Golovnitemu.com

Позначка: Іран

  • «Зробив би все так само»: Трамп відмовився шкодувати про війну з Іраном, яка б’є по його рейтингах

    «Зробив би все так само»: Трамп відмовився шкодувати про війну з Іраном, яка б’є по його рейтингах

    Президент США Дональд Трамп заявив, що не шкодує про рішення розпочати військову кампанію проти Ірану, попри затягування конфлікту, зростання цін на енергоносії та ризики для Республіканської партії напередодні проміжних виборів до Конгресу. В інтерв’ю Fox News американський лідер сказав, що за аналогічних обставин ухвалив би те саме рішення, а також знову спрогнозував завершення війни одразу після виборів у листопаді.

    «Я не вірю в слово “жаль”. Завжди можна трохи поставити собі запитання. Якби мені довелося зробити це знову, я зробив би все точно так само», — заявив Трамп в ефірі програми The Ingraham Angle, відповідаючи на запитання ведучої Лори Інгрем про політичну ціну війни.

    Президент США також відкинув припущення, що тривалий конфлікт деморалізував частину його прихильників, серед яких ще до початку війни були сильні ізоляціоністські настрої. На думку Трампа, його виборці, навпаки, підтримують курс адміністрації.

    «Я думаю, вони дуже пишаються тим, що я не дозволяю Ірану мати ядерну зброю», — заявив глава Білого дому. При цьому Іран ядерної зброї не має і наполягає, що його програма зі збагачення урану має мирний характер. Одним із заявлених Вашингтоном завдань війни Трамп називає саме ослаблення ядерних можливостей Тегерана.

    Американсько-ізраїльська кампанія проти Ірану розпочалася 28 лютого 2026 року. Тегеран відповів ударами по Ізраїлю та державах Перської затоки, на території яких розташовані американські військові об’єкти. За даними Reuters, унаслідок американських та ізраїльських ударів по Ірану, а також бойових дій у Лівані загинули тисячі людей, мільйони були змушені залишити домівки.

    Особливо примітною стала ще одна фраза Трампа. Він знову заявив, що очікує завершення війни після проміжних виборів до Конгресу США.

    «Все закінчиться одразу після виборів», — сказав президент.

    Проміжні вибори відбудуться 3 листопада і визначать контроль над Палатою представників та Сенатом. Республіканці зараз мають вузькі більшості, а зростання невдоволення війною та економічними проблемами перетворюється для партії Трампа на дедалі серйозніший ризик.

    Сам Трамп звинувачує Іран у спробі вплинути на американські вибори. За його версією, Тегеран зацікавлений у поразці республіканців, оскільки очікує м’якшої політики від демократів.

    При цьому в тому самому інтерв’ю президент зробив ще одну показову заяву. Коли ведуча запитала, чому він не погоджується на заклики прихильників жорсткішої лінії завдати по Ірану ще масштабніших ударів, Трамп допустив, що одним із факторів можуть бути саме вибори.

    «Можливо, я не роблю цього через вибори», — сказав він.

    Таким чином, президент фактично визнав, що внутрішньополітична ситуація може впливати щонайменше на масштаби подальшої ескалації.

    Причини для занепокоєння у республіканців справді є. Опитування Reuters/Ipsos, завершене наприкінці серпня, показало, що роботу Трампа на посаді президента схвалюють лише 33% американців — це один із найнижчих показників за всю його політичну кар’єру. Війну проти Ірану підтримували 36% опитаних. Водночас 71% американців були незадоволені тим, як президент справляється зі зростанням вартості життя.

    Ще гірший для Білого дому результат дало окреме опитування Reuters/Ipsos на початку вересня. Лише 25% американців заявили, що вважають війну з Іраном вартою її ціни. За рівнем підтримки затяжного конфлікту ці показники вже порівнюють із суспільним ставленням до воєн США в Афганістані та Іраку.

    Одним із найвідчутніших наслідків війни для пересічних американців стали ціни на пальне. Бойові дії, обмеження судноплавства через Ормузьку протоку та атаки на нафтову інфраструктуру суттєво скоротили постачання сировини з регіону.

    11 вересня Brent подорожчала до приблизно $108,44 за барель, а американська WTI — до $103,17. За тиждень нафта додала майже 13%, а обидва ключові сорти вперше з травня можуть завершити тиждень вище $100 за барель. Одночасно середня ціна дизельного пального у США перевищила $6 за галон — рекордний показник.

    Ринок особливо нервує через ситуацію в Ормузькій протоці. До війни через цей маршрут проходила приблизно п’ята частина світових потоків нафти та газу. Хоча судноплавство повністю не припинилося, потоки залишаються істотно нижчими за довоєнні рівні. Нові атаки на танкери лише посилюють побоювання щодо постачання.

    На цьому тлі заявлена Трампом перспектива швидкого завершення війни дедалі сильніше розходиться з оцінками частини його власної адміністрації.

    The Wall Street Journal повідомила, що віцепрезидент Джей Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо та інші високопосадовці обговорювали з президентом сценарій, за якого Іран здатний продовжувати спротив роками. За найбільш песимістичного розвитку подій конфлікт може тривати до завершення другого президентського терміну Трампа — тобто до січня 2029 року.

    Причина — здатність Тегерана адаптуватися до американського військового й економічного тиску. Зокрема, 10 вересня стало відомо, що Іран відновив обмежене виробництво балістичних ракет із компонентів, які залишилися в його розпорядженні. Частина виробництва переміщена на підземні об’єкти.

    Затяжна війна створює проблеми й для американських військових ресурсів. Reuters Breakingviews повідомляв, що високопоставлені військові попереджали міністра оборони Піта Гегсета про дефіцит критично важливих боєприпасів і перенапруження військ. Пентагон на 2027 рік запросив оборонний бюджет у $1,5 трлн, серед іншого для фінансування операцій проти Ірану та поповнення виснажених запасів ракет і боєприпасів.

    Вашингтон одночасно посилює економічний тиск. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація наступного тижня оголосить санкції проти неназваного великого банку за зв’язки з Іраном. Від початку війни Білий дім уже розширив обмеження проти нафтового, транспортного, фінансового та оборонного секторів Тегерана.

    Сам Трамп, однак, демонструє, що змінювати ключовий курс не збирається. Попри зростання нафтових цін, падіння рейтингу, неоднозначне ставлення американців до війни та попередження власних радників про можливий багаторічний конфлікт, президент публічно наполягає: рішення про початок кампанії було правильним.

    Тепер політичний тест для цієї позиції настане вже за кілька тижнів. Якщо високі ціни на пальне, інфляційні ризики та невдоволення війною збережуться до 3 листопада, іранська кампанія може стати одним із ключових факторів проміжних виборів. І саме тоді стане зрозуміло, чи поділяють американські виборці впевненість Трампа в тому, що він «зробив би все так само».

  • Нафта вже понад $100, у морі атакують судна: Радбез ООН збирається через нову кризу на Близькому Сході

    Нафта вже понад $100, у морі атакують судна: Радбез ООН збирається через нову кризу на Близькому Сході

    Рада Безпеки ООН у четвер, 10 вересня, проведе чергове засідання щодо ситуації на Близькому Сході на тлі різкого загострення війни за участю США та Ірану, нової хвилі атак на судноплавство в Перській затоці та стрімкого подорожчання нафти. Початок засідання запланований на 15:00 за нью-йоркським часом — це 22:00 за Києвом. В офіційному календарі ООН зустріч позначена як 10219-те засідання Ради Безпеки з питання «Ситуація на Близькому Сході».

    Саме формулювання порядку денного залишається широким, тому ООН не називає зустріч окремим «екстреним засіданням щодо Ірану». Однак вона відбувається у момент, коли іранська криза фактично стала одним із головних факторів безпеки для всього регіону. Лише цього тижня протистояння США та Ірану знову різко загострилося: сторони обмінялися ударами по суднах, а Іран повідомив про атаку одразу на десять кораблів поблизу Ормузької протоки після того, як американські сили потопили п’ять іранських нафтових танкерів. Reuters назвав це найбільшою хвилею ударів по судноплавству від початку нинішньої війни.

    Напруження швидко вийшло далеко за межі безпосередньо американо-іранського протистояння. За даними Reuters, Іран також здійснив ракетну атаку на американську військову базу в Йорданії. Йорданська сторона заявляла, що перехопила 18 із 20 ракет і що жертв вдалося уникнути. Одночасно єменські хусити, яких вважають союзниками Тегерана, посилили атаки на територію Саудівської Аравії та енергетичну інфраструктуру регіону.

    Окремим фронтом стала боротьба навколо судноплавства. Ормузька протока є одним із ключових морських маршрутів для світової торгівлі нафтою та газом. До нинішньої війни через неї проходила приблизно п’ята частина глобальних поставок цих енергоресурсів. Через військову ескалацію потоки вже суттєво скоротилися, а страх нових атак змушує трейдерів, перевізників і страхові компанії закладати у ціни дедалі більшу премію за ризик.

    Ринок відреагував майже миттєво. 10 вересня Brent подорожчала приблизно на 5% і піднімалася до $106,60 за барель, тоді як американська WTI сягала $101,21. Це найвищі рівні за кілька місяців. Причиною нового стрибка Reuters називає атаки на танкери, загрози для Ормузької протоки й ризик поширення ударів на ширшу енергетичну інфраструктуру Перської затоки.

    Таким чином, засідання Ради Безпеки проходить уже не просто на тлі локального воєнного протистояння. Наслідки конфлікту безпосередньо відчувають глобальні фінансові та сировинні ринки. Зростання нафтових котирувань посилює інфляційні ризики для США, Європи та держав Азії. На цьому тлі 10 вересня американські фондові індекси також опинилися під тиском: дорогі енергоносії наклалися на вищу, ніж очікувалося, виробничу інфляцію у США.

    Додаткового напруження ситуації додала заява президента США Дональда Трампа щодо іранських ядерних об’єктів. 10 вересня він повідомив, що Вашингтон помітив активність на об’єкті, який американська сторона називає Pickaxe Mountain, поблизу ядерного комплексу в Натанзі. Трамп попередив Тегеран, що США можуть завдати нового удару, якщо вважатимуть ці дії загрозливими. Іран наполягає, що його ядерна програма має мирний характер.

    Ядерне питання в ці дні взагалі повернулося в центр дискусій у системі ООН. Вранці 10 вересня, ще до вечірньої зустрічі щодо Близького Сходу, Рада Безпеки запланувала окреме засідання з питань нерозповсюдження, пов’язане з комітетом, створеним резолюцією 1737 щодо Ірану. Цей комітет відповідає за контроль санкцій, які стосуються іранської ядерної та ракетної програм.

    Санкційний механізм став предметом гострої суперечки між членами Радбезу. Велика Британія, Франція та Німеччина у 2025 році активували так званий механізм snapback, після чого низка попередніх санкцій ООН проти Ірану була відновлена. Росія і Китай оскаржують правомірність цієї процедури й наполягають, що відповідні обмеження мали остаточно припинити дію. Західні члени Ради Безпеки займають протилежну позицію та вважають санкційний комітет чинним.

    Ще один важливий сигнал надійшов 9 вересня від Міжнародного агентства з атомної енергії. Рада керуючих МАГАТЕ проголосувала за передачу питання щодо Ірану до Ради Безпеки ООН через недостатню співпрацю Тегерана з розслідуванням походження слідів урану на незадекларованих об’єктах. За повідомленням Associated Press, це стало першим подібним рішенням щодо Ірану приблизно за два десятиліття. Резолюцію підтримали 23 держави, проти виступили Росія, Китай і Нігер, ще вісім країн утрималися.

    Західні держави окремо звертають увагу на запаси високозбагаченого урану в Ірані. Перед масштабними ударами по іранських ядерних об’єктах МАГАТЕ оцінювало запас урану, збагаченого до 60%, приблизно у 440,9 кг. Це рівень, який суттєво перевищує потреби більшості цивільних програм, але все ще нижчий від приблизно 90%, що вважається збройовим рівнем. Тегеран категорично заперечує намір створити ядерну зброю та заявляє, що його програма має виключно мирний характер.

    Паралельно санкційний тиск продовжує зростати. Велика Британія 8 вересня опублікувала законодавство про посилення обмежень проти Ірану. Нові правила передбачають розширення торговельних і фінансових заборон та відновлення низки секторальних санкцій, які були послаблені після ядерної угоди 2015 року. Лондон пояснює рішення необхідністю тиску на Тегеран через ядерну програму.

    Сам Іран тим часом намагається пом’якшити удар по власній економіці та морській торгівлі. У четвер Тегеран оголосив про тимчасове скасування 10-відсоткового збору для іноземних суден, які перевозять нафту, газ та інші енергетичні товари до або з Ірану. Такий крок має знизити вартість перевезень у ситуації, коли американська морська блокада та військові ризики різко ускладнили іранський експорт.

    Однак дипломатичний вихід із конфлікту поки не проглядається. У червні США та Іран уже домовлялися про припинення атак і повернення до переговорів щодо режиму судноплавства в Ормузькій протоці. Домовленість мала стати основою для ширшого врегулювання, однак у наступні місяці вона почала руйнуватися через взаємні звинувачення, суперечки щодо контролю над протокою, нафтових санкцій та ядерної програми.

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш раніше неодноразово закликав Вашингтон і Тегеран повернутися до припинення вогню та дипломатії. Він попереджав, що нова велика ескалація може мати непередбачувані наслідки не лише для Близького Сходу, а й для світової економіки та міжнародної безпеки.

    Тепер увага буде прикута до того, що скажуть члени Ради Безпеки після 22:00 за Києвом. Особливо важливими стануть позиції США, Росії, Китаю, Франції та Великої Британії — п’яти постійних членів із правом вето. Історія попередніх засідань показує глибокий розкол: Вашингтон і його європейські союзники звинувачують Іран у порушеннях ядерних зобов’язань і дестабілізації регіону, тоді як Москва та Пекін критикують американські удари й санкційний тиск та наполягають на поверненні до переговорів.

    При цьому головний ризик уже виходить далеко за межі дипломатичної суперечки. Якщо атаки на танкери, нафтові об’єкти чи порти триватимуть, ціна конфлікту дедалі сильніше відчуватиметься поза Близьким Сходом — від вартості пального і транспорту до інфляції та цін на товари. Brent вище $100 стала одним із найбільш очевидних сигналів того, що регіональна війна знову перетворюється на глобальну економічну проблему.

  • Хусити атакували Саудівську Аравію ракетами й дронами: понад 70 поранених, горять енергооб’єкти

    Хусити атакували Саудівську Аравію ракетами й дронами: понад 70 поранених, горять енергооб’єкти

    Єменські хусити, яких підтримує Іран, здійснили масштабну атаку на південь Саудівської Аравії, завдавши ударів по енергетичній та іншій інфраструктурі одразу в кількох містах. Унаслідок атак постраждали щонайменше 73 людини, серед них є жінки та діти. На частині енергетичних об’єктів спалахнули пожежі, а окремі операції довелося тимчасово зупинити. Про це пише Reuters.

    За даними очолюваної Саудівською Аравією коаліції, під ударами опинилися цивільні та економічні об’єкти в містах Абха, Хаміс-Мушайт, Джизан і Наджран на півдні королівства. Представник коаліції Туркі аль-Малікі заявив, що внаслідок атак поранення отримали 73 цивільні.

    Міністерство енергетики Саудівської Аравії підтвердило, що удари спричинили пожежі на кількох об’єктах енергетичного сектору. Через пошкодження роботу частини інфраструктури довелося тимчасово призупинити, поки аварійні служби ліквідовували наслідки та оцінювали масштаби руйнувань.

    Самі хусити заявили про проведення «широкої військової операції» на території Саудівської Аравії. За словами їхнього військового речника Ях’ї Саріа, угруповання застосувало балістичні ракети та ударні безпілотники. Серед заявлених цілей — об’єкти нафтової компанії Saudi Aramco в Абсі, Джизані та Наджрані, а також авіабаза короля Халіда в районі Хаміс-Мушайта. Саудівська сторона не підтвердила всі заявлені хуситами цілі та масштаби їхнього ураження.

    Угруповання пояснило атаку відповіддю на удари по території Ємену. Хусити стверджують, що останніми днями саудівські сили атакували об’єкти у провінціях Ель-Бейда, Ходейда, Ель-Джауф, Маріб і Таїз. Водночас Reuters зазначає, що саудівська коаліція публічно не підтверджувала деякі з цих операцій, тому твердження хуситів про причини нинішнього удару залишаються позицією самого угруповання.

    Представники хуситів також погрожують продовжити атаки, якщо удари по підконтрольних їм районах Ємену триватимуть. У Саудівській Аравії, своєю чергою, назвали нинішню атаку небезпечною ескалацією та заявили про готовність вжити заходів для захисту своєї території.

    МЗС Саудівської Аравії засудило удари по цивільній та економічній інфраструктурі, а також повторні атаки на комерційне судноплавство в Червоному морі. Ер-Ріяд закликав міжнародну спільноту відреагувати на дії хуситів. Атаки також засудили Катар, Кувейт, Бахрейн, Єгипет, Йорданія та Рада співробітництва арабських держав Перської затоки.

    Нинішній удар став одним із найсерйозніших загострень між хуситами та Саудівською Аравією за останні роки. Після перемир’я 2022 року інтенсивність бойових дій між сторонами суттєво знизилася, однак у 2026 році протистояння знову почало набирати обертів.

    У липні напруження різко зросло після взаємних ударів. Хусити заявили про запровадження морської блокади Саудівської Аравії, а згодом повідомляли про атаки на саудівські нафтові танкери у Червоному морі. Відтоді вони дедалі частіше атакують як судноплавство, так і об’єкти на території самого королівства.

    На початку серпня внаслідок ще однієї атаки хуситів у провінції Наджран, за даними саудівської коаліції, постраждали 11 цивільних. Серед них була чотирирічна дитина, яка отримала опіки. Новий удар із понад 70 постраждалими свідчить про значне розширення масштабів атак.

    Ситуація ускладнюється ширшим протистоянням у регіоні. Нинішні атаки відбулися на тлі загострення відносин між Іраном і США та нових погроз щодо енергетичної інфраструктури в Перській затоці. Тегеран заявляв, що нафтові та газові об’єкти, зокрема пов’язані зі США, можуть опинитися під загрозою на тлі конфлікту навколо Ормузької протоки.

    Це вже позначилося і на світових ринках. Після повідомлень про удари по саудівських енергетичних об’єктах ціни на нафту різко зросли. Reuters повідомляв, що Brent піднялася приблизно до $98 за барель, а американська WTI — до $93,65. Посилення ризиків для постачання нафти через Червоне море та Ормузьку протоку додатково підтримує ціни.

    Саудівська Аравія є одним із найбільших виробників та експортерів нафти у світі, тому навіть тимчасові перебої на її енергетичних об’єктах можуть впливати не лише на регіональну безпеку, а й на глобальний ринок енергоносіїв.

    Поки що влада королівства не повідомила про тривалі зупинки видобутку чи експорту нафти. Міністерство енергетики заявляє про тимчасове припинення окремих операцій і продовжує оцінювати пошкодження. Тому говорити про масштабний зрив постачання саудівської нафти наразі передчасно.

    Паралельно погіршується ситуація всередині Ємену. За даними Міжнародної організації з міграції та місцевої влади, нові бойові дії у районах Таїза та Ходейди вже змусили залишити домівки близько 18,5 тисячі людей. Гуманітарні організації повідомляють про нестачу продовольства, тимчасового житла та інших ресурсів для нових переміщених осіб.

    Атака 8 вересня стала не просто черговим епізодом протистояння між хуситами та Саудівською Аравією. Удар одразу по кількох містах, енергетичних об’єктах і військовій інфраструктурі, десятки постраждалих та реакція нафтового ринку свідчать про ризик значно ширшої ескалації на Близькому Сході.

  • Війни в Україні та Ірані дедалі небезпечніше переплітаються: The Guardian попереджає про ризик великої ескалації

    Війни в Україні та Ірані дедалі небезпечніше переплітаються: The Guardian попереджає про ризик великої ескалації

    Війни в Україні та Ірані дедалі сильніше впливають одна на одну, а відсутність чіткої стратегії їх завершення може підвищити ризик ширшої міжнародної ескалації. Таку думку висловив старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace Крістофер Чіввіс у колонці для The Guardian. Він вважає, що нинішні конфлікти вже не можна розглядати як цілком окремі кризи, оскільки їхні військові, дипломатичні та економічні наслідки дедалі частіше перетинаються.

    На думку автора, одним із найбільш небезпечних сигналів є зростання активності Росії у так званій сірій зоні протистояння з Європою. Чіввіс звертає увагу на інциденти біля аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині, який є важливим логістичним вузлом і використовується, зокрема, для перевезення допомоги Україні.

    На початку серпня поблизу аеропорту виявили безпілотник із вибухівкою. Згодом Німеччина прямо поклала відповідальність за спробу атаки на Росію, тоді як Москва свою причетність заперечила. Європейські держави загалом фіксують зростання кількості диверсій, підпалів та інших гібридних операцій, які західні спецслужби пов’язують із Росією.

    Чіввіс нагадує й про інциденти 2024 року, коли в логістичному ланцюжку DHL у Європі виявили запальні пристрої. На його думку, подібні операції несуть особливу небезпеку через можливість загибелі великої кількості цивільних і, відповідно, різкого розширення конфлікту між Росією та країнами НАТО.

    Саме на тлі загострення наприкінці серпня директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив рідкісний неоголошений візит до Москви. Washington Post повідомляла, що він перебував у російській столиці близько восьми з половиною годин. У Кремлі згодом підтвердили контакти каналами спецслужб, але заявили, що Реткліфф не зустрічався безпосередньо з Володимиром Путіним.

    The Guardian пов’язує цю поїздку не лише з війною Росії проти України, а й зі зростанням напруження навколо Ірану. За даними американських медіа, у Вашингтоні побоюються, що Кремль може розглядати участь США у близькосхідній кризі як ознаку того, що американська увага та військові ресурси дедалі більше розпорошуються. Американська розвідка, за інформацією Washington Post, оцінювала, що Москва може сприймати це як додаткове вікно для посилення тиску на Україну або західних союзників.

    Сам Чіввіс вважає, що Вашингтон опинився у суперечливій ситуації. З одного боку, адміністрація Дональда Трампа намагається переконати Росію зменшити ескалацію та погодитися на домовленості щодо України. З іншого — США залишаються втягнутими у воєнне протистояння з Іраном, яке також потребує значних військових ресурсів.

    Особливу увагу автор приділяє запасам американських засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Війна з Іраном збільшує потребу у дорогих перехоплювачах і системах ППО, тоді як Україна також гостро потребує таких засобів для захисту від російських ракетних і дронових атак. На думку Чіввіса, Москва може враховувати це під час планування подальших ударів.

    Водночас переплетення двох конфліктів відбувається і в іншому напрямку. Україна набула унікального досвіду боротьби з іранськими дронами типу Shahed, які Росія масово використовує для ударів по українських містах та інфраструктурі. У 2026 році українські фахівці допомагали державам Близького Сходу посилювати протидію іранським безпілотникам. За відкритими даними, кількість українських фахівців із протидії дронам у регіоні сягала понад двох сотень.

    Росія, своєю чергою, продовжує підтримувати Іран. Washington Post повідомляла, що Москва надавала Тегерану розвідувальну інформацію щодо американських військових активів у регіоні. Паралельно Росія роками використовує іранські технології ударних безпілотників у війні проти України.

    Чіввіс вважає, що така взаємозалежність поступово перетворює два регіональні конфлікти на складнішу систему протистояння. США допомагають Україні й одночасно воюють з Іраном, Росія воює проти України та підтримує Тегеран, а Київ використовує свій бойовий досвід для підтримки партнерів на Близькому Сході.

    Додатковим фактором стає Китай. Пекін зберігає тісні економічні зв’язки і з Росією, і з Іраном, водночас не демонструючи зацікавленості у повній військовій поразці будь-якої з цих країн. Чіввіс вважає, що Китай має достатній економічний ресурс, щоб пом’якшувати для Москви та Тегерана частину наслідків західних санкцій і воєнного тиску.

    Ситуація навколо Ірану при цьому залишається вкрай напруженою. 3 вересня The Guardian повідомляв про нові іранські ракетні та дронові удари по американських військових об’єктах у країнах Перської затоки. Конфлікт уже вплинув на судноплавство через Ормузьку протоку та світові енергетичні ринки.

    В Україні бойові дії також не демонструють ознак швидкого припинення. Росія продовжує масовані атаки, тоді як Україна посилює далекобійні удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Президент Володимир Зеленський цього тижня заявив, що через українські дрони російський повітряний простір стає дедалі менш безпечним, та закликав авіакомпанії й страховиків враховувати нові ризики.

    На цьому тлі Вашингтон продовжує дипломатичні спроби. 4 вересня The Guardian повідомляв, що американські представники мають провести нові контакти з Києвом і Москвою у межах пошуку шляху до завершення війни. Водночас навіть російська сторона визнає, що переговорний процес фактично залишається замороженим.

    Чіввіс проводить історичну паралель із періодом перед Першою світовою війною. Його головна теза полягає не в тому, що нова світова війна неминуча, а в тому, що тривалі регіональні конфлікти здатні поступово втягувати дедалі більше держав та створювати ланцюг ескалацій, який згодом стає складно контролювати.

    Автор закликає адміністрацію США сформувати чіткіші плани завершення обох конфліктів і значно активніше використовувати дипломатичні стимули. Щодо Ірану він пропонує переговори про припинення вогню, послаблення частини санкцій і ширші домовленості щодо безпеки в районі Ормузької протоки.

    Його рекомендації щодо України є значно більш дискусійними. Зокрема, Чіввіс вважає, що Києву варто серйозніше обговорювати питання нейтралітету та перспективу подальшої боротьби за контрольовану Україною частину Донбасу. Це позиція самого автора колонки, а не офіційна позиція уряду США, The Guardian чи української влади.

    Головним висновком Чіввіса є те, що продовження двох воєн без зрозумілої політичної стратегії їх завершення збільшує ризик неконтрольованого розширення протистояння. Український та іранський конфлікти вже пов’язані через зброю, розвідку, ресурси ППО, енергетику та відносини між США, Росією, Китаєм та державами Близького Сходу.

    На думку автора, світ поки ще не опинився у точці неповернення. Але чим довше конфлікти залишатимуться невирішеними і чим більше держав прямо чи опосередковано братимуть у них участь, тим вищою ставатиме ціна навіть одного прорахунку.

  • Смертоносний союз: Росія роками таємно передає Ірану ракетні технології для знищення американських авіаносців

    Смертоносний союз: Росія роками таємно передає Ірану ракетні технології для знищення американських авіаносців

    Російська Федерація протягом кількох останніх років таємно допомагає Тегерану розробляти новий клас надзвукових крилатих ракет, здатних створити пряму загрозу військово-морським силам США та союзників у Перській затоці. Про це повідомляє авторитетне міжнародне видання Financial Times за результатами витоку закритого службового листування, аналізу даних перельотів та профільних військових патентів.

    Секретна програма C430L та провідні інженери РФ

    За інформацією розслідувачів, спільний таємний проєкт під кодовою назвою C430L стартував ще у 2023 році. Головна мета програми полягає у створенні для Ірану прямотічного повітряно-реактивного двигуна, який дозволить ракетам рухатися зі швидкістю, що в кілька разів перевищує швидкість звуку. Поєднання колосальної швидкості та наднизької висоти польоту зводить до мінімуму час, необхідний сучасним системам ППО та ПРО для виявлення і перехоплення повітряної цілі.

    Організатором проєкту з боку Москви виступив державний посередник «Рособоронекспорт» разом із підсанкційним військовим гігантом НВО «Машинобудування». Російські фахівці регулярно здійснювали непублічні візити до Ірану ще до офіційного підписання контракту. Серед ключових кураторів проєкту фігурують Олександр Дергачов, який керував розробкою ракет морського базування, а також Олександр Чебаков — керівник відділу реактивних двигунів, автор численних російських патентів на прямотічні силові установки.

    Військова співпраця під час великої війни

    У межах програми іранська сторона передавала до РФ масиви технічних даних за підсумками власних льотних випробувань. Російські конструктори детально аналізували роботу паливних систем, стабільність горіння та геометрію сопла іранських двигунів, а навесні 2025 року готували відрядження до Тегерана групи з двох десятків вузькопрофільних спеціалістів.

    Військово-технічне партнерство двох режимів не припинилося навіть після спалаху відкритого конфлікту на Близькому Сході. Документи свідчать, що спільна робота над ракетним проєктом активно тривала впродовж усього 2026 року. Поки Кремль відмовляється від публічних коментарів щодо небезпечного розширення арсеналу Тегерана, російські військові технології дедалі глибше інтегруються в ударний потенціал іранської армії.

     

  • Помста за весілля у вогні: Іран погрожує розплатою після ракетного удару по цивільних у провінції Хормозган

    Помста за весілля у вогні: Іран погрожує розплатою після ракетного удару по цивільних у провінції Хормозган

    Іранська сторона виступила з жорсткими погрозами на адресу Сполучених Штатів після повідомлень про ракетний удар по весільній процесії в прибережному селищі Кухестак, що в провінції Хормозган. За заявами офіційного Тегерана, унаслідок атаки загинуло щонайменше п’ятеро людей, а ще 68 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Погрози парламенту та риторика відплати

    Голова комітету парламенту Ірану з національної безпеки та зовнішньої політики Ебрахім Азізі публічно застеріг про підготовку масштабного силового удару у відповідь.

    «Напад на весільне святкування та вбивство мирних жителів у Кухестаку — це незаперечне свідчення повного відчаю тих, хто лише прикидається захисником прав людини; це повторення звірств, учинених ними раніше в Мінабі та Ламерді. Не плекайте ілюзій: ці злочини не залишаться безкарними. Ніщо не врятує винних від нищівної сили збройних сил Ірану», — заявив іранський високопосадовець.

    Мовчання Вашингтона та ризики ескалації

    Американське командування наразі утримується від офіційних коментарів щодо ураження мирних жителів чи конкретних цілей цієї операції. Загострення відбувається на тлі ультимативних заяв Дональда Трампа, який раніше попереджав про загрозу самому існуванню Ісламської Республіки в разі продовження атак проти інтересів США. Черговий інцидент навколо удару в Ормузькій затоці стрімко підвищує загрозу неконтрольованої військової ескалації на Близькому Сході.

  • США завдали ударів по КВІР біля Ормузької протоки: Іран відповів атакою на американські сили

    США завдали ударів по КВІР біля Ормузької протоки: Іран відповів атакою на американські сили

    Сполучені Штати завдали ударів по підрозділах Корпусу вартових ісламської революції поблизу стратегічно важливої Ормузької протоки. У Вашингтоні заявляють, що операція була спрямована проти іранських сил, які встановлювали морські міни та створювали загрозу міжнародному судноплавству. Тегеран уже назвав дії американських військових «актом агресії», тоді як США відкинули ці звинувачення.

    Про операцію повідомило Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM).

    За версією американського командування, військові вжили «обмежених і точних заходів» проти підрозділів КВІР, причетних до мінування та створення небезпеки для суден в Ормузькій протоці.

    У CENTCOM наголосили, що метою операції був захист цивільного судноплавства та одного з найважливіших морських торговельних маршрутів світу.

    «По суті, Іран створив цю загрозу, а американські військові її усунули, щоб захистити цивільних моряків, торговельне судноплавство та вільний потік світової торгівлі», — заявили в американському командуванні.

    Американські військові також відкинули заяви КВІР про те, що дії США були «актом агресії». У Вашингтоні наполягають, що операція стала відповіддю на безпосередню загрозу судноплавству.

    США знову атакували територію Ірану

    Напередодні американські військові вперше більш ніж за місяць завдали удару по іранському острову Ларак, розташованому поблизу Ормузької протоки.

    Таким чином, напруження між Вашингтоном і Тегераном знову почало стрімко зростати після відносного затишшя.

    Іранська сторона не залишила американські дії без відповіді. Після удару по Лараку Тегеран атакував американські сили в Йорданії.

    Нова ескалація особливо небезпечна через місце протистояння. Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів планети: будь-яке серйозне порушення руху суден у цьому районі може позначитися не лише на ситуації на Близькому Сході, а й на глобальних поставках енергоносіїв.

    Загроза мін залишається

    Ситуацію додатково ускладнюють повідомлення про можливе мінування Ормузької протоки.

    За даними Bloomberg, попри заяви президента США Дональда Трампа про повне очищення маршруту, протока, ймовірно, все ще може залишатися замінованою.

    Саме можливу мінну загрозу американська сторона називає однією з причин нової військової операції.

    Одночасно тривають дипломатичні спроби не допустити подальшого загострення. Катар веде переговори з Іраном щодо деблокування Ормузької протоки. За наявною інформацією, Тегеран погодився сформувати перелік умов, за яких нормальний рух суден може бути відновлений.

    Однак після нового обміну ударами перспективи швидкої деескалації стають дедалі менш визначеними.

    Чому Ормузька протока настільки важлива

    Ормузька протока з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Аравійським морем і є одним із ключових маршрутів транспортування нафти та скрапленого природного газу.

    Через неї проходять величезні обсяги енергоресурсів із країн Перської затоки на світові ринки. Тому навіть загроза блокування протоки традиційно викликає побоювання щодо перебоїв із постачанням та можливого зростання світових цін на нафту.

    Нинішня ситуація створює одразу кілька ризиків: можливе мінування морського маршруту, пряме протистояння США та Ірану, атаки на американські сили в регіоні та загроза для цивільних торговельних суден.

    Особливо небезпечним є те, що Вашингтон і Тегеран фактично по-різному трактують саму причину останнього удару. США називають свої дії операцією із захисту судноплавства, тоді як Іран розцінює їх як військову агресію.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи обмежаться сторони нинішнім обміном ударами, чи протистояння навколо Ормузької протоки переросте у новий виток масштабної ескалації на Близькому Сході.

  • Європа залишилась без захисту: дефіцит ракет для Patriot загрожує безпеці НАТО через війну на Близькому Сході

    Європа залишилась без захисту: дефіцит ракет для Patriot загрожує безпеці НАТО через війну на Близькому Сході

    У країнах Європи склалася критична ситуація із запасами американських ракет-перехватчиків для зенітно-ракетних комплексів Patriot, які наразі оцінюються як «більш ніж критичні». Про це у середу, 26 серпня 2026 року, повідомило інформаційне агентство Associated Press із посиланням на високопоставлених представників міністерства оборони США в Європі та Північноатлантичного альянсу.

    За даними джерел, гострий дефіцит боєприпасів виник через масштабне перекидання американських військових ресурсів на Близький Схід. Під час військового протистояння США проти Ірану значну частину ракет перенаправили для захисту регіональних баз та союзників, де системи Patriot масово використовувалися для знищення іранських балістичних ракет і дронів. Представник НАТО офіційно підтвердив суттєве виснаження арсеналів на європейському континенті.

    Експерти та військові посадовці попереджають, що у разі потенційного ракетного удару з боку Росії – наприклад, по стратегічних військових штабах чи об’єктах енергетичної інфраструктури – європейські сили та американський контингент можуть опинитися в ситуації України, змушені «приймати удар за ударом». Поточних запасів ледь вистачить для захисту від поодиноких загроз.

    «У нас будуть дуже обмежені можливості для захисту навіть від одиночного ракетного удару», – зазначив представник оборонного відомства США.

    Ситуація з дефіцитом ракет створює додаткові виклики для безпеки регіону, оскільки виробничі потужності американського ВПК не встигають швидко компенсувати виснажені арсенали, залишаючи східний фланг НАТО вразливим перед сучасними засобами повітряного нападу.

  • «Вважатимемо ворогами»: Іран пригрозив сусідам ударами через «економічну війну» Трампа

    «Вважатимемо ворогами»: Іран пригрозив сусідам ударами через «економічну війну» Трампа

    Іран різко попередив сусідні держави про наслідки можливої підтримки нової кампанії економічного тиску США. У Тегерані заявили, що країни, які допомагатимуть Вашингтону ізолювати іранську економіку або створювати альтернативні маршрути транспортування нафти, ризикують перейти для Ірану до категорії «ворогів». При цьому погрози вже стосуються не лише санкцій — іранське керівництво заговорило про можливі удари по інтересах таких держав та нафтовій інфраструктурі.

    Із жорсткою заявою виступив секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї. В інтерв’ю державному телеканалу IRIB він закликав сусідів не долучатися до американської кампанії економічного тиску на Тегеран. Про його заяви повідомляють Al Jazeera, Reuters, Associated Press та інші міжнародні ЗМІ.

    «Ми кажемо всім сусіднім країнам не приєднуватися до економічної війни США. Інакше ми вважатимемо їх ворогами», — заявив Резаї.

    За його словами, Іран не планує одразу переходити до силового сценарію. Тегеран хоче спочатку спробувати переконати сусідні держави не підтримувати Вашингтон, однак у разі провалу дипломатії обіцяє перейти до конкретних дій.

    Тегеран описав три етапи своєї стратегії

    Резаї фактично представив триступеневу модель дій Ірану щодо держав регіону.

    На першому етапі Тегеран має намір вести переговори із сусідами та намагатися знизити напруженість. Далі іранська влада планує переконувати ці країни дистанціюватися від американської політики.

    «Спочатку ми ведемо переговори. Потім ми намагаємося відокремити їх від Америки приємною мовою, бо ми насправді не прагнемо розширення війни», — пояснив іранський посадовець.

    Країнам, які все ж вирішать підтримати американську кампанію, Тегеран, за його словами, може дати певний час для зміни позиції. Однак після цього Іран погрожує перейти до третього етапу.

    «На третьому етапі ми обов’язково діятимемо», — заявив Резаї.

    Associated Press повідомляє, що новий очільник головного безпекового органу Ірану також заявив про можливість ударів по інтересах держав, які допомагатимуть Вашингтону чинити економічний тиск на Тегеран.

    Таким чином, риторика Ірану виходить далеко за межі дипломатичного протесту проти санкцій.

    Під загрозою можуть опинитися альтернативні нафтові маршрути

    Окремо Резаї торкнувся надзвичайно чутливого для світової економіки питання — транспортування нафти.

    Він пригрозив, що Іран може завдати удару по альтернативних маршрутах постачання енергоносіїв, якщо сусідні країни допомагатимуть США обходити проблеми з транспортуванням через Ормузьку протоку.

    AP зазначає, що Резаї говорив про можливість атакувати нафтові маршрути за межами самої Ормузької протоки. Це суттєво розширює географію потенційної ескалації.

    Ситуація навколо протоки залишається одним із ключових факторів нинішньої кризи. Reuters повідомляє, що судноплавство через Ормузьку протоку різко скоротилося на тлі війни та загроз для суден. Водночас Іран напередодні надав спеціальний дозвіл кільком іракським нафтовим танкерам пройти через протоку після дипломатичних переговорів із Багдадом.

    Для Іраку ця проблема особливо болюча. За даними Reuters, Багдад одночасно намагається диверсифікувати маршрути експорту, зокрема через турецький порт Джейхан, сирійський Баніяс та йорданську Акабу.

    Паралельно Франція та Саудівська Аравія обговорюють альтернативні транспортні маршрути, які могли б зменшити залежність від Ормузької протоки.

    Саме такі проєкти тепер потенційно потрапляють під іранські погрози.

    Трамп готує новий удар по економіці Ірану

    Різка заява Тегерана прозвучала після того, як президент США Дональд Трамп анонсував новий етап економічної кампанії проти Ірану.

    Американський президент назвав майбутні заходи найпотужнішою економічною операцією проти країни та пригрозив наслідками не лише самому Тегерану, а й державам та компаніям, які допомагатимуть йому торгувати й обходити обмеження.

    Reuters повідомляє, що Вашингтон готується оголосити нові санкції 24 серпня. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв про підготовку надзвичайно жорсткого пакета обмежень.

    Однією з головних цілей американської стратегії може стати перекриття каналів, через які Іран продовжує отримувати доходи від експорту нафти.

    Особливе значення тут має Китай. За даними Reuters, на нього припадає понад 80% іранського нафтового експорту, що робить Пекін одним із найважливіших факторів для ефективності нової американської кампанії.

    Після заяв Трампа світові ціни на нафту пішли вгору. Reuters 21 серпня повідомляв про зростання нафтових котирувань на тлі побоювань щодо нових санкцій проти торговельних партнерів Ірану та подальшого скорочення постачання.

    Іран називає санкції незаконними

    У Тегерані нову американську стратегію відкидають. Іранська сторона називає заплановані обмеження незаконними екстериторіальними заходами та стверджує, що вони не мають підстав у міжнародному праві.

    Водночас позиція іранського керівництва виглядає подвійною. З одного боку, представники силового та безпекового блоку погрожують жорсткою відповіддю США та їхнім регіональним партнерам. З іншого — президент Ірану Масуд Пезешкіан продовжує говорити про можливість дипломатичного виходу з конфлікту.

    22 серпня Пезешкіан заявив, що настав час завершувати війну зі США, але робити це Іран, за його словами, має «з позиції сили». Паралельно відбуваються дипломатичні контакти: міністри закордонних справ Ірану та Оману провели телефонну розмову, а Єгипет намагається сприяти відновленню американсько-іранських переговорів.

    Активних мирних переговорів між Вашингтоном і Тегераном наразі, за даними Reuters, немає.

    Ризик нової ескалації зростає

    Нова риторика Тегерана створює додаткову загрозу для країн Перської затоки. Якщо раніше головним джерелом ризику залишалася Ормузька протока, тепер Іран прямо допускає дії проти альтернативної інфраструктури та економічних інтересів держав, які допомагатимуть США.

    При цьому Вашингтон намагається перейти від переважно військового тиску до масштабнішої економічної ізоляції Ірану. Reuters зазначає, що Трамп відмовився від продовження дипломатичних переговорів і вирішив посилити санкційний тиск після відсутності бажаного результату від попередніх заходів.

    Через це протистояння дедалі більше охоплює не лише США та Іран. Під загрозою опиняються держави Перської затоки, міжнародні нафтові компанії, банки, судноплавні оператори та країни, які продовжують економічні зв’язки з Тегераном.

    А заява Резаї фактично ставить сусідів Ірану перед вибором: дистанціюватися від нової кампанії Вашингтона або ризикувати потрапити до переліку держав, які Тегеран вважатиме своїми противниками.

  • Іран може атакувати військові об’єкти США в Європі у разі ескалації війни — FT

    Іран може атакувати військові об’єкти США в Європі у разі ескалації війни — FT

    Іранська влада розглядає можливість розширення географії протистояння зі Сполученими Штатами та ударів по американських військових об’єктах у Європі. Такий сценарій у Тегерані нібито обговорюють на випадок подальшої ескалації з боку Вашингтона.

    Про це пише Financial Times із посиланням на два джерела в Тегерані.

    За даними видання, потенційні удари по американських силах у країнах південно-східної Європи розглядаються як один зі способів підвищити ставки у протистоянні зі США. Водночас джерела наголошують: реалізація такого сценарію залежатиме від подальших кроків Вашингтона.

    Які країни опинилися в зоні ризику

    Серед потенційних напрямків у матеріалі згадується Болгарія. Минулого місяця Софія дозволила використовувати авіабазу Безмер для дозаправлення американських військових літаків.

    Ще одним можливим напрямком називається Кіпр. У березні розташована там британська авіабаза вже зазнала атаки ударного безпілотника.

    Крім того, раніше з Тегерана лунали попередження на адресу Великої Британії щодо її військових об’єктів, які можуть використовувати американські сили під час операцій проти Ірану.

    Таким чином, за інформацією FT, потенційне розширення конфлікту може зачепити об’єкти за межами Близького Сходу.

    Тегеран розглядає й інші сценарії

    За словами співрозмовників видання, військовими об’єктами можливі заходи у відповідь не обмежуються. В Ірані нібито також розглядають варіанти пошкодження підводних кабелів, що проходять через район Ормузької протоки.

    Цей маршрут має стратегічне значення для світової торгівлі та енергетичних поставок, а ситуація навколо протоки залишається одним із ключових факторів напруженості між Іраном та США.

    Водночас джерела FT підкреслюють, що рішення про розширення географії протистояння ще не ухвалене. Подальші дії Тегерана, за їхніми словами, безпосередньо залежатимуть від того, чи піде Вашингтон на нову ескалацію.

    Напруженість уже виходила за межі регіону

    У березні протиповітряна оборона країн НАТО перехопила кілька іранських балістичних ракет поблизу або безпосередньо в повітряному просторі Туреччини.

    Нові повідомлення з’явилися на тлі чергового загострення риторики між Вашингтоном і Тегераном. 18 серпня президент США Дональд Трамп опублікував карту, на якій Ормузьку протоку було позначено як «нову територію США».

    Якщо інформація FT про дискусії всередині Ірану підтвердиться, це означатиме ризик значного розширення географії нинішнього протистояння — від Близького Сходу до військових об’єктів США та їхніх союзників у Європі.