через протоку здатні суттєво впливати на котирування.

    Експерти наголошують, що навіть у разі досягнення мирної угоди повне відновлення стабільного постачання енергоносіїв може зайняти місяці. Це пов’язано з необхідністю відновлення безпечних маршрутів судноплавства, розблокування частини суден, що залишалися у регіоні, а також поступового відновлення роботи інфраструктури, яка могла бути пошкоджена під час конфлікту.

    Раніше повідомлялося, що затяжне блокування Ормузької протоки створювало ризики глобального економічного спаду, який у найгірших сценаріях порівнювали з фінансовою кризою 2008 року. Саме тому будь-які сигнали про деескалацію одразу викликають сильні коливання на енергетичних ринках.

    Аналітики підкреслюють, що ринок нафти зараз перебуває в стані високої чутливості до геополітичних новин, а будь-яка заява сторін переговорів між США та Іраном може в найближчі дні знову різко змінити цінову динаміку.

  • З Ормузької протоки відновився вихід танкерів з нафтою та СПГ – Reuters

    З Ормузької протоки відновився вихід танкерів з нафтою та СПГ – Reuters

    Після майже тримісячної паузи в одному з найважливіших морських енергетичних коридорів світу почалося поступове відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Танкери зі скрапленим природним газом (СПГ) та сирою нафтою знову виходять із Перської затоки та прямують до азійських ринків, зокрема до Китаю та Пакистану.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані компаній з відстеження суден LSEG та Kpler.

    За даними агентства, відновлення руху відбувається після майже трьох місяців фактичного блокування або різкого скорочення транзиту через загострення безпекової ситуації в регіоні. Причиною стали наслідки збройного конфлікту на Близькому Сході, зокрема американо-ізраїльської операції проти Ірану, яка розпочалася 28 лютого і різко підвищила ризики для цивільного судноплавства.

    Ормузька протока залишається критично важливою точкою глобальної енергетичної логістики. Через неї зазвичай проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти та скрапленого природного газу. Будь-яке обмеження руху в цьому районі одразу впливає на світові ціни на енергоносії, страхові тарифи для суден і маршрути постачання для Азії та Європи.

    Після відновлення руху першими у протоку почали виходити газовози, які тривалий час залишалися у режимі очікування або були змушені затримати розвантаження.

    Одним із ключових суден став танкер СПГ Fuwairit під прапором Багамських Островів. Він перетнув Ормузьку протоку в понеділок після завантаження у катарському порту Рас-Лаффан наприкінці березня. Судно рухається до Пакистану, де його розвантаження очікується 26 травня. Експерти зазначають, що такі поставки мають критичне значення для енергосистеми країни, яка значною мірою залежить від імпорту СПГ.

    Інший газовоз, Al Rayyan, також успішно залишив район Перської затоки та прямує до Китаю. Його прибуття очікується наприкінці червня. Китай залишається одним із найбільших імпортерів скрапленого газу у світі, тому відновлення регулярних поставок через протоку є для нього стратегічно важливим.

    Паралельно з газовим сегментом активізувався і нафтовий експорт. Супертанкер Eagle Verona вийшов із Ормузької протоки в суботу та взяв курс на китайський порт Нінбо. Очікується, що судно прибуде 12 червня. Танкер ходить під прапором Сінгапуру та зафрахтований трейдинговою компанією Unipec, що входить до структури найбільшого нафтопереробного концерну Азії Sinopec.

    За даними Reuters, судно перевозить близько 2 мільйонів барелів іракської сирої нафти сорту Basrah. Вантаж було завантажено ще 26 лютого, але подальший рух затримався через різке погіршення безпекової ситуації в регіоні.

    Eagle Verona також входив до групи танкерів, для яких раніше Малайзія зверталася до Ірану з проханням дозволити транзит. З цієї групи п’ять суден уже залишили Перську затоку, тоді як ще два залишаються заблокованими в регіоні та очікують дозволу на вихід.

    Окремо повідомляється, що минулого тижня ще три великотоннажні нафтові танкери (VLCC) змогли покинути Перську затоку та вирушили до Китаю і Південної Кореї, маючи на борту приблизно 6 мільйонів барелів сирої нафти.

    До початку ескалації ситуації в регіоні судноплавний трафік через Ормузьку протоку становив у середньому від 125 до 140 проходжень суден на добу. Після загострення конфлікту значна частина цього потоку була зупинена або перенаправлена, що спричинило накопичення сотень суден у Перській затоці.

    За оцінками галузевих аналітиків, нині близько 20 тисяч моряків залишаються фактично заблокованими на бортах суден у регіоні, очікуючи дозволу на вихід або зміну маршруту.

    Фахівці попереджають, що навіть часткове відновлення руху не означає повної стабілізації. Страхові ставки для суден у регіоні залишаються високими, а судновласники продовжують враховувати ризики раптової ескалації. Водночас поступове відкриття протоки може знизити тиск на світові ціни на нафту та СПГ, які різко зросли під час блокування.

    Аналітики підкреслюють, що Ормузька протока залишається одним із найбільш чутливих стратегічних вузлів світової енергетичної системи, де будь-які політичні або військові загострення миттєво трансформуються у глобальні економічні наслідки.