Позначка: Ірина Мудра

  • Франція заходить у Спецтрибунал проти РФ: що це змінює для покарання за війну в Україні

    Франція заходить у Спецтрибунал проти РФ: що це змінює для покарання за війну в Україні

    Франція офіційно заявила про намір приєднатися до Керівного комітету майбутнього Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України — рішення, яке може суттєво прискорити створення міжнародного механізму притягнення до відповідальності вищого політичного керівництва РФ. Відповідну заяву 20 квітня під час весняної сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі зробив міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

    За його словами, Париж не лише підтримує створення Спеціального трибуналу, але й готовий долучитися до його керівного органу — структури, яка фактично визначатиме архітектуру, юридичну модель і запуск цього міжнародного інструменту. «Франція підтримує створення Спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України, який доповнюватиме Міжнародний кримінальний суд. І я заявляю перед вами — Франція приєднається до Керівного комітету», — наголосив Барро під час виступу.

    Ця заява пролунала на тлі активізації міжнародних зусиль щодо формування спеціального судового механізму, який дозволив би притягнути до відповідальності за злочин агресії — один із найскладніших для юридичного переслідування в міжнародному праві. На відміну від воєнних злочинів чи злочинів проти людяності, юрисдикція МКС у питаннях агресії має обмеження, зокрема щодо держав, які не ратифікували відповідні положення. Саме тому створення окремого трибуналу розглядається як ключовий інструмент для юридичної оцінки дій вищого керівництва Росії.

    У своєму виступі Барро також підкреслив роль Рада Європи як інституції, що має залишатися оплотом верховенства права, демократії та прав людини. Французький міністр фактично підтвердив, що Париж бачить Раду Європи як одну з головних платформ для формування міжнародної правової відповіді на агресію РФ.

    За попередніми планами, формування Керівного комітету Спецтрибуналу може бути завершене вже найближчим часом. Барро висловив сподівання, що ключові рішення будуть ухвалені під час зустрічі міністрів у Кишиневі 14–15 травня. Саме тоді очікується узгодження фінальних параметрів майбутнього трибуналу, включаючи його правову основу, склад та механізми роботи.

    Ідея створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України активно просувається українською владою з перших місяців повномасштабного вторгнення. Київ наполягає, що лише такий механізм дозволить притягнути до відповідальності осіб, які ухвалювали рішення про початок війни. Йдеться насамперед про найвище політичне та військове керівництво РФ.

    Як раніше зазначала заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра, процес створення трибуналу перебуває на активній стадії переговорів із міжнародними партнерами. Україна співпрацює як з європейськими країнами, так і зі США для формування максимально широкої коаліції підтримки.

    Важливим фактором є також те, що Спецтрибунал розглядається як доповнення, а не альтернатива існуючим міжнародним судовим інституціям. Міжнародний кримінальний суд уже веде розслідування щодо воєнних злочинів в Україні та видав ордери на арешт окремих російських посадовців. Проте питання злочину агресії потребує окремого юридичного механізму, який і має забезпечити майбутній трибунал.

    Заява Франції є важливим політичним сигналом, оскільки ця країна є однією з провідних держав Європейського Союзу та постійним членом Ради Безпеки ООН. Її участь у Керівному комітеті може надати додаткової легітимності процесу створення трибуналу та сприяти залученню інших держав.

    Крім того, підтримка Парижа може вплинути на швидкість узгодження позицій серед країн ЄС, де досі тривають дискусії щодо формату трибуналу — зокрема, чи має він бути створений на основі міжнародної угоди, чи в межах національної юрисдикції України за підтримки партнерів.

    Весняна сесія Парламентська асамблея Ради Європи, яка стартувала 20 квітня у Страсбурзі, стала однією з ключових платформ для обговорення цього питання. Серед головних тем — посилення міжнародних зусиль для створення трибуналу, а також координація дій між країнами-членами Ради Європи.

    Загалом, рішення Франції приєднатися до Керівного комітету Спецтрибуналу може стати важливим кроком на шляху до формування повноцінного міжнародного механізму притягнення до відповідальності за злочин агресії. У разі успішного завершення переговорів уже найближчими місяцями світ може отримати новий інструмент міжнародного правосуддя, спрямований на встановлення відповідальності за одну з наймасштабніших війн у Європі з часів Другої світової.

  • Журналісти підрахували вартість гардероба заступниці голови ОП Ірини Мудрої

    Журналісти підрахували вартість гардероба заступниці голови ОП Ірини Мудрої

    Журналісти ТГ-каналу Harley Quinn підрахували скільки коштує гардероб заступниці глави ОП Ірини Мудрої, проаналізувавши її фото з виходу у світ за останній рік. По самим скромним оцінкам гардероб чиновниці 70 000 доларів за десяток виходів у світ.

    ФОТО:  Коллаж проекту Harley Quinn

    “У світлі майбутнього призначення заступниці голови ОП Ірини Мудрої на посаду міністра юстиції вирішили підрахувати її гардероб за останній рік.

    А там у колекції всі новинки розкішного люксу: і Dior, і Gucci, і Bvlgari, і інше блискуче, шкіряне, по-багатому.

    Нарахували понад 70 000 доларів за десяток виходів у світ.

    Декларація по Мудрій просто плаче” – зазначає проект Harley Quinn.

  • Кандидати на посаду генпрокурора: хто вони

    Кандидати на посаду генпрокурора: хто вони

    Після відставки Андрія Костіна, звільненого на тлі корупційних скандалів, Україна стоїть перед необхідністю призначення нового генерального прокурора. Як стало відомо з джерел у Офісі Президента та Офісі Генерального Прокурора, видання “Факти” виявило трьох основних кандидатів на цю вакантну посаду. Однак усі вони мають неоднозначну репутацію та фігурували в антикорупційних розслідуваннях, що вже викликає питання в суспільстві та серед політичних аналітиків.

    Першим кандидатом, який активно розглядається, є голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко. Він має досвід роботи в органах прокуратури та, за інформацією джерел, користується підтримкою Олексія Кулеби та в.о. генпрокурора Олексія Хоменка. Однак Кравченко потрапив під приціл журналістів, які з’ясували, що очолювана ним Київська ОДА замовила генератори для Чорнобильської АЕС за значно завищеними цінами, що підозрюється в корупційній схемі. Крім того, під час конкурсу на посаду голови НАБУ виявили інформацію про його сумнівну приватизацію і продаж службового житла.

    Другим претендентом є Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента. За даними джерел, вона має досвід роботи у Міністерстві юстиції і здобула репутацію людини без конфліктів. Проте її приватне майно, зокрема кілька елітних квартир і дорогоцінні годинники, привернули увагу журналістів, що поставили питання про джерела таких статків. Також є чутки про тісні стосунки Мудрої з головою Національного банку Андрієм Пишним, що викликає сумніви у її незалежності.

    Третім кандидатом є Олег Кіпер, очільник Одеської обласної державної адміністрації. Він опинився в центрі скандалу через відпустку за кордоном під час воєнного стану та звинувачення в корупції в агроекспортній сфері. За даними журналістських розслідувань, Кіпер встановив фактичний контроль за агроекспортом в Одеській області, що приносило надприбутки учасникам схеми.

  • Президент України відмовляється від звернення до Конституційного суду, щоб підтвердити свою легітимність

    Президент України відмовляється від звернення до Конституційного суду, щоб підтвердити свою легітимність

    Президент України та його офіс оголосили, що не будуть звертатися до Конституційного суду для підтвердження легітимності президентського правління. У викладеному інтерв’ю для “Бабеля” юридична радниця голови Офісу президента, Ірина Мудра, зазначила, що ініціатива звернутися до суду має російський наратив, який був висловлений під час засідання Радбезу ООН представником Росії Василем Небензею.

    Мудра зауважила, що російський представник підкреслював необхідність звернення української влади до суду для підтвердження легітимності президента Зеленського, однак влада України не має наміру цього робити через небезпеку відносно російських інтересів.

    Крім того, Мудра розповіла про політичні консультації, які відбулися в листопаді 2023 року в межах Діалогу Жана Моне. На цих консультаціях було узгоджено, що вибори в Україні відбудуться після завершення війни, а парламент розробить спеціальний закон щодо їх проведення. Такий підхід, за словами Мудри, враховує норми Конституції та попередні домовленості між парламентськими фракціями, і тому президенту немає підстав звертатися до Конституційного суду.

  • Перестановки на Банковій: кадрові зміни в РНБО та Офісі Президента, хто втратив посади

    Перестановки на Банковій: кадрові зміни в РНБО та Офісі Президента, хто втратив посади

    Джерело в Офісі Президента розповіло, що кадрові перестановки це проміжний етап перед запровадженням нової легітимності. Андрій Єрмак готується до перезавантаження Кабміну, ймовірно, з метою уникнення зовнішнього впливу на процеси після 20 травня.

    В Офісі Президента та Раді національної безпеки і оборони України останнім часом відбулися кадрові зміни. Почалося все зі зміни секретаря РНБО, а дійшло до першого помічника президента.

    У вівторок, 26 березня, Володимир Зеленський видав указ про звільнення Олексія Данілова з посади секретаря РНБО, призначивши на його місце Олександра Литвиненка, колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки, а на посаду Литвиненка призначили Олега Іващенка.

    Президент пояснив, що ці зміни спрямовані на оновлення відомства, зокрема, для посилення співпраці з розвідкою.

    Після звільнення Данілова, він залишився частиною владної команди. Вчора, 29 березня, Зеленський анонсував, що екс-секретар РНБО отримає посаду посла в Молдові, проте відповідний указ поки що не видавався.

    Також у п’ятницю, 29 березня, були оприлюднені укази про звільнення двох радників глави Офісу Президента Андрія Єрмака. Їхні посади отримали Олена Ковальська та Ірина Мудра.

    Проте це не закінчилось. Сьогодні Зеленський звільнив Сергія Шефіра з посади першого помічника.

    Також сьогодні свої посади втратили позаштатні радники президента, уповноважена президента з питань прав захисників та уповноважена з питань волонтерської діяльності.

    Сергій Никифоров, речник президента, пояснив, що кадрові зміни пов’язані з оптимізацією штату.

    Нагадаємо, що Володимир Зеленський раніше не виключав змін у складі урядової команди, щоб зекономити кошти на оборону. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також зазначив, що кількість міністерств може скоротитися на третину.