Позначка: Кабінет міністрів

  • Суддя ВАКС “вибила” собі півмільйона компенсації через карантин

    Суддя ВАКС “вибила” собі півмільйона компенсації через карантин

    Суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Сікора, яку НАЗК підозрює у незаконному збагаченні, домоглася через суд виплати 505 тисяч гривень компенсації за обмеження зарплати під час карантину. Це рішення викликало хвилю обурення серед громадськості та експертів, які вказують на небезпечний прецедент для бюджету країни, яка перебуває у стані війни.

    Суть справи

    Суддя Сікора подала позов проти Кабінету Міністрів України, заявивши, що рішення про обмеження зарплат державних службовців і суддів у 2020 році під час пандемії було незаконним. Суд став на її бік, зобов’язавши виплатити їй півмільйона гривень.

    Політичний експерт Олег Постернак гостро розкритикував це рішення. “Замість того, щоб спрямувати ці кошти на закупівлю дронів чи підтримку ЗСУ, вони підуть у кишеню судді, яку НАЗК підозрює у незаконному збагаченні”, – зазначив він.

    Небезпечний прецедент

    Експерти застерігають, що випадок із суддею Сікорою може стати прецедентом для інших чиновників і суддів, які тепер також можуть вимагати компенсацій за “недозароблені” кошти. Це може вилитися у багатомільйонні витрати для бюджету країни, яка бореться за виживання під час війни.

    “ВАКС, який створювався для захисту державних коштів, насправді шкодить бюджету України на мільйони”, – наголосив Постернак.

    Інші скандали у ВАКС

    Це не перший скандал, пов’язаний із суддями Вищого антикорупційного суду. Наприклад:

    • Маркіян Галабала незаконно отримав службове житло та не вказав у декларації низку відомостей.
    • Віталій Крикливий через свою дружину, яка також є суддею ВАКС, був помічений у махінаціях із житлом.

    Критики вказують на посилення залежності ВАКС від НАБУ та САП. За словами Постернака, суддя Сікора, як і багато інших суддів ВАКС, отримують привілеї, поки працюють у трикутнику “НАБУ-САП-ВАКС”.

    “Ця система дедалі частіше стає джерелом збитків для держави. Постраждалі від дій антикорупційного блоку звертаються до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та виграють справи проти України, що призводить до багатомільйонних виплат”, – додав Постернак.

    За даними експертів, лише у минулому році Україна виплатила понад 2 мільйони євро за рішеннями ЄСПЛ. Ці кошти могли бути спрямовані на оборонний сектор, але натомість витрачаються на компенсації, зокрема через сумнівні рішення антикорупційного суду.

  • Кабмін знову відклав підвищення зарплат вчителям

    Кабмін знову відклав підвищення зарплат вчителям

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1286, якою переніс реалізацію попереднього рішення про підвищення мінімального окладу вчителів до рівня чотирьох прожиткових мінімумів. Це означає, що обіцяне збільшення зарплат освітянам відбудеться лише після закінчення воєнного стану і лише на наступний рік після цього.

    Постанова Кабміну передбачає зупинку дії рішення, ухваленого ще в липні 2019 року, на невизначений період часу. У постанові зазначено:

    “Зупинити з 1 січня 2025 року та до кінця календарного року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, дію постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822”.

    Доплати замість підвищення

    Щоб хоч якось компенсувати відтермінування підвищення окладів, Кабмін встановив щомісячні доплати вчителям за особливі умови праці:

    • З 1 січня 2025 року — у розмірі 1300 грн;
    • З 1 вересня 2025 року до кінця календарного року, у якому скасують воєнний стан, — у розмірі 2600 грн.

    Ці доплати отримуватимуть лише вчителі загальноосвітніх шкіл, які працюють у державних та комунальних навчальних закладах. Педагоги дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти під дію цієї постанови не потрапляють, і на них доплати не поширюються.

    Реакція МОН

    Міністерство освіти і науки (МОН) України повідомило, що працює над тим, щоб надбавки стали доступними для всіх освітян. За словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, питання зарплат і підтримки педагогів є одним із пріоритетних для уряду, зокрема під час війни.

    “Зарплати вчителів у школах мають бути гідними, і уряд працює над пошуком додаткових ресурсів для фінансової підтримки освітян, навіть у складних умовах”, — заявив міністр.

    Попри певне зростання середньої зарплати в Україні за перші півроку 2024 року на понад 20%, освітяни залишаються серед найменш оплачуваних працівників у країні, зі середнім заробітком, який становить близько 14 тис. грн. Для порівняння, спеціалісти у фінансовій сфері та працівники IT-сектору отримують найбільші зарплати.

    Підвищення мінімального окладу для вчителів до рівня чотирьох прожиткових мінімумів відбудеться не раніше року, наступного після завершення воєнного стану. Уряд покладається на доплати як тимчасовий засіб підтримки, проте конкретна дата введення нових окладів залишається невідомою, що продовжує тримати освітян у стані невизначеності.

  • Кабмін призначив Олександра Перцовського головою правління “Укрзалізниці”

    Кабмін призначив Олександра Перцовського головою правління “Укрзалізниці”

    Кабінет Міністрів України призначив Олександра Перцовського новим головою правління “Укрзалізниці” строком на три роки. Про це повідомила прес-служба компанії. До цього часу Перцовський працював у компанії з 2020 року та відповідав за пасажирський напрямок, займаючи посаду члена правління.

    Це рішення було ухвалено після того, як Євген Лященко, який обіймав посаду голови правління з березня 2023 року, подав заяву про дострокове припинення повноважень. Водночас Лященко залишиться працювати на посаді члена правління до завершення контракту.

    Разом з тим, “Укрзалізниця” також повідомила про звільнення трьох членів правління — Володимира Крота, Ореста Логунова та Антона Мішина.

    Призначення Перцовського є частиною оновлення керівного складу компанії, яка продовжує відігравати ключову роль у забезпеченні транспортної інфраструктури України.

  • Кабінет Міністрів призначив Юлію Кіріллову заступником міністра у справах ветеранів

    Кабінет Міністрів призначив Юлію Кіріллову заступником міністра у справах ветеранів

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення призначити Юлію Кіріллову на посаду заступника міністра у справах ветеранів України. Це рішення було оголошено Міністерством у справах ветеранів і підкреслює важливість ветеранської спільноти в уряді.

    Досвід та досягнення

    Перед призначенням на нову посаду Юлія Кіріллова виконувала обов’язки виконавчого директора Українського ветеранського фонду з липня 2024 року. У команді фонду вона працює з 2022 року, де спочатку очолювала відділ навчально-аналітичної роботи, а згодом стала першим заступником директора.

    Кіріллова також має досвід військової служби — у 2015-2016 роках вона проходила службу в Збройних Силах України. Її активна діяльність на підтримку ветеранів відзначилася заснуванням Жіночого ветеранського руху, який став важливою платформою для обговорення проблем, з якими стикаються жінки-військовослужбовці.

    Нагороди та визнання

    Юлія Кіріллова має численні нагороди за свою службу та активну громадську діяльність. Серед них — орден Княгині Ольги III ступеня, відомча відзнака Міністерства оборони України, нагрудні знаки «Знак пошани», «25 батальйон Київська Русь», а також медаль Міністерства оборони «За сприяння Збройним Силам України».

    Крім того, вона є лауреаткою програми Open World, яка фокусується на роботі з ветеранами, що свідчить про її зобов’язання підтримувати та покращувати життя ветеранів в Україні.

  • Кабмін призначив нових заступників міністрів

    Кабмін призначив нових заступників міністрів

    Кабінет міністрів України провів чергові кадрові зміни, призначивши низку нових заступників міністрів. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко. Одним із ключових призначень стало затвердження Едема Адаманова на посаді заступника Міністра охорони здоров’я України. Адаманов має великий досвід у медичній сфері, що може сприяти реформам у галузі охорони здоров’я.

    Також призначено Олександра Семенця заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України. Він братиме участь у розробці екологічних політик, що є особливо важливим у контексті зусиль щодо збереження довкілля.

    Ще одне важливе кадрове рішення стосується Сергія Білецького, якого призначили державним секретарем Міністерства розвитку громад та територій України. Його основним завданням буде координувати роботу міністерства в напрямку розвитку регіонів та територіальних громад.

    Водночас Кабінет міністрів звільнив Станіслава Гайдера з посади заступника міністра оборони та Людмилу Дараган із посади державного секретаря Міністерства оборони. Ці зміни можуть вказувати на нові підходи в управлінні оборонною галуззю країни.

    Крім того, президент Володимир Зеленський оновив склад Ставки Верховного головнокомандувача, про що йдеться в указі №678/2024, опублікованому на сайті офісу президента. Оновлення Ставки може бути частиною стратегічних рішень у контексті триваючої війни.

    Ці кадрові ротації в уряді свідчать про прагнення підвищити ефективність роботи ключових міністерств та адаптувати їх до нових викликів, які стоять перед країною.

  • Що відомо про активи та статки нових міністрів України

    Що відомо про активи та статки нових міністрів України

    5 вересня Верховна Рада України призначила дев’ять нових міністрів, кожен із яких уже має досвід роботи на державних посадах. “Главком” дослідив, з якими активами та статками прийшли до Кабінету Міністрів нові урядовці.

    Герман Сметанін — Міністр стратегічних галузей промисловості

    Сметанін має значний досвід керівництва державними оборонними підприємствами, серед яких “Завод ім. Малишева” та Харківський бронетанковий завод. Він і його сім’я володіють нерухомістю в Харкові, орендують квартиру в Києві площею 235 кв. м, а також мають автомобіль Toyota Cruiser Prado 150 2023 року.

    Сметанін заробив понад 5 млн грн у 2023 році на керівних посадах у державних підприємствах. Також він зберігає готівку у розмірі 1 млн грн та $5 тис., а його дружина має 1,66 тис. євро на рахунках.

    Андрій Сибіга — Міністр закордонних справ

    Колишній заступник голови Офісу президента Сибіга має квартиру в Києві та земельну ділянку в селі Литвинівка Київської області. Його сім’я володіє кількома земельними ділянками, автомобілем Ford Escape та орендує дачний будинок.

    Сибіга зберігає готівкою $153 тис., а також колекціонує антикварні вироби, серед яких стародруки, прикраси та елементи мундирів воїнів УНР.

    Світлана Гринчук — Міністр захисту довкілля та природних ресурсів

    Гринчук, яка перейшла з посади заступниці міністра енергетики, має квартиру у Києві площею 244,5 кв. м і автомобіль Volvo XC 60 2020 року. Її дохід за 2023 рік склав понад 800 тис. грн.

    Микола Точицький — Міністр культури та стратегічних комунікацій

    Точицький задекларував нерухомість дружини в Києві та земельну ділянку в Київській області. На дружину також записаний автомобіль Jeep Wrangler 2014 року.

    Точицький зберігає готівку у розмірі 300 тис. грн і має рахунок у зарубіжному банку з 22,6 тис. євро.

    Ольга Стефанішина — Міністр юстиції

    Стефанішина, яка до цього обіймала посаду віцепрем’єрки з питань євроінтеграції, має нерухомість в Одесі і Києві. Вона зберігає готівкою 110 тис. грн та $3 тис. Її дохід за минулий рік складався з 978,7 тис. грн зарплати.

    Віталій Коваль — Міністр аграрної політики та продовольства

    Коваль із сім’єю володіє великим житловим будинком у Рівному та орендує квартиру в Києві. Дружина Коваля має значні доходи від підприємницької діяльності – 3,2 млн грн. Сам Коваль зберігає готівкою $25 тис., а його дружина – $223 тис.

    Матвій Бідний — Міністр молоді та спорту

    Міністр Бідний, чия дружина є донькою колишнього депутата Григорія Дашутіна, володіє нерухомістю в Києві, Криму та Словаччині. Його дружина має компанію Rotors Tech у Словаччині, а Бідний зберігає готівкою $16 тис.

    Наталія Калмикова — Міністр у справах ветеранів

    Калмикова володіє кількома об’єктами нерухомості у Вінницькій області та їздить на Citroen C3 2007 року. Її доходи минулого року склали понад 1 млн грн, включно зі стипендією Fulbright.

    Олексій Кулеба — Віцепрем’єр-міністр з відновлення України

    Кулеба, який перейшов з Офісу президента, має кілька об’єктів нерухомості в Києві та земельну ділянку. Його дружина займається підприємницькою діяльністю, володіє нерухомістю в Київській області та сонячною електростанцією. Кулеба зберігає готівкою $20 тис., а його дружина – $20 тис.

  • Железняк розповів чому вважає, що Шмигаля не звільнять

    Железняк розповів чому вважає, що Шмигаля не звільнять

    У світлі останніх подій в Україні було б логічно припустити, що Шмигаля звільнять з займаємої ним посади премє’р-міністра. Про це навіть ходили плітки і диму без вогню, здавалося б, не буває. Але депутат Ярослав Железняк вважає, що звільнення Шмигаля неможливе.

    Ось, що він пише в своїй статті:

    Змушений визнати, що мій колега Федір Веніславський мав рацію у своєму твердженні, що закон про воєнний стан забороняє звільнення Кабінету міністрів України.

    Давайте я нагадаю цю заочну дискусію. Колега відкрив Закон “Про правовий режим воєнного стану” і знайшов там чинну статтю №10 “Недопустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану”. Вона говорить, що:

    “У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Кабінету міністрів України”. Запам’ятайте це словосполучення “припинення повноважень” – воно буде вирішальним.

    Я ж своєю чергою посилався на Конституцію України і, зокрема, на статтю 115, де йдеться про те, що “Кабінет міністрів України, відставка якого прийнята Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду”.

    І фактично наша суперечка була в площині: коли звільняють прем’єра/КМУ, – це “припинення повноважень”? Чи діє безперервність влади? І тут закон чи регламент Ради не дає відповіді окрім… випадкової норми, яка точно розставляє все на свої місця.

    Пам’ятаєте, я писав, що коли змінюють Кабмін, то всі законопроєкти від нього відкликаються автоматично? Так ось це відбувається на основі двох законів:

    1. Закону України про Кабмін, ст. 27.

    2. Закону України про Регламент, ст.105.

    Але тут головне: і там, і там це відкликання законопроєктів попереднього уряду відбувається саме через “припинення повноважень”. І якщо ми поглянемо на історію останніх змін уряду: чи то Яценюка на Гройсмана, чи вже в цьому скликанні Гончарука на Шмигаля, то саме так і було. Тобто кожного разу в аналогічній ситуації це було припиненням повноважень.

    Тому так, звільнення прем’єра і обрання нового уряду – це “припинення повноважень КМУ”. Тобто прямо заборонено зараз статтею 10 закону про воєнний стан.

    І тому колега Веніславський має рацію: для заміни Шмигаля зараз влада має або змінити закон України про воєнний стан… або його порушити. Інші креативні варіанти неможливі з вищеописаних причин.

    P.S. Але коли це когось зупиняло…

  • Нові правила бронювання працівників на критично важливих підприємствах

    Нові правила бронювання працівників на критично важливих підприємствах

    Кабінет міністрів прийняв постанову “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану”, яка включає нову редакцію Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану та затверджує можливість електронного бронювання через Дію.

    Оновлений Порядок визначає процедури бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного часу для осіб, які працюють або проходять службу:

    • у державних органах, місцевому самоврядуванні;
    • на критично важливих підприємствах, установах та організаціях, необхідних для підтримки Збройних Сил;
    • на підприємствах, в установах та організаціях, важливих для економіки та життєдіяльності населення;
    • у спеціалізованих установах ООН та інших міжнародних організаціях, в яких Україна є учасником.

    Бронювання військовозобов’язаних здійснюється на підставі списків, затверджених Мінекономіки та узгоджених з Міноборони (чи СБУ, СЗР, ГУР МО, залежно від облікової спеціальності працівника). Списки можуть подаватися як у паперовому, так і в електронному вигляді через Дію.

    Зміни включають розширення переліку осіб, які підлягають бронюванню, включаючи тих, хто має дефіцитні військово-облікові спеціальності (ВОС). Також збільшено максимальний строк бронювання для критично важливих підприємств з шести місяців до року.

    Для того щоб підприємства могли бронювати своїх працівників в разі воєнного стану, вони спочатку повинні отримати статус критично важливого. Цей процес включає сім критеріїв, які формуються кожним міністерством чи центральним органом виконавчої влади.

    За словами заступника міністра економіки Ігоря Фоменка, після того як підприємство пройде відповідну перевірку, йому виділяється наказ про його визнання критично важливим. Після цього підприємство подає список військовозобов’язаних для бронювання відповідному центральному органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які підтвердили його статус.

    Перед тим як направити ці списки до Міністерства оборони чи інших відомств, де зареєстровані військовозобов’язані, їх перевіряють через реєстр “Оберіг” для забезпечення відповідності військово-облікових даних. Після цього інформацію направляють до Міністерства економіки.

    Як пояснює Ігор Фоменко, Мінекономіки перевіряє наявність всіх необхідних підстав і у випадку необхідності може запросити підприємство надати додаткові документи для підтвердження інформації. Після отримання усієї необхідної інформації Мінекономіки видає наказ, який направляє до відповідних органів для подальшого виконання процедур бронювання.

    У випадку сумніву у достовірності наданої інформації підприємство може бути попрошене надати документальне підтвердження. Якщо Мінекономіки встановить, що інформація неповна або містить фальсифікацію, підприємству може бути відмовлено у бронюванні його працівників.

    На 18 травня 2024 року уряд встановив нові обмеження на кількість військовозобов’язаних працівників, яких можна бронювати на підприємствах та в організаціях. Згідно з новими правилами, ця кількість не повинна перевищувати 50% від загальної чисельності військовозобов’язаних працівників.

    За нововведеннями, підприємства, що належать до оборонно-промислового комплексу та енергетичного сектора, зможуть бронювати до 100% своїх працівників. Це рішення сприятиме плануванню роботи виробників зброї та енергетиків, що забезпечить потреби Збройних Сил та населення в теплі та електроенергії, підкреслив Ігор Фоменко, заступник міністра економіки.

    Додатково, народні депутати вимагають, щоб 100% працівників екстреної медичної допомоги також мали гарантовану бронь. Це вимога виникла після конфлікту у Одесі, де водії “швидких” уступили захисту перед представниками територіальних центрів координації (ТЦК).

    У новій редакції порядку бронювання також зменшили обсяг броні для працівників поліції та Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) до 50%. Проте, можливість перевищення цього ліміту до 90% для рятувальників та поліцейських залишилася за умови обґрунтованого рішення міністра оборони на підставі запиту міністра внутрішніх справ.

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, який керує ДСНС, підтверджує, що уряд узгодив 90% броню для рятувальників і поліції, щоб забезпечити виконання їх обов’язків на високому рівні.

    Також, для забезпечення ефективної роботи народних депутатів, уряд дозволив бронювання до двох помічників-консультантів на постійній основі, які працюють у Верховній Раді України для кадрового та фінансового обслуговування.

    Державні органи, місцеве самоврядування, підприємства, установи та організації зобов’язані видавати військовозобов’язаним витяг із відповідного рішення, який засвідчується підписом керівника та печаткою (якщо така є). Цей витяг видається військовозобов’язаному особисто з його підписом у відомості про видачу бланків спеціального військового обліку.

    Роботодавці зобов’язані надсилати до територіальних центрів координації (ТЦК) повідомлення про бронювання військовозобов’язаного, який перебуває на обліку, протягом п’яти днів з моменту видачі витягу військовозобов’язаному.

    Обов’язкове бронювання застосовується до наступних категорій військовозобов’язаних:

    • осіб державної служби категорії А;
    • штатних працівників патронатних служб державних органів з юрисдикцією на всю територію України;
    • керівників обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових адміністрацій у разі їх утворення);
    • осіб державної служби категорії Б, яким тимчасово покладено виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії А;
    • голів обласних, районних, міських (у разі утворення) рад, сільських, селищних, міських голів.

    Також підлягають обов’язковому бронюванню:

    • кінцеві бенефіціарні власники критичних підприємств, які не є їх працівниками;
    • члени наглядових рад суб’єктів господарювання, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких перевищує визначені пороги;
    • особи, що займають посади, пов’язані з важливими технічними спеціальностями та медичними професіями, з відповідним обґрунтуванням.

    Обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, не застосовується до підприємств паливно-енергетичного комплексу та їх підрядників, обслуговуючих системи життєзабезпечення, технічних працівників, які забезпечують роботу електронних комунікаційних мереж в особливий період, а також до інших визначених категорій організацій і посадових осіб, які визначені відповідними наказами та рішеннями урядових органів.

    Уряд ухвалив дев’ять причин для скасування відстрочки:

    1. Закінчення строку її дії.
    2. Завершення підприємством, установою або організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для потреб Збройних Сил та інших військових формувань.
    3. Позбавлення підприємства статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.
    4. Ліквідація органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації.
    5. Звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації (за винятком випадків звільнення з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного підприємства).
    6. Тимчасове припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з підприємством.
    7. Обґрунтоване подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації.
    8. Надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
    9. Припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних і неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, згідно з укладеними міжнародними договорами України.

    Відстрочка, видана Мінекономіки із нескінченним терміном, вважається анульованою з дня прийняття Мінекономіки іншого рішення про бронювання такого військовозобов’язаного.

  • Очікується хвиля призначень у Кабінеті міністрів на ключові посади

    Очікується хвиля призначень у Кабінеті міністрів на ключові посади

    Низка нових призначень у Кабінеті міністрів України очікується цього тижня, зокрема, на ключові посади міністрів інфраструктури та регіональної політики.

    На посаду глави новоствореного Міністерства регіональної політики може бути призначений заступник голови Офісу президента Олексій Кулеба. На його місце в Офісі президента може призначити нинішнього голову Закарпатської обласної адміністрації Віктора Микиту. Також розглядається можливість надання Олексію Кулебі статусу віце-прем’єра.

    На посаду глави Міністерства інфраструктури фаворитом вважається голова правління “Нафтогазу України” Олексій Чернишов, який, очевидно, також отримає статус віце-прем’єра.

    Варто зазначити, що раніше розглядалася можливість переведення керівника Міністерства стратегічних галузей та промисловості Олександра Камишина на посаду глави Міністерства інфраструктури, але від цього варіанту відмовилися.

    Деякі джерела вказують, що розглядання кандидатур на вакантні посади у Кабінеті міністрів, зокрема віце-прем’єра з питань відновлення, має стратегічне значення перед проведенням Конференції з питань відновлення України, запланованої на 11-12 червня у Берліні. Ймовірно, призначення можуть відбутися вже з 4 по 6 червня.

    Остаточне рішення з усіх кадрових питань планується прийняти сьогодні ввечері на нараді керівництва парламенту, “Слуги народу” та президента.

  • Андрій Матюха: від російського паспорта та казино “ФавБет” до постачання води державним службовцям

    Андрій Матюха: від російського паспорта та казино “ФавБет” до постачання води державним службовцям

    Росіянин Андрій Матюха вважає за краще залишатися в тіні, що не дивно, враховуючи, що його популярність відносно невелика, навіть серед його колег з букмекерського бізнесу та власників онлайн-казино. Його компанія “ФавБет” досі діє на Росії. Однак Матюха, стверджує, що ця компанія жодним чином не пов’язана з ним особисто, це просто збіг імені. За даними британських журналістів, Андрій Матюха урізноманюэ свій бізнес.

    Останній його крок – придбання торгової марки “Voda.ua” та виграш тендеру на постачання її до українських міністерств та Верховної Ради. Але як йому вдалося досягти такого успіху і хто його противники, з якими він бореться на рівних? Давайте розглянемо невеликий огляд Андрія Матюхи із російським паспортом.

    Андрій Матюха: від російського паспорта та казино "ФавБет" до постачання води державним службовцям

    Що таке російсько-українська компанія “Фаворит-Спорт” (FavBet)? Її головним бенефіціаром є приватний підприємець Андрій Матюха. У минулому його звинувачували у незаконному азартному бізнесі, фінансуванні терористичних угруповань та ухиленні від сплати податків через афілійовані структури, зокрема ТОВ “Лакі Ленд”. Відповідна документація міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Наразі Андрій Матюха виграв контракт на постачання мінеральної води для українського парламенту.

    У січні 2024 року стало відомо, що Андрій Матюха придбав торгову марку Voda.ua у її засновника Дмитра Никифорова. Вода під цим брендом видобувається із джерела “Мізун” у Долинському районі Івано-Франківської області. З приходом партії “Слуга народу” до влади журналісти зазначили, що “Voda.ua” почала з’являтися на столах депутатів та міністрів у Кабінеті Міністрів та Верховній Раді.

    Андрій Матюха та його родина офіційно є власниками кількох компаній, пов’язаних із онлайн-казино “FavBet” з початку 2000-х років. Серед них такі компанії, як “Фаворит бет”, “Фаворит джекпот”, “Планета спорту”, “Букмекерська контора FavBet” та інші. Він також володіє рядом ресторанів, у тому числі “Маракуя” та “Віллер”, а також елітним супермаркетом “Дейлі маркет” на Оболоні. Раніше на цьому місці, в Україні, був перший магазин для особливих особистостей, ще до появи Good Wine.

    Вікторія Скринченко, зареєстрована за тією ж адресою, що й Матюха, є його дружиною та також володіє частиною перерахованих компаній. Вона також керує клінікою естетичної медицини “Естетик лайф” у районі Оболоні. На перший погляд, ніщо не вказує на зв’язок з Росією.

    Андрій Матюха пов’язаний з російським бізнесом і, за повідомленнями, має російський паспорт. Протягом багатьох років він був засновником компанії ТОВ “Доріда ріелті”, яка займається роздрібною торгівлею у продуктових магазинах. Ця компанія була створена Матюхою у партнерстві з громадянами Російської Федерації – Андрієм Ліпановим та Юрієм Сприжицьким. Хоча Матюха вийшов зі складу засновників “Дорида ріелті” у 2016 році, його російські бізнес-партнери залишилися серед бенефіціарів на момент вересня 2022 року. Це перший зв’язок, який пов’язує власника Favbet Андрія Матюху з орендарями.

    Більше того, навесні 2022 року, у період піку російської агресії проти України, журналісти видання Delo.ua виявили, що незважаючи на заяви Favbet про повний вихід з російського та білоруського ринків, компанія продовжувала дозволяти реєстрацію росіян на своїх сайтах і навіть виплачувати виграші. Хоча схема виведення грошей була складною – гравець мав зазначити, що він не є громадянином Росії та використати картку неросійського банку.

    До 2023 року українські ЗМІ повідомили, що Андрій Матюха, можливо, має російський паспорт, і навіть опублікував його копію, хоча офіційного підтвердження цьому не було знайдено в офіційних джерелах.

    Андрій Матюха: від російського паспорта та казино "ФавБет" до постачання води державним службовцям

    Зазначимо також, що у грудні 2023 року ТОВ “Вода юа”, серед бенефіціарів якої Матюха, виграло тендер на постачання води для державного підприємства “Укрсервіс” Міністерства транспорту України. Матюха не придбав компанію, а саме торгової марки “Voda.ua”, яка була заснована лише наприкінці жовтня 2023 року.

    Історія Андрія Матюхи є складною і суперечливою розповіддю. Компанії, з якими він пов’язаний, змушені були публічно відповідати на звинувачення у незаконній діяльності, стверджуючи свою невинність та заперечуючи зв’язки з Росією. Особливо активно намагався спростувати ці звинувачення сам Андрій Матюха.

    У 2020 році правоохоронні органи відновили інтерес до компанії Favorit Sport, проводячи обшуки в їхніх офісах та будинках співробітників. Спочатку ці обшуки заперечувалися, проте потім їх було підтверджено прес-службою, яка пояснила їхні дії тиском російських компаній. Вони висловили незгоду з нормами законопроекту про обмеження діяльності у сфері азартних ігор на українському ринку, особливо щодо заборони на діяльність, засновниками якої є фізичні або юридичні особи російського походження. Ця заява явно вказує на конфлікт із 1xBet, російською компанією, яка намагається проникнути на український ринок ставок.

    Коли 1xBet отримала ліцензію від KRAIL, ринок фактично був розділений між “Космолотом”, FavBet і PariMatch. Жоден їх був задоволений появою нового конкурента. Проте найактивнішим учасником інформаційної війни проти “російських кіпріотів” став FavBet Андрія Матюхи.

    Війна гральних олігархів: Андрій Матюха, його супротивники та союзники розпочалася у 2019 році, коли Зеленський висловив підтримку легалізації грального бізнесу. Проте наявність Бориса Баума, пов’язаного з російською бандою “Лужники”, викликала підозри, що легалізація відбудеться за участю російських гангстерів.

    Цей сценарій викликав побоювання, що гральний бізнес буде легалізований за участю російських гангстерів, що спричинило широкий громадський протест.

    Навіть серед прихильників легалізації грального бізнесу виникли сумніви щодо того, що вона призведе до залучення великих іноземних інвестицій, оскільки в цьому процесі брали участь російські компанії.

    Таким чином, історія Андрія Матюхи та його зв’язок з гральним бізнесом є складною та багатогранною картиною, що включає політичні, економічні та кримінальні аспекти.

    Історія гральної імперії, пов’язаної з Андрієм Матюхою, є складним лабіринтом подій. Однією з провідних компаній у цій сфері є букмекерська контора FavBet (також відома як “Фаворит” або “Favorit Sport”), за якою стоїть приватний підприємець Андрій Матюха. Навіть у період заборони азартних ігор в Україні, FavBet активно діяла, в тому числі через лотерею “Тото”.

    Андрій Матюха: від російського паспорта та казино "ФавБет" до постачання води державним службовцям

    Андрій Матюха: від російського паспорта та казино "ФавБет" до постачання води державним службовцям

    Ряд компаній, контрольованих Матюхою та пов’язаних із брендом Favorit, оперували в Україні з 2000-х років до заборони казино у 2009 році. Після цього деякі заклади частково перетворилися на “інтернет-кафе”, лотереї та спортивні покерні клуби, також відомі як казино “Гранд Вікторія” на Оболоні. Частина бізнесу перейшла у віртуальний формат та була легалізована у юрисдикціях, де азартні ігри були дозволені.

    Судові рішення свідчать, що більшість підприємств Матюхи нелегально функціонували в Україні з 2009 по 2020 роки. Більшість із них було зареєстровано у Києві за однією адресою. Незважаючи на це, згідно з інформацією Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, група отримала ліцензії на різні види азартних ігор, хоча не всі були повністю легальними.

    Матюха також контролює онлайн-казино через компанію Favorit United NV, зареєстровану на острові Кюрасао. Ця компанія отримала субліцензію від одного з ліцензіатів на Кюрасао та здійснює свою діяльність під управлінням Матюхи та його ділового партнера Ігоря Сосонюка.

    Ігор Сосонюк також відіграє важливу роль в інших структурах, пов’язаних із Матюхою, таких як кіпрська компанія Bintpash Ltd, яка займається прийомом та обробкою платежів. Таким чином, комплексна мережа бізнесу Андрія Матюхи простягається через різні юрисдикції і включає як реальні, так і віртуальні форми азартних ігор.

    Різноманітні компанії, що належать Андрію Матюху, є цікавою мозаїкою в його бізнес-портфелі. Наприклад, у 2016-2018 роках компанія з Белізу під назвою Roliatto Group Ltd. (124466) стала ста відсотковим власником ТОВ “Планета Земля”. Ця ж компанія була заявником на один із товарних знаків, а саме Favbet (під номером заявки m201220783).

    Згідно з інформацією з видання, Матюха також володіє доменним ім’ям favbet.com і є кінцевим бенефіціаром та директором кількох компаній, зареєстрованих у Великій Британії, таких як Andalidi Assets Ltd (08322630), Favbet Invest LLP (OC381256), Bet Invest Ltd. (08348255), Premier Property Invest Ltd. (08404215), а також мальтійських компаній Favbet Holding Limited (C84426), Favbet Limited (C84427) та онлайн-казино favbet.eu, що працює на підставі ліцензії Мальти.

    Згідно з британським реєстром товарних знаків, бренд FAVBET належить британській компанії Favbet Invest LLP, в якій беруть участь дві інші британські компанії – Andalidi Assets Ltd та Andalidi Invest Ltd, які повністю контролюються Матюхою.

    Видання також повідомляє, що британська компанія Bet Invest Ltd займається розробкою програмного забезпечення та технічною підтримкою веб-сайтів групи, а її офіс знаходиться у Києві за адресою проспект Степана Бандери, 8.

    Bet Invest Ltd також є ста відсотковим власником двох українських компаній – “Атлант Тріумф”, основним напрямком якої є комп’ютерне програмування, та “Сіті Гейт”, зареєстрованою за адресою: проспект Степана Бандери, 8, будівля 39, 39а, у Києві.

    Згідно з рішенням Дніпровського районного суду Києва від 11 вересня 2020 року кошти, отримані від клієнтів букмекерської контори Favorit, зараховуються на рахунки ТОВ “Прайм Форт”, ТОВ “Нейрон Голд”, а потім перераховуються компаніям ТОВ “Планета спорту”, ТОВ “Спорт Арена” та ТОВ “Сфера Макс”.

    ТОВ “Планета спорту” є спільним підприємством Андрія Матюхи та Юрія Пилипенка, який у свою чергу є єдиним власником ТОВ “Спорт Арена” та директором ТОВ “Атлант Тріумф”. ТОВ “Сфера Макс” належить Юрію Шарипову, однак у період з 2017 по 2020 рік єдиним учасником було ТОВ “Ренесанс Груп”, що належить Андрію Матюху.

    Історія взаємин Андрія Матюхи з правоохоронними органами України постійно привертала увагу громадськості.

    У 2014 році прокуратура Святошинського району Києва розпочала перевірку на законність діяльності мережі гральних закладів букмекерської контори FavBet, підозрюваної у порушенні законодавства щодо грального бізнесу. Це призвело до кримінального розслідування та обшуків, внаслідок яких вилучили значну кількість комп’ютерної техніки.

    Наприкінці 2016 року СБУ оголосила про “ліквідацію” найбільшої букмекерської контори “Фаворит”, звинувативши її у фінансуванні терористичної діяльності на сході України. Було проведено обшуки та вилучено матеріали та обладнання з кількох офісів та місць проживання підозрюваних.

    У січні 2020 року прокуратура Києва повідомила про проведення обшуку в офісі “Фаворит Спорт” та звинуватила компанію у незаконній букмекерській діяльності.

    Андрій Матюха: від російського паспорта та казино "ФавБет" до постачання води державним службовцям

    Однак, незважаючи на звинувачення та обшуки, Андрій Матюха не був притягнутий до кримінальної відповідальності. Компанія спростувала звинувачення, вказавши на можливу інформаційну атаку з боку російських конкурентів.

    У травні того ж року проти FavBet була спрямована інформаційна атака, яка звинувачує її у роботі без ліцензії та ухилення від сплати податків. Однак пізніше цей матеріал було видалено з інтернету.

    Незважаючи на всі перешкоди, букмекерська імперія Матюхи продовжує своє існування та розвиток. Інформаційний простір був оперативно заповнений позитивними матеріалами про FavBet, що підкреслюють її успіхи та внесок у індустрію ставок.

    Останні місяці були насичені інформаційними матеріалами, які наголошують на діяльності Андрія Матюхи та його компанії FavBet, особливо в контексті благодійної допомоги армії. У деяких випадках створювалося враження, що FavBet забезпечує збройні сили України аж до зубів, хоча фактично компанія закупила лише одну гвинтівку вартістю 18 000 доларів і активно рекламувала цю подію.

    Крім того, нещодавно прес-служба FavBet голосно оголосила про свій внесок до армії на суму 30 мільйонів гривень, хоча насправді сума виявилася меншою – лише 25 мільйонів гривень, як випливає з прес-релізу.

    Припускаючи, що Андрій Матюха отримує лише невелику частку доходу від компанії, можна зробити висновок, що кошти, виділені на допомогу військовим та жертвам війни, склали не більше 4% від загальної суми надходжень за місяць.

    Заснована громадянином України Андрієм Матюхою, FavBet активно розвивається у країнах колишнього СРСР. Однак, незважаючи на високі прибутки, компанія не виявляє суттєвого інтересу до благодійності, що викликає певну критику. Її іміджеві публікації, які підкреслюють внесок у підтримку армії, стикаються зі звинуваченнями у спробі покращити свій образ за рахунок недостатньої реальної допомоги.

    У своєму бізнесі Матюха контролює кілька компаній як в Україні, так і за її межами. Однак його діяльність, включаючи участь в азартних іграх та різні благодійні ініціативи, піддається критиці та привертає увагу правоохоронних органів.

    Загалом, хоча FavBet і продовжує свою діяльність, вона стикається з звинуваченнями та недовірою, що потребує активної уваги та рішення з боку компанії та її керівництва.