Позначка: комунальні підприємства

  • Хто має платити за розірвані труби опалення у будинку

    Хто має платити за розірвані труби опалення у будинку

    У більшості випадків витрати на ремонт розірваних труб опалення та пошкоджень усередині будинку лягають на плечі самих мешканців. Водночас у частині ситуацій відповідальність може бути покладена на теплопостачальну компанію. Про це заявив адвокат Станіслав Ліфлянчик.

    За його словами, всі інженерні мережі, що знаходяться всередині будинку після вводу труби в будівлю, є спільною власністю співвласників. Саме мешканці зобов’язані утримувати, обслуговувати та ремонтувати ці системи.

    Ліфлянчик пояснює, що організація такого обслуговування можлива кількома шляхами. Зокрема, через комунальне підприємство, яке обслуговує будинок за замовчуванням, через приватну обслуговуючу компанію, найняту за рішенням зборів мешканців, або через об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

    Водночас юрист наголошує, що не всі випадки масових аварій із трубами можна автоматично списувати на війну. За його словами, частина проблем пов’язана з недостатньою підготовкою місцевої та державної влади, а також теплопостачальних компаній до енергетичних ризиків.

    У таких ситуаціях ОСББ або співвласники будинку мають право звертатися до теплопостачальної компанії з позовною заявою. Ключовим питанням у суді стане визначення причини аварії — форс-мажор чи недбалість.

    Ліфлянчик пояснює, що якщо обладнання було пошкоджене безпосередньо внаслідок ракетного удару або атаки дрона, теплопостачальна компанія відповідальності не несе. Це кваліфікується як форс-мажорна обставина.

    Натомість, якщо опалення зникло через відсутність електропостачання, а теплопостачальник протягом кількох років не забезпечив резервне живлення, ситуація може розцінюватися інакше. У такому разі мова йде вже не про форс-мажор, а про можливу недбалість, і виникають питання, чому компанія не підготувалася до очевидних ризиків в умовах війни.

    Юрист підкреслює, що кожен випадок розглядатиметься індивідуально, а остаточне рішення щодо відповідальності ухвалюватиме суд з урахуванням усіх обставин аварії.

  • Директора комунального підприємства у Черкасах підозрюють у розтраті понад 2 млн грн на тендерах

    Директора комунального підприємства у Черкасах підозрюють у розтраті понад 2 млн грн на тендерах

    За даними системи державних закупівель, у Черкасах найбільшу кількість тендерів департаменту інфраструктури виграло МКП «Міськсвітло». Підприємство належить Чернівецькій міській раді та перебуває під управлінням міського голови Романа Клічука, який і призначив чинного директора.

    У межах кримінального провадження директору підприємства Андрію Шалєєву, колишньому директору приватної компанії, бухгалтеру цієї ж фірми та ексспівробітнику повідомлено про підозру. За версією слідства, під час закупівлі освітлювального обладнання ціни були завищені, що призвело до розтрати бюджетних коштів. Загальна сума збитків оцінюється приблизно у 2,2 мільйона гривень.

    Суд першої інстанції ухвалив рішення продовжити відсторонення Андрія Шалєєва з посади до 14 січня 2026 року. Водночас апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у продовженні відсторонення, що дозволило посадовцю фактично повернутися до виконання обов’язків.

    Окрему увагу привернуло майнове становище керівника комунального підприємства. У 2024 році Шалєєв користувався автомобілем Toyota Land Cruiser, який у декларації був записаний на іншу особу — Петра Трунова. Разом із тим, за даними розслідування, з 18 червня 2025 року цей автомобіль перебуває у власності самого Шалєєва.

    Про зміну майнового стану не було повідомлено, декларацію про суттєві зміни не подано. Середня ринкова вартість такого автомобіля становить близько 50 тисяч доларів, або понад 2 мільйони гривень. Для порівняння, офіційна річна заробітна плата посадовця, згідно з декларацією, складає близько 825 тисяч гривень.

    Саме цей автомобіль журналісти помітили біля підприємства «Міськсвітло». Юрисконсульт установи тоді пояснив, що керівника немає на місці, а машина стоїть, бо директор поїхав до міської ради на службовому авто.

    Також у декларації зазначено, що у 2024 році Ірина Новікова подарувала Андрію Шалєєву земельну ділянку в Чернівцях та понад 190 тисяч гривень готівкою.

    Крім того, у матеріалах розслідування фігурує інформація про нерухомість, яка, ймовірно, належить сину посадовця. Йдеться про квартиру та паркомісце у житловому комплексі, введеному в експлуатацію у 2023 році. На запитання журналістів щодо походження цієї нерухомості Андрій Шалєєв відповів, що радить звертатися безпосередньо до його сина.

    Розслідування триває. Правоохоронці перевіряють як обставини проведення тендерів, так і відповідність задекларованого майна реальним доходам посадовця.

  • Зарплата та статки директора «Київтеплоенерго» викликали увагу антикорупційних органів

    Зарплата та статки директора «Київтеплоенерго» викликали увагу антикорупційних органів

    Директор комунального підприємства «Київтеплоенерго» В’ячеслав Бінд у 2024 році задекларував зарплату у розмірі 2,87 млн гривень. Посаду керівника підприємства він обіймає з грудня 2018 року, спочатку виконував обов’язки з квітня того ж року.

    У декларації зазначено, що Бінд має родину: дружину Наталію та доньку Олександру. Серед нерухомості – земельна ділянка площею 1827 м² у селі Погреби Броварського району Київської області, житловий будинок площею 296,2 м² на тій самій ділянці та гараж площею 20 м² у Києві. Також задекларовано об’єкт незавершеного будівництва – квартиру площею 71,4 м² у Києві, яку Бінд має у спільній власності з дружиною, пов’язану з інвестиційним фондом «Фенікс».

    З транспортних засобів у власності В’ячеслава Бінда Toyota Land Cruiser 200 (2017 р.в.) та водний засіб Finval 555 (2017 р.в.). Дружина керує Audi Q8 (2020 р.в.).

    Серед фінансових активів декларанта – 510 акцій ПрАТ «АК «Київводоканал» (номінальна вартість 0,25 грн кожна). У готівкових коштах Бінд зберігає 403 тис. доларів США, 136 тис. євро та 863 тис. гривень, його дружина – 21,6 тис. доларів.

    Декларація В’ячеслава Бінда викликала увагу через високий рівень зарплати та наявність дорогих активів, що підкреслює важливість прозорого контролю за корупційними тендерами на комунальному підприємстві.

  • Олександр Шека задекларував подарунок від матері на 700 тис. гривень

    Олександр Шека задекларував подарунок від матері на 700 тис. гривень

    Директор комунального підприємства Одеської обласної ради «Регіональний офіс міжнародного співробітництва в Одеській області» Олександр Шека отримав від матері Лариси Шеки, начальниці управління фінансово-господарського забезпечення департаменту соціальної та сімейної політики Одеської ОДА, подарунок у розмірі 700 тис. гривень. Про це свідчать опубліковані декларації посадовців.

    За даними декларації, Олександр Шека володіє трьома земельними ділянками в Миколаївській області (загальна площа понад 5,2 га) у селах Рибаківка, Краснопілля та Тузли, частки власності в яких складають по 1%. Також він є власником квартири в Одесі (об’єкт незавершеного будівництва).

    У родині є автомобіль KIA Sportage (2018) вартістю 813 тис. гривень. Ще один автомобіль — Mazda CX-9 (2019) — було продано 11 жовтня 2025 року за 691 тис. гривень.

    Основний дохід Олександра Шеки у 2024 році склав 290 тис. гривень зарплати на посаді директора комунального підприємства. Крім того, він отримав 3 тис. грн допомоги «єПідтримка зимова». Дружина Юлія Шека отримала 10,32 тис. грн виплат на дитину від місцевого управління соцзахисту.

    Сім’я має кредит у Державному фонді сприяння молодіжному житловому будівництву: станом на кінець 2024 року залишок заборгованості становив 600 тис. гривень, при цьому за рік було сплачено 37,6 тис. грн основної суми боргу.

    Мати Олександра, Лариса Шека, задекларувала дохід у 966,74 тис. грн зарплати та 168 тис. гривень пенсії у 2024 році. Чоловік Лариси володіє земельною ділянкою та квартирою у Миколаївській області, а також легковим автомобілем ГАЗ 31105 (2005).

    Водночас у розділі доходів за 2025 рік Лариса Шека вказала 300 тис. гривень від продажу нерухомості, однак інформації про джерело коштів у 700 тис. гривень для подарунка сину немає. Судячи з декларацій, сім’я не мала достатніх фінансових можливостей для такого подарунку.

  • Понад 450 тисяч гривень збитків: у Києві розслідують закупівлю асфальтобетону

    Понад 450 тисяч гривень збитків: у Києві розслідують закупівлю асфальтобетону

    У столиці правоохоронці оголосили про підозру посадовиці комунального підприємства, що обслуговує дорожню інфраструктуру Святошинського району. Йдеться про закупівлю асфальтобетонної суміші, яка, за даними слідства, була проведена з порушенням економічної доцільності та призвела до фінансових втрат для міського бюджету.

    Слідство встановило, що у березні 2024 року чиновниця, відповідальна за організацію та проведення закупівель, ініціювала придбання близько 1,5 тисячі тонн асфальтобетонної суміші. При цьому вона не здійснила належної перевірки ринкових цін і не провела аналіз альтернативних пропозицій.

    У результаті договір було укладено з приватною компанією за вартістю, що суттєво перевищувала середньоринкові показники. Проведені експертні дослідження засвідчили, що такі дії спричинили збитки територіальній громаді Києва на суму понад 450 тисяч гривень.

    Правоохоронці кваліфікують дії посадовиці як службову недбалість, що призвела до тяжких наслідків. Наразі вирішується питання щодо обрання їй запобіжного заходу, а також перевіряються інші закупівлі, які могли проводитися за аналогічною схемою.

    У межах досудового розслідування слідчі з’ясовують, чи були завищені ціни наслідком умисних дій або ж системних порушень у процесі планування закупівель на підприємстві. Не виключається, що коло підозрюваних у справі може розширитися.

  • Нацполіція викрила розкрадання коштів у ПрАТ “АК Київводоканал”

    Нацполіція викрила розкрадання коштів у ПрАТ “АК Київводоканал”

    Національна поліція України розслідує низку кримінальних проваджень щодо можливих корупційних схем з боку посадовців ПрАТ “АК Київводоканал” та його постачальників. Одне із проваджень стосується закупівлі коагулянту хлорид заліза, який компанія мала придбати в Угорщині, проте фактично було поставлено дешевший український аналог. Внаслідок цього столичний бюджет зазнав збитків на понад 3 млн гривень. Слідство встановило, що посадовці та керівниця ТОВ “Гідрохім” Олена Філатова підробляли документи, щоб приховати реальне походження коагулянту.

    Ще одна справа пов’язана із закупівлею коагулянтів для КП “Київтеплоенерго” та “Київводоканалу”. Судові експерти зафіксували завищення вартості товарів на 78,2 млн гривень. Генеральному директору “Київводоканалу” Олегу Лисюку та його підлеглим інкримінують організацію цих оборудок. Під час обшуку у банківському сейфі Лисюка правоохоронці вилучили готівку у валюті та документи, що підтверджують непропорційність майна посадовців до офіційних доходів.

    Окреме провадження стосується хабарництва: головний інженер ПрАТ Євген Шкадро отримав 225 тис. гривень за пришвидшене підключення будівлі до системи водопостачання. Санкції статті передбачають обмеження або позбавлення волі до трьох років.

    Діяльність “Київводоканалу” постійно супроводжується фінансовими скандалами. Раніше розслідували розтрату понад 3 млн гривень при закупівлі глибинних помп та реконструкції водопровідних мереж. Столичний монополіст частково належить міській громаді, частина акцій контролюється ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”, а реальний контроль пов’язують із колишніми політичними групами та бізнес-оточенням колишніх керівників.

    Наразі всі справи перебувають на стадії розслідування або судового провадження, а КМДА планує створити комунальне підприємство “Київводоканал” для оптимізації управління водопостачанням у місті.

  • : мільйони Світового банку осіли в кишенях «своїх»

    : мільйони Світового банку осіли в кишенях «своїх»

    Мільйони міжнародної допомоги та кошти харків’ян опинилися в кишенях «своїх» через корупційну схему в КП «Харківські теплові мережі». За даними слідства, лише у 2022 році компанії, пов’язані з ексвіцепрезидентом футбольного клубу «Металіст», отримали контракти на постачання труб, технічної солі та інших товарів на суму близько 280 мільйонів гривень. Джерелом фінансування стали кредити Світового банку та місцевий бюджет.

    Закупівлі здійснювалися за завищеними цінами без реальної конкуренції. Загальний збиток, встановлений слідством, склав 128 мільйонів гривень. Основними виконавцями схеми стали топменеджер КП Сергій Волик та екскерівник відділу закупівель Валерій Морозов. Вищий антикорупційний суд затвердив їхні вироки, обидва уклали угоди зі слідством і залишилися на свободі.

    Організатор схеми, який фігурує під ініціалами «К. С. О.», досі не затриманий і уникає публічної відповідальності. Судова система обмежилася зручними домовленостями, не дійшовши до справжніх вигодонабувачів.

    Справу можна розглядати не лише як корупцію в одному комунальному підприємстві. Вона показує, як під час війни міжнародна допомога та місцеві кошти стають джерелом наживи для обмеженого кола менеджерів і пов’язаних із ними компаній. Питання про повних організаторів та механізм розкрадання залишається без відповіді, а харків’яни платять за неефективність системи: труби купують за завищеними цінами, тепло в будинках і стабільність міста під загрозою.

  • «Київводоканал» без тендера закупив генератори на 243 млн грн

    «Київводоканал» без тендера закупив генератори на 243 млн грн

    Комунальне підприємство «Київводоканал» у терміновому порядку замовило дев’ять дизель-генераторних установок загальною вартістю 243,4 млн гривень. Рішення пояснюють необхідністю забезпечити безперебійну роботу водопостачання та водовідведення в умовах можливих знеструмлень столиці після масованих атак на енергетичну інфраструктуру.

    Через нагальність договір уклали без проведення відкритих торгів. Постачальником обрали українське представництво турецького холдингу — ТОВ «Далгакиран компресор Україна». Водночас ця сума становить лише частину коштів, які Київрада нещодавно виділила «Київводоканалу» на впровадження резервних джерел живлення, що дає підстави очікувати нові великі закупівлі.

    Що саме закупили

    Наприкінці грудня 2025 року «Київводоканал» уклав договір на суму 243,41 млн гривень. Поставку обладнання мають завершити до кінця лютого 2026 року. У межах угоди передбачено закупівлю дев’яти дизель-генераторів:

    шість установок типу C2250D5E-UA вартістю близько 27,9 млн гривень кожна з максимальною потужністю 1800 кВт та номінальною 1600 кВт;
    три установки типу C2000D5EB-UA по 25,3 млн гривень з максимальною потужністю 1600 кВт та номінальною 1500 кВт.

    Чому без тендера

    У «Київводоканалі» пояснюють відмову від конкурсу критичною необхідністю швидко забезпечити електроживлення ключових об’єктів. Підприємство посилається на події 9–10 жовтня 2025 року, коли внаслідок масованої атаки РФ були пошкоджені електромережі, що призвело до зупинки насосного обладнання на 28 об’єктах водоканалу. Тоді значна частина Києва тимчасово залишилася без води та водовідведення. Закупівлю генераторів подають як превентивний крок для недопущення подібних ситуацій у майбутньому.

    Бюджетні кошти і плани на майбутнє

    Рішенням Київради від 23 жовтня 2025 року на впровадження резервних джерел живлення в інфраструктурі «Київводоканалу» було виділено 548 млн гривень. Поточна закупівля охоплює менше половини цієї суми. Решту коштів підприємство, ймовірно, використає для подальшого придбання генераторів або супутнього обладнання.

    За наявною інформацією, ці кошти були перерозподілені з так званих депутатських фондів, які зазвичай спрямовують на ремонти комунальних об’єктів і матеріальну допомогу мешканцям столиці.

    Постачальник і його зв’язки з водоканалом

    ТОВ «Далгакиран компресор Україна» працює на ринку з 2005 року та спеціалізується на постачанні промислового обладнання, зокрема систем автономного та резервного електроживлення. Компанія є українським представництвом турецького промислового холдингу DALGAKIRAN.

    За даними аналітичних систем, за роки роботи компанія отримала понад тисячу бюджетних замовлень на загальну суму понад 2 млрд гривень. «Київводоканал» є одним із найбільших її замовників. Між сторонами укладено вісім договорів загальною вартістю майже 250 млн гривень, включно з нинішньою закупівлею. Ще до повномасштабної війни підприємство замовляло у цього постачальника генератори, стабілізатори, а згодом — ремонти й технічне обслуговування обладнання.

    Хто керує підприємством

    «Київводоканал» з листопада 2023 року очолює Олег Лисюк. Частка акцій підприємства перебуває у власності громади Києва через Департамент комунальної власності КМДА, ще значний пакет належить структурі «Київенергохолдинг».

  • Мільйонні заощадження та бізнес: як живе міський голова Чернівців

    Мільйонні заощадження та бізнес: як живе міський голова Чернівців

    У Чернівцях двоє посадовців комунальних підприємств, що підпорядковуються міській раді, опинилися під підозрою у конфлікті інтересів. Йдеться про директора Культурно-мистецького центру імені Івана Миколайчука Івана Бутняка та начальника МКШЕП Володимира Урсуляна. Обидва підприємства перебувають у підпорядкуванні Чернівецької міської ради, яку очолює міський голова Роман Клічук.

    Як раніше повідомляв СтопКор, правоохоронці та аналітики громадського сектору розглядають можливі корупційні ризики та використання службового становища з боку цих посадовців. У серпні 2022 року Іван Бутняк залишив посаду директора Культурно-мистецького центру, однак питання щодо діяльності керівництва комунальних підприємств залишилися відкритими.

    На тлі цих підозр аналітичний центр СтопКору вирішив детальніше проаналізувати спосіб життя, фінансовий стан та бізнес-зв’язки міського голови Чернівців Романа Клічука. Згідно з деклараціями, після обрання на посаду мер задекларував значні грошові заощадження у готівці та валюті, великий обсяг нерухомості, а також корпоративні права, залишаючись кінцевим бенефіціаром окремих компаній.

    За офіційними даними, у 2024 році Роман Клічук задекларував 688 тис. грн доходу від заробітної плати, що на 89 тис. грн більше, ніж роком раніше. Водночас у декларації вказано понад 6 млн грн готівкою, 209 тис. євро та 177 тис. доларів США, які зберігаються поза банківськими рахунками. Для порівняння, у 2023 році готівкові заощадження родини складали близько 7 млн грн. Банківські рахунки мера за рік зменшилися з 2,5 млн грн до 2,1 млн грн, ще понад пів мільйона гривень він позичив фізичній особі.

    Роман Клічук та його дружина Лариса володіють житловим будинком у Чернівцях площею понад 500 квадратних метрів та земельною ділянкою понад 600 квадратних метрів, придбаними ще у 2012 році. Родина також має нерухомість у Чернівецькій та Івано-Франківській областях, зокрема об’єкти, пов’язані з бізнес-діяльністю компаній, що входять до групи «Гойра».

    Серед рухомого майна у декларації мера зазначено годинник IWC Schaffhausen вартістю понад 300 тис. грн, придбаний уже під час каденції, а також автомобілі Mercedes-Benz S 350 та Land Rover Velar. Останній формально належить ТОВ «РОМА», однак ним користується дружина мера.

    Попри перехід на публічну службу, Роман Клічук залишається кінцевим бенефіціаром низки компаній, зокрема «Гойра Груп». Його дружина Лариса Клічук продовжує керувати ТОВ «РОМА», що займається дистрибуцією алкогольної продукції та, за даними відкритих джерел, фінансувало передвиборчу кампанію мера у 2020 році. У 2024 році вона отримала 180 тис. грн доходу від підприємства та понад 580 тис. грн заробітної плати у міській лікарні, де працює лікаркою.

    Ім’я Романа Клічука також фігурує у судових рішеннях періоду його бізнес-діяльності. Зокрема, у 2015 році суд визнав його винним у порушенні порядку ведення податкового обліку, а у 2016 році було зафіксовано порушення трудового законодавства у діяльності ТОВ «РОМА». У обох випадках йшлося про адміністративну відповідальність.

    Окрему увагу громадських організацій і медіа привертає діяльність міської влади у сфері інфраструктурних проєктів. Зокрема, капітальний ремонт вулиці Головної вартістю до 200 млн грн супроводжувався скаргами на тендерні умови, а також конфліктна ситуація навколо ремонту скверу в Садгорі.

    На тлі підозр щодо посадовців комунальних підприємств, значних статків мера та активної участі родини у бізнесі, експерти та громадські активісти дедалі частіше говорять про можливі ризики конфлікту інтересів у керівництві Чернівців.

  • Аудит КМДА виявив порушення в «Київзеленбуді» майже на 1 млрд гривень

    Аудит КМДА виявив порушення в «Київзеленбуді» майже на 1 млрд гривень

    Аудит Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА виявив масштабні порушення в діяльності комунального об’єднання «Київзеленбуд», які у 2022–2024 роках призвели до проблем і ризиків на загальну суму майже 985 млн гривень. З них понад 826 млн грн аудитори прямо віднесли до операцій із ризиком втрат бюджетних коштів.

    Відповідний звіт датований 14 жовтня 2025 року, однак оприлюднений із затримкою — вже після того, як стало зрозуміло, що більшість рекомендацій ревізорів керівництво «Київзеленбуду» фактично проігнорувало. Перевірка охоплювала період з 2022 по 2024 рік і тривала майже рік — з серпня 2024-го до червня 2025-го.

    За висновками аудиторів, у різних сегментах діяльності комунального об’єднання були зафіксовані порушення фінансової дисципліни, неефективне використання майна та системні управлінські збої. Йдеться як про прямі втрати бюджету, так і про ситуації, які створювали умови для зловживань і подальшого розкрадання коштів.

    Окремий блок зауважень стосувався закупівель. Аудитори встановили, що тендерна документація «Київзеленбуду» нерідко містила непрозорі та дискримінаційні вимоги до учасників, але при цьому не визначала чітких критеріїв якості товарів і робіт. У низці випадків пропозиції, які не відповідали технічній специфікації, не відхилялися, а більш вигідні за ціною учасники усувалися з формальних причин.

    Також фіксувалися договори, у яких не було чітко визначено вимоги до якості товарів або обсягів робіт. Це створювало ризики неналежного виконання зобов’язань і фактично позбавляло замовника інструментів контролю. В окремих випадках «Київзеленбуд» не стягував штрафні санкції з підрядників за порушення умов договорів, що, за оцінками аудиторів, призвело до ризику втрат бюджету щонайменше на 1,64 млн грн.

    У звіті наведено і приклади конкретних договорів. Зокрема, при закупівлі дизельного палива у 2023 році комунальне об’єднання погодило підвищення ціни за одиницю товару непропорційно реальному коливанню цін на ринку. Інший договір, укладений для хімічної ліквідації карантинних бур’янів, не містив чіткої інформації про місця і площі обробки, що створювало ризики фіктивного виконання робіт.

    Аудитори також звернули увагу на практику підписання актів приймання виконаних робіт раніше, ніж ці роботи фактично були виконані. Частину таких робіт у реальності виконували районні управління зелених насаджень за договорами субпідряду, хоча саме вони і так є балансоутримувачами парків і скверів. За 2023 рік та десять місяців 2024-го було укладено 32 договори субпідряду на суму понад 12 млн грн.

    Окрема критика стосувалася використання посадкового матеріалу. Попри наявність у міському декоративному розсаднику «Теремки» понад 50 тисяч саджанців, районні КП забезпечувалися ними лише частково. Водночас за бюджетні кошти закуповувалися аналогічні саджанці на десятки мільйонів гривень. Лише за вибірковими підрахунками аудитори встановили зайві витрати щонайменше на 5,4 млн грн, а під час капітальних ремонтів і реконструкцій — ще на понад 1,3 млн грн.

    Крім того, «Київзеленбуд» реалізовував власний посадковий матеріал за цінами, значно нижчими за ринкові, а потім оплачував схожі саджанці за завищеними цінами у межах підрядних договорів. Це, на думку ревізорів, призвело до упущеної вигоди майже на 1 млн грн.

    Аудит зафіксував і серйозні проблеми з управлінням майном та землею. Комунальне об’єднання роками не реєструвало право постійного користування низкою земельних ділянок, що створило ризик їх втрати. У звіті прямо вказано на випадки, коли частина таких земель була передана в оренду або забудована сторонніми структурами.

    Ситуацію ускладнює зникнення великого масиву документації. Аудитори не змогли ідентифікувати понад 200 договорів з додатками та актами виконаних робіт, укладених у 2021–2023 роках. Частина документів була вилучена правоохоронцями під час десятків обшуків і тимчасових доступів у межах кримінальних проваджень, що, за оцінкою ревізорів, унеможливило повне встановлення реальних масштабів порушень.

    Загалом аудитори надали керівництву «Київзеленбуду» 58 рекомендацій. Станом на момент оприлюднення звіту лише 9 з них були виконані повністю, ще 2 — частково, а 47 залишилися без реагування. Зокрема, комунальне об’єднання проігнорувало рекомендації щодо звернення до суду та правоохоронних органів для недопущення втрати земельних ділянок і впровадження чіткої системи обліку та архівування первинної документації.

    На тлі цього аудит КМДА фактично підтвердив те, про що правоохоронці заявляють уже кілька років: «Київзеленбуд» є одним із лідерів серед столичних комунальних підприємств за кількістю кримінальних проваджень, підозр і підстав для перевірок. І попри зміну керівників, управлінська модель, яка створює умови для розпилу бюджету та втрати майна, продовжує працювати.