Golovnitemu.com

Позначка: корупційні ризики

  • Кадрові перестановки в «Газорозподільних мережах України»: хто отримав контроль над ключовими напрямами

    Кадрові перестановки в «Газорозподільних мережах України»: хто отримав контроль над ключовими напрямами

    Після приходу Олексія Калини до керівництва «Газорозподільних мереж України» компанія почала швидко змінюватися — і ці зміни дедалі більше нагадують не кадрове оновлення, а системне формування впливової групи, пов’язаної саме з Харковом. Призначення, які відбулися за останні місяці, створили компактну, але повністю контрольовану вертикаль, у якій ключові напрями роботи ГРСУ зосереджені в руках людей із близького оточення Калини.

    Першим сигналом стало призначення Євгена Швеця на посаду керівника юридичного департаменту. Це саме той напрям, через який проходять закупівлі, договори, суди й уся правова інфраструктура компанії. Швець був заступником Калини у Харківській міській раді, тож нинішній кадровий крок виглядає не випадковим, а цілком прогнозованим.

    Далі — більше. Напрям проблемної заборгованості передали Андрію Ворожбянову, який раніше працював у харківській будівельній сфері. Ще один представник цього ж кола — Артем Павлов, котрий займався земельним контролем і тепер отримав впливовий блок, пов’язаний зі стягненнями та боргами.

    Комунікацію з державними структурами очолила Тетяна Барабанщикова — колишня співробітниця кримської прокуратури. Саме там у свій час працював і Калина, тож нинішня управлінська конфігурація вибудовує замкнуту систему довіри, де особисті зв’язки мають більше значення, ніж попередній досвід у галузі.

    Окремий фокус — створення потужного блоку контролю дисципліни споживання газу. Цей напрям має значний важіль впливу на бізнес, забудовників і споживачів. Підрозділ очолив Вадим Бойченко, а разом із ним до команди долучився Максим Ковальчук, який раніше контролював МАФи в Харкові. Така зв’язка створює інструмент тиску, здатний впливати на ключових гравців ринку.

    Кадрова політика повторюється й у регіональних відділеннях — юридичні служби, служби безпеки та контроль газу поповнюються тими ж представниками харківського середовища.

    Ці зміни виходять за рамки звичайного оновлення кадрів. Фактично формується модель, у якій юридичні ризики, боргова політика, безпека, взаємодія з державою та контроль споживання газу концентруються в руках однієї групи. Така вертикаль здатна впливати на фінансові рішення, тендери, кадрові призначення і навіть регіональну політику компанії.

    Якщо тенденція продовжиться, ГРСУ може перетворитися з інфраструктурної держкомпанії на закритий клановий центр впливу, де походження важить більше, ніж компетентність, а ключові рішення ухвалюються у вузькому колі.

  • Голова Держкомісії із запасів корисних копалин Паюк подвоїв статки за три роки війни і отримує виплати з Брюсселя

    Голова Держкомісії із запасів корисних копалин Паюк подвоїв статки за три роки війни і отримує виплати з Брюсселя

    Голова Державної комісії України з питань запасів корисних копалин Сергій Паюк за три роки повномасштабної війни різко збільшив свої доходи та заощадження. Від моменту обрання на посаду його задекларовані статки фактично подвоїлися, причому основне зростання відбулося коштом державного бюджету.

    Судячи з декларацій, уже у 2022 році Паюк мав стабільно високі доходи: понад 1,2 млн гривень заробітної плати в держпідприємстві «Надра України» та ще близько 1,27 млн гривень у Держкомісії. Його дружина, співробітниця «Укргазвидобування», заробила майже 700 тисяч гривень. На той час родина тримала значні грошові резерви: понад 190 тисяч доларів готівкою та понад пів мільйона гривень на рахунках.

    У 2023 році доходи сім’ї зросли помітно. Зарплата Паюка збільшилася майже вдвічі — до 3,34 млн грн, а дружина також наростила свої надходження, що свідчило про формування чіткої тенденції до збагачення.

    Пік «фінансового прориву» припав на 2024 рік. Заробітна плата Паюка сягнула понад 5 млн гривень, що більш ніж у чотири рази перевищує показники 2022-го. Дружина отримала 829 тисяч гривень і додатково — майже 35 тисяч гривень бонусів від профспілки «Укргазвидобування».

    Зросли і заощадження. Якщо раніше значна готівка була лише у Сергія Паюка, то в 2024 році близько 50 тисяч доларів готівкою та 30 тисяч гривень з’явилися і в його дружини. Загальна сума накопичень родини помітно зросла, причому попри війну та економічну нестабільність.

    Ще цікавіша ситуація склалася у 2025 році. Паюк почав отримувати багатотисячні виплати від Європейської комісії. Однак Державна комісія з питань запасів корисних копалин поки що не надала публічних пояснень, за яку діяльність український чиновник отримує значні суми з бюджетів країн ЄС.

    Фінансове зростання голови Держкомісії, попри воєнний час, викликає суспільні питання, адже йдеться про високопосадовця, який оперує даними та ресурсами державного значення. На тлі загального падіння доходів громадян та жорсткої економії видатків держави різке збільшення доходів посадовців виглядає особливо контрастно.

  • Київ у жовтні підписав бюджетних контрактів на 6,15 млрд: найбільше заробив «Київавтодор»

    Київ у жовтні підписав бюджетних контрактів на 6,15 млрд: найбільше заробив «Київавтодор»

    У жовтні 2025 року столиця уклала понад 7,2 тисячі договорів за публічними закупівлями на загальну суму 6,15 млрд гривень. Найбільше коштів — понад 58% — Київ традиційно спрямував на дорожні та будівельні роботи. Лідером із освоєння бюджету другого місяця поспіль стала комунальна корпорація «Київавтодор», яка підписала контрактів майже на 1 млрд гривень.

    За даними BI.Prozorro, саме дорожні та інфраструктурні проєкти сформували основну частину витрат. Два найбільші договори стосувалися капремонту частини вулиці Міської та реконструкції шляхопроводу на вулиці Рейгана. Ці роботи отримали підрядники, відомі давньою співпрацею з «Київавтодором», а їхня вартість знову викликає питання щодо ефективності використання бюджетних коштів.

    Найдорожчим контрактом став капітальний ремонт відрізка вулиці Міської довжиною лише 1,75 км. Його ціна — 501,77 млн гривень, тобто понад 286 млн за кілометр. Виконавцем обрали «Онур Конструкціон Інтернешнл» — турецьку компанію, що вже багато років отримує найбільші столичні дорожні підряди.

    «Онур» має давню історію роботи з київськими структурами: з 2016 року між компанією та «Київавтодором» укладено 17 угод на понад 5,4 млрд гривень. Попри високі обсяги фінансування, співпраця не раз ставала предметом кримінальних розслідувань — слідчі підозрювали завищення вартості робіт, використання старих матеріалів і виведення бюджетних коштів у готівку.

    Другим великим підрядом став ремонт шляхопроводу на вул. Рейгана через колії швидкісного трамваю. Контракт на 238 млн грн отримала компанія «Ростдорстрой» — структура, пов’язана з оточенням ексмера Одеси Геннадія Труханова. Договір підписали без конкуренції — лише через три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства.

    Ще один контракт перевищив 120 млн гривень і стосувався демонтажу цеху №5 заводу «Більшовик». Саме він стоїть на шляху завершення реконструкції Шулявського шляхопроводу. Перша спроба демонтувати будівлю у 2023 році за 91 млн провалилася, роботи не виконали. Восени 2025-го столиця вирішила повторити конкурс — і цього разу вартість зросла до 121,12 млн грн. Підряд отримав консорціум «Промбуд Технолоджи», створений лише за два тижні до оголошення тендеру, а підписати договір вдалося лише через суд.

    Управління освіти Шевченківського району уклало контракт на реконструкцію будівель дитсадка №155 з облаштуванням укриття — на 222,65 млн грн. Печерська РДА підписала договір на будівництво укриття для школи №181 вартістю 207,15 млн грн. Такі об’єкти залишаються серед найбільш фінансово затратних у системі столичної освіти.

    Паралельно підприємство «Київавтошляхміст» замовило протиаварійні роботи на шляхопроводі по вулиці Олександри Екстер — ще майже 155 млн гривень.

    Друга за обсягом стаття витрат — електроенергія. На неї витрачено 371,63 млн гривень, з яких 317 млн — закупівля для КП «Київпастранс».

    Третє місце серед витрат зайняли транспортні засоби: загалом 222,9 млн грн, більшість — купівля 30 самоскидів для «Київавтодору» майже на 210 млн грн.

    У жовтні в закупівлях столиці брали участь 473 розпорядники коштів. Найактивнішим замовником стала комунальна корпорація «Київавтодор», що уклала шість договорів на загальну суму 953 млн грн. Саме ця структура традиційно посідає перше місце за обсягом коштів, які місто спрямовує на дорожню інфраструктуру.

    За даними YouControl, головним підрядником жовтня став «Онур Конструкціон Інтернешнл», який отримав контрактів на понад пів мільярда гривень лише за один місяць. Компанія має тривалий досвід участі у великих дорожніх тендерах по всій Україні та вже уклала договорів на 84 млрд грн у різних регіонах.

    Аналітики наголошують, що структура київських витрат фактично не змінюється: більшість коштів і надалі отримують ті самі кілька компаній, які багато років домінують у сфері дорожнього будівництва. Попри корупційні скандали, провалені тендери чи кримінальні провадження, підрядники продовжують отримувати багатомільйонні контракти.

    У жовтні столиця знову фактично повторила тенденцію попередніх місяців: основні витрати — дороги, укриття, енергетика і комунальна техніка. При цьому вартість окремих об’єктів зростає, а конкуренція на тендерах часто мінімальна або відсутня.

  • Колишній заступниці Терехова підняли виплати у 14 разів

    Колишній заступниці Терехова підняли виплати у 14 разів

    Колишня заступниця міського голови Харкова Ігоря Терехова Світлана Горбунова-Рубан за рік стала отримувати в рази більше коштів із бюджету. Якщо у 2024 році її річна заробітна плата становила 281 тисячу гривень, то за перші десять місяців 2025-го загальна сума виплат наблизилася вже до 4 мільйонів гривень.

    Таке зростання більш ніж у чотирнадцять разів привернуло увагу місцевих громадських організацій. Активісти направили до Харківської міської ради офіційний запит із вимогою пояснити, на якій підставі колишня посадовиця отримує настільки збільшені виплати. Йдеться не про політичні оцінки, а про базове питання прозорості використання бюджетних коштів.

    Головне, що цікавить авторів запиту, – чи відповідає рівень виплат реальному обсягу та змісту виконаних обов’язків, а також хто саме ухвалював рішення про зміну умов оплати праці.

    У документі, копію якого громадські активісти надіслали журналістам, Харківську міськраду просять надати розгорнуту інформацію про функціональні обов’язки Світлани Горбунової-Рубан у 2025 році та пояснити, чим вони відрізнялися від її обов’язків у 2024-му. Окремо вимагають надати документальне підтвердження того, що повноваження посадовиці взагалі змінювалися – якщо саме це могло стати формальною підставою для різкого збільшення виплат.

    Фактично громадські організації ставлять перед міською владою просте, але принципове питання: чи не перетворилося різке зростання виплат для колишньої заступниці мера на приховану форму бонусів або винагороди за рахунок міського бюджету. Відповідь міськради на цей запит має показати, чи йдеться про обґрунтовані кадрові рішення, чи про черговий приклад непрозорого використання публічних коштів.

  • Ремонт дороги в Бучі подорожчав майже на 2 млн і залишився в руках компанії ексглави САД Київщини

    Ремонт дороги в Бучі подорожчав майже на 2 млн і залишився в руках компанії ексглави САД Київщини

    У Бучі після кількамісячної паузи відновили капітальний ремонт вулиці Амосова. Перерва, за словами міського голови Анатолія Федорука, була пов’язана з необхідністю коригування проєкту — додали два нові заїзди та кільцеву розв’язку. Оновлення збільшило вартість робіт на 1,89 млн грн, при цьому підрядник залишився незмінним — ПП “Автомагістраль” Миколи Скоростецького, ексначальника Служби автодоріг Київщини. Про це пише видання КВ.

    Капітальний ремонт 683-метрової вулиці Амосова в Бучі відновився після паузи, яку пояснювали переглядом технічних рішень. За словами мера міста, проєкт доповнили технологічним заїздом до “Епіцентру”, з’їздом до індустріального парку “КИТ” та кільцевим рухом, що об’єднає нову розв’язку.

    Замовником проєкту виступає КП “Бучасервіс”. Початкову проєктну документацію у березні підготувало ТОВ “Проектний світ” за 173,41 тис. грн. У червні договір на виконання робіт уклали з ПП “Автомагістраль” на 14,71 млн грн, однак вже наприкінці літа ціну знизили до 4,1 млн грн додатковою угодою.

    Після цього місто знову замовило коригування проєкту (173,41 тис. грн) і вже в жовтні вдруге видало підряд “Автомагістралі” — тепер на 12,5 млн грн. Термін виконання залишився незмінним — до кінця 2025 року.

    У підсумку загальна вартість робіт за двома договорами становить 16,11 млн грн — майже на 1,9 млн грн більше, ніж передбачала початкова угода.

    ПП “Автомагістраль” зареєстроване у 2001 році, нині базується в селі Синяк Бучанського району, а його засновником, директором та кінцевим бенефіціаром є Микола Скоростецький — керівник Служби автомобільних доріг у Київській області у 2005–2007 роках.

    У 2020 році Скоростецький балотувався до Житомирської облради від партії “Ліва опозиція”, яка з 2022 року заборонена в Україні через зв’язки з комуністичним рухом.

    Компанія є одним із найбільших отримувачів дорожніх підрядів у регіоні — понад 1000 контрактів на 17,35 млрд грн. Помітна частина робіт пов’язана з відбудовою Київщини після бойових дій.

    Водночас “Автомагістраль” фігурує в кримінальному провадженні щодо можливого привласнення бюджетних коштів через завищення вартості матеріалів і робіт, частина яких, за версією слідства, могла не виконуватися фактично.

    Окрему увагу в місті викликає питання комунікаційної безпеки: попри рішення засекретити адреси критичної інфраструктури, у публічному доступі з’являлися дописи міського голови, де ці локації оприлюднювалися.

  • Справа Міндіча: джерела в ОП говорять про занепокоєння та перегляд дипломатичного графіка

    Справа Міндіча: джерела в ОП говорять про занепокоєння та перегляд дипломатичного графіка

    Наші джерела в Офісі президента стверджують, що розслідування, пов’язане зі справою бізнесмена Тимура Міндіча, викликає занепокоєння серед представників влади. Співрозмовники редакції повідомляють про зміни в графіку міжнародних відряджень окремих посадовців, однак жодних офіційних заяв щодо участі конкретних осіб у провадженні немає.

    На тлі активізації антикорупційних розслідувань довкола низки резонансних бізнесових і кадрових рішень у енергетичному та оборонному секторах, в Офісі президента занепокоєні масштабами запитів правоохоронних органів. Про це нашому виданню повідомили кілька джерел у владних колах.

    За словами співрозмовників, окремі функціонери ОП уважно відстежують хід справи, в якій фігурує ім’я Тимура Міндіча — бізнесмена, пов’язаного з низкою управлінських і політичних рішень останніх років. Джерела стверджують, що комунікації між слідствами та державними інституціями містять більший обсяг матеріалів, ніж це відомо публічно, що, на їхню думку, створює напруження всередині владної команди.

    Також співрозмовники звернули увагу на зміну міжнародного графіка окремих посадових осіб. Зокрема, один зі співрозмовників повідомив, що робоча поїздка міністра оборони Рустема Умєрова до Туреччини відбулася на тлі посиленої уваги до оборонних закупівель і суміжних рішень попередніх періодів. Водночас офіційних повідомлень про зв’язок цього відрядження зі слідчими діями не існує, а у відкритому доступі воно позиціонується як частина дипломатичних і безпекових перемовин.

    Будь-які кримінальні провадження такого масштабу створюють ризики для всієї вертикалі ухвалення рішень, але наявність інформації у джерел не дорівнює юридичній доказовій базі. Водночас увага суспільства і запити на очищення влади роблять подібні справи індикатором того, наскільки ефективно система здатна проходити стрес-тести на прозорість.

  • Без конкуренції й із завищеними цінами: ремонт Центру реабілітації в Києві обійдеться бюджету в 163 млн

    Без конкуренції й із завищеними цінами: ремонт Центру реабілітації в Києві обійдеться бюджету в 163 млн

    Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Шевченківського району Києва уклав договір із ТОВ “Європерспектива” на капітальний ремонт будівлі на суму 126,63 млн грн. З урахуванням попередніх угод, загальна вартість реконструкції сягне 163,37 млн грн. Про це повідомляють “Наші гроші”.

    Ремонт триватиме до кінця 2026 року у приміщенні на вулиці Зоологічна, 3. Ще у грудні 2024 року журналісти фіксували завищення вартості будівельних матеріалів у попередньому договорі на 36,74 млн грн.

    Фінансування робіт передбачено з місцевого бюджету: 44,14 млн грн у 2025 році та 82,49 млн грн у 2026-му. Проєкт розробило ТОВ “Проєктія”, експертизу провела філія “Київоблбудекспертиза”. Ціна договору — тверда, вона включає 1,67 млн грн на ризики і 11,99 млн грн на інфляцію.

    Моніторинг ринкових цін виявив значні розбіжності з кошторисом:

    • Теплоізоляція для повітропроводів врахована по 1 489 грн/м² — ринкова ціна 504–881 грн/м² (переплата у 2–3 рази).

    • Кутовий відбійник — 2 310 грн/м, тоді як на ринку 260–554 грн/м (дорожче у 4–9 разів).

    • Настінний поручень — 7 331 грн/шт, аналоги коштують 1 200–1 776 грн/шт.

    • Вогнезахисна фарба — 589 грн/кг замість 438 грн/кг.

    • Арматура — 46 475 грн/т замість 32 435–34 150 грн/т.

    • Декоративні екрани для радіаторів — 5 341 грн/шт при ринкових 849–1 090 грн.

    • Гранітна плитка — 5 904 грн/м² при ринковій ціні 1 104–2 856 грн/м².

    Лише за цими позиціями, за оцінками журналістів, можлива переплата перевищує 3 млн грн — це еквівалентно вартості близько 20 дронів DJI Matrice 4T.

    Кошторис також містить 5,31 млн грн на приховані двері преміумкласу, 5,24 млн грн на стелі Armstrong та 1,34 млн грн на індивідуальні вітражі. Зарплата будівельників у документі вказана 26 515 грн на місяць — значно нижче реального середнього рівня по Києву (близько 40 000 грн), що може свідчити про приховані виплати через завищення вартості матеріалів.

    Підрядника обрали без конкуренції — на тендер не подався жоден інший учасник. Вимоги до потенційних підрядників включали 111 одиниць техніки, попередні підтверджені акти вивозу будівельних відходів, а також роботу без авансу.

    Тимчасовий керівник Центру — Іван Ручка, за закупівлі відповідає Наталія Кузуб.
    ТОВ “Європерспектива” зареєстроване у 2017 році, нинішній власник — Олексій Масалов. Попередній — Олексій Ющенко, очільник релігійної громади та громадської організації. Із 2023 року компанія отримала у Шевченківському районі підрядів на 186,16 млн грн, переважно від того ж замовника.

  • У Харкові стартує будівництво онкоцентру за 3 млрд: ціни на матеріали суттєво завищені

    У Харкові стартує будівництво онкоцентру за 3 млрд: ціни на матеріали суттєво завищені

    У Харкові розпочали будівництво нового обласного онкоцентру вартістю понад 3 мільярди гривень, профінансованого у межах програми Ukraine Facility. Департамент капітального будівництва Харківської ОДА уклав угоду з консорціумом «Білдінг Груп», який має завершити першу чергу об’єкта до кінця 2028 року. Планується зведення лікувального корпусу, енергетичного блоку, станції медичних газів та облаштування укриття на понад тисячу осіб.

    Попри важливість проєкту, журналісти «Наших грошей» виявили ознаки можливих завищень у кошторисі. Частина будівельних матеріалів зазначена за цінами, що перевищують ринкові. Наприклад, керамічна цегла у документах коштує майже вдвічі дорожче, ніж у місцевих постачальників, а вартість гіпсових сумішей — у кілька разів вища за пропозиції великих ритейлерів. Також у графі транспортування матеріалів нерідко стоять нулі, що може означати «вбудовану» вартість доставки без розшифрування. За попередніми оцінками, лише за трьома позиціями потенційна переплата може сягати близько 30 мільйонів гривень.

    Консорціум став єдиним учасником тендеру. Замовник вимагав підтвердження значного досвіду виконання складних будівельних робіт, а підрядник послався на кілька попередніх проєктів у Харківській області, включно з реконструкцією лікарні та адміністративних будівель. До робіт планують залучити низку субпідрядних компаній.

    Журналісти також відзначають зв’язки частини учасників консорціуму з бізнес-структурами, пов’язаними з колишнім народним депутатом від «Партії регіонів» Анатолієм Денисенком. Раніше ці компанії вже отримували значні держзамовлення, а аналітики неодноразово фіксували у них підозріло високі кошториси.

    Будівництво онкоцентру — один із найбільших проєктів медичної інфраструктури у прифронтовому Харкові. Від прозорості і ефективності використання коштів буде залежати не лише строки реалізації, а й довіра до відновлювальних програм у регіоні, який щодня перебуває під загрозою обстрілів.

  • «Катастрофічний» 2026-й: Україна ризикує залишитися без допомоги ЄС

    «Катастрофічний» 2026-й: Україна ризикує залишитися без допомоги ЄС

    Наступний рік може стати критичним для України фінансово. Народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на матеріал The Economist, заявив, що без чітких рішень Євросоюзу щодо підтримки Україна може опинитися на межі банкрутства вже до лютого. Він попереджає: головна проблема не лише в тому, скільки грошей пообіцяють, а в тому, чи зможуть країни ЄС узгодити умови й напрямки цієї допомоги.

    Железняк звертає увагу, що нині не існує гарантованого механізму стабільного фінансування України з боку ЄС. Попри публічні заяви про пакети підтримки, всередині Євросоюзу немає єдності ні щодо джерела коштів, ні щодо того, як саме їх можна витрачати. Одні країни виступають проти використання заморожених російських активів як застави чи джерела виплат. Інші не хочуть фінансувати закупівлю зброї у союзників, особливо у США, наполягаючи, що ці гроші мають працювати на їхню власну оборонну промисловість. І є держави, які бояться втратити «бюджетну дисципліну» і не готові нарощувати внески в загальноєвропейські механізми допомоги.

    У результаті маємо парадокс: про великі суми говорять, але жодної впевненості немає — ні коли вони надійдуть, ні на що саме їх дозволять витрачати. Железняк каже, що нині під питанням не тільки сам кредит у сотні мільярдів євро під російські активи, а й сфери його використання: оборона, бюджетні дірки, відновлення інфраструктури. Кожна з країн намагається нав’язати власні умови, і це затягує рішення.

    Ще один чутливий момент, на який звертає увагу The Economist і який цитує депутат, — ставлення партнерів до ризику корупції в Україні. Західні уряди визнають, що українська оборонна промисловість навчилася швидко виробляти дрони та інші технології, які реально працюють на фронті. Але при цьому залишається недовіра до прозорості розподілу коштів. Для частини європейських столиць це аргумент не поспішати з прямими інвестиціями у військові програми всередині України.

    Узагальнюючи цю позицію, Железняк описує ситуацію так: запас міжнародної підтримки обмежений у часі; у лютому ми можемо підійти до точки, коли без зовнішніх грошей бюджет просто не зведеться; навіть якщо ЄС погодиться на новий пакет, немає впевненості, що ці кошти справді підуть на критичні потреби, а не застрягнуть у політичних торгах між столицями Євросоюзу. І все це відбувається на тлі того, що український уряд всередині країни продовжує анонсувати програми підтримки бізнесу й соціальні ініціативи, тоді як зовнішні партнери бачать першочерговим питанням виживання бюджету й фінансування оборони.

    Таким чином, і The Economist, і цитований ним Железняк описують один і той самий ризик: фінансова стійкість України тепер залежить не стільки від суми обіцяної допомоги, скільки від здатності ЄС домовитися й довіряти Києву в питанні використання цих грошей.

  • Підряд без торгів: соратнику ексмера Одеси Геннадія Труханова віддали ремонт шляхопроводу на Троєщині

    Підряд без торгів: соратнику ексмера Одеси Геннадія Труханова віддали ремонт шляхопроводу на Троєщині

    Столична корпорація «Київавтодор» уклала договір на капітальний ремонт шляхопроводу на вулиці Рональда Рейгана (раніше — Драйзера) через колії швидкісного трамвая. Вартість робіт становить 238,07 млн гривень. Підрядником обрано ТОВ «Ростдорстрой» — компанію, яку пов’язують з оточенням колишнього мера Одеси Геннадія Труханова. Контракт віддали без конкуренції, і це сталося всього за три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства. Тобто політичні рішення на верхах ухвалюються одні, а великі інфраструктурні підряди в столиці продовжують отримувати ті самі гравці.

    Як випливає з даних Prozorro, 17 жовтня 2025 року «Київавтодор» підписав угоду з «Ростдорстроєм» на ремонт 25-річного шляхопроводу над лінією швидкісного трамвая на Троєщині. Цей міст ввели в експлуатацію ще у 1999 році, і з того часу жодного разу не робили капітального ремонту. За даними Київської міської держадміністрації, обстеження у 2023 році показало критичний стан споруди: зношене покриття і гідроізоляція, тріщини в конструкціях, корозію арматури і місцями відшарований бетон. У КМДА прямо заявляють, що далі експлуатувати міст без оновлення небезпечно.

    Контракт передбачає не просто латання асфальту. До кінця 2026 року підрядник має відремонтувати сам шляхопровід із заміною опор, оновити зовнішнє освітлення, дощову каналізацію, а також інженерні мережі трамвая і тролейбуса. Окремо в проєкті закладено встановлення ліфтів до платформи швидкісного трамвая, що виглядає як спроба вперше зробити цей вузол більш доступним. На прилеглій території мають з’явитися нові газони та благоустрій.

    При цьому жодної конкуренції не було: «Ростдорстрой» отримав підряд фактично як єдиний учасник, адже інших охочих боротися за роботи на майже чверть мільярда гривень не знайшлося. Це не перший раз, коли так відбувається.

    Сама історія ремонту цього шляхопроводу тягнеться роками. Ще у 2018 році КМДА включила його до переліку об’єктів, що потребують капремонту, і тоді роботи оцінювали у 50 млн гривень із планами зробити все у 2019–2020 роках. Уже наприкінці 2019 року у внутрішніх документах мерії звучала сума 51,62 млн гривень та новий дедлайн — квітень 2023 року. У березні 2019-го «Київавтодор» замовляв проєктну документацію в ТОВ «Проектна компанія “Аркон”» за 2,08 млн гривень, а в лютому 2022 року взагалі підписав договір на виконання робіт із ТОВ «Мостобудівельний загін №112». Тодішня вартість будівництва становила 70,39 млн гривень. Почалася повномасштабна війна, ввели воєнний стан — і договір розірвали.

    У жовтні 2023 року документацію переробили вже інші проєктанти — ТОВ «Проектна компанія “Автомагістраль”» за ще один мільйон гривень. У липні 2025 року «Київавтодор» оголосив новий тендер з очікуваною вартістю 248,84 млн гривень. Тендер довелося скасувати: Антимонопольний комітет після скарги потенційного учасника («Енергетично-дорожнє будівництво») побачив дискримінаційні умови й зобов’язав замовника їх виправити. Крім того, сам замовник визнав, що треба перерахувати кошторис через уточнення розміру зарплат у проєкті. Після цього тендер оголосили знову — вже з нижчою очікуваною вартістю, 240,53 млн гривень. У підсумку жодного реального конкурсу не відбулося, і договір пішов до «Ростдорстрою».

    «Ростдорстрой» — це одеська компанія, зареєстрована ще 2005 року. Її бенефіціарними власниками вказані Євген Коновалов і Юрій Шумахер, а директором є Олексій Андрюшин. Шумахер — депутат Одеської міськради і член фракції «Довіряй справам», яка представляла політичний проєкт Геннадія Труханова. Сам Труханов, нагадаємо, 14 жовтня 2025 року втратив українське громадянство за указом президента. Попри цей політичний удар, бізнес-група, пов’язана з його командою, продовжує отримувати великі інфраструктурні замовлення не в Одесі, а вже у столиці.

    За даними Clarity Project, «Ростдорстрой» за роки участі в держзакупівлях підписав 748 контрактів на загальну суму близько 99,45 млрд гривень. Серед найбільших замовників — обласні служби відновлення та розвитку, а також сам «Київавтодор». Столична корпорація тільки цій фірмі віддала вже сім контрактів загальною вартістю понад 2,13 млрд гривень. У Києві «Ростдорстрой» працював і на чутливих, публічно помітних об’єктах — від реконструкції Пейзажної алеї до ремонту шляхопроводів на Новокостянтинівській, Полярній та інших ділянках критичної інфраструктури.

    Не всі ці історії були безскандальними. Один із найгучніших епізодів — реконструкція Дегтярівського шляхопроводу, яку «Київавтодор» замовив «Ростдорстрою» у 2023 році. Під час робіт міст частково обвалився. На щастя, тоді обійшлося без загиблих і травмованих. Підрядник публічно заявив, що бере на себе відповідальність і усуне наслідки за власний рахунок, не чекаючи експертиз. Дорожній рух по мосту відновили вже наприкінці грудня 2023 року, а повне завершення робіт оголосили у травні 2024-го. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження: слідчі вивчають можливе розкрадання коштів під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу. За попередніми оцінками правоохоронців, щонайменше 300 млн з 920 млн гривень, які мав отримати підрядник, могли піти на матеріали за завищеними цінами.

    «Ростдорстрой» фігурує і в інших кримінальних провадженнях. НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн гривень під час ремонту ділянок доріг Н-11 Дніпро–Миколаїв та Т-15-08 у Миколаївській області. У матеріалах справи йдеться про те, що компанія могла відхилятися від проєктної документації у виробництві асфальтобетону, економити на матеріалах і таким чином привласнювати бюджетні гроші. Окремі епізоди стосуються також ремонту мосту через річку Кобелячок у Полтавській області і дорожніх робіт у Миколаївській області, де фірмі закидають можливе привласнення та розтрату коштів замовника.

    Формально за замовника в історії з Рейгана відповідає «Київавтодор». Комунальну корпорацію очолює Олександр Федоренко — він став генеральним директором у липні 2022 року, до цього з травня 2020 року виконував обов’язки керівника. «Київавтодор» підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Сам департамент до вересня цього року очолював Руслан Кандибор. Після скандалу з аварійною ситуацією у столичному метро (проблеми на синій гілці між «Либідською» і «Теремками», через які рух довелося обмежувати) його відсторонили рішенням суду на два місяці, а з 11 вересня 2025 року обов’язки керівника департаменту виконує заступник — Роман Лелюк. Діяльність департаменту напряму курує мер Києва і голова КМДА Віталій Кличко.

    Вся ця історія з ремонтом мосту на Троєщині виглядає так: міст дійсно у поганому технічному стані й потребує негайного ремонту. Але гроші на цей ремонт — це знову сотні мільйонів бюджетних гривень, які отримує компанія з Одеси, пов’язана з людьми, що вже були фігурантами кримінальних справ, і яка не раз отримувала підряди в Києві без реальної конкуренції. Риторика «ми самі все полагодимо» після обвалу Дегтярівського шляхопроводу тепер перетворюється на конкретний тест довіри: чи отримає Троєщина справді безпечний і модернізований шляхопровід, чи історія знову закінчиться актами, кримінальними провадженнями і перерахованими сотнями мільйонів.