Golovnitemu.com

Позначка: іранські дрони

  • ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    Росія планує суттєво наростити виробництво реактивних ударних безпілотників і збільшити їхню частку до 50% у загальному випуску дронів типу “Шахед”. Про це повідомили представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України, інформацію передає видання «Оборонці» у матеріалі, присвяченому розвитку російських далекобійних БПЛА та перспективам протидії української системи ППО.

    За даними ГУР, російська оборонна промисловість уже перейшла до серійного виробництва реактивних безпілотників “Герань-4” і “Герань-5”. Також повідомляється, що наявні виробничі потужності дозволяють випускати до 500 таких апаратів на місяць. Окремо зазначається, що серійне виробництво “Герані-3” планується розпочати у другій половині цього року.

    У розвідці наголошують, що стратегічна мета Росії полягає у зміні структури застосування ударних БПЛА. Йдеться про поступове збільшення частки реактивних дронів до рівня близько 50% від загальної кількості безпілотників типу “Шахед”, які використовуються для ударів по території України.

    Також у ГУР повідомляють, що у 2026 році Росія може вийти на масштабні обсяги виробництва: до 60 тисяч ударних далекобійних безпілотників і ще приблизно 50 тисяч дронів-приманок, які застосовуються для перевантаження української системи протиповітряної оборони та відволікання засобів перехоплення.

    За оцінками української розвідки, “Герань-5” є або копією, або технологічним аналогом іранського безпілотника Karrar. Повідомляється, що цей тип дрона здатен розвивати швидкість до 600 км/год, що суттєво відрізняє його від класичних ударних “Шахедів” і наближає за характеристиками до малої крилатої ракети або дрона-ракети.

    У ГУР також зазначають, що застосування реактивних безпілотників наразі переважно має випробувальний характер. Це означає, що Росія продовжує тестування нових типів озброєння без їх масового бойового використання у повному обсязі, проте паралельно розширює виробництво.

    За інформацією розвідки, для запусків таких дронів Росія використовує спеціально підготовлені майданчики, які в матеріалах називають “дронодромами”. Серед них згадуються об’єкти в Орловській області, а також території на тимчасово окупованих районах, зокрема в районі Донецького аеропорту.

    Окремо ГУР наводить технічні характеристики “Герані-5”, які вже фіксувалися у попередніх дослідженнях. Зокрема, йдеться про повну злітну масу близько 850 кг, крейсерську швидкість у межах 450–600 км/год, дальність польоту до 950 км та тривалість польоту до двох годин. Максимальна висота польоту заявляється до 6 км, хоча фактичне застосування, за даними розвідки, фіксується переважно на висотах від 200 метрів до 3 км.

    Також зазначається, що ці безпілотники використовують супутникову навігацію “Комета-М12” із багатоканальною антеною, яка підвищує стійкість до засобів радіоелектронної боротьби та ускладнює придушення сигналу під час польоту.

    У ГУР підкреслюють, що розвиток реактивних ударних дронів є одним із напрямків, який Росія використовує для підвищення ефективності повітряних атак та ускладнення роботи української системи протиповітряної оборони через зростання швидкості та маневреності цілей.

  • РФ після завершення «перемир’я» атакувала Україну майже сотнею дронів: ППО знешкодила більшість цілей

    РФ після завершення «перемир’я» атакувала Україну майже сотнею дронів: ППО знешкодила більшість цілей

    У ніч на 13 квітня, одразу після завершення так званого «перемир’я», російські війська здійснили масовану повітряну атаку по території України із застосуванням ударних безпілотників різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог застосував 98 дронів, серед яких Shahed-136/131, «Гербера», «Італмас», а також інші БпЛА, які використовуються як для ударів, так і для перевантаження української системи протиповітряної оборони. Близько 65 із них становили іранські дрони-камікадзе типу Shahed.

    Атака розпочалася в нічний період і тривала кількома хвилями, що ускладнювало роботу сил ППО та змушувало постійно переміщувати та перерозподіляти засоби оборони. Повітряна тривога оголошувалася в низці областей і тривала протягом кількох годин, що свідчить про масштабність та координований характер удару.

    Станом на 08:00, за попередніми даними Повітряних сил, українська протиповітряна оборона знешкодила 87 ворожих безпілотників. Йдеться як про знищення цілей вогневими засобами, так і про подавлення частини дронів засобами радіоелектронної боротьби. Ефективність роботи ППО забезпечувалася багаторівневою системою оборони, до якої були залучені авіація, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи, сили РЕБ та підрозділи безпілотних систем.

    Попри значний відсоток перехоплення, повністю уникнути влучань не вдалося. За попередньою інформацією, зафіксовано 9 влучань ударних безпілотників у різних локаціях. Також повідомляється про щонайменше один випадок падіння уламків збитих БпЛА. Інформація щодо можливих руйнувань, пошкодженої інфраструктури та постраждалих уточнюється місцевими військовими адміністраціями та екстреними службами.

    У Повітряних силах зазначають, що атака мала ознаки хвилеподібного характеру. Такі удари Росія регулярно застосовує для виснаження української ППО, перевантаження каналів виявлення цілей і змушування витрачати ракети та ресурси на хибні або дешеві цілі. Окрему складність становить одночасне використання різних типів БпЛА — ударних дронів разом з імітаторами, які ускладнюють ідентифікацію та підвищують навантаження на системи спостереження.

    Крім того, російські війська дедалі частіше комбінують маршрути польоту дронів та змінюють висоти, намагаючись обходити зони ураження та виявлення. Це змушує українську ППО працювати в умовах постійної динаміки та високого навантаження.

    Окремо в Повітряних силах наголошують, що станом на ранок повітряна загроза не була повністю ліквідована — в небі над Україною ще фіксувалися ворожі безпілотники, а підрозділи ППО продовжували бойову роботу. Це свідчить про тривалість атаки та її потенційне продовження.

    Масований удар відбувся на тлі заяв про так зване «перемир’я», яке, за оцінками української сторони, не призвело до реального зменшення інтенсивності бойових дій. Навпаки, відновлення атак одразу після його завершення розглядається як черговий етап ескалації та продовження практики повітряного терору проти цивільної та критичної інфраструктури.

    Українська влада та Сили оборони вкотре закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, негайно прямувати в укриття та дотримуватися правил безпеки під час загрози ударів з повітря.

    Ситуація в повітряному просторі залишається напруженою, а ризик нових атак зберігається.