Golovnitemu.com

Позначка: КМДА

  • Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Після нічної та ранкової атаки дронами в Києві очікують нової хвилі ударів. За словами співрозмовника, частина мешканців столиці планує сьогодні не повертатися додому та залишитися в укриттях через побоювання масованого ракетного удару. Настрої посилилися після появи в моніторингових каналах інформації про можливу підготовку Росією нового удару по Україні — зокрема, про переміщення стратегічної авіації та підготовку носіїв ракет. Основною можливою ціллю балістичних ракет називають Київ та область. Водночас офіційного підтвердження цих даних немає, а склад сил, кількість ракет і можливі цілі можуть змінитися.

    Київ уже пережив масштабну атаку цієї ночі. За даними Повітряних сил, у ніч на 6 жовтня Росія запустила 137 ударних БПЛА, 114 із них було знищено або подавлено. В Оболонському районі через падіння уламків загорілася покрівля навчального закладу. ДСНС повідомила, що пожежу ліквідували, постраждалих немає. Ще одним наслідком атаки стало припинення роботи дата-центру «Омега Телеком»: компанія сама повідомила, що після масованої атаки майданчик припиняє роботу, а канали зв’язку відновлюють на резервних майданчиках.

    У разі нової масштабної атаки навантаження на систему укриттів Києва може суттєво зрости. За відповіддю КМДА на запит «Радіо Свобода», станом на 30 липня 2026 року у фонді захисних споруд цивільного захисту Києва обліковували 4368 об’єктів. Серед них — 512 сховищ, два протирадіаційні укриття, одне мобільне укриття, 47 споруд подвійного призначення та 3806 найпростіших укриттів. Загальна місткість фонду, за даними КМДА, становить 2 182 467 людей.

    Окреме навантаження припадає на метро, під час повітряної тривоги 46 підземних станцій київського метрополітену працюють як укриття. У ніч проти 30 липня там одночасно перебували понад 56 тисяч людей. У «Київському метрополітені» заявили про надзвичайно велику кількість людей на окремих станціях і спростували інформацію про те, що на деякі станції нібито не пускали людей.

    Після атаки в ніч на 30 липня до Контактного центру міста Києва 1551 надійшло три звернення щодо проблем із доступом до укриттів. У Департаменті муніципальної безпеки КМДА зазначили, що в столиці функціонують понад 4,3 тисячі укриттів. Із початку 2026 року в Києві провели понад 600 перевірок їхнього санітарного й технічного стану та доступу до них.

    Окремо залишається питання переправ через Дніпро. Після ударів рух Південним мостом уже обмежували: міська влада запровадила технологічне перекриття під час повітряної тривоги. 3 жовтня Віталій Кличко повідомив про влучання в Північний міст, пошкодження дорожнього полотна й контактної мережі та перекриття руху з лівого берега на правий. У разі нових ударів це може ускладнити пересування між правим і лівим берегами та дорогу до укриттів для мешканців районів, де таких споруд небагато. Увечері в місті вже готуються до такого сценарію. Люди домовляються, де перечекати можливу атаку, а частина киян планує залишитися в метро ще до початку тривоги.

  • У Києві обговорюють повернення оплати у метро під час жовтого рівня тривоги

    У Києві обговорюють повернення оплати у метро під час жовтого рівня тривоги

    У столиці вирішують, чи повертати оплату у метро під час жовтого рівня тривоги. Як показала практика під час тривалих тривог, пасажирів у метро не стало менше, водночас оплата проїзду впала до мінімуму. За словами джерела, знайомого з обговоренням у міській адміністрації, головне питання зараз — як розділити тих, хто прийшов на станцію в укриття, і тих, хто хоче скористатися метро як транспортом.

    Проблема стала актуальною після зміни правил роботи метро під час різних рівнів загрози. На жовтому рівні, який означає загрозу дронової атаки, потяги зеленої лінії знову проходять через Південний міст. Водночас станції метро залишаються укриттями. Тобто під час однієї тривоги станція може одночасно приймати людей, які прийшли перечекати небезпеку, і пасажирів, які продовжують їхати містом.

    Наскільки великим може бути потік людей, які використовують метро саме як укриття, показують дані самого міста. У ніч проти 2 липня під час масованої атаки на станціях перебували 52,5 тис. людей, майже 4,5 тис. із них — діти. У КП «Київський метрополітен» назвали цей показник найвищим за останні роки. Під час тривог у режимі укриття працюють 46 підземних станцій.

    При цьому людина, яка приходить на станцію перечекати атаку, не повинна оплачувати вхід до укриття. Водночас проїзд є платним, якщо місто окремо не встановило інший порядок. На практиці провести між цими двома категоріями чітку межу складно. Людина може спочатку зайти на станцію як до укриття, а згодом скористатися поїздом. Або доїхати до потрібної станції, але через повітряну тривогу залишитися там до відбою. У такій ситуації провести чітку межу між пасажиром і людиною, яка використовує станцію як укриття, практично неможливо.

    За словами джерела саме ця ситуація і стала причиною обговорення можливого повернення оплати на жовтому рівні. Офіційних даних про те, скільки саме поїздок під час жовтих тривог залишаються неоплаченими, місто поки не публікувало.

    Фінансове питання для Києва досить суттєве. У 2025 році метрополітен сформував близько 3 млрд грн збитку — це 97% сукупного збитку двох головних комунальних перевізників столиці. Собівартість перевезення одного пасажира в метро становила 43,7 грн, тоді як середній дохід від одного платного пасажира — 8 грн. Таким чином, пасажирські доходи покривали лише 18,3% собівартості перевезень.

    З 15 липня разовий проїзд у комунальному транспорті Києва коштує 30 грн, замість 8 грн. За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтований тариф на 2026 рік для метро мав би становити 64,60 грн за поїздку. Після аналізу цих розрахунків у КМДА визначили планову собівартість перевезення одного пасажира в метро на рівні 31,37 грн — саме цей показник став основою для встановлення єдиного тарифу в 30 грн. Водночас обсяги перевезень комунальних транспортних підприємств у середньому скоротилися на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час останнього перегляду тарифів у 2018 році.

    Після підвищення тарифу місто вже зафіксувало зміни в пасажиропотоку наземного транспорту. За даними Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, які оприлюднив УНІАН, з 15 до 31 липня ним скористалося на 10,3% менше пасажирів, ніж у перші два тижні місяця. Водночас у КМДА наголошують, що на цей показник вплинуло не лише подорожчання проїзду: у другій половині липня тривалість повітряних тривог зросла, а на окремих ділянках тривали ремонтні роботи. Продаж місячних проїзних за період із 13 червня до 14 липня становив 37 547, а з 15 липня до 14 серпня — уже 17 254, тобто скоротився більш ніж удвічі. Водночас за січень–липень 2026 року Київський метрополітен перевіз 144,7 млн пасажирів, із них 20,1 млн — у липні.

    Жовтий рівень тривоги фактично зробив проблему помітнішою. Раніше під час будь-якої повітряної тривоги відкриті ділянки метро зупинялися, тому ситуацій, коли люди одночасно могли користуватися станцією як укриттям і продовжувати поїздку, було менше. Тепер на жовтому рівні потяги зеленої лінії можуть продовжувати рух через Південний міст. 4 жовтня КМДА повідомила, що після пробних прогонів рух наземною ділянкою знову відкрили.

    Публічного рішення про повернення оплати під час жовтого рівня немає. КМДА та «Київський метрополітен» не оголошували про зміну правил, а офіційно місто говорить про продовження роботи зеленої лінії через Південний міст під час такого рівня загрози.

  • Метро через Південний міст не запустять без експертизи: Кличко назвав головну умову

    Метро через Південний міст не запустять без експертизи: Кличко назвав головну умову

    Рух поїздів зеленої гілки Київського метрополітену через Південний міст не відновлюватимуть, доки профільні наукові установи не дадуть висновок щодо безпечності конструкцій після серії російських ударів. Водночас сам метрополітен технічно готовий повернути поїзди на наземну ділянку та перевозити пасажирів між берегами навіть під час жовтого рівня повітряної тривоги. Про це після засідання Ради оборони Києва 2 жовтня повідомив міський голова Віталій Кличко.

    Ключове питання тепер не в готовності самого метро, а у стані Південного мостового переходу. За словами мера, Міністерство інфраструктури звернулося до наукових інститутів, які мають оцінити наслідки ударів та визначити, чи можна безпечно пропускати поїзди через споруду. Конкретної дати завершення експертизи наразі не названо.

    Це означає, що для пасажирів зеленої лінії поки зберігається розрив між правобережною та лівобережною частинами маршруту. Після атак 1 жовтня поїзди почали курсувати лише окремими підземними ділянками: від «Сирця» до «Видубичів» та від «Осокорків» до «Червоного хутора». Саме відновлення руху через міст має знову з’єднати ці дві частини лінії в єдиний маршрут.

    Ситуація різко погіршилася після кількох ударів по Південному мосту протягом однієї доби. Вранці 1 жовтня російські безпілотники влучили поблизу опорної частини переправи. В момент одного з вибухів мостом рухався поїзд метро. Вибухова хвиля спричинила потрапляння пилу до салону через вентиляційну систему, однак пасажири та машиніст не постраждали, а сам склад відправили до депо на додатковий огляд.

    Після першої перевірки комунальні фахівці не виявили критичних пошкоджень споруди, тому наземний громадський транспорт через Південний міст частково повернули до звичайного режиму. Водночас конструкції, якими проходить метро, продовжували перевіряти окремо.

    Однак уже ввечері ситуація змінилася: було зафіксовано нове влучання безпосередньо в дорожнє полотно Південного мосту. «Ненька інфо» писала про цей епізод окремо. Тоді влада знову направила на місце екстрені та комунальні служби, а попередню оцінку безпечності споруди фактично довелося переглядати після нової атаки. Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    На цьому удари не припинилися. Близько 05:00 2 жовтня Кличко повідомив про ще одне влучання в Південний міст. Після цього переправу повністю перекрили для руху транспорту в обох напрямках. На мосту Метро вранці частково обмежили рух однією смугою з лівого на правий берег, а на мосту Патона — рух із правого на лівий. Через це транспортна система столиці в ранкову годину пік зазнала різкого додаткового навантаження.

    «Ненька інфо» вже повідомляла, що після нічної атаки Київ фактично зіткнувся з серйозним транспортним ускладненням між берегами. Частину автобусних маршрутів перекинули на Дарницький міст, тролейбуси працювали за скороченими схемами, а таксі різко підняли ціни. Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Паралельно КМДА намагалася частково розвантажити місто. Автобуси №22 та №91 перенаправили через Дарницький міст. Через нього ж спочатку спрямували автобуси №51, 55, 115 та 118-Д. Тролейбус №43 почав працювати між Кібернетичним центром та площею Либідською, а №50 — між вулицею Милославською та Дарницькою площею. Автобус №1-М скерували через Подільський міст.

    Ситуація з зеленою гілкою метро особливо показова ще й тому, що лише кілька тижнів тому Київ якраз перейшов на нову модель роботи транспорту під час повітряних тривог. З 10 вересня за жовтого рівня загрози Сирецько-Печерська лінія мала працювати без обмежень, зокрема перевозити людей через Південний міст в обох напрямках. При червоному рівні рух мав знову розриватися на дві ділянки.

    Тобто до нинішніх ударів саме Південний міст мав стати ключовою ланкою, яка дозволяла б не відрізати лівий берег від правого під час тривалих дронових загроз.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про ці нові транспортні правила. Місто прагнуло відійти від моделі, коли будь-яка повітряна тривога автоматично паралізує рух через Дніпро, і залишати транспортне сполучення під час менш небезпечного, жовтого рівня загрози. Київ переходить на новий режим: що зміниться для метро, мостів і комендантської години

    Після повторних влучань ця схема фактично вперлася у фізичну безпеку самої споруди. Навіть якщо рівень загрози дозволяє рух поїздів, Київський метрополітен не може перевозити пасажирів через міст без підтвердження, що конструкції витримають подальшу експлуатацію.

    Саме тому науковий висновок зараз стає вирішальним.

    Рада оборони Києва 2 жовтня розглядала не лише метро. Йшлося загалом про організацію транспортного сполучення між берегами після серії атак. За словами Кличка, військові, правоохоронці, рятувальники та міські служби надали свої пропозиції щодо безпечного руху іншими мостами. Конкретний перелік ухвалених пропозицій мер публічно не деталізував, зазначивши, що їх передадуть центральним органам влади.

    Для столиці це питання виходить далеко за межі комфорту пасажирів. Південний міст є однією з ключових переправ через Дніпро і одночасно частиною транспортної системи метро. Будь-яке тривале обмеження на цій ділянці автоматично збільшує навантаження на інші мости, наземний транспорт та кільцеву електричку.

    До того ж ще до нинішніх ударів споруда потребувала ремонту. У 2025 році «Ненька інфо» повідомляла про підготовку протиаварійного ремонту правобережних естакад Південного мосту вартістю майже 55 млн грн. Тоді йшлося про роботи із залізобетонними плитами прогонових будов та необхідність продовжити термін експлуатації переправи. Південний міст у Києві відремонтують за майже 55 мільйонів гривень

    Тепер до планових проблем додалися наслідки бойових пошкоджень.

    При цьому повністю без транспортного зв’язку між берегами Київ не залишився. Наземний транспорт частково переорієнтовують на інші переправи, а Kyiv City Express продовжує курсувати за повним кільцевим маршрутом між лівим і правим берегами.

    Однак саме відновлення метро через Південний міст могло б суттєво зняти навантаження з інших маршрутів.

    Поки що міська влада не називає навіть орієнтовного терміну запуску. Все залежатиме від того, як швидко наукові інститути завершать оцінку стану конструкцій і який саме висновок дадуть.

    Таким чином, головне для пасажирів зеленої гілки метро Київський метрополітен готовий повернути поїзди на Південний міст, але робити цього до експертного підтвердження безпечності споруди не будуть.

    Саме висновок фахівців тепер визначить, коли зелена гілка знову повноцінно з’єднає два береги Києва.

  • Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Мер Києва Віталій Кличко вранці 2 жовтня поїхав до прем’єр-міністра обговорювати ситуацію з транспортом у столиці, зокрема роботу громадського транспорту та мостів. Після зустрічі в Києві має зібратися рада оборони, яка ухвалюватиме рішення щодо ситуації в умовах постійних атак. Про це повідомило джерело, яке має інформацію про підготовку зустрічі.

    Публічно зустріч Кличка з прем’єр-міністром наразі не підтверджувалася. Водночас міська влада вже вранці 2 жовтня повідомила про масштабні обмеження руху через Дніпро.

    За інформацією КМДА, Південний міст повністю перекритий в обох напрямках, на мосту Метро рух у напрямку правого берега обмежений однією смугою, а на мосту Патона повністю обмежений рух із правого на лівий берег.

    Через обмеження руху поїздка між лівим і правим берегами різко подорожчала й займала значно більше часу. В одному із сервісів таксі вранці стандартний тариф сягав 1056 грн, комфорт — 1189 грн, бізнес — 1323 грн. В іншому сервісі ціни залежно від класу авто доходили до 2299 грн. На Осокорках утворилися черги пасажирів, які чекали на громадський транспорт у напрямку правого берега, повідомляє ТСН.

    Через перекриття та обмеження руху мостами частину маршрутів громадського транспорту змінили. Зокрема, автобуси №22 та №91 спрямували через Дарницький міст, автобуси №51, 55, 115 та 118-Д — також через Дарницький міст. Тролейбуси №43 та №50 працюють за скороченими схемами, а автобус №1-М курсує через Подільський міст.

    Згодом КМДА повідомила, що автобуси №51, 55, 115 та 118-Д відновили рух мостом Патона у напрямку правого берега, однак транспорт продовжує курсувати з відхиленнями від графіка.

    Обмеження стали наслідком серії ударів по Південному мосту. Вранці 1 жовтня Кличко повідомив про два влучання поблизу опорної частини мосту. Після попереднього огляду критичних пошкоджень не виявили, а наземний громадський транспорт частково повернули на маршрут.

    Увечері 1 жовтня стався новий удар у дорожнє полотно Південного мосту. За даними, попередньо були пошкоджені мостова опора, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне загородження метрополітену. Рух метро та наземного громадського транспорту тоді зупинили.

    Близько 5:00 2 жовтня Кличко повідомив про нове влучання в Південний міст. Після цього рух ним повністю перекрили. Унаслідок атаки було пошкоджено не лише транспортну інфраструктуру. У Дарницькому районі було пошкоджено верхні поверхи 25-поверхового житлового будинку. За даними міської влади та ДСНС, одна людина загинула, ще двоє постраждали.

    На тлі нових ударів у місті мають визначити подальший порядок роботи транспорту та мостів. Ці питання, за словами джерела, Кличко має обговорити з прем’єр-міністром, після чого їх винесуть на розгляд ради оборони Києва.

  • Київ накрило «туманом війни»: сажа й дим після ударів зависли над містом

    Київ накрило «туманом війни»: сажа й дим після ударів зависли над містом

    Ранок 30 вересня у Києві почався незвично навіть для міста, яке майже щодня живе під загрозою ракетних і дронових атак. Столицю накрила щільна сіро-біла імла, яка різко погіршила видимість на дорогах, а на окремих пунктах моніторингу одночасно зафіксували погіршення якості повітря. The Washington Post описала це явище буквально як «туман війни»: продукти горіння після російських ударів змішалися з вологою в атмосфері й за безвітряної погоди опустилися ближче до землі.

    За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, однією з причин незвичної імли стали залишки диму та сажі, що накопичилися після серії російських ударів по Києву та області. В атмосфері встановився антициклон, вітер практично був відсутній, тому повітря не перемішувалося належним чином, а завислі частинки не розсіювалися. За таких умов продукти горіння, які раніше піднялися у вищі шари атмосфери, могли знову опуститися вниз.

    Київ накрило «туманом війни»: сажа й дим після ударів зависли над містом

    У The Washington Post зазначають, що близько 7-ї ранку видимість у столиці на окремих ділянках впала майже до нуля. Водії вмикали фари, а пішоходи намагалися прикривати обличчя від важкого повітря. Сам по собі осінній туман для Києва не є аномалією, однак цього разу до природної вологи додався значний обсяг частинок диму та сажі, які накопичилися після недавніх пожеж.

    Йдеться, зокрема, про наслідки ударів по складах, інфраструктурі поблизу Центрального залізничного вокзалу, а також по об’єктах Національної академії наук. У попередні дні над містом неодноразово здіймалися великі стовпи диму після влучань російських ракет і реактивних безпілотників.

    Саме поєднання двох факторів — високої вологості та великої кількості дрібних частинок у повітрі — й могло створити настільки щільну завісу.

    На окремих моніторах показники різко злетіли

    The Washington Post наводить показник одного з датчиків на Кудрявській вулиці поблизу Лук’янівки: він зафіксував значення 201, що відповідає небезпечному для здоров’я рівню забруднення за шкалою якості повітря. Водночас інші станції в місті демонстрували нижчі показники, тобто забруднення було нерівномірним і суттєво залежало від району.

    Київ накрило «туманом війни»: сажа й дим після ударів зависли над містом

    КМДА того ж ранку повідомила про погіршення стану атмосферного повітря у Подільському та Святошинському районах. Станом на 8:30 на стаціонарному пункті на вулиці Турівській, 28 індекс якості повітря становив 86, що місто класифікувало як високий рівень забруднення. Мешканцям рекомендували зачинити вікна, обмежити перебування надворі та, за можливості, використовувати очищувачі повітря.

    Водночас ситуація в різних районах могла сильно відрізнятися. Це важливо, оскільки один локальний датчик не описує якість повітря в усьому Києві. Частина моніторів могла фіксувати значно нижчі концентрації забруднювачів навіть у той самий час.

    «Ненька інфо» напередодні вже писала про різке погіршення повітря в столиці після серії атак. У матеріалі зазначалося, що густий смог складався із природного туману, диму та дрібнодисперсної сажі, а найгірше повітря фіксували в районах, де ліквідовували великі пожежі.

    «Дихати нічим»: Київ накрив токсичний смог від російських ударів

    Чому сажа посилює туман

    Метеорологи пояснюють: дрібні тверді частинки можуть виступати своєрідними «ядрами конденсації». Молекули води осідають на них, після чого формуються мікроскопічні краплі.

    Тобто дим не обов’язково «створює» туман із нуля. Однак коли у повітрі одночасно багато вологи та сажі, туман може ставати щільнішим, темнішим і довше триматися біля поверхні.

    У випадку Києва ситуацію додатково посилила практично повна відсутність вітру. За нормальних умов повітряні потоки швидше розсіюють продукти горіння. Але за стійкого антициклону забруднювачі можуть накопичуватися у приземному шарі.

    Український гідрометеорологічний центр при цьому визнає, що повної картини процесів у вертикальних шарах атмосфери зараз немає.

    Оксана Скляр з Укргідрометцентру розповіла The Washington Post, що з 2022 року Україна не проводить у Києві регулярні спостереження за допомогою метеорологічних аеростатів через війну. Через це фахівцям складніше точно визначити, як забруднення розподілялося у різних шарах атмосфери.

    Напередодні Київ пережив масштабний удар

    Незвична імла виникла на тлі одного з найпотужніших російських ударів по Києву та області наприкінці вересня.

    У ніч проти 30 вересня Росія застосувала проти України ракети різних типів та майже дві сотні безпілотників. Основним напрямком атаки стала Київщина. Повітряні сили повідомляли про знищення або подавлення більшості цілей, однак влучання зафіксували на багатьох локаціях.

    «Вогняний дощ над Київщиною»: Росія кинула в атаку ракети та майже дві сотні безпілотників

    За даними Reuters, удари були спрямовані, зокрема, проти енергетичної інфраструктури. У Києві та області виникли аварійні відключення електроенергії, були пошкодження інфраструктури та житлових об’єктів. Загалом по Україні внаслідок атаки загинули люди, серед них дитина.

    «Ненька інфо» також повідомляла про серію нових ударів по столиці вже після масованої атаки: у Солом’янському районі горіли приміщення багатоповерхівки та автомобілі, а на Оболоні виникла масштабна пожежа у складських приміщеннях.

    Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    У попередні дні удари також спричиняли пожежі на промислових, складських і цивільних об’єктах. Окремим наслідком такого обстрілу стало локальне погіршення якості повітря у Броварському районі, де після пожежі на складі моніторинг виявив незначне перевищення концентрації аміаку безпосередньо поблизу місця займання.

    Забруднення після ударів — окрема небезпека війни

    Дим після великих пожеж — це не лише неприємний запах.

    Під час горіння будівель, автомобілів, пластику, пального, будівельних матеріалів та промислової продукції в атмосферу можуть потрапляти дрібнодисперсний пил, продукти неповного горіння та інші потенційно шкідливі речовини.

    Особливе значення має пил PM2.5 — частинки розміром до 2,5 мікрометра. Через малий розмір вони здатні проникати глибоко в дихальну систему. Саме тому під час різкого погіршення якості повітря мешканцям рекомендують скорочувати час перебування надворі та тримати вікна зачиненими.

    «Ненька інфо» раніше окремо розбирала екологічні наслідки ракетних і дронових ударів: пожежі після влучань можуть забруднювати не лише повітря, а й ґрунт та воду продуктами горіння, дрібним пилом і токсичними сполуками.

    Російські удари залишають токсичний слід: чим забруднення загрожує здоров’ю українців

    До обіду імла розсіялася — але ненадовго

    До кінця ранку 30 вересня ситуація почала покращуватися. Сонце прогріло приземний шар повітря, туман поступово розсіявся, а видимість у Києві відновилася.

    Однак спокій тривав недовго.

    The Washington Post описує, що приблизно перед 11-ю ранку у столиці знову було чути стрілянину по безпілотнику, після чого пролунали нові вибухи й над містом знову піднявся стовп диму.

    Ця деталь найкраще показує особливість нинішньої ситуації: екологічні наслідки попередньої атаки ще не встигли повністю зникнути, як почалася наступна.

    Тому густий туман 30 вересня став не просто метеорологічним явищем. У Києві він буквально поєднав природну осінню погоду з наслідками війни — вологою, безвітрям, димом і сажею від численних пожеж після російських ударів.

  • «Дихати нічим»: Київ накрив токсичний смог від російських ударів

    «Дихати нічим»: Київ накрив токсичний смог від російських ударів

    Ранок у столиці розпочався з густого та їдкого туману, який щільною завісою огорнув міські квартали та спричинив різке падіння видимості на дорогах. У Державній службі з надзвичайних ситуацій оперативно роз’яснили природу цього явища, пов’язавши його з наслідками нещодавніх ворожих атак на критичну та цивільну інфраструктуру. За висновками профільних фахівців, сіра імла над мегаполісом є прямою сумішшю природного конденсату, залишків диму та дрібнодисперсної сажі, які піднялися у повітря після масштабних пожеж, спричинених ракетно-дроновими ударами російських окупантів.

    Виникнення метеорологічної пастки зумовлене специфічними кліматичними умовами, які заблокували вихід шкідливих речовин у вищі шари атмосфери. За інформацією надзвичайників, над столичним регіоном наразі панує антициклон із високим тиском, який діє за принципом купола та буквально притискає накопичені продукти горіння до самої поверхні землі. Ситуацію помітно ускладнює практично повний штиль у місті: через відсутність руху вітрових мас повітряний басейн столиці не продувається, змушуючи небезпечні домішки зависати над житловими масивами. Фахівці заспокоюють, що природне очищення простору розпочнеться відразу, як тільки свіжий вітер підхопить цю завісу та вийде сонце.

    У Київській міській державній адміністрації також констатували тимчасове погіршення стану повітря через наслідки займань після обстрілів. Найбільша концентрація шкідливих компонентів та виразний запах гару наразі відчуваються в Подільському та Святошинському районах, де ліквідовували масштабні осередки пожеж. Медики попереджають, що тривале вдихання такого повітря здатне спровокувати погіршення самопочуття, становлячи особливу загрозу для людей із хронічними недугами органів дихання та серцево-судинної системи, пацієнтів з астмою, маленьких дітей, осіб похилого віку та вагітних жінок.

    З огляду на підвищену небезпеку рятувальники та муніципальні служби закликають киян максимально убезпечити себе у побуті. Жителям столиці наполегливо радять щільно зачинити всі вікна та кватирки й повністю утриматися від провітрювання приміщень до нормалізації показників. Найбільшу обачність варто проявити мешканцям Подолу, Лук’янівки, Шевченківського району та Борщагівки. У квартирах рекомендують увімкнути системи очищення повітря або провести вологе прибирання, щоб осіли дрібні частки кіптяви. Водіїв закликають бути гранично пильними на автошляхах, обов’язково вмикати протитуманні фари та суворо дотримуватися безпечної дистанції під час руху.

  • «Гарантій немає, готуємося до найгіршого»: у КМДА розкрили жорстку правду про виживання Києва взимку

    «Гарантій немає, готуємося до найгіршого»: у КМДА розкрили жорстку правду про виживання Києва взимку

    Столична влада готує енергосистему та комунальну інфраструктуру Києва до найскладнішого зимового періоду в умовах регулярних повітряних атак, проте чесно попереджає про відсутність будь-яких гарантій безперебійного постачання світла й тепла. Про це заявив виконувач обов’язків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв, який курує житлово-комунальне господарство та підготовку міста до опалювального сезону. За його словами, хоча столичні об’єкти наразі захищені значно краще, ніж торік, загроза нових ворожих ударів балістичним озброєнням і реактивними безпілотниками змушує комунальні служби моделювати найбільш кризові сценарії та розраховувати на автономну стійкість.

    Первинний проєкт плану стійкості столиці оцінювався у 67 мільярдів гривень, однак через брак фінансового ресурсу в держави та міста його довелося оптимізувати й скоротити до 37 мільярдів гривень. Оновлений варіант у серпні затвердила Рада національної безпеки і оборони України. На сьогодні у роботу вже запущено близько 20 мільярдів гривень: по 10 мільярдів виділили з державного та міського бюджетів. Спільне фінансування у пропорції 50 на 50 спрямовують на чотири ключові загальнодержавні напрями: інженерно-технічний захист об’єктів, розбудову протипожежної генерації, системи резервного живлення систем життєзабезпечення та створення дублюючих мереж теплопостачання. Водночас відновлення частково зруйнованих об’єктів, а також підтримку житлового фонду й соціальної сфери Київ фінансує самостійно, залучаючи кредитні кошти фінансових установ.

    Основою захисту міської інфраструктури стає розподілена генерація. У столиці вже ввели в експлуатацію сім сучасних когенераційних станцій із другим рівнем інженерного захисту. Один із таких енергооб’єктів забезпечує виробництво 10 МВт електричної та 9 МВт теплової енергії й має повне резервне живлення, що дозволяє утримувати подачу комунальних послуг навіть за критичних пошкоджень загальної мережі. Попри розвиток малої генерації, міська влада не відмовляється від відновлення великих столичних ТЕЦ і ТЕС, без яких покрити потреби мегаполіса в сильні морози буде неможливо.

    «Гарантій безпроблемної зими немає. Ми беремо на себе відповідальність і відпрацьовуємо план антикризового реагування: як координувати роботу служб міста в разі надзвичайних подій, тривалих періодів відсутності комунальних послуг та електроенергії. Йдеться про три основні треки: планові роботи, заходи плану стійкості й надзвичайний сценарій оперативного реагування. За кожним із цих напрямів ми розглядаємо й відпрацьовуємо найбільш кризові умови й ситуації. Так би мовити, готуємось до найгіршого, сподіваючись на краще», – зазначив Петро Пантелеєв.

    Окремим випробуванням для столиці залишається складна ситуація з міською логістикою, спровокована затяжними тривогами та зупинкою руху на відкритих ділянках метрополітену. Наземна частина «червоної» гілки не працюватиме під час тривог і надалі, тому для сполучення між берегами задіяно 21 наземний маршрут та організовано рух автобусів під номером 1-М. Також під час комендантської години додаються автобуси з Центрального залізничного вокзалу через пізнє прибуття затриманих поїздів, а за жовтого рівня загрози повноцінно функціонує «зелена» лінія метро. Попри це, у пікові години комунальний транспорт залишається перевантаженим, додаючи напруги в міське життя напередодні холодів.

  • Київ готується до блекауту: тисячі людей можуть терміново переселити

    Київ готується до блекауту: тисячі людей можуть терміново переселити

    У Києві завершили масштабну перевірку мешканців, яким може знадобитися допомога у разі критичних перебоїв із теплопостачанням та іншими комунальними послугами через російські атаки. Міські служби обстежили понад 12 тисяч будинків і сформували актуальні списки одиноких людей старшого віку, дорослих і дітей з інвалідністю, які у разі надзвичайної ситуації можуть потребувати тимчасового переміщення.

    Київ готується до блекауту: тисячі людей можуть терміново переселити
    ФОТО: Оголошення про тимчасове переселення громадян

    Як розповіла заступниця голови КМДА Марина Хонда, після завершення верифікації бажання тимчасово залишити житло у випадку критичної ситуації висловили 1436 одиноких людей старшого віку, 602 дорослих людей з інвалідністю та 462 дитини з інвалідністю. При цьому разом із кожною дитиною має перебувати щонайменше один дорослий супроводжуючий. Такі цифри наводяться у матеріалі ТСН із посиланням на посадовицю КМДА.

    Таким чином, лише безпосередньо у визначених категоріях йдеться більш ніж про 2,5 тисячі людей, а з урахуванням дорослих, які супроводжуватимуть дітей з інвалідністю, фактична кількість людей, для яких у критичному сценарії потрібно буде організувати розміщення та транспорт, буде більшою.

    Водночас у КМДА наголошують: йдеться не про оголошення евакуації Києва і не про прогноз неминучого масштабного блекауту. Ще 14 серпня міська влада пояснювала, що соціальні служби лише актуалізують фактичні адреси проживання людей із маломобільних груп, аби в надзвичайній ситуації мати можливість оперативно зв’язатися з ними, визначити потреби та надати допомогу.

    До груп, яким місто приділяє особливу увагу, належать одинокі люди старшого віку, люди з інвалідністю та родини, які виховують дітей з інвалідністю. Перевірка потрібна ще й тому, що офіційне місце реєстрації людини не завжди збігається з фактичним місцем її проживання.

    За словами Марини Хонди, саме така проблема проявилася минулої зими: частина маломобільних людей перебувала не там, де була офіційно зареєстрована. У разі аварії або тривалої відсутності тепла це ускладнює роботу соціальних служб — вони мають не лише знати про існування людини, яка потребує допомоги, а й розуміти, де саме вона перебуває.

    Особливо складною категорією залишаються діти з інвалідністю. Їхнє можливе переміщення не можна звести до звичайного перевезення людей із холодного будинку до теплого приміщення.

    Як пояснювала Хонда, разом із дитиною має перебувати один із батьків або інший дорослий, а місце тимчасового проживання повинне бути пристосоване до її потреб. Там можуть знадобитися психологи, реабілітологи, дієтологи, спеціальне харчування та інша допомога.

    Саме тому різні категорії людей не планують хаотично розміщувати в одному великому приміщенні.

    За інформацією, яку Марина Хонда надала ТСН, можливими місцями тимчасового розміщення стануть районні територіальні центри, медичні установи, дитячі садочки, геріатричні пансіонати та інші соціальні заклади, обладнані генераторами та необхідними засобами для перебування людей.

    Окремі місця планують передбачати у приватних геріатричних пансіонатах і медичних установах для паліативних пацієнтів та людей старшого віку, які потребують постійного сестринського догляду. Конкретні адреси таких об’єктів міська влада з міркувань безпеки не розголошує.

    Для перевезення людей планують використовувати мікроавтобуси районних територіальних центрів та Київського міського центру надання соціальних послуг. Якщо власного транспорту буде недостатньо, до допомоги можуть залучати благодійні організації.

    Водночас КМДА закликає не називати всю цю систему підготовки «масовою евакуацією». Для частини людей узагалі може не знадобитися залишати квартиру.

    Місто розглядає й інші варіанти: доставку продуктів і теплих речей, організацію харчування, додаткові візити соціальних працівників та допомогу з транспортом. Тимчасове переміщення передбачатиметься лише тоді, коли допомоги за місцем проживання буде недостатньо.

    Досвід попередньої зими також показав, що далеко не всі маломобільні мешканці погоджуються залишати свої квартири. За інформацією КМДА, минулої зими зафіксували понад три тисячі випадків, коли люди відмовилися від тимчасового переміщення навіть тоді, коли для них уже були підготовлені місце проживання та транспорт.

    Підготовка соціальних служб відбувається на тлі ширшої підготовки Києва до складного опалювального сезону 2026–2027 років.

    Як раніше писала «Ненька інфо», станом на 17 вересня міська влада заявляла про виконання приблизно 80% запланованих заходів із підготовки до зими. Йдеться не лише про ремонти тепломереж, а й про резервну генерацію, запаси пального, підготовку систем водопостачання та відпрацювання аварійних сценаріїв на випадок нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Читайте також: Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді.

    Одним із головних ризиків для Києва залишаються можливі пошкодження великих джерел теплопостачання. Протягом повномасштабної війни енергетичні об’єкти столиці неодноразово ставали цілями російських ракет і безпілотників.

    Саме тому Київ паралельно намагається створювати резервні схеми теплопостачання. Зокрема, на Теремках будується резервна тепломагістраль, яка у випадку аварійної або вимушеної зупинки ТЕЦ-5 повинна забезпечити альтернативне теплопостачання 183 житлових будинків, трьох медичних закладів та 18 шкіл і дитячих садків. Загалом система має захистити від втрати тепла приблизно 200 тисяч мешканців Голосіївського району.

    Читайте також: Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів.

    На тлі ризиків нових відключень змінилася навіть ситуація на ринку нерухомості. «Ненька інфо» раніше повідомляла, що частина мешканців столиці перед зимою почала цікавитися автономними будинками у передмісті — з резервним електроживленням, незалежним опаленням та власними системами водопостачання.

    Читайте також: $2500 за будинок під Києвом: чому українці шукають автономне житло перед зимою.

    При цьому експерти та міська влада закликають не перетворювати підготовку до зими на паніку. У серпні в інформаційному просторі поширювалися заяви про нібито майбутній «зимовий апокаліпсис», необхідність масово залишати великі міста та готуватися до багатоденних відключень. Частина таких тверджень не мала офіційного підтвердження.

    «Ненька інфо» детально розбирала ці прогнози у матеріалі «Тікайте з міст і купуйте дрова»: українців лякають катастрофою взимку — що з цих прогнозів правда.

    Тож нинішнє формування списків маломобільних мешканців означає насамперед підготовку столиці до одного з можливих сценаріїв, а не сигнал про те, що Київ уже готують до масового переселення.

    Місто хоче заздалегідь знати, хто не зможе самостійно впоратися в ситуації, якщо через російський удар окремі будинки або райони надовго залишаться без теплопостачання. Для частини таких людей допомога надаватиметься безпосередньо вдома, а тих, для кого перебування у холодній квартирі стане небезпечним, зможуть тимчасово перевезти у підготовлені соціальні, медичні та інші заклади.

    З огляду на характер російських атак по українській енергетиці Київ готується одразу до кількох варіантів розвитку подій — від локальних аварій і короткочасних перебоїв до ситуацій, коли окремим мешканцям справді доведеться тимчасово залишити свої домівки.

  • Кличко віддав «Муніципальну охорону» на перевірку після сутичок на Теремках

    Кличко віддав «Муніципальну охорону» на перевірку після сутичок на Теремках

    Мер Києва Віталій Кличко заявив, що звернувся до поліції з проханням надати правову оцінку діям працівників комунальної організації «Муніципальна охорона» під час конфлікту на Теремках 22 вересня. Йдеться про сутички з мешканцями та активістами, які протестували проти робіт із прокладання резервної тепломережі.

    Кличко також доручив Департаменту муніципальної безпеки КМДА провести внутрішню перевірку в самій «Муніципальній охороні». Таким чином, дії співробітників організації перевірятимуть одночасно правоохоронці та міські структури.

    Конфлікт загострився після відновлення робіт із будівництва резервної тепломережі на Теремках. Під час однієї із сутичок постраждала учасниця протесту — вона отримала травму руки. У відео з місця подій видно, як представники охорони силоміць відтісняли людей від зони робіт.

    У КМДА раніше заявляли, що «Муніципальну охорону» залучили для охорони будівельного майданчика та недопущення сторонніх людей до зони роботи важкої техніки. Міська влада стверджувала, що охоронці забезпечували громадський порядок через блокування техніки та робіт технічних бригад.

    Сам проєкт тепломережі викликав протести ще на початку серпня через плани вирубки зелених насаджень. Після протестів місто коригувало проєкт. КМДА заявляла, що оновлена схема дозволить зберегти майже всі 160 зелених насаджень, яких стосувалися останні зміни, а сама тепломережа потрібна як резервна для Теремків у разі проблем із теплопостачанням.

    Після останніх сутичок депутатки Київради Аліна Михайлова та Ксенія Семенова заявили, що ініціюють розпуск «Муніципальної охорони» на період воєнного стану. Михайлова при цьому наголошувала, що не виступає проти самої резервної теплотраси, але критикує спосіб комунікації міської влади з мешканцями та застосування сили під час протестів.

    Наразі це лише ініціатива депутаток — рішення про ліквідацію комунальної організації Київрада не ухвалювала.

    Тим часом 23 вересня біля будівлі КМДА відбулася ще одна акція щодо ситуації на Теремках. На неї прийшли як противники вирубки дерев, так і мешканці, які підтримують будівництво резервної тепломережі.

    Подальша доля «Муніципальної охорони» та оцінка дій її працівників тепер залежатимуть від результатів поліцейської та внутрішньої перевірок.

  • Після сутичок на Теремках у Київраді заговорили про розпуск «Муніципальної охорони»

    Після сутичок на Теремках у Київраді заговорили про розпуск «Муніципальної охорони»

    Конфлікт навколо будівництва резервної теплотраси на столичних Теремках вийшов далеко за межі суперечки про дерева. Після сутичок між місцевими мешканцями та працівниками комунальної організації «Муніципальна охорона» депутатки Київради Аліна Михайлова та Ксенія Семенова заявили, що ініціюватимуть питання про розпуск структури на період дії воєнного стану.

    Михайлова пояснила, що сама по собі не виступає проти будівництва резервної теплотраси для Теремків. За її словами, проблема полягає у способі, яким міська влада реалізує проєкт, і в тому, що багатомісячний конфлікт із громадою зрештою завершився фізичним протистоянням.

    Саме після подій на будівельному майданчику вона разом із Семеновою заявила про необхідність переглянути саме існування «Муніципальної охорони» у нинішньому форматі. Депутатка назвала структуру «силовим інструментом міської влади та особисто Віталія Кличка». Це її політична оцінка, а не встановлений юридичний факт.

    За інформацією «Української правди», під час конфлікту працівники «Муніципальної охорони» фізично відтісняли людей від зони проведення робіт. Одна з мешканок заявила про травмування руки, обставини інциденту перевіряє поліція.

    У КМДА ситуацію описують інакше. Міська влада заявляє, що комунальну охорону залучили не для розгону протесту, а для охорони будівельного майданчика, де працює великогабаритна техніка, є відкрита траншея, металеві конструкції та інші небезпечні об’єкти. За версією міста, її працівники мали не допустити людей безпосередньо в зону робіт та разом із поліцією забезпечувати громадський порядок.

    Станом на 21 вересня КМДА також заявляла, що не зафіксувала фактів перевищення службових повноважень працівниками організації.

    Саме тому нинішній конфлікт має дві принципово різні версії. Частина депутатів та активістів бачить у подіях силовий тиск на мешканців, а міська влада наполягає, що йшлося про безпеку на будівельному майданчику.

    «Муніципальна охорона» при цьому є не приватною охоронною компанією, а комунальною організацією КМДА. Вона підпорядковується Департаменту муніципальної безпеки та створена для охорони майна територіальної громади Києва.

    Масштаб структури також значний. У прогнозі бюджету столиці на 2026 рік для «Муніципальної охорони» передбачалася штатна чисельність 1600 працівників. У документах міста йдеться, що організація охороняє об’єкти соціального захисту, лікарні, заклади освіти, об’єкти житлово-комунальної сфери та інше комунальне майно.

    Михайлова при цьому не пропонує просто залишити необхідні об’єкти без охорони. За її позицією, функції із захисту критичної інфраструктури та комунальних об’єктів мають бути окремо проаналізовані й передані структурам, які здатні їх виконувати.

    Чи матиме ця ініціатива достатню кількість голосів у Київраді, наразі невідомо. Поки що йдеться саме про політичну ініціативу двох депутаток, а не про вже ухвалене рішення щодо ліквідації організації.

    Сам конфлікт на Теремках триває не перший місяць.

    У серпні мешканці Голосіївського району вийшли на протести після того, як стало відомо про масштаби можливого видалення зелених насаджень заради прокладання резервної тепломережі.

    Початкові документи передбачали значне втручання в зелену зону. Державна екологічна інспекція повідомляла, що в межах усього будівельного коридору під видалення могли потрапити 662 дерева, частину з яких планували пересадити.

    Саме ця цифра й стала одним із головних приводів для протестів.

    «Ненька інфо» раніше детально писала, як після кількох тижнів протистояння початкову схему суттєво переглянули: Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів

    Після протестів, консультацій із мешканцями, інженерами та науковцями місто погодило оптимізовану схему. За інформацією КМДА, на нинішній ділянці планують зберегти близько 160 дерев, видаленню мають підлягати близько десяти, а частину інших насаджень повинні кронувати.

    Повністю змінювати маршрут міська влада відмовилася.

    КМДА пояснює це тим, що альтернативні маршрути вимагали б перенесення великої кількості підземних мереж, нових проєктів, державної експертизи і могли б суттєво затримати будівництво.

    При цьому для міської влади головний аргумент — не сама теплотраса як інфраструктурний проєкт, а її значення під час війни.

    За даними КМДА, нова магістраль має дати можливість забезпечити резервне теплопостачання Теремків-1 і Теремків-2 у випадку аварії або пошкодження основного джерела тепла. Місто заявляло, що йдеться приблизно про 200 тисяч мешканців Голосіївського району.

    Петро Пантелеєв 22 вересня попереджав, що блокування робіт може створити ризики вже цієї зими. За його словами, під час попереднього опалювального сезону район мав проблеми після масованих російських атак, тому резервний канал теплопостачання потрібно завершити до початку холодів.

    Тобто основна суперечка вже давно не виглядає як простий конфлікт «дерева проти тепла».

    Мешканці не заперечують саму необхідність резервного опалення, але вимагали мінімізувати втручання в зелену зону. Місто врешті погодилося скоригувати частину проєкту. Однак після відновлення робіт 21 вересня конфлікт спалахнув знову — цього разу вже навколо присутності «Муніципальної охорони».

    КМДА заявляла, що того дня дерев узагалі не видаляли, а на майданчику виконували будівельно-монтажні роботи. Міська влада також заперечила повідомлення про нібито поновлення масштабної вирубки.

    Водночас активісти публікували кадри роботи спецтехніки і продовжували звинувачувати владу в недостатній прозорості.

    Саме тут конфлікт і перейшов у політичну площину.

    Для Михайлової та Семенової питання теплотраси тепер стало аргументом для ширшої дискусії про те, навіщо Києву власна велика комунальна охоронна структура та де проходить межа її повноважень у конфліктах між міською адміністрацією та громадянами.

    Позиція депутаток полягає в тому, що під час воєнного стану витрачати кошти на організацію, яка, на їхню думку, може використовуватися для фізичного протистояння з мешканцями, недоцільно.

    Позиція КМДА прямо протилежна: «Муніципальна охорона» діє на законних підставах, охороняє комунальні об’єкти та критично важливу інфраструктуру, а на Теремках виконувала функції з підтримання порядку і безпеки в зоні будівельних робіт.

    Тепер подальша доля організації залежатиме вже не від конфлікту безпосередньо біля траншеї на Теремках, а від політичного рішення Київради.

    Якщо ініціатива дійде до офіційного проєкту рішення, депутатам доведеться визначитися не лише з питанням розпуску, а й із тим, хто замінить 1600 працівників структури на об’єктах, які вона зараз охороняє, та скільки це коштуватиме місту.

    Тож історія, яка влітку починалася із суперечки про понад 600 дерев, у вересні переросла спочатку в протистояння навколо будівельного майданчика, а тепер — у дискусію про існування цілої комунальної силової структури столиці. І саме питання про «Муніципальну охорону» може стати наступним великим конфліктом уже безпосередньо в сесійній залі Київради.